Фурсенко Тетяна Федорівна



Скачати 371.96 Kb.
Дата конвертації30.12.2016
Розмір371.96 Kb.
ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ АПН України

Фурсенко Тетяна Федорівна
УДК 379.8.03:78
Формування ціннісних орієнтацій підлітків
у галузі музичної культури в позашкільних
навчальних закладах

13.00.07 – теорія і методика виховання



Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня


кандидата педагогічних наук

Київ – 2005


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Кримському державному гуманітарному інституті (м. Ялта), Міністерство освіти і науки України.




Науковий керівник:
доктор педагогічних наук, професор,
Дряпіка Володимир Іванович,
Інститут культури і мистецтв Луганського національного педагогічного університету ім. Т.Шевченка, завідувач кафедри теорії, історії музики та гри на музичних інструментах

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор,



Брилін Борис Андрійович,

професор кафедри теорії, історії музики та гри на музичних інструментах Вінницького державного педагогічного університету ім.М.Коцюбинського


кандидат педагогічних наук,

Масол Людмила Михайлівна,

провідний науковий співробітник лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання АПН України



Провідна установа:

Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, кафедра гри на музичних інструментах, Міністерство освіти і науки України, м.Київ.


Захист відбудеться 26 квітня 2005 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України (04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9).


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем виховання АПН України (04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9).
Автореферат дисертації розісланий 25 березня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.П.Пустовіт

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Процеси подальшого розвитку українського суспільства вимагають вдосконалення шляхів забезпечення духовного потенціалу особистості. Цьому сприяє низка державних документів: Концепція національного виховання, Концепція позашкільної освіти та виховання, Закон України “Про позашкільну освіту”, Програма розвитку позашкільних навчальних закладів на 2002-2008 роки. Перед позашкільними навчальними закладами постають складні завдання організації змістовного дозвілля учнівської молоді, прилучення її до цінностей культури. Тому сьогодення потребує активізації зусиль, спрямованих на формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури.

На жаль, сьогодні між реально існуючими соціокультурними умовами і тими ціннісними орієнтаціями, що формувалися у нашому суспільстві, виникла глибока суперечність, яка негативно впливає на ставлення сучасних школярів до культури і моралі, мистецтва і життя, музики і творчості.

У період зміни ціннісних пріоритетів істотно зростає соціальна значущість позашкільних навчальних закладів, робота яких має будуватися насамперед з урахуванням інтересів, потреб і ціннісних орієнтацій дітей та молоді.

Однак простежується невідповідність умов забезпечення змістовних форм і методичної організації позашкільного музичного середовища рівню сформованості ціннісних орієнтацій учнів у галузі музичної культури, що посилюється протиріччями між сучасним станом сформованості ціннісних орієнтацій підлітків та вимогами до організації позашкільної роботи і тими видами соціокультурної активності, які стихійно склалися у молодіжному середовищі, а також стереотипами музично-естетичного виховання підлітків у позашкільних навчальних закладах і недостатньою підготовкою сучасного керівника-вихователя.

Ідеї гуманізації і демократизації є першочерговими завданнями перебудови виховної роботи у сучасних позашкільних навчальних закладах. Гуманізація позашкільної роботи з підлітками полягає у визнанні цінностей дитини як особистості, її права на свободу, щастя та соціальний захист, стимулювання та спрямування її внутрішніх сил на самовиховання і самовдосконалення. Тому протягом останнього десятиліття істотно зріс інтерес до вивчення зазначеної проблематики в Україні (В.Бутенко, С.Гончаренко, М.Євтух, О.Олексюк, Г.Пустовіт, О.Савченко, О.Сухомлинська, Т.Сущенко).

Аналіз сучасних вітчизняних наукових досліджень з філософії, естетики, соціології, педагогіки, психології, музикознавства, які стосуються різних аспектів активізації процесу формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури, свідчить про пріоритетність викладених у дисертації напрямів аналізу.

В опрацьованих дослідженнях проблема цінностей і ставлення до них суб’єкта розглядалась О.Букурадзе, В.Василенко, О.Дробницьким, М.Каганом, В.Тугаріновим, Н.Чавчавадзе; зміст, структура, критерії естетичної цінності Т.Адорно, Ю.Борєвим, А.Гулигою, В.Корнієнко, Н.Михєєвою, Л.Столовичем, Ф.Фішером; загальнолюдські цінності як чинник виховання підростаючої особистості досліджувались В.Болотіною, М.Боришевським, П.Ігнатенко, Р.Скульським, К.Чорною, О.Щолоковою; ціннісні орієнтації як регулятор діяльності й спілкування знайшло своє відображення у працях Б.Ананьєва, О.Бодальова, І.Беха, М.Гальперіна, С.Гольдентрихта, Б.Додонова, О.Леонтьєва, В.Мухіної, Д.Узнадзе, В.Ядова; ціннісні орієнтації як результат прилучення вихованця до суспільно значущих цінностей досліджували В.Анненков, І.Артюхова, З.Васильєва, І.Жерносєк, І.Зязюн, М.Казакіна, О.Набока.

Враховуючи сучасну соціокультурну ситуацію та спираючись на дослідження соціологів (Е.Алексєєв, П.Андрукович, Г.Головинський, М.Іллє, О.Семашко, В.Цукерман), педагогів (Б.Брилін, В.Дряпіка, І.Климук, Л.Масол, Г.Падалка, О.Ростовський, О.Сапожнік, М.Саркітов), ми дійшли до висновку, що відірваність від соціокультурної реальності, ігнорування інтересів школярів, консервативність і обмеженість музично-естетичних поглядів не дає змоги досягти порозуміння в назрілих музичних і аксіологічних проблемах між наставниками і вихованцями. Вирішення цієї проблеми, на наш погляд, потребує якісного удосконалення цілеспрямованого керівництва педагогічним процесом з формування ціннісних орієнтацій учнів у галузі музичної культури, активного використання кращих музичних зразків незалежно від їх видів, жанрів, стилів і напрямів. Водночас, хоча розробкою окремих аспектів позашкільної роботи з підлітками займалися і займаються такі провідні дослідники в галузі педагогіки, як Ю.Алієв, А.Болгарський, В.Бриліна, Л.Горюнова, Ф.Соломоник, Г.Шостак (музично-естетичне виховання), І.Єрошенко, О.Карпенко (культурно-виховна діяльність), В.Оржеховська, В.Полукаров, Г.Фролова, В.Шахрай (клубна та гурткова робота у позашкільних закладах), зазначена проблема залишається невирішеною. Аналіз наукової літератури і виявлені протиріччя обумовили вибір теми дисертаційного дослідження – “Формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури в позашкільних навчальних закладах” і визначили його об’єкт, предмет, мету і завдання.



Зв’язок дослідження з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація виконана відповідно до основних напрямів досліджень в межах комплексної теми “Діагностика і розвиток професійних здібностей у сфері мистецтва, пізнавальні та культурологічні підходи” (державний реєстраційний №0103U004596), яка розробляється на факультеті естетичного виховання Кримського державного гуманітарного інституту, де автором здійснювалося дослідження проблеми формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури в позашкільних навчальних закладах.

Тему дисертації затверджено вченою радою Кримського державного гуманітарного інституту (протокол №2 від 20.09.2000) та узгоджено на засіданні бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 8 від 05.12.2000).

Об’єкт дослідження – процес формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури.

Предмет дослідження – педагогічні умови формування ціннісних орієнтацій підлітків у музично-виконавських колективах позашкільних навчальних закладів.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити педагогічні умови формування ціннісних орієнтацій підлітків у музично-виконавських колективах позашкільних навчальних закладів.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури у дитячих музично-виконавських колективах позашкільних навчальних закладів буде ефективним, якщо у цьому процесі використовуються особистісно орієнтовані виховні технології, що сприяють засвоєнню і реалізації у діяльності підлітків усього спектра різножанрового музичного мистецтва; за умов гуманізації й демократизації виховного процесу; коли музично-естетичне виховання розглядається як керування становленням ціннісних орієнтацій у галузі музичної культури.
Відповідно до мети й гіпотези поставлено такі завдання дослідження:

1) проаналізувати у порівняльному контексті сутність понять “цінності”, “естетичні цінності” та “ціннісні орієнтації особистості”;

2) вивчити стан дослідженої проблеми у педагогічної теорії та практиці, визначити структуру ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури;

3) виявити можливості та перспективи формування ціннісних орієнтацій підлітків у музично-виконавських колективах позашкільних навчальних закладів;

4) визначити і обґрунтувати критерії та рівні сформованості ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури;

5) теоретично обґрунтувати, розробити педагогічні умови та технології формування ціннісних орієнтацій підлітків у музично-виконавських колективах;

6) розробити програму для музично-виконавських підліткових ансамблів та підготувати методичний посібник з проблемних питань формування ціннісних орієнтацій підлітків у музичній сфері, перевірити ефективність дослідно-експериментальної роботи у музично-виконавських колективах.

Методологічною основою дослідження є філософсько-культурологічні положення про біосоціальну природу особистості і її гармонійну взаємодію з соціокультурним середовищем; особистісно орієнтований підхід до виховання особистості; гуманізація та демократизація навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах.

Теоретичною основою дослідження є філософія духовності та культури людини (П.Куліш, Г.Сковорода, П.Юркевич та ін.), ідеї сучасної психології про діяльність і творчу сутність особистості (Л.Виготський, В.Медушевський, Я.Пономарьов, В.Ражніков, С.Рубінштейн); основні положення сучасної освіти й виховання про необхідність гуманізації та демократизації навчально-виховного процесу (І.Бех, С.Гончаренко, В.Дряпіка, О.Савченко, В.Сухомлинський, А.Сущенко, Т.Сущенко), законодавчі та нормативні документи України.

Методи дослідження: теоретичні – аналіз й систематизація теоретичних джерел з проблеми формування ціннісних орієнтацій підлітків, узагальнення кваліфікаційної характеристики програм виховання учнівської молоді в процесі позашкільної діяльності, методичних рекомендацій щодо використання різних видів музично-виконавської діяльності в позашкільних навчальних закладах з метою вивчення стану досліджуваної проблеми та досвіду педагогічної роботи; емпіричні – анкетування, спостереження, бесіди, фокусовані інтерв’ю, творчі завдання, шкалування, експертні оцінки й самооцінки, тести для активізації та вивчення результатів формування ціннісних орієнтацій підлітків; педагогічний експеримент з формування ціннісних орієнтацій школярів у галузі музичної культури; статистичні методи обробки експериментальних даних для визначення сучасного стану й ефективності педагогічних умов формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури.

Експериментальна база. Дослідно-експериментальною роботою було охоплено 512 учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, 72 вихованців музичних ансамблів, а саме: центрів дитячої та юнацької творчості м.Ялти, Алушти, Сімферополя, ЗОСШ №1 (м.Ялти), гімназії ім. І.Сельвінського №4 (м.Євпаторії), Рисовської ЗОСШ Красноперекопського району, 145 керівників художньо-творчих колективів позашкільних навчальних закладів, учителів музики загальноосвітніх шкіл, 106 батьків (всього 835 осіб).

Дослідження здійснювалося в три етапи з 1998 по 2004 рр.



На першому етапі (1998-1999 рр.) проаналізовано теоретичні засади проблеми, визначено методику дослідження, розроблено експериментальну програму “Музичне виховання в основній школі” та методичний посібник до неї, обґрунтовано педагогічні умови та технології з формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури в позашкільних навчальних закладах. Проведено констатуючий етап експерименту, метою якого було виявлення стану сформованості ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури.

На другому етапі (1999-2002 рр.) здійснено формуючий етап експерименту, перевірено ефективність розроблених у дисертації педагогічних умов формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури на підґрунті особистісно орієнтованих виховних технологій, а також авторської експериментальної програми “Музичне виховання в основній школі” та методичного посібника “У світі музичних захоплень”.

На третьому етапі (2002-2004 рр.) проведено контрольний етап експери­менту, що включав у себе теоретичне узагальнення підсумків з даної проблеми і перевірку експериментальних даних.

Наукова новизна результатів дослідження визначається тим, що обґрунтовано педагогічні умови і технології формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури в позашкільних навчальних закладах на основі особистісно орієнтованого підходу до виховання засобами музики. Нами вперше запропоновано метод актуалізації цінностей, що ґрунтується на такій послідовності використання творів: по-перше, кращих зразків молодіжної музики; по-друге, народної та академічної музики у сучасній обробці, посильної для слухання та виконання, яка втілює в собі цінності сучасного суспільства; по-третє, прилучення до класичної музики складної форми, яка культивує загальнолюдські цінності.

Теоретичне значення дослідження полягає у подальшому розвитку сутності понять “цінності”, “естетичні цінності”, “ціннісні орієнтації особистості”; розкритті змісту та структури ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури; удосконаленні форм і методів виховної роботи; визначенні критеріїв, показників та рівнів сформованості ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури.

Практичне значення дослідження полягає у розробці й практичній апробації програми “Музичне виховання в основній школі”, рекомендованої Міністерством освіти і науки України (пр. №1/11-1080 від 03.04.2002 р.) та методичного посібника “У світі музичних захоплень”, впровадженні дієвих форм і методів виховної роботи з формування ціннісних орієнтацій підлітків у навчально-виховний процес музично-виконавських ансамблів, що діють у загальноосвітніх навчальних закладах: центр дитячої та юнацької творчості м. Ялти (довідка №28 від 30.05.2003 р.), республіканський центр дитячої та юнацької творчості м. Сімферополя (довідка №21 від 23.05.2003 р.), центр дитячої та юнацької творчості м. Алушти (довідка № 92 від 15.12.2002 р.), гімназія ім. І.Сельвінського №4 м. Євпаторії (довідка № 350/01-20 від 20.11.2002 р.), Рисовська загальноосвітня школа Красноперекопського району АРК (довідка № 121 від 24.12.2002 р.), середня загальноосвітня школа №1 м. Ялти (довідка № 425 від 25.12.2002 р.), а також у систему підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників у Кримському Республіканському інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка № 35-37 від 22.01.2001 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідалися і обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки Кримського державного гуманітарного інституту, на Всеукраїнських конференціях: “Безперервна професійна підготовка педагогічних кадрів гуманітарного профілю: теорія, практика, перспективи” (Ялта, 2000), “Професіоналізм учителя початкових класів” (Ялта, 2002), “Проблеми загальнопедагогічної підготовки майбутніх учителів” (Вінниця, 2002), “Педагогічні засади формування у підростаючого покоління активної громадянської позиції” (Київ, 2002), науково-практичних семінарах вчителів шкіл і працівників позашкільних навчальних закладів АРК (Керч, 2001).

Публікації. Результати дослідження підтверджено в 10 одноосібних публікаціях автора, зокрема, з них 7 надруковані в наукових фахових виданнях ВАК України.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (295 найменувань). Її доповнюють 20 додатків на 47 сторінках, 21 таблиця, 4 рисунки. Основний текст дисертації викладено на 178 сторінках. Повний обсяг роботи – на 247 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність і стан дослідженості обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, викладено гіпотезу, теоретичну основу та методи дослідно-експериментальної роботи, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення, розглянуто основні етапи дослідження, відображено апробацію напрацьованих результатів.


У першому розділі “Теоретичні основи дослідження” зроблено загальний огляд літератури з філософії, естетики, соціології, музикознавства, психології та педагогіки, визначено характеристику і сутність понять “цінності”, “естетичні цінності” і “ціннісні орієнтації особистості”; досліджено основні, з нашого погляду, ціннісні орієнтації підростаючої особистості у галузі музичної культури як психолого-педагогічна проблема та музично-естетичне виховання у позашкільних навчальних закладах як фактор формування ціннісних орієнтацій підлітків.

Аналіз категорії “цінності” в історичному та в сучасному аспекті (Платон, Арістотель, Д. Юм, А. Сміт, І. Кант, Г. Гегель, Г. Ріккерт, М. Шелер, Н. Гартман, А.Швейцер, а також О.Букурадзе, В. Василенко, О.Дробницький, М.Каган, В.Тугарінов, Н.Чавчавадзе) дозволив трактувати їх, як сутність предмета, що визначає ставлення суб’єкта до нього. Це поняття включає в себе також певні ідеї, погляди, за допомогою яких люди задовольняють свої потреби, прагнення й інтереси.

Проблема цінностей, зокрема загальнолюдських, нерозривно пов’язана з проблемою виховання як процесу, в якому об’єкт педагогічного впливу усвідомлює речі, явища, вчинки цінними або нецінними для себе і відповідним чином орієнтує свою поведінку (В.Болотіна, П.Ігнатенко, О.Щолокова). Тому важливо навчити школяра відбирати справжні цінності, керуватися ними у своїх вчинках.

В етиці й естетиці цінності розглядаються як моральні й естетичні категорії (Т.Адорно, Ю.Борєв, А.Гулига, Р.Інгарден, В.Корнієнко, В.Личковах, Н.Михєєва, Л.Столович, Ф.Фішер). Естетичні цінності пов’язані з естетичним освоєнням людиною навколишньої дійсності, вони складаються внаслідок специфічної оцінки, переживань, перетворення світу у процесі взаємодії суб’єкта й об’єкта, розвитку естетично-творчих здібностей, потреб, інтересів і смаків. Естетичне відношення особистості до дійсності і естетична діяльність виявляються найбільш яскраво і повно в мистецтві, адже твори мистецтва несуть у собі естетичну насолоду, виражають думки і почуття людей, сприяють їх духовному розвитку. Роль естетичних цінностей у вихованні полягає в тому, щоб поглибити знання з різних питань, які хвилюють молоду людину, збагатити її загальнокультурний кругозір, дати орієнтири для самостійного вирішення моральних, естетичних і світоглядних проблем. Ми розглядаємо естетичні цінності як відношення потреб, інтересів, ідеалів і смаків особи до естетичних властивостей явища або предмета.

У свідомості кожної людини особистісні цінності відображаються у формі ціннісних орієнтацій. Аналіз праць психологів (Б.Ананьєв, О.Бодальов, Л.Божович, Б.Додонов, О.Леонтьєв, В.Мухіна, В.М’ясищев, С.Рубінштейн) свідчить про те, що ціннісні орієнтації розглядаються як взаємозв’язок елементів психологічної спрямованості особистості, її інтересів, потреб, смаків, установок, здібностей.

Педагогічний аспект вивчення цього феномена (праці В.Анненкова, В.Дряпіки, І.Зязюна, М.Казакіної, О.Набоки, В.Шахрай) розглядається, як результат залучення особистості вихованця до суспільної практики. Розгляд цього аспекту дає можливість виявити кілька важливих параметрів, що характеризують сутність ціннісних орієнтацій. Вони становлять взаємозв’язок елементів психологічної спрямованості особистості, її інтересів, потреб, здібностей, смакових установок та виявляються як віддзеркалення певного виду ціннісно орієнтаційної діяльності.

Розглядаючи формування ціннісних орієнтацій особистості в галузі музичної культури як психолого-педагогічну проблему (праці Ю.Алієва, Д.Кабалевського, В.Медушевського, Є.Назайкінського, В.Петрушина, В.Ражнікова, Г.Тарасова, Р.Тельчарової, Л.Хлєбникової, В.Шацької, Л.Школяр) варто підкреслити, що система музичних ціннісних орієнтацій підлітків формується у процесі музичної діяльності. Ми вважаємо, що ціннісні орієнтації у галузі музичної культури, з одного боку, встановлюють взаємозв’язок елементів психологічної спрямованості особистості (інтересів, потреб, здатності до сприйняття й оцінки, аксіологічних установок), а з іншого – виступають як відбиток певного виду ціннісно орієнтаційної діяльності, що обумовлена рівнем художнього розвитку та ставлень підлітка до широкої сфери дійсності й музичного мистецтва. Результати нашого наукового пошуку дають змогу розглядати структуру ціннісних орієнтацій у галузі музичної культури як комплекс бінарних компонентів: музично-естетичні інтереси і потреби, акти сприйняття й оцінки музичних явищ, аксіологічні установки і творча діяльність у сфері музики, життя і культури.

Проблема значного відчуження підлітків від сім’ї, школи, падіння впливу позашкільних навчальних закладів на підлітків призводить до того, що в їхньому моральному й естетичному становленні утворюється своєрідний вакуум, який заповнюється в макросередовищі не кращими зразками продуктів засобів масової комунікації, а в мікросередовищі – залученням до різних за спрямованістю неформальних організацій, вуличних компаній й угруповувань, діяльність яких переважно набуває антиморального, антикультурного, антисоціального характеру.

За даними соціологічних досліджень, сфері дозвілля школярів, включаючи музику, як найбільш улюблений вид мистецтва, приділяється одне з перших місць. Дослідники цієї проблеми (М.Іллє, С.Катаєв, О.Семашко) підкреслюють, що значною популярністю серед дітей середнього шкільного віку користується сучасна музика масових жанрів, зокрема, поп- і рок-музика. Найбільш активними в організації дозвілля є самі підлітки, вони прагнуть реалізувати себе у творчій діяльності: створюють самодіяльні рок-гурти, ансамблі тощо. На наш погляд, заняття в ансамблі сприяє подоланню відчуженості підлітків, створює відчуття участі у важливій практичній справі, зміцнює впевненість у власному виборі художньо-творчої діяльності, створює ситуацію успіху, формує художньо-естетичні якості, ціннісні орієнтації вихованців у галузі музичної культури. Власний педагогічний досвід засвідчує, що безпосереднє залучення до творчості вельми позитивно впливає й на моральний склад підлітків. Розвиваючи інтереси школярів, художня самодіяльність сприяє педагогізації дозвілля.

Досліджуючи організовані форми позашкільної роботи, педагоги (Б.Брилін, І.Климук, Л.Масол, О.Сапожнік, М.Саркітов), однозначно визнають складність і поліфункціональність цього соціокультурного явища та приходять до загального висновку про те, що сучасна музика масових молодіжних жанрів характеризується значним педагогічним потенціалом, який ще недостатньо реалізується у процесі музично-естетичного виховання. Наше дослідження спрямовано на розробку і апробацію таких педагогічних умов позанавчальної роботи з учнями, які б сприяли ефективному формуванню ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури в позашкільних навчальних закладах.



У другому розділі“Дослідно-експериментальна перевірка ефективності формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури в позашкільних навчальних закладах” на основі аналізу сучасного стану цієї проблеми розроблено критерії та визначено рівні сформованості ціннісних орієнтацій школярів; обґрунтовано педагогічні умови та технології, принципи активізації зазначеного процесу; висвітлено форми й методи організації та проведення експериментальної роботи з урахуванням специфіки позашкільних навчальних закладів; розкрито зміст методики здійсненого формуючого експерименту, подається аналіз його результатів.

Програмою констатуючого етапу експерименту було передбачено аналіз стану ціннісного орієнтування підлітків у сфері музичного мистецтва, при цьому фіксувались: інтерес і частота залучення учнів до музичного мистецтва і художньої творчості, зокрема музичної; ознайомлення підлітків з музичним мистецтвом і ставлення до нього; надання переваг й оцінка видів і жанрів музики; вміння осягнути художній образ і ціннісний зміст музичного матеріалу та виявити естетичну цінність музичних явищ; самостійне оперування художньо-виражальними засобами музичного твору; творчий підхід до вибору видів і форм художньо-естетичної активності у сфері музики.

До експерименту було залучено 835 респондентів, з них: 512 учнів 5-9 класів загальноосвітньої школи № 1 м. Ялти, Рисовської ЗОСШ, гімназії ім. І.Сельвінського № 4 (м. Євпаторії), 72 вихованця музично-виконавських колективів центрів дитячої та юнацької творчості міст Ялти, Алушти, Сімферополя, 145 вчителів музики та керівників музично-виконавських колективів, 106 батьків вихованців.

Опитування 512 школярів середніх загальноосвітніх шкіл виявило частоту залучення їх до музичного мистецтва: регулярно слухають музику в домашніх умовах 77,3% респондентів (переважно – легкого жанру – 83,8% від загальної кількості опитаних). Невисокий відсоток, зафіксований при наданні переваг підлітками заняттям художньою творчістю, зокрема музичною – у позанавчальний час – 15,1%. Домінуючу роль в орієнтаційних перевагах учнів виконують ті форми художньої діяльності, що спрямовані на споживання музичних цінностей. Що ж до зорієнтованості школярів на колективні види позашкільної діяльності, то належить зазначити, що вона досить низька і посідає останнє місце в ієрархізованій структурі цінностей. Це зумовлено невдоволеністю підлітків програмним матеріалом, що в більшості випадків виявляється неадекватним їхнім музичним інтересам і потребам.

Проте дані проведеного експериментального дослідження серед 72 учасників музично-виконавських колективів засвідчили, що аксіологічні установки юних музикантів-аматорів (мотивація участі в самодіяльній творчості; обсяг знань, умінь і навичок художньо-творчої діяльності; ціннісне ставлення до виконавського репертуару тощо) далеко не повно реалізують потенційні можливості цього важливого засобу музично-естетичного розвитку підлітків, що свідчить про обмеженість їхніх ціннісних орієнтацій у сфері музики.

Рівень сформованості ціннісних орієнтацій школярів у галузі музичної культури нами визначено за такими критеріями: пізнавально-мотиваційний, перцептивно-аксіологічний, діяльнісно-творчий.

Нами умовно виділено три рівні сформованості ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури: перший (інформаційно-інтуїтивний рівень) – вихідна орієнтація, другий (еталонний рівень) – проміжна орієнтація, третій (особистісно-усвідомлений рівень) – умовно оптимальна орієнтація. Після зведення сукупності показників ціннісних орієнтацій у галузі музичної культури до певного “інтегрального індексу” (за М.Шевандриним) та математичною обробкою результатів одержана інформація була розподілена на шість блоків (відповідно до зазначених критеріїв і показників). Дані з шести блоків оброблялись методом “латентно-структурного аналізу” (за П.Лазарсфельдом).

Розроблена методика і процедура дослідження сприяла визначенню рівнів сформованості ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури: до першого рівня – вихідної орієнтації належить 51,3% респондентів (від 72 вихованців музично-виконавських колективів), до другого рівня – проміжної орієнтації – 43,1% опитаних, до третього рівня – умовно оптимальної орієнтації – лише 5,6%.

Анкетне опитування на курсах підвищення кваліфікації вчителів музики і керівників дитячої художньої самодіяльності Кримського Республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти (м. Сімферополь) виявило їхні орієнтаційні переваги у сфері музики. Із 145 осіб – 81,4% респондентів використовують у роботі з підлітками класичну та народну музику, 18,6% – молодіжну (рок-, поп-музику, джаз). Це показник ігнорування наставниками інтересів та потреб своїх вихованців у сфері молодіжної музики. Бесіди з керівниками музично-виконавських колективів виявили низку складнощів, пов’язаних з недостатньою фаховою підготовкою сучасного вихователя, обмеженістю і застарілістю програмного і навчально-дидактичного матеріалу для позашкільної роботи.

З’ясовано роль батьків щодо формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури. Опитування засвідчили, що більша частина батьків зорієнтована на академічну та народну музику, вони відмітили суперечності, які виникають між їхніми музичними уподобаннями та музичними захопленнями дітей, висловлювали побажання, щоб підлітки відвідували музичні гуртки і перебували під кваліфікованим виховним впливом досвідченого педагога.

Виявлений стан справ актуалізує вирішення завдань, що стоять перед позашкільними навчальними закладами, а саме – якісного вдосконалення всієї системи формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури. Це передбачає необхідність розробки доцільних педагогічних умов та технологій, спрямованих на засвоєння школярами всього жанрового й стильового багатства музики у музично-виконавських колективах.

Дослідження структури ціннісних орієнтацій у галузі музичної культури дало змогу розробити педагогічні технології формування цього процесу, який складається з трьох етапів: початковий, основний і завершальний.

Для активізації процесу формування ціннісних орієнтацій підлітків у музичних ансамблях нами були запропоновані певні педагогічні умови: освітньо-виховні; морально-психологічні; музично-естетичні; матеріально-технічні.

Було використано варіативні форми організації музично-виховної діяльності ансамблю: групові заняття зі слухання музики (музичний клуб), з розучування і виконання творів художнього репертуару, теоретичні і практичні заняття з сольфеджіо й елементарної теорії музики, основ сценічного руху і ритміки, індивідуальні заняття з вокалу, гри на музичному інструменті, відвідування підлітками концертів, фестивалів, репетицій професійних і самодіяльних виконавських колективів, екскурсії у музеї, виставочні зали, участь у роботі музичних лекторіїв, віталень, дискусій, конкурсів, брейн-рингів, лекції-концерти, самостійні музичні заняття, слухання й оцінка музичних зразків, читання й аналіз музичної літератури тощо.

У розробці педагогічних умов ми використовуємо три групи методів: методи організації й здійснення виховної, ціннісно орієнтованої та пізнавальної діяльності; методи стимулювання й мотивації ціннісно орієнтованої та пізнавальної діяльності; методи контролю і самоконтролю; методи формування художньо-естетичної свідомості та самосвідомості підлітка; методи організації і формування художнього досвіду і поведінки.

Ми пропонуємо метод актуалізації цінностей, що передбачає систему дій вихователя, спрямованих на формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури (розпочинаючи від кращих зразків молодіжної музики – через музично-творчу активність школярів – до освоєння вихованцями кращих творів музичного мистецтва).

Дослідженням підтверджено необхідність і доцільність створення нової навчально-виховної програми “Музичне виховання в основній школі”, яка може застосовуватися у музично-виконавських колективах як у загальноосвітніх навчальних закладах, так і у позашкільних навчальних закладах для підвищення результативності формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури. Програма стала основою проведення формуючого експерименту.

Для перевірки ефективності запропонованих педагогічних умов ми провели дослідно-експериментальну роботу у шести дитячих музично-виконавських колективах художньої самодіяльності (всього 72 учасника). Формуючий експеримент складався з трьох етапів, за якими визначалися мета і завдання, що реалізовувались у навчально-виховному процесі.

У ході формуючого експерименту встановлено, що розвиток ціннісних орієнтацій підлітків у музичних ансамблях пов’язано із сформованими інтересами і потребами до широкої палітри музичного мистецтва, з розвитком здатності учнів до засвоєння і реалізації музичних цінностей через акти сприйняття й оцінки кращих зразків музичного мистецтва, з вихованням аксіологічних установок на справжні цінності музичної культури, здатності до творчої діяльності у всіх сферах життя і культури. Показниками якісних змін у ціннісних орієнтаціях підлітків в галузі музичної культури була сформованість основних компонентів структури ціннісних орієнтацій у музичній сфері.

Як засвідчило контрольне дослідження, впровадження запропонованих педагогічних умов стало дієвим, ефективним засобом виховання музично-естетичних інтересів і потреб, розширення музичного світогляду школярів, здатності особистості до сприйняття й оцінки, розвитку художньо-образного мислення, формування естетичних почуттів, аксіологічних установок і творчої діяльності у сфері музики.

На підставі узагальнень і порівнянь результатів констатуючого й контрольного етапу експерименту визначено кількісне співвідношення учнів контрольних (КГ) та експериментальних (ЕГ) груп (72 особи у кожній) на трьох рівнях сформованості ціннісних орієнтацій (у % до загальної кількості респондентів), що знайшло відображення у табл. 1.

Таблиця 1


Динаміка сформованості ціннісних орієнтацій підлітків
у галузі музичної культури



Рівні сформованості ціннісних
орієнтацій підлітків у галузі музичної культури

Виміри y %


Початковий

Прикінцевий

Групи

ЕГ

Кг

ЕГ


Кг

Інформаційно-інтуїтивний рівень - вихідна орієнтація

51,3

50,0

8,3

44,5

Особистісно усвідомлений рівень - умовно оптимальна орієнтація



5,6

6,9

22,2

8,3

Під час дослідження динаміки процесу формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури використовувалася загальна схема формального критерію підтвердження чи спростування гіпотези (за А.Купріян), де наявність різниці між станом ЕГ і КГ (з обліком досягнутого вихованцями особистісно-усвідомленого рівня – умовно оптимальної орієнтації у галузі музичної культури) складає в ЕГ 16,6% у порівнянні з КГ 1,4% (16,6 > 1,4).

Одержані дані є підтвердженням “гіпотези позитивного характеру”. Тому запропоновані у дослідженні педагогічні умови та технології є ефективними і сприяють засвоєнню і реалізації вихованцями музично-виконавських ансамблів позашкільних навчальних закладів справжніх цінностей музичної культури.
Висновки

Формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури в позашкільних навчальних закладах є актуальною проблемою педагогічної науки, теорії та методики виховної роботи з підлітками. Опанування системи загальнолюдських цінностей вимагає посилення культурологічної та гуманістичної спрямованості змісту сучасної освіти й виховання.

1. У процесі теоретичного аналізу означеної проблеми проаналізовано сутність понять “цінності”, “естетичні цінності” і “ціннісні орієнтації.” Цінності – це сутність предмета, що визначає ставлення суб’єкта до нього, це також певні ідеї, погляди, за допомогою яких люди задовольняють свої потреби, прагнення й інтереси. Естетичні цінності є відношенням потреб, інтересів, ідеалів і смаків особи до естетичних властивостей явища або предмета. Ціннісні орієнтації – це система установок особистості, зміст якої визначається потребами, інтересами, здатністю до сприйняття й оцінки явищ або предметів, готовністю до вибіркової діяльності у всіх сферах життя і культури.

2. Ціннісні орієнтації у галузі музичної культури – це своєрідна система аксіологічних установок особистості, зміст якої визначається музично-естетичними потребами, інтересами, спроможністю підлітка до образного сприйняття й оцінки явищ музичної культури та мистецтва, готовністю до творчого вибору видів і форм художньо-естетичної активності у сфері музики. Встановлено структурні компоненти ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури: музично-естетичні інтереси і потреби, акти сприйняття й оцінки музичних явищ, аксіологічні установки і творча діяльність людини у галузі культури, зокрема, музичної.

Ціннісні орієнтації підлітків у галузі музичної культури формуються у процесі художньо-творчої діяльності: сприйняття, музикування, творчості, зокрема, самодіяльної, музично-освітньої та просвітницької роботи.

3. Огляд діяльності музично-виконавських колективів дає підставу визначити їх як найбільш оптимальне середовище для формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури. Тому головну увагу слід звернути на організацію музичної діяльності учнів у позашкільних навчальних закладах. Робота в них повинна будуватися насамперед з урахуванням інтересів, потреб і ціннісних орієнтацій підлітків, націлюючи їхню діяльність на розвиток здорової ініціативи, творчості, соціальної та культурної активності.

4. На констатуючому етапу експерименту проаналізовано стан аксіологічної зорієнтованості підлітків у сфері музичного мистецтва. Конкретно: інтерес і частоту залучення учнів до музичного мистецтва, ознайомлення підлітків із музичним мистецтвом і ставлення до нього, надання переваг й оцінка ними видів і жанрів музики, вміння осягнути художній образ і ціннісний зміст музичного матеріалу, виявити естетичну цінність музичних явищ, самостійне оперування художньо-виражальними засобами музичного твору, творчий підхід вихованців до вибору видів і форм художньо-естетичної активності у сфері музики.

Відповідно до розроблених нами критеріїв (пізнавально-мотиваційний, перцептивно-аксіологічний, діяльнісно-творчий) визначено рівні сформованості ціннісних орієнтацій підлітків у музичній сфері (інформаційно-інтуїтивний рівень – вихідна орієнтація, еталонний рівень – проміжна орієнтація, особистісно-усвідомлений рівень – умовно оптимальна орієнтація). Отже, рівень ціннісних орієнтацій у галузі музичної культури становить інтегральну характеристику музично-естетичної культури суб’єкта, його інтересів і потреб, актів сприйняття і оцінки, аксіологічних установок і готовності до творчої діяльності у сфері музики.

5. У роботі доведено, що процес формування ціннісних орієнтацій підлітків у музично-виконавських колективах позашкільних навчальних закладів є ефективним, якщо у ньому використовуються особистісно орієнтовані виховні технології, що сприяють засвоєнню і реалізації вихованцями кращих зразків різножанрового музичного мистецтва. Він складається з кількох етапів. На першому – передбачається пробудження в учнів інтересів і потреб до широкої палітри музичного мистецтва, на другому – засвоєння і реалізація музичних цінностей в актах сприйняття й оцінки учнями кращих музичних зразків, на третьому – виховання аксіологічних установок на справжні цінності музичної культури, здатності до творчої діяльності. Успішна реалізація зазначених вище етапів відбувається за умов гуманізації й демократизації взаємовідносин в позашкільних навчальних закладах; коли музично-естетичне виховання підлітків розглядається як керування становленням їхніх ціннісних орієнтацій у галузі музичної культури. Для активізації процесу формування ціннісних орієнтацій підлітків у музичних ансамблях доцільно дотримуватися педагогічних умов, що ґрунтуються на принципах єдності виховання й навчання, зв’язку музичного навчання з життєтворчістю, інтересу та захопленості, оптимізації, міцності й дієвості, єдності свідомості та поведінки, педагогічного керівництва з ініціативою і самодіяльністю учнів, послідовності й систематичності, комплексного характеру виховання. Специфіка даних педагогічних умов (освітньо-виховних, морально-психологічних, музично-естетичних, матеріально-технічних) полягає у тому, що вони відповідають музичним інтересам і потребам школярів, сприяють діалогічному спілкуванню педагогів і вихованців, спонукають до обміну думками, враженнями, включають спеціально сконструйовані ситуації з вибору музичних цінностей.

6. Впровадження у навчально-виховний процес розробленої авторської експериментальної програми “Музичне виховання в основній школі” для позакласної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах і методичного посібника “У світі музичних захоплень” виявило їхню педагогічну доцільність і ефективність у виховній роботі з підлітками як на рівні змістовного наповнення зазначеного процесу, так і у використанні інноваційних форм і методів виховної роботи з дітьми.

Підлітки з експериментальних груп продемонстрували досить високий рівень активності у процесі спілкування з різними видами і жанрами музики. Це визначалося в їхньому умінні з’ясувати змістовні елементи тієї чи іншої композиції і зв’язки між ними, підкріплювати власну інтерпретацію широким “асоціативним рядом” (за методикою збагачення художнього асоціативного фонду), зіставляти і порівнювати різні види музичної творчості, художні стилі, музичні жанри (за методикою “музичних аналогій і зіставлень”), обирати справді цінні зразки музичної культури, пояснювати естетичну цінність музичних явищ, здійснювати творчий підхід у виборі видів і форм художньо-естетичної активності.

Формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури в позашкільних навчальних закладах забезпечує морально-естетичне виховання засобами музики. Засвоєння музичного матеріалу, збагачення асоціативного фонду школярів, розвиток їхнього оцінного і вибіркового ставлення до музичного мистецтва, стимулювання творчої діяльності учнів, виховання методом актуалізації цінностей, дало можливість якісно змінити ціннісні орієнтації підлітків стосовно як першоджерел народної, складних форм класичної, так і новітніх видів і жанрів “молодіжної” музики. В експерименті було встановлено, що в експериментальній групі спостерігається значне зростання кількості учасників з третім особистісно-усвідомленим рівнем – умовно оптимальною орієнтацією – 22,2%, у порівнянні з контрольною групою, де їхня кількість не перевищує 8,3% від загальної кількості опитаних.

Проблема формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури не обмежується цим дослідженням. Певні аспекти цієї проблеми потребують свого подальшого дослідження та вирішення. Серед них: з’ясування можливостей формування ціннісних орієнтацій молоді засобами інших видів мистецтв, підготовка педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів до організації виховання дітей і молоді в нових соціокультурних умовах тощо.

Основні результати і положення дослідження відображені в таких одноосібних публікаціях автора:

1. Фурсенко Т.Ф. О проблеме ориентации подростков на ценности музыкальной культуры // Проблеми сучасної педагогічної освіти. – Випуск 2. – Серія: Педагогіка і психологія. – Зб. статей. Ч.2. – К.: Пед. преса, 2000. – С.194-200.

2. Фурсенко Т.Ф. Ценностные ориентации учителя музыки // Проблеми сучасної педагогічної освіти. – Випуск 3. – Серія: Педагогіка і психологія. – Зб. статей. Ч.2. – К.: Пед. преса, 2001. – С.253-259.

3. Фурсенко Т. Ціннісний аспект культури і музичного мистецтва у вихованні підлітків // Наукові записки. – Випуск 39. – Серія: Педагогічні науки. –Кіровоград: КДПУ, 2001. – С.97-101.

4. Фурсенко Т.Ф. Ціннісні орієнтації підлітків у галузі музичної культури як психолого-педагогічна проблема // Наукові записки. – Випуск 7. – Серія: Педагогіка і психологія. – Вінниця: ВДПУ, 2002. – С.119-122.

5. Фурсенко Т. З досвіду організації музичного дозвілля підлітків // Мистецтво та освіта. – 2002. – №1. – С.13-15, 30-36.

6. Фурсенко Т.Ф. Проблеми морального виховання та ціннісної зорієнтованості підлітків засобами музики // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. – Зб. наук. пр. – Київ-Житомир: ЖДПУ, 2002. – Кн.2. – С.63-70.

7. Фурсенко Т.Ф. Характеристика і сутність понять “цінності”, “естетичні цінності” та “ціннісні орієнтації особи” // Проблеми сучасної педагогічної освіти. – Випуск 4. – Серія: Педагогіка і психологія. – Зб. статей. – К.: Пед. преса, 2002. – С.236-239.

8. Фурсенко Т.Ф. Формирование музыкальной культуры подростков в условиях музыкального эстрадного ансамбля // Альманах Крымского государственного гуманитарного института: Сб. науч. работ. – Выпуск 2. – Ялта: КГГИ, 2000. – С.35-36.

9. Фурсенко Т.Ф. В мире музыкальных увлечений: Метод. пособие. – Симферополь-Ялта: Таврида, 2002 – 132с.

10. Фурсенко Т.Ф. Музичне виховання в основній школі: Експериментальна програма для позакласної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах. – Ялта: Ельга, 2002. – 30 с.

Анотація


Фурсенко Т.Ф. Формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі
музичної культури в позашкільних навчальних закладах
. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2005.

У дисертації викладено теорію і практику формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури в позашкільних навчальних закладах. Розкрито сутність категорій “цінності”, “естетичні цінності”, “ціннісні орієнтації особистості”. Виявлено сутність ціннісних орієнтацій у галузі музичної культури та їхня структура. Визначено стан, критерії та рівні сформованості ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури.

Обґрунтовано педагогічні умови та технології формування ціннісних орієнтацій підлітків у музично-виконавських колективах.

Підтверджено ефективність експериментальної програми.

Доведено важливість одержаних дисертантом результатів для подальшого розвитку музично-педагогічної теорії та практики виховання.



Ключові слова: цінності, ціннісні орієнтації у галузі музичної культури, позашкільні навчальні заклади, підлітки, музично-виконавські колективи.

Аннотация


Фурсенко Т.Ф. Формирование ценностных ориентацией подростков в области музыкальной культуры во внешкольных учебных заведениях. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. – Институт проблем воспитания АПН Украины, Киев, 2005.

В диссертации изложена теория и практика формирования ценностных ориентаций подростков в области музыкальной культуры во внешкольных учебных заведениях.

Актуальность исследования обоснована необходимостью создания благоприятных педагогических условий для формирования ценностных ориентаций подростков в музыкально-исполнительских коллективах.

Предложенные инновации направлены на решение учебно-воспитательных задач, которые стоят перед внешкольными учебными заведениями в организации содержательного досуга школьников.

Научный анализ литературы дал возможность раскрыть содержание категорий “ценности”, “эстетические ценности”, “ценностные ориентации личности”, определить сущность ценностных ориентаций в области музыкальной культуры и их структуру.

В диссертации проанализированы возможности и перспективы формирования ценностных ориентаций подростков в музыкально-исполнительских коллективах внешкольных учебных заведений, исследуются музыкальные интересы и потребности воспитанников, сориентированных на жанры развлекательной молодёжной музыки, особенности функционирования музыкальной культуры и специфика ее влияния на аксиологические установки подростков.

Определены и обоснованы критерии сформированности ценностных ориентаций школьников в области музыкальной культуры: познавательно-мотивационный, перцептивно-аксиологический, деятельно-творческий.

Результаты констатирующего эксперимента позволили выделить уровни сформированности ценностных ориентаций подростков в области музыкальной культуры с точки зрения их значения для дальнейшего развития: первый информационно-интуитивный уровень – исходная ориентация, второй эталонный – промежуточная ориентация, третий – личностно-осознанный – условно оптимальная ориентация.

Формирование ценностных ориентаций подростков в музыкальных ансамблях проводилось в три этапа. На первом этапе осуществлялось пробуждение у воспитанников интересов и потребностей к широкой палитре музыкального искусства, на втором – усвоение и реализация музыкальных ценностей через акты восприятия и оценки лучших образцов современной молодежной музыки наряду с классической и фольклорной, на третьем – воспитание аксиологических установок на истинные ценности музыкального искусства, способности к избирательной деятельности во всех сферах жизни и культуры. Для успешной реализации этого процесса были созданы соответствующие педагогические условия: учебно-воспитательные, морально-психологические, музыкально-эстетические и материально-технические.

Специфика данных педагогических условий состоит в том, что они отвечают музыкальным интересам и потребностям школьников, способствуют диалогическому общению педагогов и воспитанников, побуждают к обмену мыслями, впечатлениями; включают специально сконструированные ситуации выбора музыкальных ценностей.

Опираясь на принципы единства обучения и воспитания, связи музыки с жизнью, интереса и увлеченности музыкальным искусством, оптимизации процесса обучения и воспитания, единства сознания и поведения, сочетание педагогического руководства с инициативой и самодеятельностью школьников, последовательности и систематичности педагогических влияний, комплексного характера воспитания, возможен оптимальный выбор форм, методов и приемов формирования ценностных ориентаций подростков в музыкальных ансамблях.

На основе системного и деятельно-творческого подходов к формированию ценностных ориентаций подростков в области музыкальной культуры создана и апробирована программа для музыкальных подростковых ансамблей “Музыкальное воспитание в основной школе” и методическое пособие к ней “В мире музыкальных увлечений”, в которых раскрываются содержание, педагогические условия, формы и методы формирования вышеуказанного процесса. Предлагается использовать современные воспитательные формы (участие самодеятельных музыкантов в работе музыкальных лекториев, гостиных, дискуссий, конкурсов, брейн-рингов, лекциях-концертах) и методы музыкального обучения и художественно-эстетического воспитания подростков.

Ключевые слова: ценности, ценностные ориентации в области музыкальной культуры, внешкольные учебные заведения, подростки, музыкально-исполнительские коллективы.

Annotation


Fursenko T.F. Forming of teen-agers’ valuable orientations of musical culture in the extra-curricular education institution. – Manuscript.

Dissertation for receiving candidate’s degree of pedagogical science on specialty 13.00.07 – Theory and Methods of Upbringing. – The Institute on Problems of Upbringing of the APS of Ukraine, Kyiv, 2005.

The dissertation contains research of the process of the formation of the teen-agers’ valuable orientations of the musical culture in the extra-curricular educational institutions.

The essence of categories “values”, “aesthetical values”, “valuable orientations of personality” was cleared.

As a result of the research conditions, criteria and standards of the formation of the teen-agers’ valuable orientations of the musical culture have been revealed.

The pedagogical conditions and technologies for the formation of the teen-agers’ valuable orientations of the musical culture.

There has been proved the importance of the results achieved by the author for the further development of the music pedagogical theory and practice.

Key words: values, valuable orientations of musical culture, extra-curricular educational institutions, teen-agers, music ensembles.

_____________________________________________________

Підписано до друку 23.03.2005 р. Формат 60x90/16.

Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. арк. 0,9.

Тираж 100. Зам. 57.

_____________________________________________________

“Видавництво "Науковий світ"”

Свідоцтво ДК № 249 від 16.11.2000 р.



м. Київ, вул. Боженка, 17, оф. 504.

200-87-13, 200-87-15, 8-050-525-88-77


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка