І. П. Ющук Рідна мова Поглиблене вивчення



Сторінка12/90
Дата конвертації03.04.2017
Розмір5.06 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   90

§ 12. Однозначні і багатозначні слова

Повнозначні слова мають одне або більше значень.

Слово, що має одне значення, називається однозначним.

Одне значення мають переважно назви людей за різними ознаками (українець, киянин, слюсар, лікар, директор, родич, удівець), назви тварин (олень, леопард, нутрія, дельфін, окунь, краб, стриж, горобець, комар), назви рослин (сосна, тополя, вишня, смородина, пшениця, буряк, жоржина, ромашка, чистотіл), назви конкретних предметів (споруда, шафа, стілець, долото, лопата, торба, піджак, паркан), назви місяців і днів (січень, лютий, понеділок, вівторок), більшість відносних прикметників (міський, латунний, кленовий, морський, тутешній, вчорашній, перелітний, подвійний, дев’ятиповерховий), числівники (два, три, десять) тощо.

Однозначними завжди є терміни (банкнот, вексель, інструкція, катет, аорта, меридіан, тонна, метр).

Слово, що має кілька значень, називається багатозначним, а здатність слова вживатись у кількох значеннях — багатозначністю (полісемією).

Більшість загальновживаних слів української мови ― багатозначні. Наприклад, у “Словнику української мови” зафіксовано тридцять значень дієслова іти: “ступати ногами”, “рухатися в якомусь напрямку” (про транспорт), “вирушати куди-небудь”, “ставати кудись на роботу”, “діяти певним чином”, “брати шлюб”, “знаходити збут” (про товари), “виділятися з чого-небудь”, “наставати” і т.д. Слово крило має десять значень: “літальний орган птахів”, “несуча поверхня літака”, “лопать вітряка”, “дашок над колесом автомашини”, “бокова частина будівлі”, “угрупування в політичній організації” і т.д.

Кожне таке слово набуває свого конкретного значення в сполученні з іншими словами. Наприклад, у “Слові про похід Ігорів” (ритмічний переклад) іменник земля вжито в кількох значеннях: 1. Земля гуде. Ріки мутно течуть. (Земля — суходіл). 2. Чорна земля під копитьми кістьми була засіяна, а кров’ю полита... (Земля — ґрунт). 3. Інгвар, і Всеволод, і всі три Мстиславичі, не злого гнізда шестикрильці! Ви не правом побідників собі землі розхватали! (Земля — земельне володіння). 4. О Руськая земле, уже ти за горами єси! (Земля — країна).

Слово може бути багатозначним тому, що в його назві враховується лише одна якась ознака предмета. А таку саму ознаку можуть мати й інші, відмінні предмети. Наприклад, у слові стіна основне значення — “вертикальна міцна частина будівлі” (на матеріал, з якого вона виготовлена, у ньому не вказується), тому цим словом ще називають і “прямовисну бічну поверхню чого-небудь” (стіна урвища), і “муровану огорожу” (стіна замку), і переносно “щільний ряд людей” (людська стіна), і так само “моральну перепону між людьми” (стіна непорозуміння) тощо.

У багатозначному слові одне значення основне, інші — побічні. У слові голова основним є значення “частина тіла”, інші (“розум”, “керівник”, “передні ряди”, “основна річ” тощо) — побічні. Іноді в слові буває два й більше основних значень. Наприклад‚ слово грубий має три основні значення: 1) “товстий”; 2) “необроблений”; 3) “брутальний”.

Багатозначність дає змогу при відносно обмеженій кількості слів називати ними практично необмежену кількість предметів і явищ.

47. Поясніть, якого конкретного значення набуває слова добрий в різних контекстах.

1. Кавун — чоловік добрий, а зате Кавуниха дуже лиха (І.Нечуй-Левицький). 2. Лице його освітила добра усмішка, і тепло спалахнули очі (М.Коцюбинський). 3. І на виду видно, що добра душа (Г.Квітка-Основ’яненко). 4. Усе віщувало добру днину (С.Скляренко). 5. Треба слухати доброї ради (М.Коцюбинський). 6. Василь був добрим майстром (В.Кучер). 7. Жито було справді добре: колоски товсті, довгі (Панас Мирний). 8. Гуляє вітер по полях, несе дощі ласкаві й добрі (М.Рильський). 9. Знов ображений упоминається за своє добре ім’я (І.Франко). 10. Проминуло доброї півгодини (М.Коцюбинський).



48. Прочитайте гумористичні афоризми і з’ясуйте, як у них використано багатозначність окремих слів.

1. Краватка, шнурки і язик завжди розв’язуються в найбільш непідхожий момент. 2. Книжка так захопила його, що він захопив її. 3. Усі гриби їстівні, але деякі тільки раз у житті. 4. Гроші не пахнуть, тому що їх відмивають. 5. Усі люди влаштовані однаково, а влаштовуються по-різному. 6. Якщо ви не думаєте про майбутнє, його у вас не буде. 7. У джунглях законів процвітає закон джунглів. 8. Всяка влада виходить від народу. І може до нього не повернутися. 9. Влада одним б’є в голову, інших б’є по голові.



49. За словниками з’ясуйте всі можливі значення слів: а) багатий, багно, базар, баран; б) бгати, безодня, берег, беручкий; в) бити, битий. Кожне значення проілюструйте словосполученням.

§ 13. Пряме і переносне значення слова


У багатозначному слові розрізняють пряме й переносне значення.

Пряме значення слова — його основне, як правило, первинне значення. Наприклад, пряме значення слова полотно — “лляна, конопляна, бавовняна тканина особливого переплетення” (На Джерисі була спідниця з темної пістрі та сорочка з товстого полотна. — І.Нечуй-Левицький). Воно пригадується першим, коли ми чуємо це слово.

Переносне значення слова — одне із значень багатозначного слова, яке виникло й закріпилося за ним внаслідок перенесення назви з одного предмета чи явища на інший предмет чи явище за подібністю. Переносне значення завжди вторинне і пов’язане з основним, прямим значенням.

Наприклад, значення слова полотно “картина художника” (Величні красоти гірської природи показано на численних полотнах. — О.Ільченко), “проїзна частина дороги” (За насипаним полотном залізниці стримів Солом’янський шпиль. — І.Нечуй-Левицький), “плоска тонка частина пилки, ножівки” (Полотно пилки завжди тримають перпендикулярно до різаної площини. — З посібника) ― переносні. Ці речі так назвали тому, що вони або виконуються на полотні (картина художника), або нагадують смугу розстеленого полотна (проїзна частина дороги, плоска частина інструмента).

Крім переносного значення, існує ще переносне вживання слова. Слово, вжите в переносному значенні, образно характеризує предмет, дію чи ознаку за схожістю. Переносне вживання слова за своїм змістом індивідуальне і використовується тільки в певному контексті. Наприклад, у реченні Зимовий вечір усе ткав і ткав над селом свої полотна, і вони ніжно спадали з невидимих верстатів на прихоплену морозцем землю (М.Стельмах) слово полотно набуло переносного значення “сніговий покрив”, хоч саме по собі воно такого значення не має — ні прямого, ні переносного.

У способах переносного вживання розрізняють метафору, метонімію і синекдоху.



Метафора — перенесення назви з одного предмета, явища на інший предмет, явище за їхньою схожістю. Наприклад, у реченні Там море дере синю одежу об гострі скелі на білі клапті і закидає ними весь берег (М.Коцюбинський) метафора синя одежа моря образно характеризує морські хвилі, а білі клапті — це піна від хвиль, які розбиваються об прибережні скелі.

Метафори бувають за кольором (сріблиться річка, бронзовий загар); за формою (мереживо гілок, павутина доріг); за розміром (крапля надії, море радості); за місцем (ніс корабля); за динамічністю (спалах ентузіазму); за відчуттям дотику (шовкова трава, шорсткий голос) тощо.



Метонімія — перенесення назви за суміжністю. При метонімії назва матеріалу може вживатися замість назви речі (фарфор і фаянс замість фарфоровий і фаянсовий посуд); назва предмета замість його вмісту (чайник закипів замість: вода в чайнику); назва місцевості замість людей тієї місцевості (місто прокидається замість люди, що живуть у місті); назва особи замість тієї речі, яка їй належить (читаю Ліну Костенко замість твори, які належать Ліні Костенко) тощо.

Синекдоха — перенесення назви частини на ціле (найменування предмета за його характерною деталлю). Це, власне, різновид метонімії. Наприклад, назва частини тіла може вживатися на означення людини (роботящі руки, носа не показувати куди); назва одягу може заступати назву людини з певного середовища (сіряки і свитки підвели голови). Однина вживається замість множини (риба в ставку, буряк у полі).

Значення, яке виникає внаслідок переносного вживання слова, є тимчасовим, ситуативним, воно не властиве слову. Проте якщо вживання слова в такому значенні часто повторюється, воно може стати і його постійним переносним значенням, як це трапилося з багатьма тепер багатозначними словами. Переносне вживання слів — один із найпродуктивніших способів розширення виражальних засобів мови.


50. Визначте, які з виділених слів мають пряме значення, які — переносне, а які вжиті в переносному значенні. Свої міркування обґрунтуйте.

1. Кассандра хапається за голову і з жахом дивиться у простір (Леся Українка). 2. Голова колони вже входила в браму (А.Хижняк). 3. Карпат висока голова віта безхмарне небо (Т.Масенко). 4. Зболіле серце, як болід, в ночах лишає слід (В.Стус). 5. Видно великий дзвін. Від серця дзвона падає вірьовка (І.Микитенко). 6. Вона чула, як в грудях стукотіло серце швидко-швидко (І.Нечуй-Левицький). 7. Почалася система численних гірських хребтів. 8. Хома навіть крізь сідло чув, як туго напинається під ним гнучкий кінський хребет 9. Дубовий сволок прогнувся, потемнів від часу, але ще міцно тримає всю кривлю на своєму кряжистому хребті. (З тв. О.Гончара).


51. І. Проаналізуйте уривок, як у ньому використано переносне вживання слів.

Тонкий промінь торкнувся зголубілого вікна, й на склі наче накипіли шротинки золотого сяйва. Я спав, але цей промінь постукав у мої очі, постукав у мою душу — і тепер пробуджені очі пильно приглядаються до тієї вузької калюжки, якою стала шибка, а душа все більше сповнюється певністю, що вона теж поступово золотіє, заквітаючи жовточолим соняхом.

Сплять у кімнаті речі. Що сниться дубовій плечистій шафі? Можливо, те, як була вона колись деревом, і в її тілі й досі звучить шерех тугого листя, живе пам’ять про одуда, що дудів у її гіллі, живе пам’ять про старий ліс, де тхне мурашниками і струпішілим опалим хмизом… На етажерці стримлять стосики книг — як почуваються капітан Немо та Дерсу Узала, чи вгамувались хоч на хвилю компрачикоси, алхіміки, Пісарро, мушкетери?.. Сплетений із лози стілець ледь-ледь жовтіє: ніби місячний промінь присів на ньому спочити.

Голова стала безхмарна, світла й безмежна — либонь, уміститься в ній увесь світ, про який можна лише здумати. Поволеньки зводжусь, поволеньки сідаю до вікна. Кругле днище місяця, натерте до блиску, хворо світиться в чистому небі. А небо — наче велетенська стіна провалля, покатий бік бескеття, на якому той місяць блищить великим та неживим оком. Хто це приглядається — з мороку всесвіту та з глибини ночі — до нашої землі, хто це так уважно дивиться в мою душу, наче хоче вивідати про мене те, що я забув або зовсім не знаю? (Є.Гуцало).

ІІ. Текст запишіть під диктовку (попросіть кого-небудь, щоб продиктував його вам), написане уважно звірте з надрукованим і помилки, якщо вони трапляться, виправте.
52. Прочитайте народні загадки й прислів’я про дорогу. Напишіть невеликий твір “Про що думає дорога” або “Що згадує дорога”, вживаючи слова в переносному значенні.

1. Що день і ніч не спить? 2. Йде з села до села, а з місця й кроку не робить. 3. Лежить Гася, простяглася, як устане — неба дістане. 4. Така я велика, що й кінця не маю, лежу собі тихо, нікого не чіпаю; тільки мені добрі люди і день, і ніч топчуть груди. 5. Дорога і вночі не спить. 6. Чути порожній віз по гуркоту коліс. 7. Тихо їдеш — біда дожене, швидко їдеш — на біду наскочиш. 8. Як у долину їдеш, то гальмуй, а як під гору, то пильнуй.



1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   90


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка