Форма № н 04 бердянський державний педагогічний університет інститут філології та соціальних комунікацій Кафедра зарубіжної літератури та теорії літератури “затверджую



Скачати 402.95 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації22.04.2017
Розмір402.95 Kb.
  1   2   3


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України

29 березня 2012 року № 384



Форма № Н - 3.04

БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут філології та соціальних комунікацій

Кафедра зарубіжної літератури та теорії літератури

ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор

В.М. Федорик
“______”_______________20___ року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Російська літературна критика

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напрям підготовки 0203 Гуманітарні науки

спеціальність 8.02030302 Мова і література (російська)

інститут, факультет, відділення Інститут філології та соціальних комунікацій

Бердянськ – 2012 рік

Розробники: кандидат філологічних наук, доцент кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури Коркішко В. О.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури

Протокол від. “20” серпня 2012 року № 2


Завідувач кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури
_______________________ (В.А. Зарва)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ року

Схвалено методичною радою Інституту філології та соціальних комунікацій

Протокол від. “_20_”__серпня___2012 року № _1
“____”_____________2012 року Голова _______________ (_О.П. Новик_)

(підпис) (прізвище та ініціали)

Коркішко, 2012 рік

 БДПУ, 2012 рік




  1. Опис навчальної дисципліни





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 2

Галузь знань

0203 «Гуманітарні науки»

(шифр і назва)



Нормативна


Напрям підготовки
(шифр і назва)

Модулів – 2,5

Спеціальність : 8.030302

Мова і література (російська)




Рік підготовки:

Змістових модулів – 5

6-й



Індивідуальне науково-дослідне завдання:

Семестр

Загальна кількість годин – 60

1-й



Лекції

Годин для денної форми навчання:

аудиторних – 22

самостійної роботи студента – 38


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

магістр



16 год.

–.

Практичні, семінарські

4 год.



Лабораторні





Самостійна робота

40 год.



Індивідуальні завдання: 6 год.

Вид контролю: залік


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 20 / 40



  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: Метою викладання російської літературної критики є вивчення студентами-філологами історії літературної критики Росії, її періодизації, а також особливостей кожного етапу її розвитку.

Завдання:



    1. Вивчення студентами методології пізнання закономірностей літературного процесу.

    2. Прищепити навички літературознавчого аналізу, написання критичних статтей, оглядів, анотації та рецензій на художні твори, що необхідні студентам-філологам.

    3. Прищепити навички самостійної роботи з художніми творами та критичною літературою.

    4. Активізувати творчу активність студентів, прищепити уміння ставити проблемні запитання, зіставляти твори російської, української та зарубіжної літератур, аналізувати художні твори у контексті літературного процесу епохи.

    5. Розвивати естетичний смак студентів, сприяти розширенню діапазону їхніх художніх інтересів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен



знати:

  • особливості художньої літератури як виду мистецтва;

  • основні тенденції розвитку російської літератури, дискусійність цього питання, найважливіші факти літературного процесу;

  • найважливіші відомості про творчі методи й літературні напрями, різні погляди дослідників на явища літератури;

  • основні етапи життєвого й творчого шляху найбільш видатних письменників;

  • місце та значення найвизначніших творів у доробку письменника та в літературному процесі загалом;

  • оцінку вивчених творів у літературознавчих дослідженнях та критичних статтях;

  • місце російського письменства в загальноєвропейському літературному процесі.

вміти :

  • робити аналітичний огляд літературно-критичних статей та досліджень щодо творчості письменників та літературного процесу взагалі;

  • виявляти основні проблеми у творі, що вивчається;

  • з’ясовувати взаємозв’язок між подіями певної епохи, світоглядом і творчістю письменника;

  • виявляти найхарактерніші ознаки творчих методів та напрямів;

  • зіставляти різні погляди в ході полеміки, виявляти здатність доводити свої твердження, власну думку;

  • користуватися довідковими джерелами, зокрема, літературними енциклопедіями та словниками літературознавчих термінів.




  1. Програма навчальної дисципліни


Змістовий модуль 1. Своєрідність російської літературної критики XVIII ст.
Тема 1. Початкова стадія формування російської критики. Дискусії про сатиру, її громадянський зміст. Основні напрями та стадії історії критики XVIII ст. Класицистична критика та критика просвітницького реалізму (умовність назви й наукові диспути навколо неї). Поступове виділення критики як самостійного рода літературних занять. Зачатки критики професійної. Поява жанрів критичного огляду: статтей, рецензій. Зв’язок критичних методів з естетичними нормати літературних напрямків.
Тема 2. Класицистична критика. Її значення для утвердження національного престижу нової російської літератури. Жанри та стилі, нормативізм ранньої російської критики. Значення праць М.В. Ломоносова («Письмо о правилах российского стихотворства», «Краткое руководство красноречию», «Риторика», «Предисловие о пользе книг церковных в российском языке») для розробки основних понять і прийомів класицистичної критики. Ломоносов як творець теорії російської оди. Вчення про три «штилі» і проблеми жанра. Роль В.К. Тредіаковського у розробці літературно-критичних проблем. Кодекс класи стичного епосу в передмові до «Тилемахіди». Внесок Тредіаковського у вчення про оду, комедію, про специфіку мистецтва з наукою. Розробка А.П. Сумароковим теорії драми та пісні. Завершення формування естетичного кодексу російського класицизму. Значення полеміки між Ломоносовим, Тредіаковським та Сумароковим щодо «високого» та «низького» стилю. Подальша розробка проблем класицистичної критики у другій половині XVIII ст. Передмова М.М. Хераськова до «Росіяде» («Погляд на епічні поеми») як новий етап у розвитку теорії епопеї і наближення цього жанру до сучасності. Трактат Г.Р. Державіна «Міркування про ліричну поезію або про оду» як підсумок практичної розробки і теоретичного осмислення поетики одного з провідних жанрів класицизму. Еволюція жанрів критики від трактатів і ріторік до статей і відгуків. Професіоналізація критики. Відділення критичного твору від письменницького.
Тема 3. Критика сентименталізму. Гуманістичний зміст сентименталізму, демократичні тенденції, суперечливий зв'язок з просвітою. Естетичне новаторство, боротьба з канонами класицизму, нові образи і жанри. Відкриття внутрішнього світу людини. М.М. Карамзін як яскравий представник російського сентименталізму. «Московський журнал» і «Вісник Європи» під редакцією Карамзіна. Белінський про Карамзіна як «засновника критики в російській літературі». Розробка Карамзіним жанру рецензії, літературного портрета. Вчення Карамзіна про критику як «про науку смаку». Розробка основних категорій естетики сентименталізму в статтях «Думки про самоту». «Що потрібне авторові?», «Чому в Росії мало авторських талантів?», «Про випадки і характери в російській історії, які можуть бути предметом витівок». Вчення Карамзіна про стиль як складова частина естетики сентименталізму. Школа Карамзіна в російській критиці.
Тема 4. Елементи програми сатиричного (просвітницького) реалізму в російській критиці. Загальні риси в діяльності Н.І. Новікова, І.А. Крилова і Д.І. Фонвізіна. Їхня боротьба проти класицизму і сентименталізму. Діяльність Новікова як видавця журналів «Трутень» і «Живописець», як автора «Досвіду історичного словника про російських письменників». Зв'язок А.Н. Радіщева з цією групою письменників і критиків. Розробка Новіковим, Криловим теорії російської сатири. Критичні виступи Крилова в «Глядачеві», «Санкт-петербурзькому Меркурії» і в «Пошті духів». Його твори: «Похвальна мова Ермалафіду», «Каїб». Розробка Криловим окремих проблем гротеску, бурлеску, сатири. Елементи соціального розуміння прекрасного в естетиці Крилова. Внесок Радіщева в розробку високого громадянського стилю: «Пам'ятник дактілохорєїчеському витязеві». ХVIIІ ст. як період формування російської критики, зближення її з журналістикою і сучасним літературним процесом.
Змістовий модуль 2. Специфіка літературної критики Росії ХІХ ст.
Тема 5. Основні риси розвитку російської літературної критики ХІХ століття. Розквіт російської літературної критики в ХІХ ст. Зв'язок критики з провідними літературними напрямами романтизму і критичного реалізму. Формування її основних методів. Значення провідних журналів «Вітчизняні записки», «Сучасник», «Російське слово», «Справа». Полеміка передових журналів з реакційною журналістикою – «Північною бджолою», «Сином вітчизни», «Бібліотекою для читання», «Моськвітяніном». Найбільш яскраві літературні полеміки століття. Формування класичних жанрів критики: річних оглядів, циклів статей, монографічних характеристик окремих письменників, тематичних циклів, рецензій, памфлетів, пародій. Становлення основних понять і термінів.
Тема 6. Романтичні течії в критиці. Програма раннього романтизму В.А. Жуковського. Його статті в «Віснику Європи»: «Про критику», «Письменник в суспільстві», «Про етичну користь поезії», про байки І.А. Крилова, про сатири А. Д. Кантеміра і ін. Роль К.М. Батюшкова в розробці цього напряму («Щось про поета і поезію», «Мова про вплив легкої поезії на мову»). Категорії філософського ідеалістичного романтизму. «Московський вісник», «Московський спостерігач» – органи критики цього напряму. Пошуки «верховної ідеї» критики. Кирєєвський як видавець «Європейця». Головні тези критиків-любомудрів – необхідність пошуків розумних закономірностей у світі і мистецтві, змінюваність форм і етапів в розвитку поезії.
Тема 7. Утворення концепції російського критичного реалізму. В.Г. Белінський – творець теорії російського реалізму, естетичного кодексу і концепції історії російської літератури. Основні періоди діяльності Белінського. Його провідна роль в журналах «Телескоп», «Московський спостерігач», «Вітчизняні записки» і «Сучасник». Белінський про народність літератури. Оцінка ранніх творів Некрасова, Герцена, Гончарова, Тургенева, Достоєвського в статтях «Погляд на російську літературу 1846 років», «Погляд на російську літературу 1847 років». Белінський як ідейний натхненник і організатор «натуральної школи». Чернишевський як провідна фігура російської реалістичної критики 50-60-х рр., ідейний натхненник «Сучасника». Його статті «Що таке обломовщина?», «Промінь світла в темному царстві». Геніальне тлумачення Добролюбовим творчості Гончарова, Островського, Тургенева, розробка концепції «зайвої людини» і нового героя часу. Пафос статті Добролюбова «Коли ж прийде справжній день?». Д.І. Пісарев як «третій» великий російський критик-демократ, борець за реалістичний напрям у літературі.
Змістовий модуль 3. Своєрідність російської літературної критики поч. ХХ ст.
Тема 8. Критика символізму. Символісти про мистецтво як про інтуїтивну форму пізнання таємничої суті світу і душі людини. Основні видання. Художньо-філософські принципи літературної критики В. С. Соловьева та її вплив на літературно-критичну діяльність символістів («Краса в природі», «Загальний сенс мистецтва»). Особливості тлумачення спадщини російських класиків. Класичні літературно-критичні роботи по вітчизняній поезії («Про ліричну поезію»). С. Мережковський – критик. Виступ проти традицій реалізму і публіцистичної критики. Робота «Про причини занепаду і новомий перебіг сучасної російської літератури». Філософські основи і принципи суб'єктивного релігійно-художнього методу в критиці, його втілення в дослідженнях творчості російських поетів і письменників-класиків («Л. Толстой і Достоєвський», «Дві таємниці російської поезії») і сучасників.
Тема 9. Своєрідність літературно-критичних позицій Брюсова, О. Блока, А. Білого, Вяч. Іванова, М. А. Волошина. В. Я. Брюсов як теоретик «нової поезії». Його думки про символізм (передмови до збірок «Російські символісти», «Ключі таємниць», «Далекі і близькі» і ін.). Еволюція Брюсова від «містики до реалізму». Оцінки творчості Горького, Маяковського, пролетарській поезії. Блок про символізм і романтизм, про місце художника на «страшному світі». Оцінки творчості сучасників і поетів ХIХ ст. Статті «Про драму», «Про реалістів», «Про театр». Розробка проблем інтелігенції і мистецтва, інтелігенції і народу, інтелігенції і революції («Народ і інтелігенція», «Інтелігенція і революція»). Музична і артистична символіка в статтях Блока. А. Білий – критик. Програмні статті про мистецтво символізма і релігійне мислення, про суб'єктивність художньої творчості і його переважання над реальністю («Символізм», «Луг зелений» і ін.).
Тема 10. Марксистська критика і журналістика. Соціально-класовий підхід до мистецтва. Питання про «партійність літератури». Г. В. Плеханов про суспільний пафос літературного народництва, про творчість Некрасова, Толстого, М. Горького. Діяльність Луначарського як літературного критика. Виступи проти формалізму і «чистого мистецтва», пропаганда демократичних ідей, зв'язки літератури з суспільною боротьбою. Луначарський про творчість Достоєвського, Толстого, М. Горького, Купріна, Буніна та ін. В Марксистське тлумачення традицій критичного реалізму, статті про Тургенєва, Чехова, Купріна, Буніна, М. Горького («Зайві люди»; «Базарів і Санін»; «Дві матері»; «Про М. Горького»). Критична спадщина М. Горького дореволюційного періоду. Виступи проти декадентів («Поль Верлен і декаденти»). Думки про значення російської класичної літератури («Руйнування особи»), про творчість Л. Н. Толстого, А. П. Чехова, Ф. М. Достоєвського.
Змістовий модуль 4. Російська літературна критика другої половини ХХ ст.
Тема 11. Російська літературна критика періоду боротьби за твердження в радянській літературі методу соціалістичного реалізму. Постанова «Про перебудову літературно-художніх організацій» (1932 р.) як узагальнення зростаючого досвіду радянської літератури. Значення постанови для розвитку радянської критики. Питання художньої творчості і літературної критики в доповіді Горького і виступах делегатів 1 Всесоюзного з'їзду радянських письменників. Горький – основоположник методу соціалістичного реалізму в художній літературі і видатний його теоретик. Літературно-критична діяльність Горького (виступи проти ідеалістичних, декадентських, формалістичних і вульгарно-соціологічних теорій і групових тенденцій в літературі). Дискусії в критиці 30-х років. Теоретичні і методологічні підсумки дискусій.
Тема 12. Літературна критика 50–60-х рр. ХХ ст. Соціокультурна ситуація в країні в 50–60-і роки ХХ століття. ХХ з'їзд КПРС і Постанова ЦК КПРС «Про подолання культу особи і його наслідків» (1956). Активізація критичної думки і розширення тематики дискусій. Письменницька критика як невід'ємна частина літературного процесу цих років. Критична переоцінка творчості ряду радянських письменників і критиків. Ідеологічний пафос і дискусійна спрямованість статті В.Померанцева «Про щирість у літературі». Суспільно-політичний резонанс, викликаний публікацією цієї статті. Форми буття і жанровий діапазон літературної критики 60-х років. Розмежування літературно-художніх журналів за принципом: офіційна лінія – опозиція – «почвеннічество». Протилежність суспільно-літературних позицій журналів «Новий світ» і «Жовтень». Критика і критики журналу «Новий світ» (А.Синявський, В.Лакшин, І.Віноградов, С.Рассадін та ін.). Естетична концепція «новоміровської» «реальної критики».
Тема 13. Літературна критика середини 80–поч. 90-х рр. ХХ ст. Демократичні реформи в країні. Епоха «перебудови» і «гласності». Розпад СРСР. Різка активізація літературного життя в кінці 1980 – початку 1990-х років. Публіцистика і її роль у формуванні суспільної свідомості і літературного процесу. Літературна критика і її роль у літературному процесі. Осмислення етапів розвитку історії радянської літератури в контексті перебудовних процесів. Введення в науковий зворот нових і насильницьки вилучених імен і творів в літературно-критичних статтях М.Чудакової, І.Золотусського, А.Латиніной, Е.Добренко, А.Бочарова та ін. Форми буття і жанровий діапазон літературної критики середини 80-х – початки 90-х рр. Активне осмислення об'єму й складу «поверненої літератури» в літературно-критичних роботах М.Чудакової, І.Золотусського, Л.Аннінського та ін. Роль літературної критики в процесі возз'єднання трьох гілок російської літератури ХХ століття.
Тема 14. Російська літературна критика кінця ХХ – початку ХХІ століття. Поляризація літературних видань відповідно до їх політичних позицій. Велика кількість літературно-критичних дискусій. Виникнення кризисної ситуації в літературній критиці, викликане різким скороченням журнальних закладів, зміною періодичності видань журнального і газетного типу. Тенденція до зміни статусу літературного критика. Різке скорочення зони впливу критика і критики. Відсутність каналів комунікації з широким колом читачів. Есе В.Ерофєєва «Місце критики» (1993). Стаття А.Немзера «Казка про втрачену критику» (1994). Дискусія про «самогубство літературної критики» в «Літературній газеті» (2004). Форми буття, сфера вживання, жанровий діапазон сучасної літературної критики. Проблеми і перспективи розвитку сучасної літератури в літературно-критичних виступах І.Роднянськой, Н.Іванової, А.Немзера, А.Архангельського, С.Чупрініна та ін.


  1. Структура навчальної дисципліни




Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

л

п

лаб

с.р.




л

п

лаб

с.р.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Своєрідність російської літературної критики XVIII ст.

Тема 1. Початкова стадія формування російської критики

4

2







2
















Тема 2. Класицистична критика

3

1







2
















Тема 3. Критика сентименталізму

3

1







2
















Тема 4. Елементи програми сатиричного (просвітницького) реалізму в російській критиці

4










4
















1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Разом за змістовим модулем 1

14

4







10
















Змістовий модуль 2. Специфіка літературної критики Росії ХІХ ст.

Тема 5. Основні риси розвитку російської літературної критики ХІХ століття

4

2







2
















Тема 6. Романтичні течії в критиці

4










4
















Тема 7. Утворення концепції російського критичного реалізму

4




2




2
















Разом за змістовим модулем 2

12

2

2




8
















Модуль 2

Змістовий модуль 3. Своєрідність російської літературної критики поч. ХХ ст.

Тема 8. Критика символізму

4

2







2
















Тема 9. Своєрідність літературно-критичних позицій Брюсова, О. Блока, А. Білого, Вяч. Іванова, М. А. Волошина

7

1

2




4
















Тема 10. Марксистська критика і журналістика

5

1







4
















Разом за змістовим модулем 3

16

4

2




10
















Змістовий модуль 4. Російська літературна критика другої половини ХХ ст.


1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Тема 11. Російська літературна критика періоду боротьби за твердження в радянській літературі методу соціалістичного реалізму

4

2







2
















Тема 12. Літературна критика 50–60-х рр. ХХ ст.

4

2







2
















Тема 13. Літературна критика середини 80–поч. 90-х рр. ХХ ст.

5

1







4
















Тема 14. Російська літературна критика кінця ХХ – початку ХХІ століття

5

1







4
















Разом за змістовим модулем 4

18

6

-




12















  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка