Філософський факультет



Сторінка16/23
Дата конвертації05.11.2016
Розмір4.12 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   23
Тема 6.

Єдине, істинне і благо

Поняття трансцендентного і трансцендентального. Історія проблеми. Буття як єдність. Єдність “Я” в множині своїх актів. “Внутрішня єдність” як тотожність сутнього із самим собою. “Зовнішня єдність” як відмінність сутнього з усім іншим. Сутнісна єдність як цілісність сутнього. Сутнісна єдність як “тотожність цілого із самим собою” завдяки буттю сутнього. Індивідуальна єдність або одиничне та його унікальність.

Індивідуалізація і персоналізація. Питання все-єдності – основне питання історії мислення. Строгий монізм: Парменід, Плотін, Бруно, Гегель і ін. Єдність і множинність буття: єдність в множині передбачає єдність до множини. Єдність як трансцендентне поняття. Пізнання як запит і знання.

Буття як істина. Істина як благо. Логічна та адекватна істина. Консенсус і когеренція. Оптична істина як потенція логічної істини. Проблемно-історичне поле про онтичну істину. Онтологічна і нескінченна істина. Абсолютна єдність буття і знання як онтологічна істина.

Від знання до воління. Основний акт воління як утвердження іншого ради нього самого; любов. Інша людина як безумовна і унікальна цінність.

Теорія і практика: історичний екскурс про примат знання чи воління, інтелектуалізм чи волюнтаризм. Природа блага. Можливе і виконане благо. Благо і істина. Зміст буття і позитивне визначення буття сутнього.

Проблема цінностей. Раціональне (Спіноза, Гегель) та ірраціональне розуміння цінностей. Дуальність буття і цінностей (раціоналізм буття і сенсуалізм цінностей). Сутнє як благо і устремління до цінності. Онтологічне благо як єдність буття і знання. Обумовлений (конечний) і абсолютний способи буття онтологічного блага. Нескінченне благо. Тотожність абсолютного буття з абсолютним волінням і любов’ю. Аналогія блага. Оптимізм, песимізм, нігілізм, дуалізм щодо проблеми зла. Фізичне і моральне зло. Свобода і зло. Єдність трансценденталій. Єдність істини і блага. Проблема краси.
Тема 7.

Буття і світ

Світ людини. Поняття світу. Космологічне і антропологічне поняття світу. Картина світу як синтез емпіричних конкретно-наукових знань. Світогляд як синтез пізнання і оцінки “світу людини” і “людини в своєму світі”. Світ як переддана нам і оточуюча нас просторово-часова дійсність.

Проблема реальності світу: ідеалізм, матеріалізм, дуалізм. Ступені буття. Порядок, форми, рівні, повнота, зміст буття. Проблема матерії, матеріальні речі і матеріальність. Сутність матеріального сутнього і перша матерія.

Проблема індивідуалізації. Тілесне життя і внутрішня дія. Вегетативне життя. Чуттєва форма життя. Людське існування і людина як мікрокосм. Людина і при-собі-буття духу. Історико-філософський аспект цієї проблеми.

Проблема свободи. Свобода волі (вибору) як основна свобода. Свобода волі як звільнення в особисту свободу. Свобода і реалізація людиною в своїй історії своєї духовної сутності. Відкритість людини буттю і свобода. Опосередкована безпосередність як основна свобода. Свобода і можливість мислення та мовлення (висловлювання). Свобода – умова пізнання і істини. Самостійність рішень і свобода.

Духовність (виконання духу) як умова свободи волі. Єдність запиту, знання та воління свобода вибору. Буття духу як свобода. Дух в іншому. Зв’язок духу і тіла: дуалізм і монізм. Світ досвіду як духовно насичений світ. Душа як формальний принцип тіла.

Поняття особи та особистісної цінності. Духовна сутність особи. Людина серед людей і міжособові відносини. Проблема міжлюдського пізнавання і розуміння. Діалог і відкритість до розуміння, до вміння слухати і чути. Людина, спільнота і суспільство. Історія і розкриття духовної сутності людини.
Тема 8.

Абсолютне буття

Буття Бога. Питання про буття як запит про Бога. Антична філософія про божественну основу буття. Апологетика і схоластика про філософське пізнання Бога. Новий час і пізнання Бога. Абсолют в класичній німецькій філософії. Практичний і теоретичний атеїзм. Питання про докази буття Бога. Неможливість науково (емпірично, математично) доказати буття (небуття) Бога.

Доказ не як емпірико-математичне, а як раціональне опосередковане розуміння. Необхідність Бога. Гіпотетична необхідність. Перехід можливості в дійсність. Причина світу. Конечність, часовий критерій і когерентність сутнього. Контингентна, перша і абсолютна причини. Конечний дух і його ціль. Можливість і дійсність абсолютного буття.

Сутність Бога. Аналогічне пізнання Бога і аналогічні судження про нього. Негативна теологія. Трансцендентні аналогії з приводу абсолютного буття. Бог як “саме буття”. Позачасовість, позапросторовість, одиничність, простота (безструктурність) і незмінність буття. Нескінченний дух і особистісний Бог. Бог як абсолютне буття і як нескінченний дух. Філософське і релігійне розуміння Бога. Церковне вчення про неможливість раціонального осягнення Бога. Філософські спроби пізнання Бога.



Людина і Бог. Сутнісне відношення конечних речей до Бога. Філософія і релігія. Критика релігії як заблудження (атеїзм, позитивізм, матеріалізм). Раціоналізм та ірраціоналізм і релігія. Віра і наука.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

  1. Аристотель. Метафизика. Соч. в 4-ох т. М., 1975. Т. 1.

  2. Виндельбанд В. История древней философии. К., 1995.

  3. Возняк В.С. Метафизика рассудка и разума. К., 1994.

  4. Гегель Г.-В. Ф. Наука логики. – Т. 1. – М., 1970.

  5. Гусерль Е. Криза європейського людства і філософія // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. К., 1996.

  6. Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии. М., 1986.

  7. Кант И. Критика чистого разума. Соч. В 6-и т. М., 1964. Т. 3.

  8. Кант И. Критика практического разума. Соч. В 6-и т. М., 1965. Т. 1. Ч. 1.

  9. Козловський П. Постмодерна культура: суспільно-культурні наслідки технічного розвитку// Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. К., 1996.

  10. Кузнецов В.Г., Кузнецов И.Д. и др. Философия. Учение о бытии, познании и ценностях человеческого существования. М., 1999.

  11. Ляхович П. Лекції з метафізикию. Львів, Вид-во ЛБА. 1995.

  12. Рорті Р. Філософія і дзеркало природи // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. К., 1996.

  13. Рюс Ж. Поступ сучасних ідей. К., 1998.

  14. Философия. Учебник. Отв. ред. Кохановский В.П. Ростов на Дону. 1997.

  15. Философия. Учебник. Под ред. Губина В.Д. и др. М., 1996.

  16. Хайдеггер М. Бытие и время. М., 1997.

  17. Хайдеггер М. Введение в метафизику. СПб., 1997.

  18. Хайдеггер М. Оснонвые понятия метафизики // Вопросы философии. 1993. № 9.

  19. Аристотель. Метафизика. Соч. в 4-х т. М., 1975. Т. 1.

  20. Библер В.С. Что есть философия? (Очередное возвращение к исходному вопросу) // Вопросы философии. 1995. № 1.

  21. Возняк В.С. Метафизика рассудка и разума. К., 1994.

  22. Кант И. Критика чистого разума. Соч. В 6-и т. М., 1964. Т. 3.

  23. Корет Э. Основы метафизики. К., 1998.

  24. Лобковиц Н. От субстанции к рефлексии. Пути западноевропейской метафизики // Вопросы философии. 1995. № 1.

  25. Лосев А.Ф. Античный космос и современная наука // Бытие. Имя. Космос. М., 1993. С. 106-131.

  26. Ляхович П. Лекції з метафізики. Львів, Вид-во ЛБВ. 1995.

  27. Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей. Разд. 4. М., 1991.

  28. Современная западная философия. Словарь. М., 1991. Статьи: Бытие. Метафизика.

  29. Трубецкой С.Н. Метафизика в Древней Греции. М., 1990.

  30. Статьи: Бытие. Метафизика. Суще // Философская энциклопедия. В 5 т.– Т. –М., 1964-1970.

  31. Хайдеггер М. Введение в метафизику. СПб., 1997.

  32. Хайдеггер М. Основные понятия метафизики // Вопросы философии. 1993. № 9.

  33. Черняков А.Г. Стрекало вопроса // Хайдеггер М. Введение в метафизику. СПб., 1997.

  34. Аристотель. Метафизика. Соч. в 4-х т. М., 1975. Т. 1.

  35. Корет Э. Основы метафизики. К., 1998.

  36. Ляхович П. Лекції з метафізики. Львів, Вид-во ЛБА. 1995.

  37. Матяш Т.П. Сознанеи как целостность и рефлекия. Ростов на Дону. 1998.

  38. Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? М.,1991.

  39. Франкл В. Человек в поисках смысла. М., 1990.

  40. Франк С.Л. Духовные основы общества. М., 1992.

  41. Франк С.Л. Непостижимое. Онтологическое введение в философию религии. М., 1990.

  42. Хайдеггер М. Время и бытие. М., 1993.

  43. Хайдеггер М. Тезис Канта о бытии // Философия Канта и современность. Ч. 2. 1993.

  44. Хайдеггер М. Введение в метафизику. СПб., 1997.

  45. Хайдеггер М. Основные понятия метафизики // Вопросы философии. 1993. № 9.

  46. Аристотель. Метафизика. Соч. в 4-х т. М., 1975. Т. 1.

  47. Виндельбанд В. История древней философии. К., 1995.

  48. Гегель. Лекции по истории философии. СПб., 1994.

  49. Корет Э. Основы метафизики. К., 1998.

  50. Лобковиц Н. От субстанции к рефлексии. Пути западноевропейской метафизики // Вопросы философии. – 1995. -- № 1.

  51. Ляхович П. Лекції з метафізики. – Львів, Вид-во ЛБА. – 1995.

  52. Спиноза Б. Этика. – СПб., 1993.

  53. Фейербах Л. История философии Нового времени от Бэкона Веруламского до Бенедикта Спинозы. – Соб. произвед. В 3-х т. – М., 1974. – Т. 3.

  54. Философская энциклопедия. В 5-и т. – М., 1964-1970. – Статьи: Бытие. Сущее. Субстанция.

  55. Хайдеггер М. Введение в метафизику. – СПб., 1997.

  56. Хайдеггер М. Основные понятия метафизики // Вопросы философии. – 1993. – № 9.

  57. Аристотель. Метафизика. – Соч. в 4-х т. – М., 1975. – Т. 1.

  58. Виндельбанд В. История древней философии. – К., 1995.

  59. Возняк В.С. Метафизика рассудка и разума. – К., 1994.

  60. Гегель Г.-В. Ф. Феноменология духа. – Соч. в 14-и т. – М., 1959. – Т. 4.

  61. Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической ападноевропейской философии. – М., 1986.

  62. Кант И. Критика практического разума. – Соч. в 6-и т. – М., 1965. – Т. 1. – Ч.1.

  63. Кант И. Основы метафизика нравственности. – Соч. в 6-и т. – М., 1965. – Т. 1. – Ч. 1.

  64. Корет Э. Основы метафизики. – К., 1998.

  65. Лейбниц Г.В. Монадология. – Соч. в 4-х т. – М., 1982. – Т. 1.

  66. Лобковиц Н. От субстанции к рефлексии. Пути западноевропейской метафизики // Вопросы философии. – 1995. -- № 1.

  67. Ляхович П. Лекції з метафізики. – Львів, Вид-во ЛБА. – 1995.

  68. Платон. Тимей. – Соч. в 4-х т. – М., 1994. – Т. 3.

  69. Спиноза Б. Этика. – Изб. произв. в 2-х т. – М., 1985. –Т. 1.

  70. Трубецкой С.Н. Основания идеализма. – Соч. – М., 1994.

  71. Франменты ранних греческих философов. – М., 1989.

  72. Хайдеггер М. Введение в метафизику. – СПб,. 1997.

  73. Хайдеггер М. Основные понятия метафизики // Вопросы философии. – 1993. – № 9.

  74. Хайдеггер М. Разговор на проселочной дороге. – М., 1991.

  75. Аристотель. Метафизика. – Соч. в 4-х т. – М., 1975. – Т. 1.

  76. Бруно Дж. О причине, начале и едином. Диалоги. – М., 1949.

  77. Гайденко П.П. Прорыв к трансцендентному. – М., 1997.

  78. Гегель Г.-В. Ф. Наука логики. – Т. 1 . – М., 1979.

  79. Горак Г.І.Філософія. Курс лекцій. – К., 1998.

  80. Кант И. Критика практического разума. – Соч. в 6-и т. – М., 1965. – Т. 1.

  81. Кант И. Основы метафизики нравственности. – Соч. в 6-и т. – М., 1965. – Т.1. – Ч. 1.

  82. Корет Э. Основы метафизики. – К., 1998.

  83. Краткая философская энциклопедия. – М., 1994.

  84. Ляхович П. Лекції з метафізики. – Львів, Вид-во ЛБА. – 1995.

  85. Ортега-и-Гассет Х. Воостание масс // Вопросі философии. – 1989. -- № 3-4.

  86. Платон. Тимей. -- Соч. в 4-х т. – М., 1994. – Т. 3.

  87. Философия. Основные идеи и принципы. Ред. Ракитов А.И. – М., 1990.

  88. Франкл В. Человек в поисках смысла. – М., 1990.

  89. Хайдеггер М. Введение в метафизику. – СПб., 1997.

  90. Хайдеггер М. Основные понятия метафизики \\ Вопросы философии. – 1989. – № 9.

  91. Хайдеггер М. Феноменология и трансцендентальная философия ценностей.

  92. Аристотель. Метафизика. – Соч. в 4-х т. – М., 1975. – Т. 1.

  93. Гайденко П.П. Прорыв к трансцендентному. – М., 1997.

  94. Гегель Г.-В. Ф. Философия духа // Гегель Г.-В. Ф. Энциклопедия философских наук. – В 3-х т. – М., 1997. – Т. 3.

  95. Гегель Г.-В. Ф. Феноменология духа. – М., 1992.

  96. Границы науки: о возможностях альтернативных моделей познания. – М., 1991.

  97. Жильсон Э. Философ и теология. – М., 1995.

  98. Кант И. Критика практического разума. – Соч. в 6-и т. – М., 1965. – Т. 1.

  99. Корет Э. Основы метафизики. – К., 1998.

  100. Ляхович П. Лекції з метафізики. – Львів, Вид-во ЛБА. – 1995.

  101. Маритен Ж. Философ в мире. – М., 1994.

  102. Хайдеггер М. Введение в метафизику. –М., 1997.

  103. Шелер М. Положение человека в космосе. – Изб. произв. – М., 1994.

  104. Человек. Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии. – М., 1991.

  105. Августин. Сповідь. – К., 1996.

  106. Аквинский Ф. Сумма теологии // Антология мировой философии. – М., 1969-1972. – Т. 1. – Ч. 2.

  107. Арьев Ф. Человек перед лицом смерти. – М., 1992.

  108. Гайденко П.П. Прорыв к трансцендентному. – М., 1997.

  109. Жильсон Э. Философ и теология. – М., 1995.

  110. Корет Э. Основы метафизики. – К., 1998.

  111. Ляхович П. Лекції з метафізики. – Львів, Вид-во ЛБА. – 1995.

  112. Маритен Ж. Философ в мире. – М., 1994.

  113. Муди Р. Жизнь после смерти. – Л., 1991.

  114. Тейяр де Шарден. Феномен человека. – М., 1987.

  115. Человек. Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии. – М., 1991.


Контрольні питання:

  1. Визначення метафізики.

  2. Запит та його горизонт.

  3. Проблема Духа у філософії.

  4. Першопричина як метафізичне поняття.

  5. Єдине як атрибут буття.

  6. Смисл буття.

  7. Телеологічність дії.

  8. Істина як адекватність, відповідність та очевидність.

  9. Трансцендентний та трансцендентальний виміри філософії.

  10. Як можливий філософський запит про буття.

  11. Проблема свідомості як наперед покладеної.

  12. Проблема тотожності буття та розуміння.

  13. Бог у релігії та філософії.

  14. Інтенціональність свідомості.

  15. Буття сутності та рефлексія.

  16. Проблема мови і мовлення.

  17. Поняття факту та події. Л. Вітгенштайн та проблематика “Логіко-філософського трактату”.

  18. Метафізика як сама в собі методологія пізнання.

  19. “Метафізика“ Арістотеля як першофілософія.

  20. Проблема універсалій в середньовічній філософії.

  21. “Про причину, початок та єдине” Дж. Бруно. Філософія та “магія”.

  22. “Метафізичні розмисли” Р. Декарта.

  23. “Теодицея” та “Монадологія” Г. Ляйбніца.

  24. Проблема апріорності знання. “Критика чистого розуму” та “Критика практичного розуму” І. Канта.

  25. Ніщо як філософська проблема.

  26. Буття як заперечення небуття.

  27. Буття та час. М. Хайдеггер.

  28. Знак, знаковість, значеннєвість. Проблема пошуку смислу та осмислення пошуку.

  29. Фінальність та смисл буття.

  30. Смисл як такий.

  31. Поняття блага. Раціональне та ірраціональне розуміння цінностей.

  32. Проблема змісту, форми, матерії та руху.

  33. Свобода, воля та можливість. Відкритість людини буттю і свободі.

  34. Буття духу як свобода.

  35. Питання про буття як запит про бога.

  36. Негативна теологія.

  37. Бог як абсолютне буття.

  38. “Феноменологія духу” Гегеля.

  39. Людина і бог. Критика релігії. Віра і наука.


9. ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

«ДІАЛЕКТИКА»
Тема 1.

Поняття діалектики та її предмет.

Місце діалектики в структурі філософського знання. Діалектика та типи філософського світогляду. Історична генеза діалектики та її форми: стихійна діалектика стародавніх і діалектика як “мистецтво сперечатися” – засіб досягнення істини; схоластична діалектика; діалектика як порожня словесна суперечка (для Декарта, Бекона і інших філософів Нового часу). Антиномічна діалектика Канта.


Тема 2.

Діалектика як позитивний метод пізнання.

Діалектика як позитивний метод пізнання (суб’єктивний у Фіхте, об’єктивний у Шеллінга і Геґеля). Діалектика як система суб’єкт – суб’єктних відношень і як діалог ( у вченні Фейєрбаха); матеріалістична діалектика марксизму. Трагічна діалектика А.Ліберта. діалектика екзистенціалізму; “неґативна діалектика” франкфуртської школи; діалектика “інтеґрального раціоналізму” Г.Башляра. Інваріанти змісту різних типів діалектики у сучасних філософських доктринах. Сучасні концепції діалектики.


Тема 3.

Проблема всезагального у діалектиці.

Поняття всезагального. Діалектика як суб’єктивне. Діалектика як об’єктивне. Емпірична і теоретична діалектика. Історія діалектики та її теорія. Логічний апарат діалектики. Категорії, рефлективні визначення, поняття та принципи діалектики. Поняття закону. Форми діалектичного процесу: перехід, рефлексія, розвиток. Буття, сутність, дійсність як сфери реалізації форм діалектичного процесу.

Діалектика та її альтернативи: еклектика, софістика, метафізика, релятивізм, доґматизм. Діалектика і формальна логіка. Розсудок, розум, діалектика.
Тема 4.

Перехід як форма діалектики в бутті.

Поняття переходу, взаємопереходу, становлення. Категорії якості, кількості, міри. Основні етапи їх формування. Поняття безмірного. Якісна і кількісна визначеність буття. Міра як єдність якості і кількості. Взаємоперехід кількості і якості та його умови. Якісна і кількісна нескінченність. Поняття неперервності, перервності та стрибка. Взаємоперехід кількості в якість як принцип пізнання і діяльності. Чуттєве споглядання, розсудок і розум в контексті категоріальних визначень буття.


Тема 5.

Рефлексія як сутність.

Сутність як рефлексія. Поняття відображення. Природа універсальних рефлективних визначень сфери сутності. Внутрішня і зовнішня рефлексія. Види рефлексії. Визначеня рефлексії: тотожність, відмінність, протилежність, суперечність, основа. розум в контексті рефлексії.


Тема 6.

Способи розв’язання логічних суперечностей.

Формальна і діалектична суперечність. Реальна і логічна (пізнавальна) основа та спосіб розв’язання суперечностей. Боротьба протилежностей як філософська проблема. Поняття антагонізму. Чуттєве споглядання, розсудок і розум в контексті рефлексії.


Тема 7.

Розвиток як форма діалектики в дійсності. (частина перша)

Поняття дійсності як єдності буття і сутності. Поняття зміни, руху. Рух і розвиток. Еволюція і еманація як моменти розвитку. Поняття метаморфози. Поняття як “стихія” розвитку. Логічна структура принципу розвитку.


Тема 8.

Розвиток як форма діалектики в дійсності. (частина друга)

Заперечення та самозаперечення в діалектиці. Формальне та діалектичне заперечення. Принцип “зняття”. Розвиток як перехід в протилежність. Тотожність і відмінність ступенів розвитку. Зовнішні форми вияву розвитку: лінійна, кругова, тріадична, спіралевидна. Розсудок і розум в контексті поняття розвитку.


Тема 9.

Діалектика як метод

Діалектика як теорія і метод. Структура діалектичного методу. Поняття системи філософського знання. Діалектичні принципи побудови системи філософського знання. Збіг початку і принципу системи. Сходження від конкретного до абстрактного і від абстрактного до конкретного – метод побудови філософії як теоретичної системи знання. Історичне і логічне. Співвідношення онтології і діалектики.


Тема 10.

Діалектика і методи наукового пізнання.

Теорія пізнання, логіка і діалектика. Діалектичний метод як єдність теоретичного і практичного, пізнавального і перетворювального. Діалектика і методи наукового пізнання. Проблема застосування діалектики в науковій діяльності і практиці: передумови, умови, форми і межі.

Людина як суб’єкт і об’єкт діалектики. Гуманістичний потенціал діалектики. Діалектика і творчість. Діалектика і культура. Реформа філософіі – рух до діалектики.
Тема 11.

Альтернативи діалектики: історія та сучасність.

Діалектика та її альтернативи: еклектика, софістика, метафізика, релятивізм, доґматизм. Діалектика і формальна логіка. Розсудок, розум, діалектика. Діалектика і культура. Діалектика як діалог. Діалектика і творчість.



РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

  1. Категории диалектики, их развитие и функции. – К., 1980. – 130 с.

  2. Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002. – С. 158-162, 272-274, 497, 498.

  3. Діалектика без апології. – К., 1998

  4. Ильенков Э.В. Диалектическая логика: Очерки истории и теории. Изд. доп. – М., 1984. – С. 188-206, 304-319.

  5. Ахлибинский Б.В., Храпенко Н.И. Теория качества в науке и практике: Методологический анализ. – Л., 1989. – 200 с.

  6. Босенко В.А. Диалектика как теория развития. – К., 1966. – С. 133-151.

  7. Босенко В.А. Общая теория развития. – К., 2001. – С. 160-182.

  8. Булатов М.А. Деятельность и структура философского знания. – К., 1976. – С. 79-88.

  9. Bertell Ollman «Dance of the Dialectic: Steps in Marx’s Method»

  10. Абрамов М. А. Догмы и поиск (сто лет дискуссий о диалектике в английской философии).- М., 1994.-210 с.

  11. Адорно Т. В. Негативная диалектика. Пер. с нем. — М.: Научный мир, 2003.-372 с.

  12. Алексеев П. В., Панин А. В. Теория познания и диалектика. — М., 1991. — 383 с.

  13. Берти Э. Древнегреческая диалектика как выражение свободы мысли слова // Историко-философский ежегодник 1990. — М., 1991. — С. 321—344.

  14. Богомолов А. С. Диалектический логос. Становление античной диалектики. — М., 1982. — 263 с.

  15. Бурова И. Н. Парадоксы теории множеств и диалектика. М., 1976.- 176 с.

  16. Гегель Г.В.Ф. Наука логики: В 3-х т. – М., 1972. – Т. 3. – С. 288-310.

  17. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – М., 1974. – Т. 1. – Наука логики. – С. 421-424.

  18. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – М., 1975. – Т. 2. – Философия природы. – С. 33-43.

  19. Гулыга А., Ильенков Э. Конкретное // Философская энциклопедия: В 5-ти т. – М., 1964. – Т. 3. – С. 44-45.

  20. Ильенков Э.В. Диалектическая логика: Очерки истории и теории. 2-е изд., доп. – М., 1984. – С. 216-317.

  21. Ильенков Э.В. Философия и культура. – М., 1991. – С. 18-202, 275-368.

  22. История античной диалектики. М., 1972.

  23. История диалектики ХУІ-ХУІІІ вв. М., 1974.

  24. Категории диалектики, их развитие и функции. – К., 1980. – 120 с.

  25. Категория количества в науке. – К., 1994. – 230 с.

  26. Конечное и бесконечное. – К., 1982. – 247 с.

  27. Кумпф Ф., Оруджев З. Диалектическая логика: Основные принципы и проблемы. – М., 1979. – С. 99-149.

  28. Кушаков Ю.В. Применение диалектики как проблема (К критике гегелевской методологии) // Материалистическая диалектика – методологическая основа развития науки. – К., 1983. – С. 29-58.

  29. Лежебоков П.А. Диалектическое противоречие как закон познания. – М., 1981. – 175 с.

  30. Лосев А. Мера // Философская энциклопедия: В 5-ти т. – М., 1964. – Т.3. – С. 389-394.

  31. Материалистическая диалектика: В 5-ти т. – М., 1981. – Т.1. – Объективная диалектика. – С. 266-296.

  32. Н. С. Имянитов / Количество, качество и противоположности: вчера, сегодня, завтра // Философия и общество. — 2009. — № 1. — С. 44-64.

  33. Н. С. Имянитов / Повторения при развитии // Философия и общество. — 2009. — № 3. — С. 78-101.

  34. Огурцов А. Рефлексия // Философская энциклопедия: В. 5-и т. – М., 1967. – Т. 4. – С. 499-502.

  35. Прерывное и непрерывное. – К., 1983. – 311 с.

  36. Рузавин Г.И. Диалектика и современное научное мышление // Философские науки. – 1991. - №6.

  37. Сковорода Г.С. Пізнай в собі людину. – Львів, 1995. – С.349-352.

  38. Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.

  39. Яновская С. Количество // Философская энциклопедия: В 5-ти т. – М., 1962. – Т.2. – С. 552-562.

  40. Современные зарубежные концепции диалектики. – М., 1987. – С.11-81.

  41. Філософія. Курс лекцій. – К., 1993. – С. 22, 24-27.



10. ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

«ГНОСЕОЛОГІЯ, ЕПІСТЕМОЛОГІЯ І ПРАКСЕОЛОГІЯ»
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   23


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка