Головна астрономічна обсерваторія нан україни між двома ювілеями: 2004 — 2014 роки Вступ 2004 року до ювілею гао було видано книгу-літопис «60 років Головній астрономічній обсерваторії нан україни»



Сторінка1/5
Дата конвертації09.12.2016
Розмір0.91 Mb.
  1   2   3   4   5
Звернення до читача!
Шановні колеги. Вашій увазі пропонуємо рукопис продовження Літопису ГАО 2004-2014 рр. Просимо уважно ознайомитися з текстом і висловити до 15 грудня 2015 р. зауваження та побажання за адресою akorsun@mao.kiev.ua.

Головна астрономічна обсерваторія НАН України

між двома ювілеями: 2004 — 2014 роки
Вступ
2004 року до ювілею ГАО було видано книгу-літопис «60 років Головній астрономічній обсерваторії НАН України». Швидко проминули ці 10 років. До нового 70-літнього ювілею було вирішено підготувати продовження Літопису за останні 10 років. Ці роки — роки змін у країні, роки від Майдану до Майдану — були нелегкими як для ГАО, так і для всієї Національної академії наук України в цілому, насамперед, через суттєве обмеження фінансування. Та все ж, незважаючи на всі негаразди, майже всупереч їм, ГАО працювала стабільно й досить успішно виконувала всі заплановані заходи, не скорочувала кількість працівників, сприяла поповненню колективу молоддю та їхньому професійному росту. А сталося це завдяки й міжнародній співпраці з астрономічними установами таких країн, як Велика Британія, Росія, Іспанія, Греція, Німеччина, США, Словаччина, Франція, Болгарія, Китай, і отриманню грантів на виконання актуальних завдань, і участі в міжнародних проектах, і стажуванню молоді в найкращих обсерваторіях світу тощо. Діяльність ГАО також опиралась в деякій мірі на інвестиції іноземних країн та фінансову підтримку від НАН України, МОН, ДФФД, НКАУ. Треба зауважити, що значна заслуга у стабільній й успішній діяльності ГАО в ці непрості роки належить дружньому і працьовитому колективу Обсерваторії.

Зазначимо, насамперед, що ГАО, як і раніше, виконувала комплексні астрономічні дослідження з таких наукових напрямів: позиційна астрономія; гео- та плането-динаміка; фізика Сонця та Сонячної системи; фізика зір, галактик і космічного середовища; астрономічне і космічне приладобудування.

За цей час співробітники ГАО досягли значних успіхів. Зокрема, було захищено 5 докторських і 18 кандидатських дисертацій, видано 13 монографій, серед них 3 англійською мовою, отримано дві Державні премії України в галузі науки і техніки (2010, 2014 рр.), 5 наукових іменних премій НАН України, 2 іноземні наукові премії, багато урядових та академічних відзнак.

Рейтинг наукових публікацій співробітників ГАО, згідно з результатами бази даних ADS, є одним із найвищих серед науковців НАН України. ГАО незмінно була і є провідною науковою установою з координації багатьох напрямів астрономічних досліджень в Україні.

Щодо подальшого викладу історії ГАО за ці 10 років, а саме — у продовження її Літопису за 1944—2003 рр., матеріал подано по роках на підставі інформації щорічних звітів, протоколів Вчених рад та інших матеріалів.
2004 рік

Цей рік був ювілейним для ГАО
21 січня — Я.С. Яцків виступив на засіданні Президії НАН України з доповіддю «Міжнародний проект — дослідження нутації Землі», у зв’язку з присудженням йому у складі колективу європейських вчених Премії ім. Рене Декарта Європейського Союзу.

4 березня — Президент України Л.Д. Кучма вручив дипломи та почесні знаки лауреатам Державної премії України в галузі науки і техніки 2003 року за цикл робіт з розробки теоретичних основ та унікальної спостережної бази в Голосіїві й на піці Терскол для дослідження Сонця та тіл Сонячної системи. На урочистостях були присутні Ю.Ю. Балега (САО РАН), М.В. Карпов, Р.Р. Кондратюк, Р.І. Костик, О.В. Мороженко, О.В. Сєргєєв, В.К. Тарадій, Е.Г. Яновицький, Я.С. Яцків.

фото 2 Нагороджені лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки 2003 р.



18 березня — Після ремонтних робіт на телескопі МАК (меридіанний аксіальний круг, конструктор К.Ю. Скорик) П.Ф. Лазоренко, В.Л. Карбовський і О.В. Денисюк відновили астрометричні спостереження

15 квітня — На урочистому засіданні, присвяченому Дню космонавтики, (великий конференц-зал НАН України) було представлене науково-енциклопедичне видання, у підготовці якого взяла участь ГАО НАН України, «Імена України в Космосі» під ред. І.Б. Вавилової, В.П. Плачинди (Львів, Видавничий дім «НАУТІЛОС», 2003 р.; Київ, Компанія «ВАІТЕ», 2001, 2003 рр.; Київ, Видавничий дім «Академперіодика» 2003, 730 с). У книзі вперше зібрано оригінальні матеріали, що увічнюють імена видатних діячів науки і культури, події історії нашої країни, назви міст та природних утворень, у назвах об’єктів Усесвіту. Зокрема, у книзі є матеріали про видатних астрономів ГАО — О.Я. Орлова, А.О. Яковкіна, В.П. Цесевича, Є.П. Федорова та І.В.Гаврилова.

(фото 3 Обкладинка книжки „Імена України в Космосі”



20 травня — На засіданні дирекції ГАО розглянуто концепцію Музею історії ГАО. Було запропоновано облаштувати музей у приміщені Подвійного довгофокусного астрографа (ПДА) та зберегти музейну кімнату 216 у головному корпусі для демонстрації раритетних книг із зібрання музею і проведення окремих урочистих заходів.

5 липня — Я.С. Яцківа обрано віце-президентом Європейського астрономічного товариства (ЄАТ) на термін у 3 роки.

15—17 липня — Головна астрономічна обсерваторія НАН України святкувала 60-річчя від дня заснування.

З нагоди ювілею ГАО відбулися такі події та заходи:

*Головну астрономічну обсерваторію НАН України нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.

*З ініціативи кримських астрономів астероїд № 1567 на честь ГАО НАН України названо «Голосеево» — неофіційною назвою обсерваторії, бо вона розташована в Голосіївському лісі м. Києва.

Фото 4 Диплом про надання астероїду №1567 назву „Голосеево”

*15 — 17 липня — Відбулася Міжнародна ювілейна конференція «Астрономія в Україні — минуле, сучасність і майбутнє». У конференції взяли участь 150 осіб, серед них представники з 13 країн далекого зарубіжжя і з 7 країн СНД. Зроблено 165 доповідей, з них — 88 стендових.

(Фото 5 - Загальне фото учасників )

*Під час конференції на головному корпусі Обсерваторії Президент НАН України Б.Є. Патон відкрив меморіальну дошку на честь Є.П. Федорова (автор дошки — скульптор Ю.Г. Пустовойт).

(фото 6 Відкриття Б.Є.Патоном меморіадьної дошеи на честь Є.П.Федорова)

*Відкрито Музей історії ГАО та постійно діючу виставку раритетних видань з історії астрономії (музейна кімната №216 у головному корпусі ГАО). Першим директором Музею був призначений пров. інженер Б.В. Греся, керівником Музейної ради — с.н.с. А.О. Корсунь.

(фото 7 Музей історії ГАО НАН України )

У головному корпусі ГАО на 1- і 2-му поверхах встановлено стенди : «Наші лауреати», «Сторінки історії ГАО», «Наукові здобутки відділів» та ін.

*До ювілею ГАО видано:

-Книгу абстрактів: «Астрономия в Украине — прошлое, настоящее и будущее» // Кинематика и физика небесных тел. Приложение №5, 200, 588 с.

-«60 років Головній астрономічній обсерваторії НАН України» — К., Академперіодика, 2004. — 349 с. У книзі представлено такі розділи: вітання друзів — науковців з різних астрономічних установ; Голосіївський літопис 1944—2003 рр; звіти наукових підрозділів.

-«Плеяда перших» — К., Академперіодика, 2004 — 160 с. У книзі вміщено короткі розповіді про засновників обсерваторії та її перших науковців: О.Я. Орлова, В.П. Цесевича, А.О. Яковкіна, Є.П. Федорова, О.К. Короля, І.Г. Колчинського, І.В. Гаврилова, А.Б. Онегіну, В.П. Конопльову.

-Фотоальбом «До 60-річчя Головної астрономічної обсерваторії НАН України» (упорядник Р.Р. Кондратюк. — К., 2004 — 80 с.), що є ілюстративним літописом ГАО.



29 липня — На засіданні Вченої ради підсумували проведення ювілейних заходів з нагоди 60-річчя ГАО НАН України, а також заслухали інформацію про перемогу групи вчених ГАО, очолювану О.В. Мороженком, у конкурсі приладів для українського молодіжного супутника.
НАГОРОДИ:

Почесні грамоти Кабінету Міністрів України отримали акад. НАН України Я.С. Яцків, чл.-кор НАН України Ю.І. Ізотов, В.С. Кислюк.

Почесну грамоту Верховної ради України отримав чл.-кор НАНУ Ю.І. Ізотов.
ЗАХИСТИЛИ КАНДИДАТСЬКІ ДИСЕРТАЦІЇ:

Войцеховська А.Д. — на тему «Трансформація та нелінійна взаємодія хвиль у сонячній атмосфері та в космічній плазмі».

Чорногор С.М. — на тему «Стан низькотемпературних шарів у сонячних спалахових петлях».

Герасименко С.В. — на тему «Вплив просторової неоднорідності і зовнішнього електричного поля на генерацію хвиль в активних областях на Сонці».

Розенбуш В.К. — на тему «Спектральні та фотометричні особливості вибраних комет».

Іванова О.В. — на тему «Фізична модель локальних центрів активності кометних ядер».

Крушевська В.М. — на тему «Моделирование наблюдательных оптических эффектов в планетных системах звезд».
ВИДАННЯ:

Крім ювілейних видань, у 2004 році опубліковано:

О.В. Мороженко. Монографія «Методи й результати дистанційного зондування планетних атмосфер». — К. : Наукова думка, 2004 — 647 с. Книга отримала Грамоту за 1-е місце у номінації «Наукова книга року» на 10-му Міжнародному ювілейному форумі видавців у м. Львів.

Е.Г.Яновицький. Біобібліографічний покажчик ГАО НАН України. — К. : Ваїте. — 60 с.


НАЙВАГОМІШІ НАУКОВІ ЗДОБУТКИ

1. Уперше розроблено теоретичну модель активної ділянки в ядрі комети, що пояснює аномально високу сублімацію кометної речовини (О.В. Іванова, Л.М. Шульман).

2. Здійснено комплексне дослідження 520 розсіяних зоряних скупчень. Створено: а) каталог астрометричних фотометричних даних та ймовірностей належності до скупчень 171 тисячі зір; б) каталог параметрів скупчень: координати, радіуси ядер і корон, власні рухи в системі ГІППАРКОС, променеві швидкості і вік. Для деяких скупчень ці параметри визначено вперше ( Н.В. Харченко).

3. Створено зведені каталоги положень радіоджерел, визначено положення понад 2000 із них та досліджено стабільність положень тих радіоджерел, що задають Міжнародну небесну систему координат ICRF (академік НАН України Я.С. Яцків, С.Л. Болотін, А.М. Кур’янова).

4. Дослідження рідкісного фотосферного явища на Сонці, зареєстрованого на баштовому вакуумному телескопі в Інституті Астрофізики на Канарських островах, Іспанія, показали, що це явище не обумовлене конвекцією, а пов’язане з наявністю досить сильного магнітного поля майже в 400 Гс. Це у 15—20 разів більше, ніж у навколишній спокійній ділянці фотосфери (чл.-кор. НАН України Р.І. Костик, О.В. Хоменко).

5. На підставі аналізу спектрополяриметричних спостережних даних деталей Місяця в ультрафіолетовому діапазоні спектра запропоновано новий метод дистанційного картографування мінералогічного складу його поверхні (А.П. Відьмаченко, О.В. Мороженко).

6. На підставі строгих розрахунків характеристик випромінювання вперше було показано, що в разі освітлення середовища еліптично поляризованим випромінюванням фактор підсилення для когерентного зворотного розсіяння суттєво залежить від форми частинок, з яких складається середовище (Ж.М. Длугач, М.І. Міщенко — NASA, США).

7. Виконано спостереження блакитної компактної карликової галактики І Zw 18 на космічному телескопі Габбла. І Zw 18 — перша й поки єдина галактика, для якої з великою ймовірністю доведено, що вона є молодою галактикою (чл.-кор. НАН України Ю.І. Ізотов, Т. Туан — університет штату Вірджинія, США).

Фото 8 Голуба компактна карликова галактика І Zw 18
2005 рік
У цьому році успішно завершено проведення спільного з ІЗМІР РАН (Росія) космічного геліосейсмічного експерименту ДИФОС-КОРОНАС –І, –Ф, що тривав у 2001—2005 рр. За даними геліосейсмічних спостережень, проведених на космічному телескопі ДИФОС-Ф, досліджено 5-хвилинні. коливання яскравості диска Сонця в різних модах. Виявлено, що в фотосфері Сонця є висоти, на яких відбуваються раніше невідомі зміни знаку фаз коливань яскравості.

фото 9 Космічний телескоп ДИФОС-Ф

- У цьому році ГАО отримало багато грантів з різних проблем дослідження від міжнародних та зарубіжних організацій.

Керівниками грантів були: Павленко Я.В.,Ізотов Ю.І.,Сосонкін М.Г., Костик Р.І., Берцик П.П.


- ГАО НАН України заснувала у 2005 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Астрогеодин» зі статутним фондом: ГАО — 25%, Кримська лазерна обсерваторія при ГАО НАН України — 12.5%, решта — приватні особи.
13 січня — На Вченій раді вшановано хвилиною мовчання пам’ять співробітників ГАО, які пішли з життя у 2004 р.: І.Г. Колчинського, Т.В. Орлової, В.Ф. Жука, М.Я. Орлова, В.Г. Парусімова, Д.Я. Яцківа.

27 січня — На Вченій раді затверджено склад Музейної ради ГАО: А.О. Корсунь (керівник ради), В.С. Кислюк, Р.І. Костик, А.П. Відьмаченко, Г.У. Ковальчук, О.Ф. Пугач, Г.О. Іванов, Т.П. Бульба, А.С. Рахубовський. Завдання ради — координація роботи Музею історії ГАО, поповнення новими експонатами, організація екскурсій, створення комп’ютерної версії переліку архівних матеріалів, історико-астрономічні дослідження. Керівником Музею призначено Бориса Володимировича Греся.

24 лютого — Зав. відділом фізики Сонця Н.Г. Щукіна виступила на Вченій раді з доповіддю «АЦУ-5 ім. Е.А. Гуртовенка — проблеми і перспективи». Ухвалено програму спостережень для АЦУ-5 ім. Е.А. Гуртовенка «Моніторинг вибраних фраунгоферових ліній у спектрі Сонця протягом 11-річного циклу». Науковим керівником програми призначено С.М. Осіпова.

1 березня — На базі Українського центру визначення параметрів обертання Землі (1995—2002 рр. — керівник центру А.О. Корсунь, 2003—2005 рр. — О.В. Болотіна) створено однойменну структурну лабораторію відділу космічної геодинаміки (завідувач О.В. Болотіна).

22 березня — У ГАО відбувся традиційний День весняного рівнодення, на якому В.Л. Ольшанського, Н.М Костогриз, Т.О. Шумакову, Т.М. Якобчук, М.О. Литвина, С.О. Литвин посвятили в астрономи.

24 березня — На засіданні Вченіої ради слухали наукову доповідь Б.С. Новосядлого й І.Я. Підстригача (Астрономічна обсерваторія Львівського Національного університету імені Івана Франка) «Проект автоматизованого 80-см телескопа для астрофізичних досліджень». Я.С. Яцків зауважив, що ГАО та Українська астрономічна асоціація (УАА) підтримують ініціативу львівських астрономів.

6 квітня — Відбулося урочисте засідання Вченої ради з нагоди 125-річчя від дня народження засновника ГАО академіка О.Я. Орлова. На Лук’янівському кладовищі відбулося покладання квітів на могилу вченого.

14 квітня — Відбулося широке обговорення питання про активізацію роботи з підвищення ефективності діяльності НАН України і ГАО. Доповідачами були завідувачі відділами, заступники директора. Підсумував обговорення директор ГАО Я.С. Яцків. Зокрема, він зауважив, що в нашій країні в науковій галузі склалася важка ситуація. Управління наукою залишилося тим самим, що й у радянські часи. Суспільної трансформації науки не відбулося, як це сталося в політиці. У нових умовах потрібно висувати креативного науковця зі створенням для нього відповідних умов. Треба змінити акцент у виконанні фундаментальних досліджень — не колективи-монстри, а особистості. Важливе значення матимуть інфраструктурні проекти.

5 травня — Я.С. Яцківа обрано Почесним доктором НУ «Львівська політехніка».

19 травня — Проведено конкурс на заміщення вакантних посад: завідувача відділу експериментальної астрофізики та завідувача лабораторії фізики комет. У списки для таємного голосування на посаду зав. лабораторією фізики комет було внесено кандидатуру П.П. Корсуна, якого й було обрано одностайно. На посаду зав. відділом експериментальної астрофізики заяву подав М.М. Кисельов. Відкритим голосуванням його кандидатуру не внесли у списки для таємного голосування, але запропонували на одному з наступних засідань Вченої ради доповісти про своє бачення діяльності відділу у майбутньому. У разі схвалення Вченою радою доповіді конкурсне питання розглянути знову.

20—25 травня — У ГАО спільно з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка відбулася Міжнародна конференція «Всехсвятські читання», присвячена 100- річчю від дня народження С.К. Всехсвятського.

14 липня — На засіданні Вченої ради слухали доповідь М.М. Кисельова про перспективи наукових досліджень у відділі експериментальної астрофізики. Ухвалили: інформацію взяти до відома та повернутися до розгляду роботи відділу через 3—4 місяці.

Також ухвалили рішення про створення Лабораторії лазерних спостережень ШСЗ у відділі космічної геодинаміки. Лабораторія активно веде спостереження й належить до світової мережі лазерних станцій. Виконувачем обов’язків керівника Лабораторії призначили М.М. Медведського.



Михайло Михайлович Медведський (нар. 1961 р.) 1984 р. закінчив Київський університет ім. Т.Г. Шевченка. Працює в ГАО з 1984 р. (інженер, аспірант, науковий співробітник, старший науковий співробітник). Захистив кандидатську дисертацію 1993 р. Наукові інтереси — астрономічне приладобудування, радіотехніка, радіоелектроніка, астрономічні спостереження та їх аналіз.

20 вересня — Члени Вченої ради привітали М.П. Карпова з 60-річчям від дня народження. Ювіляр виступив з доповіддю про свій шлях у науці .

19—23 вересня — У Варшаві відбувся JOURNEES—2005, де як член оргкомітету був присутній Я.С. Яцків. З доповідями виступили науковці Відділу космічної геодинаміки.

3 жовтня — На Всеукраїнському з’їзді «Фізика в Україні» Я.С. Яцків виступив з доповіддю «Астрономія сьогодні».

5 жовтня — Президент України створив робочу групу з розробки Концепції розвитку наукової сфери (співавторами були В.С. Брюховецький та Я.С. Яцків). Робоча група працювала в МОН України.

17 листопада — На Вченій раді номіновано на премію УАА ім. Ю. Дрогобича наукового співробітника Лабораторії фізики комет О.В. Іванову.

НАГОРОДИ:

Н.Г. Щукіна (ГАО) І.О. Вакарчук (Львівський національний університет імені Івана Франка) та К.І. Чурюмов (Астрономічна обсерваторія Київського національного університету ім. Тараса Шевченка) отримали премію НАН України ім. М.П. Барабашова за серію робіт «Спектральні дослідження зір та комет».

ДИСЕРТАЦІЇ:

Захистила кандидатську дисертацію І.В. Кулик «Дослідження опозиційних ефектів малих внутрішніх супутників Юпітера на основі наземних фотометричних спостережень».

ВИДАННЯ:

Видано книгу «Українська мережа станцій космічної геодезії та геодинаміки» (УКРГЕОКОСМОМЕРЕЖА), під ред. Я.С. Яцківа — К. : ВАІТЕ.


НАЙВАГОМІШІ НАУКОВІ ЗДОБУТКИ

1. За даними каталогу ASCC-2.5 відкрито 130 нових розсіяних скупчень. З урахуванням досліджених раніше скупчень складено унікальну вибірку 652 розсіяних скупчень Галактики, видимих в оптичному діапазоні довжин хвиль, і для яких встановлено однорідні шкали структурних (кутові розміри), кінематичних (власні рухи і променеві швидкості), фотометричних (надлишки кольору й відстані) та еволюційних (вік) параметрів. Проведено повну ревізію параметрів підсистеми розсіяних скупчень і диска Галактики. Знайдено, що розсіяні скупчення утворюють комплекси різного віку і вміщують до кількох десятків об’єктів. Характерні розміри комплексів у просторі координат, швидкостей і віку становлять 1 кпс та 108 років відповідно. (Харченко Н.В.).

2. Для напівнескінченного середовища, опромінюваного лінійно поляризованим світлом, на підставі строгих розрахунків вивчено вплив різних факторів на деполяризацію випромінювання, розсіяного у зворотному напрямку. Встановлено, що для крупних частинок чим більшим є відхилення їх форми від сферичної, то більшою є величина деполяризації, але вона майже постійна для частинок невеликого розміру. Знайдено, що з ростом поглинання деполяризація зменшується. Встановлено також що, залежно від розміру, форми, поглинаючих властивостей частинок та умов опромінення, когерентна складова може як збільшувати, так і зменшувати деполяризацію випромінювання, розсіяного у зворотному напрямку. Одержані результати можна використовувати, інтерпретуючи радіолокаційні спостереження (Ж.М. Длугач та співр. Інституту космічних досліджень NASA М.І. Міщенко, США).

3. Систематизовано ефекти загальної теорії відносності (ЗТВ), визначено межі використання ЗТВ на базі сучасних перевірок цієї теорії та порівняно її з іншими теоріями. Видано монографію «Загальна теорія відносності: випробування часом». Київ, Академперіодика, 2005 (академік НАН України Я.С. Яцків, О.М. Александров, В.І. Жданов та ін.).

4. За даними геліосейсмологічних спостережень, виконаних на космічному телескопі ДИФОС-Ф, досліджено 5-хв. коливання яскравості диска Сонця в різних модах. Виявлено, що у фотосфері Сонця є висоти, на яких відбуваються раніше невідомі зміни фазового знаку коливань яскравості. Особливості характеру розповсюдження цих хвиль, що поки не знайшли свого теоретичного обгрунтування, дозволяють уточнити фізичні умови в нижній атмосфері Сонця (С.М. Осіпов).

5. Відкрито та досліджено співзалежність інтенсивностей авроральних та небулярних ліній кисню у спектрах Н II ділянок. Авроральна лінія кисню відіграє ключову роль у визначенні фізичних умов у Н II ділянках. Але в більшості Н II ділянок високої металевості вона надзвичайно слабка, і виміряти її не можна. Відкрита співзалежність дозволяє знайти інтенсивність авроральної лінії через інтенсивність сильних небулярних ліній, вирішуючи таким чином задачу визначення фізичних умов та хімічного складу в Н II ділянках високої металевості (Л.С.Пілюгін).

6. Досліджено процес розповсюдження галактичних космічних променів у геліосфері. Розвинуто новий метод аналітичного розв’язку рівняння переносу космічних променів (Б.О. Шахов, Ю.Л. Колесник).

7. Отримано нові аналітичні вирази для рівнянь просторового руху матерільної точки в неінерційній системі відліку в ексцентрично обмеженій системі трьох тіл, а також для квазіінтегралів енергії та площі у цій задачі. Алгоритм чисельного розв’язку отриманої системи рівнянь став базою для оригінальної програми, що моделює пилові атмосфери комет на великих геліоцентричних відстанях. Модельні розрахунки показали, що хвости комет С/1999 J2 (Skiff) та С/2001 К5 (LINEAR) формуються повільними (v до 15 м/с) забрудненими льодяними частинками розміром до 1 мм, які частково сублімують у полі сонячного випромінювання (П.П. Корсун, Г.Х. Чорний).

8. У результаті багаторічних спостережень безатмосферних космічних тіл на гранично малих фазових кутах уперше відкрито та досліджено поляриметричні опозиційні ефекти (ПОЕ) у вигляді вузьких вторинних мінімумів на фазових залежностях поляризації випромінювання високоальбедних об’єктів, серед яких галілеєві супутники Юпітера Іо та Ганімед, ведена сторона супутника Сатурна Япета та астероїди 64 Ангеліна та 44 Ніза. Показано, що кутова ширина ПОЕ збігається з величиною фотометричних опозиційних ефектів. Тим самим спостереження підтверджують теоретичне передбачення М.І. Міщенком того, що обидва об"єкти обумовлені когерентним підсиленням зворотного розсіяння (В.К. Розенбуш, М.М. Кисельов).
2006 рік
Національна академія наук України і ГАО НАН України заснували науково-популярний журнал «Світогляд». Головний редактор — Я.С. Яцків, заступник головного редактора — І.Б. Вавилова. Журнал виходить 6 разів на рік за сприяння Української астрономічної асоціації, Австрійсько-українського бізнес-центру «Huk&Partner», НЦ «Мала академія наук України». (фото 11) Обкладинки журналу „Світогляд”

12 січня — На Вченій раді привітали Б.Ю. Жиляєва з наданням одній із малих планет (астероїду №14345) імені «Жиляєв».

Як додаток до Протоколу Вченої ради подано статистичні дані про наукові відділи ГАО у 2001—2005 рр. (публікації, серед них у закордонних виданнях, міжнародні гранти, премії, держпрограми, контракти, конкурсні премії, цільові й відомчі теми, кадри, захист дисертацій тощо)

23 лютого — Члени Вченої ради рекомендували кандидатуру Л.С. Пілюгіна до обрання у члени-кореспонденти НАН України зі спеціальності «Астрофізика». Також слухали питання про синхронну мережу малих стандартних телескопів для фотометричних спостережень. Доповідав Б.Ю. Жиляєв. Ухвалили: рекомендувати Б.Ю. Жиляєву створити групу співробітників для виконання цього проекту та розробити його наукову концепцію й конкретизувати завдання.

23 березня — Відбулося традиційне свято Дня весняного рівнодення, на якому Віктора Папу посвятили в астрономи. Також на Вченій раді затверджено для навчальних цілей проект «Інтернет-керований телескоп» і рекомендувано його для участі в конкурсі проектів Київської міської ради. З пропозицією виступив Я.О. Романюк.

4 квітня — Члени Вченої ради привітали О.В. Мороженка з 70-річчям від дня народження. Ювіляр виступив з доповіддю, в якій розповів про свій, тісно пов’язаний з ГАО, шлях у науці.

Також присутні тепло привітали В.К. Розенбуш із наданням астероїду №18114 імені «Розенбуш».

17 травня — Підписано угоду в НТУУ «Київський політехнічний інститут» про створення Українського відділення Міжнародного центру даних, у підготовці якого брала участь ГАО,

15—23 липня — На 36-й Асамблеї КОСПАР (м. Пекін) були представлені роботи ГАО з космічної тематики.

20—25 серпня — На XXVI з’їзді МАС (м. Прага) були представлені окремі досягнення ГАО з астрономії та астрофізики. На підсумковому засіданні з’їзду відбулася бурхлива дискусія щодо визначення «планета». Було введено нове поняття «малі планети». Плутон перестав бути дев’ятою планетою Сонячної системи, а став карликовою планетою.

7 вересня — На засіданні Вченої ради виступили ювіляри ГАО:

*Д.П. Дума з доповіддю «Спогади, науковий доробок, перспективи астрометрії» (з нагоди 70-річчя від дня народження).

*М.Г. Сосонкін з доповіддю «Я і моя атмосфера» (з нагоди 60-річчя від дня народження).

26 вересня — Я.С. Яцківу надано звання Почесного доктора Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника.

27 жовтня — В АО КНУ іммені Тараса Шевченка відбулася презентація книги Л.В. Казанцевої та В.С. Кислюка «Київське вікно у Всесвіт», де популярно висвітлено історію астрономічних досліджень у Києві.

Фото 12 Презентація книги «Київське вікно у Всесвіт»,

У жовтні ГАО спільно з Українською астрономічною асоціацією виступила співорганізатором міжнародної школи-семінару «Космічні дослідження тіл Сонячної системи: результати і перспективи».

5 грудня — Відбулося відкриття меморіальної дошки члену-кореспонденту АН УРСР В.П. Цесевічу на будинку Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова. У відкритті брав участь Я.С. Яцків, який на засіданні Вченої ради університету виголосив промову про життя та наукову діяльність О.Я. Орлова


ЗАХИСТИЛИ КАНДИДАТСЬКІ ДИСЕРТАЦІЇ:

Никитюк Т.В. — на тему «Моделювання та аналіз впливу обміну речовиною на хімічну еволюцію галактик та їхнє оточення».

Шкварун Р.В. — на тему «Дослідження радіального розподілу важких елементів у дисках спіральних галактик».
ВИДАННЯ:

О.В. Мороженко. Біобібліографічний покажчик. ГАО НАН України. — К.: ВАІТЕ. — 48 с.

Л.М. Шульман. Біобібліографічний покажчик. ГАО НАН України. — К.: ВАІТЕ. — 60 с.

В.Г. Парусімов. Біобібліографічний покажчик. ГАО НАН України. — К.: ВАІТЕ. — 76 с.


НАЙВАГОМІШІ НАУКОВІ ЗДОБУТКИ

1. Запропоновано метод визначення температури в зовнішньому шарі (шарі одноразово іонізованого кисню) Н II ділянки. Отримано модельно-незалежну співзалежність між температурами в зовнішньому і внутрішньому (шарі дворазово іонізованого кисню) шарах Н II ділянок. Показано, що температура в зовнішньому шарі залежить не лише від температури у внутрішньому шарі, як уважали раніше, а й від міри збудження туманності. Знайдені співзалежності необхідні для визначення надійних значень умістів хімічних елементів у позагалактичних H II ділянках (Л.С. Пілюгін).

2. За даними аналізу спектрів комети С/2002 VQ94, отриманих на 6-м телескопі БТА (САО РАН), на рекордно великій відстані від Сонця у 6.8 а.о., було зареєстровано випромінювання молекул CO+ та N2+. Обґрунтовано існування групи комет, збагачених CO, що мають спільне походження (П.П. Корсун, О.В. Іванова).

3. Запропоновано нову класифікацію комет, що ґрунтується на властивостях розсіяного й теплового випромінювання пилу. Комети І типу великою мірою поляризовані в навколоядерній ділянці коми, у них відсутні або слабкі силікатні емісії, а компактні агрегатні частинки сконцентровані поблизу ядра. Комети II типу також великою мірою поляризовані, але мають сильні силікатні емісії і їхні протяжні пилові атмосфери складаються з пористих агрегатних частинок. Виявлені відмінності двох типів комет пов’язані з властивостями поверхонь їхніх ядер, що залежать від тривалості інсоляції (В.К. Розенбуш, М.М. Кисельов).

4. Показано, що конвективні елементи у фотосфері Сонця проникають на висоту до 700 км, тобто вище за температурний мінімум. Раніше вважали, що вони руйнуються на значно менших висотах — 250—300 км. Це ставить під сумнів твердження про те, що супергрануляція справді присутня в атмосфері Сонця. Результати було отримано зі спостережень, проведених з високою просторовою і часовою роздільними здатностями, та з допомогою розробленої в ГАО оригінальної методики опрацювання цих спостережень (член-кор. НАН України Р.І. Костик).

5. Запропоновано нову методику об’єднаного розв’язку задачі визначення параметрів обертання Землі за даними різних засобів спостережень космічної геодинаміки. Методику протестовано на прикладі об’єднаного розв’язку для SLR та GPS спостережень (М.О. Литвин).

6. Виконано моделювання оптичного спектра найяскравішої зорі Галактики, спостереженої у 2002 р., — V 838 Моn. Як показали розрахунки, ефективна температура V 838 Моn становила 5700 К у січні 2002 р. і 2000 К у листопаді того ж року. За умови, що спостережуваний спектр близької зорі класу В3 V належить компоненті фізичної системи V 838 Моn, радіус холодної компоненти в листопаді 2002 року становив 6000 радіусів Сонця (Я.В. Павленко, Б.М. Камінський, Ю.П. Любчик, Л.Я. Яковина).

7. Створено каталог високоточних астрометричних і фотометричних даних для 60910 місцевих зір-гігантів до граничної зоряної величини Ks = 8.2m, які перебувають на еволюційній стадії «червоного згущення». Зорі було відібрано в наймовірніші кандидати «червоного згущення» з Tycho-2 за допомогою раніше розробленого статистичного методу. Результати добору перевірено на підставі аналізу розподілу абсолютних величин зір в інфрачервоній смузі К, визначених з тригонометричних паралаксів HIPPARCOS. Показано, що близько 85% відібраних кандидатів мають світності, притаманні гігантам на стадії «червоного згущення». Створений каталог включає екваторіальні координати і власні рухи в системі ICRS, зоряні величини Вт, J, H. K8 та оцінки ймовірності того, що зорі є гігантами «червоного згущення». Точність даних каталогу, а це власні рухи й зоряні величини K8, становить 0.002″ на рік та 0.03m відповідно. Каталог можна використовувати для уточнення параметрів галактичного обертання на підставі моделі Огороднікова-Мілна (С.П. Рибка).

8. Для розрідженого середовища довільної оптичної товщини, складеного з хаотично орієнтованих несферичних частинок та опроміненого лінійно або еліптично поляризованим випромінюванням, на підставі строгих розрахунків вивчено поведінку деполяризації випромінювання, розсіяного у зворотному напрямку. Встановлено, що деполяризація випромінювання суттєво залежить від оптичної товщини шару, форми та розміру частинок, справжньої та уявної частини їхнього покажчика заломлення, умов опромінення середовища.

Одержано, що для еліптично поляризованого опромінення деполяризація може бути суттєво більшою, ніж за тих самих умов у разі лінійної поляризації. Отримані результати показують, що радіолокаційні та лазерні спостереження можуть надати корисну інформацію про мікрофізичні властивості частинок, з яких складається середовище (Ж.М. Длугач, М.І. Міщенко, Інститут космічних досліджень NASA, США).

9. Уперше вирішено задачу динамічного злиття чорних дір у центральних ділянках галактик, що є принципово важливим для розуміння еволюції дір у їхніх ядрах (П.П. Берцик з участю вчених ФРН та США).

  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка