Форма № н 04 Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова Кафедра гістології “затверджую



Сторінка4/6
Дата конвертації27.03.2017
Розмір1.12 Mb.
1   2   3   4   5   6

9. Методи навчання
Наочні методи.

Наочні методи використовуються у тісному взаємозв’язку з словесними та практичними методами. Серед наочних методів, що використовуються на кафедрі, можна виділити дві окремі групи:



  1. Метод ілюстрацій – передбачає показ студентам ілюстративних посібників: таблиць, малюнків з гістологічних атласів, гістологічних мікропрепаратів, електронограм.

  2. Метод демонстрацій – передбачає використання демонстраційних посібників: відеофільмів, мультимедійних презентацій.

Такий поділ засобів наочності на ілюстрацій ні та демонстраційні є умовним. Він не виключає можливості віднесення окремих засобів наочності як до групи ілюстаційних, так і до групи демонстраційних (наприклад, показ гістологічних мікропрепаратів із застосуванням світлового мікроскопа).
Практичні методи.

Практичні методи навчання базуються на практичній діяльності студентів. До практичних методів, що використовуються на кафедрі відносяться вправи. Вправи – повторне виконання розумової або практичної дії з метою опанування її або покращення її якості. В процесі навчання використовуються наступні види вправ:



  1. Усні (обговорення теоретичних питань, розбір ситуаційних задач та тестових завдань) – сприяють розвитку логічного мислення, памяті; передбачають використання методу бесіди в процесі навчання на всіх його етапах; при цьому використовується декілька видів бесіди:

А) бесіда для зясування нових знань;

Б) бесіда для закріплення знань;

В) бесіда для перевірки і оцінки знань;

Г) бесіда для повторення пройденого матеріалу.



  1. Письмові (вирішення ситуаційних задач та тестових завдань) – використовуються для закріплення знань і вироботки вмінь в їх застосуванні; використання їх сприяє розвитку логічного мислення, культури письмової мови, самостійності в роботі; письмові вправи можуть поєднуватися з усними та графічними.

  2. Графічні – до них відноситься робота студентів із гістологічними альбомами, що передбачає виконання замальовок при вивченні гістологічних мікропрепаратів; використання графічних вправ допомагає студентам краще сприймати та запам’ятовувати матеріал, сприяє розвитку просторового мислення


10. Методи контролю та критерії оцінювання
Для контролю засвоєння знань використовуються наступні методи:

  1. Усне опитування – використовується під час поточного контролю знань на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей теми, на підсумкових заняттях – відповідно до конкретних цілей змістовних модулів, а також під час підсумкового модульного контролю та іспиту.

  2. Тестові завдання:

А) тестові завдання, розроблені на кафедрі – використовуються для поточного контролю засвоєння первинного рівня знань студентами на кожному практичному занятті відповідно до теми;

Б) тестові завдання з відкритої бази даних «КРОК-1» - використовуються для поточного контролю кінцевого рівня знань студентами на кожному практичному занятті відповідно до теми, а також на підсумкових заняттях та підсумкових модульних контролях відповідно до їх конкретних цілей.



  1. Ситуаційні задачі - використовується під час поточного контролю знань на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей теми, а також на підсумкових заняттях та під час підсумкового модульного контролю – відповідно до їх конкретних цілей.

  2. Практичні завдання:

А) електронна мікроскопія – аналіз електронограм – використовується під час підсумкових занять відповідно до конкретних цілей змістовних модулів, а також під час підсумкового модульного контролю та іспиту;

Б) світлова мікроскопія – аналіз гістологічних мікропрепаратів - використовується під час підсумкових занять відповідно до конкретних цілей змістовних модулів, а також під час підсумкового модульного контролю та іспиту.


Критерії оцінки знань студентів

Студенти оцінюються за традиційною 4-бальною шкалою потім оцінки конвертуються у бали.



  1. Оцінка «відмінно» виставляється студентові при умові знання всіх питань, передбачених програмою і вміння їх творчо застосувати.

  2. Оцінка «добре» виставляється студентові при умові, що він знає весь матеріал програми, але не здатний застосувати знання загальних понять при відповіді по певному питанню. Крім того, оцінка «добре» виставляється і тоді, коли студент не знає окремих, передбачених програмою, але суттєво не важливих питань.

  3. Оцінка «задовільно» виставляється при умові знання студентом матеріалу, що перерахований у «Обов’язковому мінімальному переліку теоретичних і практичних питань», без знання яких студент не може отримати позитивну оцінку.

Перелік питань до підсумкових контролів та дисципліни в цілому.
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

  1. Гістологія. Основні етапи історичного розвитку. Гістологічні школи в Україні.

  2. Гістологія. Визначення, зміст та завдання сучасної гістології. Її розділи, значення для біології та медицини.

  3. Основні принципи та етапи приготування гістологічних препаратів.

ЦИТОЛОГІЯ



  1. Цитологія. Визначення, завдання, значення для біології та медицини.

  2. Клітинна теорія. Історія проблеми. Основні положення.

  3. Клітина як елементарна жива система багатоклітинного організму. Визначення. Цитолема (плазмолема, клітинна оболонка), будова та функції.

  4. Поверхневий комплекс клітини. Мембрана, надмембранний і підмембранний компоненти. Їх будова та функції. Міжклітинні контакти, їх типи, будова та функції..

  5. Метаболічний апарат клітини. Його структурний склад. Органели загального призначення. Класифікація, будова та загальна характеристика.

  6. Клітина як елементарна жива система. Визначення. Мембранні органели. Комплекс Гольджі. Будова та функціональне значення.

  7. Клітина як елементарна жива система. Визначення. Загальна будова. Зерниста та незерниста ендоплазматична сітка. Будова та функції.

  8. Клітина як елементарна жива система. Визначення. Органели загального призначення. 9.Мітохондрії, будова, функціональне значення.

  9. Клітина як елементарна жива система. Визначення. Загальний план будови. Лізосоми. Будова, функціональне значення.

  10. Клітина як елементарна жива система. Визначення. Загальний план будови еукаріотичних клітин. Немембранні органели. Будова, функціональне значення.

  11. Клітина як елементарна жива система. Немембранні органели. Центросома (клітинний центр). Будова, функціональне значення.

  12. Клітина як елементарна жива система. Визначення. Загальний план будови. Включення цитоплазми. Їх класифікація та значення.

  13. Ядерний апарат клітини, його значення. Основні компоненти ядра, їх структурно-функціональна характеристика. Ядерно-цитоплазматичні відношення як показник функціонального стану клітини.

  14. Клітинний цикл: його етапи, морфофункціональна характеристика, особливості різних видів клітин.

  15. Способи репродукції клітин. Їх морфологічна характеристика. Значення для біології та медицини.

  16. Мітоз. Його значення, фази та регуляція. Мітотичні та інтерфазні хромосоми.

  17. Мітоз. Його регуляція. Значення мітозу для біології та медицини.

  18. Мітоз. Загальна характеристика різних фаз. Поняття про ендорепродукцію та поліплоїдію.

  19. Мейоз. Його значення. Відмінність від мітозу.

  20. Ріст, диференціювання, старіння та смерть клітини. Реакція клітин на зовнішні впливи.

ЗАГАЛЬНА ЕМБРІОЛОГІЯ



  1. Ембріологія. Зміст. Наукові напрямки. Значення для біології та медицини.

  2. Статева клітина. Морфологічна та функціональна характеристика сперматозоїдів та яйцеклітин. Запліднення.

  3. Типи яйцеклітини, характер їх дроблення після запліднення.

  4. Етапи ембріогенезу. Гаструляція, її значення. Порівняльна характеристика гаструляції у хордових та людини.

  5. Гаструляція. Визначення поняття. Біологічне значення першого та дру-гого етапів гаструляції. Характеристика різних типів гаструляції.

  6. Зародкові листки. Визначення поняття. Мезодерма та мезенхіма, їх похідні.

  7. Зародкові листки. Визначення поняття. Ектодерма та ентодерма, їх похідні.

  8. Особливості розвитку вищих хребетних тварин (на прикладі птахів).

  9. Осьовий комплекс органів у хребетних та його розвиток.

  10. Ранні стадії розвитку людини. Особливості дроблення. Морула, бластоциста та її імплантація.

  11. Ранній ембріогенез людини. Утворення зародкових листків. Поняття про зародкові зачатки.

  12. Ранній ембріогенез людини. Утворення провізорних органів (хоріон, жовтковий та амніотичний пухирці, алантоїс).

  13. Жовтковий мішок, амніон та алантоїс. Їх утворення та функції в ембріональному розвитку людини.

  14. Зародок людини на 4-му тижні розвитку. Формування нервової та кишкової трубки, сомітів.

  15. Система мати-плід. Особливості плацентарного кровообігу. Будова пуповини.

  16. Імплантація. Плацента. Типи плацент ссавців.

  17. Зв'язок зародка людини з материнським організмом. Плацента та пуповина.

  18. Плацента та її формування, будова та функції.

  19. Поняття про критичні періоди розвитку зародка людини.

  20. Основні етапи ембріонального розвитку людини. Ембріональна індукція як один з регулюючих механізмів ембріогенезу.

ЗАГАЛЬНА ГІСТОЛОГІЯ. ТКАНИНИ



  1. Тканини. Визначення поняття. Класифікація. Внесок О. О. Заварзіна та М. Г. Хлопіна в розвиток вчення про тканини.

  2. Тканина як один з рівнів організації живого. Визначення. Класифікація типів. Уявлення про детермінацію та диференціювання тканин.

  3. Поняття про диферон та стовбурову клітину.

  4. Тканина як один з рівнів організації живого. Визначення. Клітинні похідні (синцитії та симпласти, міжклітинна речовина).

  5. Тканини. Визначення. Фізіологічна та репаративна регенерація різних типів тканин.

ЕПІТЕЛІАЛЬНА ТКАНИНА



  1. Епітеліальна тканина. Загальна характеристика.Морфофункціональна та генетична класифікація їх типів.

  2. Епітеліальна тканина. Морфофункціональна характеристика різних типів покривного епітелію.

  3. Залозистий епітелій. Класифікація та будова залоз. Морфологія секреторного циклу. Типи залозистої секреції.

КРОВ ТА КРОВОТВОРЕННЯ



  1. Ембріональний гемоцитопоез. Розвиток крові як тканини. Особливості жовткового та печінкового кровотворення.

  2. Постембріональний гемопоез. Сучасна схема кровотворення.

  3. Кровотворення в постембріональному періоді. Взаємовідношення стромальних та кровотворних елементів.

  4. Гемограма. Лейкоцитарна формула, її значення для клініки. Еритроцити, будова та функціональне значення.

  5. Гемограма та лейкоцитарна формула. Тромбоцити, їх кількість, функція, тривалість існування.

  6. Тромбоцитопоез. Будова та функції тромбоцитів.

  7. Лейкоцитарна формула. Лейкоцитопоез в ембріональному та постембріональному періодах.

  8. Лейкоцити. Класифікація, морфо-функціональна характеристика. Лейкоцитарна формула та її особливості на різних етапах онтогенезу.

  9. Лейкоцити крові. Базофільні та еозинофільні гранулоцити.

  10. Лейкоцитарна формула. Морфо-функціональна характеристика моноцитів. Поняття про систему мононуклеарних фагоцитів.

  11. Макрофаги та лімфоцити. Їх будова, гістохімічна характеристика та участь в імунних реакціях.

  12. Характеристика імунокомпетентних клітин. Т- та В-лімфоцити. Їх розвиток, проліферація та диференціація.

СПОЛУЧНА ТКАНИНА



  1. Волокниста сполучна тканина. Її будова, різновиди та функціональне значення. Утворення міжклітинної речовини (на прикладі синтезу колагену).

  2. Міжклітинна речовина сполучної тканини (волокна, основна речовина), будова, значення.

  3. Міжклітинна речовина сполучної тканини. Колагенові та еластичні волокна. Їх будова та функції.

  4. Клітини сполучної тканини. Будова, функціональне значення.

  5. Пухка волокниста сполучна тканина. Морфофункціональна характеристика. Макрофагоцити: будо-ва та джерела розвитку. Поняття про систему мононуклеарних фагоцитів.

  6. Щільна волокниста сполучна тканина.Морфофункціональна харак теристика. Будова щільної оформ-леної волокнистої сполучної тканини (на прикладі сухожилка).

  7. Макрофагоцити: морфофункціональна характеристика, їх участь у природному та набутому імунітеті. Поняття про систему мононуклеарних фагоцитів.

  8. Клітинні елементи сполучної тканини. Макрофагоцити, плазматичні клітини та їх участь у захисних реакціях організму.

  9. Сполучна тканина із спеціальними властивостями (ретикулярна, жирова, пігментна, слизова). Будова та функціональне значення.

СКЕЛЕТНІ ТКАНИНИ.



  1. Хрящова тканина, їх класифікація, будова та функції. Розвиток хрящів, їх регенерація та вікові зміни.

  2. Кісткова тканина. Класифікація типів. Морфофункціональна характеристика.

  3. Ретикулофіброзна кісткова тканина. Її гістогенез, будова, регенерація та вікові зміни.

  4. Пластинчаста кісткова тканина. Трубчаста кістка. Будова, розвиток, регенерація.

  5. Пластинчаста кісткова тканина. Загальна мофофункціональна характеристика. Регенерація трубчастої кістки, вплив модулюючих факторів.

М'ЯЗОВА ТКАНИНА



  1. М'язова тканина. Джерела розвитку. Загальна морфофункціональна характеристика. Непосмугована м'язова тканина. Гістогенез, будова, регенерація.

  2. М'язові тканини. Джерела розвитку, загальна морфофункціональна характеристика. Посмугована м'язова тканина. Будова, іннервація, структурні основи скорочення. Регенерація.

  3. Посмугована скелетна м'язова тканина. Поняття про червоні та білі м'язові волокна. Будова м'яза як органа.

  4. Серцева м'язова тканина. Розвиток, мікроскопічна та ультрамікроскопічна будова.

НЕРВОВА ТКАНИНА



  1. Нервова тканина. Морфо-функціональна характеристика. Джерела розвитку. Нейрон. Морфологічна та функціональна класифікація.

  2. Нейроглія. Класифікація, будова та значення різних типів нейроглії.

  3. Нервові волокна. Морфофункціональна характеристика мієлінових та безмієлінових нервових волокон.

  4. Нервові закінчення. Класифікація типів. Морфофункціональна характеристика рухових нервових закінчень.

  5. Нервові закінчення. Морфофункціональна характеристика чутливих нервових закінчень.

  6. Нервова тканина. Загальна характеристика. Міжнейронні синапси, їх будова та функції.

  7. Нервова тканина. Джерела розвитку. Морфофункціональна характеристика. Поняття про прості та складні рефлекторні дуги.

НЕРВОВА СИСТЕМА



  1. Нервова система. Загальна Морфофункціональна характеристика. Класифікація. Джерела розвитку.

  2. Спинний мозок. Морфофункціональна характеристика. Розвиток. Будова сірої та білої речовини. Нейронний склад. Висхідні та нисхідні провідні шляхи спинного мозку.

  3. Чутливі нервові вузли. Будова, функції та зв'язки.

  4. Автономна (вегетативна) нервова система. Будова екстра- та інтрамуральних гангліїв. Класифікація нейроцитів за О.С.Догелем.

  5. Периферичний нерв. Будова, дегенерація та регенерація після ушкодження.

  6. Мозочок. Будова та функціональна характеристика. Нейронний склад та гліоцити кори мозочка.

  7. Головний мозок. Загальна Морфофункціональна характеристика. Цито- та мієлоархітектоника кори півкуль. Вікові зміни.

  8. Головний мозок. Кора великих півкуль. Морфофункціональний принцип організації неокортекса.

ОРГАНИ ЧУТТЯ



  1. Органи чуття. Загальна Морфо-функціональна характеристика. Орган смаку. Будова, розвиток та цитофізіологія.

  2. Органи чуттів. Загальна морфо-функціональна характеристика. Орган нюху. Будова, розвиток та цитофізіологія.

  3. Око. Ембріональний розвиток. Загальний план будови. Морфофункціональна характеристика рогівки та кришталика.

  4. Око. Ембріональний розвиток. Діоптичний апарат ока (рогівка, кришталик, склисте тіло).

  5. Око. Ембріональний розвиток. Будова сітківки. Гістофізіологічна характеристика фоторецепторних клітин.

  6. Око. Ембріональний розвиток. Сітківка зорової, циліарної та райдужної частин. Гістофізіологічна характеристика фоторецепторних клітин.

  7. Орган слуху. Розвиток, будова та гістофізіологія.

  8. Орган слуху. Джерела розвитку. Будова зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха. Гістофізіологія спіралього органу.

  9. Орган рівноваги та вібрації. Джерела розвитку. Будова та гістофізіологія.

СЕРЦЕВО СУДИННА СИСТЕМА



  1. Серцево-судинна система. Морфофункціональна характеристика. Класифікація судин. Взаємозв'язок гемодинамічних умов з будовою судин.

  2. Артерії. Класифікація типів та їх Морфофункціональна характеристика. Артерії м'язового типу.

  3. Артерії. Класифікація типів та їх Морфофункціональна характеристика. Артерія еластичного та м'язово-еластичного типів. Вікові зміни.

  4. Судини гемомікроциркуляторного русла. Морфофункціональна характеристика його ланок.

  5. Артеріоло-венулярні анастомози. Класифікація, будова різних типів анастомозів. Їх функції.

  6. Кровоносні капіляри. Будова. Основні типи капілярів. Поняття про гістогематичні бар'єри.

  7. Вена. Класифікація. Розвиток, будова, функції. Залежність будови від гемодинамічних умов.

  8. Лімфатичні судини. Морфофункціональна характеристика. Джерела розвитку.

  9. Серце. Загальний план будови стінки. Міокард. Морфофункціональна характеристика скоротливих та провідних кардіоміоцитів.

  10. Серце. Джерела розвитку. Гістогенез. Загальний план будови стінки. Ендокард.

ОРГАНИ КРОВОТВОРЕННЯ ТА ІМУННОГО ЗАХИСТУ



  1. Поняття про імунну систему та її тканинні компоненти. Класифікація та характеристика імуноцитів та їх взаємодія в реакціях гуморального та клітинного імунітету.

  2. Гемопоез. Поняття про стовбурові та напівстовбурові клітини кровотворної тканини. Сучасна схема кровотворення.

  3. Червоний та жовтий кістковий мозок. Будова та функції. Характеристика постембріонального кровотворення у червоному кістковому мозку. Взаємодія стромальних та гемопоетичних елементів.

  4. Органи кровотворення та імунного захисту. Вилочкова залоза. Будова та функціональне значення. Характеристика постембріонального кровотворення у тимусі. Поняття про вікову та акцидентальну інволюцію вилочкової залози.

  5. Органи кровотворення та імунного захисту. Селезінка. Будова та функціональне значення. Особли-вості ембріонального та постембріонального кровотворення у селезінці. Т- та В-зони.

  6. Органи кровотворення та імунного захисту. Лімфатичні вузли. Будова та функціональне значення Т- та В-зон лімфатичних вузлів.

ЕНДОКРИННА СИСТЕМА



  1. Ендокринна система. Класифікація ендокринних залоз. Поняття про клітини-мішені та рецептори до гормонів.

  2. Ендокринна система. Класифікація ендокринних залоз. Характеристика поодиноких гормонпродукуючих клітин.

  3. Гіпоталамус. Нейросекреторні ядра гіпоталамуса, особливості будови та функції нейросекреторних клітин. Гіпоталамоаденогіпофізарна та гіпоталамонейрогіпофізарна системи.

  4. Гіпофіз. Розвиток, будова, кровопостачання, гістофізіологія. Зв'язок гіпофіза з гіпоталамусом.

  5. Гіпофіз. Розвиток. Загальний план будови. Аденогіпофіз, його крово-постачання, зв'язок з гіпоталамусом, функціональне значення

  6. Гіпофіз. Розвиток. Загальний план будови. Нейрогіпофіз, його кровопостачання, зв'язок з гіпоталамусом, функціональне значення.

  7. Епіфіз. Джерела розвитку. Будова. Секреторні функції.

  8. Щитовидна залоза. Розвиток, будова, гістофізіологія, функціо-нальне значення. Вікові зміни.

  9. Прищитовидні залози. Розвиток, будова та функціональне значення. Вікові зміни.

  10. Надниркові залози. Джерела розвитку. Будова, гістофізіологія кіркової та мозкової речовини. Зв'язок надниркових залоз з гіпофізом та центральною нервовою системою. Вікові зміни.

ТРАВНА СИСТЕМА



  1. Травний канал. Загальний план будови стінки. Іннервація та васкуляризація. Морфофункціональна характеристика лімфоїдного апарату.

  2. Ротова порожнина. Особливості будови слизової оболонки різних органів ротової порожнини.

  3. Ротова порожнина. Загальна характеристика слизової оболонки. Губа та щока. Розвиток, будова, функції.

  4. Тверде та м'яке піднебіння. Розвиток. Загальна будова. Морфо-логічні особливості слизової оболонки на різних поверхнях.

  5. Язик. Розвиток. Загальний план будови. Особливості будови слизової оболонки на різних поверхнях.

  6. Великі слинні залози. Їх класифікація, розвиток. Привушна слинна залоза, будова, функції.

  7. Великі слинні залози. Загальна характеристика. Підщелепна та під'язикова слинні залози.

  8. Зуби. Загальний план будови. Дентин. Розвиток, будова, функції. Поняття про прозорий дентин та інтерглобулярні простори.

  9. Зуби. Загальний план будови. Емаль. Будова, функції, розвиток.

  10. Зуби. Загальний план будови. Емаль. Будова, функції, розвиток.

  11. Зуби. Пульпа та періодонт. Будова, функції, розвиток.

  12. Розвиток зуба. Прорізування та зміна зубів.

  13. Травний канал. Загальний план будови стінки. Глотка та стравохід. Його будова тв функції.

  14. Шлунок. Загальна морфофункціональна характеристика. Джерела розвитку. Особливості будови різних відділів. Іннервація та васкуляризація. Регенерація. Вікові зміни.

  15. Залози шлунка. Їх морфофункціональні особливості в різних частинах органу.

  16. Тонка кишка. Розвиток. Морфофункціональна характеристика.Гістофізіологія системи крипта-ворсинка.

  17. Товста кишка. Загальна морфо-функціональна характеристика. Джерела розвитку. Будова, регенерація, вікові зміни.

  18. Травний канал. Загальний план будови. Морфофункціональна характеристика ендокринного апарата.

  19. Червоподібний відросток. Загальна морфофункціональна характеристика.

  20. Печінка. Загальна морфофункціональна характеристика. Будова гепатоцитів, перисинусоїдних ліпоцитів і стінки синусоїдів.

  21. Печінка. Загальна морфофункціональна характеристика. Джерела розвитку. Будова класичної печінкової часточки. Уявлення про портальну часточку та ацинус. Регенерація. Вікові зміни.

  22. Підшлункова залоза. Розвиток. Загальний план будови. Гістофізіологія, регенерація, вікові зміни.

  23. Підшлункова залоза. Розвиток, загальний план будови. Екзокринна частина, її структура та функції.

ШКІРА ТА ЇЇ ПОХІДНІ



  1. Шкіра. Будова та джерела роз-витку. Особливості будови тонкої шкіри.

  2. Шкіра. Розвиток. Будова та фукції. Фізіологічна регенерація епідермісу. Особливості будови товстої, шкіри.

  3. Похідні шкіри (волосся, нігті, залози). Будова та функції волосся. Зміна волосся.

СИСТЕМА ОРГАНІВ ДИХАННЯ



  1. Дихальна система. Морфофункціональна характеристика. Респіраторні та нереспіраторні функції, повітряносні шляхи. Будова та функція вистелення порожнини носу.

  2. Дихальна система. Морфофункціональна характеристика. Повітроносні шляхи. Джерела розвитку. Будова та функції трахеї й бронхів.

  3. Легені. Морфофункціональна характеристика. Джерела розвитку. Будова респіраторного відділу. Аерогематичний бар'єр. Особливосі кровопостачання. Вікові зміни.

  4. Будова та гістофізіологія ацинуса легені.

СЕЧОВА СИСТЕМА



  1. Сечова система. Її Морфо-функціональна характеристика. Нирки. Джерела та основні етапи розвитку. Будова та особливості кровопостачання.

  2. Нирки. Будова та функціональне значення кіркових і юкстамедулярних нефронів.

  3. Нирки. Загальний план будови. Ендокринний апарат нирки. Структура та функція.

  4. Сечовивідні шляхи. Розвиток. Будова та функціональне значення. Епітелій слизової оболонки.

СТАТЕВА СИСТЕМА



  1. Яєчко. Будова. Ембріональний та постембріональний гістогенез. Функції. Сперматогенез та його регуляція.

  2. Яєчко. Будова. Ембріональний та постембріональний гістогенез. Поняття про гематотестикулярний бар'єр.

  3. Сім'явиносн шляхи та допоміжні залози чоловічої статевої системи. Придаток яєчка. Сім'яні міхурці. Передміхурова залоза. Будова, фунції. Вікові зміни.

  4. Яєчник. Ембріональний та постембріональний гістогенез.Будова та функції. Овогенез та його регуляція

  5. Яєчник. Ембріональний та постембріональний гістогенез. Загальний плна будови. Ендокринна функція яєчника. Вікові зміни.

  6. Матка. Розвиток. Будова та функції. Циклічні зміни, гормональна регуляція. Вікові зміни.

  7. Органи жіночої статевої системи. Яйцеводи та піхва. Зміни протягом оваріально-менструального циклу, їх гормональна регуляція.

  8. Молочна залоза. Розвиток, будова та функції. Гормональна регуляція молочної залози

1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка