Філософський факультет



Сторінка20/23
Дата конвертації05.11.2016
Розмір4.12 Mb.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23
Тема 1.

Теоретичні витоки феноменології та зародження феноменологічних ідей

Предмет феноменології. Зародження феноменології та її розвиток у працях учнів і послідовників Е. Гусерля. Місце феноменології у сучасній філософії. Зв’язок феноменології та інших гуманітарних дисциплін.

Періодизація творчості Гусерля. Вплив ідей інтенційної психології Ф. Брентано на творчість Е. Гусерля. Критика психологізму в І томі “Логічних досліджень”. Формування першого варіанту феноменології як дескриптивної науки в ІІ томі “Логічних досліджень”.

Критика натуралізму та історицизму як форм релятивізму у праці “Філософія як строга наука”. Програма розбудови феноменологічної філософії.



Тема 2.

Головні поняття трансцендентальної феноменології

Поняття феномену у феноменології. Відмінність феноменологічного розуміння феномену від класичної концепції феномену. Співвідношення понять “феномен”, “факт”, “сутність”.

Поняття природної настанови. Головні елементи світу природної настанови. Виключення природної настанови.

Поняття феноменологічної редукції, передумови її виникнення. Зв’язок понять “редукція”, “еpoche”, “залучення в дужки”. Структура редукційної діяльності: “залучення в дужки” природного об’єктивного світу; “залучення в дужки” індивідуальних предметностей; виключення чистого Ego; виключення трансценденції Бога. Ейдетична та трансцендентальна редукції.

Інтенційність як фундаментальна характеристика свідомості. Поняття інтенційності у Середньовіччі та психології Брентано. Поняття “ноема”, “ноеза”, “смисл”, “ноематичне ядро”.

Тема 3.

Феноменологічна концепція внутрішньої свідомості часу

Особливості феноменологічної концепції часу у праці “Феноменологія внутрішньої свідомості часу”. Темпоральна структура сприйняття: ретенція і протенція. Ретенція та репродукція. Рівні конституювання часу. Квазі-темпоральний характер потоку свідомості. Поняття “горизонту”.




Тема 4.

Концепція інтерсуб’єктивності у трансцендентальній феноменології

Проблема подолання соліпсизму у праці “Картезіанські медитації” та наближення до інтерсуб’єктивної проблематики.

Поняття трансцендентальної інтерсуб’єктивності як спільної основи досвіду різних суб’єктів. Поняття аппрезентації та парування. Рівні інтермонадної єдності. Тлумачення інтерсуб’єктивності у Ж.-П. Сартра та А. Шюца. Феноменологічна концепція інтерсуб’єктивності у вченні Е. Левінаса.
Тема 5.

Поняття “життєсвіту” як культурно-історичної передумови пізнавального відношення людини до світу

Місце праці “Криза європейських наук та трансцендентальна феноменологія” у творчості Е. Гусерля. Аналіз причин кризи європейської науки. Критика наївного об’єктивізму (фізикалізму) науки. “Життєсвіт” (Lebenswelt) як конкретно-історична основа інтерсуб’єктивного досвіду людини та нетематизований горизонт сприйняття. Переорієнтація програми феноменологічних досліджень в бік історизму. Перша історична “зустріч” феноменології Е. Гусерля та герменевтики В. Дильтая.


Тема 6.

Розвиток феноменологічних ідей у філософії ХХ століття – (4 год.)

Вплив феноменології на розвиток філософських концепцій ХХ століття. Екзистенціальна феноменологія Ж.-П. Сартра. Аксіологія М. Шелера. Феноменологічна концепція тілесності М. Мерло-Понті. Феноменологічна соціологія А. Шюца. Етика Іншого Е. Левінаса. Вплив феноменології на розвиток філософської герменевтики: В. Дильтай, М. Гайдеґер.

Застосування феноменологічної методології у різних регіонах наук: психіатрія, психоаналіз, педагогіка, право та суспільні науки, природничі науки, лінгвістична науки, естетика, теорія літератури та мистецтва, релігієзнавство та теологія.

Тема 7.

Предмет герменевтики

Значення терміну “герменевтика”. Герменевтика як мистецтво тлумачення та як напрям філософії. Актуальність герменевтики. Плюралізм герменевтичних концепцій у філософії ХХ століття (герменевтична феноменологія М. Гайдеґера, філософська герменевтика Г.-Ґ. Ґадамера, критична герменевтика Ю. Габермаса, трансцендентальна герменевтика К.-О. Апеля, герменевтична феноменологія П. Рікера, прагматична герменевтика Р. Рорті, генеалогічна герменевтика Девіда Хоя, рецептивна естетика Р. Інгардена, герменевтика фізики та космофізики).

Співвідношення герменевтики й інших сфер пізнання - філософії, філології, історії, логіки, риторики, семіотики.

Розуміння як предмет герменевтики. Розуміння, витлумачення, пояснення, інтерпретація. Проблема герменевтичного кола.

Текст як об’єкт герменевтичного аналізу. Значення і смисл.

Тема 8.

Становлення герменевтики від античності до епохи Нового часу

Особливості античної герменевтики: аісторизм, орієнтація на усне слово, зв'язок з риторикою. Роль текстів Гомера для античної культури. Трактат Аристотеля “Про витлумачення”.

Каббала як перша замкнута герменевтична система: біблійна картина світу як основа тлумачення текстів;

Вплив середньовічної картини світу на місце та роль герменевтики. Перше формулювання герменевтичного кола у Аврелія Августина: співвідношення віри ти знання. Буквальне та алегоричне тлумачення Святого Письма: Антиохійська та Олександрійська школа.

Герменевтика доби Відродження. Філологічна герменевтика ренесансних гуманістів. Протестантський підхід до тлумачення Святого Письма. Флацій Ілірійський та його “Ключ до Святого письма, або Про мову Святих книг”.

Тема 9.

Універсальна герменевтика Ф. Шляермахера

Методологічна свідомість Нового часу та її вплив на герменевтику. Пошук загальних правил та методів інтерпретації.

Особливості романтичного світогляду та їх вплив на універсальну герменевтику Ф. Шляермахера. Розуміння як предмет універсальної герменевтики. Граматична й психологічна складові тлумачення. Дивінаційний та порівняльний методи розуміння. Принцип герменевтичного кола: розуміння цілого з частин, частин з цілого. Принцип “розуміти краще за автора” та його місце в герменевтиці Ф. Шляермахера.

Тема 10.

Герменевтика як методологія гуманітарних наук у філософії В. Дильтая

Методологічна спрямованість філософії В. Дильтая. Завдання критики історичного розуму. Співпадіння суб’єкта та предмету історичних досліджень. Психологічний та герменевтичний періоди в творчості В Дильтая. Описова психологія як підґрунтя теорії гуманітарного знання. Критика пояснюючої психології. Життя як відправна точка філософії Дильтая. Об’єктивації життя. Теза “життя може зрозуміти тільки життя”.

Перехід до герменевтичного обґрунтування наук про дух. Предмет герменевтики. Розуміння і тлумачення. Гіпостазування ідеалу об’єктивності. “Зустріч” феноменології Е. Гусерля та герменевтики В Дильтая.

Тема 11.

Герменевтична онтологія М. Гайдеґера

“Питання про буття” як провідний мотив творчості М. Гайдеґера. Два періоди в творчості Гайдеґера. Характеристика праці “Буття і час”. Необхідність деструкції історії онтології. Герменевтика як методична база “фундаментальної онтології”. Поняття екзистенціалу. Головні екзистенціали Dasein. Онтологічний статус розуміння. Герменевтичне коло між буттям та тут-буттям як модель розуміння. Перед-структура розуміння. Проективний характер смислоконституювання.

Філософія мови М. Гайдеґера. Герменевтика як “несення звістки” і “звістка”. Герменевтична функція мови. Критика репрезентативної теорії мови. Мова як “оселя буття”. Поезія як відкриття звістки буття.
Тема 12.

Філософська герменевтика Г.- Ґ. Ґадамера

Герменевтика як “універсальний аспект філософії” (Г.- Ґ. Ґадамер). Філософська герменевтика як універсальне філософське підґрунтя пізнання. Співвідношення істини і методу в пізнанні. Поняття істини в герменевтиці Ґадамера. Досвід мистецтва, історії, мови як можливості неметодичного освоєння дійсності. Критика понять естетичної, історичної та мовної свідомості.

Поняття дієво-історичної свідомості. Передсуди як передумова розуміння. Діалогічна природа розуміння. Аналіз структури герменевтичного досвіду. Злиття горизонтів як умова розуміння.

Мова як горизонт герменевтичної онтології. Мова філософії та поезії, її відмінність від мови науки. Мовна детермінація дієво-історичної свідомості. Мовна природа розуміння. Гра як модель розуміння.



Тема 13.

Герменевтичні концепції П. Рікера, Р. Рорті. Поняття “герменевтики фізики та космофізики”

Феноменологічна герменевтика П. Рікера як поєднання герменевтичної та структуралістської методології. Поєднання онтологічного і методологічного виміру герменевтики. Критика декартової концепції суб’єкта та можливостей самопізнання. Герменевтичне витлумачення як спосіб самоідентифікації.

Критика Р. Рорті репрезентативної моделі пізнання. Герменевтика та повчання. Систематична філософія та повчальна філософія. Іронія як форма ставлення до дійсності.

Поняття “герменевтики фізики”. Антропний принцип. Планківська космофізика як герменевтика Всесвіту.


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

  1. Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии и феноменологической философии. – М. : Дом интеллектуальной книги, 1999. – Т. І – 336 с.

  2. Гуссерль Эдмунд. Избранные работы / Сост. В.А. Куренной. М. : Издаетльский дом “Территория будущего”, 2005. – 464 с.

  3. Гуссерль Э. Логические исследования. Часть І. Пролегомены к чистой логике. – К. : Вентури, 1995. – 256 с.

  4. Гуссерль Э. Картезианские размышления. – СПб : Наука ; Ювента, 1998. – 320 с.

  5. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. – СПб : Владимир Даль , 2004. – 399 с.

  6. Гуссерль Э. Феноменология внутреннего сознания времени. Собр. соч. – Т. 1. – М. : Гнозис, 1994. – 162 с.

  7. Гуссерль Э. Феноменология. Статья в Британской энциклопедии. [пер, предисл, примеч. В.И. Молчанова] – Логос, 1991. – № 1. – С. 12 – 21.

  8. Богачов А. Філософська герменевтика. – К. : Курс, 2006. – С. 90 –106.

  9. Вандельфелс Бернхард Вступ до феноменології. – К. : Альтерпрес, 2002. – 176 с. – (Сучасна гуманітарна бібліотека).

  10. Ингарден Р. Введение в феноменологию Эдмунда Гуссерля: Лекции 1967 г. в Осло. (пер. с норвежок. Денежкин А., Куренной В.) – М . : Дом интеллект. книги, 1999. – 224 с.

  11. Исследования по феноменологии и философской герменевтике. – Мн. : ЕГУ, 2001. – 304 с.

  12. Кебуладзе В. Феноменологія. Навчальний посібник. – ППС : 2002, 2005. – 118 с.

  13. Кошарний С. О. Біля джерел філософської герменевтики (В. Дільтей та Е. Гуссерль). – К. : Наука, 1992. – 124 с.

  14. Кошарний С. О. Феноменологічна концепція філософії Е. Гуссерля: критичний аналіз. – К. : Український Центр духовної культури, 2005. – 372 с.

  15. Молчанов В. И.  Время и сознание. Критика феноменологической философии: Моногр. – М. : Высш. шк., 1998. – 144 с.

  16. Моріс Мерло-Понті Видиме й невидиме з робочими нотатками / [пер. з фр. Є. Марківа; упоряд. К. Лефор]. – Київ: Вид. Дім. “Вид. дім “КМ Академія”, 2003 – 265 с.

  17. Очерки феноменологической философии : Учеб. пособие / Под. ред. Я. А. Слинина, Б. В. Маркова. – СПБ. : Изд-во С. -Петербургского университета, 1997. – 224 с.

  18. Прехтль П. Введение в феноменологию Гуссерля. – Томск : Водолей, 1999. – 96 с.

  19. Причепій Е. М. Феноменологічна теорія свідомості Е. Гуссерля. – Київ : Наукова думка, 1971. – 103 с.

  20. Сартр Ж.–П. Буття і ніщо: Нарис феноменологічної онтології / [пер. з фр. В. Лях, П. Таращук]. – К. : Основи, 2001. – 854 с.

  21. Хайдеггер М. Пролегомены к истории понятия времени / ; [пер. с нем., послеслов. Е. В. Борисов]. – Томск : Водолей, 1998. – 384 с.

  22. Федорика Д. Інтенціональність і самосвідомість / Федорика Д. ; [пер. з англ. Т. Добко] // Досвід людської особи: нариси з філософської антропології. – Львів : Свічадо, 2000. – C. 67–122. – (Антологія персоналістсичної думки).

  23. Феноменологія і філософський метод. Щорічник Українського феноменологічного товариства 1999 р. – К. : Тандем, 2000. – 228 с.

  24. Феноменологія: рецепція в Східній Європі : Щорічник 2000 / Українське феноменологічне товариство при Українському філософському фонді : [відп. ред. А. Л. Богачов]. – К. : Тандем, 2001. – 242 с.

  25. Шпигельберт Г. Феноменологическое движение. Историческое введение. – М. : Логос, 2002. – 680 с.

  26. Dostal Robert J. Time and Phenomenology in Husserl and Heidegger / Dostal R. J. // The Cambridge Companion to Heidegger. – Ed. C. Guignon. : Cambridge University Press, 1993. – P. 141–170.

  27. Ricoeur P. Phenomenology and Hermeneutics / Ricoeur P. ; [еd. and trans. John B. Thompson] // Hermeneutics and the Human Sciences. – Cambridge, 1988. – P. 101–128.

  28. Sokolovski R. Introduction to Phenomenology / Cambridge de University press, 2000. – 238 S.

  29. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів : Літопис, 1996. – 634 с.

  30. Богачов А. Передісторія філософської герменевтики. – Наукові записки НаУКМА. – К. : Стилос, 2000. – Т. 18. – С. 17–21.

  31. Богачов А. Філософська герменевтика. – К. : Курс, 2006. – 405 с.

  32. Быстрицкий Е. К. Научное познание и проблема понимания. – К. : Наукова думка, 1986. – 136 с.

  33. Возняк Т. С. Тексти і переклади. – Харків : Фоліо, 1998. – 667 с.

  34. Ґадамер Г.-Ґ. Герменевтика і поетика : Вибрані твори. – К. : Юніверс, 2001. – 288 с.

  35. Ґадамер Г.-Ґ. Істина і метод: основи філософської герменевтики ; [пер. з нім. О. Мокровольський]. – К. : Юніверс, 2000. – Т. І. – 464 с.

  36. Ґадамер Г.-Ґ. Істина і метод. Герменевтика ІІ : Основи філософської герменевтики ; [пер. з нім. М. Кушнір]. – К. : Юніверс, 2000. – Т. ІІ – 478 с.

  37. Ґадамер Г.-Ґ. Поезія і філософія / Ґадамер Г.-Ґ. ; [пер. з нім. С. Голендер] // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів : Літопис, 1996. – С. 208–215.

  38. Ґадамер Г.-Ґ. Про вклад поезії у пошук істини / Ґадамер Г.-Ґ. ; [пер. з нім. Т. Возняк] // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів : Літопис, 1996. – С. 216–222.

  39. Гайдеґґер М. Дорогою до мови ; [пер. з нім. В. Кам’янець]. – Львів : Літопис, 2007. – 232 с.

  40. Герменевтика: история и современность : (критические очерки). – М. : Мысль, 1985 – 303 с.

  41. Гайденко П. П. Прорыв к трансцендентному : Новая онтология ХХ века. – М.: Республика, 1997. – 496 с.

  42. Дільтей В. Виникнення герменевтики. Додатки з рукописів // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки : [хрестоматія]. – К. : Ваклер, 1996. – С. 33–60.

  43. Дильтей В. Наброски к критике исторического разума / [пер. с нем. А. П. Огурцова] // Вопросы философии. – 1988. – № 4. – С. 135–153.

  44. Земляной С. Н. Герменевтика и проблема понимания // Проблемы и противоречия буржуазной философии 60-70 - х годов. – М. : Наука, 1983. – С. 230 – 266.

  45. Енциклопедія постмодернізму ; [пер. з англ. В. Шовкун, за ред.Ч. Вінквіст, В. Тейлор / наук. ред. О. Шевченко]. – К. : Вид-во Соломії Павличко “Основи”. – 2003. – 503 с.

  46. Инишев И. Н. Чтение и дискурс: трансформации герменевтики. – Вильнюс : ЕГУ, 2007. – 168 с.

  47. К Исследования по феноменологии и философской герменевтике. – Мн.: ЕГУ, 2001. – 304 с.

  48. Квіт С. М. Основи герменевтики: Навч. посіб. – К.: Вид. дім “КМ Академія”, 2003.

  49. Кошарний С. О. Біля джерел філософської герменевтики (В. Дільтей та Е. Гуссерль). – К. : Наука, 1992. – 124 с.

  50. Кошарний С. Поль Рікер та герменевтична метаморфоза феноменології / Кошарний С. // Філософська і соціологічна думка, 1995. – № 7 – 8. – С. 156–179.

  51. Ляпушкина Е. И. Введение в герменевтику: Учеб. пособие. – СПб.: Изд-во С. – Петерб. ун-та, 2002. – 96 с.

  52. Марков Б. В. М. Хайдеггер и Х.-Г. Гадамер: герменевтический проект // История современной зарубежной философии: компаративистский подход : [cб. науч. трудов / отв. ред. М. Я. Корнеев]. – СПб. : Лань, 1997. – С. 197–206.

  53. Мартін Гайдеґґер очима сучасників ; [пер. з нім. М. Д. Култаєва]. – К. : Стилос, 2002. – 128 с. – (Сучасна гуманітарна бібліотека).

  54. Микешина Л. А. Философия познания. Полемические главы. – М.: Прогресс – Традиция, 2002. – 624 с.

  55. Михайлов А. А. Современная философская герменевтика. Критический анализ. – Минск : Изд-во Университетское, 1984. – 191 с.

  56. Понимание как логико-гносеологическая проблема : сборник научных трудов / [ Быстриций Е. К., Попович М. В., Тульчинский Г. В., Филатов В. П.]. – К. : Наукова думка, 1982. – 272 с.

  57. Проблемы гуманитарного познания / [Р. В. Семенов, Г. А. Антипов, М. А. Розов, Н. И. Кузнецов]. – Новосибирск : Наука, 1986. – 336 с.

  58. Рикер П. Конфликт интерпретаций. Очерки о герменевтике / [пер. с фр. И. Сергеевой]. – М. : Медиум, 1995. – 416 с.

  59. Рорти Р. Философия и зеркало природы ; [перевод с англ. / науч. ред. В. В. Целишев]. – Новосибирск : Изд-во Новосиб. ун-та, 1997. – 320 с.

  60. Ставцев С. Н. Введение в философию Хайдеггера. – СПб. : Лань. – 2000. – 192 с.

  61. Ставцев С. Н. Герменевтическая тема в хайдеггеровских текстах // Метафизические исследования : Язык ; Альманах Лаборатории Метафизических исследований при философском факультете Санкт-Петербургского унив-та. – СПб. : Алетейя, 1999. – Выпуск 11. – С. 86–96.

  62. Сучасний науковий дискурс: Оновлення методологічної культури : [монографія] / [Лук’янець В.С., Кравченко О. М., Озадовська Л. В.]. – К., 2000. – 304 с.

  63. Феноменологія і філософський метод. Щорічник Українського феноменологічного товариства 1999 р. – К. : Тандем, 2000. – 228 с.

  64. Философия Мартина Хайдеггера и современность : [Анц В., Мотрошилова Н. В., Рорти Р., Херрман Фр.-В. фон и др.]. – М. : Наука, 1991. – 253 с.

  65. Хайдеггер М. Время и бытие : статьи и выступления ; [пер. с нем., составл., вступ. статья, комент. В. В. Бибихин]. – М. : Республика, 1993. – 447 с. – (Серия “Мыслители ХХ век”).

  66. Хайдеггер М. Пролегомены к истории понятия времени / ; [пер. с нем., послеслов. Е. В. Борисов]. – Томск : Водолей, 1998. – 384 с.

  67. Хайдеггер М. Разговор на проселочной дороге : избранные статьи позднего периода творчества / [пер. с нем. под ред. А. Л. Доброхотова]. – М. : Высшая школа, 1991. – 192 с. – (Библиотека философа).

  68. Хайдеггер и восточная философия: поиски взаимодополнительности культур / [Е. А. Торчинов, М. Я. Корнеев и др.]. – СПБ. : Издательство СПб философского общества, 2001. – 324 с.

  69. Шпигельберг Г. Феноменологическое движение. Историческое введение / [пер. с англ. под ред. М. Лебедев, О. Никифоров]. – М. : Логос, 2002. – 680 с.

  70. Carl Page Philosophical hermeneutics and its meaning for philosophy / Carl Page // Philosophy Today. – Summer, 1991. – Volume 35 : 2 – P. 127–136.

  71. Couzens Hoy David Heidegger and the hermeneutic turn / Couzens Hoy David // The Cambridge Companion to Heidegger. – Ed. C. Guignon : Cambridge University Press, 1993. – P. 170–195.

  72. Dostal Robert J. Philosophical Discourse and Ethics of Hermeneutics / Dostal Robert J. // Festivals of Interpretation. – Ed. Kathleen Wright. Albany : State University of New York, 1990. – P. 63–88.

  73. Szulakiewicz Marec Filozofia w Heidelbergu. Problem transcendentalizmu w heidelberskiej tradycji filozoficznej / Szulakiewicz Marec. – Rzeszуw, 1995. – 228 c.

15. ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

«СЕМІОТИКА»
Тема 1.

Філософія на роздоріжжі ХІХ - хх століТЬ

1. Філософія і метафізика: визначення обсягу понять та підстави розмежування.

2.Проблема антиметафізики і неметафізичної філософії: обґрунтування новітніх підходів до пізнання світу.

3.Проблема метафізики, діалектики і науки: а) завдання позитивізму О. Конта; б) марксизм про метафізику і діалектику; в) покликання Ф. Ніцше.

4. Проблема світоглядного визначення філософії.
Тема 2.

ПОШУКИ "НОВОГО КЛЮЧА" РОЗУМІННЯ ЛЮДИНИ І СВІТУ

1. Проблема об'єктивності й об'єктивної реальності: між онтологічним монізмом і дуалізмом.

2. "Суб'єктивність" і "структура" як передумови наукового дискурсу в екзистенціалізмі Ж. П. Сартра і структуралізмі К. Леві-Строса: спроба подолання епістемологічного маніхейства "матеріалізму – ідеалізму".

3. Форма і значення у феноменології мови: критика теорії Едмунда Гусерля Жаком Дерідою.

3. Постмодернізм як новий "режим означення" чи реставрація гностицизму?

Символічне перетворення світу: від "реальності" до "дійсності", або чи можливе подолання герметизму?


Тема 3.

ВІД РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ДО РЕФЕРЕНЦІЇ І СИГНІФІКАЦІЇ

(аналітичнА філософіЯ і «лінгвістичний поворот»)

1. Філософські джерела аналітичної філософії.

2. Ґотлоб Фреґе, Бертран Расел, Людвиг Вітґенштайн і логічний позитивізм про завдання прояснення «логіки нашої мови» і про можливості ясного висловлювання думки.

3. Феноменологія Е. Гусерля як спроба повернення до безпосередньої репрезентації.

4. Мова як знакове і структурне опосередкування між людиною і буттям.
Тема 4

ВІД СЕМІОЛОГІЇ ДО СЕМІОТИКИ

1.Структуралізм і постструктуралізм як некласичний варіант наукового дискурсу у гуманітаристиці.

2. Від загальної лінгвістики Ф. де Сосюра до структурної антропології Клода Леві-Строса.

3. Поняття структури і системи: до питання про онтологічний структуралізм та критика його Умберто Еко;

4. Семіотичний внесок Ч. Пірса. Розрізнення між семіологією і семіотикою. Історичні віхи на шляху до сучасної семіотики. Семіотика і наука.
Тема 5

CЕМІОТИЧНА КОМПЕТЕНЦІЯ

І. Сигніфікація: перетворення речей на знаки і об’єкти

ІІ. Код і структура: від відмінності до значення

а) код і значення. Поняття релевантності;

б) структурний код і процесуальний код;

ІІІ. Від слідів до знаків.

а) Структура знака і два роди об’єктів за Ч. С. Пірсом.

б) Семіотична компетенція: основні риси семіотичної компетенції людини та її відмінність від семіотичної компетенції тварини.
Тема 6-7

ФІЗИЧНА РЕАЛЬНІСТЬ І ЛЮДСЬКА ДІЙСНІСТЬ ЯК ДВА ВИДИ БУТТЯ

1. "Umwelt" (видосвіт) як "концепт-трансформер" подолання епістемологічної дихотомії між природою та культурою.

2. "Життєсвіт" як сукупність "видосвітів". Сприйняття як перетворення відчуттів в об’єкти досвіду.

3. Відношення як стан взаємозв’язку між фізичними речами довкілля і когнітивною конструкцією організму.

4. Відмінності між фізичними речами й об’єктами за посередництвом знака.

5. Мова і свідомість. Мова як комунікативна і моделююча система. Відмінність між мовою і мовленням.

6. Повідомлення як інформаційний феномен і його відношення до вербальної мови. Розрізнення між лінгвістичним повідомленням і мовою.

7. Людина як "семіотична тварина". "Об’єктивна реальність" чи фізична реальність і "об’єктна дійсність"?


Тема 8.

ЗАГАЛЬНОСЕМІОТИЧНІ ПОНЯТТЯ І КОНЦЕПТИ

1. Логіка знаків і символів. Назви як знаки і як символи. Символи і дискурс.

2. Сигнал і смисл. Природа лінгвістичного знака. Незмінність та мінливість знака.

3. Мовні вартості. Поняття синтагми і синтагматичні відношення.

4. Знакові системи і комунікативні моделі. Інформація і код. Лексичні і візуальні коди. Поняття лінгвістичного коду.

5. Метафора і проблема подвійного значення. Інтерпретант та інтерпретанта як ментальна подія і проблема референтності.

6. Поняття семіозу та його рівні.

1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка