Хімія наноматеріалів робоча навчальна програма дисципліни



Скачати 230.49 Kb.
Дата конвертації05.03.2017
Розмір230.49 Kb.
Київський національний університет
імені Тараса Шевченка

Інститут високих технологій
Кафедра супрамолекулярної хімії та біохімії
Укладачі: к.х.н., доц. С.О. Алексєєв, Гринь С.В.

ХІМІЯ НАНОМАТЕРІАЛІВ




РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ


освітньо-професійної програми спеціальності

„ Високі технології”

Затверджено

на засіданні кафедри



Протокол № від « » 2013 р.


Зав. кафедрою

Комаров І.В.

Директор Інституту

Третяк О.В. .

КИЇВ - 2013
Робоча навчальна програма з дисципліни „ Хімія наноматеріалів ”
Укладачі: к.х.н., доц. С.О. Алексєєв, Гринь С.В.

Лектор: к.х.н., доц. С.О. Алексєєв, гринь С.В.
Викладач: Гринь С.В.


Погоджено

з науково-методичною комісією

« » 201 р.

.

Методичні рекомендації по вивченню дисципліни
Дисципліна „Хімія наноматеріалів” є дисципліною для спеціалізації "високі технології", яка викладається в 3 семестрі магістратури в обсязі 3 кредитів за Європейською Кредитно-Трансферною Системою ECTS (108 год.), в тому числі 51 година аудиторних занять (з них 34 години лекцій та 17 годин семінарських занять) та 57 годин самостійної роботи студентів. Форма підсумкового контролю – іспит.

Метою вивчення дисципліни "Хімія наноматеріалів" є ознайомлення студентів з методами одержання, будовою, властивостями та практичним застосуванням наноматеріалів різних типів (наноструктуровані вуглецеві матеріали, метали, напівпровідники, оксиди, композитні матеріали), що необхідні для каталізу, медичної хімії, приладобудування, електроніки та енергетики. Вивчення "Хімії наноматеріалів" має сприяти формуванню у студентів цілісного наукового світогляду у галузі природничих наук, а отриманні при цьому знання є необхідними для подальшого виконання наукових досліджень.

Предметом навчальної дисціпліни "Хімія наноматеріалів" є наноматеріали, їх будова, властивості та напрямки практичного застосування.
Вимоги до знань та вмінь.

Знати: основні положення хімії наноматеріалів, методи їх синтезу, основні чинники, що обумовлюють будову, фізичні та хімічні властивості, а також особливості практичного застосування наноматеріалів різних типів.

Вміти: аналізувати існуючі та розробляти нові технологічні підходи до отримання наноматеріалів різних класів, прогнозувати та пояснювати їх фізико-хімічні властивості.
Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Навчальна дисципліна „методологія органічного синтезу” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „магістр”, і є дисциліною по вибору для студентів 3-го семестру навчання.

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

Контроль знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Курс «Хімія наноматеріалів» складається з 3 змістових модулів та підсумкового комплексного модуля – іспиту. Поточний контроль здійснюється за такими формами, як модульні контрольні роботи, доповіді на семінарах та усні відповіді.


Оцінювання за формами поточного контролю:

  • модульна контрольна робота 10 балів;

  • доповідь на семінарі 5 балів;

  • усні відповіді та доповнення 5 балів;

Протягом кожного змістового модуля студенти 1 раз роблять доповідь на семінарі та пишуть 1 модульну контрольну роботу. Оцінка за усні відповіді виставляється, як підсумкова за семінари даного модулю. Таким чином, максимальна кількість балів, яку може набрати студент – наступна:


Змістовий модуль 1 (ЗМ1) – 1 кредит (36 год.).

Включає 6 лекцій, 3 семінарських заняття та 18 год. самостійної роботи: 20 балів


Змістовий модуль 2 (ЗМ2)– 1 кредит (36 год.).

Включає 6 лекцій, 3 семінарських заняття та 18 год. самостійної роботи: 20 балів


Змістовий модуль 3 (ЗМ3) – 1 кредит (36 год.).

Включає 6 лекцій, 3 семінарських заняття та 18 год. самостійної роботи: 20 балів


Підсумковий комплексний модуль (КПМ) - іспит: 40 балів

Всього 100 балів


Підсумкова оцінка за семестр (ПО) за результатами навчальної діяльності розраховується, як сума балів за змістовими модулями та іспитом:

ПО = ЗМ1 + ЗМ2 + .ЗМ3 + КПМ
Шкала відповідності

За 100-бальною шкалою

Оцінка за національною шкалою




90 – 100

5

відмінно

«відмінно»

85 – 89

4

добре

«добре» («дуже добре»)

75 – 84

«добре»

65 – 74

3

задовільно

«задовільно»

60 – 64

«задовільно» («достатньо»)

35 – 59

2

незадовільно

«незадовільно» з можливістю повторного складання

1 – 34

«незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Особи, що набрали сумарно за всі змістові модулі менше 20 балів, або не писали хоча б одну з модульних контрольних орбіт, до підсумкового модулю (іспиту) не допускаються.



ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ


лекції


Назва лекції

Кількість годин

лекції

семінарські

самост. робота

Змістовий модуль 1. Основні поняття хімії наноматеріалів

1

Класифікація нанодисперсних систем

2




12

2

Методи одержання наноматеріалів

2

2




3

Наноструктуровані об’єкти на межі розділу фаз

2







4

Організовані розчини

2

2




5

Металічні наночастинки та наноструктури

2







6

Особливості фізико-хімічних властивостей та застосування металічних наноструктури

2

2

4

Модульна контрольна робота










Всього за модуль1

12

6

18

Змістовий модуль 2. Вуглецеві та напівпровідникові наноматеріали

7

Фулерени та вуглецеві нанотрубки

2




12

8

Матеріали на основі графену, аморфного вуглецю та нанодисперсного алмазу

2

2




9

Одержання та властивості кремнієвих наноструктур

2







10

Матеріали на основі кремнієвих наноструктур та їх застосування

2

2




11

Наноматеріали на основі карбіду кремнію, германію, напівпровідників III-V

2







12

Наноматеріали на основі напівпровідників II-VI

2

2

4

Модульна контрольна робота










Всього за модуль 2

12

6

18

Змістовий модуль 3. Оксидні та композитні наноматеріали

13

Наноструктуровані матеріали на основі аморфного SiO2.

2




12

14

Особливості хімічної поведінки та застосування кремнеземних матеріалів.

2

2




15

Оксидні наноматеріали впорядкованої будови (цеоліти).

2







16

Матеріали на основі оксидів металів

2

2




17

Композити метал - оксид, метал - полімер та оксид – полімер.

2






















Модульна контрольна робота










Всього за модуль 3

12

6

18




ВСЬОГО

36

18

54

Загальний обсяг 108 год., в тому числі:

Лекції34 год.

семінари17 год.

Самостійна робота - 57 год.


Докладний план лекцій, семінарських занять та самостійних завдань
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Основні поняття хімії наноматеріалів
Лекція 1. Класифікація нанодисперсних систем - 2 год.

Предмет та задачі хімії наноматеріалів. Загальне поняття про наноматеріали та їх класифікація за хімічним складом та за агрегатним станом. Розмірні ефекти в наносистемах. Поняття про фрактальну розмірність. Наночастинки, нанонитки та нанотрубки, тонкі плівки, поруваті матеріали – як приклад наносистем різної розмірності.



Література [2–4, 6, 12 – осн.].
Лекція 2. Методи одержання наноматеріалів - 2 год.

Загальні підходи до одержання наноматеріалів: диспергаційні методи, конденсаційні методи, метод часткового розчинення. Технологічні прийоми та обладнання, що використовуються при одержання наноматеріалів. Методи виділення та очистки наноматеріалів.



Література [1–4, 8 -13 – осн.].
Семінар 1. Вступ до хімії наноматеріалів – 2 год.

План


1. Доповіді за темою «Класифікація нанодисперсних систем».

2. Доповіді за темою «Методи одержання наноматеріалів».

3. Обговорення доповідей
Лекція 3. Наноструктуровані об’єкти на межі розділу фаз - 2 год.

Емульсії, колоїдні розчини та гелі. Плівки Ленгмюра-Блоджет. Моношари, що самозбираються. Аерозолі, аерогелі. Розчини полімерів. Рідкі кристали, фазові переходи в них та застосування.



Література [5, 8 – осн., 2, 3, 7 – дод.].
Лекція 4. Організовані розчини - 2 год.

Розчини поверхнево-активних речовин, та структури, що утворюються в них: міцели, везикули, ламелярні структури. Чинники, що впливають на структуру організованих розчинів, фазові переходи в них та їх застосування.



[5, 8 – осн., 3, 7 – дод.].
Семінар 2. Наноструктуровані об’єкти у рідині та на межі розділу фаз – 2 год.

План


1. Доповіді за темою «Наноструктуровані об’єкти на межі розділу фаз».

2. Доповіді за темою «Організовані розчини».

3. Обговорення доповідей
Лекція 5. Металічні наночастинки та наноструктури - 2 год.

Методи одержання та стабілізації металічних наночастинок. Наночастинки срібла, золота, паладію, платини, перехідних металів. Нанопроводи. Тонкі плівки металів. Поруваті метали.



Література [2 – 4, 8 - 13 – осн.].
Лекція 6. Особливості фізико-хімічних властивостей та застосування металічних наноструктур - 2 год.

Плазмонний ефект. Методи поверхневого плазмонного резонансу та поверхнево-підсиленої Раман спектроскопії. Сенсори та каталізатори на основі наночастинок металів. Порошкова металургія.



Література [2 – 4, 8 - 13 – осн.].
Семінар 3. Наноматеріали на основі металів – 2 год.

План


1. Доповіді за темою «Металічні наночастинки та наноструктури».

2. Доповіді за темою «Особливості фізико-хімічних властивостей та застосування металічних наноструктур».

3. Обговорення доповідей
Самостійна робота 1 - 16 год.

1. Підготовка доповіді на семінарі

2. Підготовка до модульної контрольної роботи.

Література [1–13 – осн., 3, 7 – дод.].
Модульна контрольна робота 1
Приклад білета до модульної контрольної роботи 1

1. Розмірні ефекти в наносистемах. Поняття про фрактальну розмірність.

2. Методи одержання та стабілізації металічних наночастинок.

3. Частинки карбіду кремнію мають наступний розподіл за розмірами (чисельна концентрація):

2 нм – 2%, 2 – 3 нм – 5%, 3 – 4 нм – 15%, 4 – 5 нм – 30%, 5 – 6 нм – 27%, 6 – 7 нм – 14%, 7 – 8 нм – 4 %, 8 нм – 3%. Яким методом з обраних: лазерна абляція SiC, термічний розклад CH3SiCl3 або часткове анодне розчинення SiC, могли бути одержані такі частинки. Напишіть (за потребою) рівняння хімічних реакцій, що відбуваються.



4. При змішуванні однакових об’ємів 0,05 моль/л розчину цетилтриметиламоній броміду та 0,1 моль/л розчину додецилсульфату натрію у розчині зафіксовані нанорозмірні утворення, що мають вигляд сфер діаметром близько 200 нм. Яку природу мають ці утворення. Який вони мають заряд поверхні? Який метод Ви могли б запропонувати для оцінки їх розподілу за розмірами?

5. Чому частинки срібла розміром 25 нм, розподілені у матриці поруватого SiO2, є ефективним субстратом для поверхнево-підсиленої Раман спектроскопії, в той же час як частинки срібла розміром 5 нм, розподілені в SiO2, так і 25 нм частинки у поруватому кремнії (Si) практично не проявляють SERS активності?
Контрольні запитання до змістового модулю 1

1. Загальне поняття про наноматеріали та їх класифікація.

2. Розмірні ефекти в наносистемах. Поняття про фрактальну розмірність.

3. Методи одержання наноматеріалів: диспергаційні, конденсаційні, метод часткового розчинення.

4. Технологічні прийоми та обладнання, що використовуються при одержання наноматеріалів.

5. Моношари, що самозбираються.

6. Рідкі кристали, фазові переходи в них та застосування.

7. Розчини поверхнево-активних речовин, та структури, що утворюються в них: міцели, везикули, ламелярні структури.

8. Емульсії, колоїдні розчини та гелі.

9. Методи одержання та стабілізації металічних наночастинок.

10. Металічні наноструктури з розмірностю 1, 2, 3.

11. Плазмонні властивості металічних наноструктур та їх застосування.

12. Каталізатори на основі наночастинок металів.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2



Вуглецеві та напівпровідникові наноматеріали
Лекція 7. Фулерени та вуглецеві нанотрубки - 2 год.

Різноманіття алотропних форм вуглецю – основа для створення вуглецевих наноматеріалів. Фулерени та фулерити. Вуглецеві нанотрубки. Методи одержання, виділення, властивості, структурні та фізико-хімічні особливості, методи модифікування, застосування.



Література [1–4, 7 -13 – осн.].
Лекція 8. Матеріали на основі графену, аморфного вуглецю та нанодисперсного алмазу - 2 год.

Графен. Одержання, фізико-хімічні властивості. Особливості електронної будови, застосування. Термічно-розширений графіт та сполуки включення на основі графіту. Матеріали на основі «аморфного вуглецю». Активоване вугілля та його модифікації. Матеріали на основі нанодисперсно алмазу. Методи одержання, структурні та фізико-хімічні особливості, методи керування властивостями та застосування вищеназваних матеріалів.



[1–4, 7 -13 – осн.].
Семінар 4. Наноматеріали на основі вуглецю – 2 год.

План


1. Доповіді за темою «Фулерени та вуглецеві нанотрубки».

2. Доповіді за темою «Матеріали на основі графену, аморфного вуглецю та нанодисперсного алмазу».

3. Обговорення доповідей
Лекція 9. Одержання та властивості кремнієвих наноструктур - 2 год.

Кремній – основа сучасної електроніки. Загальний огляд хімічних властивостей, методів одержання, властивостей та чинників направленого впливу на них (очистка, кристалізація, легування). Основи мікроелектронної технології (короткий огляд з точки зору хіміка). Дефекти та хімія поверхні кристалічного кремнію. Пасивація, селективне травлення та функціоналізація поверхні кремнію. «Аморфний кремній» та інші подібні матеріали.

Поруватий кремній (ПК). Історія відкриття, методи одержання, залежність властивостей від умов одержання. Поверхневі групи ПК та їх хімічні властивості. Хімічна функціоналізація ПК. Наночастинки кремнію. Кремнієві нанонитки. Методи одержання. Особливості хімічного модифікування. Застосування.

Література [8 – осн., 5–6, 8 – дод.].
Лекція 10. Матеріали на основі кремнієвих наноструктур та їх застосування - 2 год.

Застосування ПК. Ефект квантового обмеження. Фото- та електро-люмінесценція. Світлопоглинаючі покриття для сонячних елементів. Оптичні та електрохімічні сенсори. Іонізаційні платформи для лазерної десорбційної мас-спектрометрії.



Література [8 – осн., 5–6, 8 – дод.].
Семінар 5. Наноматеріали на основі кремнію – 2 год.

План


1. Доповіді за темою «Одержання та властивості кремнієвих наноструктур».

2. Доповіді за темою «Матеріали на основі кремнієвих наноструктур та їх застосування».

3. Обговорення доповідей
Лекція 11. Наноматеріали на основі карбіду кремнію, германію, напівпровідників III-V - 2 год.

Карбід кремнію. Германій. Особливості хімічної поведінки SiC та Ge. Одержання поруватих модифікацій SiC та Ge та їх наночастинок. Застосування наноструктурованих SiC та Ge.

Напівпровідники III-V: BN, GaAs, InP. Особливості їх хімічної поведінки та фізикохімічних властивостей. Одержання та застосування наноструктурованих напівпровідників III-V.

Література [8 – осн., 5 – дод.].
Лекція 12. Наноматеріали на основі напівпровідників II-VI - 2 год.

Напівпровідники II-VI: ZnS, ZnSe, CdS, CdSe, CdTe. Особливості їх хімічної поведінки та фізикохімічних властивостей. Одержання та застосування наноструктурованих напівпровідників II-VI. Квантові точки.



Література [2–4, 8 - 13 – осн.].
Семінар 6. Наноматеріали на основі карбіду кремнію, германію, напівпровідників III-V та II-VI – 2 год.

План


1. Доповіді за темою «Наноматеріали на основі карбіду кремнію, германію,».

2. Доповіді за темою «Наноматеріали на основі напівпровідників III-V та II-VI».

3. Обговорення доповідей.
Самостійна робота 2 - 16 год.

1. Підготовка доповіді на семінарі

2. Підготовка до модульної контрольної роботи.

Література [1–13 – осн., 5, 6, 8 – дод.].

Модульна контрольна робота 2

Приклад білета до модульної контрольної роботи 2

1. Фулерени та фулерити: одержання, властивості, застосування.

2. Хімія поверхні кремнію.

3. Запропонуйте методику ковалентного прищеплення амінокислотних залишків на поверхню алмазу. Навіщо, на Вашу думку, міг би знадобитися подібний матеріал?

4. Наночастинки кремнію та карбіду кремнію мають досить яскраву фотолюмінесценцію. Чому фотолюмінесценція колоїдного розчину частинок Si у воді швидко згасае, а аналогічного розчину частинок SiC є стабільною протягом декількох діб?

5. Як і чому змінюється максимум світлопоглинання із зміною розміру наночастинок CdS. Як одержати такі частинки з контрольованим та вузьким розподілом за розміром?

Контрольні запитання до змістового модулю 2

1. Фулерени та фулерити: одержання, властивості, застосування.

2. Вуглецеві нанотрубки.

3. Матеріали на основі графіту та графену.

4. Наноматеріали на основі аморфного вуглецю та алмазу.

5. Хімічні процеси технології кремнію.

6. Поруватий кремній.

7. Кремнієві наночастинки та нанонитки.

8. Галузі застосування кремнієвих наноматеріалів.

9. Наноструктуровані SiC та Ge.

10. Наноструктуровані напівпровідники III-V.

11. Квантові точки.

12. Одержання та застосування наноструктурованих напівпровідників II-VI.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3



Оксидні та композитні наноматеріали
Лекція 13. Наноструктуровані матеріали на основі аморфного SiO2 - 2 год.

Діоксид кремнію. Загальний огляд хімічних властивостей, поліморфні модифікації. Наноструктурований SiO2: аеросили, силікагелі, силохроми, порувате скло. Методи одержання та керування властивостями (основи золь-гель технології).

Поліорганосилоксани, полігідридсилоксани. Властивості, одержання, застосування (ентеросгель).

Література [1 – осн., 2–3 – дод.].
Лекція 14. Особливості хімічної поведінки та застосування кремнеземних матеріалів - 2 год.

Поверхневі групи SiO2 та їх термічна поведінка. Реакції на поверхні SiO2 та методи хімічної функціоналізації. Силанізування, збирання на поверхні, молекулярне нашарування. Топологія закріплених шарів. Застосування модифікованих кремнеземів: хроматографічні носії, сорбенти, каталізатори, активні елементи сенсорів. Наночастинки SiO2: особливості хімічної поведінки та застосування.



Література [1 – осн., 2–3 – дод.].
Семінар 7. Наноматеріали на основі діоксиду кремнію – 2 год.

План


1. Доповіді за темою «Наноструктуровані матеріали на основі аморфного SiO2».

2. Доповіді за темою «Особливості хімічної поведінки та застосування кремнеземних матеріалів».

3. Обговорення доповідей
Лекція 15. Оксидні наноматеріали впорядкованої будови (цеоліти) - 2 год.

Класифікація цеолітів. Структура, властивості, одержання. Активні центри на поверхні цеолітів та методи їх визначення. Застосування цеолітів: молекулярно-ситовий ефект, каталіз. Мезопоруваті цеоліти. Підхід темплатного синтезу для їх одержання.



Література [1, 13 – осн., 1 – дод.].
Лекція 16. Матеріали на основі оксидів металів - 2 год.

Матеріали на основі Al2O3: одержання, властивості застосування. Магнітні наночастинки Fe3O4. Наночастинки TiO2 та їх фотокаталітичні властивості. Матеріали на основі ZrO2, вплив поліморфної модифікації на властивості. Сульфатований оксид цирконію SnO2 – напівпровідниковий оксид, основа сенсорів.



Література [1, 13 – осн., 1 – дод.].
Семінар 8. Цеоліти та наноматеріали на основі оксидів металів – 2 год.

План


1. Доповіді за темою «Оксидні наноматеріали впорядкованої будови».

2. Доповіді за темою «Наноматеріали на основі оксидів металів».

3. Обговорення доповідей
Лекція 17. Композити метал - оксид, метал - полімер та оксид – полімер. - 2 год.

Композити полімер – неорганічний оксид. Застосування в каталізі та для створення сенсорів. Композити метал – полімер. Композити метал-оксид (ситалли) та кераміки.



Література [1, 8 - 13 – осн., 8 – дод.].

Модульна контрольна робота 3
Приклад білета до модульної контрольної роботи 3

1. Наноматеріали на основі оксидів Al та Fe.

2. Технологія «layer-by-layer» для створення наноструктур.

3. Запропонуйте методику ковалентного закріплення фторалкілсульфокислотних груп (–CF2SO3H) на поверхні силікагелю. Які переваги та недоліки матиме одержаний таким чином кислотний каталізатор у порівнянні з полімерними та полімер-композитними каталізаторами.

4. Чому нанодисперсний TiO2 проявляє фотокаталітичну активність, але не є активним у реакції епоксидування, а титан-вмісний силікаліт – активний каталізатор епоксидування, але каталітичної активності не проявляє?

5. Як і чому змінюється максимум світлопоглинання із зміною розміру наночастинок CdS. Як одержати такі частинки з контрольованим та вузьким розподілом за розміром?

Контрольні запитання до змістового модулю 3

1. Наноструктурований SiO2: аеросили, силікагелі, силохроми, порувате скло.

2. Основи золь-гель технології (на прикладі SiO2 та інших оксидних матеріалів).

3. Поверхневі групи, хімічне модифікування та властивості поруватого SiO2.

4. Оксидні наноматеріали впорядкованої будови (цеоліти).

5. Темплатний синтез – метод одержання мезопоруватих цеолітів.

6. Наноматеріали на основі оксидів алюмінію та заліза.

7. Наноматеріали на основі оксидів металів IV групи.

8. Композитні матеріали метал-полімер та оксид полімер.

9. Композити метал-оксид та кераміки.

10. Частинки «ядро-оболонка» (core - shell).

11. Технологія «layer-by-layer» для створення наноструктур.

12. Нанокапсули та нанореактори.


Література

Основна


1. Зайцев В.М., Савранський Л.І.. Функціоналізовані пористі матеріали для аналітичної хімії, Київ. - 2005.

2. Г.Б. Сергеев. Нанохимия. Москва: Изд-во МГУ, 2003. - 288 с.

3. Суздалев И.П., Нанотехнология: физико-химия нанокластеров, наноструктур и наноматериалов. - М.: КомКнига. - 2005. - 590 с.

4. Ч. Пул (мл.), Ф. Оуэнс, Нанотехнологии. – М.: Техносфера. – 2004.

5. С.С. Воюцкий. Курс коллоидной химии. – М.: Химия. – 1975.

6. Грег С., Синг К. Адсорбция, удельная поверхность, пористость: пер. с англ. - 2-е изд. – М.: Мир, 1984. - 306 с.

7. Balzani V., Credi A., Venturi M., Molecular Devices and Machines: a Journey to the NanoWorld. Willey, 2002. – 456 p.
8. Encyclopedia of Nanoscience and Nanotechnology (in 10 Vol.). H.S. Nalva (ed.).- ASP. – 2004.

9. E.S. Papazoglou, A. Parthasarathy, BioNanotechnology - Morgan&Claypool Publishers - 2007.

10. Nanomaterials Chemistry: Recent Developments and New Directions. C.N.R. Rao, A. Muller and A.K. Cheetham (Eds.). Wiley. – 2007.

11. Nanoscale materials in chemistry. K.J. Klabunde (Ed.). - Wiley. – 2001

12. Nanomaterials and Nanochemistry. C. Brechignac, P.Houdy, M.Lahmani (Eds.). Springer-Verlag. 2007.

13. B.D. Fahlman, Materials Chemistry, Springer. – 2007.

Додаткова

1. К. Танабе. Катализаторы и каталитические процессы. М.: Мир, 1993, 172 с.

2. Лисичкин Г.В. Химия привитых поверхностных соединений. М.: Физматлит. - 2003.

3. Н.А. Шабанова, П.Д. Саркисов, Основы золь-гель технологии нанодисперсного кремнезема. – М.: Академкнига. – 2004.

4. А.Д. Помогайло, А.С. Розенберг, И.Е. Уфлянд, Наночастицы металлов в полимерах, М.: Химия. – 2000.

5. Properties of Porous Silicon; Canham, L. T., Ed.; INSPEC, The IEE: London. - 1997.

6. Buriak, J.M. Organometallic Chemistry on Silicon and Germanium Surfaces, Chem. Rev. 2002, 102(5), 1271 - 1308.

7. V.B. Fainerman, D. Mobius, R. Miller, Surfactants Chemistry, Interfacial Properties, Applications, Elsevier Science.: 2002.



8. P. Jutzi, U. Schubert, Silicon Chemistry. From the Atom to Extended Systems, Wiley.: 2003.

9. Y. Wang, A. S. Angelatos and F. Caruso, Template Synthesis of Nanostructured Materials via Layer-by-Layer Assembly, Chem. Mater. 2008, 20, 848–858.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка