Форми держави в зарубіжних країнах



Сторінка1/5
Дата конвертації10.12.2016
Розмір0.55 Mb.
  1   2   3   4   5


МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра конституційного та міжнародного права


«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Начальник кафедри конституційного

та міжнародного права

полковник міліції

А.М. Колодій

«____» _________________ 2014р.



ФОНДОВА ЛЕКЦІЯ


з навчальної дисципліни: “Державне право зарубіжних країн”
ТЕМА:

"Форми держави в зарубіжних країнах"

Навчальний час 2 години


Для курсантів (слухачів, студентів) навчально-наукових інститутів та факультетів НАВС

Обговорено та схвалено на засіданні кафедри конституційного та міжнародного права НАВС

«29» серпня 2014р.

протокол № 1

Київ 2014

Вид лекції: інформаційна.
Дидактичні цілі: освітня, розвиваюча та виховна.
Дидактичні цілі:


  1. Навчальні: домогтися міцного засвоєння знань, формування практичних умінь і навичок з даної теми;

  2. Розвиваючі: розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам'ять, увагу, уяву, мислення, спостережливість, активність, творчість, самостійність курсантів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності та ін.;

  3. Виховні: сприяти формуванню наукового світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості, вихованню колективу.

.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:

Забезпечуючі дисципліни: Конституційне право України; Теорія держави та права; Права, свободи та обов’язки людини і громадянина.

Забезпечувані дисципліни: Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні; Міжнародне право, Конституційна реформа в Україні.

Навчально-методичне забезпечення лекції:

Наочність: мультимедійні матеріали

Технічні засоби навчання: проектор
П Л А Н

1. Поняття та класифікація форм держави.

2. Форми правління в зарубіжних країнах:

А) особливості монархічної форми правління в сучасних умовах


Б) республіка, її різновиди.

3. Особливі форми правління.

1. Форми державного устрою:

а) ознаки унітарної держави;

б) особливості складної форми державного устрою.

2. Політичні режими, їх різновиди.



Л І Т Е Р А Т У Р А:

  1. Баринська Я.О. Форма державного правління: загальнотеоретичне дослідження [Текст]: автореф.дис. … канд.юрид.наук: 12.00.01 / Баринська Яна Олександрівна; Львів. Нац.. ун-т ім.. І. Франка. – Л., 2010. – 20с.

  2. Бостан С.К. Форма правління сучасної держави: проблеми історії, теорії, практики: Монографія / Запорізький юридичний інститут. – Запоріжжя: Дике поле, 2005. – 539 с.

  3. Державне право зарубіжних країн [Текст]: особлива частина: навч. посіб. / [Л. Д. Варунц та ін.]; за заг. ред. В.О. Серьогіна; Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Х. : ХНУВС, 2011. - 292 с.

  4. Державне право зарубіжних країн (у схемах) [Текст]: навч. посіб. / Б.В. Калиновський [та ін.]; [за заг. ред. О.Я. Лапки]; Нац. акад. внутр. справ. - К.: КНТ, 2012. - 526 с.

  5. Державне (конституційне) право зарубіжних країн (навчальні матеріали та схеми) [Текст]: посіб. для підгот. до іспитів / К.О. Закоморна. - Харків: Право, 2014. - 263 с.

  6. Державне правління: еволюція сучасних форм [Текст] : монографія / В. В. Сухонос ; ДВНЗ "Укр. акад. банк. справи Нац. банку України", Юрид. ф-т. - Суми : Університетська книга, 2013. - 310 с.

  7. Коломієць, Юрій Миколайович. Державне право зарубіжних країн. Загальна частина [Текст]: навч. посіб. / Ю. М. Коломієць; Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Х.: ХНУВС, 2010. - 211 с.

  8. Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / М.С. Горшеньова, К.О. Закоморна, В.О. Ріяка та ін.; За заг. ред. В.О. Ріяки. – 2-е вид., допов. і перероб. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 544 с.

  9. Конституційне право зарубіжних країн [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / А. Є. Шевченко [та ін.]. - Донецьк : Юго-Восток, 2013. - 341 с.

  10. Конституции зарубежных государств: сборник / Валерий Гурьевич Тихиня (авт.-сост.), Владимир Павлович Серебренников (авт.-сост.). — Минск: Право и экономика, 2007. — 470с.

  11. Конституции зарубежных государств. США. Великобритания. Франция. Германия. Италия. Испания. Греция. Япония. Канада: Учебное пособие / Сост. В.В. Макланов. – 2-е изд. испр. и доп. – М., 1997. – 512 с.

  12. Конституційно-правовий статус автономних утворень в унітарних та федеративних країнах Європи [Текст] : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.02 / Мяловицька Ніна Анатоліївна ; Ін-т законодавства Верховної Ради України. - К., 2011. - 39 с.

  13. Панов, Ален Володимирович. Державне право зарубіжних країн [Текст]: навч. посіб. / Ален Панов; Держ. вищ. навч. закл. "Ужгород. нац. ун-т", Ф-т міжнар. відносин, Каф. міжнар. відносин. - Ужгород: Бреза А. Е., 2011. - 229с.

  14. Парламентсько-президентська республіка: сутність, особливості, різновиди [Текст] : монографія / В. Є. Протасова ; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Х. : Право, 2009. - 208 с.

  15. Поділ державної влади в умовах різних форм державного правління [Текст] : монографія / І. В. Процюк ; Нац. ун-т "Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого". - Х. : Право, 2012. - 583 с.

  16. Сухонос В.В. Монархія як державна форма: історико-теоретичний та конституційно-правовий аспекти [Текст]: монографія /В.В. сухонос; ДВНЗ «Укр. Акад.. банк. Справи Нац. Банку України», Юрид. ф-т. – Суми: Мрія-1, 2010. – 368с.

  17. Форма правління: питання конституційно-правової теорії та практики [Текст]: монографія / С.Г. Серьогіна; Нац. ун-т "Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого". - Х.: Право, 2011. - 764 с.

  18. Форма державного правління як парадигмальна основа розвитку інституційної структури політики [Текст] : монографія / І. Г. Алєксєєнко ; Дніпропетр. нац. ун-т ім. О. Гончара. - Д. : Пороги, 2011. - 428 с.

  19. Шаповал В. М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. – К.: АртЕк, Вища шк., - 2012 – 418с.



ВСТУП
Всі держави, які існують в світі поєднує найголовніша характеристика – форма держави, в якій виявляється особливості організації влади, відбивається співвідношення окремих ланок державного механізму.

З курсу теорії держави і права Вам відомо, що форма держави є сукупністю найбільш загальних ознак держави, які зумовлені інституціональними й територіальними способами організації влади.

У конституціях зарубіжних країн фіксуються всі елементи форми держави: форма правління, державний режим та державний устрій, з яких перших два, разом з такою характеристикою зарубіжних країн як політичний режим, і виступають предметом нашої лекції.

При більш детальнішому вивченні та аналізі форм правління у зарубіжних країнах, виявляється, що вони є досить складними елементами державного устрою.

Нові тенденції конституційного розвитку свідчать про те, що форма держави як цілісне явище стає предметом конституційного регулювання. В деяких конституціях (приклад: Турції 1982р., Ефіопії 1987 р. та інш.) є й були розділи з назвою “Форма держави”, статті багатьох конституцій вміщують синтезовані формулювання, що включають форму правління, форму державно-територіального устрою, форму політичного режиму.

1. ПОНЯТТЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ФОРМ ДЕРЖАВИ
В державному праві зарубіжних країн традиційно використовують декілька понять, що з різних боків характеризують форму держави. Термін “форма держави” має доктринальне походження, він пов’язаний з вченнями про державу і тривалий час в конституціях не використовувався. Нові тенденції конституційного розвитку свідчать про те, що форма держави як цілісне явище стає предметом конституційного регулювання. В деяких конституціях (Туреччини 1982 р., Ефіопії 1987 р., Сальвадору 1983 р.) є чи були глави з назвою “форма держави”. Статті багатьох конституцій, в яких не застосовується термін “форма держави”, разом з тим містяться синтезовані формулювання, що включають форму правління, форму державно-територіального устрою, форму політичного режиму.

Таким чином, під формами держави, як правило, розуміють сукупність зовнішніх ознак держави, що визначаються її внутрішньою побудовою та охоплюють форму правління, форму державного устрою і політичний режим.

Якщо категорія “сутність держави” відповідає на запитання: у чому полягає головне, закономірне, що визначає в державі, то категорія “форма держави” - хто і як править у суспільстві, як улаштовані і діють у ньому державно-владні структури, як об’єднане населення на даній території, яким способом воно зв’язано через різні територіальні і політичні утворення з державою в цілому, як здійснюється політична влада, за допомогою яких методів, прийомів.

Форма держави - це її побудова, на яку впливає як соціально-економічні чинники, так і природні, кліматичні умови, національно-історичні і релігійні особливості, культурний рівень розвитку суспільства тощо. Елементами форми держави виступають:

1) форма правління - характеризує порядок утворення та організації вищих органів державної влади, їхні взаємовідносини один з одним і населенням;

2) форма державного устрою - відбиває територіальну структуру держави, співвідношення між державою в цілому і його складовими територіальними одиницями;

3) політичний (державний) режим - це система методів, способів і засобів здійснення державної влади.

Причин різноманітності форм держави багато. Основні з них :



  1. Історичні традиції розвитку національної державності.

Так, стійкість монархічних форм правління в країнах Великобританії, Швеції пояснюється тим, що монархія в цих державах існувала на протязі багатьох століть.

  1. Історичні особливості становлення самої національної державності. Наприклад: прийняття такими країнами як США, ФРН федеративної форми державного устрою пояснюється історичними умовами виникнення самої держави, а не національними моментами.

  2. Національним складом населення даної країни. Саме ці обставини зумовили встановлення федерації в таких багатонаціональних державах як Росія, Індія.

  3. У колишніх колоніальних державах вибір тієї чи іншою державної форми в значній мірі залежав від впливу метрополії. Наприклад: в багатьох колишніх колоніях Великобританії після проголошення незалежності, була встановлена монархічна форма правління (Канада, Пакистан, Ямайка), а в колишніх Французьких колоніях – республіканська.

На відміну від теорії держави і права в конституційному праві для класифікації форм держави використовується свій підхід – з позиції теорії розподілу влад та єдності державної влади:

А. Полікратична (багатовладна) – розподіл влади між різними органами держави (парламент – законодавча влада, глава держави та уряд – виконавча влада, незалежні судді – судова влада), налагоджені способи взаємодії гілок влади, система їх взаємних стримувань та противаг, самоуправління територіальним колективом, демократичний державний режим, різні форми участі населення в управлінні державою.

Б. Монократична (єдиновладна) – характеризується єдиновладдям певного органу чи посадової особи. В конституціях може бути проголошено повновладдя не одного органу, а певної системи однорідних органів (наприклад, рад в умовах тоталітарного соціалізму). Але і в цьому випадку вважається, що державна влада в центрі та на місцях належить лише їм, інші органи держави – це органи не державної влади, а управління, правосуддя тощо. Повнота державної влади може належати одній особі (наприклад, фюреру, дуче, каудільо – в свій час в Німеччині, Італії, Іспанії, Португалії, монарху – в деяких мусульманських країнах). В минулому в багатьох країнах Африки (Гвінеї, Заїрі, Тунісі, Кенії) влада належала “довічним президентам”, які одночасно були головами єдиної дозволеної (правлячої) партії, хоча в деяких конституціях і були окремі положення про розподіл влад.

В. проміжне місце займає сегментарна (лат. segmentum – відрізок). Характеризується тим, що державна організація як ціле складається з різних відрізків, але її об’єднує єдина природа державної влади, єдність державної політики з принципових питань, єдині головні принципи організації та діяльності. Органи державної влади формуються шляхом виборів, але число партій обмежено (Індонезія – 3, Нігерія – 3, Сенегал – 4). Але вибори в парламент не мають принципового значення, оскільки влада в руках президента (Латинська Америка) чи іншої структури (військових в Таїланді). Можлива автономія, але з обмеженими повноваженнями (Філіппіни).
2. ФОРМИ ПРАВЛІННЯ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ
Форма правління історично складається в процесі боротьби та взаємодії соціальних та політичних сил відповідного суспільства.

Форма правління має основне значення для вивчення конституційно-правового регулювання організації і функціонування держави. Це не просто теоретична абстрактна категорія науки (як суверенітет чи народовладдя), а ключ, за допомогою якого тільки і можна розібратись в суті тієї чи іншої системи органів державної влади, що встановлюється конституцією відповідної держави.

При аграрному способі виробництва значення форми правління зводилось лише до визначення того, яким способом заміщалась посада глави держави - в порядку наслідування чи шляхом виборів. З послабленням феодалізму і з переходом до індустріального ладу, що супроводжувалось послабленням влади монархів, появою і зміцненням народного представництва форма правління стала збагачуватись: найбільшу значимість відігравало не те , наслідуваний чи виборний глава держави в країні, а те як організуються відносини між главою держави, парламентом, урядом, як взаємно врівноважуються їх повноваження – як організовано розподіл влад. Тому аналізуючи форму правління конкретної держави, цікавить перш за все не те , республіка це чи монархія, а те, яка різновидність республіки чи монархії тут установлена .

Отже, форма державного правління - це елемент форми держави, що характеризує організацію верховної державної влади, порядок утворення її органів і їхні взаємовідносини з населенням.

Існують критерії за якими різняться форми правління:


  1. Юридичне джерело суверенітету.

  2. Порядок заміщення посади глави держави.

  3. Розподіл повноважень між главою держави та представницьким органом (парламентом).

  4. Зміст повноважень та політична роль глави держави.

  5. Умови відповідальності вищих державних органів.

  6. Різновид політико-правового зв’язку між державою та особою (громадянство чи підданство).

КЛАСИФІКАЦІЯ ФОРМ ПРАВЛІННЯ:
В залежності від джерела державності і суверенітету та режиму відповідальності глави держави виділяють:

- монархії

- республіки

- особливі форми правління



В залежності від способу участі народу в прийнятті законів:

    • з безпосередньою участю народу в законодавстві (безпосередня республіканська форма правління, монархія з безпосередньою участю народу у законодавстві);

    • держава з виборчими представницькими органами влади (республіка, обмежена монархія). Існують держави з народним представництвом, а також представництва станові;

    • форми правління, де не передбачено участь народу в законодавстві (абсолютна монархія, деякі особливі форми правління);

В залежності від обсягу повноважень представницького органу держави мають:

    • парламентські форми правління (парламентська республіка, парламентська монархія). Це держава, де формально закріплено політичне верховенство парламенту;

    • форма правління, де парламент не є вищим інститутом політичної влади або взагалі відсутній (абсолютна монархія).
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка