Формулювання мети заняття



Скачати 94.62 Kb.
Дата конвертації22.02.2017
Розмір94.62 Kb.
ФОРМУЛЮВАННЯ МЕТИ ЗАНЯТТЯ

Після осмислення матеріалу наступного заняття необхідно визначити його мету. Мета заняття повинна підкреслювати й бути спрямованою на результат навчальної діяльності студентів.



Доцільно формулювання мети розпочинати з дієслова доконаного виду. Наприклад, замість “виробляти...”, “формувати”, “виробити”, “сформувати”. Така цільова установка передбачає активну діяльність студентів, проникнення їх у суть навчального завдання і його вирішення. Слова “студентами” або “студентів” можна не вживати, бо мета ставиться для студентів, а не для викладача.

Деякі формулювання навчальної мети заняття:

  • виконувати технологічні прийоми, аналізувати, виділяти (головне, суттєве, основне, основні епізоди з творів, що вивчаються), застосовувати, проводити, самостійно працювати (з літературою, зві­тами, першоджерелами), користуватися (літературою)...

  • виробляти вміння й навички...

  • виявляти рівень знань, умінь, навичок, здібностей...

  • домогтися автоматичного виконання (операцій), закріплення, оволо­діння, підвищення (якості знань), розширення (галузь застосування знань, умінь, професійних навичок) раціональної (логічної) послідовності дій.

  • досягти виконання нормативів.

  • завершити формування, вивчення, дослідження...

  • закріпити знання, вміння, навички, новий матеріал...

  • вивчити основні етапи творчого шляху...

  • дослідити залежність у процесах і явищах...

  • мотивувати розвиток умінь, навичок, здібностей...

  • узагальнювати знання, вміння, навички, навчальний матеріал...

  • навчити виконувати технологічні прийоми, процеси, освоїти навички, операції, дії, користуватися літературою.

  • пояснювати процес, явища, принципи роботи, дій, організацію упорядкування...

  • оволодіти знаннями, вміннями, навичками...

  • ознайомити, ознайомитися з принципами організації дій упорядку­вання (техніки, механізму, виробництва, змісту твору, вибору кращого рішення; заданих варіантів та ін.)...

  • відпрацювати прийоми, навички, дії...

  • оцінити підготовку (до занять), рівень знань...

  • охарактеризувати технологічний процес, зміст, основні положення, погляди...

  • наблизити до самостійного вирішення (творчих, проблемних завдань, ситуацій)...

  • залучити до самостійного, оперативного вирішення (навчально-виробничих завдань)...

  • показати взаємозв’язок, роль, значення, переваги, недоліки, позитив­ні сторони...

  • здійснювати контроль (знань, умінь, навичок, підготовку до навчальної практики), аналіз (образ твору, виробничих, економічних показників)...

  • перевірити ступінь засвоєння знань...

  • продовжувати вивчення, відпрацювання, формування...

  • розвивати (аналізувати одержані дані) професійні вміння, навички...

  • розкрити значення та роль (сучасних поглядів, технологій, техніки в житті людей)...

  • розширити знання, сферу, галузь (застосування знань, умінь, навичок, участь)...

  • з’ясувати взаємозв’язок, основні положення, ідеї, поняття...

  • систематизувати знання, вміння, навички (з теми, розділу, дисци­пліни)...

  • сприяти формуванню...

  • створювати атмосферу емоційного підйому...

  • сприяти вивченню, відпрацюванню, розвитку (конструкторських, експериментальних навичок), формуванню, виробленню умінь...

  • формувати знання, вміння, навички, технічні вміння з конструювання, виготовлення, підготовки (моделей, деталей, приладів, документів), нала­годження, використання (технічного упорядкування)...

  • поглибити знання...

  • встановити взаємозв’язок, залежність, рівень знань...

експериментально підтвердити (вивчені теоретичні положення, закони, явища).
ВИХОВНІ ЗАВДАННЯ ЗАНЯТТЯ

Навчання й виховання майбутніх спеціалістів неможливо розглядати окремо. Це двоєдиний процес, який направляє викладач. Особливо це стосується заняття. Студенти засвоюють на занятті не окремі “виховні моменти”, їх виховує весь зміст і хід його.

Кожне заняття повинно містити виховний момент, сприяти успішному вирішенню грандіозних завдань з виховання особистості, готувати майбут­ніх спеціалістів до плідної діяльності.

Що ж виховує студента? Все від початку заняття до його закінчення, від моменту появи викладача біля дверей аудиторії, майстерні, лабораторії і до дзвінка.

Вищий навчальний заклад покликаний готувати майбутніх спеціалістів не тільки для організації виробництва, але й для життя, в широкому розумінні цього слова, виховувати в них високу культуру людських відносин. Тому в процесі навчання молода людина повинна не лише володіти сумою знань, умінь і навичок, але й навчитися шанобливо ставитись до праці, бути патріотом України, захисником національних інтересів.

Важливими виховними завданнями є формування матеріалістичного світогляду, свідомого ставлення до праці та навчання, любові до обраної професії, активної життєвої позиції, розвиток розумових здібностей, високих моральних якостей, економічної та екологічної культури, самовдоскона­лення, правової свідомості, індивідуальних здібностей, якостей господарника, розвиток фізичної досконалості.

Коли викладач приступає до складання тематичного плану з дисципліни, він може визначити шляхи втілення виховних моментів через викладення програмного матеріалу.

Кожен викладач повинен вчити студентів матеріалістичному розу­мінню світу, виховувати свідоме ставлення до службового й громадського обов’язку, вчити працювати ефективно, якісно, економічно.

Практично немає жодного заняття серед загальноосвітніх і спеціальних дисциплін, де викладач не знайшов можливість зробити заняття органічно пов’язаним з сучасністю, актуальними потребами сьогодення.

Даючи студентам знання зі спеціальних технологій, процесів і явищ, викладач повинен паралельно проводити роботу з виховання у майбутніх спеціалістів творчого ставлення до праці.

Трудове виховання не повинно завершуватися тільки формуванням навичок у період навчальної, технологічної чи переддипломної практик. Вирішувати питання трудового виховання необхідно на кожному теоретич­ному занятті. Приклад зразкового ставлення до праці ділових людей, повідомлення про зарубіжний досвід, успіхи співвітчизників сприяють трудовому вихованню.

У процесі навчання викладач повинен піклуватися про те, щоб сам предмет, його висвітлення й застосування прикладів формували в студентів високі моральні якості.

Під час вивчення не тільки гуманітарних, але й спеціальних дисциплін головне місце повинно бути відведено естетичному вихованню. Сама естетика заняття, манери та педагогічний такт формують у студентів естетичні поняття. Естетичне забезпечення, використання народних традицій, культури, досягнень дизайнерів, емоційне забарвлення, раціональне використання зв’язків з предметами мистецтва формують у студентів певні естетичні смаки та культуру.

Кожен предмет несе в собі великий потенціал екологічного виховання, адже будь-яка сфера народної господарства має прямий зв’язок з навколиш­нім середовищем, охороною природи.

Питання фізичного й гігієнічного виховання вирішуються довільно під час зміни виду діяльності студентів, ефективного використання часу, чіткої організації проведення заняття, фізичних пауз, виконання вимог з техніки безпеки, гігієни, раціонального оснащення робочих місць студентів.

Реалізація виховного потенціалу навчання повинна здійснюватись через заняття, а також через його виховну мету.



Деякі формулювання виховної мети заняття:

  • викликати почуття задоволеності, гордості, інтересу, відповідаль­ності, співчуття, радості, поваги;

  • виробляти вміння мислити, звички, риси характеру;

  • виховувати національний патріотизм, любов до України, обраної професії, гуманність, терпимість, милосердя, працелюбність, чесність, без­страшність, пильність, тактовність, активність, охайність, ввічливість, велико­душність, діловитість, дисциплінованість, життєрадісність, ініціативність, любов до природи та землі, критичність, культуру, допитливість, наполег­ливість, відвертість, привітність, принциповість, пунктуальність, ощадливість, рішучість, стриманість, скромність, сміливість, справедливість, старанність, тактовність, хоробрість, почуття нового, прогресивного;

  • виявляти погляди, нахили, здібності;

  • умотивувати необхідність знань;

  • завершити формування, вивчення, відпрацювання;

  • познайомити з суспільно-політичними подіями;

  • охарактеризувати історичні умови, ідеї, погляди;

  • підвести до висновку, розуміння важливості, цінності;

  • оцінити навички, вміння, працездатність;

  • виявити пізнавальний, науковий, творчий, трудовий інтерес;

  • розвивати пізнавальні можливості, самостійність, самовдоско­налення, увагу, пам’ять, здібності;

  • розкрити роль, ідейну суть;

  • сприяти розвитку вміння долати труднощі, погані звички;

  • продовжувати формування ідей, поглядів, звичок.

  • створити атмосферу емоційного підйому;

  • викликати почуття гордості, інтересу, відповідальності, співпереживання, співчуття, радості, поваги;

  • прищепити професійні якості (уважність, охайність, осмислене ставлення до виконуваної роботи, аналітичний погляд на ...;

  • досягти усвідомлення ...;

  • навчити оцінювати з точки зору творчості, логічно мислити;

  • пробудити в пізнавальній, творчій, трудовій діяльності прагнення до ...;

  • прививати культурну поведінку;

  • розвивати пізнавальні можливості, самостійність, працелюбство, здібності до ...;

  • сприяти формуванню ідей, поглядів, звичок;

  • формувати відповідальне ставлення до ...;

  • виховувати зацікавленість дисципліною, прагнення отримати нові знання самостійно;

  • сприяти формуванню правової грамотності;

  • формувати відбіркову спрямованість сприймання (властивостей предметів, часу, дій, руху тощо);

  • сприяти формуванню пізнавального інтересу, розвитку технічних умінь у процесі навчання;

  • виховувати професійні риси, почуття відповідальності, творче мислення;

  • удосконалювати професійну увагу (зосередженість, активність, стійкість);

  • формувати професійні якості: окомір, швидкість реакції, просторове уявлення; формувати прагнення до раціонального виконання трудових дій.


ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ МЕТИ

ВІДПОВІДНО ДО ТИПУ ЗАНЯТТЯ
Лекційні заняття:

  • оволодіти знаннями;

  • засвоїти властивості, закони;

  • усвідомити значення, роль;

  • засвоїти особливості;

  • ознайомитися з принципами організації, дій, улаштування, змістом;

  • засвоїти інформацію;

  • сформулювати поняття, уявлення;

  • систематизувати знання;

  • розширити знання, сферу, область;

  • узагальнити знання, новий матеріал;

  • закріпити знання, новий матеріал;

  • завершити вивчення;

  • провести контроль знань;

  • перевірити рівень засвоєння знань;

• установити взаємозв’язок, залежність, рівень знань.

Семінарські заняття:

  • систематизувати та поглибити знання за темою, розділом;

  • узагальнити закон;

  • поглибити уявлення, сутність;

  • залучити до аналітичної діяльності;

залучити до творчої діяльності;

  • поглибити знання;

  • розширити знання, сферу;

  • завершити формування, дослідження, вивчення;

  • залучити до самостійного оперативного рішення.


Практичні заняття:

  • сформувати навички в техніці виконання;

  • навчити новому способу дії;

  • оволодіти навичками;

  • відпрацювати навички, прийоми;

  • сформувати професійні уміння;

  • засвоїти уміння самостійно використовувати знання, навички;

  • сформувати чітке уявлення про послідовність;

  • закріпити відомі способи дій;

  • сформувати уміння застосовувати знання в комплексі;

  • залучити до творчої діяльності.


Лабораторні заняття:

  • експериментально підтвердити теоретичні положення;

  • набути навички роботи з лабораторним обладнанням, приладами;

  • оволодіти методикою експериментальних досліджень.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка