Філософський факультет



Сторінка18/23
Дата конвертації05.11.2016
Розмір4.12 Mb.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23
Тема 1.

Свобода як предмет філософської рефлексії.

Основні напрямки вияснення змісту свободи та її інтерпретації. Проблема свободи і необхідності. Свобода, примус і насильство. Свобода на життя і влада.Свобода у первісному суспільстві: дихотомія "своє" – "чуже".

Свобода і природа; свобода і суспільство; свобода і "самість"; боротьба за свободу. Свобода і воля.

Право на свободу і право на життя – у чому відмінності?

Свобода і вільна людина у Давній Греції: політична практика Перикла і філософія і Аристотеля. Свобода вибору і необхідність у філософії Платона, Демокріта, Аристотеля, Епікура й Цицерона.

Аристотель про громадянина і політичний режим. Демократія і «політія». Етичний контекст вільної людини в Аристотеля: свобода як чеснота і вмілість.


Тема 2.

Свобода волі у християнстві й філософії Середньовіччя

Християнський контекст і принципи розуміння світу і людини. Гріховність людини. Свобода як шлях покаяння через віру любов. Любов як шлях індивідуального звільнення. Свобода як рівність усіх людей перед Богом.

Ствердження Творення як джерело природного права і свободи. Влада земна і влада духовна. Державна влада як плід гріха і свобода благої волі як дарунок звільнення людини від несправедливості.

Свобода і сваволя. Особливості візантійського і римського витлумачення державної влади й індивідуальної свободи вибору людини.

Поділ влади на церковну і світську як духовно-правова передумова громадянського поступу. Рух реформації і протестантизму. Мартін Лютер про дух свободи.
Тема 3.

Свобода і самоздійснення людини

Концепція свободи М. Адлера. Рівні свободи як рівні самоздійснення. Суспільні виміри свободи. Соціалізація і персоналізація.

Свобода і власність. Відчуження і відвласнення.

Свобода і право. Природне право і природний закон. Інституалізовані форми свободи.

Проблема свободи вибору: її емпіричні обмеження й екзистенційні та персоналістичні перспективи.

Соціальна, політична і громадянська свободи. Свобода жінки як проблема Західного і Східного світів.

Дихотомія культурного вкорінення й асиміляції.
Тема 4.

Свобода, право і законодавство

Свобода як цінність. Еволюційний підхід до свободи: значення спонтанності у житті суспільства та його розвитку. Свобода, розум і традиція.

Космос і таксис у концепції свободи Ф. Гаєка. Право і законодавство.

Нігілізм як прояв розуміння свободи. Втеча від свободи. Свобода як звільнення, як бунт і сваволя.

Свобода як інтелектуальний дискурс: сміх, критика, іронія. Наративні форми свободи. Концепція наративної відповідальності П. Рікера.

Правова свобода та її поняття. Право як система розумного порядку свободи.

Свобода в аспекті трьох дискурсивно-етичних практик. Дискурсивні джерела диктатури і демократії. Політичний устрій вільного народу.
Тема 5.

Свобода і громадянсько-правовий поступ

Свобода і політичні режими у ХХ столітті: авторитарний, тоталітарний і демократичний режими.

Вертикальні і горизонтальні мережі суспільних взаємозв’язків. Свобода й ієрархія. Добровільна дія і суспільна синергії. Свобода і соціальний капітал.

Свобода в контексті глобалізації. Сучасні загрози для свободи людини та їх концептуальні пастки.

Ліберальне і комунітаристське тлумачення свободи: особливості сучасної дискусії.

Громадянський поступ і Україна. Проблема малоросійства.


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

  1. Аристотель. Політика. - К.: Основи, 2000.

  2. Аристотель. Никомахова этика // Сочинения в четырех томах. Том 4. М.: Мысль,1984. Аристотель. Политика // Там само. С.316-380,403-409,411-412,444-449,453-457,491-497.

  3. Цицерон Марк Тулій. Про державу. Про закони. Про природу богів. – К.: Основи, 1998. –

  4. Карась А.Ф. Філософія громадянського суспільства у класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях. – Київ – Львів, 2003.

  5. Античная демократия в свидетельствах современников. – М.:Ладомир, 1996. Разделы: Аристотель. Афинская полития. С. 27 – 63. Права афинского гражданина.С.198-207; 319-331.

  6. Макінтайр Е. Після чесноти: дослідження з теорії моралі / Пер. з англ.– Л.:Дух і літера, 2002.

  7. Маринович Л., Кошеленко Г. Уроки античной демократии. Раздел: Что такое демократия. Из истории демократии // Античная демократия в свидетельствах современников. – М.:Ладомир, 1996.

  8. Арендт Х. Що таке свобода? // Арендт Х. Між минулим і майбутнім. – Київ: Дух і Літера, 2002.

  9. Констан Б. Про свободу древніх у її порівнянні зі свободою сучасних людей // Лібералізм. Антологія.- К.: Смолоскип, 2002.- С. 411-424.

  10. Мілл Дж. Стюарт. Про свободу. Роздуми про представницьке врядування. Поневолення жінок. – К.: Основи, 2001.– С. 11-66.

  11. Фітцжеральд Д. "Ідея свободи" Адлера // Соціальні, економічні та релігійні виміри свободи: Збірник текстів. - С. 5-13.

  12. Грінфельд Л. Типи націоналізму//Націоналізм. Антологія. – К.:Смолоскип, 2000.– С.688–704.

  13. Скенлон Т. Теорія свободи слова // Лібералізм. Антологія.- К.: Смолоскип, 2002.- С. 1010-1026.

  14. Кимліка В. Цінність культурного членства // Лібералізм. Антологія.- К.: Смолоскип, 2002

  15. Рідель М. Свобода і відповідальність // Ситниченко Л. А. Першоджерела комунікативної філософії. - К.: Либідь, 1996. – С. 68-84.

  16. Луцишин А. Комунікативна філософія як пропозиція світоглядних парадигмальних змін // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія: Філософія, 2009. Вип.12. – С. 60-66.

  17. Гаєк Ф. Конституція свободи. – Львів: Літопис, 2002. – С. 77-91 (відповідальність і свобода).

  18. Гаєк Ф. Право, законодавство і свобода. – К.: Аквілон-Прес, 2000. – С. 16-22, 29-33, 58-61.

  19. Тейлор Ч. Етика автентичності. – К.: Дух і літера, 2002. – С. 5-47; 89-100.

  20. Марітен Ж. Завоювання свободи // Соціальні, економічні та релігійні виміри свободи: Зб. текстів.–Львів,2002.– С. 14-28.

  21. Маланюк Є. Малоросійство / Книга спостережень. Том другий.- Торонто: Гомін України, 1966. – С. 229-247.

  22. Вейль С. Укорінення. Лист до клірика.- К.: "Д. Л.", 1998. – С. 36-105.

  23. Макінтайр Е. Чи є патріотизм чеснотою? // Сучасна політична філософія. Антологія / Пер. з англ. – К.: Основи, 1998. – С. 486 – 524.

  24. Рябчук М. Від Малоросії до України: парадокси запізнілого наці­єтворення. – К.: Критика, 2000. ­– С. 220 – 234.

  25. Тейлор Ч. Непорозуміння: дебати між лібералами і комунітаристами // Сучасна політична філософія. Антологія. – С. 524 – 544.

  26. Хвильовий М. Україна чи Малоросія? // Хвильовий М. Твори у двох томах. Том 2. – К.: Дніпро, 1991. С. 576 – 622.

Контрольні питання:

  1. Визначте основні принципи витлумачення поняття свободи у філософії Аристотеля.

  2. У чому полягає відмінність між свободою в античності і свободою в модерний час (за Б. Констаном).

  3. Концепція свободи М. Адлера. Рівні свободи як рівні самоздійснення. Визначте відмінність між поняттями «самоздійснення», «самореалізація», «самоутвердження», «самовизначення».

  4. Аристотель про свободу вибору і вільну людину у полісі. Який існує зв'язок між свободою і дією і чим він обумовлюється?

  5. Свобода – необхідність – примус – насильство: визначення взаємозв’язку у приватному і політичному аспектах.

  6. Поняття обставинної свободи – запропонуйте повне визначення з власним поясненням.

  7. Що говорить Жак Марітен про свободу вибору? Чи визначають свободу вибору несвідомі мотиви (за Марітеном)?

  8. Назвіть основні політичні режими за Аристотелем і дайте коротку характеристику у зв’язку з проблемою свободи.

  9. Яким чином Т.Грін інтерпретує свободу як особливий стан самовизначення особи: які чинники самовизначення він називає?

  10. Якими суперечностями характеризує М. Рідель свободу у пізній схоластиці та у добу Реформації? У чому суть комунікативного підходу до свободи людини?

  11. Що таке чесноти і який зв'язок вони мають зі статусом громадянина полісу. Які чесноти Аристотель вважає притаманними для вільних людей? Чи притаманні чесноти для раба?

  12. Поняття свободи самовизначення – запропонуйте повне визначення з власним поясненням.

  13. Якими суперечностями характеризує М. Рідель свободу у філософії Нового часу і за сучасних умов? У чому суть комунікативного підходу до розуміння свободи?

  14. Свобода і вибір за Аристотелем. Запропонуйте характеристику вільного вибору за Аристотелем. Вкажіть, чи є вільний вибір людини свідомим? Яке значення у вільному виборі належить процедурі рішення?

  15. Нація як необхідна умова запровадження конституційного контролю влади за Дж. Мілем.

  16. У чому суть захисту від тиранії панівних думок і настроїв за Дж.Мілем?

  17. Особливості диференціації індивідуальної та публічної свобод.

  18. Суть політичної свободи і свободи колективної за М. Адлером.

  19. Що таке вільна воля для Марітена? У чому, на його думку, помилковість поглядів «метафізиків класичної доби» та «сучасних емпіриків»? З чого «розпочинається» вільна воля?

  20. Чи є свобода у її негативному визначенні, за М. Ріделем, властивістю, яка належить людині (від народження)? Обґрунтуйте думку.

  21. Поняття обставинної свободи – запропонуйте повне визначення з власним поясненням.

  22. За що Б. Констан критично оцінює погляди Руссо, спонукані його «палкою любов’ю до свободи»? – за поняття: а) колективного суверенітету”; б) “колективної влади”; в) “соціальної влади”; г) “соціального договору”; д) “індивідуальної свободи”.

  23. Поняття свободи самовизначення – запропонуйте повне визначення з власним поясненням.

  24. Зважаючи на історично змінні умови життя і перебіг подій, чи має свобода якусь певну константу? У чому її знаходить Рідель?

  25. За Аристотелем, вільно народжені, на відміну від рабів, мають свободу внаслідок вибору і боротьби, чи завдяки природі? Обґрунтуйте свою думку посиланнями на міркування Аристотеля.

  26. Поняття набутої свободи – запропонуйте повне визначення з власним поясненням.

  27. У чому полягає зв'язок між реальною і політичною свободою і правами людини? Чому Рідель вважає, що «по­силання на свободу мають підставу лише тоді, коли вона має підстави у праві»?

  28. Які аргументи Ви можете висловити з приводу принципу “свободи волі”? Чи має індивід спроможність визначати свою волю?

  29. Поняття свободи самовизначення – запропонуйте повне визначення з власним поясненням.

  30. Як Ви розумієте слова Марітена про те, що «наш розум, зустрічаючись з «добром», яке не є Добром, і судячи про нього саме так, актуалізує радикальний індетермінізм, що ним володіє наша схильність до щастя …» ? Яким чином це позначається на волі людини? Обгрунтуйте свою думку.

  31. Про які відмінності між громадським (публічним) і особистим (приватним) життям говорить Б. Констан, характеризуючи свободу людини античного полісу ?

  32. Поняття набутої свободи – запропонуйте повне визначення з власним поясненням.

  33. Яким чином пов’язані між собою воля й інтелект (розум) (за Марітеном)? Що над чим має контроль і чому?

  34. У якому зв’язку, за Б. Констаном, перебуває свобода людини з політичною свободою і про яка її нова форма є вкрай важливого для Нового часу ?

  35. Поняття свободи самовизначення – запропонуйте повне визначення з власним поясненням.

  36. Чи правильно вважати, що «людина є приреченою на свободу» (як це вважав Ж. П. Сартр) з погляду комунікативної філософії? Обґрунтуйте свою думку.

  37. У чому особливості «сучасної свободи», у порівнянні зі свободою людини античного полісу, за визначенням Б. Констана ?

  38. У чому полягає відмінність між обов’язком і відповідальністю? Що є основою того, що свобода стосується топіки відповідальності?

  39. 1.У чому, на думку Б. Констана, полягає «небезпека для сучасної свободи» і яку роль тут відіграє «частка політичної влади» ?

  40. У чому полягає зміст інтерсуб’єктивності як трансцендентальної передумови свободи за М. Ріделем?

  41. Б. Констан називає низку причин, з яких у Новий час «індивідуальне існування менш поглинається існуванням політичним» - назвіть такі причини.

  42. Свобода у філософії Просвітництва: І. Кант.

  43. Нація як необхідна умова запровадження конституційного контролю влади за Дж. Міллем.

  44. У чому суть захисту від тиранії панівних думок і настроїв за Дж. Міллем?

  45. Підстави та особливості диференціації свободи на індивідуальну та публічну.

  46. Про які два типи етики говорить М. Рідель, посилаючись на М. Вебера? Поясніть у чому полягає відмінність між ними і яке вони мають відношення до свободи людини.

  47. Охарактеризуйте суть і перечисліть функції в яких полягала свобода греків і в яких формах влади вона здійснювалася?

  48. У чому, за М. Ріделем, полягає відмінність між теоретичним і практичними аспектами свободи у сучасності?

  49. У чому суть «комунікативної свободи» і на які підстави для її здійснення вказує М. Рідель? Чи є сучасна українська дійсність достатньою підставою для здійснення комунікативного рівня свободи?

  50. Назвіть два типи людських прагнень за Марітеном і поясніть їхній зв'язок із свободою людини.

  51. Охарактеризуйте поняття «набутої свободи». Яким чином вона пов’язана з життям людини і суспільства?

  52. Якими суперечностями характеризує М. Рідель свободу у філософських школах пізньої античності і за сучасних умов? Що таке комунікативна свобода?

  53. Наведіть міркування Аристотеля про свободу у природі і у мистецтві: поясніть його думку.

  54. У чому суть «комунікативної свободи» і на які підстави для її здійснення вказує М. Рідель?

  55. У чому полягає відмінність між хибним та істинним завоюванням свободи за Марітеном? Чи народжується людина вільною?

  56. У якому співвідношенні перебуває поняття свободи відносно понять необхідності і випадковості в концепції Аристотеля?

  57. Поняття набутої свободи – запропонуйте повне визначення з власним поясненням.

  58. Концепція свободи Ж. Марітена.У чому полягає суть обожнення людини і яким чином його характеризує Ж. Марітен?

  59. Концепція свободи М. Адлера. Рівні свободи як рівні самоздійснення. Визначте відмінність між поняттями «самоздійснення», «самореалізація», «самоутвердження», «самовизначення».

  60. Чому М. Рідель вважає, що розуміти і тлумачити свободу як «природну властивість» - не правильно? У чому полягають підстави саме такого тлумачення свободи? У світлі попереднього поясніть як Ви розумієте відому сентенцію про те, що «свобода – це пізнана необхідність»?

  61. Які чинники (цінності) обумовлюють буття людини як особи і розгортають її «духовне надіснування» і яким чином Ж. Марітен це повязує зі свободою вибору?

  62. Охарактеризуйте релігійний контекст розуміння свободи і, зокрема, християнський.

  63. У якому зв’язку, за Б. Констаном, перебуває свобода особиста і свобода політична в Античності і в Новий час?

  64. Чому М. Рідель вважає, що розуміти і тлумачити свободу як «природну властивість» - не правильно? У чому полягають підстави саме такого тлумачення свободи? У світлі попереднього поясніть як Ви розумієте відому сентенцію про те, що «свобода – це пізнана необхідність»?

  65. У чому полягає ліберальне і комунітаристське тлумачення свободи? Визначте предметне поле дискусії між ними і вкажіть відомих представників.

  66. Яким чином, на ваш погляд, проблема "малоросійства" пов’язана з проблемою "культурного укорінення"? Назвіть відому вам працю, у якій дається визначення останнього.


12. ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

«ФІЛОСОФІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ НАУКИ»
Тема 1.

Феномен науки і предмет філософії науки.

Проблема виникнення науки та особливості науково-пізнавальної діяльності.

Основні етапи розвитку науки. Наука і філософія. Наука і мистецтво.

Класичний ідеал раціональності. Зразки початків наукового методу (Г. Галілей,

Ф. Бекон, Р. Декарт).

Глобальні наукові революції як зміна засад науки. Некласичний та постнекласичний типи наукової раціональності.



Тема 2.

Позитивістська концепція співвідношення філософії і науки.

Концепція наукового пізнання. Індуктивний метод і поняття позитивних наук (О. Конт, Г. Спенсер, Дж. Мілль)

Другий позитивізм – емпірична теорія досвіду (Е. Мах, Р. Авенаріус).

Методологічна концепція прагматизму (Ч. Пірс, В. Джеймс) та конвенціоналізму (А. Пуанкаре).


Тема 3.

Неопозитивізм — третій позитивізм.

Методологія неопозитивізму. Логічний атомізм. Принцип верифікації.

Філософський зміст в основоположеннях математики. Д. Гільберт та теорема Гьоделя про неповноту формальних систем.

Факт як логічний атом. Логічна та фізична картина світу. Парадокс Рассельє.

«Логіко-філософський трактат» Л. Вітгенштайна: уявлення про метод, завдання філософії та розуміння фактів, речень, фізичних констант.

«Філософські засади фізики» Р. Карнапа як обґрунтування концепції фізикалізму.


Тема 4.

Постпозитивізм: критичний раціоналізм К. Поппера.

Від верифікаціонізму до фальсифікаціонізму Поппера-Лакатоша. Критика логічного позитивізму.

Методологічні вимоги до наукових теорій.

Ріст наукового знання і проблема об’єктивної істини. К. Поппер про три світи.

Зв’язок епістемології та соціальної філософії.
Тема 5.

Т. Кун «Структура наукових революцій»: концепція історичної динаміки науки.

Проблема динаміки знання в філософії науки. Співвідношення філософії та історії науки.

Поняття парадигми та її структура.

Наукова революція як зміна парадигм. Нормальний і революційний періоди в розвитку науки.

Поняття наукового співтовариства та його роль в розвитку науки.
Тема 6.

Проблема традицій в розвитку науки.

Еволюційна епістемологія С. Тулміна.

«Анархістська епістемологія» П. Феєрабенда.

Тематичний аналіз науки у Д. Холтона.


Тема 7.

Структура наукових досліджень.

Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання, їх особливості і структура.

Філософські основи науки.

Наукова картина світу.

Ідеали та норми науки; стилі наукового мислення.
Тема 8.

Методологія наукового дослідження.

Форми наукового дослідження: науковий факт, проблема, гіпотеза, теорія. Метод.

Методи наукового дослідження на емпіричному та теоретичному рівні наукового пошуку.

Загальнонаукові методи і підходи пізнання.

Логічні та евристичні методи і підходи пізнання.
Тема 9.

Особливості соціогуманітарного пізнання.

Науки природничі та науки гуманітарні, науки про природу та науки про дух (В.Дільтей, В. Віндельбанд, Г. Ріккерт).

Методологія соціальних наук М. Вебера.

Філософська герменевтика Г. Гадамера.

Специфіка гуманітарного пізнання: розуміння і опис, розуміння та інтерпретація, розуміння та пояснення.

Структуралістське розуміння методології соціогуманітарних наук.



М. Фуко: «гра істини» та «влада-знання».
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

  1. Добронравова І. С., Сидоренко Л. І., Петрущенков С. П., Шашкова Л. О. Філософія науки. — Київ, 2002.

  2. www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html (Розділи «Генеза науки», «Глобальні наукові революції і зміна історичних типів наукової раціональності»)

  3. Степин В. С. Философия науки. Общие проблемы. — Гл. 3, С. 191-206.

  4. Мамардашвили М. Идея преемственности и философская традицыя. /Из книги «Как я понимаю философию». — М.: «Прогресс», 1990. — С. 91-90.

  5. Микешина Л. А. Философия науки. Хрестоматия. — М., «Флинта», 2005.

  6. Гл. 3. Общая методология науки. Ф. Бэкон — С. 156-157.

  7. Гл. 3. Общая методология науки. Р. Декарт — С. 160-164.

  8. Гл. 4. Методология исследования в естевственных науках. Г Галилей — С. 278-281.

  9. Философия ХХ века. Под ред. Добрынина В. И. — М.: Знание, 1997 — С. 61-72.

  10. Микешина Л. А. Философия науки. Хрестоматия. — М., «Флинта», 2005.

  11. О. Конт — С. 85-89.

  12. Ч. Пирс — С. 164-167.

  13. Е. Мах — С. 296-299.

  14. А. Пуанкаре — С. 299-302.

  15. Чуйко В. Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки. — Київ.: Центр практичної філософії, 2000. — С. 125-130.

  16. Вітгеншайн Л. Логіко-філософський трактат. Tractatus Logico-Philosophicus, Філософські дослідження. — К.: Основи, 1995.

  17. Микешина Л. А. Философия науки. Хрестоматия. — М., «Флинта», 2005.

  18. Л. Витгенштейн — С. 466-470.

  19. Д. Гильберт — С. 305-310.

  20. Р. Карнап — С. 470-474.

  21. Карнап Р. Преодоление метафизики логическим анализом языка

  22. /Из книги под ред. Грязнова А. Ф. «Аналитическая философия: становление и развитие». — М., 1998. — С. 69-90.

  23. Рюс Ж. Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки. — К.: Основи, 1998. — С. 35-56.

  24. Рюс Ж. Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки. — К.: Основи, 1998. — С. 35-56.

  25. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. — К.: Основи, 1994. Т.2.

  26. Поппер К. Логика и рост научного знания. М.: Прогресс, 1983. — С. 46-63, 73-123, 316-378, 380-391.

  27. Поппер К. Логика социальных наук // Эволюционная епистемология и логика социальных наук: Карл Поппер и его критики. — М.: Эдиториал, 2000. — С. 298-313.

  28. Микешина Л. А. Философия науки. Хрестоматия. — М., «Флинта», 2005.

  29. К. Поппер — С. 182-187.

  30. Кун Т. Структура наукових революцій. — Port-Royal, 2001.

  31. Чуйко В. Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки. — Київ.: Центр практичної філософії, 2000. — С. 180-236.

  32. Микешина Л. А. Философия науки. Хрестоматия. — М., «Флинта», 2005.

  33. Т. Кун — С. 212-216.

  34. 4. Поппер К. Злиденність історицизму. — К.: Абрис, 1994.

  35. Тулмин С. Структура развития науки / Из Бостонских исследований по философии науки. М., 1978. — С. 170-190.

  36. Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. — М., 1986. — С. 126-151, 153-164, 166-182, 186-198, 216, 219-236, 466- 523.

  37. Микешина Л. А. Философия науки. Хрестоматия. — М., «Флинта», 2005.

  38. С. Тулмин — С. 204-208.

  39. П. Фейерабенд — С. 219-222.

  40. Чуйко В. Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки. — Київ.: Центр практичної філософії, 2000. — С. 180-236.

  41. Добронравова І. С., Сидоренко Л. І., Петрущенков С. П., Шашкова Л. О. Філософія науки. — Київ, 2002. — www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html

  42. Чуйко В. Л. Особливості предмета досліджень філософії науки // Практична філософія. №1, — Київ, 2001. — С. 174-183.

  43. Степин В. С. Теоретическое знание. — М., Прогресс-Тридиция, 2000.

  44. Философия науки /Под. ред. С. А. Лебедева. — М.: Академический проект; Триста, 2004. — С. 135-144.

  45. Чуйко В. Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки. — Київ.: Центр практичної філософії, 2000. — Розділ ІІ, гл. 1,2., Розділ ІІІ, гл. 1.

  46. Философия науки /Под. ред. С. А. Лебедева. — М.: Академический проект; Триста, 2004. — Гл. 2-3.

  47. Введение в философию и методологію науки / Е. В. Ушаков. — М.:Издательство «Экзамен», 2005. — С. 187-247.

  48. Гадамер Г.-Г. Різноманітність мов і розуміння світу // Герменевтика і поетика / Вибрані твори. — К.: Юніверс, 2001. — С. 164-175.

  49. Микешина Л. А. Философия науки. Хрестоматия. — М., «Флинта», 2005.

  50. В. Виндельбанд — С. 96-99.,Г. Ріккерт — С. 167-171.,В. Дильтей — С. 366-370.

  51. М. Вебер — С. 370-374.,Г.-Г. Гадамер — С. 403-407,

  52. К. Леві-Строс — С. 417-421,М. Фуко — С. 442-445.

  53. Дільтей В. Виникнення герменевтики // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. Хрестоматія: Навч. Посібник. — К.: Ваклер, 1996. — С. 33-51.


13. ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

«СОЦІОЛОГІЯ»
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка