Гриценко Володимир Петрович палеонтологія робоча навчальна програма



Скачати 285.22 Kb.
Дата конвертації05.03.2017
Розмір285.22 Kb.


Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Геологічний факультет

Кафедра загальної та історичної геології
Кандидат геологічних наук, доцент

Гриценко Володимир Петрович

палеонтологія

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

для студентів І курс спеціальності 6.070700 – геологія


Затверджено

Вченою Радою

Геологічного факультету

15червня 2006 року

Протокол № 13

Голова Вченої Ради____________________проф. Михайлов В.А.
Графік здійснення поточного та модульного контролю з дисципліни “Палеонтологія”


Факультет

Геологічний



Групи

Геологи

Спеціальність

6.070700



Семестри

II

Кафедра

Загальної та історичної геології



Навчальний рік

2006 – 2007

А. Вихідні дані для розрахунку

Семестр

лекційні заняття (год.)

лабораторні заняття (год.)

практичні заняття (год.)

семінарські заняття (год.)

Всього аудитор-них занять (год.)

Кількість модулів

Самостійна робота студента (год)

Всього годин

Форма підсумко-вого контролю

Розподіл рейтингових балів між видами контролю (%)

модульний контроль

підсумковий контроль

1

34

34

-

-

68

2

58

126

письмовий іспит

40%

60 %

Всього

34

34

-

-

68

2

58

126










Б. Графік проведення всіх видів контролю в І семестрі

№ з/п

Вид контролю

Термін проведення контролю

Вид звітності

Всього рейтингових балів по виду контролю

1

Модульний контроль, всього












Модуль №1. Земля як планета в Сонячній системі, її будова, вік та походження. Речовинний склад земної кори


5-й тиждень

Контрольна робота

20

2

Модуль №2.

12-й тиждень

Контрольна робота

20




Підсумковий контроль (в обсязі усього матеріалу, який передбачений навчальною програмою дисципліни)

за графіком сесії

письмовий іспит

60



Разом






100


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ

ІІ семестр

лекції

Назва лекції

Кількість годин

лекції

Лабор роботи

Самост. робота

Контр. модульна робота

Інші форми контролю

Змістовний модуль 1

Загально-теоретична частина

Лекції

1

Вступ. Предмет, об‘єкт, задачі, методи досліджень палеонтології.

2













2

Синтетична теорія еволюції

2













3

Система органічного світу

2













4

Походження життя. Прокаріота і еукаріота.

2













5

Протозоа і Паразоа. Поход-ження багатоклітинності в світлі біогенетичного закону і конструкційної морфології

2













Лабораторні роботи

1

Основи викристання палеон-тологічної номенклатури




4










2

Найпростіші




2










3

Паразоа (губки, археоциати)




2










4

Кнідарії (вендські медузоїди, строматопорати, табулятоморфні корали)




2










Самостійна робота

1

Опанувати тему «Походження видів...» Ч. Дарвіна як складова сучасних еволюційних уявлень







4







2

Опанувати тему «Форми збе-реженості палеонтологічних решток»







2







3

Робота з визначником (фора-мініфери, табулятоморфні корали)







5







контрольна модульна робота

1

Сучасні еволюційні уявлення і основи систематики органіч-ного світу










1




Змістовний модуль 2

Систематична частина

Лекції

6

Розділ радіат: вендіата, кнідарія – кл: гідроїдних, сцифоїдних, антозоа

2













7

Клас антозоа – табулятормор-фи, тетракорали, гексакорали, октокорали

2













8

Розділ білатеріa: анеліди і походження артропод і молюсків

2













9

Основні напрямки еволюції молюсків

2













10

Моховатки і Брахіоподи

2













11

Голкошкірі

2













12

Напівхордові

2













13

Ранні етапи еволюції хордо-вих; проблематичні хордові (конодонти), хрящові риби, кісткові риби

2













14

Еволюція тетрапод: амфібії рептилії, птахи, ссавці

2













15

Нижчі рослини

2













16

Вищі рослини

2













17

Проблема етапності розвитку органічного світу, еволюція угруповань


2













Лабораторні роботи

5

Кнідарії (тетракорали і гексакорали)




2










6

Черви; членистоногі




2










7

Гастроподи




2










8

Бівальвії – Taxodonta, Dysodonta




2










9

Бівальвії (Schizodonta, Heterodonta)




2










10

Головоногі (палеозойські форми)




2










11

Головоногі (мезозойські форми)




2










12

Моховатки і граптоліти




2










13

Брахіоподи




2










14

Голкошкірі




2










15

Вищі рослини




4































Самостійна робота

1

Робота з визначником: представники тетракоралів, гексакоралів, членистоногих, молюсків, брахіопод, мохова-ток і морських їжаків








42







3

Опанувати тему «Основні етапи геологічнoї історії еуметазоа»








5







Контр. модульна робота

1

Систематика, морфологія і еволюція, стратиграфічне та породоутворююче значення еуметазоа










1







ВСЬОГО ЗА ІІ СЕМЕСТР

34

34

58

2







ВСЬОГО

34

34

58

2




ВСТУП

Курс „Палеонтологія” для студентів геологічного факультету спеціальності 6.070701 (геологія) має на меті висвітлення та засвоєння питань походження та закономірностей розвитку органічного світу геологічного минулого, а також стратиграфічного значення палеонтологічних об’єктів. Основна увага приділяється, по-перше, викладенню базових положень синтетичної теорії еволюції, основних правил палеонтологічної систематики та номенклатури, і по-друге, тому, щоб студенти набули навичок до первинного опрацювання палеонтологічного матеріалу (мається на увазі робота з визначником). В результаті студент має знати ряд найбільш стратиграфічно значущих і поширених в геологічному минулому форм, їх положення в системі органічного світу, вік і умови існування.



Змістовний модуль 1

Тема 1

Загально-теоретична частина

Лекція 1. Вступ. Предмет, об‘єкт, задачі, методи досліджень палеонтології – 2 год.

Розглядаються предмет та об‘єкт досліджень палеонтології, визначаються теоретичні та прикладні завдання, що вирішуються за допомогою палеонтологічних досліджень.



Лекція 2. Синтетична теорія еволюції (СТЕ). – 2 год. СТЕ як парадигма палеонтологічної науки: «сучасний синтез» (приблизно 60-річної давності) – основні положення дарвінізму (спадковість, мінливість, природний добор) в поєднанні з генетикою (корпускулярна природа спадкового матеріалу, його рекомбінація). Принцип незворотності еволюції.

Лекція 3. Система органічного світу. – 2 год. Вводиться поняття про рівні організації живого, і відмічається організменний рівень, як той що забезпечує збереження інформації. Живі системи, що здатні тривалий, в геологічних масштабах час, підтримувати свою інформаційну структуру незмінною, підлягають процедурам (палеонтологічної) таксономії, систематики і номенклатури. Виділення типів (відділів), класів, рядів (порядків), родин, родів, видів, підвидів.

Лекція 4. Походження життя. Прокаріота і еукаріота. – 2 год. Розглядаються специфічні характеристики живих систем і існуючі гіпотези щодо умов для їх первинної самоорганізації. Уявлення про доорганізменну біосферу. Прокаріоти як найбільш вірогідні кандидати на роль першого організму. Відміни між прокаріотичною і еукаріотичною клітиною. Породоутворююче значення прокаріот докембрію. Симбіотична теорія походження еукаріот.

Лекція 5. Протозоа і Паразоа. Походження багатоклітинності в світлі біогенетичного закону і конструкційної морфології. – 2 год. Дається визначення багатоклітинного організму. На прикладі гіпотез гастреї і паренхімули розглядаються відміни між порівняльно-ембріологічним (на основі біогенетичного закону) і конструкційно-морфологічним підходами до реконструкції таких етапів еволюції живих систем минулого, які не залишили по собі викопних решток (в даному випадку походження багатоклітинності). На основі палеонтологічних та інших даних оцінюється вірогідний час цієї події.
Лабораторна робота 1. Основи викристання палеонтологічної номенклатури. – 4 год. Розглядаються основні правила читання латинських і запозичених з грецької мови палеонтологічних назв, правила утворення видових назв, а також назв родин (для тварин), і родин, порядків, класів, відділів для рослин (оскільки палеозоологічна і палеоботанічна номенклатура різниться).

Лабораторна робота 2. Найпростіші. – 2 год. Розглядаються основні риси будови черепашки форамініфер (одно-, дво-, багатокамерна, секреційна чи аглютинована, пряма, зігнута, плоско- чи конічно-спіральна, еволютна або інволютна. Розглядається зв’язок між формою черепашки і екологією її власника (округлі камери і шипи у планктонних форамініфер). Ознайомлення з принципом користування визначником і визначення зразків1.

Лабораторна робота 3. Паразоа (губки, археоциати) – 2 год. Губки і археоциати як пасивні сидячі фільтратори, їх визначальні риси – наявність пор, у губок – спікули. Діагностичні відміни між класами правильних і неправильних археоціат.

Лабораторна робота 4. Кнідарії (вендські медузоїди, строматопорати, табулятоморфні корали) – 2 год. Розглядаються визначальні риси морфології, що об’єднують гідроїдних, коралових поліпів і сцифомедуз. Особливості скелету кнідарій: кораліт, септи, денця, стовпчик, пухирчаста тканина. Визначальні риси морфології табулятоморфних коралів: виключна колоніальність, дрібні розміри коралітів, переважний розвиток денець.
Завдання для самостійної роботи

1. Опанувати тему „«Походження видів...» Ч. Дарвіна як складова сучасних еволюційних уявлень (4 години).


Студенти повинні: 1) чітко уявляти собі дію дарвінівських еволюційних механізмів; 2) і результати цього процесу – зростання біологічної різноманітності і послаблення міжвидової конкуренції, а також 3) об’єктивні обмеження, що забороняють дію цих механізмів на інших рівнях організації, ніж популяційно-видовий.

2. Опанувати тему «Форми збереженості палеонтологічних решток» (2 години).

Студенти повинні вміти розрізняти основні форми збереженості викопних решток: субфосилії, еуфосилії, іхнофосилії, хемофосілії, відбиток, ядро зовнішнє і внутрішнє.

3. Робота з визначником (форамініфери, табулятоморфні корали) (5 годин).



Студенти повинні за допомогою визначника визначити наданий для роботи індивідуальний набір викопних решток .

Проблемні теми для обговорення:

  1. Альтернативні (по відношенню до СТЕ) еволюційні концепції.


Рекомендована література:

Бондаренко О. Б., Михайлова И. А. Краткий определитель ископаемых беспозвоночных. – М.: Недра, 1984. – 536 с.

Давиташвили Л. Ш. Причины вымирания организмов. – М.: Наука, 1969. – 378 с.

Дарвин Ч. Происхождение видов путем естественного отбора. – М.: Прогресс, 1965. – 345 с.

Майр Э. Популяции, виды, эволюция. – М.: Мир, 1982. – 234 с.

Мороз С.А. Історія біосфери Землі.- В 2-х тт.-Київ: Заповіт, 1996.
Контрольні питання та завдання.

  1. Визначити головні завдання палеонтології, об‘єкт та предмет її досліджень.

  2. Назвати основні положення синтетичної теорії еволюції

  3. Назвати основні фактори еволюції.

  4. Чи еволюціонують організми (в межах уявлень СТЕ)?

  5. Назвати основні рівні організації живих систем.

  6. Із чого складається повна видова назва?

  7. Як утворити назву родини у тварин? у рослин?

  8. Перерахуйте основні одиниці палеоботанічної номенклатури і їх формалізовані закінчення.

  9. Чим відрізняється еукаріотична клітина від прокаріотичної?

  10. В чому полягає симбіотична гіпотеза походження еукаріот?

  11. Опишіть спосіб існування форамініфер, особливості морфології і складу їх черепашки.

  12. Чому губки звуться Porifera?

  13. Охарактеризуйте стратиграфічне поширення археоциат.

  14. Опишіть загальний план будови Cnidaria.

  15. Які діагностичні (на рівні підкласу) відміни є у табулятоморфних коралів?

  16. Які відміни в будові скелету між тетракоралами і гексакоралами?

  17. Охарактеризувати стратиграфічне поширення підкласів Anthozoa.


Змістовний модуль 2

Тема 2

Систематична частина

Лекція 6. Розділ радіат: вендіата, кнідарія – кл: гідроїдних, сцифоїдних, антозоа (табулятоморфні корали). – 2 год. Наводиться загальна характеристика радіально-симетричних тварин. Основні напрямки і етапи еволюції кнідарій: рухомі (медузи), прикріплені (коралові поліпи) і з чергуванням поколінь (гідроїдні поліпи). Проблематичне положення в системі вендобіонтів і строматопорат. Спосіб життя, екологія, породоутворююче значення антозоа. Палеозойські колоніальні антозоа – табулятоморфні корали.

Лекція 7. Клас антозоїв – табулятоморфи, тетракорали, гексакорали, октокорали. – 2 год. Викладається систематика, морфологія і стратиграфічне поширення представників класу антозоа.

Лекція 8. Розділ білатерій: аннеліди і походження артропод і молюсків. – 2 години. Обґрунтовується походження артропод і молюсків від кільчастих червів типу аннелід, на основі особливостей ембріонального розвитку, та метамерії тіла у артропод і слабких її залишків – у молюсків. Наводиться систематика артропод, з приділенням особливої уваги таким стратиграфічно значущім групам як трилобіти та остракоди. Основні напрямки еволюції трилобітів.

Лекція 9. Основні напрямки еволюції молюсків. – 2 години. Розглядається загальний план будови молюска (на прикладі Neopіlina), від якого виводиться будова представників класів Loricata, Gastropoda, Scaphopoda, Bivalvia та Cephalopoda, в ході адаптації до того чи іншого способу існування. Спосіб життя, і відповідно до нього, тафономія представників типу. Стратиграфічне поширення молюсків.

Лекція 10. Моховатки і Брахіоподи. – 2 години. Наводяться характеристика вторинноротих загалом і положення типів брахіопод і моховаток серед цієї групи. Лофофор і його видозміни як успадкована предківська ознака, що єднає ряд загалом дуже відмінних типів тварин. Наводиться морфологія, екологія, систематика і стратиграфічне поширення брахіопод і моховаток.

Лекція 11. Голкошкірі. Загальна характеристика типу. – 2 години. Амбулакральна система голкошкірих як ознака високої таксономічної ваги. Морфологія і вірогідний спосіб життя гомалозой, морських пухирів, морських бутонів та вимерлих кріноідей. Основні напрямки еволюції морських їжаків – інтеграція елементів мезодермального скелету і повернення до білатеральної симетрії, а також перехід до фільтрації у нових їжаків.

Лекція 12. Напівхордові, проблематичні хордові (конодонти) – 2 години. Наводиться вірогідна будова м’якого тіла баляноглосса як основа для реконструкції будови особин найбільш поширеної в геологічному минулому групи напівхордових – граптолітів. Екологія, морфологія і стратиграфічне поширення представників класу Graptolithina.

Лекція 13. Загальна характеристика хордових. – 2 год. Розглядаються функціонально-морфологічні підвалини еволюційного успіху хордових. Гіпотетичні перші хордові – неотенія як вірогідний шлях походження від істот типу оболонників. Наводиться систематика хордових: Асrania (ланцетник) та Craniota (до яких, вірогідно, належали конодонтоносії – перші відомі з викопного літопису хордові, рибоподібні тварини, близькі до циклостомат). Примітивні безщелепні риби палеозою, їх морфологія і систематика. Поява щелепних риб – хрящові і кісткові риби.

Лекція 14. Еволюція тетрапод (амфібії, рептилії, птахи, ссавці). – 2 години. Наводиться найбільш вірогідний сценарій виходу тварин на суходіл – через Crossopterigia. Спосіб життя перших амфібій. Реконструюються філогенетичні зв’язки між амфібіями, рептиліями, птахами і ссавцями на основі найбільш таксономічно вагомих рис морфології представників цих класів (будова потиличної області черепа, нижньої щелепи і середнього вуха). Висвітлюється закономірність крупних етапів еволюції тетрапод.

Лекція 15. Нижчі рослини. – 2 год. Наводиться загальна характеристика нижчих рослин, з переважною увагою до водоростей, як групи з найбільшим породоутворюючим і стратиграфічним значенням. Розглядаються особливості морфології, екологія і стратиграфічне поширення Phaeophyta (Vendotenia), Dinophyta, Chrysophyta, Diatomea, Rhodophyta, Charophyta.

Лекція 16. Вищі рослини. – 2 год. Розглядається проблема виходу рослинності на суходіл і морфологічні адаптації, необхідні для існування в цьому новому стані – забезпечення процесу транспірації (розвиток судин, розвиток водонепроникних покривів з продихами), забезпечення рідкого середовища для статевих продуктів. Перші судинні рослини – Rhyniophyta і вибухове виникнення від них майже всіх існуючих на сьогодні відділів вищих рослин. Морфологія, екологія, палеогеографічне і стратиграфічне поширення плауноподібних, хвощеподібних, папоротеподібних. Введення поняття про мезофіт і кайнофіт.

Лекція 17. Проблема етапності розвитку органічного світу, еволюція угруповань– 2 год. Наводиться стисла характеристика найбільш виразних етапів розвитку біоти в геологічній історії: піздньодокембрійського, палеозойського, мезозойського, кайнозойського. Вводиться поняття «Великого вимирання» (некомпенсованого вимирання). Для економного пояснення такого перебігу історії біоти слід підшукати фактор, постійно притаманний їй. Цей деструктивний фактор – еволюція. Занадто ефективна інновація викликає докорінну перебудову системи (власне, її руйнування). Висвітлюється роль ценофілів і ценофобів, R-та K-стратегів в умовах екосистемної кризи і стазису.
Лабораторна робота 5. Кнідарії (тетракорали і гексакорали). – 2 год. Розглядаються діагностичні відміни між цими представниками антозоа: елементи двобічної симетрії, кількість порядків септ – 1-2 і епітета, що доходить до верха кораліта у тетракоралів; кількість септ, кратна 6, більше 2х порядків септ, і епітета, що не доходить до верха кораліта – у гексакоралів. Вивчається штучна систематика для тетракоралів (однозонні, двозонні, трьохзонні, кришечні та пухирчасті).

Лабораторна робота 6. Черви; членистоногі. – 2 год. Розглядаються палеонтологічні залишки, пов’язані, вірогідно, з життєдіяльністю червів. Розглядаються головні особливості морфології представників класу Trilobitomorpha (кількість тулубових сегментів, наявність очей, тип лицьових швів, співвідношення розмірів головного і хвостового щитка). Основні особливості будови хеліцерат (евріптероідеї) і ракоподібних (остракоди і вусоногі (балянус).

Лабораторна робота 7. Гастроподи. – 2 год. Розглядаються діагностичні особливості класу в цілому, функціонально-морфологічні і екологічні підстави розгалуження гастропод на три підкласи (Prosobranchia, Opistobranchia, Pulmonata). Вивчаються діагностичні відміни гастропод рядів Archaeogastropoda, Mesogastropoda, Neogastropoda.

Лабораторна робота 8. Бівальвії – Taxodonta, Dysodonta. – 2 год. Розглянути діагностично значущі риси морфології черепашки бівальвій: замок і зв'язку (внутрішню і (або) зовнішню, мантійну лінію, її синус (звичайно, якщо є), відбитки м'язів, ложкоподібний виріст для м’язу (якщо є). Скласти діагнози для рядів Taxodonta і Dysodonta

Лабораторна робота 9. Бівальвії (Schizodonta, Heterodonta). – 2 год. Скласти діагнози для рядів Schizodonta, Heterodonta. За будовою черепашки запропонованого зразка реконструювати екологічну пристосованість даної тварини.

Лабораторна робота 10. Головоногі (палеозойські форми). – 2 год. Розглянути діагностично значущі риси черепашки головоногих: повітряні камери, сифон. Ознайомитись з палеозойськими головоногими з прямою черепашкою (ортоцератоідеями, ендоцератоідеями, актіноцератоідеями, бактрітоідеями). Скласти визначальну таблицю для цих підкласів. Розглянути форми з закрученою черепашкою, що виникли в палеозої (наутілоідеї, перші амоноідеї). Визначити діагностичні відміни між ними.

Лабораторна робота 11. Головоногі (мезозойські форми). – 2 год. Розглянути типи лопатевої лінії у амонітів (агоніатітова, гоніатітова, церитітова, амонітова). Скласти таблицю стратиграфічного поширення амонітів з певним типом лопатевої лінії. Розглянути будову внутрішнього скелета белемніта.

Лабораторна робота 12. Моховатки і граптоліти. – 2 год. Розглянути особливості будови цих колоніальних вторинноротих. Звернути увагу на відміни між колоніями моховаток і дрібних табулят (з якими їх легко сплутати): моховатки дрібніші, гетероморфізм притаманний їх колоніям практично постійно, а радіальні елементи в скелеті зовсім відсутні. Розглянути діагностичні відміни представників стенолемат і еврістомат. Розглянути принципову будову колонії граптоліта. Визначити діагностичні відміни між стереостолонатами і граптолітінами.

Лабораторна робота 13. Брахіоподи. – 2 год. Розглянути будову брахіопод, і, звернувши увагу на їх відміни від бівальвій, скласти діагноз типу. На основі діагностично вагомих ознак брахіопод (наявність/відсутність хітину в складі черепашки, зубів, ручного апарату, серединної септи, формена або дельтирію, форми черевної та спинної стулки скласти діагностичну таблицю для рядів Lingulida (Inarticulata) та Pentamerida, Productida, Rhynchonellida, Spiriferida, Atripida, Terebratulida (Articulata).

Лабораторна робота 14. Голкошкірі. Загальна характеристика типу. Основні особливості будови скелету морських пухирів, морських бутонів, морських лілей, їх діагностика. Штучна систематика морських їжаків (древні і нові, правильні і неправильні, щелепні і безщелепні).

Лабораторна робота 15. Вищі рослини. – 4 години. Розглянути морфологію рініофітів. Засвоїти поняття органних таксонів. Вивчити основні стадії мацерації стовбурів Lepidodendrales. Будова кори лепідодендронів (листова подушка, листовий слід, листовий рубець, лігула). Розглянути основні особливості будови викопних Equisetophyta (порядки Calamitales, Sphenophillales) (мутовчастий тип галуження стовбура, порожниста серцевина). Розглянути штучну класифікацію листків папоротеподібних.
Завдання для самостійної роботи
1. Робота з визначником: представники тетракоралів, гексакоралів, членистоногих, молюсків, брахіопод, моховаток і морських їжаків (42 години)

Студенти повинні: 1) навчитись користуватись визначником 2) уявляти собі положення названих класів в системі; 3) знати діагнози названих класів і рядів

2) Опанувати тему «Основні етапи в геологічній історії еуметазоа»

Студенти повинні представити реферат, в якому окрім систематизованих даних щодо стратиграфічного поширення комплексів біоти можуть викласти і власні погляди на причини їх зміни.



Проблемні теми для обговорення:

Можливості палеоекологічної інтерпретації морфології вивчених груп безхребетних



Рекомендована література:

Бондаренко О. Б., Михайлова И. А. Краткий определитель ископаемых беспозвоночных. – М.: Недра, 1984. – 536 с.

Михайлова И. А., Бондаренко О. Б. Палеонтология. –М: Изд-во Моск. ун-та, 1997. Ч.1. –447.

Михайлова И. А., Бондаренко О. Б. Палеонтология. –М: Изд-во Моск. ун-та, 1997. Ч. 2. – 495 с.

Контрольні питання та завдання.

  1. Призначення сифону у головоногих молюсків: а) просовуючи його між стулки бівальвій, вони першкоджають їм зачинятись і виїдають м’яке тіло жертви б) через сифон вони регулювали вміст газу в повітряних камерах.

  2. Виключно колоніальними були а) гексакорали, б) тетракорали, в) табулятоморфи

  3. Черепашку бівальвій зачиняють а) м’язи, б) замок в) зв’язка

  4. Найтовщий сифон мали а) наутілоідеї, б) ортоцератоідеї, в) ендоцератоідеї

  5. У а) полімерних б) міомерних трілобітів важко відрізнити головний щиток від хвостового.

  6. Хто не мав очей? А) Міомерні трілобіти, б) Евріптеріди В) полімерні трілобіти

  7. Тип Артропода походить від а) молюсків, б) кільчастих червів, в) найпростіших

  8. Ракоскорпіони були характерні для а) мезозою Б) палеозою.

  9. а) Клас Трілобіта включає тип Артропода б) тип Артропода включає клас трілобіта

  10. а) Міомерні трілобіти мають більше 5 тулубових сегментів б) міомерні трілобіти мають менше 5 тулубових сегментів.

  11. Прісноводні форми є серед а) головоногих молюсків, б) черевоногих молюсків, в)моноплакофор

  12. остракоди це а) рачки, вкриті черепашкою, б) головоногі молюски

  13. Сифональний канал найбільш розвинутий у а) легеневих гастропод, б) найбільш примітивних прособранхій, в) у неогастропод

  14. У хететоїдей септи а) беруть участь у поділі коралітів, б) не беруть участі в поділі коралітів.

  15. Таксодонти мають а) більше 5 зубів в замку, менше 5 зубів в замку, в) зовсім не мають замка.

  16. Відзначальною ознакою головоногих молюсків є а) наявність ноги, б) черепашка, поділена на камери.

  17. Ознкаи білатеральної симетрії спостерігаються у а) гексакоралів, б) тетракоралів, в) табулятоморф.

  18. а) міомерні трілобіти; б) полімерні трілобіти були виключно дрібними істотами (5 мм)

  19. Актіноцератоідеї мали а) прямий зовнішній скелет (черепашку) б) спірально закручений зовнішній скелет, в) прямий внутрішній скелет

  20. Нерухомий прикріплений спосіб життя вели в основному а) вусоногі рачки, б) гастроподи, в) тентакуліти

  21. Фрагмокон це а) частина черепашки головоногого молюска, поділена на камери б) потовщений чоткоподібний сифон деяких прямих палеозойських форм.

  22. Артропода означає а) членистоногі. Б) ракоподібні

  23. Сифон ендоцратоїдей мав а) спинне положення, б) черевне положення, в) центральне положення.

  24. Catenipora характеризувалася а) масивною формою колоній, б) ланцюжковою формою колоній.

  25. Балянус має черепашку а) із 2х стулок б) із 8 вапнякових платівок

  26. У остракод а) була черепашка з двох стулок, що прикривала тіло з боків, б) черепашка у вигляді прямої трубочки.

  27. Скафоподи (лопатоногі молюски) належать до а) планктону, б) до прикріпленого бентосу, в) до бентосу, що закопується в грунт

  28. Лицьові шви мали а) ракоскорпіони б) трилобіти в) і ті, і інші

  29. Останні трілобіти вимерли в а) ордовіці, б) пермі) в) тріасі

  30. Бактрітоїдеї належать до а) членистоногих б) двостулкових г) головоногих молюсків

  31. Головоногі з прямою черепашкою були характерні для а) палеозою, б) для мезозою в) для кайнозою

  32. Внутрішній скелет мали а) белемніти б) амоніти, в) трілобіти

  33. Вільно плаваючий спосіб життя вели а) головоногі молюски, б) двостулкові молюски, г) черевоногі молюски

  34. а) Амоніти вимерли в крейді б) в тріасі, в)живуть донині

  35. Редуковану черепашку мають а) задньозяброві гастроподи, б) мезогастроподи, в) неогастроподи

  36. Лопасна лінія у головоногих це а) слід прикріплення м’язів, що відповідали за втягування в черепашку м’якого тіла молюска б) слід приростання переділки до черепашки

  37. Найбілш простий варіант лопасної лінії у головоногих а) церитітова, б) амонітова, в) агоніатітова

  38. Черепашка скафопод а) закручена в пласку спіраль, б) в конічну спіраль, в) пряма.

  39. Предками амонітів були а) бактрітоідеї б) наутілоідеї

  40. Сифон в черевному положенні мали а) амоніти, б) наутілоїдеї

  41. Агоніатітова лопасна лінія це така, у якої і а) лопаті, і седла просто збудовані (нерозсічені); б) лопаті розсічені, а седла прості в) і лопаті, і седла розсічені

  42. Центральна частина головного щита трілобітів називається а) глабель б) рахіс

  43. Форми з спірально закрученою черепашкою зустрічалися серед а) бактрітоідей, б) актіноцератоідей, в) наутілоідей

  44. Чоткоподібний сифон був характерний для а) ортоцератоідей, б) актіноцератоідей, в) ендоцератоідей.

  45. Гексакорали мають а) тільки один порядок септ, б) два порядки септ, в) більше 2х порядків септ.

  46. а) У наутілоідей сіфон більш товстий, ніж у амоноїдей б) у амоноідей сифон більш товстий, ніж у наутілоідей.

  47. Всі сучасні головоногі мають а) внутрішній скелет, б) зовнішній скелет, в) внутрішній скелет, і тільки окремі представники – зовнішню черепашку.

  48. Гетероморфні колонії – це такі, що а) складаються з особин різного плану будови, б) такі, що змінюють загальний план будови в залежності від стадії онтогенезу.

  49. У амонітів черепашка звичайно була а) спірально-конічна б) спірально-плоскосна

  50. Основна лінія розвитку полімерних трілобітів вела до а) форм з збільшеним головним щитом б) з збільшеним хвостовим щитком.


Рекомендована література до курсу

Бондаренко О. Б., Михайлова И. А. Краткий определитель ископаемых беспозвоночных. – М.: Недра, 1984. – 536 с.

Давиташвили Л. Ш. Причині вімирания організмов. – М.: Наука, 1969. – 378 с.

Дарвин Ч. Происхождение видов путем естественного отбора. – М.: Прогресс, 1965. – 345 с.

Майр Э. Популяции, виды, эволюция. – М.: Мир, 1982. – 234 с.

Михайлова И. А., Бондаренко О. Б. Палеонтология. –М: Изд-во Моск. ун-та, 1997. Ч.1. –447.

Михайлова И. А., Бондаренко О. Б. Палеонтология. –М: Изд-во Моск. ун-та, 1997. Ч. 2. – 495 с.

Мороз С.А. Історія біосфери Землі.- В 2-х тт.-Київ: Заповіт, 1996.
Склав доцент Гриценко В. П.________________
Затверджено на засіданні кафедри загальної історичної геології 07.06.2006р. (протокол №14 )

Завідувач кафедри ____________________проф. Шевчук В.В.





База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка