Г. С. Сенаторова, Є. С. Ольховський, І. В. Сорокіна, О. М. Ольховська



Дата конвертації28.12.2016
Розмір93.5 Kb.
УДК 616.23/.24-007.17-053.2:616.233-002:616.22-018.73-091.8

Г.С. Сенаторова, Є.С. Ольховський, І.В. Сорокіна, О.М.Ольховська

БРОНХІТИ У ДІТЕЙ З БРОНХОЛЕГЕНЕВОЮ ДИСПЛАЗІЄЮ: КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ І МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ГОРТАНІ

Харківський національний медичний університет, м. Харків

Резюме. Вивчено перебіг обструктивного бронхіту у дітей раннього віку з бронхолегеневою дисплазією. Виявлені особливості морфологічного стану слизової оболонки гортані хворих, які впливають на запальний процес дихальних шляхів, а також можуть бути предикторами формування в подальшому склеротичних змін.

Ключові слова: бронхіти, бронхолегенева дисплазія, морфологія, діти.

Одним із найбільш розповсюджених захворювань дитячого віку є гострий бронхіт (ГБ) [1] який в силу анатомо-фізіологічних особливостей дихальної системи дитини раннього віку часто набуває обструктивного характеру. Наявність будь-якої супутньої патології з боку дихальних шляхів може негативно впливати на перебіг ГБ. Внаслідок розвитку медичної науки, удосконалення методів виходжування малюків щорічно зростає кількість дітей з діагностованою бронхолегеневою дисплазією (БЛД) [2,3]. Як відомо, найбільш визнаним фактором розвитку БЛД є інтенсивна терапія респіраторного дистрес-синдрому та/або пневмонії новонародженого [4,5]. Пренатальна профілактика респіраторного дистрес-синдрому, своєчасне використання препаратів екзогенного сурфактанта, коректність надання респіраторної допомоги, збереження водного балансу та енергетичного забезпечення з одночасним вирішенням проблеми дефіциту антиоксидантного захисту сприяло тому, що за останнє десятиліття тяжкість перебігу БЛД зазнала помітних змін в бік більш легких («м'яких») форм. Достатньо широко висвітлені питання патоморфологічних змін при БЛД, які характеризуються ураженням бронхіол, паренхіми легенів, розвитком емфіземи, фіброзу і порушенням реплікації альвеол [6-8].

Дослідженнями C. T. Stoemaker (1984) було встановлено превалювання колагену I типа при розвитку фібринозних змін у легенях [9]. Якщо питання розвитку морфологічних змін та стану слизових бронхів та легенів при БЛД у дітей вивчені достатньо широко, то досліджень щодо стану слизової оболонки глотки у таких пацієнтів в доступних джерелах інформації нами не знайдено. А як відомо, верхні відділи дихальних шляхів несуть особливо високе мікробне навантаження, тому що вони анатомічно пристосовані для осадження бактерій з вдихуваного повітря. У дітей раннього віку запальний процес верхніх дихальних шляхів може швидко поширюватися донизу, призводячи до розвитку бронхіту і/або пневмонії.

Тому дослідження морфологічних змін, які виникають у слизових оболонках верхніх дихальних шляхів, вивчення особливостей перебігу ГБ у дітей раннього віку з БЛД є актуальною проблемою педіатрії.

Мета роботи – визначення особливостей клінічних проявів обструктивних ГБ у дітей раннього віку з БДЛ та вивчення морфологічних змін у слизових оболонках гортані хворих.

Матеріали і методи дослідження. Нами обстежено 43 дитини віком 1 міс-2 роки, які знаходились на лікуванні в обласних дитячих клінічних лікарнях м. Харкова з діагнозом гострий обструктивний бронхіт тяжкого ступеню. Було виділено дві групи спостереження: першу групу склали 23 дитини, у яких ГБ перебігав на фоні діагностованої БЛД (середній вік 14,74±3,45 міс), другу – 20 дітей без будь-якої патології з боку дихальних шляхів (16,66±4,36 міс). Групи були однорідні за віком і статтю (Р˃0,05). У всіх дітей захворювання закінчилось повним одужанням. Одночасно з проведенням загально прийнятих методів дослідження, дітям проводили імуногістохімічне дослідження слизової оболонки гортані.

Перед проведенням біопсії батькам дитини роз’яснювали мету проведення обстеження, була отримана письмова згода щодо її проведення. Дослідження проводили натще, використовуючи біопсійну голку, яку вводили у ротову порожнину, доводили до задньої стінки глотки і забирали матеріал для дослідження. Зразок тканини відразу поміщали в промаркований флакон з 10% нейтральним буферним розчином формаліну і відправляли на морфологічне дослідження. Будь-яких ускладнень після проведення маніпуляції виявлено не було.

Біоптати слизової оболонки гортані після фіксації у 10% нейтральному формаліні заливали в целоїдин-парафін, після спиртної проводки виготовляли зрізи товщиною 5-6 мкм. Зрізи забарвлювали гістологічними методами: гематоксиліном і еозином, пікрофуксином за ван-Гізоном і Малорі (Р.Лилли, 1969) [10]. Препарати досліджували за допомогою мікроскопу «Olympus» BX-41. Імуногістохімічне дослідження проводили на парафінових зрізах, товщиною 5-6 мкм прямим методом Кунса за методикою М. Brosman (1979) [11]. Колагени типували моноклональними антитілами (МКА) до колагенів Ш і IV типів (Novocastra Laboratories Ltd.). Клітини-продуценти IgA визначали МКА до IgA (Novocastra Laboratories Ltd.). Препарати вивчали в люмінісцентному мікроскопі «Axioskor40». Оптичну щільність імунофлюоресценції колагенів і ендотелію визначали за методом Губіної-Вакулік Г.І. і співав. (2009) [12] за допомогою мікроскопу “Axioskor 40” і програмного забезпечення Biostat.exe. Кількість клітин-продуцентів IgA підраховували в поле зору мікроскопа х400. Статистичний аналіз проведено за допомогою стандартного пакету програм Statgraphics та Excel.

Обговорення отриманих результатів. Аналіз клінічного перебігу ГБ виявив підвищення температури тіла до 38,5-39,00 С у 18 (78,26 %) хворих першої і 16 (80,0%) другої групи. Високу лихоманку відмічено відповідно у 3 (13,04 %) і 2 (10,0 %) дітей. При надходженні до стаціонару у всіх дітей виявляли ознаки двостороннього бронхообструктивного синдрому, який характеризувався наявністю сухого частого кашлю з його подальшою трансформацією у вологий з виділенням в’язкого мокротиння; задишки. При обстежені перкуторно виявляли коробковий легеневий звук, аускультативно – жорстке дихання з подовженим видихом, сухі свистячі хрипи з обох сторін над всією поверхнею легенів. Нами визначено, що розвиток обструктивного синдрому з перших годин хвороби, призводив до дуже тяжкого перебігу, супроводжувався швидким розвитком дихальної недостатності (11-47,83% і 8-40,0% випадків відповідно в групах спостереження). Ці діти були госпіталізовані у відділення інтенсивної терапії, де перебували в середньому 3,43±1,32 доби. Порівняння тривалості обструктивного синдрому у хворих з гострим розвитком хвороби і хворих з поступовим початком виявило триваліше збереження обструкції за умов гострого початку (6,55±1,56 проти 4,83±1,24 доби відповідно, р˂0,05). Строки збереження обструкції у дітей першої групи були суттєво довшими і склали 7,54±2,46 доби, в той час як у дітей другої – 5,61±1,46 доби, р˂0,05. У 8 (34,78 %) дітей першої і 4 (20,0 %) другої групи спостерігався хвильоподібний перебіг хвороби, тобто наявність БЛД в анамнезі сприяє формуванню затяжного перебігу ГБ.

Визначення етіологічного чинника обструктивного ГБ шляхом дослідження слизу із носоглотки виявило РС-вірусний антиген у 4 (17,39 %) і 3 (15,0 %) дітей відповідно за групами, ріновірусний антиген – 5 (21,74 %) і 3 (15,0 %), антиген парагрипу – 4 (17,39 %) і 4 (20 %), аденовірусний антиген – 2 (8,6 %) і 1 (5,0 %). ІФА-методом у 2 (8,7 %) дітей першої групи і 2 (10 %) дітей другої виявлені високі титри антитіл до Chlamydia pneumonia класу IgM; у аналогічної кількості хворих – антитіла до Mycoplasma pneumonia класу IgM. У 4 (17,39 %) дітей першої і 5 (25,0 %) дітей другої групи доступними нам методами дослідження визначити етіологію ГБ не вдалося.

Нами виявлені особливості реагування показників периферичної крові хворих. Незважаючи на перевагу вірусів як чинників обструктивних ГБ, зміни периферичної крові у більшості дітей характеризувались лейкоцитозом, зсувом формули крові вліво з підвищенням вмісту паличкоядерних та сегментоядерних нейтрофілів, прискоренням ШОЕ у 15 (65,22 %) дітей першої і 13 (65,0 %) другої групи. Лише у 4 (17,39 %) дітей першої і 3 (15,0 %) дітей другої групи мали місце лейкопенія, лімфоцитоз і моноцитоз; у решти – формула крові залишалась у межах вікової норми. Такі особливості диктують необхідність обов’язкового бактеріологічного обстеження секрету верхніх дихальних шляхів і є підставою для використання у дітей раннього віку з обструктивними ГБ антибіотиків, серед яких, на нашу думку, найбільш доцільним є використання макролідів, що обумовлено наявністю атипової флори (хламідії, мікоплазма).

Проведення імуногістохімічного дослідження біоптату гортані хворих другої групи виявило наявність у складі волокнистих структур власної пластинки слизової оболонки колагену Ш типу. Колаген Ш типу є інтерстиціальним, в нормі міститься в слизових оболонках [13]. Показник оптичної щільності імунофлюоресценції цього колагену наведено в таблиці.

Таблиця

Оптична щільність інтенсивності імунофлюоресценції колагенів у слизовій оболонці гортані (ум. од). Відносна кількість клітин-продуцентів IgA (у полі зору х 400 в перерахунку на 100).



Групи

Колаген

III типу


Колаген

IV типу


Відносна кількість клітин-продуцентів IgA

Перша (n=9)

0,367±0,03*

0,198±0,011*

5,0±0,3*

Друга (n=10)

0,211±0,04

0,153±0,016

7,0±0,6

Примітка. Вірогідність ознаки: * - Р <0,05.
У слизовій оболонці виявляються лімфоцити, нейтрофільні гранулоцити, тканинні базофіли і макрофаги. Серед імунних клітин виявлялися клітини - продуценти IgA. (Рис.1).

Епітелій, що покриває слизову оболонку, багаторядний циліндричний війчастий з невеликою кількістю келихоподібних клітин, розташований на тонкій базальній мембрані, яка містить колаген IV типу. Показник оптичної щільності імунофлюоресценції цього колагену наведено в таблиці. Відомо, що колаген IV типу є основним компонентом епітеліальних і судинних базальних мембран в нормі. Саме завдяки колагену IV типу базальні мембрани характеризуються механічною стабільністю і нерозчинністю.

Імуногістохімічне дослідження біоптату гортані у хворих з БЛД з МКА до колагену Ш типу виявило підвищений вміст, порівняно до показників другої групи, цього колагену у волокнистому компоненті слизової оболонки, про що свідчить достовірне збільшення показника оптичної щільності імунофлюоресценції препаратів (табл.). У власній пластинці слизової оболонці також виявляються лімфоцити, нейтрофільні гранулоцити, тканинні базофіли і макрофаги. При цьому звертає на себе увагу дефіцит клітин-продуцентів IgA, (табл., рис.2).

При імуногістохімічному дослідженні в складі епітеліальної базальної мембрани, яка місцями була потовщеною, виявлено підвищене накопичення колагену IV типу (табл.). Такі зміни можуть привести до порушення метаболічних процесів в епітеліоцитах, розташованих на цих базальних мембранах, що сприяє до розвитку альтеративних зміни в епітелії, десквамації епітеліоцитів. В зонах потовщення базальних мембран епітелію ми виявили імунні комплекси, що містять зокрема IgA.



Висновки. Таким чином, у дітей раннього віку з БЛД частіше обструктивний ГБ розвивається поступово (56,09 %). Розвиток обструктивного бронхіту з перших годин захворювання підвищує ймовірність розвитку тяжкого процесу. Наявність бронхолегеневої дисплазії у дітей призводить до формування тяжкого і несприятливого (хвильоподібного) перебігу бронхіту. Нами виявлено особливості морфологічного стану слизової оболонки гортані при БЛД, а саме – посилене колагеноутворення як інтерстиціального колагену Ш типу, так і колагену базальних мембран 1V типу, дефіцит клітин-продуцентів IgA у власній пластинці слизової оболонки. Такі зміни, на нашу думку, не тільки негативно впливають на запальний процес дихальних шляхів, але й є предикторами формування в подальшому виразних склеротичних змін, що необхідно враховувати при диспансерному нагляді за такими хворими.

Література.

  1. Катилов А.В. Бронхиты у детей: современные представления / А.В. Катилов, Д.В. Дмитриев. // Дитячий лікар. – 2012. – №3-4. – С. 18-25.

  2. Агашков В.С. Бронхолегенева дисплазія у новонароджених. / В.С. Агашков. // Проблеми сучасної науки та освіти. – 2010. – №4. – С. 83-86.

  3. Охотникова Е.Н. Бронхолегочная диспалзия как предиктор формирования хронической патологии органов дыхания у детей. / E.H. Охотникова, О.В. Шаріадзе. // Здоровье ребенка. – 2009. – №5(20) – С. 127-135.

  4. Сафонов И.В. Респираторный дистресс-синдром новорожденных: профилактика и методы терапии (лекция) / И.В. Сафонов, В.А. Гребенников. // Рос. журнал анестезиологии и интенсивной терапии. – 2000. – №1. – С. 69-80.

  5. Харченко М.В. Клинико-функциональные и иммунологические критерии формирования бронхолегочных заболеваний у детей, находившихся на ИВЛ в неонатальном периоде / М.В. Харченко, Ю.Л. Мизерницкий, Т.В. Заболотских. // Вопросы практической педиатрии. – 2006. – №(1) 2. – С. 20-26.

  6. Овсянников Д.Ю. Течение бронхолегочной дисплазии у детей грудного и раннего возраста / Д.Ю. Овсянников, Л.Г. Кузьменко, Е.А. Дегтярева. // Педиатрия. — 2007. — №4. — С. 35-42.

  7. Овсянников Д.Ю. Терапия и профилактика бронхолегочной дисплазии: от патогенеза к доказательной медицине / Д.Ю. Овсянников. // Вопросы практической педиатрии. — 2009. — Т.4. — №4. — С. 30-40.

  8. Эммануилидис Г. К. Сердечно-легочный дистресс у новорожденных / Г. К. Эммануилидис, Б. Г. Байлен ; Пер. с англ. Д. В. Небиеридзе, Л. Д. Мочаловой. - М. Медицина, 1994. – 395с. , ил. 22 см.

  9. Stoemaker C.T. Elevated ratios of type I/III collagen in the lungs of chronically ventilated neonates with respiratory distress / C.T. Stoemaker, K.M. Reiser, B.W. Goetzman, J.A. Last. //Pediatr. Res. – 1984 (Nov.). – V.18, №11. – P. 1176-1180.

  10. Лилли Р. Патогистологическая техника и практическая гистохимия / Р.Лилли. – М., Мир. – 1969. – 645 с.

  11. Brosman M. Immunofluorescencnevy setrovanie formal-parafinovego materialu / M. Brosman. // Cs. patol. – 1979. – V.15. – N4. – P. 215-220.

  12. Пат. 46489 Україна МПК G 01N 33/00. Спосіб кількісного визначення вмісту антигену в біологічних тканинах / Губіна-Вакулик Г.І., Сорокіна І.В., Марковський В.Д., Купріянова Л.С., Сидоренко Р.В.; власник ХНМУ. – u №200906730; заяв. 26.06.2009; опубл. 25.12.2009, Бюл. №4.

  13. Серов В.В. Соединительная ткань / В.В. Серов, А.Б. Шехтер. – М.: Медицина, 1981. – 312 с.



BRONCHITIS IN CHILDREN WITH BRONCHOPULMONARY DYSPLASIA: CLINICAL FEATURES AND MORPHOLOGICAL CHANGES IN THE MUCOUS MEMBRANE OF THE LARYNX.

G.S. Senatorova, E.S. Olkhovskii, I.V Sorokina, O.M.Olkhovska

Abstract. The course of obstructive bronchitis in infants with bronchopulmonary dysplasia was studied. The features of the morphological state of the mucous membrane of the larynx of patients were determined, which affecting inflammation of the respiratory tract and may be a predictor of later formation of sclerotic changes.

Key words: bronchitis, bronchopulmonary dysplasia, morphology, children. Kharkiv National Medical University, Kharkiv.

БРОНХИТЫ У ДЕТЕЙ С БРОНХОЛЕГОЧНОЙ ДИСПЛАЗИЕЙ: КЛИНИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ И МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ГОРТАНИ

А.С. Сенаторова, Е.С. Ольховский, И.В. Сорокина, O.Н. Ольховская.

Резюме. Изучено течение обструктивного бронхита у детей раннего возраста с бронхолегочной дисплазией. Выявлены особенности морфологического состояния слизистой оболочки гортани, которые влияют на воспалительный процесс дыхательных путей, а также могут быть предикторами формирования в дальнейшем склеротических изменений.



Ключевые слова: бронхит, бронхолегочная дисплазия, морфология, дети.

Харьковский национальный медицинский университет, Харьков.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка