І. Ф. Імена твої, Україно: Художньо-документальні оповідання. Луцьк: пвд «Твердиня», 2007. 300 с. (Сер. «Пантеон»). Книга



Сторінка27/29
Дата конвертації05.11.2016
Розмір3.58 Mb.
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   29

написав статтю про варіацію та еволюцію для публікації в «Американському

натуралісті». Вчення Добжанського з генетики населення слугували основою його

пояснення того, як еволюція рас та видів могла відбуватися через адаптацію. Він

виявив, що успішні види мають схильність володіти широким розмаїттям генів,

які, якщо вони не є корисними для організму в його природному оточенні, таки

забезпечують види загалом генетичним різновидом».
Посилання:
Джон A. MУР та Брюс Валлас, «Генетика Добжанського про природні

населення», 1981 р.


Автор викладеного вище матеріалу: Eмілі Лей Пі Же.
[97] http://instruct.uwo.ca/zoology/441a/hist6.html

Part 6: Dobzhansky


«Dobzhansky’s career exemplifies much that went on in evolutionary thinking from

the 30s to the 70s.


After the three ‘giants’ of the earlier era of mature theoretical evolutionary genetics,

bringing us up to the time of the Second World War, many more important players come

on the scene, too numerous to discuss in these brief notes. But by anyone’s standards,

one of the most influential evolutionary geneticists from the times of Fisher, Wright and

Haldane up through the Evolutionary Synthesis (see below) and on to modern times

was Theodosius Dobzhansky. There are several other very important contributors to our

developing view of evolutionary populations, such as Ernst Mayr, G.G. Simpson and
G.L. Stebbins, but we may single out Dobzhansky for two important reasons: because

one could easily substantiate a claim that he was truly the most influential of all the

biologists of the Evolutionary Synthesis, through his multi-edition text (note 1); and

because he provides a clear and fascinating illustration of a major trend in evolutionary

genetical thinking from the thirties through to the recent past. This concerns the

importance accorded to random factors in evolutionary change. In brief, in the space of

40 years – from the 30s to the early 70s – ‘evolution by random drift’ went from broad

favour as part of evolutionary explanation to general, and pretty firm, disfavour.

«A Brief History of Evolutionary Genetics» by Paul Handford, Department of

Zoology, University of Western Ontario, 1998.


[97] Частина 6: Добжанський

«Кар’єра Добжанського слугує прикладом того, що відбувалося з еволюційною

думкою з 30-х до 70-х рр.

Після трьох «велетнів» ранньої ери сформованої теоретичної еволюційної

генетики, із наближенням Другої світової війни з’являється ще багато важливих

постатей, їх так багато, що годі про всіх розповісти у цих коротких нотатках. Але


280280


за будь-якими стандартами одним з найбільш впливових еволюційних генетиків з

часів Фішера, Врайта та Халдейна, із часів Еволюційного Синтезису (див. нижче)

і аж до сьогодні був Теодосій Добжанський. Є ще кілька інших дуже важливих

учених, які зробили свій внесок у нашу теорію еволюційних населень, яка на той

час розвивалася. Серед них – Ернст Маур, Г. Г. Сімпсон та Г. Л. Стеббінс, але ми

виділяємо Добжанського через дві важливі причини: тому що можна легко довести

правильність твердження того, що він дійсно був найбільш впливовим з-поміж усіх

біологів Еволюійного Синтезу завдяки тому, що його текст випускали багаторазово;

і тому, що він зрозуміло та дивовижно ілюструє головний напрямок в еволюційній

генетичній думці, починаючи з тридцятих років до недавнього минулого. Це

стосується важливості, узгодженої із випадковими факторами в еволюційній зміні.

Загалом, протягом сорокових років (від 30-х до 70-х рр.) «еволюція випадковим

потоком» пройшла шлях від широкого визнання як частини еволюційного пояснення

до загального та доволі стійкого осуду».


Хендфорд Пол. Коротка історія еволюційної генетики. Відділ зоології. –

Університет Західного Онтаріо, 1998.


281


ВІДІБРАНИЙ СПАДОК

Гарно сказав Серж Кабала про те, як у Михайла Васильовича Остроградського

відбирають науковий спадок. Шкода тільки, що він не знав, як через століття

тужитимуться цілковито відібрати українську духовну спадщину.


[98] http://wwwdim.uqac.uquebec.ca/~pjoyal/cours/8Mat102/notes/notes.html

NOTES HISTORIQUES


Theoreme de divergence
«Des cas speciaux de ce theoreme apparaissent dans des articles de Gauss en 1813,1833 et 1839. C’est un mathematicien russe, Michel Ostrogradsky, qui enonca et demontra

le theoreme general, lorsqu’il presenta en 1826 un article a l’Academie des Sciences deParis intitule «Demonstration d’un theoreme du calcul integral».


[98] Історичні нотатки

Теорема розходження

«Особливість цієї теореми з’являється у статтях де Го 1813-го, 1833-го та 1839 року.

Саме російський математик Михайло Остроградський сформулював та довів

теорему загальності, яку було викладено 1826 року в статті «Доведення теореми

інтегрального вирахування» Паризької Академії наук».


[99] http://members.aol.com/DominiqueCabala/chap3_histo.htm

Ondes et Relativite


Serge Cabala
Aspects historiques des ondes et de la relativite
«Michel Ostrogradsky (1801–1861) publia en 1834 a St-Petersbourg une formule

voisine de celle de Green. Cette formule remplace aussi une integrale de surface par une

integrale de volume.
La formule d’ Ostrogradsky est un peu plus generale que le cas particulier de Green.

C’est elle qui est souvent utilisee en electromagnetisme.


Dans de nombreux ouvrages scientifiques, la formule d’ Ostrogradsky est attribuee

a Green, et le nom d’ Ostrogradsky est assez rarement cite dans les dictionnaires, memes

mathematiques, au contraire de celui de Green. On dit souvent formule de Green a la placed’ Ostrogradsky, et l’on fait parfois volontairement cette confusion pour se conformer a

certains usages».


[99] Серж Кабала «Хвилі та відносність»

Історичні аспекти хвиль та відносності


«Михайло Остроградський (1801–1861 рр.) у Санкт-Петербурзі в 1834 р. опублікував

формулу, подібну до формули Гріна. Ця формула також заміщає інтеграл

поверхні на інтеграл об’єму.
Формула Остроградського дещо більш загальна, ніж окремий випадок Гріна.

Саме її часто застосовують в електромагнетизмі.


Серед численних наукових відкриттів формулу Остроградського присвоюють

Гріну, а ім’я Остроградського, на відміну від імені Гріна, дуже рідко можна відшукати

у словниках, в тому числі й математичних.

282282


Часто формулу Гріна вживають замість формули Остроградського, і така

плутанина робиться навмисне для певних потреб».


[100] http://www.unizar.es/ichm/reports/bshm.html

Report on the I.C.H.M Special Session in Honour of the Retirement of Ivor Grattan-

Guinness: The History of Nineteenth-Century Mathematics.
Session at the joint meeting of the British Society for the History of Mathematicsand the Canadian Society for History and Philosophy of Mathematics, Clare College,

Cambridge University, July 10, 2004.


Craig Fraser, «Mikhail Ostrogradksy’s 1850 Paper on the Calculus of Variations».
«Mikhailo Ostrogradsky (1801–1862) published a paper in 1850 in the memoirs ofthe St. Petersburg Academy of Science which presented in a general mathematical setting

some results from contemporary dynamical theory. From a modern viewpoint, his work

may be seen as the mathematical development of certain ideas of William Hamilton and

Carl Jacobi. The paper showed that Ostrogradksy’s particular technical innovation was

to derive the canonical equations for the case in which the variational integrand containshigher-order derivatives of the dependent variables. This derivation represented a nontrivial

extension of the existing theory.


Of some foundational interest was the very general viewpoint Ostrogradsky broughtto his investigation».
[100] Доповідь на особливих зборах МКІМ на честь виходу на пенсію Івора

Гратана-Гіннесса: Історія математики ХІХ століття.

Збори на об’єднаній зустрічі Британської Організації історії математики

та Канадської Організації історії та філософії математики, Коледж Клер,

Кембриджський університет, 10 липня 2004 р.
Крег Фрейзер «Наукова стаття Михайла Остроградського про вирахування

варіацій» (1850 р.).


«1850 р. Михайло Остроградський (1801–1862) опублікував статтю у

наукових записках Санкт-Петербурзької Академії наук, які презентували загальним

математичним чином деякі результати із тогочасної динамічної теорії. З погляду

сучасності, його роботу можна розглядати як математичний розвиток деяких ідей

Вільяма Гамільтона та Карла Якобі. Стаття показала, що специфічна технічна

інновація Остроградського повинна була виводити канонічні рівняння для випадку,

коли варіаційна підінтегральна функція містить похідну вищого порядку залежних

змін. Це взяття похідної показало нетривіальне поширення відомої теорії.


Серйозне зацікавлення спричинила і дуже загальна точка зору, яку

Остроградський висвітлив у дослідженні».


[101] http://www.unizar.es/ichm/reports/reportAMS04.html

International Comission on the History of Mathematics (ICHM)


Report on the ICHM-sponsored Day of Lectures (January 9, 02004) at the AMSMAA

meeting in Phoenix, Arizona


Speaker: Craig G Fraser (cfraser@chass.utoronto.ca), Inst. Hist. Phil. Sci. Tech.,

Victoria College, University of Toronto, Toronto, Ontario M5S1K7, Canada.


283


Title: Conceptions of General Analysis in Nineteenth-Century Mathematics:

Preliminary report


Abstract: «The paper concentrates on the decade from 1850 to 1860 and examines

parts of analysis related to the calculus of variations. Mathematicians such as Mikhailo

Ostrogradsky (1801–1862), Otto Hesse (1811–1874) and Alfred Clebsch (1833–1872)

formulated the results of their investigation at a greater level of generality than either

expository considerations or scientific applications would seem to have warranted. They

seemed to view their analytical formulations as instances of a much more general theory.

The paper describes some examples and explores conceptions of generality that guided

research in variational analysis at the middle of the nineteenth century, comparing the

outlook at this time with the perspectives of earlier and later researchers».
[101] Доповідь на організованому МКІМ Дні Лекцій (9 січня 2004 р.), на

зустрічі AMS-MAA Фенікс, Aрізона

Доповідач: Крег Г. Фрейзе (cfraser@chass.utoronto.ca), Інститут історії,

філології, науки, техніки, Коледж Вікторія, Університет Торонто, Торонто,

Онтаріо, M5S1K7, Канада.
Назва: Концепції загального аналізу в математиці ХІХ століття: Вступна

доповідь


Витяг: «Тема доповіді зосереджується на десятилітті, починаючи з 1850-го по

1860 рр. та розглядає частини аналізу, пов’язані з вирахуванням варіацій. Математики

Михайло Остроградський (1801–1862), Отто Гессе (1811–1874) та Альфред

Клебш (1833–1872) сформулювали результати свого дослідження на вищому рівні

всезагальності, ніж той, який могли гарантувати роз’яснювальні аналізи чи наукові

застосування. Здавалося, вони розглядали свої аналітичні формулювання як приклади

набагато загальнішої теорії. Доповідь описує деякі приклади та розглядає концепції

всезагальності, що спрямовували дослідження варіаційного аналізу в середині ХІХ

століття, порівнюючи погляди науковців цього часу із сприйняттям більш ранніх та

пізніх дослідників».


284284


ПОДВИЖНИЦТВО БЕЗ СПОДІВАНЬ НА ВИНАГОРОДУ
Унікальні долі наших людей, яких життєві стежки водили в далекі краї і країни,

ще довго хвилюватимуть і захоплюватимуть нас. Ці сміливі та мужні шукачі ліпшого

життя долали праліси Канади, джунглі Амазонки, обживалися на австралійських

побережжях, перетинали крізь сибірську тайгу і Берингову протоку або незмірні

простори океанів… Агапій Гончаренко був одним з таких піонерів. І вельми кумедно

читати «шпильки» на адресу людини зі співчутливою, істинно християнською

душею…
[102] http://ohp.parks.ca.gov/default.asp?page_id=21388

Alameda
CALIFORNIA HISTORICAL LANDMARKS


«Ukraina» is the site of the farm and burial place of the Ukrainian patriot and exiled

orthodox priest Agapius Honcharenko (1832–1916) and his wife Albina. Honcharenko

was the first nationally conscious Ukrainian to arrive in the United States. He published

the first American newspaper in Russian and Ukrainian languages, The Alaska Herald,

from 1868–1872. He wrote the first book for the educational use of Native Alaskans. After

moving here from San Francisco in 1873, He continued to publish political literature, which

was smuggled into Czarist Russia. Honcharenko was a prominent scholar, humanitarian,

and early champion for human rights.


[102] Аламеда

Каліфорнійські визначні пам’ятки історії


«Україна» – це місце, де розташована ферма й де поховано українського патріота

і висланого православного священика Агафія Гончаренка (1832–1916 рр.) та його

дружину Альбіну. Гончаренко був першим національно свідомим українцем, який

прибув у Сполучені Штати. У 1868–1872 рр. він видавав першу американську газету

«Аляска Геральд» («Вісник Аляски» – перекладач) російською та українською

мовами. Першу книгу написав з метою освічення аборигенів Аляски. Після переїзду

1873 року сюди із Сан-Франциско він і далі публікував політичну літературу, яку

таємно перевозили в царську Росію. Гончаренко був видатним ученим, гуманістом

та ревним захисником прав людини».
[103] http://www.holy-trinity.org/history/1896/12.27.Orth.%20Am.%20Messenger.

html


Our Foes
A certain runaway, monk Agapius Gontcharenko, residing not far from the city of

Alameda in California, on a farm of his own, which he has named «Ukraina», occasionally

makes the local population aware of his existence by volunteering most preposterous items

of information concerning Russia and the Russian Government. He has been a contributor

to the nihilistic paper «Progress», in which he published his autobiography; he still is

a contributor to the Ukrainophil organ «Svoboda» (Liberty) and other papers hostile to

Russia, both European and American. At one time he was very busy intriguing against our

285


Orthodox Mission in San Francisco, especially during the episcopate of Bishop Ioannes,

and, now, at the close of his days, he apparently is at his old tricks again. Thus he recently

stated in the «Examiner», that Russian agents are persecuting him, that his life is in danger,

that a price is set on his head, and other absurdities. Persons unfamiliar with our country

might believe him; therefore we think it necessary to declare that not a soul in Russia takes

the least interest in Gontcharenko, and that all that he tells about the persecution he suffers

from Russian agents, is unmitigated nonsense – the drivelling of a half crazy old man.

Russia will always be glad to make a present of such specimens to anybody that wants

them, so as to be rid of the bother of dealing with them at home.
Orthodox American Messenger, No. 8, December 27, 1896, p. 140.
[103] Наші вороги

Відомий біженець, монах Агапій Гончаренко, проживаючи недалеко від міста

Аламеда в Каліфорнії на власній фермі, яку він назвав «Україна», вряди-годи

заявляє про себе, пропонуючи абсолютно абсурдні дописи з інформацією про

Росію та російський уряд. Він був співробітником нігілістичної газети «Прогрес»,

у якій опублікував власну біографію; він і досі є співробітником українофільної

газети «Свобода» та інших видань, що ворогують з Росією – і європейських, і

американських. Певний час він був задіяний у заколоті проти Православної Місії

у Сан-Франциско, особливо під час служби єпископа Іоанна, і нині, очевидно,

знову взявся за свої фокуси. Так, нещодавно у «Спостерігачеві» («Examiner») він

сказав, що його переслідують російські агенти, що його життя в небезпеці, що за

його голову встановлено ціну та інший абсурд. Люди, не знайомі з нашою країною,

можуть йому повірити; тому ми вважаємо, що потрібно зробити все, аби в Росії

жодна людина не цікавилася Гончаренком, і повідомити, що все, що він каже про своє

потерпання від переслідування російських агентів, є явною нісенітницею – дурістю

напівбожевільного старого. Росія завжди буде рада подарувати такі екземпляри всім

охочим, позбувшись у такий спосіб клопоту, пов’язаного з ними вдома.
// Православний Американський Вісник. – 1896. – № 8. – 27 груд. – С. 140.
[104] http://www.miziuk.daytona-beach.fl.us/faq1.html,

Ukrainians in the United States By George A. Miziuk


(George A. Miziuk is a former Commissioner (1994–97) of the N.J. Governor’s Ethnic

Advisory Council. He also served as an Advisor (1991–94) to the N.J. State Vietnam

Veterans Memorial Commission).
«While Ukrainian immigration to the United States did not start until the latter

part of the 19th century, American historical records indicate that people with Ukrainian

names were on the North American continent as early as the 17th century. Perhaps the

first Ukrainian to arrive in the New World was Levrenty Bohun (also referred to as

Ivan Bohdan), according to legend, a doctor who accompanied Captain John Smith to

Jamestown, Virginia in 1608.


Records from the American War of Independence list names of Ukrainian volunteers

who served in the Continental Army, but little is known about them.


286286


The same is true of early Ukrainian settlers on the West Coast. These include Ukrainian

kozaks (exiled to Siberia and Alaska by the Russian Czars), who helped to settle a colony

near San Francisco called Fort Russ (today known as Fort Ross).
Reverend Ahapius Honcharenko, a native of Kyiv, settled in San Francisco where he

published the Alaskan Herald, a bi-weekly newspaper».


[104] Мізюк Джордж А., «Українці у Сполучених Штатах»

(Джордж А. Мізюк – колишній уповноважений (1994–97рр.) Ради з етнічних

питань губернатора штату Нью-Джерсі. Він також працював радником (1991–94 рр.)

Державної Комісії Пам’яті Ветеранів В’єтнаму штату Нью-Джерсі).


«Водночас, коли українська еміграція у Сполучені Штати ще не почалася (до

другої половини ХІХ століття), американські історичні записи свідчать, що люди з

українськими іменами жили на Північноамериканському континенті навіть у XVII

столітті. Можливо, першим українцем, який приплив у Новий Світ, був Лаврентій

Богун (також згадується під іменем Іван Богун). За легендою, він був лікарем, який

1608 року супроводжував капітана Джона Сміта до Джеймстауна, що у Вірджинії.


У записах з американської війни за незалежність подається список українських

волонтерів, які служили в континентальній армії, але про них самих відомо мало.


Такою ж правдивою є інформація про ранніх українських поселенців на

Західному Узбережжі. Ними були українські козаки (ті, яких вигнали до Сибіру та

Аляски російські царі), які допомагали утворювати біля Сан-Франциско колонію,

що називалася Форт Русс (сьогодні відома під назвою Форт Росс).


Преподобний Агапій Гончаренко, уродженець Києва, оселився в Сан-Франциско,

де публікував «Вісник Аляски» (Alaskan Herald) – газету, що виходила раз на два

тижні».
[105] http://www.ualberta.ca/~cius/announce/media/Media%202001/2001-02-13.htm

Canadian institute of Ukrainian Studies


Media Release, February 13, 2001
Exploring Facets of the Ukrainian Canadian Past
«The Reverend Honcharenko, of course, is celebrated in early American Ukrainian

history for having published the newspaper Alaska Herald/Svoboda from 1867 to 1872.

An Orthodox priest from a proud Cossack family in central Ukraine, Honcharenko
– whose real name was Andrii Humnytsky – was a social revolutionary in the Christian

anarchist mould and a fierce critic of Russian autocracy. Although dismissed by some as

an eccentric, his singular achievements and larger-than-life character have earned him a

lasting place in the mythology of Ukrainians on the North American continent».

[105] Канадський Інститут Українських досліджень

Медіа Реліз, 13 лютого 2001 р.

Досліджуючи факти українського канадського минулого
«Звичайно, Преподобний Гончаренко шанується в ранній американській

українській історії за те, що з 1867 по 1872 рр. публікував газету «Вісник Аляски» /


287


«Свобода». Православний священик із гордої козацької сім’ї в центральній Україні,

Гончаренко (справжнє ім’я Андрій Гумницький) був соціальним революціонером

з поглядами християнського анархіста й жорстким критиком російської автократії.

Хоча А. Гончаренка й ігнорували, вважаючи ексцентричним, його виняткові

досягнення та характер, що був «більшим, ніж життя», забезпечили йому постійне

місце в міфології українців на Північно-Американському континенті».


[106] http://www.holy-trinity.org/history/1911/04.09.call.html

Tolstoi’s Confessor Long an Exile in California


«IN THE HILLS BACK OF OAKLAND, FATHER AGAPIUS HONCHARENKO

IS BRINGING TO A CLOSE A LONG LIFE OF REMARKABLE DEVOTION AND

SACRIFICE TO HIS CAUSE…
Hated and feared by a mighty government, though the course of his life has almost

run, aged Agapius Honcharenko, priest of the Greek church, and confessor to Count Leo

Tolstoi, struggles with the last of an enormous vitality to accomplish his life’s work before

he dies. For the emancipation of the Russian serf he gave up an imperial position, suffered

the tortures of a Russian prison, and exiled himself from family and friends. He has

successfully pitted himself against spy and assassin, who have sought for half a century to

collect the five thousand rubles placed as a price on his head. Today, battling to accomplish

that which he understood 50 and more years ago, this patriarchal deliverer of his people

lives in a hidden nook of the mountains of Alameda county, California, apart from the

world but still crying for freedom»


«The story of his life is the history of a great purpose and a magnificent achievement;

a tale of laughter, love and tragedy. It is a record of moral heroism without thought or hope

of plaudits or recompense; the chronicle of a good life well lived and impending death

faced with stoicism and resignation».


«The spirit of willing but the flesh is weak».
The San Francisco Call, Sunday, April 9, 1911.
Reprinted in the Holy Trinity Cathedral LIFE, Vol. 6, No. 8, April 1999.
[106] Вигнання та довге перебування в Каліфорнії сповідувача Толстого

«Між пагорбів, за Оукландом, отець Агапій Гончаренко демонструє разючу

жертовність та вірність власній справі.

Його ненавидів та боявся сильний уряд, він втікав усе життя. Старий Агафій

Гончаренко, священик грецької церкви та сповідувач графа Льва Толстого, із

1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   29


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка