Філософський факультет



Сторінка2/23
Дата конвертації05.11.2016
Розмір4.12 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23

Діодор Кронос (IV ст.). Проблема співвідношення можливості і дійсності.



Частина друга. КЛАСИЧНА ГРЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ

Тема 13. ФІЛОСОФІЯ ПЛАТОНА

Платон (427-347рр. до Р.Х.). Особа Платона. Творча спадщина. Попередники. Зустріч із Сократом. Філософський діалог. Академія Платона. Філософське вчення Платона. Формування засад Ідеалізму. Обгрунтування метафізики. Другу навігація. Онтологія. Вчення про ідеї. Природа ідей. Світ ідей і його структурна побудова. Смисл терміну “ідея”. Світ ідей і світ речей. Ідеї – взірці речей. Речі – тіні ідей. Алегорія печери. Гносеологія. Процес пізнання ідей. Пізнання як пригадування (анамнезіс). Поняття “Ерос” і його роль у процесі пізнання. Платонічна любов як алогічний шлях до абсолюту. Аналіз знання. Види знання. Діалектика як метод. Фізичне вчення Платона. Доцільність світу. Поняття Деміурга і його функції. Матерія (хора). Душа світу. Вчення про людину. Поняття душі. Види душі. Душа і тіло. Метемпсихоз і есхатологія. Етичне вчення Платона. Поняття чесноти. Види чеснот. Вчення про добро. Розуміння смислу життя. Вчення про любов. Вчення про державу (політика). Походження держави. Форми держави. Ідеальна держава. Головні прикмети ідеальної держави і її побудова. Суспільні стани у державі. Казармовий комунізм. Проблеми виховання. Соціальний смисл утопії Платона. Естетичне вчення Платона. Поняття прекрасного. Розуміння функцій мистецтва. Мистецтво як наслідування (мімезіс). Естетичний ідеал Платона. Вчення про Бога і доказ його існування. Історичне значення філософії Платона. Платон у віках.



Тема 14. ФІЛОСОФІЯ АРІСТОТЕЛЯ

Життя і діяльність Арістотеля (384-322рр. до Р.Х.). Творчий доробок. Попередники. Наукова орієнтація. Арістотель і Платон. Лікей – філософська школа Арістотеля. Філософський дискурс Платона. Предмет філософії як науки. “Перша філософія” (теоретична) і її предмет. Метафізична теорія буття. Що є річ? Критика Арістотелем платонівської теорії ідей. Вчення про можливість і дійсність. Головні причини (принципи) буття: матеріальна, формальна, діюча і цільова. Концепції матерії. “Перша” і “друга” матерія. Субстанція, акт, потенція. Поняття форми. Відношення форми до матерії. Діалектика форми і матерії. Діюча причина та її функції. Цільова причина і її функції. Причина і мета. Етелехія. Телеологізм. “Друга філософія”, її предмет. Космологічне вчення Арістотеля. Фізика. Вчення про вічність світу. Проблема руху. Простір і час. Матеріальні першопочатки (елементи). Структура світу. Вчення про першодвигун (Першу причину). Психологічне вчення Арістотеля. Вчення про душу. Функції душі. Біологічні ідеї. Теорія пізнання. Метод і його суть. Чуттєвий і раціональний ступені пізнання і їх специфіка. Поняття діючого розуму (нус поіетікос). Пасивний розум (нус патетікос). Основні риси наукового знання. Гносеологічний принцип Арістотеля: “Немає нічого у розумі, чого б раніше не було і відчуттях” і його значення. Перший класифікатор наук. Діалектика Арістотеля. Практична філософія Арістотеля. Етика. Вчення про найвище добро. Головні чесноти. Знання і моральна поведінка людини. Проблема найвищого добра. Смисл буття людини. Справедливість. Етичний ідеал. Вчення Арістотеля про суспільство і державу. Проблема виникнення держави і суспільства. Визначення людини як політичної істоти. Держава. Матерія держави. Форми державного правління. Структура суспільства. Суспільні чесноти. Економічні здогадки. Проблема рабства. Проблема публічного виховання, освіти. Приватне і публічне життя. Естетичне вчення Арістотеля. Визначення суті мистецтва. Види мистецтва. Оцінка літературних жанрів. Поетика. Соціальна функція мистецтва. Логіка Арістотеля. Визначення логіки як науки про мислення. Форми мислення: поняття і умовивід. Поняття і його природа. Дефініція. Категорії (субстанція, кількість, якість, відношення, місце, час, положення, посідання, дія, пасивний стан). Судження і його види. Поняття умовиводу. Силогізм і індукція. Теорія доказу. Сутність наукового знання. Вчення про індукцію. Історична доля логіки Арістотеля. Теологічні Погляди Арістотеля. Доказ існування Бога. Бог і світ. Історичне значення філософії Арістотеля і її вплив на філософію наступних віків. Безсмертя ідей.



Перипатетівська школа. Продовження традиції Арістотелізму. Представники Школи: Теофраст, Евдем, Арістоксен, Дікеарх, Стратон, Андронік з Родосу, Темістій і Олександер з Афродизії. Подальший розвиток філософії і природних наук. Коментаторська діяльність перипатетиків.

Частина третя. ЕЛЛІНІСТИЧНО-РИМСЬКА ФІЛОСОФІЯ

Тема 15. ЕПІКУР І ЕПІКУРЕЇЗМ

Загальна характеристика епохи і її духовних здобутків. Філософія Епікура (341-270рр. до Р. Х.). Життя і творчість Епікура. “Сад” Епікура і його ідеали. Завдання філософії. Каноніка. Теорія пізнання. Сенсуалізм. Проблема критерію істини і впевненості. Індуктивна логіка. Фізичне вчення Епікура. Матеріалістичний атомізм. Гіпотеза спонтанного самовідхилення атомів. Космологічні ідеї. Етичне вчення Епікура. Гедонізм. Культура розуму і чесноти як засоби щастя. Чотири головні чесноти: мудрість, хоробрість, поміркованість і справедливість. Етичні правила Епікура. Принцип: “проживи непомітно”. Вчення про людину. Проблема щастя. Проблема страху і смерті у житті людини і шляхи звільнення від них. Суспільно-політичні погляди. Зацікавлений егоїзм як спосіб поведінки громадянина. Ідеал епікурейського мудреця. Історична доля епікуреїзму.

Епікуреїзм у Римі. Творчість Лукреція Кара. Поетико-філософський твір “Про природу речей.” Атомістичний матеріалізм. Етичне вчення Лукреція Кара. Відношення до релігії. Розміркування про смертність душі. Вплив Лукреція Кара на розвиток філософської думки у Римі.

Тема 16. СТОЇЦИЗМ

Витоки і історія виникнення філософії стоїцизму. Філософські попередники. Засновники і творці філософії стоїцизму: Зенон з Кітіону, Хрісіпп, Арістон і Геріл з Карфагену. Предмет філософії як науки. Логічне вчення. Визначення предмету логіки. Проблеми гносеології. Генезис пізнання. Концептуалізм. Вчення про мову. Критерій істини. Фізичне вчення. Походження космосу. Гілозоїстичний матеріалізм. Динамізм. Пневма – Логос світу. Фаталістичний детермінізм. Пантеїзм. Теорія вічного кругообігу. Вчення про людську душу. Етичне вчення стоїків. Проблема вищого добра. Свобода. Етичний принцип: “Жити згідно з природою”. Проблема щастя і чесноти. Головні ознаки чеснот. Проблема добра і зла. Моральні цінності. Апатія. Ідеал стоїчного мудреця. Суспільні погляди. Людина і суспільство. Космополітизм як суспільний ідеал. Суспільний принцип: “усі люди – громадяни всесвітнього царства розуму”.

Римський стоїцизм.

Посідоній (135-51рр. до Р.Х.). Заняття науками. Питання філософської антропології. Космологічні ідеї. Світ як вогненна пневма. Вчення про “сім’яні логоси”. Філософія історії. Розміркування про прогрес.

Панецій (185-110рр. до Р.Х.). вплив попередньої філософії. Мандрівник. Зацікавлення природничими науками. Визнання самостійності особистості. Етика. Розрізнення теоретичних і практичних чеснот. Релігійні рефлексії. Алегоризм.

Луцій Анней Сенека (3-65рр. до Р.Х.). Політична кар’єра. Епоха. Вчитель імператора Нерона. Творчо-філософська спадщина. Відношення до попередників. Виокремлення моральної проблематики. Моральні листи до Луцілія. Ідеал мудреця. Пантеїзм. Вчення про душу. Уявлення про Бога. Відношення до міфології. Антропологічна проблематика. Рівність людей. Проблема рабства. Історичне значення Сенеки для розвитку філософії наступних віків.

Епіктет (50-138рр. до Р.Х.). Вільновідпущений раб. У чому щастя людини? Що нам належиться? Байдужість до світу. Доля і можливість бути собою. Внутрішня свобода людини.

Марк Аврелій (121-180рр. від Р.Х.). Філософ на троні. Мужність бути собою. Наодинці зі собою. Ідеал людини. Рівність людей. Розум і громадянскість.

Ціцерон (106-43рр. до Р. Х.). Державний діяч і оратор. Еклектизм у філософії. Роль філософії. Етичний ідеал. Проблема життя і смерті у “Тускуменських бесідах”. Трактат “Про природу богів”.

Тема 17. СКЕПТИЦИЗМ

Передумови виникнення античного скептицизму. Піррон (365-275рр. Р.Х.) – засновник скептицизму. Витоки назви школи. Зміна філософських орієнтирів. Проблема філософської рефлексії: як жити у цьому світі? Що є щастя? Проблема апатії (apateia). Спосіб відношення до речей. Принцип утримування (epoche).



Аркесілай (315-240рр. до Р.Х.) представник другої лінії скептицизму – Другої Академії. Полеміка зі стоїками. Нові орієнтири і установки філософування. Утримування від суджень. Проблема “благородності” (enlogon) і моральний вчинок.

Карнеад із Кирени (214-129рр. до Р.Х.) – представник Третьої Академії. Критика стоїцизму. Дискредитація чуттєвого пізнання. Заклик утримуватися від суджень. Ступінь вірогідності суджень. Відношення до релігії. Розуміння суспільства і моралі.

Тімон (320-230рр. до Р.Х.). Учень і послідовник Піррона. Творча спадщина. Відношення до медицини. Людина і спосіб її життя та поведінки. Атараксія. Логічні рефлексії. Гносеологічні ідеї.

Енесідем. Пірронові промови. Попередники. Тропи як засіб обгрунтування засад скептицизму. Зміст тропів. Зв’язок із вченням Геракліта.

Агріппа. Розширено вчення про тропи. Нові тропи. Поглиблення ідей скептицизму.

Секст Емпірик (ІІ ст. до Р.Х.). Творча спадщина (“Проти вчених” і “Три книги пірронових положень”). Спроба систематизації скептицизму. Критика наукового знання. Спроба відмежування скептицизму від інших вчень і попередньої філософії. Історична оцінка античного скептицизму.

Частина четверта.

Тема 18. ПЛАТОНІЗМ І НЕОПЛАТОНІЗМ

Александрійська філософія. Передумови формування нової філософії. Александрія – духовний осередок культури і філософії. Релігійна проблематика як домінанта духовного життя епохи. Теософія. Головні філософські напрямки: грецько-єврейська релігійна філософія, неоплатонізм, неопіфагореїзм.

  1. Грецько-єврейська релігійна філософія. Від філософського еклектизму до релігійно-філософського синкретизму. Філон з Олександрії – творець грецько-єврейської філософії. Життя і творчий доробок Філона. Головні засади філософії Філона. Алегоризм. Завдання філософії. Філонівська теорія Бога. Фізика. Вчення про матерію. Творчий принцип – Софія. Вчення про Логос як взірець і прототип світу. Концепція людини. Психологія. Вчення про ідеї, сили і духи. Логіка. Етика Філона. Чесноти. Пристрасті. Вплив філонізму на пізніший розвиток релігійної та філософської думки.

2. Філософія неоплатонізму. Духовні витоки неоплатонізму. Плотін – творець системи неоплатонізму. Твір “Еннеади”. Філософія Плотіна. Теорія буття. Вчення про Єдине, Розум і Душу. Матерія і світ. Проблема виникнення світу. Феноменолістична теорія світу. Вчення про людину. Душа людини. Теорія пізнання Плотіна. Містична інтуіція, аскеза, очищення. Етичне вчення Плотіна. Роди чеснот. Естетичне вчення Плотіна. Вплив неоплатонізму. Неоплатонізм і християнство.

Порфірій і його логічне вчення. Дерево Порфірія. Практична містика. Спасіння душі. Ієрархія чеснот. Заповіт середньовіччю.

Прокл. Останній античний філософ. Коментаторська діяльність. Метод практичності. Процес еманації.

Ямвліх. Міфологізація філософії. Специфіка вчення. Трактування Єдиного. Космологія. Від теогонії до теургії. Процес сакралізації.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Авраамова М.А. Учение Аристотеля о сущности. М., 1970.

Адо Пьер. Что такое античная философия. – М., 1999, С.16-67.

Античные философы (свидетельства, фрагменты и тексты). Сост. Аветисьян А.А. Киев, 1972. С.5-51.

Антология кинизма. М., 1984. С. 97-310

Антология мировой философии: В 4-х томах. М., 1969. Т.1. Ч.1. С.269-347, 536-576.

Арзакян Ц.Г. К вопросу становления истории философии как науки // Вопросы философии. 1962. №6.

Аристотель. Метафизика // Аристотель. Соч. в 4-х томах. – Т. 1., М., 1976.

Аристотель. Физика. // Аристотель. Соч. в 4-х томах.. – Т.3., М., 1981, С. 59-377.

Аристотель. Никомахова этика. // Аристотель. Соч. в 4-х тт. – Т.4., С. 53-295.

Аристотель. Большая этика. // Аристотель. Соч. в 4-х тт. – Т.4., С. 53-295.

Аристотель. О душе. // Аристотель. Соч. в 4-х тт. – Т.1., С. 369-445.

Аристотель. Политика. // Аристотель. Соч. в 4-х томах. – Т.4., М., 1983, с.375-643.

Асмус В.Ф. Античная философия. М., 1976.

Асмус В.Ф. Демокрит. М., 1960.

Асмус В.Ф. Некоторые вопросы диалектики историко-философского процесса и его познание // Вопросы философии, 1961, №1.

Асмус В.Ф. Платон. М., 1969.

Асмус В.Ф. Платон: эйдология, эстетика, учение об искустве. Историко-философские этюды. М., 1985.

Ахманов А.С. Логическое учение Аристотеля. М., 1960.

Баллер Э.А. Преемственность в развитии культуры. М., 1969.

Басов Р.А. История греческой философии. От Фалеса до Аристотеля. М., 2002.

Богомолов А.С. . Античная философия. М., 1985.

Боннар А. Греческая цивилизация. Т.1. М., 1958; Т.2, 1959.

Брамбо Р. Философы Древней Греции. М. 2002. С.200-248.

Валлон Анри. История рабства в античном мире. М., 1941.

Васильева Т.В. Афинская школа философии. М., 1985.

Васильева Т.В. Коментарии к курку история античной философии. – М., 2002, С.1-41.

Вернег Йегер. Пайдейа. М. 1997.

Визгин В.П. Генезис и структура квалитативизма Аристотеля. М., 1984.

Виндельбанд В.В. Платон. М., 1923. СПб, 1904.

Волков Г. У колыбели науки. – М., 1971.

Воронина Л.А. Основные эстетические категории Аристотеля. М., 1975.

Вундт В. Греческое мировозрение. Пг. 1916.

Вундт В. Миф и религия. СПб., 1913.

Гайденко П.П. Эволюция понятия науки. М., 1980.

Гегель Г.-В.-Ф. Лекции по истори философии. Т.Х. Ч.2.М., 1932.

Гегель Г.-В.-Ф. Сочинения. Лекции по истории философии. Т. ІХ. Ч.1.- М.,1932. С.211-229.

Гиляров Г.А. Греческие софисты. М., 1888.

Горський В.С. Соціальне середовище та історико-філософський процес. - К.,1969.

Гутеров В.А. Античная социальная утопия. Л., 1989.

Джохадзе Д.В. Диалектика Аристотеля. М., 1971.

Джохадзе Д.В. Основные этапы развития античной философии. М., 1977. С.57-69.

Дилон Дж. Средние платоники. С.-П., 2002.

Дильтей В. Типы мировозрений и обнаружение их в метафизических системах. Новые идеи в философии. Сбор.1, СПб., 1912.

Доброхотов А.Л. Категория бытия в классичекой западно-европейской философии. М., 1986.

Доброхотов А.Л. Учение досократикоа о бытии. М., 1980.

Доватур А.И. Политика и политии Аристотеля. М.-Л., 1965.

Донских О.А., Кочергин А.Н. Античная философия. М., 1993. С.3-124.

Драч Г.В. Проблема человека в раннегреческой философии. Ростов-на-Дону, 1981.

Дынник М.А. Диалектика Гераклита Эфесского. М., 1929.

Жебелев. Сократ. Берлин, 1923.

Жмудь Л.Я.Пифагор и его школа. Л., 1990.

Жожа Атанасе. Логические исследования. М., 1964.

Захара І.С. Лекції з історії філософії. Львів: Вид.ЛБА, 1997.

Зубов В.П. Аристотель. М, 1963.

Кессиди Ф.Х От мифа к логосу. М., 1972.

Кессиди Ф.Х. Платон и его эпоха. М., 1979.

Кессиди Ф.Х. Сократ. М., 1976.

Кессиди Ф.Х. Сократ. Санкт-Петербург., 2001.

Кессиди Ф.Х. Философские и эстетические взгляды Гераклита Эфесского. М., 1963.

Комарова В.Я. Учение Зенона Элейского. Л., 1981.

Кондзьолка В.В. Нариси історії античної філософії. Львів, 1993.

Кондзьолка В.В. Платон: філософія Добра. Львів, 1997.

Кондзьолка В.В. Філософія і її історія. - Львів, 1996. С.3-89.

Конрад М. Нарис історії стародавньої філософії. Рим, 1974.

Коплстон Ф. История философии, Т.1, М., 2003.

Лосев А.Ф. Античная мифология в ее историческом развитии. М., 1967.

Лосев А.Ф. Античная философия истории. М., 1977.

Лосев А.Ф. Античный космос и современная наука. М., 1927.

Лосев А.Ф. История античной эстетики (Аристотель и поздняя классика). М., 1975.

Лосев А.Ф. История античной эстетики (ранняя класика). М., 1963.

Лосев А.Ф. История античной эстетики (Софисты, Сократ, Платон). М., 1970.

Лосев Лосев А.Ф. История античной эстетики. Ранний эллинизм. М., 1974.

Лосев А.Ф. Критика платонизма у Аристотеля. М., 1929.

Лосев А.Ф. Софисты. Сократ. Платон. М.,1969.

Лосев А.Ф., Тахо-Годи. Платон и Аристотель. М., 1993.

Лосев А.Ф., Тохо-Годи. Аристотель. Жизнь и смысл. М., 1982.

Лурье С.Я. Демокрит. Тексты. Перевод. Исследования. М.-Л., 1976.

Лурье С.Я. История античной общественной мысли. – М.-Л., 1929.

Лурье С.Я. Очерки по истории античной науки. М.-Л., 1947.

Лурье С.Я. Теория бесконечно малых у древних атомистов. М.-Л., 1935.

Маковельский А.О. История логики. М., 1967. С. 89-170.

Малинин В.А. Теория истории философии // Наука и ее проблемы. - М., 1976.

Мандес М.И. Элеаты. Философские разыскания в области истории греческой философии. Одесса, 1911.

Методологические проблемы истории философии и общественной мысли. М., 1977.

Михайлова Э.Н., Чанышев А.Н. Ионийская философия. М., 1966.

Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей. Историко-философские очерки и портреты - М., 1991.

Мюллер М. Шесть систем индийской философии. М., 1901.

Нахотов И.М. Философия киников. М., 1982.

Нерсесянц В.С. Политическое учение древней Греции. М., 1979.

Нерсеянц В.С. Сократ. М., 1984.

Новицкий В.В. Платон. М., 1923.

Ортега-и-Гассет. Что такое философия. - М., 1990.

Пельман Р. История античного коммунизма. Спб., 1910.

Платон и его эпоха / Под ред. кессиди.Ф.Х. М., 1979. С. 144-172.

Платон. Гиппий Большой. Соч.: В 3-х т. М., 1968. Т.1. С.149-187.

Платон. Государство. Соч. В 3-х т. М., 1971. Т.3.Ч.1.С.89-453.

Платон. Діалоги. Київ: “Основи”, 1995.

Платон. Теэтет. Соч. В 3-х т. М., 1970; Т.2. С.233-317.

Платон. Тимей. Соч. В.3-х т. М., 1971. Т.3.Ч.1.С 455-551.

Поппер К. Відкрите суспільство і його вороги. К., 1994. Т.1. С.20-226.

Пролеев С.В. История античной философии, М. 2001.

Радциг С.И. Античная мифология. М.-Л., 1939.

Реале Дж. Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Ч.1. Античность. СПб., 1994.

Ричард Осборн. Восточная философия. – Ростов-на-Дону, 1997.

Родзинский Д. Сознание античного мудреца. М., 2003, С. 199-229.

Рожанский И.Д. Анаксагор. М., 1972.

Рожанский И.Д. Развитие естествознания в эпоху античности. М., 1979. С. 396-460.

Семушкин А.В. Эмпедокл. М., 1985.

Степанянц М.Т. Восток-Запад: диалог философов // Вопросы философии. 1989. №12.

Таннери П. Первые шаги древнегреческой науки. СПб, 1902.

Тимошенко В.Е. Материализм Демокрита. М.,1859.

Тихолаз А.Г. Геракліт. Київ, 1995.

Толстых В.И. Сократ и мы // Вопросы философии. 1976. №12.

Трубецкой С.Н. Метафизика в Древней Греции. М., 1910.

Фрагменты ранних стоиков. Т.1. Зенон и его ученики. М. 1998.

Хрестоматия по эллинистической римской философии. Свердловск. 1987.

Цехмиство И.З. Апории Зенона глазами ХХ века // Вопросы философии. 1966. №3.

Чанышев А.Н. Аристотель. М., 1981. С. 7-56.

Чанышев А.Н. Италийская философия. М., 1975.

Чанышев А.Н. Пифагор и пифагореизм // Философские наки. 1975. №4.

Чанышев А.Н. Философия Древнего мира. М. 1993.

Чанышев А.Н. Эгейская предфилософия. М., 1970.

Чернышев Б. Софисты. М., 1929.

Чижевський Дм. Лекції з історії античної філософії. - Прага, 1927.

Шинкарук В.И. Предмет та завдання історії філософії як науки. - К., 1957.

Шичалин Ю.А. История античного платонизма. М. 2000.

Эпикур. Письма. Главные мысли. Лукреций. О природе вещей. Т11. М.Л., 1946.

Юркевич Д. Розум по учению Платона и опытъ по учению Канта. Выдб. З Моск. Унив. Известий, 1865-66.

Якубанис И. Эмпедокл: философ, врач и чародей. К., 1906.

Alfieri K.E. Atomos idea. L’origine del concetto dell atomo nei pensiero greco. Calatina, 1979.

Allan D. The philosophi of Aristotle. Oxford, 1952.

Aristotle on Dialectic. “The Topies”. Oxford, 1968.

Bailey C. The Greek Atomists and Epikurus. Oxford, 1928.

Bargrave-Weaver D. The Cosmogony of Anaxagoros. “Phronesis”. 1959, v.4.

Barth H. Von Anfangen der griechischen Philosophie. Basel, 1944/

Brecht F. Heraklit. Heidelberg, 1936.

Brun I. Stoicisme. Paris. 1958.

Brun J. Socrate. Paris, 1963.

Brunschvieg L. La role du pythagoreisme dans I’evolution des idees. Paris, 1967.

Burnet I. Early Greek Philosophy. London, 1930.

Busse A. Sokrates. Berlin, 1914.

Calogero j. Studi Sull’Elatismo. Roma, 1932.

Capelle W. Die Vorsokratiker. Berlin, 1961.

Cherniss H. Aristotles criticism of Presocratic Philosophy. Baltimore,1935.

Chroust A.A. Sokrates, Man and Myth. London, 1957.

Ciurnelli d. La filosofia di Anassagora. Padova, 1947.

Cornford F. Plato’s Cosmology: Timaeus. London, 1937.

Cornford F.M. From religio to philosophy. New-York. 1957.

De Vogel C.I. Greek philosophi. Leiden, 1963-1964. Vol. 1-3.

Dupreel E. Les Sophistes. Nruchatel, 1948.

Dyraff A. Demokrits studien. Leipzig. 1899.

Ehrlich W. Philosophie der Geschichte der Philosophie. - Tubingen, 1965/

Fischer J. The Case of Socrates. Prahe, 1969.

Freeman K. Pre-socratic Philosophers. Oxford, 1959.

Frrington B. The Taith of Epicurus. I., 1967.

Gigon O. Sokrates, sein Bild in Dichtung und Geschichte. Berne. 1947.

Grant A. The ethics of Aristotle. London, 1971.

Gresson A. Sokrate, sa vie, son oeuvre, avec un expose de sa philosophie. Paris, 1956.

Grossman R.H.C. Plato today. London, 1959.

Grube G.M. Plato’s Thought. London, 1935.

Gueroult M. Philosophie de I “histoire de la philosophie”. Paris, 1970.

Gurst G. Grosse Materialisten. Leipzig. 1965.

Heidegger M. Was ist das – die Philosophie? Pfullingen, 1956.

Herzler I.O. The History of Utopian Thought, 1922.

Jaspers K. Die grossen Philosophen. Bd.1. munchen, 1957.

Kafka G. Die Vorsokratiker. Munchen, 1921. S.3-57.

Kirk G.S. Heraclitus. The Cosmik Fragments. Cambridge, 1954.

Le Blond I.M. Logique et Methode czez Aristote. Paris, 1938.

Legowicz I. Historia filizofii starozytnrj Grecii i Rzymia. W., 1973. S.59-77.

Leppi S. Protagora e la filosofia del suo tempo. Florence, 1961.

Lewy-Cleve F. Die Philosophie des Anaksagoros. Wien, 1917.

Loenen D. Protagoros and the Greek Community. Amsterdam, 1940.

Lowenheim L. Wissenschft Demokrit und ihr Einfluss auf die moderne Naturwissenschaft. Berlin, 1914.

Maier H. Die Syllogistik des Aristoteles. T., 1896.

Maier H. Sokrates, sein Werk und Seine geschichtiche Stellung. Tubingen, 1913.

Mates B. Stoic Logic. Berley, 1953.

Mumford I. The Story of Utopias. London, 1923.

Newman W. I. The Pelitics of Aristotle. V.2. Oxford. 1887.

Oates W.I. The Stoic and Epicurean Philosophers. N.Y., 1940.

Philip I.A. Pythagoros and Early Pytagoreanism. Toronto, 1969.

Polet A. Le communism dans la pensee grecque. Le Caire, 1947.

Raven J.E. Pytagoreans and Eleatics. Cambridge, 1948.

Reinhaedt K. Parmenides und die Geschichte der griechischen Philosophie. Bonn, 1916.

Ritter C. Sokrates. Tubingrn, 1931.

Robin L. Aristote. Paris, 1944.

Rolland R. Empedokles von Agrigent und das Zeitalter des Hassen. Leipzig, 1948.

Ross W. Aristotle’s Phisics. Oxford, 1936.

Ross, Sir W.D. Aristotle, London, 1943.

Sambursky S. The Physical word of the Greek. London, 1956/

Sassi M.M. Le teorie della percezione in Democrito. Fizenze, 1978.

Schrodinger E. Die Natur und die Griechen. Hamburg. 1956.

Shorey P. Platonism Ancient and Modern. Berkley. 1938.

Siegel C. Plato und Sokrates. Leipzig, 1920.

Sombursky S. The Physical World of the Late Antiquity. L., 1962.

Stenlek I. Zahi und Gestalt bei Plato und Aristoteles. Leipzig, 1938.

Stenzel I. Metaphysik des Altertums. Munchen, 1931.

Stenzel I. Plato’s Method of Dialectic. Oxford, 1940.

Tajlor A.E/ Plato: The Man and His Work, New-York. 1960/

Tatarkiewicz W. Historia estetyki. T.1. W., 1971.

Taylor A. . Aristotle. N.Y., 1955.

Taylor A.E. Sokrates. London, 1932.

Toran L. Parmenides A. Text with Translation. Commentary and Critical Essay. Princeton, 1965.

Tovar A. Sokrate, sa vie et son temps. Paris, 1954.

Vernant j.-P. Myth and Sosiety in Ancient Greece. London, 1980.

Vernent L.-P. Les origines de la pensee Grecque. Paris, 1962.

Wisdom I.O. Philosophy and its place in our culture. New York, 1975.

Woodhead W. Plsto: socratic dialogues. Edinburgh, 1953.

Zafiropoulo J. L’Ecol Eleate: Parmenide-Zenon-Melisses. P.1950.

Zatizopoulo J. Empedocle d’Agrigent. Paris, 1953.



2. ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

ІСТОРІЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ”


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка