І. М. Карвацький завідувачопорної кафедри анатомії людини Національного медичного університету імені О. О. Богомольця



Сторінка1/11
Дата конвертації27.03.2017
Розмір1.57 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11






Національний медичний університетімені О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра анатомії людини (завідувачкафедри ‒ Черкасов В.Г.), кафедра фізіології (завідувач кафедри ‒ Карвацький І.М.)
РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО:

завідувачопорної кафедри фізіології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця – І.М. Карвацький

завідувачопорної кафедри анатомії людини Національного медичного університету імені О.О. Богомольця – В.Г. Черкасов

професоропорної кафедри анатомії людини Національного медичного університету імені О.О. Богомольця – І.В. Дзевульська

РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ:

 


В.о. ректора Київського медичного університету Української асоціації народної медицини, д.м.н., професор Б.Б. Івнєв


РЕЦЕНЗЕНТИ:

Схвалено та рекомендовано до затвердження на засіданні циклової методичної комісії з медико-біологічних дисциплін НМУ імені О.О. Богомольця.


“19” вересня 2016 року, протокол № 1.
Обговорено та рекомендовано до затвердження на міжкафедральній нараді фахівців одно­профільних кафедранатомії та фізіології вищих медичних навчальних закладів МОЗ України.
“19” вересня 2016 року,протокол № 1 .
вступ

Програма вивчення навчальної дисципліни“Анатомія та фізіологія людини” складена відповідно Стандарту вищої освіти України (далі ‒ Стандарт) другого (магістерського) рівня.

(назва рівня вищої освіти)

галузі знань 22 “Охорона здоров’я” .

(шифр і назва галузі знань)

спеціальності226 “Фармація”.

(код і найменування спеціальності)

спеціалізацій “Фармація”, “Технологія парфумерно-косметичних засобів”.

(найменування спеціалізацій)

освітньої програмиМагістр фармації.

(найменування освітньої програми)



Опис навчальної дисципліни (анотація).

Анатомія та фізіологія людини як базова дисципліна, орієнтована на підготовку висококваліфікованихмагістрів-провізорів(провізорів-косметологів) і є одним із найважливіших предметів у системі медико-фармацевтичної освіти.

Програмавивчення навчальної дисципліни“анатомія та фізіологіялюдини”для вищих фармацевтичних закладів освіти та фармацевтичних факультетів вищих медичних закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації складена у відповідності з наступними нормативними документами:

- освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.2003 за № 239 “Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1202 “Фармація”;

- примірнимнавчальним планомдодипломної підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти галузі знань 22 “Охорона здоров’я”“Анатомія та фізіологія людини”для спеціальності 226 “Фармація”,затвердженого МОЗ України 26.07.2016;

- рекомендаціями щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затвердженими наказом МОЗ України від 24.03.2004 за №152 “Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України від 12.10.2004 за № 492 “Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”;

- наказом МОН України від 29.03.2012 року № 384 “Про затвердження форм документації з підготовки кадрів у вищих навчальних закладахI-IV рівнів акредитації”;

- наказом МОЗ України від 31.01.2003 за № 148 “Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти”;

- наказом МОН України від 16.10.2009 за №943 “Про запровадження у вищих навчальних закладах України Європейської кредитно-трансферної системи”;

- інструкцією про систему оцінювання навчальної діяльності студентів за умови кредитно-модульної системи організації навчального процесу (Медична освіта у світі та в Україні. Затверджено МОЗ України як навчальний посібник для викладачів, магістрів, аспірантів, студентів. Київ. Книга плюс. 2005) та змінами до неї (2007);

- інструкцією щодо оцінювання навчальної діяльності студентів в умовах впровадження Європейської кредитно-трансферної системи організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України 15.04.2014;

- методичними рекомендаціями, затвердженими ЦМК з ВМО МОЗ України щодо розроблення програм навчальних дисциплін відповідно до галузевих стандартів вищої освіти.

Дана програма складена із урахуванням новітніх досягнень медико-біологічних і фармацевтичних дисциплін.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є структурно-функціональні особливостібудови, походження, розвитку та закономірності функціонування організму людини на різних рівнях його організації та їх регуляція.

Анатомія та фізіологія людини як навчальна дисципліназабезпечує підготовку магістрів-провізорів, які володіють значним обсягом теоретичних та практичних знань відносно структурно-функціональних особливостей організму на різних рівнях його організації;

Міждисциплінарні зв’язки:навчальна дисципліна ґрунтується на вивченні студентами медичної біології, гістології, цитології і ембріології,латинської мови, етики, філософії, екології,медичної та біологічної фізики, медичної хімії, біологічної та біоорганічної хімії й інтегрується з цими дисциплінами;закладає основи вивчення студентами патофізіології, патоморфології, оперативної хірургії та топографічної анатомії, деонтологіїта пропедевтики клінічних дисциплін, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання з анатомії та фізіології в процесі подальшого навчання й у професійній діяльності;закладає основи здорового способу життя та профілактики порушення структури та функцій у процесі життєдіяльності.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-трансферноюсистемою відповідно до вимог Болонського процесу.

Програма дисципліни “Анатомія та фізіологія людини” структурована на 2 модулі, до складу яких входятьблоки змістових модулів:

Модуль 1. “Анатоміялюдини”.

Змістові модулі:

1. Вступ до анатомії.

2. Анатомія опорно-рухового апарата.

3. Спланхнологія.

4. Центральна нервова система.

5. Органи чуття.

6. Периферійна нервова система.

7. Анатомія серцево-судинної системи.

Модуль 2. “Фізіологіялюдини”.

Змістові модулі:

1. Загальнафізіологія.

2. Фізіологія збудливих структур.

3. Нервова регуляція функційорганізму.

4. Нервова регуляція вісцеральних функційорганізму.

5. Гуморальна регуляція функційорганізму.

6. Фізіологія сенсорних систем.

7. Вищі інтегративні функції.Фізіологічні основи поведінки.

8. Система крові.

9. Система кровообігу

10. Система дихання.

11. Енергетичний обмін ітерморегуляція.

12. Система травлення.

13. Система виділення та репродукції.

14. Фізіологічні основи трудової діяльності і спорту.

Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модуля (залікового кредиту).

Кредитно-трансферна система організації навчального процесу вимагає від студентів сумлінного систематичного вивчення дисципліни впродовж навчального року.

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС), г) консультації. Тематичні плани лекцій, практичних занять, СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів.

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів анатомії та фізіології.

Практичні заняття передбачають:

1) опанування студентами будови органів, систем органів людини;

2) визначення на анатомічних препаратах топографо-анатомічні взаємовідносини органів і систем органів людини;

3) оволодіння латинською термінологією відповідно до вимог міжнародної анатомічної номенклатури ( Сан-Пауло,1997);

4) оцінювання вікових, статевих та індивідуальних особливостей будови органів людини;

5) підготовку до ліцензійного інтегрованого іспиту “КРОК-1”;

6) дослідження студентами функцій в експериментах на тваринах, ізольованих органах, клітинах, моделях або на підставі дослідів, записаних у відеофільмах, кінофільмах, поданих у комп’ютерних програмах та інших навчальних технологіях;

7) дослідження функцій у здорової людини;

8) вирішення ситуаційних задач (оцінка і аналіз показників функцій, параметрів гомеостазу, механізмів регуляції та ін.), що мають практичне значення у подальшій професійній діяльності майбутнього провізора (провізора-косметолога).

Тривалість практичного заняття – 2 академічні години (2* 45)

Орієнтовна структура та план практичного заняття:



з.п


Етапи заняття

Тривалість етапу

1.

Підготовчий етап

15 хв

1.1.

Організаційні питання




1.2.

Формування мотивації




1.3.

Контроль самостійної роботи та початкового рівня підготовки студентів




2.

Основний етап

55 хв

2.1.

Проведення досліджень та запис протоколу дослідження




2.2.

Аналіз та обговорення результатів досліджень




2.3.

Вирішення ситуаційних задач, зображення схем, контурів регуляції та їх оцінка, інші завдання




3.

Заключний етап

20 хв

3.1.

Контроль кінцевого рівня підготовки студентів




3.2.

Загальна оцінка навчальної діяльності студентів




Оцінювання навчальної діяльності студента здійснюється на кожному етапі практичного заняття, загальна оцінка є комплексною.

Студенти на практичних заняттях коротко записують протоколи проведених досліджень, де зазначають тему заняття, мету дослідження, хід роботи або назву методу, результати та висновки дослідження, відповіді на ситуаційні завдання.



Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями.

Застосовуються такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести, розв’язування ситуаційних задач, контроль практичних навичок знання анатомічних препаратів, з наступним аналізом і оцінюванням статевих, вікових, індивідуальних особливостей будови органів людини; аналіз топографо-анатомічних взаємовідносин органів і систем людини; аналіз закономірностей пренатального та раннього постнатального розвитку органів людини, варіантів мінливості органів, вад розвитку, проведення лабораторних досліджень і трактування та оцінка їх результатів, аналіз та оцінка результатів інструментальних досліджень і параметрів, що характеризують функції організму людини, його систем та органів; контроль практичних навичок, інші.

Важливою формою навчання студентів фармацевтичного факультету очної форми, і основною – для заочної форми навчання є самостійна робота.Студенти виконують самостійну роботу під час підготовки до занять, а також опрацьовують теми, що не ввійшли до тематичного плану практичних занять. В організації СРС значну роль мають консультації викладачів. СРС контролюється викладачем на практичних заняттях та на підсумковому модульному контролі.

По завершенню вивчення кожного модуляздійснюється підсумковий модульний контроль.



Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ЕСТS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метоювикладання навчальної дисципліни“Анатомії та фізіології людини”єнабуття кожним студентом знань з анатомії та фізіології у світі природничо-наукових уявлень про будову і функціїрізних клітин, тканих, органів та систем в цілому з метою використання отриманих знань у вивченні наступних медичних дисциплін, та у майбутній професійній діяльності. Закладає розуміння поняття здоров’я, здорового способу життя та профілактики порушення функцій в процесі життєдіяльності.

Кінцеві цілівстановлені на основі ОПП підготовки майбутнього магістра (провізора, провізора-косметолога) відповідно до блоку її змістового модулю (природничо-наукова підготовка) і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни. Кінцеві цілі розглядаються на початку програми, конкретні – на початку відповідного змістового модулю.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен вміти:



  • Аналізувати інформацію про будову тіла людини, системи, що його складають, органи і тканини

  • Визначити топографо-анатомічні взаємовідносини органів і систем людини

  • Трактувати закономірності пренатального та раннього постнатального розвитку органів людини, варіанти мінливості органів, вади розвитку

  • Інтерпретувати статеві, вікові та індивідуальні особливості будови організму людини

  • Передбачити взаємозалежність і єдність структур і функцій органів людини їх мінливість під впливом екологічних факторів

  • Визначити вплив соціальних умов та праці на розвиток і будову організму людини

  • Демонструвати володіння морально-етичними принципами ставлення до живої людини та її тіла як об’єкта анатомічного та клінічного дослідження

  • Формулювативисновок про стан фізіологічних функцій організму, його систем та органів

  • Аналізувати вікові особливості функцій організму та їх регуляцію

  • Аналізувати регульовані параметри й робити висновки про механізми нервової й гуморальної регуляції фізіологічних функцій організму та його систем

  • Аналізувати стан здоров’я людини за різних умов на підставі фізіологічних критеріїв

  • Інтерпретувати механізми й закономірності функціонування збудливих структур організму

  • Аналізувати стан сенсорних процесів у забезпеченні життєдіяльності людини

  • Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження функцій організму

  • Пояснювати механізми інтегративної діяльності організму

  • Аналізувати функціональні параметри організму і пояснювати можливості їх фармакологічної корекції у бажаному напрямку.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни“Анатомії та фізіології людини” як науки є системний підхід до опису форми, будови органів, положення (топографії) частин та органів тіла в єдності з виконуваними функціями з урахуванням вікових, статевих та індивідуальних особливостей людини;вивчення суті фізіологічних процесів, функцій окремих органів, систем і цілого організму;вивчення нервової та ендокринної регуляції діяльності організму, його органів і систем;розкрити фізіологічні механізми взаємодії органів і їх систем;вивчити механізми фармакологічної корекції фізіологічних процесів організму;сформувати у студентів практичні навички визначення і оцінки функціональних особливостей організму;розширити уявлення про роль вивчення анатомії та фізіології людини для інших медичних дисциплін.

1.3. Компетентності та результати навчання, формуванню яких сприяє дисципліна (взаємозв’язок з нормативним змістом підготовки здобувачів вищої освіти, сформульованим у термінах результатів навчання у Стандарті).
Згідно з вимогами стандарту дисципліна забезпечує набуття студентами компетентностей:

-інтегральна:



Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у професійній діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів відповідної науки і характеризується комплексністю та невизначеністю умов;________________

-загальні:



Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу; здатність вчитися і бути сучасно навченим. Знання та розуміння предметної області та розуміння професії._ Здатність спілкуватися рідною мовою як усно, так і письмово, здатність спілкуватися другою мовою. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні;___________________________________________

-спеціальні (фахові, предметні):



Встановлювати причини та наслідки різних порушень з метою успішного лікування хворого. Попередження захворювань та їх поширення.____________________________________________

Деталізація компетентностей відповідно до дескрипторів НРК у формі «Матриці компетентностей».



Матриця компетентностей



Компетентність

Знання

Уміння

Комунікація

Автономія та відповідальність

1

здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у професійній діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів відповідної науки і характеризується комплексністю та невизначеністю умов

широкі спеціалізовані фактологічні та теоретичні знання, набуті у процесі навчання та/або професійної діяльності, розуміння (усвідомлення) рівня цих знань

розв’язання типових спеціалізованих задач широкого спектра, що передбачає ідентифікацію та використання інформації для прийняття рішень

взаємодія, співробітництво з широким колом осіб (колеги, керівники, клієнти) для провадження професійної або навчальної діяльності

Ззійснення обмежених управлінських функцій та прийняття рішень у звичних умовах з елементами непередбачуваності










планування, зокрема розподіл ресурсів, аналіз, контроль та оцінювання власної роботи та роботи інших осіб




покращення результатів власної навчальної та/або професійної діяльності і результатів діяльності інших

здатність до подальшого навчання з деяким рівнем автономності


Результати навчання:

Інтегративні кінцеві програмні результати навчання, формуванню яких сприяє навчальна дисципліна.

Розробляти й оформлювати технологічну документацію щодо виробництва (виготовлення) лікарських препаратів в аптеках і на фармацевтичних підприємствах.Обґрунтовувати технологію та організовувати виробництво лікарських засобів на фармацевтичних підприємствах.Здійснювати комплекс організаційно-управлінських заходів щодо забезпечення населення та закладів охорони здоров’я лікарськими засобами й ін. товарами аптечного асортименту.Розраховувати основні економічні показники діяльності аптечних закладів, а також податки та збори. Формувати усі види цін (оптово-відпускні, закупівельні та роздрібні) на лікарські засоби та вироби медичного призначення.Здатність розробляти, впроваджувати та застосовувати підходи менеджменту у професійній діяльності аптечних, оптово-посередницьких, виробничих підприємств та інших фармацевтичних організацій відповідно до принципів Належної практики фармацевтичної освіти та Глобальної рамки FIP. Враховувати дані щодо соціально-економічних процесів у суспільстві для фармацевтичного забезпечення населення, визначати ефективність та доступність фармацевтичної допомоги в умовах медичного страхування та реімбурсації вартості ліків. Застосовувати у професійній діяльності сучасні методи контролю якості лікарських засобів та лікарської рослинної сировини.

Результати навчання для дисципліни.

Застосовувати знання з загальних та фахових дисциплін у професійній діяльності.



Використовувати результати самостійного пошуку, аналізу та синтезу інформації з різних джерел для рішення типових завдань професійної діяльності. Використовувати дані клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень для здійснення моніторингу ефективності та безпеки застосування лікарських засобів. Визначати вплив факторів, що впливають на процеси всмоктування, розподілу, депонування, метаболізму та виведення лікарського засобу і обумовлені станом, особливостями організму людини та фізико-хімічними властивостями ЛЗ. Надавати домедичну допомогу хворим при невідкладних станах та постраждалим у екстремальних ситуаціях. Визначати переваги та недоліки лікарських засобів різних фармакологічних груп з урахуванням їхніх біофармацевтичних, фармакокінетичних та фармакодинамічних особливостей. Рекомендувати споживачам лікарські засоби та товари аптечного асортименту з наданням консультативної допомоги.

  1. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 150годин 5,0кредитів ЄКТС.

Опис навчального плану з дисципліни “Анатомія та фізіологія людини”
для студентів фармацевтичного факультету


Структура навчальної дисципліни

Кількість годин, з них

Рік навчання

Вид контролю

Всього

Аудиторних

СРС

Лекцій

Практичних занять













150

30

70

50

1-й




Кредитів ЕСТS

5,0















Модуль 1.“Анатоміялюдини”

Змістових модулів7

69 год / 2,3 кредитів ЕСТS

14

30

25




Підсумковий модульний контроль
Модуль 2.“Фізіологіялюдини”
Змістових модулів 14

81 год / 2,7 кредитів ЕСТS

16

40

25




Підсумковий модульний контроль

В тому числі, підсумковий модульний контроль засвоєння 2-х модулів

14 год / 0,47 кредитів ЕСТS




4 год

10







Тижневе навантаження

3,75 год / 0,13 кредитів ЕСТS
















Примітка: 1 кредит ЕСТS – 30 год.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи для денної форми навчання становить:аудиторне навантаження– 67 %, СРС – 33 %



  1. Зміст програми навчальної дисципліни

Модуль 1. “Анатоміялюдини”

Змістовий модуль 1. Вступ до анатомії

Конкретні цілі:

  • Визначати предмет і задачі анатомії, основні анатомічні методи дослідження

  • Оцінювати основні сучасні напрями розвитку анатомії

  • Аналізувати етапи становлення анатомії людини як фундаментальної дисципліни

  • Аналізувати внесок видатних вчених-анатомів України і Києва у становлення української школи анатомів і зокрема, київської анатомічної школи.

Тема 1. Предмет і задачі анатомії. Методи дослідження в анатомії. Основні сучасні напрями розвитку анатомії

Анатомія людини – це наука про форму і будову, походження і розвиток організму людини, його органів та систем. Анатомія передбачає системний опис форми, будови, стану і топографічних взаємовідносин частин і органів тіла з урахуванням їх вікових, статевих і індивідуальних особливостей.

Основні сучасні напрями розвитку анатомії – вікова анатомія, порівняльна анатомія, пластична анатомія, антропологія, екологічна анатомія та ін.

Основні методи дослідження в анатомії – візуальне дослідження, антропометричні дослідження, препарування, макро-мікроскопічні дослідження, мікроскопічні дослідження. Сучасні методи дослідження в анатомії: рентгенанатомічні методи, комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія (МРТ), ультразвукове дослідження (УЗД), ендоскопія та ін.



Тема 2. Розвиток українських анатомічних шкіл

Становлення і розвиток українських анатомічних шкіл.



Тема 3. Київська анатомічна школа

Становлення і розвиток київської анатомічної школи. Внесок М.І. Козлова, О.П.Вальтера, В.О.Беца, М.А.Тихомирова, Ф.А.Стефаніса, М.С.Спірова, І.І.Бобрика у розвиток київської анатомічної школи і значення їх робіт для сучасної анатомії.



Змістовий модуль 2. Анатомія опорно-рухового апарата

Конкретні цілі:

    • Застосовувати анатомічну термінологію для позначення кісток скелету

    • Застосовувати анатомічні площини і вісі для пояснення топографії кісток

    • Визначати і аналізувати поняття “кістка як орган

    • Застосовувати класифікацію кісток для аналізу будови кісток скелету

    • Визначати і аналізувати типи з’єднань між кістками

    • Називати і демонструвати з’єднання між кістками тулуба

    • Називати і демонструвати з’єднання між кістками черепа

    • Називати і демонструвати з’єднання між кістками верхніх кінцівок

    • Називати і демонструвати з’єднання між кістками нижніх кінцівок

    • Визначати і аналізувати поняття “м’яз як орган”

    • Аналізувати класифікацію скелетних м’язів за топографією, будовою, формою та ін.

    • Описати і продемонструвати м’язи і фасції тулуба

    • Описати і продемонструвати м’язи і фасції голови та шиї

    • Описати і продемонструвати м’язи і фасції верхніх кінцівок

    • Описати і продемонструвати м’язи і фасції нижніх кінцівок.

Тема 4. Анатомічна номенклатура. Осі і площини тіла

Поняття про Міжнародну анатомічну номенклатуру. Її значеннядля вивчення анатоміїі уніфікації вивчення природничих іклінічних дисциплін. Основні анатомічні терміни, які розкривають топографію анатомічних об’єктів, та їх основні характеристики.

Анатомічні площини (сагітальна, фронтальна, горизонтальна) і вісі (фронтальна, вертикальна, сагітальна), їх характеристика, використання для описукісток.

Тема 5. Кістка як орган. Класифікація кісток.

Загальні дані про скелет. Класифікація кісток. Кістка як орган. Будова трубчастої кістки: її частини. Особливості будови кістки в дитячому, юнацькому, зрілому, літньому і старечому віці. Вплив соціальних факторів і екології на розвиток і будову кісток скелету.



Тема 6. Анатомія кісток тулуба

Кістки скелету: хребці, ребра, груднина.

Хребці: шийні, грудні, поперекові, крижова кістка, куприк. Загальна характеристика хребтового стовпа.. Вплив соціальних і екологічних факторів на будову кісток скелета.хребців. Класифікація ребер. Груднина.. Вплив соціальних і екологічних факторів на будову ребер і груднини.

Тема 7. Анатомія кісток черепа

Мозковий і лицевий відділи черепа. Кістки , що утворюють мозковий череп: лобова, потилична, тім’яна, клиноподібна, скронева, решітчаста. Кістки, що утворюють лицевий череп: нижня щелепа, верхня щелепа, вилична, носова, піднебінна, сльозова, під’язикова кістки, леміш, нижня носова раковина. Склепіння черепа, зовнішня та внутрішня основи черепа.. Віковіі статеві особливості будови черепа.



Тема 8. Анатомія кісток верхніх та нижніх кінцівок

Верхня кінцівка: її відділи. Кістки верхньої кінцівки: відділи. Пояс верхньої кінцівки: ключиця, лопатка.Вільна частина верхньої кінцівки: плечова кістка, кістки передпліччя і кисті. Нижня кінцівка: її відділи. Кістки нижньої кінцівки: відділи. Пояс нижньої кінцівки: кульшова кістка. Частини кульшової кістки, їх будова. Вільна частина нижньої кінцівки: стегнова кістка, кістки гомілки, стопи.

Вікові, статеві особливості будови кісток кінцівок. Вплив спорту, праці, соціальних факторів і екологічних чинників на будову кісток верхньої та нижньої кінцівок.

Тема 9. Анатомія неперервних та перервних з’єднань між кістками.

Класифікація з’єднань між кістками. Види синартрозів: волокнисті з’єднання (синдесмози) – мембрани, зв’язки, шви, тім’ячки; хрящові з’єднання (синхондрози) – постійні, тимчасові, гіалінові, волокнисті, симфіз. Діартрози (синовіальні з’єднання, суглоби): визначення, основні ознаки суглоба, їх характеристика. Додаткові компоненти суглобів. Класифікація суглобів за будовою, формою суглобових поверхонь, за функцією. Прості, складні, комплексні і комбіновані суглоби: їх характеристика. Види рухіві їх аналіз (осі рухів, площини рухів). Одноосьові, двоосьовіі багатоосьові суглоби, їх види, характеристика рухів в кожному виді суглоба.



Тема 10. З’єднання між кістками тулуба і кістками черепа

Класифікація з’єднань хребтового стовпа. Синдесмози хребтового стовпа: їх характеристика і будова. Синхондрози хребтового стовпа: їх характеристикаі будова. Суглоби хребтового стовпа. Хребетв цілому. Вплив спорту, праці, соціальних факторів і екологічних чинників на хребет в цілому.

З’єднання грудної клітки: суглоби (реброво-хребцеві суглоби, реброво-поперечні суглоби, груднинно-реброві суглоби). Грудна клітка в цілому, її будова. Вплив спорту, праці, соціальних факторів і екологічних чинників на будову грудної клітки в цілому.

З’єднаннячерепа: класифікація. Синдесмози черепа: шви, їх види. Синхондрози черепа: їх види,вікові особливості. Суглоби черепа: скронево-нижньощелепний суглоб Вікові особливості з’єднання черепа: тім’ячки, їх види, будова, терміни скостеніння.



Тема 11. З’єднання між кістками верхніх та нижніх кінцівок

З’єднанняверхньої кінцівки. Суглоби пояса верхньої кінцівки (надплечо-ключичний суглоб і груднинно-ключичний суглоб), З’єднання вільної верхньої кінцівки: плечовий суглоб, ліктьовий суглоб, з’єднання кісток передпліччя, променево-зап’ястковий суглоб, суглоби кисті.

З’єднання нижньої кінцівки. З’єднання тазового пояса: лобковий симфіз, крижово-клубовий суглоб. Таз в цілому: його будова. Вікові, статеві, індивідуальні особливості таза. З’єднання вільної нижньої кінцівки: кульшовий суглоб, колінний суглоб, з’єднання кісток гомілки, надп’ятково-гомілковий суглоб, суглоби стопи. Вплив спорту, праці, соціальних факторів і екологічних чинників на будову з’єднань кісток верхніх та нижніх кінцівок.

Тема 12. М’яз як орган. Класифікація м’язів

М’яз як орган – визначення. Сухожилки, апоневрози. Допоміжні апарати м’язів: фасції, синовіальні піхви, синовіальні сумки, сесамоподібні кістки, сухожилкова дуга, м’язовий блок. Анатомічний і фізіологічний поперечники м’язів: основні дані про силу і роботу м’язів; поняття про важелі.

Класифікація м’язів: за топографією, формою, розмірами, напрямком м’язових волокон, функцією та ін.

Тема 13. Анатомія м’язів тулуба. Діафрагма.

Класифікація м’язів тулуба за топографією.

М’язи спини: поверхневі і глибокі.. М’язигрудної клітки: поверхневі і глибокі

М’язи живота: м’язи передньої, бічної і задньої стінок живота.Біла лінія. Пупкове кільце. Черевний прес. Пахвинний канал.

Діафрагма – визначення. Частини діафрагми, отвори, їх вміст,

Тема 14. Анатомія м’язів голови та шиї. Топографія шиї

М’язи голови: класифікація.Жувальні м’язи.М’язи лиця, їх відміна від решти скелетних м’язів.

М’язи шиї: класифікація. Поверхневі , середні і глибокі м’язи шиї Топографія шиї: ділянки.

Тема 15. Анатомія м’язів верхніх та нижніх кінцівок.

М’язи верхньої кінцівки: класифікація. М’язи пояса верхньої кінцівок.М’язи плеча: класифікація- м’язи передньої та задньої групи.М’язи передпліччя: класифікація-м’язи передньої та задньої групи. М’язи кисті: класифікація..

М’язи нижньої кінцівки: класифікація. М’язи пояса нижньої кінцівки: класифікація- м’язи передньої та задньої групи.М’язи стегна: класифікація, м’язи передньої, присередньої та задньої групи.М’язи гомілки: класифікація - м’язи передньої, бічної та задньої групи.М’язи стопи: класифікація. Вікові, статеві і індивідуальні особливості скелетних м’язів.Вплив спорту, праці, соціальних факторів і екологічних чинників на будову скелетних м’язів, тулуба і кінцівок

Змістовий модуль 3. Спланхнологія

Конкретні цілі:


  • Аналізувати класифікацію внутрішніх органів;

  • Визначити загальний план будови трубчастих органів і оцінювати органоспецифічні риси будови, притаманнітрубчастому органу, обумовлені його функцією.

  • Визначити загальний план будови паренхіматозних органів;

  • Назвати та демонструвати органи травної системи;

  • Назвати та демонструвати органи травної системи;

  • Назвати та демонструвати органи дихальної системи;

  • Назвати та демонструвати органи сечової системи;

  • Назвати та демонструвати органи жіночої статевої системи;

  • Назвати та демонструвати органи чоловічої статевої системи;

  • Назвати та демонструвати органи ендокринної системи;

  • Назвати та демонструвати органи імунної системи;

Тема 16. Вступ до спланхнології. Класифікація внутрішніх органів. Загальні закономірності будови трубчастих органів. Загальні закономірності будови паренхіматозних органів

Класифікація внутрішніх органів: трубчасті і паренхіматозні. Загальний план будови стінки трубчастих органів: слизова оболонка, м’язова оболонка, зовнішня оболонка. Характеристика кожної оболонки. Органоспецифічні риси будови слизової оболонки в залежності від функції органа. Загальні закономірності будови паренхіматозних органів. Залози: їх класифікація, загальні принципи будови, функції.


Тема 17. Анатомія органів травної системи

Травна система: органи, функції.

Ротова порожнина: її частини. Зуби. Частини зуба. Постійні зуби: їх формула. Молочні зуби: формула

Піднебіння: тверде піднебіння, м’яке піднебіння.. Мигдалики.

Язик: частини. Особливості будови слизової оболонки, м’язи язика.

Ротові залози: класифікація, Малі слинні залози: класифікація,. Великі слинні залози:

Глотка, частини,функції. Будова стінки глотки: слизова оболонка, глотково-основна фасція, м’язи глотки, зовнішня оболонка.

Стравохід: топографія, частини, будова стінки.

Шлунок: топографія, частини шлунка. Будова стінки шлунка: особливості будови слизової оболонки м’язової оболонки і серозної оболонки.

Тонка кишка, її відділи. Дванадцятипала кишк, порожня кишка, клубова кишка. Будова стінки тонкої кишки. Особливості будови слизової оболонки: кишкові ворсинки, залози, складки, лімфатичні (лімфоїдні) вузлики.

Товста кишка: відділи. Будова стінки товстої кишки. Особливості будови слизової оболонки та м’язоої ва оболонки.

Печінка. Топографія. Зовнішня будова: краї, поверхні Внутрішня будова печінки: частки, сегменти, часточки. Функції печінки.Утворення і шляхи виділення жовчі.Жовчний міхур: топографія, будова стінки, функції. Спільна жовчна протока: утворення, топографія.

Підшлункова залоза: частини, топографія, будова, функції. Протоки підшлункової залози. Підшлункові острівці.

Очеревина. Очеревинна порожнина, її вміст. Пристінкова очеревина, нутрощева очеревина: їх характеристика.



Тема 18. Анатомія органів дихальної системи

Дихальна система: органи, функції. Верхні і нижні дихальні шляхи.

Зовнішній ніс: частини, будова. Носова порожнина:присінок, носові ходи, приносові пазухи. Функціональні частини носової порожнини. Носова частина глотки.

Гортань. Топографія. Будова гортані: хрящі, зв’язки, суглоби, м’язи. Порожнина гортані: частини, їх межі. Голосові складки, присінкові складки. Голосова щілина.

Трахея: частини, топографія, будова стінки. Головні бронхи: топографія, будова стінки. Бронхове дерево. Легені: топографія, зовнішня будова. Ворота легень. Частки, сегменти, часточки легені. Ацинус. Кровоносна система легень.

Плевра. Пристінкова плевра і її топографічні частини. Нутрощева плевра. Плевральна порожнина: вміст.

Середостіння: визначення, межі. Органи переднього середостіння. Органи заднього середостіння.

Тема 19. Анатомія органів сечової системи

Сечова система: органи, функції.

Нирка: топографія, зовнішня будова. Внутрішня будова нирки. Нефрон - структурно-функціональна одиниця нирки. Сечові шляхи. Малі ниркові чашечки, великі ниркові чашечки, ниркова миска, будова стінки, функції..

Сечовід: частини, топографія, будова стінки, функція.

Сечовий міхур: зовнішня будова, частини. Особливості топографії у чоловіків і у жінок. Будова стінки сечового міхура: особливості будови слизової оболонки, м’язової оболонки

Жіночій сечівник. Чоловічий сечівник.



Тема 20. Анатомі органів чоловічої статевої системи

Чоловіча статева система: органи, функції. Класифікація органів чоловічої статевої системи. Внутрішні чоловічої статеві органи. Зовнішні чоловічі статеві органи.

Внутрішні чоловічі статеві органи. Яєчко: топографія, будова. Над’яєчко. Процес опускання яєчка. Сім’явиносна протока. Сім’яний канатик, його складові. Сім’яний пухірець: топографія, будова, функції. Сім’явипорскувальна протока. Передміхурова залоза: топографія, будова, функції. Цибулинно-сечівникова залоза.

Зовнішні чоловічі статеві органи. Калитка. Статевий член, його будова. Чоловічий сечівник: частини, їх топографія, будова стінки.



Тема 21. Анатомія органів жіночої статевої системи.

Жіноча статева система: органи, функції. Класифікація органів жіночої статевої системи. Внутрішні жіночі статеві органи. Зовнішні жіночі статеві органи.

Внутрішні жіночі статеві органи. Яєчник: топографія, внутрішня будова,

Маткова труба: топографія, частини, будова стінки, функції.

Матка: топографія, частини, будова стінки..

Піхва: будова стінки.

Зовнішні жіночі статеві органи.

Промежина: визначення, топографія. Сечостатева діафрагма,

тазова діафрагм.

Тема 22. Анатомія органів імунної системи

Імунна система: функції. Класифікація органів імунної (лімфатичної або лімфоїдної) системи за функцією. Центральні органи імунної системи (первинні лімфатичні або лімфоїдні органи): кістковий мозок, загруднинна залоза (тимус) – структурні закономірності їх функцій.

Периферійні органи імунної системи (вторинні лімфатичні або лімфоїдні органи): структурні закономірності їх функцій.

Центральні органи імунної системи (первинні лімфатичні або лімфоїдні органи). Червоний кістковий мозок. Жовтий кістковий мозок. Топографія, будова, функції. мозку. Загруднинна залоза (тимус): топографія, будова, функції.

Периферійні органи імунної системи (вторинні лімфатичні або лімфоїдні органи). Селезінка: топографія, будова, функції. Лімфатичне (лімфоїдне) кільце глотки: мигдалики, що його утворюють, їх топографія, будова, функції. Лімфатичні вузли: класифікація, будова, функції. Одинокі лімфатичні (лімфоїдні) вузлики: топографія, будова, функції. Скупчені лімфатичні (лімфоїдні) вузлики: топографія, будова, функції. Скупчені лімфатичні (лімфоїдні) вузлики червоподібного відростка: топографія, будова, функції.

Тема 23. Анатомія ендокринних органів

Загальні принципи будови ендокринних органів. Структурне визначення поняття “ендокринна функція”.

Щитоподібна залоза: топографія, будова, функції. Прищитоподібна залоза: топографія, будова, функції.

Надниркова залоза: будова, функції. Ендокринна частина підшлункової залози: будова, функції.Гіпофіз: топографія, частини, будова, функції. Шишкоподібна залоза: топографія, будова, функції



Змістовий модуль 4. Центральна нервова система

Конкретні цілі:

  • Визначити загальні принципи будови і функції ЦНС;

  • Описати і продемонструвати зовнішню і внутрішню будову спинного мозку.

  • Аналізувати класифікацію відділів головного мозку за анатомічними принципами і за розвитком;

  • Описати і продемонструвати зовнішню і внутрішню будову відділів головного мозку.

Тема 24. Вступ до ЦНС. Загальні принципи будови рефлекторних дуг. Сіра і біла речовина ЦНС.

Провідна роль нервової системи в організмі; її значення для інтеграції органів, систем органів в єдиний цілісний організм, у встановленні взаємозв’язки організму із зовнішнім середовищем. Класифікація нервової системи за топографічним принципом (на центральну нервову систему і периферійну нервову систему) і за анатомо-функціональним принципом (на соматичну нервову систему і вегетативну нервову систему). Загальний принцип будови нейрона. Морфологічна і функціональна класифікації нейронів. Рецептори, їх класифікація. Загальний план будови синапсів. Рефлекторні дуги. Сіра речовина ЦНС. Нейроглія. Принципи просторової організації сірої речовини ЦНС. Нервові вузли. Біла речовина ЦНС. Нервові волокна, нервові пучки, корінці.

Розвиток головного мозку в ембріогенезі: стадія трьох і п’яти мозкових міхурів та їх похідні.

Тема 25. Зовнішня і внутрішня будова спинного мозку. Будова спинномозкового нерва

Топографія спинного мозку. Зовнішня будова спинного мозку (поверхні, борозни, канатики, потовщення). Сегментарна будова спинного мозку. Внутрішня будова спинного мозку: центральний канал, сіра і біла речовина. Будова задніх, бічних і передніх рогів спинного мозку. Біла речовина: класифікація. Склад передніх, бічних і задніх канатиків спинного мозку. Чутливий вузол спинномозкового нерва. Передні і задні корінці. Утворення стовбура спинномозкового нерва.



Тема 26. Розвиток головного мозку в ембріогенезі. Анатомія похідних ромбоподібного мозку і середнього мозку

Головний мозок. Відділи головного мозку: великий мозок, мозочок, стовбур головного мозку. Класифікація відділів головного мозку за розвитком. Похідні ромбоподібного мозку: довгастий мозок і задній мозок (міст і мозочок).

Довгастий мозок: зовнішня будова. Внутрішня будова: сіра і біла речовина.

Міст: зовнішня будова. Внутрішня будова: сіра і біла речовина.

Мозочок: топографія, зовнішня будова. Внутрішня будова: сіра і біла речовина. Ніжки мозочка. Ромбоподібна ямка: утворення Проекція ядер черепних нервів на поверхню ромбоподібної ямки.

Четвертий шлуночок: стінки, сполучення.

Середній мозок, його частини. Пластина покрівлі: зовнішня будова; внутрішня будова: сіра і біла речовина. Ніжки мозку, їх частини, внутрішня будова: сіра і біла речовина. Водопровід мозку.

Тема 27 Анатомія похідних переднього мозку

Похідні переднього мозку: проміжний мозок, кінцевий мозок.

Проміжний мозок: частини (дорсальна – таламічний мозок; вентральна частина – гіпоталамус). Частини таламічного мозку: таламус, епіталамус, метаталамус, їх функції. .. Гіпоталамус: його компоненти. Ядра гіпоталамуса, їх функції. Гіпоталамо-гіпофізарна система. Третій шлуночок: стінки, сполучення.

Кінцевий мозок: півкулі великого мозку. Мозолисте тіло, Частини півкуль великого мозку: нюховий мозок, базальні ядра, плащ. Кора великого мозку: цито- і мієлоархитектоніка кори. Роботи В.О.Беца. Рельєф півкуль великого мозку: борозни і звивини. Морфологічні основи динамічної локалізації функцій в корі півкуль великого мозку. Біла речовина півкуль: класифікація.

Бічні шлуночки: частини, їх топографія , стінки, сполучення.

Лімбічна система



Тема 28. Провідні шляхи центральної нервової системи

Провідні шляхи - визначення.Анатомо-функціональна класифікація провідних шляхів центральної нервової системи: асоціативні шляхи (короткі і довгі), комісуральні шляхи, проекційні шляхи (висхідні і низхідні). Висхідні (аферентні) провідні шляхи. . Низхідні (еферентні) провідні шляхи: пірамідні, екстрапірамідні.



Тема 29. Оболони спинного і головного мозку. Утворення і шляхи циркуляції спинномозкової рідини.

Оболони спинного мозку. Міжоболонні простори і їх вміст. Оболони головного мозку. Особливості будови твердої оболони головного мозку. Відростки твердої оболони головного мозку, Пазухи твердої оболони головного мозку. Міжоболонні простори головного мозку і їх вміст. Утворення і шляхи циркуляції спинномозкової рідини.



Змістовий модуль 5. Органи чуття

Конкретні цілі:

    • Визначити загальні принципи будови і функції органів чуття;

    • Описати і продемонструватибудову очного яблука і додаткових структурока;

    • Описати і продемонструвати будову зовнішнього вуха, середнього вуха і внутрішнього вуха.

Тема 30. Анатомія органів чуття

Анатомо-функціональна характеристика органів чуття. Периферійні сприймачі, провідники і кіркові центри аналізаторів, їх функціональна єдність. Орган нюху. Нюхова частина слизової оболонки носа. Провідні шляхи нюхового аналізатора.

Орган смаку. Смакові сосочки язика, їх топографія. Провідні шляхи смакового аналізатора.

Загальний покрив. Шкіра: функції. Різновиди шкірної чутливості. Груди.



Тема 31 Око та структури утворів.

Око – йго компоненти. Оболонки очного яблука: волокниста, судинна, внутрішня (сітківка) – їх будова. Камери очного яблука: передня, задня, їх стінки. Склисте тіло, кришталик. Водяниста волога: місце утворення, шляхи відтоку. Акомодаційний апарат ока. Додаткові структури ока: повіки, брова, кон’юнктива, зовнішні м’язи очного яблука, фасції очної ямки. Сльозовий апарат і його складові. Провідний шлях зорового аналізатора.



Тема 32 Анатомія вуха

Частини вуха: зовнішнє, середнє і внутрішнє вухо. Зовнішнє вухо: частини, їх будова. Середнє вухо: частини. Барабанна порожнина: стінки, вміст. Слухові кісточки:.. Слухова труба: частини, будова. Внутрішнє вухо, частини, топографія. Кістковий лабіринт: присінок, півколові канали, завитка. Перетинчастий лабіринт: присінковий лабіринт, півколові протоки, завиткова протока. Провідні шляхи слуху і рівноваги.



Змістовий модуль 6. Периферійна нервова система

Конкретні цілі:

  • Визначити загальні принципи будови і функції периферійної нервоовї системи;

  • Аналізувати класифікацію черепних нервів.

  • Визначити загальні принципи будови черепних нервів, різних за походженням.

  • Аналізувати загальну будову вегетативних вузлів голови.

  • Описати і продемонструвати будову соматичних нервових сплетень;

  • Визначити загальні принципи будови і функції автономної частини периферійної нервоовї системи (вегетативної нервової системи.

Тема 33. Вступ до периферійної нервової системи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка