Хрестоматі я з літературного читання для 2 класу 2013



Сторінка3/5
Дата конвертації01.01.2017
Розмір0.71 Mb.
1   2   3   4   5

НА ОЗЕРІ


Верболозом, осокою
Молодою
Плесо* озера ясне
Огорнулося і сяє,
Виграває
В сяйві сонця, мов скляне.

І пливуть по ньому хмари,
Мов примари,
Сніжно-білі, осяйні,
Усміхаються і линуть —
Ніби гинуть
У прозорій глибині.



Так в душі моїй спокійній,
Тихомрійній
Любий образ твій встає
І небесною красою,
Чистотою
Вабить серденько моє.
*Плесо – спокійна, широка поверхня води.



  • Відшукай у тексті вірша і прочитай, якими словами поет вимальовує плесо озера.

  • З яких слів зрозуміло, що поет милується озером у сонячний день?

  • Який настрій породжує в поета краса природи? Прочитай відповідні рядки.

Андрій М’ястківський




Народився Андрій М'ястківський у селі Соколівці на Вінниччині. В усіх документах датою його народження позначено 14. 01. 1924, хоч насправді мама подарувала йому життя 13 грудня 1923 року, якраз на Андрія Первозванного, тому й назвали його Андрієм. Там, у Соколівці, пройшло його дитинство, там закінчив він школу. Рано відчув потяг до слова.

Андрій М'ястківський писав для дітей і дорослих. Весь його творчий доробок втілився у понад сорок книжок поезії та прози, в численних текстах пісень і перекладів (з білоруської, молдавської, румунської та інших мов). Але слава, почесті, нагороди (до яких він був байдужий) його дивовижно обминали. Удостоєний лише Літературної премії імені Володимира Сосюри.

Деякі його поезії стали улюбленими в народі піснями.

ЯК ВЕСНУ Я ПАМ'ЯТАЮ
Наш дідусь малят питає,

як весну хто пам'ятає.

Пам'ятаю квіти з гаю,

пам'ятаю — в ліс ходив,

та найкраще пам'ятаю:

дві берізки ....

Посадив їх навесні

біля стежки при вікні.

Рясно дощики пішли — дві берізки ....



  • Про що запитав дідусь у малят?

  • Що відповіли діти дідусеві? Відшукай у тексті вірша відповідні рядки і прочитай .

  • А яку весну пам’ятаєш ти? «Намалюй» словесну картину.


ВЕСЕЛОЧКА


Я барвиста веселочка,

маю сім кольорів,

засвітилась над селами,

над лісами вгорі.

Житу жовтого кольору

подарую в жнива,

соковито-зеленого

буде мати-трава.



А ясного блакитного

небу дам назавжди,

світанкового синього

залишу для води.

Непомітно погаснувши,

упаду між дубів...

Так ніколи нічого я

не лишаю собі.






  • Скільки кольорів має веселка?

  • Як ти думаєш, чому автор називає її пестливо «веселочка», а не просто «веселка»?

  • Якими барвами веселочка прикрасила жито; траву; небо; воду?

  • Який колір залишила собі веселка? Прочитай.

  • Який настрій передає автор у своєму вірші? Обґрунтуй думку.

  • А який настрій маєш ти, коли прочитав (-ла) вірш? Чому?



Володимир Самійленко

Народився Володимир Іванович Самійленко 3 лютого 1864р. в с. Великі Сорочинці на Полтавщині. Батько його був поміщик Іван Лисевич, а мати — колишня кріпачка Олександра Самійленко. Початкову освіту майбутній письменник одержав у дяка, потім у Миргородській початковій школі.

Після навчання у початковій школі майбутній поет вступив до Полтавської гімназії.. У роки навчання обдарований, чутливий до художнього слова юнак багато читає, робить спроби перекладати і писати.

Поетична спадщина В. Самійленка включає ліричні і сатиричні вірші, переклади творів з російської та зарубіжної класики.






ТИХЕСЕНЬКИЙ BЕЧІР


Тихесенький вечір

На землю спадає,

І сонце сідає

В темнесенький гай.


Ой сонечко ясне,

Невже ти втомилось,

Чи ти розгнівилось?

Іще не лягай!


Світи ще годину,

Бо рано ще спати,

Милуй нас, як мати,

Теплом обгортай


Ой сонечко ясне,

Невже ти втомилось,

Чи ти розгнівилось?

Іще не лягай!




Без тебе так страшно

І темно надворі,

Хоч місяць і зорі

Освітять наш край.


Ой сонечко ясне,

Невже ти втомилось,

Чи ти розгнівилось?

Іще не лягай!


Не слухає сонце,

За гору сідає

І нам посилає

На всю ніч - прощай!




  • Яким настроєм «наповнений» вірш? Чому ти так вважаєш?

  • Відшукай у тексті вірша слова, якими поет описує вечір. Прочитай їх.

  • Відшукай у тексті вірша слова, якими поет описує сонце. Прочитай їх.

  • Як ти вважаєш, чому поет звертається до сонця «сонечко»?

  • До чого саме закликає сонечко ліричний герой? Доведи свою думку рядками вірша.

  • Чому, на твою думку, сонечко «не послухалось» ліричного героя?

  • Якими фарбами ти «намалюєш» поезію Володимира Самійленка? Чому?




Анатолій Камінчук

«Пригадую себе маленьким, — пише Анатолій Камінчук, — надворі хуга, заметіль, зима. Сиджу біля вікна й розглядаю химерні візерунки на склі, прохукую на шибках прозоре віконечко — ой леле, як там цікаво­! У пухнастому інеї сиві дерева, на гілках снігурі, синички, горобчики. На паркані, на дротах шапки снігу. А сніг іскристий, рожевий, лискучий. Хотілося це побачене диво перенести на папір. Мабуть, саме відтоді я і почав писати вірші»

БАБА ВІХОЛА

Баба Віхола ішла, велетенський міх несла. А тут вихор налетів, міх пошарпав, потрусив. Розв’язався бабин міх і посипав долу сніг.





  • Назви явище природи, яке поет описує у своєму творі.

  • Розкажи, як автор показав наближення хуртовини?

  • Якою ти уявляєш собі бабу Віхолу ?

  • Уяви й опиши снігові хмари, які поет називає «велетенським міхом баби Віхоли».

  • Пригадай вірш Ліни Костенко про Віхолу. Порівняй вірші про бабу Віхолу Анатолія Камінчука й Ліни Костенко: що в них спільного, а чим вони відрізняються.


КОТИКИ ВЕРБОВІ
Сонце по діброві ходить, як лисичка, котики вербові жмурять жовті вічка.

Вже не хочуть спати, хоч і трішки сонні. Гріють лапенята на яснім осонні .




  • З ким автор порівнює сонце? Чому?

  • А якими словами описує автор вербові котики? Прочитай їх.

  • Від яких слів у вірші віє теплом, ніжністю? Прочитай вірш уголос, передаючи ці відчуття.

  • Який настрій у тебе створив вірш А. Камінчука «Вербові котики»? Обґрунтуй думку.


БЕРЕЗА РОЗВИВАЄТЬСЯ
Береза розвивається у тихому гайку. Зозуля озивається: — Ку-ку, ку-ку, ку-ку! А сонце усміхається в зеленому вінку. Он зайчик умивається на теплому пеньку.
Осоння — незатінене місце, що освітлене сонцем.



  • Яку картину змалював у вірші поет?

  • Які звуки автор почув у гайку і передав у тексті свого вірша?

  • Поясни, як ти розумієш назву вірша А. Камінчука.



РЕМЕЗ
Ремез — пташка невеличка, в’є гніздечко-рукавичку на лозині біля річки, де хлюпочеться водичка. Там вітрець тихцем зітхає, ремез пісеньку співає: — Фіть-тю-ві, фіть-тю-ві, ходять хвильки по траві.


  • Що розповів поет про ремеза? Яке в нього гніздо?

  • Знайди в тексті слова, які звучать ніжно. Прочитай їх із відповідною інтонацією.

  • Як ти гадаєш, чому в тексті вірша так багато « ніжних» слів?




  • Прочитай, як пише про ремеза Віктор Терен. Порівняй цей текст із віршем. Що в них спільного, а що відмінного?


Над рікою, над водою плетена рукавичка висить... То — гніздо ремеза. Гойдається на кінці тоненької гілки, пташенят виколисує. А от і сам ремез. Груди жовтувато-білі, а спинка в нього коричнева. Тримає муху в дзьобику. Озирнувся навколо та й залетів у пальчик рукавички. Діток годує.

Чи знаєш ти?

Гніздо ремеза справді подібне до рукавички, «великий палець» якої має дірочку-вхід. Пташка плете своє гніздо протягом двох тижнів з льону, конопель, кропиви. А ще додає пух, прикрашає тополиними або вербовими сережками.

Михайло Стельмах

Михайло Панасович Стельмах народився в селі Дяківці Літинського району на Вінниччині в незаможній родині. В його сім’ї панувала атмосфера шани до праці й повага до людини, любов до природи й краси, які йому прищепили його батьки.

Рідня у М.Стельмаха була велика. З особливою ніжністю згадував він про батька, Панаса Дем’яновича ; діда Дем’яна – колишнього кріпака, талановитого майстра; бабусю, яку любив понад усе ; дядька Миколу, якого по-вуличному звали Бульбою, — цих простих,добрих,чесних і невтомних людей, серед яких минуло дитинство малого Михайлика. Пізніше родинні відносини стали основою для написання М.Стельмахом роману «Велика рідня» (1951), за який був удостоєний Державної премії.





СОНЦЕ СТУКАЄ В ВІКОНЦЕ
Сонце стукає в віконце

Ти не спи, як сходить сонце.

Прокидайся й на зарядку,

Через кладку на лужок,

А з лужечка та в садок.

Там лежать граблі, лопата, —

То ямки берись копати:

Треба вчасно навесні

Посадити яблуні.

Груші, персики, горіхи

Добрим людям для утіхи,

І для цвіту, і для плоду

На здоров’ячко народу.



  • Поясни, як ти розумієш вислів «сонце стукає в віконце »?

  • До чого поет закликає дітей? Прочитай відповідні рядки вірша.

  • Роз'єднай слова і прочитай прислів'я:

Хтобагаторобить,тойбагатознає.

Лінивомузавждиніколи.



  • Чи відображають прочитані тобою прислів’я головну думку вірша М. Стельмаха «Сонце стукає в віконце». Обґрунтуй свою думку.


БУРУНДКОВА СІМ’Я
В густоліссі коло гатки

Бурундук будує хатку.

Цілий день його сокира

Веселить птахів та звіра,

Цілий день, цілий день

Тільки й чути – „дзень!” та „дзень!”

А малі бурундучата

Із борів несуть до тата

І грибочки, і горіхи...

А стара бурундучиха

Ці грибочки цілі дні

На широкім сушить пні.

Не убогу й не багату

Бурундук поставив хату,

Засадив навкруг садочок,

А тепер синів та дочок

В теплій хаті – не в норі –

Посадив за букварі.

Вчаться діти – аж до зірки.

Вчаться тільки на п'ятірки!





  • Де будує бурундук свою хатку? Доведи свою думку рядками вірша.

  • Яким у вірші зображено бурундука?

  • Чи сподобалася тобі бурундукова сім'я? Чим саме?

  • Чи можна сказати, що сім’я бурундуків працьовита? Доведи своєю думку рядками з вірша.

  • З яким почуттям поет розповідає про бурундуків? Чому ти так вважаєш?

  • Сформулюй основну думку твору: що основне хотів сказати поет своїм читачам?


Андрій Малишко




Андрій Малишко народився на Київщині. Найперші його життєві враження — неповторна природа Придніпров'я. Найбільшим скар­бом поет вважав материнську любов і ніжність, її ласкаву й сувору пісню. Мене навчала мати ще колись: — Як виростеш, моя мала дитино, то мудрим будь і мужнім будь в житті, — скупі два слова. Нелегкі два слова.

Читаючи твори Андрія Малишка, потрап­ляєш у світ особливої мелодійної поезії. Недар­ма багато його віршів стали піснями. У них — мрія, і радість, і плюскіт Дніпра, і лагідний мамин голос.

ВЕЧОРИ, ЯК СИВІ КОТИКИ


Вечори, як сиві котики,

в нас ночують у дворі,

з ними вітру теплі дотики,

промінь синьої зорі.

Перший бавиться з дитиною:

— Люлі, спи, мале, пора.—

Другий ходить за долиною,

ясні проліски збира.





Третій вечір в кузні дзенькає

лемеші кує, мов жар,

доки шаблею тоненькою

місяць виблисне, звіздар.

І тоді вони посходяться,

в хаті сядуть при мені,

— мати їм дає вечеряти

борщ і кашу в казані.




  • Відшукай у тексті вірша і прочитай, з ким порівнюються вечори.

  • А якими ти уявляєш вечори? Намалюй словесну картину вечора.

  • З якою інтонацією потрібно читати вірш?


ПЕРЕПЕЛИЦЯ
Хвалилася птиця — пе-ре-пе-ли-ця:

  • Здрастуй, спілий колосе,

ясна зірко, діточок я вивела аж семірко!

  • Не хвалися, птице, пе-ре-пе-ли-це!

Під моїми ж вусами, світлими та русими,

зерна не облічено, числами не лічено:

сім по сім та ще сім,

та звершечку двадцять два,

отакі мої слова, отакі ідуть жнива!


  • Чим похвалилася перепелиця? Відшукай у тексті вірша потрібні слова і прочитай.

  • Що «сказав» про свій зовнішній вигляд колос? Чим ще «похвалився»?

  • У яких словах звучить гордість кожної дійової особи вірша за себе?

  • Як ти гадаєш, чи було чим «хвалитися» перепілці й колосу? Чому?


Наталя Забіла


  • Цього року ти вже знайомився (-лась) із творчістю Наталі Забіли. Пригадай інформацію про письменницю, а також твір, який ти читав (-ла).

  • Прочитай ще один твір письменниці. Визнач його жанр.


СТОЯЛА СОБІ ХАТКА


Стояла собі хатка — 
Дірявий чобіток. 
А в ній жила бабуся, 
Що мала сто діток. 

Така була сімеєчка, 


Сімеєчка мала! 
Ніяк із нею впоратись 
Бабуся не могла. 

Води взяли по крапельці — 


І повний казанок! 
І наварила борщику 
Бабуся й сто діток. 

А потім сто цеглинок 


Вони принесли вмить, 
І склали з них будинок
І стали в ньому жить. 



Пішла бабуся на город 
По моркву й буряки, 
Пішла вона до пекаря 
По хліб та пиріжки. 

А сто дітей — не ледарі, 


Пішли збирати хмиз. 
Усі взяли по гілочці 
Й набрали цілий віз

А потім сто зернинок 


Поклали в землю в ряд. 
І виросли з них квіти, 
І став квітучий сад! 

А якби та бабуся 


Не мала сто діток, 
Була б і досі хатка — 
Дірявий чобіток!




    • Назви дійових осіб вірша Наталі Забіли.

    • Де жила «сімеєчка мала»?

    • Чи погоджуєшя ти з думкою про те, що родина бабусі була дружньою і працьовитою? Підтверди свої міркування рядками вірша.

    • З яким почуттям поетеса розповідає про бабусину сімю?

    • До чого заохочує читачів твору автор?

    • На твою думку, яку сім’ю можна назвати щасливою?

    • Що ти робиш для того, щоб твоя родина була щасливою?



  • Намалюйте ілюстрацію до вірша Н.Забіли «Стояла собі хатка»

Любов Забашта

Любов Василівна Забашта народилася в місті Прилуки на Чернігівщині. З дитинства дівчинка полюбила поезію, пісню і, будучи третьокласницею, вже почала складати вірші. Уперше вірші Любові Забашти були надруковані в місцевій газеті.

Коли дівчині було 17 років, її вірші почув Павло Тичина і високо оцінив здібності молодої поетеси.

Після закінчення школи Л. Забашта навчалася в Одеському водному інституті, потім працювала інженером - кораблебудівельником.

Поетеса наполегливо готувала свою першу збірку, але почалася війна, тому і не вдалося її видати. Після війни Забашта працювала на заводі і одночасно навчалася на літературному факультеті Київського педагогічного інституту ім. М. Горького.

Для дітей письменниця видала кілька поетичних збірок, прозові твори.

БІЛЕ СВЯТО ЗИМИ

На снігах пухових снігурі застрибали веселі, червонястим і жовтим засвітилися білі сніги... А малята біжать в ковзанах із своєї оселі, і здається, що нині — біле свято зими навкруги.

Біле свято зими... Урочисто хитають ялинки убранням своїм білим, простягаючи руки-гілки. Біле свято зими... І санчата летять без зупинки, нарум’янюють щічки веселі морозу голки.



  • Поясни, як ти розумієш назву вірша Л. Забашти.

  • Розкажи, яка картина постає у твоїй уяві під час читання вірша?

  • Як ти вважаєш, чому поетеса назвала сніги пуховими?

БЕРІЗОНЬКА

Берізонько, берізонько, ти мавка лісова, зелені твої кіски вітрисько розвіва.

Стоїш ти при дорозі у травах і кущах і білі свої ноги все миєш на дощах.

Прошу вас, із берези ви соку не точіть, ви краще їй сестричку зелену посадіть.

Ви краще їй шпаківню поставте на гілках, щоб прилетів до неї друг лісу, добрий птах.



  • Розкажи, які картини зображено у вірші.

  • Відшукай у тексті вірша і прочитай слова, що передають захоплення поетеси берізкою.

  • Від чого застерігає нас, читачів, Л.Забашта? Прочитай.




  • Поставте один одному запитання за змістом прочитаного і дайте відповіді на них.


1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка