Фондова лекція з дисципліни «Забезпечення законності та прав людини в діяльності міліції громадської безпеки» тема 2: забезпечення законності в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ навчальний час 2 години



Сторінка1/3
Дата конвертації31.12.2016
Розмір0.55 Mb.
  1   2   3


МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
КАФЕДРА АДМІНІСТРАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ФОНДОВА ЛЕКЦІЯ

з дисципліни

«Забезпечення законності та прав людини в діяльності міліції громадської безпеки»

ТЕМА 2: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Навчальний час 2 години

Для слухачів навчально-наукового інституту заочного навчання
Обговорено та ухвалено на

засіданні кафедри адміністративної діяльності 28.08.2014 протокол № 1



Київ – 2014


Вид лекції:

Фондова

Категорія слухачів:

Слухачі

Кількість годин:

2 години

ДИДАКТИЧНІ ЦІЛІ:

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:

набути та розширити теоретичні знання по темі: «ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ».

ВИХОВНІ ЦІЛІ:

спонукати слухачів до постійного вдосконалення знань та професійного зростання, сприяти встановленню довірливих відносин між викладачем та слухачами.

РОЗВИВАЛЬНІ ЦІЛІ:

розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам'ять, сприяти ініціативності, активності, самостійності в роботі, привчати до систематичного, планомірного засвоєння навчального матеріалу.


МІЖПРЕДМЕТНІ ТА МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ЗВ’ЯЗКИ:

ЗАБЕЗПЕЧУЮЧІ

ДИСЦИПЛІНИ:

Адміністративна діяльність ОВС, Адміністративне право, діяльність міліції громадської безпеки, забезпечення прав людини у правоохоронній діяльності, організація охорони громадського порядку, актуальні проблеми та організація попередження правопорушень тощо.

ЗАБЕЗПЕЧУВАНІ

ДИСЦИПЛІНИ:

Забезпечення законності та прав людини в діяльності міліції громадської безпеки


НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛЕКЦІЇ:

НАОЧНІСТЬ:

схеми, таблиці, лекція, підручник, навчально-методичний комплекс

ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ:

ноутбук, мульмедійний проектор


ПЛАН ЛЕКЦІЇ

  1. Зміст державного контролю за діяльністю міліції.

  2. Нагляд органів прокуратури за діяльністю міліції та повноваження судових органів щодо здійснення контролю за діяльністю міліції.

  3. Громадський контроль в діяльності органів внутрішніх справ.

  4. Відомчий контроль

  5. Оскарження незаконних дій працівників міліції.


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

  1. Коментар Закону України «Про дисциплінарний статут ОВС»: навчальний посібник / За загальною редакцією Коваленка В.В. / Джужа О.М., Олефір В.І., Константінов С.Ф. та ін. – К.: Дакор 2011.   128 с.

  2. Адміністративна (поліцейська) діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: Підручник. Видання друге / За загальною редакцією Коваленка В.В., Римаренка Ю.І. Олефіра В.І., / Константінов С.Ф., Кузьміних Г.Б. та ін. – К. : «Директ Лайн», 2012. – 816 с. (

  3. Кузьменко О. В. Адміністративна юстиція в Україні : Навч. посіб. – К. : Атіка, 2007 р. – 155 с.

  4. Конституція України від 28 червня 1996 року.

  5. Кодекс адміністративного судочинства від 6 липня 2005 року.

  6. Закон України від 20 грудня 1990 року «Про міліцію».

  7. Закон України від 5 листопада 1991 року «Про прокуратуру».

  8. Закон України від 2 жовтня 1996 року «Про звернення громадян».

  9. Закон України від 23 грудня 1997 року «Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини».

  10. Указ Президента України від 6.04.2011 N 383/2011 "Про затвердження Положення про МВС України" .

  11. Постанова Кабінету Міністрів України від 3.11.2010 року № 996 ,,Про  забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики”

  12. Закон України від 19 червня 2003 р. “ Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави:

  13. Наказ МВС України від 10 жовтня 2004 року № 1177 «Про затвердження Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України».

  14. Наказ МВС України від 24 червня 2005 року № 500 «Про затвердження Положення про приймальню МВС України та Порядку особистого прийому громадян у приймальні МВС України».

  15. Наказ МВС України від 21.08.2013 № 808 «Про затвердження Інструкції про порядок організації та проведення комплексних інспектувань, цільових та контрольних перевірок службової діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ України».

  16. Наказ МВС України від 20.05.2011 N 217 Про затвердження Положення про Управління зв'язків із громадськістю МВС.

  17. Про ратифікацію Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання : Закон України від 21.07.2006.

  18. Наказ МВС України від 26. 03 2010 р. № 90 Про стан дисципліни і законності в діяльності ОВС».

  19. Наказ МВС України від 19.12.2011 № 936 “Про деякі питання покращання взаємодії ОВС зі ЗМІ”.

  20. Наказ МВС України від 27.12.2005 №1243 «Про Громадську раду при МВС України з питань забезпечення прав людини».

ВСТУП
Докорінна зміна суспільних відносин відповідно до цілей та принципів організації демократичної, соціальної, правової держави, оновлення системи норм права й розвиток на їх фундаменті принципово нового способу функціонування державного апарату, відповідаючого вимогам законності, неможливі без належної організації і здійснення контролю та нагляду за законністю діяльності органів і підрозділі внутрішніх справ України. Конституція України законодавчо закріпила курс на забезпечення верховенства права, охорону прав, свобод і законних інтересів громадян у державному управлінні, усіх сферах суспільного життя.

Контроль та нагляд основні способи забезпечення законності і дисципліни в діяльності правоохоронних органів загалом, і міліції зокрема. Водночас вони є найважливішими функціями держави. Без організації та здійснення контролю і нагляду ускладнюється ефективна робота органів і підрозділів внутрішніх справ, оскільки будь-яке рішення у сфері державного управління закінчується контролем за їх виконанням, інакше вони не матимуть сенсу. Контроль та нагляд є факторами, що дисциплінують поведінку працівників міліції та громадян як у сфері державного управління, так і в суспільстві взагалі.

Контроль та нагляд – важливі чинники вдосконалення системи управлінських відносин в системі органів внутрішніх справ України, оновлення якої має здійснюватись шляхом використання відповідних заходів щодо відслідковування процесу реформ, які здійснюються в суспільстві .

За законністю діяльності міліції здійснюється достатньо розгалужена система контролю. Контроль здійснюють державні органи загальної компетенції (надвідомчий контроль), вищі за підпорядкованістю органи відомчої компетенції (відомчий контроль), спеціалізовані контролюючі органи міжвідомчої компетенції, створені для здійснення суто контрольних повноважень за предметною спрямованістю (міжвідомчий контроль), судові органи, а також громадськість. У той же час говорити про те, що система контролю за законністю в ОВС працює чітко не можна. Удосконалення потребує як законодавство, що визначає правовий статус та повноваження контрольно-наглядових органів, так і їх структура. Нечітке окреслення завдань та функцій органів контролю і нагляду, недостатня визначеність способів їх взаємодії перешкоджає належному здійсненню заходів щодо відслідковування реформаторських процесів в системі МВС України.

Нині постає проблема реорганізації як державного, так і недержавного контролю, прокурорського нагляду. Її вирішення вимагає комплексного підходу. Необхідно вдосконалювати форми і методи контрольно-наглядової діяльності, шукати шляхи підвищення їх ефективності. Більш чіткого визначення потребують повноваження контролюючих органів, назріла також проблема часткового перерозподілу їх контрольних повноважень.

Суттєву роль у забезпеченні ефективності контролю та нагляду відіграватиме координація і взаємодія між контролюючими органами і прокуратурою, як єдиним органом, що здійснює наглядові функції в державі, оскільки вони мають спільну мету ─ захист та охорону законності та дисципліни в державному управлінні, у суспільстві в цілому. Наглядові функції притаманні тільки одному державному органу — прокуратурі. Усі інші форми діяльності щодо відслідковування процесів, котрі зараз відбуваються в суспільстві, а також спеціалізовані структури, на які покладені такі завдання, як би вони або їх діяльність не називалась, здійснюють не нагляд, а контроль.



  1. Зміст державного контролю за діяльністю міліції.


Повноваження Верховної Ради України щодо здійснення контролю та забезпечення діяльності міліції.

Як відомо, найвищим органом державної влади в Україні є орган законодавчої влади – Верховна Рада України. Повноваження Верховної Ради України щодо забезпечення діяльності міліції визначені Конституцією України.

По-перше, згідно з п. 22 ст. 85 Конституції України Верховна Рада України затверджує загальну структуру, чисельність, визначає функції МВС України, в тому числі і міліції, як складової частини МВС, інакше кажучи причетна до процесу затвердження і формування міліції.

По-друге, за пропозицією не менше як однієї третини народних депутатів від її конституційного складу Верховна Рада може розглядати питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та конституційною більшістю приймати резолюцію недовіри йому і, в тому числі, міністру внутрішніх справ України відповідно, як члену Кабінету Міністрів України, що тягне за собою його відставку.

По-третє, виключно в законодавчому порядку визначаються основи національної безпеки країни, складовою частиною якої є дотримання правопорядку, правовий режим воєнного і надзвичайного стану, надзвичайної екологічної ситуації, діяння, які є злочинами, адміністративним правопорушеннями та відповідальність за них, встановлюються спеціальні звання, воєнний чи надзвичайний стан в Україні чи в її окремих місцевостях, оголошується загальна чи часткова мобілізація, окремі місцевості можуть оголошуватись зонами надзвичайної ситуації тощо.

Відповідно до Конституції України, Законів України «Про статус народного депутата України», «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» право вищого контролю за законністю в діяльності ОВС належить Верховній Раді України, як законодавчому органу державної влади. Верховна Рада вибирає з числа депутатів відповідних спеціалістів, які включаються в постійні комітети для попереднього розгляду питань стосовно контролю за діяльністю державних органів і організацій.

Робочим органом Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності є комітет Верховної Ради України з забезпечення правоохоронної діяльності.

Згідно з Законом України «Про Комітети Верховної Ради України» вказаний комітет з питань, віднесених до його відання, здійснює контроль за виконанням міліцією Конституції та Законів України, вивчає практику застосування, впровадження та виконання прийнятих законів або їх окремих положень та ефективністю їх дії, проводить дослідження тенденцій та прогнозування ситуації з питань правоохоронної діяльності.

В порядку контролю за додержанням Конституції і законів України інших правових актів, прийнятих Верховною Радою України, за законністю, економією та ефективністю витрат, що здійснюються з державного бюджету, комітету, під час здійснення ним своїх функцій, надане право заслуховувати Міністра внутрішніх справ.

На пропозицію комітету Міністр внутрішніх справ зобов’язаний прибути на його засідання та дати роз’яснення щодо питань, які розглядаються комітетом в порядку здійснення контрольних повноважень, за неявку на засідання комітету, надання недостовірної, неповної інформації, відмову надати інформацію або за навмисне її приховування міністр несе відповідальність відповідно до законодавства України. Це положення не поширюється на інформацію, що становить державну таємницю, доступ до якої регулюється спеціальним законодавством.

Комітетом надано також право вимагати присутності вищих посадових осіб МВС на засіданні Верховної Ради України під час розгляду питань, що стосуються діяльності міліції та вносити пропозиції щодо заслуховування на сесії Верховної Ради України звітів міністра внутрішніх справ України.

Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює також Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, який у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23 грудня 1997 року, законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

До сфери діяльності Уповноваженого Верховної Ради з прав людини віднесені захист прав і свобод людини і громадянина, запобігання їх порушенню або сприяння їх поновленню.

З цією метою відповідним законом Уповноваженому Верховної Ради з прав людини надані широкі повноваження, у відповідності з якими він має право невідкладного прийому посадовими особами ОВС безперешкодно відвідувати всі органи внутрішніх справ і бути присутніми на засіданнях колегії МВС України, ГУ і УМВС України в областях, м. Києві та на залізниці.



Уповноважений має право:

  1. невідкладного прийому всіма посадовими особами ОВС;

  2. бути присутнім на службових нарадах всіх рівнів ОВС;

  3. безперешкодно відвідувати органи внутрішніх справ;

  4. на ознайомлення з документами, у тому числі тими, що містять інформацію з обмеженим доступом, та отримання їх копій в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, органах прокуратури, включаючи справи, які знаходяться в судах.

  5. вимагати від посадових і службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності сприяння проведенню перевірок діяльності підконтрольних і підпорядкованих їм підприємств, установ, організацій, виділення спеціалістів для участі у проведенні перевірок, експертиз і надання відповідних висновків;

  6. запрошувати посадових і службових осіб для отримання від них усних або письмових пояснень щодо обставин, які перевіряються по справі;

  7. відвідувати у будь-який час місця тримання затриманих, попереднього ув'язнення, опитувати осіб, які там перебувають, та отримувати інформацію щодо умов їх утримання;

  8. бути присутнім на засіданнях судів усіх інстанцій, у тому числі на закритих судових засіданнях, за умови згоди суб'єкта права, в інтересах якого судовий розгляд оголошено закритим;

  9. звертатися до суду із заявою про захист прав і свобод людини і громадянина, які за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть цього зробити самостійно, а також особисто або через свого представника брати участь у судовому процесі у випадках та порядку, встановлених законом;

  10. направляти у відповідні органи акти реагування Уповноваженого у разі виявлення порушень прав і свобод людини і громадянина для вжиття цими органами заходів;

  11. перевіряти стан додержання встановлених прав і свобод людини і громадянина відповідними державними органами, в тому числі тими, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність.

ОВС, їх посадові та службові особи, до яких звернувся Уповноважений, зобов'язані співпрацювати з ним і надавати йому необхідну допомогу, зокрема:

  1. забезпечувати доступ до матеріалів і документів, у тому числі на засадах, зазначених нормативними актами про охорону державної та службової таємниць;

  2. надавати інформацію і пояснення стосовно фактичної і правової підстави своїх дій та рішень.

Відмова органів внутрішніх справ, їх посадових і службових осіб від співпраці, а також умисне приховування або надання неправдивих даних, будь-яке незаконне втручання в діяльність Уповноваженого з метою протидії тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Подання Уповноваженого - акт, який вноситься Уповноваженим до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, їх посадовим і службовим особам для вжиття відповідних заходів у місячний строк щодо усунення виявлених порушень прав і свобод людини і громадянина.

Протягом першого кварталу кожного року Уповноважений представляє Верховній Раді України щорічну доповідь про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні та про виявлені недоліки в законодавстві щодо захисту прав і свобод людини і громадянина.



Повноваження Президента України щодо здійснення контролю та забезпечення діяльності міліції.

Згідно з Конституцією України Президент України є главою держави і гарантом її суверенітету, прав і свобод людини і громадянина.

Президент України:


  • забезпечує національну безпеку України;

  • відповідно до Закону приймає рішення про введення в Україні або в її окремих місцевостях правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, проведення загальної чи часткової мобілізації, оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;

  • присвоює вищі спеціальні звання.

Президент України здійснює також державний контроль за законністю діяльності ОВС. Відповідно до Конституції України він здійснює оперативне керівництво органами виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України, міністерствами та відомствами; видає укази та розпорядження, які стосуються питань боротьби зі злочинністю та зміцнення законності.

Рада Національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони, до її складу за посадою входить Міністр внутрішніх справ України.

Згідно з Конституцією України та законами України «Про основи національної безпеки України» та «Про Раду Національної безпеки і оборони України» функціями Ради Національної безпеки і оборони України є координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади в тому числі і міліції у сфері Національної безпеки у мирний час і в умовах воєнного чи надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України.

Відповідно до зазначених функцій РНБО України розробляє та розглядає на своїх засіданнях питання, що належать до сфери національної безпеки та надає Президенту України пропозиції щодо визначення напрямів забезпечення національної безпеки у сфері забезпечення правопорядку, проектів державних програм, законів, указів Президента, інших нормативних актів і документів з питань забезпечення правопорядку, матеріального, фінансового, кадрового, організаційного та іншого забезпечення, виконання заходів з цих питань, координації діяльності органів виконавчої влади по підтриманню громадського порядку в умовах воєнного та надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України.

До повноважень Ради національної безпеки і оборони України щодо забезпечення дисципліни та законності в ОВС необхідно віднести такі: залучення контрольних, інспекційних та наглядових органів, що функціонують у системі виконавчої влади, до здійснення контролю за своєчасністю та якістю виконання прийнятих Радою національної безпеки і оборони України рішень, введених в дію указами Президента України з питань діяльності ОВС; здійснення поточного контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки; розроблення та розгляд на своїх засіданнях питань, які відповідно до Конституції та законів України належать до сфери національної безпеки.



Повноваження Кабінету Міністрів України щодо здійснення контролю та забезпечення діяльності міліції.

Для формування і реалізації політики Кабінету Міністрів у сфері забезпечення правопорядку робочим органом КМУ є урядовий комітет з питань оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної діяльності.

Згідно з положенням урядовий комітет розглядає та схвалює концепції проектів нормативно-правових актів та інших документів з питань правоохоронної діяльності, що підлягають розробленню, розглядає, врегульовує розбіжності та схвалює проекти нормативно-правових актів та інших документів, що подаються на розгляд Кабінету Міністрів України МВС України відповідно до встановленого регламенту, розглядає інші питання, пов’язані з формуванням та реалізацією державної політики у сфері правоохоронної діяльності.

Конституція України в п. 7 ст. 116 чітко закріпляє повноваження Кабінету Міністрів України, а саме:

1) забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України;

2) вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

3) забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону;

4) здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;

5) спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади;

6) виконує інші функції, визначені Конституцією та законами України, актами Президента України.

Основне завдання Кабінету Міністрів України щодо здійснення контролю за діяльністю міліції полягає в перевірці виконання своїх постанов щодо охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю.

Відповідно до положень Європейської хартії про місцеве самоврядування, основні повноваження місцевого самоврядування встановлюються конституцією або законом. В Україні вони закріплені в загальному вигляді у ст.143 Основного Закону, а їх деталізація міститься в Законі «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших правових актах.

Стаття 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад щодо ОГП: заслуховування інформації прокурорів та керівників органів внутрішніх справ про стан законності, боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на відповідній території; прийняття у межах, визначених законом, рішень з питань боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність; визначення територій, на яких можуть проводитися потенційно небезпечні заходи в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової техніки;

До повноважень щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян відносяться: власні (самоврядні) повноваження (стаття 38.):

1) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо створення відповідно до закону міліції, що утримується за рахунок коштів місцевого самоврядування, вирішення питань про чисельність працівників такої міліції, про витрати на їх утримання, здійснення матеріально-технічного забезпечення їх діяльності, створення для них необхідних житлово-побутових умов;

а) сприяння діяльності органів суду, прокуратури, юстиції, служби безпеки, внутрішніх справ, адвокатури і Державної кримінально-виконавчої служби України;

б) делеговані повноваження:

2) забезпечення вимог законодавства щодо розгляду звернень громадян, здійснення контролю за станом цієї роботи на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності;

3) вжиття у разі надзвичайних ситуацій необхідних заходів відповідно до закону щодо забезпечення державного і громадського порядку, життєдіяльності підприємств, установ та організацій, врятування життя людей, захисту їх здоров'я, збереження матеріальних цінностей;

4) вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку;

5) погодження проекту плану проведення потенційно небезпечних заходів в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової техніки; взаємодія з органами військового управління під час планування та проведення таких заходів з метою запобігання і недопущення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків відповідно до закону;

6) розгляд справ про адміністративні правопорушення, віднесені законом до їх відання; утворення адміністративних комісій та комісій з питань боротьби зі злочинністю, спрямування їх діяльності;

7) реєстрація у встановленому порядку місцевих об'єднань громадян, органів територіальної самоорганізації населення, які створюються і діють відповідно до законодавства.

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка