«геологія» Затверджено



Сторінка1/10
Дата конвертації31.12.2016
Розмір1.82 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10






Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Геологічний факультет
Кафедра гідрогеології та інженерної геології

Укладач: доц. Корнєєнко С.В.

ҐРУНТОЗНАВСТВО
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
для студентів спеціальності 6.040103 - «геологія»


Затверджено

на засіданні кафедри гідрогеології та інженерної геології

від « 17 » травня 2007 р.

Протокол № 18


Зав. кафедри _________________ доц. Кошляков О.Є.

Декан факультету ______________ проф. Вижва С.О.




КИЇВ – 2007

Робоча навчальна програма дисципліни «Ґрунтознавство»
Укладач: кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент Корнєєнко Сергій Віталійович

Лектор: кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент Корнєєнко Сергій Віталійович

Погоджено

з науково-методичною комісією

«15» червня 2007 року

ВСТУП

Начальна дисципліна «Ґрунтознавство» є базовою нормативною дисципліною, що викладається на ІІІ курсі в V-му семестрі в обсязі 216 годин, з них лекцій – 72 години, лабораторні заняття – 36 годин, самостійна робота – 108 годин. Формою підсумкового контролю є іспит.



Метою навчальної дисципліни «Ґрунтознавство» є надання майбутнім фахівцям теоретичних і практичних знань щодо складу, стану, будови і властивостей гірських порід, ґрунтів та техногенних ґрунтових утворень, закономірностей їх формування і розвитку, що використовують як основу, середовище або матеріал для зведення будівель та інженерних споруд.

Завданням навчальної дисципліни «Ґрунтознавство» є систематичне викладення знань і методики визначення генетичних типів і видів ґрунтів, їх просторового положення, а також основних показників властивостей та стану ґрунтів із метою їх класифікації та виділення на ділянках, що вивчаються, інженерно-геологічних елементів; визначення кількісних показників міцності та інших фізико-механічних властивостей ґрунтів із метою їх використання при проектуванні різноманітних інженерних споруд; прогнозування можливих змін властивостей ґрунтів під впливом споруди, що проектується, та їх впливу на стійкість споруди; використання різноманітних методів поліпшення фізико-механічних властивостей ґрунтів із метою забезпечення найбільш раціональних способів будівельних робіт при зведенні споруд, забезпечення їх довговічності та нормальної роботи на весь розрахунковий термін експлуатації.

Об’єктом вивчення «Ґрунтознавства» є поверхнева частина земної кори як середовища життя і діяльності людини. Предметом вивчення «Ґрунтознавства» є склад, стан, будова й властивості ґрунтів і складених ними ґрунтових товщ (тіл і масивів), закономірності їх формування й просторово-часової зміни під впливом природних й антропогенних (техногенних) сучасних геологічних процесів і геологічних процесів, що прогнозуються.

Вимоги до знань та вмінь – після вивчення начальної дисципліни «Ґрунтознавство» студенти повинні:

  1. Знати:

    • склад і будову ґрунтів як багатокомпонентних систем;

    • хімічні й фізико-хімічні явища та процеси при взаємодії компонентів ґрунтів;

    • структурні зв'язки в ґрунтах та їх природу, процеси структуроутворення в ґрунтах;

    • фізичні, фізико-хімічні та фізико-механічні властивості ґрунтів;

    • природу деформування та міцності ґрунтів;

    • кореляцію між властивостями, класифікаційні й розрахункові показники властивостей ґрунтів;

    • вплив генезису, петрографічного складу, геологічних і фізичних полів, природних вод, історії геологічного розвитку території й техногенезу на формування інженерно-геологічних особливостей ґрунтів і частин літосфери, що вони складають;

    • теоретичні основи вибору і застосування штучних методів покращання властивостей гірських порід з метою створення геотехнічних масивів порід (ґрунтових товщ) із завданими міцностними, деформаційними, фільтраційними та іншими властивостями;

    • нормативну й стандартизовану документацію, яка регламентує методики вивчення властивостей ґрунтів;

    • технічні засоби і технології дослідження складу і властивостей ґрунтів у лабораторних умовах.

  2. Уміти:

    • визначати та описувати різні типи ґрунтів;

    • проводити комплекс лабораторних досліджень по визначенню показників властивостей та стану ґрунтів;

    • розраховувати основні показники властивостей ґрунтів із метою їх використання при проектуванні різноманітних інженерних споруд;

    • виділяти інженерно-геологічні елементи в ґрунтовому масиві;

    • прогнозувати можливі зміни властивостей ґрунтів під впливом споруд , що проектуються;

    • надавати рекомендації стосовно забезпечення надійних умов будівництва й подальшої експлуатації інженерних споруд;

    • проводити вивчення складу, будови й властивостей основних генетичних типів і стратиграфічних комплексів порід території досліджень;

    • користуватися методичною, нормативною й законодавчою базою стосовно інженерно-геологічного забезпечення всіх стадій проектування, будівництва та експлуатації споруд.

Начальна дисципліна «Ґрунтознавство» займає базове місце в структурно-логічній схемі підготовки фахівця за освітньо-кваліфікаційним рівнем „бакалавр з геології”, оскільки є дисципліною, що використовує досягнення та методи фундаментальних і прикладних наук, зокрема: фізики, математики, хімії, біології,, гідрогеології, геології, геохімії, геофізики, інженерної геології, механіки ґрунтів та багатьох інших, і тісно пов’язана з практичною діяльністю людини. Навчальна дисципліна «Ґрунтознавство» має прикладний професійно-орієнтований характер.

Зв'язок з іншими навчальними дисциплінами - при вивченні дисципліни «Ґрунтознавство» студентам необхідні знання з таких навчальних дисциплін як «Фізика», «Вища математика», «Хімія», «Математична статистика та обробка геологічної інформації», «Загальна геологія», «Мінералогія», «Петрографія», «Літологія», «Основи геофізики», «Загальна гідрогеологія», «Інженерна петрологія» та «Інженерна геологія». Дисципліна «Ґрунтознавство» є базою і підґрунтям для вивчення таких навчальних дисциплін як «Механіка ґрунтів», «Регіональна інженерна геологія та інженерна геологія України», «Методика інженерно-геологічних досліджень», «Інженерні споруди», «Меліоративна гідрогеологія» та «Гідрогеологія родовищ корисних копалин».

Система поточного, модульного та підсумкового контролю з начальної дисципліни «Ґрунтознавство». поточний контроль знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою та передбачає усне експрес-опитування під час лекцій – 18 балів, виконання лабораторних робіт – 12 балів, проведення 3 письмових модульних контрольних робіт – 30 балів. Максимальна кількість балів, отриманих на протязі семестру, становить 60 балів. Мінімум залікових балів при яких студент допускається до іспиту становить 36 балів.

Підсумковий контроль проводиться у формі іспиту із виконанням письмових і усних завдань. Максимальна можлива кількість балів, отриманих на іспиті, складає 40 балів. Підсумкова оцінка з дисципліни «Методика гідрогеологічних досліджень» розраховується з урахуванням оцінок за всі змістові модулі, включаючи екзаменаційну. Для оцінки «відмінно» необхідно отримати 90-100 балів, «добре» – 85-89 балів, «задовільно» – 60-64 бали. При отриманні кількості балів від 1 до 59 виставляється оцінка «незадовільно».


Контроль знань.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.



Оцінювання за формами контролю:

Поточний

- усне експрес-опитування під час лекцій - 18 балів;

- лабораторні роботи - 12 балів;

- 3 письмові модульні контрольні роботи 30 балів;



Разом 60 балів;
Підсумковий

– комплексний підсумковий модуль (іспит) 40 балів;



Всього 100 балів;

Мінімум залікових балів при яких студент допускається до іспиту 36 балів;


Формули й порядок розрахунку оцінок змістовних модулів

та підсумкової комплексної роботи (іспиту)





Змістовний модуль 1 (ЗМ1)

Змістовний

модуль 2

(ЗМ2)

Змістовний

модуль 3

(ЗМ3)

Комплексний

підсумковий модуль

(КПМ) - іспит

Підсумкова

оцінка

(ПО)

Вагові коефіцієнти (%)

20%

k1 = 0,2

20%

k2 = 0,2

20%

kзал = 0,2

40%

kісп = 0,4

100%

Максимальна оцінка в балах

100

100

100

100

100



Оцінка (бали)


20


20


20


40


100%


Підсумкова оцінка в балах з дисципліни (ПО) розраховується за накопичувальною системою як сума балів, отриманих студентом за змістовні модулі (ЗМ) та комплексний підсумковий модуль (КПМ) - іспит:

ПО = ЗМ1 + ЗМ2 + ЗМ3 +КПМ;

При цьому, кількість балів відповідає оцінці:

1-34 – «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

35-59 - «незадовільно» з можливістю повторного складання;

60-64 – «задовільно» («достатньо»);

65-74 – «задовільно»;

75-84 – «добре»;

85-89 – «добре» («дуже добре»);



90-100 – «відмінно».

Шкала відповідності

За 100-бальною шкалою

Оцінка за національною

шкалою

90 - 100

5

відмінно

85 - 89

4

добре

75 - 84

65 - 74

3

задовільно

60 - 64

1 - 59

2

незадовільно


Якщо за результатами модульно-рейтингового контролю студент отримав середнє арифметичне за три змістовні модуля, яке менше ніж 60 балів (тобто в сумі менше 36 підсумкових балів), то студент не допускається до іспиту і вважається таким, що не виконав всі види робіт, які передбачаються навчальним планом на семестр з дисципліни «Ґрунтознавство».

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ, ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ І ПИСЬМОВИХ

МОДУЛЬНИХ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ




ч/ч

Назва лекції, лабораторної

роботи та письмової модульної контрольної роботи

Кількість годин

лекції

лабораторні роботи

самостійна робота

контрольна модульна робота

Змістовний модуль №1

1.

Лекція 1 Предмет, мета та завдання навчальної дисципліни. Історія розвитку й сучасний стан ґрунтознавства. Основні розділи (наукові напрямки) сучасного ґрунтознавства.

2




2




2.

Лекція 2. Ґрунт як багатокомпонентна система. Тверда компонента ґрунтів.

2




2




3.

Лабораторна робота 1. Визначення вологості ґрунтів та гранулометричного складу піщаних ґрунтів ситовим методом.




2

2




4.

Лекція 3. Особливості будови і властивості первинних силікатів, простих солей, глинистих мінералів, органічної речовини й органо-мінеральних комплексів та льоду.

2




2




5.

Лекція 4. Гранулометричний склад і методи вивчення гранулометричного складу дисперсних ґрунтів.

2




2




6.

Лабораторна робота 2. Визначення гранулометричного складу глинистих ґрунтів методом піпетки.




2

2




7.

Лекція 5. Рідка компонента ґрунтів і класифікація видів води в ґрунті.

2




2




8.

Лекція 6. Газова та біотична компонента ґрунтів.

2




2




9.

Лабораторна робота 3. Визначення гранулометричного складу глинистих ґрунтів ареометричним методом.




2

2




10.

Лекція 7. Взаємодія між компонентами ґрунту.

2




2




11.

Лекція 8. Сучасні уявлення про структурні елементи й природу структурних зв’язків в ґрунтах.

2




2




12.

Лабораторна робота 4. Визначення щільності часток незасолених ґрунтів.




2

2




13.

Лекція 9. Структурні особливості ґрунтів.

2




2




14.

Лекція 10. Текстурні особливості ґрунтів.

2




2




15.

Лабораторна робота 5. Визначення щільності часток засолених ґрунтів.




2

2




16.

Лекція 11. Будова й фізичний стан залягання ґрунтів.

2




2




17.

Письмова модульна контрольна робота №1. Склад і будова ґрунтів.










2

Всього по змістовному модулю №1

22

10

32

2

Змістовний модуль №2

18.

Лекція 12. Фізичні властивості ґрунтів. Щільність та пористість ґрунтів

2




2




19.

Лабораторна робота 6. Визначення щільності ґрунтів.




2

2




20.

Лекція 13. Теплофізичні властивості ґрунтів.

2




2




21.

Лекція 14. Електричні властивості ґрунтів.

2




2




22.

Лабораторна робота 7. Визначення відносної щільності пісків.




2

2




23.

Лекція 15. Магнітні властивості ґрунтів.

2




2




24.

Лекція 16. Водопроникність ґрунтів.

2




2




25.

Лабораторна робота 8. Визначення пористості ґрунтів.




2

2




26.

Лекція 17. Фізико-хімічні властивості ґрунтів. Адсорбційні (поглинальні) властивості ґрунтів.

2




2




27.

Лекція 18. Електрокінетичні, осмотичні та корозійні властивості ґрунтів.

2




2




28.

Лабораторна робота 9. Визначення меж пластичності глинистих ґрунтів.




2

2




29.

Лекція 19. Капілярні властивості та розчинність ґрунтів.

2




2




30.

Лекція 20. Пластичність ґрунтів.

2




2




31.

Лабораторна робота 10. Визначення швидкості розмокання глинистих ґрунтів.




2

2




32.

Лекція 21. Липкість ґрунтів.

2




2




33.

Лекція 22. Набухання ґрунтів.

2




2




34.

Лабораторна робота 11. Визначення величини й вологості набухання глинистих ґрунтів.




2

2




35.

Лекція 23. Усідання ґрунтів.

2




2




36.

Лекція 24. Водоміцність ґрунтів.

2




2




37.

Лабораторна робота 12. Визначення величини й вологості усідання глинистих ґрунтів.




2

2




38.

Лекція 25. Тиксотропні властивості ґрунтів.

2




2




39.

Лекція 26. Фізико-механічні властивості ґрунтів. Деформаційні властивості ґрунтів.

2




2




40.

Лабораторна робота 13. Визначення загального вмісту водорозчинних солей у ґрунтах.




2

2




41.

Лекція 27. Міцностні властивості ґрунтів.

2




2




42.

Лекція 28. Реологічні властивості ґрунтів.

2




2




43.

Письмова модульна контрольна робота №2. Властивості ґрунтів.










2

Всього по змістовному модулю №2

34

16

50

2

Змістовний модуль №3

44.

Лабораторна робота 14. Визначення кута внутрішнього тертя пісків за кутом природного укосу.




2

2




45.

Лекція 29. Класифікаційні, нормативні та розрахункові показники властивостей ґрунтів.

2




2




46.

Лекція 30. Значення кореляції між складом й властивостями ґрунтів.

2




2




47.

Лабораторна робота 15. Визначення тарувальних погрішностей компресійних приладів.




2

2




48.

Лекція 31. Класифікація ґрунтів. Скельні ґрунти.

2




2




49.

Лекція 32. Дисперсні (нескельні) ґрунти.

2




2




50.

Лабораторна робота 16. Визначення деформаційних властивостей ґрунтів.




2

2




51.

Лекція 33. Біогенні ґрунти.

2




2




52.

Лекція 34. Поняття про масиви ґрунтів та їх особливості.

2




2




53.

Лабораторна робота 17. Визначення просідання лесових ґрунтів.





2

2




54.

Лекція 35. Інженерно-геологічна характеристика масивів ґрунтів.

2




2




55.

Лекція 36. Основи технічної меліорації ґрунтів.

2




2




56.

Лабораторна робота 18. Визначення міцностних властивостей ґрунтів.




2

2




54.

Письмова модульна контрольна робота №3. Класифікаційні, нормативні й розрахункові показники ґрунту, характеристика основних типів ґрунтів, масиви ґрунтів та основні методи технічної меліорації ґрунтів.













Всього по змістовному модулю №3

16

10

26

2

РАЗОМ

72

36

108





Загальний обсяг 216 годин, у тому числі:

Лекції – 72 години;

Лабораторні роботи – 36 годин;

Самостійна робота – 108 годин.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка