Харківської обласної ради за здоровий спосіб життя



Скачати 409.57 Kb.
Дата конвертації26.12.2016
Розмір409.57 Kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ



За здоровий
спосіб життя

Ковирягіна Н.І., вчитель хімії

Харків - 2006

Вступ
Бути здоровим – це природній потяг людини. Здорова і духовно розвинута людина щаслива, тому що має добре самопочуття задоволення від своєї праці. Вона постійно спрямована до самовдосконалення, прагнучи бути все більш красивою, молодою.

Видатні поети, оспівуючи прекрасне, часто ототожнюють красу і здоров’я. Цілісність, гармонія людської особистості проявляють себе у взаємодії і взаємозалежності психічних і фізичних сил організму, психічної, фізичної та емоційної працездатності, гармонії самовираження в різних галузях нашого життя. Активна, здорова і працездатна людина довго зберігає молодість, активність, продовжуючи усвідомлену діяльність, не дозволяючи розслабитися тілу, а душі – лікуватися.

Саме тому людину ми маємо формувати (розвивати й виховувати) з самого раннього дитинства. Всі ми разом з дитинства. І ми, дорослі, часто прагнемо до того, щоб зробити дитинство сучасних дітей по-справжньому дитячим, тобто зберегти дітей від страждань і помилок. Сфера дитинства наповнена різноманітними взаємопов’язаними, суперечливими життєвими явищами. Тому дорослі повинні зробити усе можливе, щоб дитинство дітей було валеологічним, здоровим.

На сучасному етапі несприятливі екологічні обставини як на Україні, так і в цілому у світі забруднюють атмосферу ядерні викиди металургійні та хімічні підприємства, міський транспорт. Такий екологічний стан негативно впливає на здоров’я людини, а особливо на підростаючий дитячий організм. Через таке екологічне становище досить часто діти народжуються з фізичними та психічними відхиленнями, багато дітей зі слабким імунітетом. Безумовно, успішність навчання визначається рівнем стану здоров’я. І тому головною метою навчальних закладів є те, щоби якомога більше приділити уваги щодо покращення стану здоров’я учнів. Наприклад, у Харківському ліцею міського господарства була створена творча група, до складу якої входять: медична сестра ліцею Буровая І.В., вчителі фізичної культури Протоковило В.І., Поліщук А.А., вчитель ОБЖ Гранкова О.Г., вчитель хімії Ковирягіна Н.І, вчитель біології Копач І.І.

Головною задачею творчої групи є інформованість дітей про життя, здоров’я, здоровий спосіб життя і можливість доступу до спеціальних профілактичних процедур, здатних протидіяти природному процесу старіння, належних екологічних умов, достатньої системи охорони здоров’я.

Кожний член такої творчої групи має свій план роботи.



План роботи творчої групи




Назва заходів

Термін

Відповідальний

Примітка

1.

Екологічна конференція

грудень

вчитель хімії Ковирягіна Н.І.






Назва заходів

Термін

Відповідальний

Примітка

2.

Лекція „Що ми знаємо про вітаміни”

січень

вчитель хімії Ковирягіна Н.І.




3.

Лекція „Раціональне харчування”

січень

вчитель біології
Копач І.І.




4.

Перегляд документального фільму

„Профілактика простудних захворювань”



лютий

вчитель ОМЗ
Гранкова О.Г.




5.

Випуск санбюлетнів

„Обережно – гриби!”

„Профілактика захворювання грипу”

„Шкідливість зловживання алкоголем та наркотиками для здоров’я”

„Знайте правду про ВІЛ-інфекцію і СНІД!”

„Обережно – туберкульоз!”

„Як зробити повітря чистим”

листопад


грудень
січень

березень
квітень

травень

медична сестра Буровая І.В.






6.

Медичне обстеження учнів ліцею

протягом року







7.

Спортивні змагання учнівських команд

грудень

вчителі фізичної культури Протоковило В.І., Поліщук А.А.



Перед новим навчальним роком був проведений медичний огляд учнів. Результати огляду схематично можна зобразити так:



Захворюваність по Харківському ліцею міського господарства




Захворювання

8-А

9-А

9-Б

10-А

10-Б

11-А

11-Б

Всьо-

го


1.

Жовчно-кишкові

1

1

1

3

3

6

1

16

2.

Серцево-судинна система







1

2

2




2

7

3.

Центрально-нервова система

6

5

2

2

3

1

4

23

4.

Органи зору

1

5

3

2

4

5

1

21

5.

Лор

1

2

2

1

2

1

2

11

6.

Хірург, ортопед

1

1
















2

7.

Сичевиводяна система







2

1







2

5

8.

Ендокринна система










2










2

9.

Органи дихання




2




1







1

4

10.

Кістно-м’язна система

1

6

1

7

4

7

1

27



В ліцеї і надалі планується робота, яка сприятиме здоровому способу життя. Це систематичне використання різних засобів і форм роботи з фізичної культури, проведення бесід та лекцій щодо правильного харчування (якісна питна вода, необхідна кількість вітамінів, мікроелементів, протеїнів, жирів , вуглеводів, спеціальних продуктів і харчових добавок), постійна інформованість учнів про життя, здоров’я, здоровий спосіб життя, панівна світоглядна установка на пріоритетну цінність здорового способу життя.



Витамины

Впервые с витаминами столкнулся русский ученых Лунин. Он провел эксперимент с мышами, разделив их на 2 группы. Одну группу он кормил натуральным цельным молоком, а другую держал на искусственной диете, состоящей из белка-казеина, сахара, жира, минеральный солей и воды.

Через 3 месяца мыши второй группы погибли, а первой остались здоровыми. Этот опыт показал, что помимо питательных веществ для нормальной жизнедеятельности организма необходимо еще какие-то факторы.

Немного позднее голландский ученый Эйкман - врач, который работал на острове Ява обратил внимание на то, что среди населения те, кто питался полированным очищенным рисом болели заболеванием связанным с поражением нервной системы - полиневрит. Эти же случаи были отмечены в тюрьме, среди заключенных. Это заболевание было названо Бери-Бери. В 1911 году поляк Казимир Функ выделил из кожуры риса вещество, которое предупреждало заболевание Бери-Бери. Это вещество содержало аминогруппу и он его назвал витамин (вита - жизнь, амин - амин, то есть жизненный амин). К настоящему времени известно более 30 витаминов. Некоторые из них не содержат аминогруппу, но по традиции они тоже называются витаминами.



Витамины ­- это низкомолекулярные биологические активные вещества, обеспечивающие

нормальное течение биохимических и физиологических процессов в организме. Они являются необходимой составной пищи и оказывают действие на обмен веществ в очень малых количествах. Суточная потребность в витаминах измеряется в миллиграммах, микро граммах. Некоторые витамины могут вообще не синтезироваться в организме или синтезироваться в недостаточных количествах и должны поступать извне (суточная потребность холина 1г/сут, суточная потребность в полиненасыщенных высших жирных кислотах 1 г/сут) Витамины содержатся в продуктах растительного и животного происхождения, поэтому важно знать содержание витаминов в продукте. Из пищевых продуктов витамины выделяют, используя полярные и неполярные растворители. Для количественного определения используют флюорометрические, спектрометрические, титрометрические, фотоколориметрические методы. Для разделения витаминов используются хромотаграфические методы.

Все витамины разнообразные по химическому строению, и свойствам. И их разделяют на 2 группы по растворимости:


  • водо-растворимые витамины - С, группа В, и др.

  • жиро растворимые – А, Д, Е, К.

Витамины называют или латинскими буквами (A,B,C,D) или химическим названием или по авитаминозу который присущ данному витамину.

Про витамины - вещества, которые при определенных условиях переходят в витамины (каротин, например, переходит в витамин А,


7-дегидрохолестерин переходит в витамин Д3).

При недостатке витаминов развивается гиповитаминоз, а при отсутствии их развивается авитаминоз. При избытке витаминов развивается гипервитаминоз.


Причины авитаминозов:

1. При дефиците витамином в пище

2. При нарушении процесса всасывания витамином в кровь, при заболевании кишечника

3. При нарушении механизмов, лежащих в основе действия витамином на клетку (при беременности)

4. При ряде профессиональных заболеваний - у водителей, рабочие горячих цехов, и т.д. когда требуется больше витаминов чем в обычных условиях.

Биологическая роль витаминов - влияние на функции ферментом. Большая часть витаминов в виде коферментов или кофакторов входит в состав ферментом.

Антивитамины - структурные аналогия витаминов, которые блокируют рецепторы витамином (парааминобензойная кислота, например, нужна для нормального роста микроорганизмов кишечника. Антивитамином для нее является парааминосалициловая кислота ПАСК. ПАСК
является конкурентом ингибитором и блокатором рецептором ПАБК. Это свойство используется в фармакологии для создания и поиска препаратов ­сульфаниламидов которые подавляют рост чужеродной флоры, путемингибированщ парааминобензойных рецепторов).
ВИТАМИН Вl (ТИАМИН, АНТИНЕВРИТНЫЙ)
Особенности химической структуры: имеется 2 кольца пиримидиновое и имадозольное. Биологическая активность В1 связана с имидазольным кольцом.
Физико-химические свойства.
Кристаллический препарат в виде бесцветных игл, хорошо растворим в воде, ледяной уксусной кислоте, этиловом спирте. Устойчив в кислой среде при температуре 140 градусов. Кислые растворы витамина В1 можно стерилизовать. При варке пищи витамин может разрушаться (или при нахождении в щелочной среде) либо вымываться вводу. Под действием окислителей В1 переходит в тиохром, которые легко определить по интенсивной синей флюоресценции. Реакция положена в основу количественного определения витамина В1. устойчив к ультрафиолетовым лучам. В природе распространен широко. Больше всего в растительных продуктах. Особенно много в сухих пищевых и пивных дрожжах, в неочищенном рисе, муке, горохе.

В животных продуктах - в печени, почках, сердце, головном мозге.

Кофермент витамина В1 - тиаминпирофосфат (ТПФ)

и тиаминдифосфат (ТДФ).

Фосфорилированный препарат - кокарбоксилаза. Кокарбоксилаза широко используется в клинической практике - в терапии инфаркта миокарда для увеличения метаболической активности миокардиоцитов.

Суточная потребность составляет 2-3 мг.

ТПФ или ТДФ входят в состав 3 ферментов:


  • пируватдегидрогеназа, которая катализирует окислительное декарбоксилирование пировиноградной кислоты в углеводном обмене.

  • Альфа-кетоглютаратдегидрогеназа. Катализирует окислительное декарбоксилирование альфа-кетоглютаровой кислоты

  • транскетолаза-фермент пентозного цикла (пентозофосфатного). Осуществляет перенос гликоль-альдегидного радикала от кетосахаров на альдосахара

Вl является ингибитором фермента - холинэстеразы расщепляющей медиатор ЦНС ацетилхолин.

Признаки авитаминоза (болезнь Бери-Бери): ­



  • Дегенеративные процессы в периферических нервах, что сопровождается парезами, парестезиями.

  • Нарушения сердечной деятельности (патологическая гипертрофия желудочков сердца, тахикардия, признаки дистрофического поражения миокарда - источение стенок миокарда возникает в тяжелых случаях)

  • Нарушения в водном обмене (гидроторакс, конечностей) асцит, отеки нижних конечностей)

  • Нарушение секреторной и моторной функции ЖКТ

  • Нарушение деятельности ЦНС, которое в тяжелых случаях может проявляться как деменция.

Таким образом, для простоты запоминания все симптомы можно обозначить как три Д: дистрофия, дегенерация, деменция.
ВИТАМИН А (РЕТИНОЛ)
Этот витамин называют витамином роста и зрением. В умеренном количестве он встречается в животных жирах, больше его содержится в печени животных, яичном желтке, сметанные жирных сливках, печени с говяжьем и морских рыб, (треска, морской окунь).

Зачастую потребность в витамине А удовлетворяются за счёт каротина, родственного витамину вещества, называемого про витамином А. Каротин имеет желтовато-оранжевый цвет, по близкой витаминной активности он в 3 раза слабее витамина А. Каротин содержится главным образом в растительных продуктах: в облепихе, моркови красной и жёлтой, шпинате, перце сладком и красном, щавле, в абрикосах, тыкве, томатах, рябине поэчерноплодной,и др.

Суточная потребность взрослого человека в витамине А составляет 1-2,5мг, или 6мг каратина.
ВИТАМИН В1 (ТИАМИН)
В организме не накапливается, поэтому необходимо вводить его ежедневно в пищевой рацион. Суточная потребность 1,5-2,5 мг. Играет важную роль в обмене веществ, укрепление нервной системы.

Содержится витамин В1 в отрубях, муке грубого помола, дрожжах пекарских и пивных, бобовых, ветчине,. свином мясе, говяжей печени, в зародышах и оболочке пшеницы, в гречихе, овсянке, в зеленом горошке и ряде лекарственных растений, в спарже, фасоле, пшене, грецких орехах, в молоке, яичных желтках.


ВИТАМИН В2 (6,7-ДИМЕТЛ,
9-РИБИТИЛИЗОАЛЛКСАЗИН),
РИБОФАВИН

Данный витамин принимает участие в процессах тканевого дыхания и следовательно, способствует выработке энергии в организме.

Отсутствие или недостаток рибофлафина расстраивает минеральный обмен, наступает общая слабость, утомляемость глаз. Особенно сказывается недостаток витамина В2 на детях, замедляется рост.

Суточная потребность - 1,5-3 мг.

Витамин В2 содержится в сухих пивных дрожжах, хлебе грубого помола, крупах, мясе, рыбе, молоке, сыре. Наибольшее количество В2 находится

в печени свиной, в почках, в пивных дрожжах (сухих) от 1,6 до3,6 мг. Меньше в яйцах, молоке от 0,17 до 0,27 мг%. В растительных продуктах рибофлафина мало, порядка 0,04-0,05 мг %, в горошке зеленом 0,19 мг %, в спарже 0,14 мг %.

Хорошо растворим в воде. Желтокристалическая окраска. Разрушается при облучении ультрафиолетовыми лучами. Водные растворы обладают желто-­зеленой флюоресцирующей окраской что может использоваться для количественного определения витамина в тех или иных продуктах.

Молекула рибофлавина обладает окислительно-восстановительными свойствами, присоединяя 2 атома водорода, восстанавливается в бесцветное лейкосоединение.

Широко распространен в природе. В животных продуктах - печень, почки, сердце, молочные продукты. В растительных продуктах - пивные дрожи. Суточная потребность 2-4 мг.

Участие в обмене веществ: рибофлавин, всасываясь в кишке, подвергается фосфорилированию и образует 2 кофермента:


  • флавинмононуклеотид (ФМН)

  • флавинаденилдинуклеотид (ФАД)

Работают эти коферменты в составе флавиновых ферментов - дегидрогеназ, редуктаз. Цитохроморедуказы и укцинилдегидрогеназа участвуют в процессе тканевого дыхания являясь

переносчиками ионов водорода. Гипо и авитаминоз витамина В2:



    1. Анемия-понижение количества гемоглобина и эритроцитов на единицу массы крови.

    2. Неврологические расстройства (мышечная слабость, жгучие боли в ногах, атаксия - нарушения походки, гипокинезии - замедление движения, невозможность быстро совершать движение).

    3. Остановка роста волос, а вследствие этого выпадение волос.

    4. Васкуоляризация (прорастание грубых сосудов в роговицу влечет за собой ее помутнение в уменьшение остроты зрения) и воспаление роговицы ­кератит, катаракты (помутнение хрусталика, нельзя забывать, что в лечении любой катаракты необходимо вводить в организм витамины группы В и особенно В2, так как они улучшают процессы метаболизма в хрусталике и препятствуют дальнейшему
      развитию заболевания).

    5. Воспаление слизистой оболочки ротовой полости, губ, десен.

    6. Дегенерация миелиновой оболочки периферических нервов, что сопровождается параличом нижних конечностей.


ВИТАМИН В3 (ПАНТОТЕНОВАЯ КИСЛОТА ПАНТОТЕН)
Необходим для нормального обмена веществ, является важным фактором углеводного обмена. Отсутствие В3 вызывает ряд расстройств в обменных процессах. Витамин В3 находится в многих продуктах питания. Много в косточковых плодах, в семечках, печени, мясе, орехах, картоеле, в бобовых, кукурузе, крапиве, капусте, моркови, луке репчатом.

При разнообразном питании потребность организма в витамине В3 достаточна из продуктов питания.


ВИТАМИН В6 (ПИРОДОКСИН)
Данный витамин способствует усвоению белков растительного и животного происхождения, в образовании гемоглобина. Суточная потребность в нём 1,5- 3,0 мг.

Витамин В6 содержится в бобовых культурах, (горох, фасоль) в мясе, дрожжах, яичном белке, молоке. Особенно много витаминов В6 в рисовых и пшеничных отрубях, в печени фасоли. Несколько меньше в мясе (телятине), в большинстве рыб, яйцах, овсяной и манной крупе рисе. В овощах фруктах, ягодах и молочных продуктах его мало. Этот витамин стимулирует кроветворение, усиливает иммунитет организма к ряду заболеваний, его отсутствие в организме вызывает нарvшение белкового и жирового обмена.


ВИТАМИН В9 (ФОЛИАЦИН)
Способствует кроветворению и образованию в организме образовании антискеротического вещества - холина, участвует в гемоглобина и эритроцитов. Недостаток витамина В9 в пище вызывает малокровие.

Источник фаливой кислоты - хлеб, мука, бобы, горох, грибы, морковь, помидоры, пивные дрожжи, свекла. Особенно много его в говяжьей и свенной печени. Суточная потребность в витамине В9 - порядке 200 мг в сутки.


ВИТАМИН В12 (КОБАЛАМИН, ЦИАНКОБАЛИН)
Его отличительная особенность состоит в том, что это единственный витамин, содержащий металл, это кобальт. Суточная потребность в нём незначительна - доли мг. Необходимым для образования красных кровяных шариков в костном мозгу. Недостаток или отсутствие В12 - злокачественная анемия. Витамин В12 и В9 взаимно поддерживают нормальный состав крови человека. Витамин В12 отсутствует в растительной пище, а содержится в печени, почках, мясе, птице, сердце, желтке яйца.

ВИТАМИН D (ПРОТИВОРАХИТИЧЕСКИЙ)
Важен для нормального отложения кальция в костях, в формировании костей. Недостаток в пище витамина D отражается на здоровье детей. Витамин D содержится в печени и жире внутренности различных рыб, в рыбьем жире, молочных продуктах, икре, яичном желтке. В плодах и овощах витамина D нет. В растительном сырье имеются так называемые стеролы или провитамины D, которые под действием ультрафиолетовых лучей солнца переходит в витамин D. Суточная потребность в витамине D составляет 0,015-0,025мг.



Рациональное питание
О питании любому из нас известно много. Однако, несмотря на развитие современной отечественной и зарубежной диетологии, на достижения и открытия в микробиологии и биохимии, невзирая на подвижническую деятельность одиночек: Брэтта, Шелтока, Куши, Чупрука, Малахова и многих других, именно в вопросах питания мы продоложаем оставаться глубокими невеждами. «Питание» для большинства из нас – это вкусная пища, все новые и новые рецепты ее приготовления, а главное, достаточное ее количество и разнообразие (или более чем достаточное и разнообразное).

Все наши знания о питании формировались по традиции, зависели от условий жизни, и никто никогда не задумывался: зачем мы едим? Естественно, чтобы жить! Но мы живем не для того, чтобы есть, пить и спать. Мы спим, дышим, едим, чтобы жить.

«Жизнь каждого из нас начинается за много сотен лет до нашего рождения, - пишет Джарвис-Частичка, от которой мы ведем свое начало, становится живой благодаря пище. Пища дает нам тепло, необходимые материалы – белки, жиры, углеводы, минеральные соли, экзимы, витамины и т.д.»

Значит, пища нужна нам, чтобы построить наши клетки, ткани, органы, весь организм в целом. Жизнь – это особая энергия, или, как ее называет, биоэнергия. Любая энергия может существовать до тех пор, пока существует источник ее питания. Что же может явиться источником питания для такой биоэнергетической системы, как человеческий организм?

«Питание», является четырьмя элементарными составляющими, которые строят и поддерживают человеческое существование, а именно: пища, вода, свет, воздух. Эти четыре элемента можно сравнить с другими четырьмя элементами с большой буквы, а именно: Земля, Вода, Огонь и Воздух, которые древние философы считали источником всего во Вселенной. Без питания нет жизни.

Мы уже знаем, что структурной единицей, то есть тем, из чего строится наш организм, является клетка. Клетка дышит, питается, удаляет продукты распада, размножается. У каждой клетки свои обязанности. Каждая клетка производит обмен веществ с внеклеточными жидкостями, превращает продукты обмена в пригодную для усвоения форму, производит микровзрывы, постоянно выделяя кванты энергии. Каждая клеточка окружена жидкостью, которая находится в постоянном движении. Из жидкости клетки выбирают для себя пищу, кислород, необходимые для своего функционирования вещества, а выделяют в жидкость отработанные вещества, образовавшиеся в процессе жизнедеятельности организма. Постоянная циркуляция жидкостей обеспечивает жизнедеятельность каждой клетки.

Человеческий организм можно сравнить с большой строительной площадкой, на которой одновременно идут и строительство, и реконструкция. В нем беспрерывно происходит колоссальные изменения. Ведь ежедневно 1% кровяных телец погибает и столько же появляется вновь, то есть непрерывно возникает новое поколение клеток. Это означает, что питание должно не только давать нам «вкусное», «жирное», «сладкое», «кислое», калорийное, но строить наши клетки, нашу кровь, сообщая им энергию. Питание должно восстанавливать здоровые ткани, а не накапливать мусор, жир, мясо в теле или служить для подтягивания нервов, для возбуждения и стимуляции жизненных сил.

О чем же следует заботиться, обеспечивая свой организм питанием?



Основная наша забота должна заключаться в том, чтобы продукты питания были свежими, чистыми, качественными, прекрасно распределялись между всеми клетками организма и легко усваивались ими.

Вторая забота – наше питание должно не только загружать организм, но и обеспечивать его очищение от шлаков, мусора, отходов от любых частиц, затрудняющих строительство и обновление клеток.

Третья забота – питание должно формировать здоровые клетки мозга, нервной системы, всех желез внутренней секреции, то есть тех органов, от которых зависят жизненные процессы и гармоничное развитие организма.

Четвертая забота – питание должно приносить радость, лечить, обеспечивать и поддерживать высокий моральный дух, прекрасное настроение, тонус, деятельную способность к реализации творческих индивидуальных способностей человека.

Все питательные вещества в результате тончайших процессов¸ которые непрерывно происходят в нашем организме, подвергаются взаимопревращением. Поэтому основой питания должна стать не высоко- или низкокалорийная пища, а сбалансированность основных «строительных элементов» - белков, жиров, углеродов, микроэлементов, витаминов, присутствие клетчатки, необходимых экзимов и гормонов. При этом очень важно, чтобы «приход» (или кредит) был сбалансирован с «расходом» (то есть «дебетом).


Гигиена питания – это наука о рациональном питании, обеспечивающем сохранение здоровья. Сюда входят соблюдение режима и правильного рациона питания, правильное хранение продуктов, приготовление пищи, соблюдение правил личной гигиены. Необходимо знать, какие продукты, и в каком количестве следует употреблять, чтобы удовлетворить потребности организма, сколько раз и в какое время принимать пищу. Недостаток в пище определенных веществ может привести к отставанию в росте или заболеваниям (недостаток белков во время роста ребенка – к отставанию в росте, дефицит витамина Д – к рахиту). Избыточное потребление углеводов может стать причиной ожирения. При несоблюдении правил приготовления пищи в организме человека могут попадать возбудители тяжелых заболеваний пищеварительного тракта (дизентерии, брюшного тифа, холеры), а также яйца гельминтов, цисты простейших. Большую опасность для здоровья представляет отравление несвежей пищей, в которой размножаются бактерии гниения и накапливаются ядовитые продукты их жизнедеятельности.
Правила здорового питания
Важное среди этих правил – отказаться от вредных, возбуждающих, токсических веществ. К ним относятся алкоголь, особенно принимаемый регулярно. Алкоголь – это смертельный яд для иммунной системы. Он разрушает личность, создавая иллюзию подъема сил.

Только исключив из рациона алкоголь, можно вспомнить о правилах здорового питания.

1. Приучайте себя постоянно пить воду (до 3 л в день). В течение 1,5 месяца каждые полчаса пейте по 30 г воды

2. Никогда не принимайте пищу при болях, умственном и физическом недомогании, усталости, лихорадке, повышенной температуре, любом дискомфорте. Лучше отказаться от пищи или полежать перед едой хотя бы полчаса, но самое правильное решение – заменить еду водой

3. Ешьте только при ощущении голода. Чтобы не перепутать чувство голода с аппетитом, за 30 минут до еды приучите себя выпивать по 200 г воды.

4. Не пейте во время еды. Вода уходит из желудка через 10 минут после ее приема, унося с собой разбавленный желудочный сок, что препятствует пищеварению

5. Не употребляйте холодные напитки и блюда. Холод прерывает действие экзимов. Они не выделяют, пока температура желудка не поднимется до нормальной. Желудок травмируется от холодных напитков и блюд. Есть мороженое – все равно, что положить кусок льда в каждую ткань желудка

6. Не употребляйте слишком горячую пищу и напитки. Это лишает энергии желудок, нарушает тонус тканей и ослабляет его способность механически воздействовать на пищу.

Как высокая, так и низкая температура препятствуют выделению пищеварительных соков. Наивысшая функциональная способность желез желудка соответствует температуре тела не выше 400 С.

7. Употребляйте в основном естественную, сырую пищу – сырые овощи, плоды, семена, орехи, семечки, фрукты

8. Ешьте простую пищу, включающую, немногие виды продуктов. Опыт показал, что когда за один раз употребляем один вид пищи, мы едим меньше.

Разнообразие – толчок к прожорливости. Слишком много продуктов в один прием осложняет процесс пищеварения. Простая еда усваивается лучше и с наименьшей нагрузкой на организм. В желудке на каждый продукт вырабатывается сок с определенными экзимами. Большое разнообразие продуктов в один прием стимулирует аппетит, ведет к перееданию. Необходимо понять, что натуральная гигиена озабочена не только физическим здоровьем человека, но и его психическим, нравственным и духовным обновлением.

Известно, чтобы реализовать себя в любой области человеческой деятельности, надо быть прежде всего здоровым, а чтобы стать и быть здоровым, надо понять, на каких принципах строится полноценное здоровье.

Гете говорил: «Чего человек не понимает, тем он не владеет». Значит, на пути к овладению здоровьем, прежде всего, встает задача понимания.




БУДЬТЕ ОСТОРОЖНЫ:

В ГОРОДЕ ГРИПП!

Это заболевание очень заразно,
опасно осложнениями.


Больного необходимо изолировать,

выделить ему отдельную постель,

полотенце, посуду и вызвать врача.

Закрывайте рот и нос маской

из 4-5 слоев марли,

чаще проветривайте помещение

и проводите влажную уборку.

Про шкідливість алкоголю

ББесіда

Мета. Переконати школярів в шкідливості вживання в цьому віці будь-яких спиртних напоїв.

Методичні прийоми і наочність. Весь урок будується в вигляді бесіди учителя з учнями. Він задає питання, вони відповідають, доводячи свою думку. Потім учитель розкриває тему, діти задають питання. Педагог намагається ввести в роботу навіть дуже пасивних школярів – „мовчазних”, пропонуючи відповісти на конкретне питання, доводячи свою думку. Як показує досвід, щоб підтримати активність учнів, не слід не в якому випадку наказувати або судити когось із них за неправильну відповідь, а повторити своє питання, звертаючись до іншого учня, і якщо потрібно до наступного, обов’язково хвалити за правильну відповідь. При розкритті теми учитель використовує наочні матеріали: плакати, малюнки, схеми.

Хід заняття

Перш ніж почати бесіду, учитель пропонує подумати: „Чим відрізняється дитячий організм від організму дорослої людини?”

Відповісти на питання пропонує спочатку самому „тихенькому”, потім другому, третьому. Правильні відповіді записує на дошці. Те, що діти не змогли сказати, дописує. Після цього звертає увагу на більшість виявлених відмінностей, які доводять той факт, що спиртні напої діють згубно на організм дітей і підлітків, ніж на організм дорослого. Про це розповідає докладно.

Мозок дітей і підлітків багатий водою, ніж мозок дорослого. Просвіток судин, які живляться мозком, набагато ширший, ніж у дорослої людини. Крім того, до повноліття дітей їх мозок знаходиться в періоді росту і розвитку.

В кінці ХІХ ст. лікар Моріс Ленде спостерігав

дію алкоголю на поведінку і якості дітей у віці 6 до 15 років. Після вживання алкоголю вони ставали незвично активними, швидко читали, але в написанні робили багато помилок, в арифметичних діях робили грубі помилки. Заучування напам’ять їм вдавалося з тяжкістю, 13-15-річні хлопчики не могли передати своїми словами зміст прочитаного. У всіх дітей змінювався характер: вони ставали неслухняні, грубі, з підвищеною самооцінкою.

Алкоголь затримує в мозку ріст і розвиток нервових клітин, порушує їх функціонування; зрозуміло, порушується і розвиток здібностей: дитина або підліток починає погано розуміти, розумі, „тупіє”, що зразу ж відбивається на результатах навчання. Якщо ж дитина вживає алкоголь часто, то затримується психічний розвиток, як доводять деякі вчені, приблизно на один рік.

Внутрішні органи дітей і підлітків знаходяться в стані інтенсивного розвитку. Кишечник, стравохід в дитячому, підлітковому віці покритий тонким епітелієм. Алкоголь нібито обпікає його, попадає в стравохід або кишечник: проходить злущування клітин, з’являються маленькі язви. Порушуються секреція і склад кишечного соку, з допомогою якого перетравлюється їжа. А це виводить з ладу травлення їжі, що обов’язково відбивається на рості і розвитку дітей і підлітків – вони затримуються.

Дуже сильну токсичну дію алкоголь дає на печінку. При цьому поражаються клітини печінки. Бо ж будь-яка клітина в організмі має оболонку або клітинну мембрану. Алкоголь „розбавляє” біологічні мембрани печінки, викликає структурні зміни в клітинах, накопичує в них жир. При систематичному вживанні спиртних напоїв

відбуваються зміни в клітинах печінки, з часом вони ускладнюються некрозом, клітини відмирають. Дія алкоголю в підлітковому віці ще більше небезпечна.

Потім діти згадають, як діє алкоголь на легені, учитель зупиняється на правильних відповідях, при утруднені задає близькі питання, якщо ж ніхто не може відповісти, розповідає сам.

Якщо весь алкоголь, який вживає людина, вважати за 100%, то 10% в незмінному вигляді виходить із організму через легені. При цьому алкоголь і продукти його розпаду, зрозуміло, діють на нижній епітелей, який покриває внутрішню поверхню трахеї, бронхів. Руйнується тонус самої людини та її судин. Порушення цілісності епітелію відкриває шлях мікробам, що призводить до різних інфекційних, вірусних захворювань.

Розповідь про дію алкоголю на серце також починається з невеликої

бесіди, а потім учитель конкретизує приблизно до віку школярів.

Серце відсталої дитини чутливо реагує на присутність алкоголю в організмі. Змінюється частота биття, серце дуже б’ється, а інколи, навпаки, дуже повільно. Крім того, порушується ритм. В звичайному стані серце б’ється рівно, скорочення наступають через рівні відрізки часу. При присутності алкоголю в організмі скорочення стає нерівномірним: скорочення серцевого м’яза відбувається то через короткий час, то через довгий. Щоб серце невтомно працювало, воно повинно повноцінно працювати – постачатися через кров необхідними речовинами. Отже, судини, які постачають серце, повинні мати широкі просвітлення, алкоголь навпаки призводить до звуження судин серця, і як наслідок, до погіршення його постачання. Більше того, серце дитини, підлітка, крім звичайної роботи повинно

ще й рости, а значить, одержувати корисні речовини, необхідні не тільки для скорочення судин, але і для його розвитку, росту. Зрозуміло, що при вмісті алкоголю не можуть правильно і повноцінно формуватися ні самі м’язи, ні нервовий апарат серця людини, що росте, а це в результаті обов’язково виллється хворобою.

Вкінець, токсичні дії алкоголю показуються на самій крові. (Учитель запитує в учнів про клітинні елементи крові: білі і червоні кровяні тільця, червоні пластинки і їх роль для організму людини).

Алкоголь знижує активність білих і червоних кровяних тілець. Сповільнює рух червоних кровяних тілець (еритроцитів), які несуть водень до тканини, патологічно змінюється захисна функція білих кровяних тілець, які борються з мікробами і вірусами, які попадають в організм, знижують здатність червоних кровяних пластинок (тромбоцитів) склеюватися один з одним,

що має велике значення для зупинки кровотечій. Алкоголь згубно діє на підростаючий організм людини в період його

юності. Він ослаблює організм, заморожує правильний розвиток – формування його органів – систем, а в деяких випадках і взагалі не дає розвиватися деяким функціям.

Доведено, чим молодший організм, тим згубніша дія на нього алкоголю. Це показують анатомофізіологічні і психологічні особливості дитячого і підліткового організму. В кінці минулого століття був описаний такий випадок. У 2-місячної дитини судорожно двигалися руки і ноги. Лікарі довго не могли зрозуміти, в чому справа. Пропонували батькам вивезти дитину із будинку. Після цього судороги припинилися і більше не повторювалися. Виявилося, що повітря попередньої квартири було насичене винними парами, так як в підвалі будинку знаходився винний погріб магазину.
Описані також випадки смертельного отруєння дітей 4-9 років. Наприклад, 4-річний хлопчик втратив

свідомість після того, як з’їв бісквіт, змочений кількістю лікеру.

Відомий російський лікар І.В. Сажін, який займався дослідженням дії

алкоголю на нервову систему, в 1902 році писав: „Що стосується дитячого, підліткового і юнацького віку, то для правильного гармонійного розвитку вольових, моральних і розумових якостей необхідно не вживати спиртні напої в будь-якому виді і в будь якій кількості.






Алкоголь і особливості людини

Бесіда


Мета. Показати негативну дію навіть малої кількості алкоголю на фізичні і інтелектуальні особливості людини, а особливо підлітка.

Методологічні прийоми і наочність. На цьому уроці можна використовувати прийом незакінченої розповіді, завершити яку

пропонується дітям. Потім учитель розповідає і зачитує правдивий фінал історії і продовжує розповідь про дію малих доз алкоголю на особливості людини. Необхідно в розповіді використовувати яскраві, запамятовуючі приклади.

Добре проілюструвати їх малюнки, які намалювали дехто з учнів.
Хід заняття

Розповідь учителя. Перш ніж почати бесіду, розповім про один експеримент. Слухайте уважно, тому що кожен з вас повинен буде

сказати, чим закінчився даний експеримент.

Вчений С.М. Гусєв з метою наукового дослідження порівнював

стрільбу із гвинтівки до і після вживання людиною невеликої кількості алкоголю (100 грамів пива). Стріляла група з 6 чоловік по середніх мішенях з відстані 250 метрів лежачи з упору 10 патронами без врахування часу. До вживання алкоголю в фігури попало 86% направлених куль, в щити – 14%, всі 100% куль попали в мішені і ні одна не полетіла за контури мети. Потім стрілки вирішили так: „Випємо 100 грамів пива”. Деякі з них з цього приводу говорили так: ”Від такої кількості рука тільки твердіша буде”. Стріляли при тих же умовах. Результати виявились наступними...

Вчитель по черзі вислуховує думку кожного опитуваного і сам або хто з дітей записує відповіді на дошці. В одну колонку

групує відповіді дітей, які вважають, що результати будуть вищі, а в другу – нижчі, а в третю – без змін. Коли все записано на дошці, учитель зачитує результати: в фігури попало 20% випущених куль, в щити – 34%, а 46% патронів пішло за межі цілі. Висновок: точність після стрільби, після вживання навіть малої кількості алкоголю зменшилася майже наполовину. Подумаємо чому так сталося. Учитель звертається до деяких учнів і, якщо вони не зможуть пояснити, сам пояснює механізм дії алкоголю.

Відомо, що чіткість стрільби залежить від зіркості очей і твердості руки. Навіть мала кількість алкоголю погіршує зір (звужує поле зору, знижує відчуття кольору), слух, координацію рухів. Виникає це від того, що під дією алкоголю сповільнюються фотохімічні процеси в сітці очей. Крім того, знижується швидкість реакція людини, порушується точність

координації рухів. Звідси втрата зору очей і твердість руки. Прикладів можна навести багато. Ось один з них.

В Німеччині на початку ХХ ст. дві групи молодих солдатів виконували окремо оплачувану фізичну роботу. Одній групі при втомленні давали пиво, іншій – ні. І не дивлячись на те, що солдати, які вживали пиво, доводили, що воно викликає приплив нових сил і знімає втому, робота їх значно відставала від праці солдат, які не вживали пива.

Алкоголь згублено впливає на будь - який

організм, навіть на фізично загартований організм спортсмена. Відомий хокеїст Борис Майоров примітив, що тепер, в вік небачених рекордів в спорті, спортсмен, щоб досягти результатів, повинен стримувати себе від багатьох спокус, в першу чергу від алкоголю.

І це не абстрактна філософія, а думки, які народилися від трагічної долі його близьких друзів, згорілих на цьому вогнищі зовсім ще молодими, хоча вони мали надійне залізне здоров’я.

Спортсмен, вживаючий алкоголь, може загинути на тренуванні із-за розриву судин, які стають неміцними. Адже при напруженні його серце при одному скороченні викидає близько 120 л в хвилину (в звичайному стані – 6-7 л). алкоголь небезпечно діє на людину не тільки після його вживання, але і в наступний час, адже він дуже довго виходить з організму. В мозкові його сліди знаходять навіть після 16 днів.

Алкоголь згубно діє на інтелектуальні особливості людини. Погіршує логічне і абстрактне мислення, концентрацію уваги, притуплюється пам’ять, здібності до творчості.

Проводилися спеціальні

спостереження за друкарками, а також складачами типографії. Складалася думка, що після прийому 10 грамів алкоголю робота йде набагато краще і швидше. Але при підведені підсумків виявилось, що знизився темп друкування і набору тексту, збільшилась кількість помилок.

Німецький вчений Сміт близько 25 днів вивчав на собі і своєму товаришеві здібності до запам’ятовування і складання чисел, а також швидкість асоціативного мислення.

При цьому спочатку
5-8 днів вони не вживали

алкоголю, в наступні дні

вживали спочатку по 40 гр, а потім по 60 гр і по 80 гр. В результаті виявилося, що в перший же день після вживання алкоголю працьовитість зменшилася.

І в наступні дні продовжувала зменшуватися відповідно з збільшенням дози спиртного. Коли ж вчений не вживав 7 днів алкоголю, а потім знову вживав його, то працьовитість розуму різко падала навіть в порівнянні з першою серією дослідів.

Отже, повторне вживання алкогольних напоїв ще більше знижує інтелектуальні можливості.

Висновок: алкоголь і навчання, алкоголь і творчість несумісні. Не випадково великий російський вчений фізіолог Г.Н. Павлов зробився впевненим ворогом спиртного після того, як проробив над собою дослідів з алкоголем і оцінив його дію як втрата „ясновидіння дійсності”.







АЛКОГОЛЬ
Серед проблем, пов’язаних з наркотиками, найважливішою сьогодні є проблема зловживання алкоголем. Вплив алкоголю – це безпосередня причина виникнення захворювань печінки, пошкодження головного мозку, виразки шлунку, панкреатиту та інших хвороб. Алкоголь – це висококалорійна речовина, хоча й постачає мало енергії. Енергія алкоголю не може бути безпосередньо використована м’язами, тому що спочатку він має бути метаболізований у печінці. Наведемо стадії інтоксикації алкоголем: 1) ВІДЧУВАННЯ ЩАСТЯ: людина стає говірливою, розслабленою і часто навіть більш компанійською, ніж у звичайному стані; у деякії мірі спостерігається втрата здатності до міркування; 2) БЕЗГЛУЗДА ПОВЕДІНКА: погіршується здатність мислити; людина втрачає здоровий глузд; її емоції набувають несталості , реакція – сповільнюється; 3) ПЛУТАНИНА: виникає почуття дезорієнтації; людина стає похмурою та більш емоційною; розвивається почуття сильного страху та надзвичайного гніву; характерною ознакою цієї стадії є нерозбірливість мови; може спостерігатися подвоювання зору; 4) ВТРАТА КОНТРОЛЮ ЗА СОБОЮ: це помітно стороннім; людина не може стояти, ходити, часто спотикається; виникає блювота; людина може бути майже непритомною; 5) НЕПРИТОМНІСТЬ: трапилося перевищення дози наркотика; людина повністю непритомна; можлива смерть від паралічу дихальних органів.
МАРІХУАНА
Незважаючи на те, що маріхуана відома людям вже близько 5000 років, вона являє собою найменш вивчений з усіх наявних у природі наркотиків. Вона впливає на настрій та процес мислення і може призводити до виникнення слабких галюцинацій. Сьогодні дослідники займаються вивченням пошкоджуючого впливу маріхуани на легені. Частіше паління маріхуани пов’язується з підвищенням ризику захворювання бронхітом, емфіземою та раком легенів. Крім того, погіршується розумова мотивація, посилюється неуважність при керуванні автомобілем та різною технікою, знижується імунітет організму та можливе пошкодження статевих органів. Продукти розпаду маріхуани відкладаються у печінці, легенях, мозку, селезінці, лімфатичній тканині та статевих органах.
ІНГАЛЯНТИ
Велика кількість таких органічних розчинників, як авіаційний клей, бензин, ефір, розріджувачі та аерозолі виділяють такі легкі речовини, дія яких на організм призводить до утворення відчуття, близького до алкогольної інтоксикації. Але їх уживання може призвести і до серйозного необоротного пошкодження нервової системи, мозку, шлунку, легенів, кісткового мозку та печінки. Нерідко трапляється смерть від перевищення дози при „нюханні клею”.

Уживання людиною інгалянтів може призвести до серйозної шкоди. Вони потрапляють до організму через ніс. Це може призводити до нежіті та носової кровотечі. Можуть постраждати очі та дихальна система.

Інгалянти потрапляють з легенів до кровообігу та циркулюють по організму. Вони можуть викликати блювоту та головний біль. У мозку вони можуть змінювати перебіг хімічних реакцій та характер передачі інформації нейронами. Уживання інгалянтів може призвести до необоротного пошкодження мозку, а також завдати шкоди печінці, ниркам, кісткам, серцю, клітинам крові та іншим органам. Великі дози інгалянтів можуть настільки уповільнити діяльність дихальної системи. Що людина перестає дихати. Може настати смерть від зупинки серця.
ДЕПРЕСАНТИ
До цієї категорії належать барбітурати, небарбітуратні снотворні таблетки, міорелаксанти, транквілізатори та чисельні антигістаміни. Депресанти належать до групи ліків, що застосовуються для розслаблення або заспокоєння центральної нервової системи. Їх уживання може призвести до ціанозу – нестачі кисню у крові. Людина починає синіти. Найнебезпечніші депресанти – це швидкодіючі бірбітурати. Вони можуть паралізувати ту частину мозку, яка контролює процес дихання. І, таким чином призвести до смерті. Ознаками перебільшення дози депресантів є утруднення дихання, ціаноз, серцева недостатність та затримка дихання.

Сумісне уживання депресантів та алкоголю становить одну із найбільш розповсюджених причин випадкового перебільшення дози. Ці наркотики посилюють дію один одного, тому швидкість пригнічення роботи мозку, серця та дихальної системи значно підвищується. Ці наркотики ніколи не можна приймати разом. Одним з розповсюджених наслідків від перебільшення дози при сумісному уживанні алкоголю та депресантів є необоротне пошкодження мозку. Хворі можуть знаходитися у коматозному стані протягом днів та років і навіть ніколи вже не прийти до свідомості або повернути собі здатність нормального мислення.




Знайте правду про ВІЛ-інфекцію

і СНІД!
Що повинна робити ВІЛ-інфікована вагітна жінка?

ВІЛ-іфікована мати може передати вірус дитині під час вагітності, пологів, або при годуванні немовляти своїм молоком. Інфікована мати не повинна годувати дитину своїм молоком.


В Україні лікарські обстеження під час вагітності включають аналіз крові на антитіла до ВІЛу.

Всім ВІЛ-інфікованим вагітним жінкам в Україні, безоплатно надають послуги, спроможні надійно захистити немовля від ВІЛ-інфекції.
Висновки!

ВІЛ-інфекція становить велику небезпеку для людей і суспільства. Тому про неї треба знати всім та спільно вирішувати цю проблему. Необхідно докладно вивчати правду про ВІЛ-інфекцію та інформувати про це членів родини.


Памятайте, що Ви можете запобігти зараженню ВІЛ-інфекцією! Уникання ризикованої поведінки є найліпшим способом зберегти своє здоровя і життя!
Інформація про ВІЛ-інфекцію, подана у цій брошурі, не може замінити порад. Які може дати тільки кваліфікований лікар-фахівець. Про деталі ВІЛ-інфекції звертайтесь також до безкоштовної Національної Лінії телефону довіри з питань ВІЛ/СНІДу 8-800-500-45-10, цілодобово.

Більш вичерпну інформацію можна знайти на:



www.cdc.gov.www.aidsalliance.kiev.ua.www.hivatis.org
Що таке ВІЛ?

ВІЛ – це скорочена назва вірусу імунодефіциту людини. Імунна система організму захищає нас від інфекцій і запобігає розвиткові деяких типів злоякісних хвороб. ВІЛ повільно й незворотно знищує імунну систему організму.

Багато людей не знає, що вони ВІЛ-інфіковані, оскільки симптоми з’являються іноді через 10 років після зараження. Зараження ВІЛ неможливо розпізнати на підставі зовнішнього вигляду людини. Лише аналіз крові може виявити, чи ВІЛ-інфікована людина, чи ні.

Сьогодні ВІЛ –інфекція повністю не виліковується, ліки які б знищували ВІЛ в організмі людини досі не винайдено. Проте, вже нині є такі ліки, які запобігають зараженню дитини у лоні матері, полегшують перебіг ВІЛ-інфекції та запобігають розвиткові СНІДу.

Памятайте, що зараження вірусом імунодефіциту людини можна уникнути. Щоб убезпечити себе і свою родину від зараження,.кожній людині, перш за все, потрібні достовірні знання про ВІЛ-інфекцію і СНІД.




Що таке СНІД?

Це скорочення означає „Синдром набутого імунного дефіциту”, що є назвою останньої стадії ВІЛ-інфекції. Цей синдром не є спадковим. Симптоми виникають внаслідок ураження імунної системи імунодефіциту людини (ВІЛ).






Як поширюється ВІЛ?

ВІЛ поширюється від людини до людини через такі біологічні рідини організму, як кров, сперма, виділення жіночих статевих органів і грудне молоко. ВІЛ широко розповсюджується при ризикованій поведінці людей:



  • При будь-яких статевих контактах з проникненням, якщо не використано презерватив. Правильно використані якісні презервативи можуть запобігти поширенню ВІЛ та збудників інших хвороб, що передаються статевим шляхом. Однак, найнадійніший спосіб запобігання цим хворобам – це уникання статевих контактів до одруження або до початку зрілих стосунків з незараженим та завжди вірним Вам партнером.

  • При контакті з інфікованою кров’ю, наприклад під час використання нестерильних інструментів, шприців, голок для внутрішньовенного введення наркотиків, проколювання мочки вуха, пірсіну, татуювання, або переліванні крові чи контакт з відкритими виразками ВІЛ-інфікованої матері, до дитини під час вагітності, пологів або годуванні грудним молоком.




Як не поширюється ВІЛ?

Страх і неправдива інформація про ВІЛ-інфекцію спричиняють страждання в багатьох людей. Тому також важливо знати яка поведінка є безпечною по відношенню до ВІЛ-інфекції. ВІЛ не передається:



  • Через рукостискання, обійми чи перебування в товаристві інфікованої людини.

  • Через споживання їжі, приготованої ВІЛ-інфікованою людиною.



Як не поширюється ВІЛ? (продов.)

Також ВІЛ не передається:



  • При навчанні або іграх з ВІЛ-інфікованими дітьми.

  • Через повітря.

  • Укуси комах або тварин.

  • Плавання у басейнах.




Коли доцільно робити аналіз на ВІЛ?

Аналіз крові на антитіла до ВІЛу показаний:



  • Після ризикованого статевого контакту.

  • Після використання нестерильного інструменту, шприців, голок, тощо.

  • Під час вагітності.

Кожний, хто хоче знати, чи ВІЛ-інфікований він, чи ні, може безоплатно та анонімно здати кров на аналіз у кабінетах довіри, які є при центрах профілактики СНІДу в кожному обласному місті України.


Підозрілі симптоми, які можуть вказати на потребу аналізу крові на ВІЛ – це постійна гарячка, частий пронос, недостатнє збільшення або раптова втрата ваги тіла. Хронічне збільшення лімфатичних вузлів, білі плями на оральній слизовій оболонці і рецидивні або незвичайні інфекції.
Докладніше про обстеження на ВІЛ можна дізнатися від кваліфікованого лікаря-фахівця.

































База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка