Форма № н 04 Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова Кафедра гістології “затверджую



Сторінка1/6
Дата конвертації27.03.2017
Розмір1.12 Mb.
  1   2   3   4   5   6



Форма № Н - 3.04

Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова

Кафедра гістології
ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з навчальної роботи

Проф. Ю.Й.Гумінський

________________________________

«______»_______________20___ року


РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



__________Гістологія, цитологія та ембріологія_________

(шифр і назва навчальної дисципліни)


напрям підготовки 1201 «Медицина»

спеціальність 7.12010005 «Стоматологія»

(шифр і назва спеціальності)


факультет стоматологічний факультет

(назва факультету)


Вінниця – 2015 рік


Робоча програма з гістології, цитології та ембріології для студентів

(назва навчальної дисципліни)

за напрямом підготовки 1201 – «Медицина», спеціальністю 7.12010005 «Стоматологія».

«___» _____________, 2015 року- 64 с.

________________________________________________________

Розробники: (вказати авторів, їхні посади, наукові ступені та вчені звання)

Маєвський О.Є., д.мед.н., професор, завідувач кафедри гістології ВНМУ

Пушкар М.С., д.мед.н., професор, кафедри гістології ВНМУ

Тереховська О.І., к. мед.н., доцент кафедри гістології ВНМУ

Кравчук В.В., к. мед.н., доцент кафедри гістології ВНМУ


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри ___гістології ВНМУ___

Протокол від «28»______08________2015 року № 1

Завідувач кафедри гістології ВНМУ


_______________________ (проф. Маєвський О.Є.)

(підпис)


«_____»___________________ 20___ року

Схвалено методичною радою загальноосвітніх та загальнотеоретичних дисциплін за напрямом підготовки 1201 – «Медицина», спеціальністю 7.12010005 «Стоматологія».

(шифр, назва)

Протокол від. «31»_______08_______2015року № 1


«_____»______________20__ року Голова _______________ (Король А.П.)

(підпис) (прізвище, ініціали)

©Вінниця, 2015 рік



1. Опис навчальної дисципліни


Структура навчальної дисципліни

Кількість годин

Рік навчання

Вид контролю

Всього годин/ кредити ECTS

Аудиторних

СРС

Лекцій

Практичних занять




210 годин/ 7,0 кредити

20

120

70

1-й




Модуль №1:

Змістовних модулів 4



90 годин/ 3,0 кредити

8

40

42

Підсумковий контроль - залік

Модуль №2:

Змістовних модулів 4



120 годин/ 4,0 кредити

12

80

28

Іспит



Примітка:

1 кредит ECTS становить 30 академічних годин.

Аудиторне навантаження – 67%, СРС – 33%.

Робоча програма складена на основі типової навчальної програми



з гістології, цитології та ембріології для студентів вищих медичних закладів освіти ІІІ-ІV рівнів, акредитації; Київ, 2010р.

Згідно рішення Вченої Ради від 28.02.2013 року структурна форма дисципліни на модулі змістовні модулі залишається без змін, змінюється лише форма модульного контролю на залік, за який виставляється традиційна оцінка, яка переводиться в бали (Шкала перерахунку традиційних оцінок у рейтингові бали (200балів) для дисциплін, що закінчуються заліком, прийнятої рішенням Вченої ради ВНМУ протокол №2 від 28.09.10).

2. Мета та завдання навчальної дисципліни
Мета:

  • вивчення клітинного і тканинного рівнів організації організму людини та пренатального онтогенезу людини;

  • вивчення морфофункціональної організації основних тканин;

  • вивчення структурної організації процесів життєдіяльності та можливостей цілеспрямованого впливу на них.

Завдання:

  • набуття студентами глибоких знань з гістології та використання цих знань в процесі подальшого навчання та у професійній діяльності для вирішення клінічних проблем;

  • створення теоретичної основи для опанування студентами клінічних дисциплін (внутрішні хвороби, хірургія, клінічна фармакологія, патологічна анатомія та ін.);

  • інтегрування викладання з основними клінічними дисциплінами;

  • розвиток фахових здібностей до клінічного мислення у студентів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен



знати:

  • закономірності цито- і гістогенезу, будову і функції клітин і тканин на мікроскопічному та субмікроскопічному рівні, призначення окремих компонентів клітини;

  • будову гамет, періоди ембріогенезу та їх закономірності, критичні періоди ембріогенезу;

  • закономірності диференціювання та регенерації тканин;

  • організацію тканин та особливості їх взаємодії в складі органів, умови та механізми регенерації тканин;

  • роль нервової, ендокринної, імунної систем організму в регуляції процесів морфогенезу клітин, тканин і органів;

  • вікові зміни клітин, тканин, органів.

вміти:

  • визначати критичні періоди ембріогенезу, вади розвитку людини;

  • інтерпретувати мікроскопічну та субмікроскопічну структуру клітин;

  • трактувати мікроскопічну будову різних органів людини в аспекті взаємовідношень тканин, що входять до їх складу в різні вікові періоди, а також в умовах фізіологічної та репаративної регенерації;

  • інтерпретувати закономірності ембріонального розвитку людини;

  • пояснювати особливості ембріонального розвитку тканин (гістогенез) і органів (органогенез);

  • пояснювати основні принципи організації різних тканин, їх взаємодію.


3. Програма навчальної дисципліни
Змістовий модуль1. Основи цитології.
Тема 1. Історія розвитку гістології, цитології та ембріології. Методи гістологічних цитологічних та ембріологічних досліджень.

Виникнення гістології та ембріології як самостійних наук. Значення Робіт Р.Гука, А.Левенгука, Я.Пуркін’є, Р.Броуна, М.Шлейдена для створення клітинної теорії. Дослідження Т.Швана. Клітинна теорія як фундаментальне узагальнення біології. З’ясування мікроскопічної будови тканин і органів, створення класифікації тканин.

Розвиток гістології, цитології та ембріології в Україні. Організація самостійних кафедр. Сучасний етап розвитку гістології, цитології та ембріології. Зв’язок гістології з іншими науками медико-біологічного профілю.

Засоби дослідження в гістології. Будова світлового мікроскопу. Правила роботи зі світловим міроскопом.

Основні принципи виготовлення препаратів для світлової та електронної мікроскопії: отримання матеріалу(біопсія, голкова пункційна біопсія, аутопсія). Фіксація, зневоднення, ущільнення об’єктів, виготовлення зрізів на мікро- та ультрамікротомах. Види мікропрепаратів – зріз, мазок, відбиток, плівки, шліф. Забарвлення та контрастування препаратів. Поняття про гістологічні барвники.

Спеціальні методи світлової мікроскопії – фазовоконтрастна, темнопольова, люмінісцентна, інтерферентна, лазерна скануюча. Електронна мікроскопія. Поняття про гістохімію, радіоаутографію, імуноцитохімію. Вітальні методи дослідження.

Кількісні методи лослідження – морфометрія, денситометрія, цитофотометрія, спектрофлуорометрія.
Тема 2. Цитологія. Структурні компоненти клітини. Поверхневий апарат клітини.

Поняття про клітину як елементарну живу систему. Еукаріотична клітина – як основа будови, функції, відтворення, розвитку, пристосування та відновлення багатоклітинних організмів. Похідні клітин як компоненти тканин багатоклітинних організмів.

Мета і завдання цитології, її значення для медицини. Основні положення клітинної теорії на сучасному етапі розвитку науки.

Загальний план будови еукаріотичної клітини. Взаємозв’язок форми та розмірів клітин з їх функціональною спеціалізацією в організмі тварин та людини.

Сучасне уявлення про біологічні мембрани. Кластерно-мозаїчна модель будови біомембрани.

Мембрана, надмембранний і підмембранний компоненти цитолеми, їх структурно-хімічна та функціональна характеристика.

Трансмембранний транспорт речовин. Дифузія, полегшений транспорт. Ендо- та екзоцитоз. Пристінкове травлення. Рецепторні функції цитолеми. Мікроворсинка, війка, джгутик, базальна інвагінація. Міжклітинні контакти, їх різновиди, будова та функції., міжклітинна взаємодія.
Тема 3. Цитологія. Цитоплазма.

Основні компоненти цитоплазми - гіалоплазма, органели, включення.

Гiалоплазма – визначення, цитозоль і цитоматрикс, фізіко-хімічні властивості, хімічний склад, значення для клітинного метаболізму.

Органели - визначення, класифiкацiя. Органели загального призначення. Мембраннi органели (гранулярна та негранулярна ендоплазматична сiтка, комплекс Гольджi, лізосоми, пероксисоми, мiтохондрiї). Немембраннi органели (рибосоми, центрiолi, мiкротрубочки та мiкрофiламенти). Спецiальнi органели, як утвори на основi перебудови органел загального значення або iнших частин клiтини (мiкроворсинки, базальнi скалки, миготливi вiйки, джгутики, тонофiбрили, мiофiбрили, нейрофiбрили).

Включення - визначення, класифiкацiя, значення.
Тема 4. Цитологія. Ядеро. Репродукція клітин. Старіння та смерть клітини.

Значення ядра в життєдіяльності еукаріотичної клітини, зберіганні та передачі генетичної інформації. Форма, розміри, кількість ядер і ядерно-цитоплазматичне співвідношення у різних типах клітин. Основні компоненти ядра: ядерна оболонка, хроматин, ядерце, каріоплазма.

Ядерна оболонка. Її будова та функції. Мембрани ядерної оболонки, перинуклеарний простір, ядерні пори.

Хроматин. Будова та хімічний склад. Еухроматин та гетерохроматин. Статевий хроматин. Хроматин як форма існування хромосом у інтерфазному ядрі. Склад хромосом: ДНК, РНК, гістонові та негістонові білки. Будова та функція хромосом під час поділу клітин. Каріотип, плоїдність.

Ядерце як похідне хромосом. Ядерцеві організатори. Будова ядерця та його роль в утворенні рибосом.

Каріоплазма, фізико-хімічні властивості, хімічний склад, значення в життєдіяльності ядра

Життєвий та клітинний цикли , їх характеристика. Типи клітин, що виходять з клітинного циклу.

Мітоз. Біологічне значення. Фази мітозу. Перебудова структурних компонентів клітини під час різних фаз мітозу. Ендомітоз. Поліплоїдія.

Внутрішньоклітинна регенерація. Загальна морфофункціональна характеристика, біологічне значення.

Реакції клітин на пошкоджувальну дію. Оборотні та необоротні зміни клітин. Їх морфо-логічні прояви. Адаптація клітин, її значення для збереження життя клітин у змінених умовах існування. Апоптоз і його біологічне та медичне значення. Старіння та смерть клітини.



Змістовий модуль 2. Загальна та порівняльна ембріологія.
Тема 1. Загальна ембріологія. Ембріогенез хордових та хребетних. Ембріогенез людини (І).

Періодизація розвитку тварин. Прогенез. Запліднення. Основні стадії розвитку зародка. Дроблення, гаструляція, гісто- та органогенез. Особливості будови зародка хребетних на різних стадіях розвитку. Поняття про біологічні процеси, що лежать в основі розвитку зародка :індукція, детермінація, поділ, міграція клітин, ріст, диференціювання, взаємодія клітин, руйнування. Провізорні органи, їх роль та будова. Клонування тварин.

Предмет і завдання ембріології людини. Медична ембріологія. Співвідношення онто- та філогенезу. Періодизація ембріогенезу людини.

Статеві клітини. Будова та функції чоловічих і жіночих статевих клітин, основні стадії їх розвитку. Мейоз як механізм утворення статевої клітини. Його відбування.

Запліднення у людини, його біологічне значення, фази. Умови, необхідні для нормального запліднення, явище капацитації, акросомальна реакція, пенетрація сперматозоїдів, утворення чоловічого пронуклеуса. Кортикальна реакція овоцита, завершення мейозу, утворення жіночого пронуклеуса. Поняття про екстракорпоральне запліднення. Його медичне та соціальне значення. Зигота як одноклітинний організм.

Дроблення зародка людини, його характеристика. Будова і локалізація зародка під час дроблення. Типи бластомерів. Морула. Утворення бластоцисти. Ембріо-і трофобласт. Імплантація. Її механізми, етапи, хронологія, особливості у людини.


Тема 2. Ембріогенез людини (ІІ).

Делямінація. Структури, що утворюються в результаті делямінації. Презумптивні зачатки провізорних органів, епібласт, гіпобласт. Гаструляція. Утворення зародкової мезодерми. Нейруляція та утворення осьового комплексу зачатків органів.

Диференціювання зародкових листків та їх похідні.

Провізорні органи: хоріон, амніон, жовтковий мішок, алантоїс, пуповина. Плацента людини, її розвиток, будова та функції. Зміни ендометрію при вагітності, плодові оболонки. Система "мати-плід". Поняття про критичні періоди ембріогенезу та онтогенезу.


Тема 3. Підсумкове заняття № 1 «Цитологія і загальна ембріологія»

Змістовий модуль3. Гістологія загальних тканин.
Тема 1. Загальні принципи організації тканин. Епітеліальні тканини. Одношаровий та багатошаровий епітелій. Епітеліальні тканини та залози.

Поняття про тканину. Системний підхід при визначенні поняття тканини, як багатоклітинного організму .

Клітини та клітинні похідні як елементи тканини.

Утворення тканин на основі диференціювання клітин ембріональних зачатків. Механізми гістогенезу. Закономірності виникнення та еволюції тканин, теорії паралелізму та дивергентної еволюції. Поняття про клітинні популяції. Стовбурові клітини, їх властивості. Детермінація та диференціювання клітин, їх молекулярно-генетичні основи. Поняття про гістогенетичний ряд (диферон).

Класифікація тканин. Типи фізіологічної регенерації. Поняття про репаративну регенерацію та метаплазію.

Загальна морфофункціональна характеристика епітелію. Організація епітеліального пласта. Цитокератини як маркери різних видів епітеліальних тканин. Сучасні уявлення про будову, походження та функції базальної мембрани. Живлення епітелію. Гістогенез епітеліальних тканин. Генетична та морфофункціональна класифікації.

Будова різних видів покривного епітелію.

Залозистий епітелій. Будова та класифікація залоз. Секреторний цикл. Типи секреції.

Особливості фізіологічної та репаративної регенерації епітеліальних тканин.
Тема 2. Тканини внутрішнього середовища. Кров. Плазма крові. Еритроцити.

Поняття про тканини внутрішнього середовища. Морфофункціональна характеристика, похо-ження. Мезенхіма. Класифікація. Кров. Склад кровi (плазма та форменi елементи), властивості і функцiї плазми. Формені елементи крові.

Еритроцити, кров’яні пластинки: кількість, розмір, будова, функції. Будова та функцiї еритроцитів.
Тема 3. Кров. Лімфа. Лейкоцити. Тромбоцити.

Загальна характеристика лейкоцитів. Класифікація, кількість, лейкоцитарна формула. Гранулоцити: мікро- та субмікроскопічна будова, функції. Агранулоцити: будова, функції. Лейкоцитарна формула, її клінічне значення, особливості у новонароджених та дітей різного віку. Лімфа. Фізіологічна регенерація крові та лімфи.

Тромбоцити, загальна характеристика, функції.

Гемограма, її вiковi особливостi.


Тема 4. Гемопоез і лімфопоез.

Кровотворення в ембріональному періоді. Постнатальний гемопоез як фiзiологiчна регенерацiя кровi. Мiєлоїдна та лiмфоїдна тканини. Сучасна теорiя кровотворення. Стовбурова кровотворна клiтина, її властивостi. Напiвстовбуровi клiтини, поняття про колонiєутворюючi одиницi клiтин кровi. Унiпотентнi клiтини – попередницi, що морфологiчно розпiзнаються і клiтини-попередницi, що проліферують, дозрiваючi та зрiлi клiтини кровi. Окремi гiстогенетичнi ряди: еритропоез, гранулоцитопоез, моноцитопоез, тромбоцитопоез, лiмфопоез. Ембрiональний гемопоез (розвиток кровi як тканини), його етапи (мезобластичний, гепатотимолiєнальний та медулотимолiмфоїдний), особливостi.


Тема 5. Сполучні тканини. Пухка сполучна тканина.

Загальна характеристика сполучних тканин. Класифiкацiя. Власне сполучна тканина. Волокниста сполучна тканина, її рiзновиди - пухка i щiльна. Характеристика пухкої волокнистої сполучної тканини, її клiтиннi елементи (фiбробласти, макрофаги, плазмоцити, тканиннi базофiли, лiпоцити, пiгментнi клiтини, ендотеліоцити та перицити). Макрофагiчна система органiзму. Взаємодія клітин крові та сполучної тканини при запаленні.

Міжклітинна речовина: волокнисті структури, (коллагеновi, ретикулярнi, еластичнi волокна) та аморфний компонент.

Особливості хімічного складу, етапи утворення, механізми руйнування, значення в забезепеченні архітектоніки пухкої сполучної тканини. Регенерація пухкої сполучної тканини.


Тема 6. Щільна волокниста сполучна тканина та сполучні тканини зі спеціальними властивостями.

Поняття про щільну волокнисту сполучну тканину, її різновиди (оформлена та неоформлена), локалізація, будова, функції. Будова сухожилля. Тканини зі спеціальними властивостями: ретикулярна, жирова (бiла та бура), пігментна, слизова, їх локалізація, будова та функції. Особливості розташування в організмі тканин зі спеціальними властивостями. Регенерація сполучних тканин.


Тема 7. Скелетні тканини. Хрящові тканини та хондрогенез.

Загальний план будови та функції. Клітинні елементи (хондробласти, хондроцити). Ізогенні групи клітин. Міжклітинна речовина, її гістохімічні особливості. Різновиди хрящових тканинин (гіалінова, еластична, волокниста). Охрястя, його значення в живленні, рості та регенерації хряща. Гістогенез хрящової тканини.




Тема 8. Скелетні тканини. Кісткові тканини та остеогенез.

Загальний план будови та функції. Різновиди хрящових тканин Ретикулофіброзна та пластинчаста кісткові тканини. Клітини кісткових тканин: остеоцити, остеобласти, остеокласти. Міжклітинна речовина. Її склад (волокна та аморфний компонент), фізико-хімічні особливості. Прямий та непрямий остеогенез. Кістка як орган. Окістя, його роль у будові, живленні, рості та регенераціі кістки. Перебудова кісток під час росту організму. Фактори, що впливають на ріст кісток.

З'єднання кісток. Класифікація. Будова суглобів, суглобовий хрящ, суглобова капсула, її структура.

Змістовий модуль 4. Гістологія спеціальних тканин.
Тема 1. М'язові тканини. Гладенька та скелетна посмугована м’язова тканина.

Загальна морфофункціональна характеристика м'язових тканин, генетична та морфологічна класифікації.

Непосмугована м'язова тканина мезенхімного походження. Гістогенез, будова, морфо-функціональна та гістохімічна характеристика. Міоцит. Організація скорочувального апарату. Регенерація непосмугованої м'язової тканини. Непосмуговані м'язові тканини епідермального та нейрального походження.

Посмугована скелетна м'язова тканина (соматичного типу). Локалізація, гістогенез, функціональні особливості. М'язове волокно як структурно-функціональна одиниця тканини. Будова м'язового волокна. Міосателітоцити. Саркоплазматична сітка. Т-система. Типи м'язових волокон, зв’язок між збудженням та скороченням м’язових волокон. М'яз як орган. Міон. Ендомізій, перимізій, епімізій. Регенерація скелетної м'язової тканини.


Тема 2. М’язові тканини. Серцевий м’яз.

Серцева м'язова тканина (целомічного типу). Морфологічні особливості. Сруктурно-функціональна одиниця. Відмінності від скелетної м’язової тканини.


Нервова тканина. Нейроцити. Нейроглія.

Загальна морфофунціональна характеристика. Гістогенез.

Нейроцити (нейрони). Морфологічна та функціональна класифікація. Будова перикаріона, аксона, дентритів. Органели загального та спеціального призначення. . Процеси транспорту речовин в нейроні. Поняття про нейромедіатори. Секреторні нейрони.

Найроглія .Загальна характеристика, основні різновиди. Центральні гліоцити. Макроглія (епендимоцити, астроцити, олігодендроцити). Мікроглія. Периферичні гліоцити.


Тема 3. Нервова тканина. Нервові волокна. Нервові закінчення.

Нервові волокна. Загальна характеристика, класифікація. Мієлінові та безмієлінові нервові волокна. Де- та регенерація нервових волокон.

Нервові закінчення. Загальна морфофункціональна характеристика. Рецептори та ефекто-ри, їх класифікація та будова. Поняття про синапс. Міжнейронні синапси (класифікація, будова, медіатори). Механізм передачі збудження в синапсах. Морфологічний субстрат рефлекторної діяльності нервової системи (поняття про просту та складну рефлекторні дуги). Нейронна теорія.
Тема 4. Підсумкове заняття № 2. «Гістологія загальних тканин. Гістологія спеціальних тканин».

Змістовий модуль 5. Спеціальна гістологія регуляторних та сенсорних систем.
Тема 1. Нервова система. Спинний мозок. Стовбур мозку. Мозочок.

Загальна морфофункціональна характеристика. Ембріогенез. Класифікація (анатомічна та функціональна).

Центральна нервова система. Сіра та біла речовина. Нервові центри. Оболонки мозку.

Спинний мозок. Загальна морфофункціональна характеристика. Будова сірої речовини. Нейронний склад. Ядра. Власний апарат рефлекторної діяльності. Передні та задні корінці. Біла речовина. Провідні шляхи.

Головний мозок. Загальна характеристика, розвиток. Стовбур мозку. Довгастий мозок. Найважливіші асоціативні ядра. Ретикулярна формація. Проміжний мозок. Ядра таламуса. Гіпоталамус, основні ядра. Функції проміжного мозку.

Мозочок. Будова та функції. Сіра та біла речовина. Шари кори мозочка, їх нейронний склад. Міжнейронні зв'язки. Аферентні та еферентні волокна. Гліоцити мозочка.


Тема 2. Нервова система. Кора великих півкуль.

Кора великих півкуль головного мозку. Загальна морфофункціональна характеристика. Цитоархітектоніка: нейронний склад, шари кори великих півкуль. Поняття про мозкові модулі (барелі, колонки). Міжнейронні зв'язки. Мієлоархітектоніка. Гліоцити.

Гематоенцефалічний бар'єр, будова, значення.
Тема 3. Нервова система. Периферична нервова система. Автономна нервова система.

Периферійна нервова система. Чутливі нервові вузли (спинно-мозкові та черепні). Джерела розвитку Тканинний склад.Будова. Положення вузлів у рефлекторній дузі. Будова нервових стовбурів. Особливості їх реакції на пошкодження, процеси відновлення. Нервові закінчення.

Соматична та вегетативна (автономна) нервова система. Загальна морфофункціональна характеристика вегетативної нервової системи, розподіл на симпатичну та парасимпатичну системи. Поняття про метасимпатичну нервову систему. Ядра центральних частин вегетативної нервової системи. Будова гангліїв вегетативної нервової системи. Передвузлові та післявузлові нервові волокна.

  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка