Характеристика організаційних форм навчання Лекція



Скачати 125.42 Kb.
Дата конвертації19.11.2016
Розмір125.42 Kb.
ЛЕКЦІЯ





Характеристика організаційних форм навчання

Лекція

– логічно завершений, науково обґрунтований, послідовний і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, теми або розділу навчального предмета, ілюстроване за необхідністю наочні­стю й демонстрацією дослідів.

Мета:

виклад теоретичного матеріалу, формування, поглиблення, систематизація знань.

Функції:

навчальна, виховна, розвивальна, інформаційна, орієнтовна, пояснювальна, переконувальна, систематизуюча, стимулююча.

Вимоги до лекції:

моральність змісту лекції, науковість, інформаційна насиченість, доказовість і аргументованість, активізація мислення студентів, чітка структура й логіка розкриття інформації, доступний виклад, використання аудіо-візуальних засобів.

Види лекцій:


1. За дидактичними засобами: вступна, настановна, поточна, заключно-узагальнююча, підсумкова, оглядова, методологічна, інструктивна, лекції-інформація, міждисциплінарна.

2За  засобом викладання: бінарна, з раніше запланованими помилками, лекції-прес-конференція, лекції-діалог, теоретичного конструювання, проблемна.

3. За характером участі студентів: Пасивні. Активні: проблемна, лекція-діалог, лекція-дискусія, лекція із застосуванням техніки зворотного зв’язку, лекція-прес-конференція, лекція-візуалізація, бінарна лекція.

Структура лекції


    1. Вступна частина - ознайомлення з темою й планом, формулювання мети й завдань, коротка характеристика проблеми, рекомендація літератури.

    2. Основна частина - розкриття теми

    3. Заключна частина – висновки, узагальнення, завдання для СР

Елементи методики читання лекції:


  1. Повідомлення теми, мети лекції, мотивування.

  2. Доступність і науковість викладу.

  3. Включення механізму зворотного зв'язку (вибіркове опитування, репродуктивна бесіда).

  4. Повторення важливих позицій.

  5. Завершення кожного етапу підсумком. Поділ на змістовні частини (по півпарах).

  6. Управління увагою.

  7. Емоційність викладу. Прагнення говорити, а не читати.

  8. Налагодження взаємодії «викладач-студент»

  9. Створення проблемних ситуацій.



ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ


Характеристика організаційних форм навчання

Практичне заняття

– форма навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і формує вміння й навички їх практичного застосування шляхом виконання студентами відповідних завдань.–

Мета:

формування умінь на основі знань.

Функції:

навчальна, виховна, розвивальна, поглиблення й уточнення; формуюча; активізації та стимулювання; комунікативна, рефлексивна.

Вимоги до

заняття

деталізація лекційного матеріалу; значна доля самостійної роботи; здійснення зворотного зв’язку і внесення корективів щодо засвоєння змісту освіти; взаємодія суб’єктів навчального процесу; зростаюча складність завдань; періодичне повторення; наявність дидактичних і наочних матеріалів; створення умов для саморозкриття особистості студентів.

Види

1. За видами робіт: ознайомлювальні, підтверджувальні роботи (правильність викладених на лекції теоретичних знань), частково-пошукові роботи – можливість творчої роботи; дослідницькі роботи. 2. За дидактичними завданнями: формування нових знань, умінь навичок, компетенцій; застосування; узагальнення; систематизації відомих. 3. За навчально-пізнавальною діяльністю: розрахункової роботи, вправи, ділові або дидактичні ігри, аналіз виробничої ситуації, робота з документами, дискусія, доповіді тощо.

Структура


1) організаційний етап: (формулювання мети, завдань, наявність дидактичних матеріалів, обладнання, готовність до навчання),

2) етап актуалізації знань (контроль сформованості базових знань і умінь);

3) етап мотивації (постановка загальної проблеми, значущість теми у майбутній професії),

4) основний (система навчальних завдань відповідно дидактичним цілям, методичні вказівки викладача, запитання-відповіді);

5) етап контролю та самоконтролю засвоєння;

6) етап корекції засвоєння, удосконалення;

7) підведення підсумків, видача завдань для СР;


Методика підготовки викладача

Визначення цілей і бажаних результатів заняття

Розробка плану-конспекту заняття.

Добір та структурування навчального матеріалу.

Визначення методів, технологій, засобів, прийомів навчання.

Розробка або добір навчальних завдань та дидактичних матеріалів.

Визначення форм контролю (самоконтролю) та оцінювання.




СЕМІНАР

Характеристика організаційних форм навчання

Семінар

(від. лат. semіnarіum - розсадник знань) - форма навчального заняття, на якому викладач організовує дискусію за попередньо визначеними темами, до яких студенти готовлять тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань. Мета: формування умінь і навичок самостійного здобування знань, розвиток пізнавальної активності.

Функції:

повторення і поглиблення, виховна, розвиваюча, контрольно-діагностична. активізації, стимулювання, зацікавлення; пошукова, комунікативна, організаційна.

Вимоги:

відповідність навчальній програмі, лекційному матеріалу; організація дискусії; спірність предмета обговорення; різноманітність форм роботи (пошукова, реферування, підготовка доповіді, виступ, обговорення); повторення закріплення, узагальнення, перевірка рівня сформованості знань, умінь, навичок, компетенцій з окремих тем, розділів; наявність наочності.

Види семінарів: Залежно від призначення

1. (С. Зінов’єв): поточного поглиблення вивченого; поглиблення окремих найважливіших тем; поглиблене розроблення окремих тем науки (дослідницького характеру). 2. За формою: просемінари (підготовчі); вступні, оглядові; що саморегулюються; пошукові; генерації ідей; рефлексивні; комплексні; спецсемінари; семінари-консультації; семінари-конференції, семінари-заліки; семінари-практикуми; семінари-розв’язування задач, семінари-доповіді; семінари-диспути; семінари-захисти; семінари-розгорнуті бесіди.

Структура семінару:


  1. Вступ: визначення мети, завдань, проблеми.

  2. Основна частина (дискусія). В залежності від виду: доповіді, повідомлення, запитання, доповнення, полеміка, обговорення, аргументація, генерація ідей, обмін думок, розв’язання проблемних ситуацій тощо.

  3. Підсумкова частина: підбиття підсумків, аналіз виступів, оцінювання, підсумкові зауваження і побажання, завдання на наступне заняття.

Методика підготовки студента:


1) опрацювання матеріалу лекцій, рекомендованої літератури;

2) добір матеріалу, його критичне осмислення; конспектування;

3) структурування тексту виступу (вступ, аргументоване висвітлення, приклади, висновки);

3) підготовка до участі (вивчення матеріалу, готовність до запитань, відповідей, участі у дискусії).



Методика підготовки викладача:


1) планування заняття: визначення дати, теми, групи;

2) розробка плану-конспекту семінару: уточнення теми, мети, завдань, регламенту; змісту вступного і заключного слова;

3) складання переліку основної і додаткової літератури, інших джерел, додаткового матеріалу;

4) консультація учасників.



ДІЛОВА ГРА

Характеристика організаційних форм навчання

Ділова гра

- це форма відтворення предметного й соціального змісту майбутньої професійної діяльності фахівця, моделювання тих систем відносин, які характерні для цієї діяльності як цілого. Це модель фрагмента професійної діяльності студентів. Мета: формування професійних умінь і навичок студентів в активному творчому процесі.

Функції:

навчальна, виховальна, розвиваюча, пізнавальна, активізації мислення, підвищення самостійності; співробітництва, спілкування, рефлексивна

Принципи:

колективної праці, практичної корисності, демократичності, гласності, змагальності, максимальній зайнятості кожного, необмеженої перспективи творчої діяльності в межах ділової гри.

Вимоги:

ретельна підготовка методичного забезпечення (сценарій, правила, набір реальної і ігрової документації); логічне місце у вивченні дисципліни; максимальне наближення до реальних професійних умов; створення атмосфери пошуку й невимушеності; виявлення можливих варіантів розв'язання певної проблеми; наявність необхідного обладнання і дидактичного забезпечення.

Види:

1. За методологією проведення: рольові, імітаційні, групові дискусії, організаційно-діяльнісні; інноваційні.

Структура ділової гри:


1. Підготовча частина: вибір теми; аналіз вихідної ситуації; формулювання мети і завдань; визначення структури і учасників; врахування ігрових якостей учасників; розробка сценарію.

2. Основна частина: рольове розігрування змодельованої ситуації;

3. Підведення підсумків гри й аналіз її результатів.


Методика підготовки:


1. Визначення доцільність застосування із врахуванням специфіки навчальної дисципліни, навчального матеріалу, студентської академічної групи.

2. Визначення мети, завдань, теми, проблеми, об’єкта імітації (фрагменту професійної реальності).

3. Розробка сценарію, правил, регламенту.

4. Передбачення можливих утруднень (активність: недостатня, надмірна), готовність учасників, недостатність процесів саморегуляції, виникнення конфліктних ситуацій, перебільшення часу.

5. Організація гри: визначення часу (не менше 4 годин); організації простору, забезпечення необхідним обладнанням, матеріалом (дидактичним, канцелярським), визначення кількості груп і учасників.

6. Розробка системи оцінювання.

7. Інструктаж учасників.


ТРЕНІНГ

Характеристика організаційних форм навчання

Тренінг

(від англ. «to train» - «навчати, тренувати, дресирувати») – особливий різновид активних групових форм навчання; система вправ, адаптація до нової соціальної ролі з відповідним коректуванням Я-Концепції й самооцінки. Мета: розвиток здатностей студентів, придбання ними професійних умінь і навичок

Функції

: навчальна, виховальна, розвиваюча, діагностична, командоутворення, психологічної підтримки

Принципи:

. відкритості, довіри, активності, добровільності, утилізації досвіду, позитивного зворотного зв’язку.

Вимоги:

інтенсивна взаємодія; самостійне навчання учасників; знання не подаються в готовому вигляді, а стають продуктом активної діяльності учасників, наявність атрибутів.

Види:

1. За парадигмою: тренінг як своєрідна форма дресури; як тренування; як форма активного навчання; як метод створення умов для саморозвитку. 2. За тривалістю: короткотривалі (1,5-3 год. або 2-4 акад. год.), довготривалі (до декілька днів поспіль); марафон (6-8 год. щоденно протягом кількох днів). 3. За контингентом учасників: підлітковий; для студентів; фаховий; тренінг тренерів. 4. За цілеспрямованістю: внутрішньо особистісних змін; формування професійних навичок; тренінг умінь; особистісного росту; комунікативної компетентності і командної взаємодії; психологічний тренінг. 5. За стабільністю складу групи: відкриті; корпоративні. 6. За ступенем схожості, відмінностей: гомогенні; гетерогенні.

Структура тренінгу

:1. Підготовча частина: вступ, знайомство, правила, очікування.

2. Основна частина: оцінка рівня поінформованості про проблему; актуалізація проблеми, надання і засвоєння інформації, формування умінь, навичок.

3. Завершальна: рефлексія та завершення роботи


Атрибути тренінгу: тренінгові групи; тренінгові кола; спеціально обладнане приміщення та приладдя; тренер, правила групи; атмосфера взаємодії та спілкування; інтерактивні методи навчання; структура тренінгового заняття; оцінювання ефективності тренінгу.

Форми, методи, техніки

робота в малих групах; робота у складі всієї групи; міні-лекції; презентації; мозковий штурм; метод кейсів; групова дискусія; ігрові методи; техніки розвитку сенсорної чуйності; медіативні техніки.

Методика підготовки:


1. Етап. Опрацювання змісту тренінгу: визначення мети, уявлення про попередній досвід учасників, про очікувані результати; визначення змісту, тривалості, методів, місці проведення.

2. Етап. Розробка плану (конспекту) проведення за всіма складовими структури.



КОНСУЛЬТАЦІЯ


Характеристика організаційних форм навчання

Консультація

( від лат. consultatio – нарада, обговорення) - розповсюджена форма навчальної роботи у вищих навчальних закладах, призначена для надання цільової педагогічної допомоги в самостійній роботі студентів з кожної навчальної дисципліни, яка входить у навчальний план (опанування, поглиблення вивчання дисципліни). Мета: надання студентам конкретної допомоги в самостійній роботі над навчальним матеріалом

Функції:

інформаційна, діагностична, коригування, формування

Принципи:

системності, систематичності, міцності засвоєння, самостійності, індивідуалізації

Вимоги до проведення:

позааудиторний час за певним графіком; врахування специфіки матеріалу і особливостей студентів; регламентація: 4%- денна (стаціонарна) форма навчання; 8% — вечірня форма навчання; 12% – заочна (дистанційна) форма навчання; консультації до іспиту – 2 години на академічну групу.

Види:

1. За кількістю учасників: групові, індивідуальні, масові. 2. За дидактичними цілями: настановні, контрольні, проблемні. 3. За формою проведення: консультація бесіда, консультація «питання-відповідь». 4. За організаційними формами: колективні, групові, індивідуальні. 5. За засобами проведення: словесні, письмові, стенди-консультації, електронні консультації (off-line і on-line). 6. За способом проведення: консультація-рада, консультація-пояснення, консультація-обговорення, комбінована консультація.

Структура консультації:

1) Підготовчий етап: постановка мети, розробка плану, добір матеріалу, продумування стратегії консультації. 2) Проведення консультації: визначення рівня знань студента, виявлення проблем, пояснення, поглиблення тощо. 3) Заключний етап. Підведення підсумків, визначення подальшої роботи, результативності консультації.

ФАКУЛЬТАТИВНЕ ЗАНЯТТЯ

Характеристика індивідуального заняття

Індивідуальне заняття

- є новою формою організації навчального процесу у вузах, яка передбачає створення умов для підвищення рівня підготовки, розкриття індивідуальних творчих здібностей студентів.

Функції:

розвитку, стимулювання

Принципи:

системності, систематичності, міцності засвоєння, самостійності, індивідуалізації.

Вимоги до проведення:

організовуються за графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студентів і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних дисциплін, а в окремих випадках - повний обсяг навчальних занять для конкретного освітнього або кваліфікаційного рівня

Педагогічна майстерність:

доцільний вибір форм та методів навчання відповідно до навчальних цілей.

Джерело: Полякова Г.А. Педагогіка: навчальний посібник / Г.А. Полякова, Т.А. Борова. – Харків : ВД: «ІНЖЕК», 2011. – 374 с.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка