Тема 6.
Єдине, істинне і благо
Поняття трансцендентного і трансцендентального. Історія проблеми. Буття як єдність. Єдність “Я” в множині своїх актів. “Внутрішня єдність” як тотожність сутнього із самим собою. “Зовнішня єдність” як відмінність сутнього з усім іншим. Сутнісна єдність як цілісність сутнього. Сутнісна єдність як “тотожність цілого із самим собою” завдяки буттю сутнього. Індивідуальна єдність або одиничне та його унікальність.
Індивідуалізація і персоналізація. Питання все-єдності – основне питання історії мислення. Строгий монізм: Парменід, Плотін, Бруно, Гегель і ін. Єдність і множинність буття: єдність в множині передбачає єдність до множини. Єдність як трансцендентне поняття. Пізнання як запит і знання.
Буття як істина. Істина як благо. Логічна та адекватна істина. Консенсус і когеренція. Оптична істина як потенція логічної істини. Проблемно-історичне поле про онтичну істину. Онтологічна і нескінченна істина. Абсолютна єдність буття і знання як онтологічна істина.
Від знання до воління. Основний акт воління як утвердження іншого ради нього самого; любов. Інша людина як безумовна і унікальна цінність.
Теорія і практика: історичний екскурс про примат знання чи воління, інтелектуалізм чи волюнтаризм. Природа блага. Можливе і виконане благо. Благо і істина. Зміст буття і позитивне визначення буття сутнього.
Проблема цінностей. Раціональне (Спіноза, Гегель) та ірраціональне розуміння цінностей. Дуальність буття і цінностей (раціоналізм буття і сенсуалізм цінностей). Сутнє як благо і устремління до цінності. Онтологічне благо як єдність буття і знання. Обумовлений (конечний) і абсолютний способи буття онтологічного блага. Нескінченне благо. Тотожність абсолютного буття з абсолютним волінням і любов’ю. Аналогія блага. Оптимізм, песимізм, нігілізм, дуалізм щодо проблеми зла. Фізичне і моральне зло. Свобода і зло. Єдність трансценденталій. Єдність істини і блага. Проблема краси.
Тема 7.
Буття і світ
Світ людини. Поняття світу. Космологічне і антропологічне поняття світу. Картина світу як синтез емпіричних конкретно-наукових знань. Світогляд як синтез пізнання і оцінки “світу людини” і “людини в своєму світі”. Світ як переддана нам і оточуюча нас просторово-часова дійсність.
Проблема реальності світу: ідеалізм, матеріалізм, дуалізм. Ступені буття. Порядок, форми, рівні, повнота, зміст буття. Проблема матерії, матеріальні речі і матеріальність. Сутність матеріального сутнього і перша матерія.
Проблема індивідуалізації. Тілесне життя і внутрішня дія. Вегетативне життя. Чуттєва форма життя. Людське існування і людина як мікрокосм. Людина і при-собі-буття духу. Історико-філософський аспект цієї проблеми.
Проблема свободи. Свобода волі (вибору) як основна свобода. Свобода волі як звільнення в особисту свободу. Свобода і реалізація людиною в своїй історії своєї духовної сутності. Відкритість людини буттю і свобода. Опосередкована безпосередність як основна свобода. Свобода і можливість мислення та мовлення (висловлювання). Свобода – умова пізнання і істини. Самостійність рішень і свобода.
Духовність (виконання духу) як умова свободи волі. Єдність запиту, знання та воління свобода вибору. Буття духу як свобода. Дух в іншому. Зв’язок духу і тіла: дуалізм і монізм. Світ досвіду як духовно насичений світ. Душа як формальний принцип тіла.
Поняття особи та особистісної цінності. Духовна сутність особи. Людина серед людей і міжособові відносини. Проблема міжлюдського пізнавання і розуміння. Діалог і відкритість до розуміння, до вміння слухати і чути. Людина, спільнота і суспільство. Історія і розкриття духовної сутності людини.
Тема 8.
Абсолютне буття
Буття Бога. Питання про буття як запит про Бога. Антична філософія про божественну основу буття. Апологетика і схоластика про філософське пізнання Бога. Новий час і пізнання Бога. Абсолют в класичній німецькій філософії. Практичний і теоретичний атеїзм. Питання про докази буття Бога. Неможливість науково (емпірично, математично) доказати буття (небуття) Бога.
Доказ не як емпірико-математичне, а як раціональне опосередковане розуміння. Необхідність Бога. Гіпотетична необхідність. Перехід можливості в дійсність. Причина світу. Конечність, часовий критерій і когерентність сутнього. Контингентна, перша і абсолютна причини. Конечний дух і його ціль. Можливість і дійсність абсолютного буття.
Сутність Бога. Аналогічне пізнання Бога і аналогічні судження про нього. Негативна теологія. Трансцендентні аналогії з приводу абсолютного буття. Бог як “саме буття”. Позачасовість, позапросторовість, одиничність, простота (безструктурність) і незмінність буття. Нескінченний дух і особистісний Бог. Бог як абсолютне буття і як нескінченний дух. Філософське і релігійне розуміння Бога. Церковне вчення про неможливість раціонального осягнення Бога. Філософські спроби пізнання Бога.
Людина і Бог. Сутнісне відношення конечних речей до Бога. Філософія і релігія. Критика релігії як заблудження (атеїзм, позитивізм, матеріалізм). Раціоналізм та ірраціоналізм і релігія. Віра і наука.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:
-
Аристотель. Метафизика. Соч. в 4-ох т. М., 1975. Т. 1.
-
Виндельбанд В. История древней философии. К., 1995.
-
Возняк В.С. Метафизика рассудка и разума. К., 1994.
-
Гегель Г.-В. Ф. Наука логики. – Т. 1. – М., 1970.
-
Гусерль Е. Криза європейського людства і філософія // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. К., 1996.
-
Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии. М., 1986.
-
Кант И. Критика чистого разума. Соч. В 6-и т. М., 1964. Т. 3.
-
Кант И. Критика практического разума. Соч. В 6-и т. М., 1965. Т. 1. Ч. 1.
-
Козловський П. Постмодерна культура: суспільно-культурні наслідки технічного розвитку// Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. К., 1996.
-
Кузнецов В.Г., Кузнецов И.Д. и др. Философия. Учение о бытии, познании и ценностях человеческого существования. М., 1999.
-
Ляхович П. Лекції з метафізикию. Львів, Вид-во ЛБА. 1995.
-
Рорті Р. Філософія і дзеркало природи // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. К., 1996.
-
Рюс Ж. Поступ сучасних ідей. К., 1998.
-
Философия. Учебник. Отв. ред. Кохановский В.П. Ростов на Дону. 1997.
-
Философия. Учебник. Под ред. Губина В.Д. и др. М., 1996.
-
Хайдеггер М. Бытие и время. М., 1997.
-
Хайдеггер М. Введение в метафизику. СПб., 1997.
-
Хайдеггер М. Оснонвые понятия метафизики // Вопросы философии. 1993. № 9.
-
Аристотель. Метафизика. Соч. в 4-х т. М., 1975. Т. 1.
-
Библер В.С. Что есть философия? (Очередное возвращение к исходному вопросу) // Вопросы философии. 1995. № 1.
-
Возняк В.С. Метафизика рассудка и разума. К., 1994.
-
Кант И. Критика чистого разума. Соч. В 6-и т. М., 1964. Т. 3.
-
Корет Э. Основы метафизики. К., 1998.
-
Лобковиц Н. От субстанции к рефлексии. Пути западноевропейской метафизики // Вопросы философии. 1995. № 1.
-
Лосев А.Ф. Античный космос и современная наука // Бытие. Имя. Космос. М., 1993. С. 106-131.
-
Ляхович П. Лекції з метафізики. Львів, Вид-во ЛБВ. 1995.
-
Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей. Разд. 4. М., 1991.
-
Современная западная философия. Словарь. М., 1991. Статьи: Бытие. Метафизика.
-
Трубецкой С.Н. Метафизика в Древней Греции. М., 1990.
-
Статьи: Бытие. Метафизика. Суще // Философская энциклопедия. В 5 т.– Т. –М., 1964-1970.
-
Хайдеггер М. Введение в метафизику. СПб., 1997.
-
Хайдеггер М. Основные понятия метафизики // Вопросы философии. 1993. № 9.
-
Черняков А.Г. Стрекало вопроса // Хайдеггер М. Введение в метафизику. СПб., 1997.
-
Аристотель. Метафизика. Соч. в 4-х т. М., 1975. Т. 1.
-
Корет Э. Основы метафизики. К., 1998.
-
Ляхович П. Лекції з метафізики. Львів, Вид-во ЛБА. 1995.
-
Матяш Т.П. Сознанеи как целостность и рефлекия. Ростов на Дону. 1998.
-
Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? М.,1991.
-
Франкл В. Человек в поисках смысла. М., 1990.
-
Франк С.Л. Духовные основы общества. М., 1992.
-
Франк С.Л. Непостижимое. Онтологическое введение в философию религии. М., 1990.
-
Хайдеггер М. Время и бытие. М., 1993.
-
Хайдеггер М. Тезис Канта о бытии // Философия Канта и современность. Ч. 2. 1993.
-
Хайдеггер М. Введение в метафизику. СПб., 1997.
-
Хайдеггер М. Основные понятия метафизики // Вопросы философии. 1993. № 9.
-
Аристотель. Метафизика. Соч. в 4-х т. М., 1975. Т. 1.
-
Виндельбанд В. История древней философии. К., 1995.
-
Гегель. Лекции по истории философии. СПб., 1994.
-
Корет Э. Основы метафизики. К., 1998.
-
Лобковиц Н. От субстанции к рефлексии. Пути западноевропейской метафизики // Вопросы философии. – 1995. -- № 1.
-
Ляхович П. Лекції з метафізики. – Львів, Вид-во ЛБА. – 1995.
-
Спиноза Б. Этика. – СПб., 1993.
-
Фейербах Л. История философии Нового времени от Бэкона Веруламского до Бенедикта Спинозы. – Соб. произвед. В 3-х т. – М., 1974. – Т. 3.
-
Философская энциклопедия. В 5-и т. – М., 1964-1970. – Статьи: Бытие. Сущее. Субстанция.
-
Хайдеггер М. Введение в метафизику. – СПб., 1997.
-
Хайдеггер М. Основные понятия метафизики // Вопросы философии. – 1993. – № 9.
-
Аристотель. Метафизика. – Соч. в 4-х т. – М., 1975. – Т. 1.
-
Виндельбанд В. История древней философии. – К., 1995.
-
Возняк В.С. Метафизика рассудка и разума. – К., 1994.
-
Гегель Г.-В. Ф. Феноменология духа. – Соч. в 14-и т. – М., 1959. – Т. 4.
-
Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической ападноевропейской философии. – М., 1986.
-
Кант И. Критика практического разума. – Соч. в 6-и т. – М., 1965. – Т. 1. – Ч.1.
-
Кант И. Основы метафизика нравственности. – Соч. в 6-и т. – М., 1965. – Т. 1. – Ч. 1.
-
Корет Э. Основы метафизики. – К., 1998.
-
Лейбниц Г.В. Монадология. – Соч. в 4-х т. – М., 1982. – Т. 1.
-
Лобковиц Н. От субстанции к рефлексии. Пути западноевропейской метафизики // Вопросы философии. – 1995. -- № 1.
-
Ляхович П. Лекції з метафізики. – Львів, Вид-во ЛБА. – 1995.
-
Платон. Тимей. – Соч. в 4-х т. – М., 1994. – Т. 3.
-
Спиноза Б. Этика. – Изб. произв. в 2-х т. – М., 1985. –Т. 1.
-
Трубецкой С.Н. Основания идеализма. – Соч. – М., 1994.
-
Франменты ранних греческих философов. – М., 1989.
-
Хайдеггер М. Введение в метафизику. – СПб,. 1997.
-
Хайдеггер М. Основные понятия метафизики // Вопросы философии. – 1993. – № 9.
-
Хайдеггер М. Разговор на проселочной дороге. – М., 1991.
-
Аристотель. Метафизика. – Соч. в 4-х т. – М., 1975. – Т. 1.
-
Бруно Дж. О причине, начале и едином. Диалоги. – М., 1949.
-
Гайденко П.П. Прорыв к трансцендентному. – М., 1997.
-
Гегель Г.-В. Ф. Наука логики. – Т. 1 . – М., 1979.
-
Горак Г.І.Філософія. Курс лекцій. – К., 1998.
-
Кант И. Критика практического разума. – Соч. в 6-и т. – М., 1965. – Т. 1.
-
Кант И. Основы метафизики нравственности. – Соч. в 6-и т. – М., 1965. – Т.1. – Ч. 1.
-
Корет Э. Основы метафизики. – К., 1998.
-
Краткая философская энциклопедия. – М., 1994.
-
Ляхович П. Лекції з метафізики. – Львів, Вид-во ЛБА. – 1995.
-
Ортега-и-Гассет Х. Воостание масс // Вопросі философии. – 1989. -- № 3-4.
-
Платон. Тимей. -- Соч. в 4-х т. – М., 1994. – Т. 3.
-
Философия. Основные идеи и принципы. Ред. Ракитов А.И. – М., 1990.
-
Франкл В. Человек в поисках смысла. – М., 1990.
-
Хайдеггер М. Введение в метафизику. – СПб., 1997.
-
Хайдеггер М. Основные понятия метафизики \\ Вопросы философии. – 1989. – № 9.
-
Хайдеггер М. Феноменология и трансцендентальная философия ценностей.
-
Аристотель. Метафизика. – Соч. в 4-х т. – М., 1975. – Т. 1.
-
Гайденко П.П. Прорыв к трансцендентному. – М., 1997.
-
Гегель Г.-В. Ф. Философия духа // Гегель Г.-В. Ф. Энциклопедия философских наук. – В 3-х т. – М., 1997. – Т. 3.
-
Гегель Г.-В. Ф. Феноменология духа. – М., 1992.
-
Границы науки: о возможностях альтернативных моделей познания. – М., 1991.
-
Жильсон Э. Философ и теология. – М., 1995.
-
Кант И. Критика практического разума. – Соч. в 6-и т. – М., 1965. – Т. 1.
-
Корет Э. Основы метафизики. – К., 1998.
-
Ляхович П. Лекції з метафізики. – Львів, Вид-во ЛБА. – 1995.
-
Маритен Ж. Философ в мире. – М., 1994.
-
Хайдеггер М. Введение в метафизику. –М., 1997.
-
Шелер М. Положение человека в космосе. – Изб. произв. – М., 1994.
-
Человек. Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии. – М., 1991.
-
Августин. Сповідь. – К., 1996.
-
Аквинский Ф. Сумма теологии // Антология мировой философии. – М., 1969-1972. – Т. 1. – Ч. 2.
-
Арьев Ф. Человек перед лицом смерти. – М., 1992.
-
Гайденко П.П. Прорыв к трансцендентному. – М., 1997.
-
Жильсон Э. Философ и теология. – М., 1995.
-
Корет Э. Основы метафизики. – К., 1998.
-
Ляхович П. Лекції з метафізики. – Львів, Вид-во ЛБА. – 1995.
-
Маритен Ж. Философ в мире. – М., 1994.
-
Муди Р. Жизнь после смерти. – Л., 1991.
-
Тейяр де Шарден. Феномен человека. – М., 1987.
-
Человек. Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии. – М., 1991.
Контрольні питання:
-
Визначення метафізики.
-
Запит та його горизонт.
-
Проблема Духа у філософії.
-
Першопричина як метафізичне поняття.
-
Єдине як атрибут буття.
-
Смисл буття.
-
Телеологічність дії.
-
Істина як адекватність, відповідність та очевидність.
-
Трансцендентний та трансцендентальний виміри філософії.
-
Як можливий філософський запит про буття.
-
Проблема свідомості як наперед покладеної.
-
Проблема тотожності буття та розуміння.
-
Бог у релігії та філософії.
-
Інтенціональність свідомості.
-
Буття сутності та рефлексія.
-
Проблема мови і мовлення.
-
Поняття факту та події. Л. Вітгенштайн та проблематика “Логіко-філософського трактату”.
-
Метафізика як сама в собі методологія пізнання.
-
“Метафізика“ Арістотеля як першофілософія.
-
Проблема універсалій в середньовічній філософії.
-
“Про причину, початок та єдине” Дж. Бруно. Філософія та “магія”.
-
“Метафізичні розмисли” Р. Декарта.
-
“Теодицея” та “Монадологія” Г. Ляйбніца.
-
Проблема апріорності знання. “Критика чистого розуму” та “Критика практичного розуму” І. Канта.
-
Ніщо як філософська проблема.
-
Буття як заперечення небуття.
-
Буття та час. М. Хайдеггер.
-
Знак, знаковість, значеннєвість. Проблема пошуку смислу та осмислення пошуку.
-
Фінальність та смисл буття.
-
Смисл як такий.
-
Поняття блага. Раціональне та ірраціональне розуміння цінностей.
-
Проблема змісту, форми, матерії та руху.
-
Свобода, воля та можливість. Відкритість людини буттю і свободі.
-
Буття духу як свобода.
-
Питання про буття як запит про бога.
-
Негативна теологія.
-
Бог як абсолютне буття.
-
“Феноменологія духу” Гегеля.
-
Людина і бог. Критика релігії. Віра і наука.
9. ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ
«ДІАЛЕКТИКА»
Тема 1.
Поняття діалектики та її предмет.
Місце діалектики в структурі філософського знання. Діалектика та типи філософського світогляду. Історична генеза діалектики та її форми: стихійна діалектика стародавніх і діалектика як “мистецтво сперечатися” – засіб досягнення істини; схоластична діалектика; діалектика як порожня словесна суперечка (для Декарта, Бекона і інших філософів Нового часу). Антиномічна діалектика Канта.
Тема 2.
Діалектика як позитивний метод пізнання.
Діалектика як позитивний метод пізнання (суб’єктивний у Фіхте, об’єктивний у Шеллінга і Геґеля). Діалектика як система суб’єкт – суб’єктних відношень і як діалог ( у вченні Фейєрбаха); матеріалістична діалектика марксизму. Трагічна діалектика А.Ліберта. діалектика екзистенціалізму; “неґативна діалектика” франкфуртської школи; діалектика “інтеґрального раціоналізму” Г.Башляра. Інваріанти змісту різних типів діалектики у сучасних філософських доктринах. Сучасні концепції діалектики.
Тема 3.
Проблема всезагального у діалектиці.
Поняття всезагального. Діалектика як суб’єктивне. Діалектика як об’єктивне. Емпірична і теоретична діалектика. Історія діалектики та її теорія. Логічний апарат діалектики. Категорії, рефлективні визначення, поняття та принципи діалектики. Поняття закону. Форми діалектичного процесу: перехід, рефлексія, розвиток. Буття, сутність, дійсність як сфери реалізації форм діалектичного процесу.
Діалектика та її альтернативи: еклектика, софістика, метафізика, релятивізм, доґматизм. Діалектика і формальна логіка. Розсудок, розум, діалектика.
Тема 4.
Перехід як форма діалектики в бутті.
Поняття переходу, взаємопереходу, становлення. Категорії якості, кількості, міри. Основні етапи їх формування. Поняття безмірного. Якісна і кількісна визначеність буття. Міра як єдність якості і кількості. Взаємоперехід кількості і якості та його умови. Якісна і кількісна нескінченність. Поняття неперервності, перервності та стрибка. Взаємоперехід кількості в якість як принцип пізнання і діяльності. Чуттєве споглядання, розсудок і розум в контексті категоріальних визначень буття.
Тема 5.
Рефлексія як сутність.
Сутність як рефлексія. Поняття відображення. Природа універсальних рефлективних визначень сфери сутності. Внутрішня і зовнішня рефлексія. Види рефлексії. Визначеня рефлексії: тотожність, відмінність, протилежність, суперечність, основа. розум в контексті рефлексії.
Тема 6.
Способи розв’язання логічних суперечностей.
Формальна і діалектична суперечність. Реальна і логічна (пізнавальна) основа та спосіб розв’язання суперечностей. Боротьба протилежностей як філософська проблема. Поняття антагонізму. Чуттєве споглядання, розсудок і розум в контексті рефлексії.
Тема 7.
Розвиток як форма діалектики в дійсності. (частина перша)
Поняття дійсності як єдності буття і сутності. Поняття зміни, руху. Рух і розвиток. Еволюція і еманація як моменти розвитку. Поняття метаморфози. Поняття як “стихія” розвитку. Логічна структура принципу розвитку.
Тема 8.
Розвиток як форма діалектики в дійсності. (частина друга)
Заперечення та самозаперечення в діалектиці. Формальне та діалектичне заперечення. Принцип “зняття”. Розвиток як перехід в протилежність. Тотожність і відмінність ступенів розвитку. Зовнішні форми вияву розвитку: лінійна, кругова, тріадична, спіралевидна. Розсудок і розум в контексті поняття розвитку.
Тема 9.
Діалектика як метод
Діалектика як теорія і метод. Структура діалектичного методу. Поняття системи філософського знання. Діалектичні принципи побудови системи філософського знання. Збіг початку і принципу системи. Сходження від конкретного до абстрактного і від абстрактного до конкретного – метод побудови філософії як теоретичної системи знання. Історичне і логічне. Співвідношення онтології і діалектики.
Тема 10.
Діалектика і методи наукового пізнання.
Теорія пізнання, логіка і діалектика. Діалектичний метод як єдність теоретичного і практичного, пізнавального і перетворювального. Діалектика і методи наукового пізнання. Проблема застосування діалектики в науковій діяльності і практиці: передумови, умови, форми і межі.
Людина як суб’єкт і об’єкт діалектики. Гуманістичний потенціал діалектики. Діалектика і творчість. Діалектика і культура. Реформа філософіі – рух до діалектики.
Тема 11.
Альтернативи діалектики: історія та сучасність.
Діалектика та її альтернативи: еклектика, софістика, метафізика, релятивізм, доґматизм. Діалектика і формальна логіка. Розсудок, розум, діалектика. Діалектика і культура. Діалектика як діалог. Діалектика і творчість.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:
-
Категории диалектики, их развитие и функции. – К., 1980. – 130 с.
-
Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002. – С. 158-162, 272-274, 497, 498.
-
Діалектика без апології. – К., 1998
-
Ильенков Э.В. Диалектическая логика: Очерки истории и теории. Изд. доп. – М., 1984. – С. 188-206, 304-319.
-
Ахлибинский Б.В., Храпенко Н.И. Теория качества в науке и практике: Методологический анализ. – Л., 1989. – 200 с.
-
Босенко В.А. Диалектика как теория развития. – К., 1966. – С. 133-151.
-
Босенко В.А. Общая теория развития. – К., 2001. – С. 160-182.
-
Булатов М.А. Деятельность и структура философского знания. – К., 1976. – С. 79-88.
-
Bertell Ollman «Dance of the Dialectic: Steps in Marx’s Method»
-
Абрамов М. А. Догмы и поиск (сто лет дискуссий о диалектике в английской философии).- М., 1994.-210 с.
-
Адорно Т. В. Негативная диалектика. Пер. с нем. — М.: Научный мир, 2003.-372 с.
-
Алексеев П. В., Панин А. В. Теория познания и диалектика. — М., 1991. — 383 с.
-
Берти Э. Древнегреческая диалектика как выражение свободы мысли слова // Историко-философский ежегодник 1990. — М., 1991. — С. 321—344.
-
Богомолов А. С. Диалектический логос. Становление античной диалектики. — М., 1982. — 263 с.
-
Бурова И. Н. Парадоксы теории множеств и диалектика. М., 1976.- 176 с.
-
Гегель Г.В.Ф. Наука логики: В 3-х т. – М., 1972. – Т. 3. – С. 288-310.
-
Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – М., 1974. – Т. 1. – Наука логики. – С. 421-424.
-
Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – М., 1975. – Т. 2. – Философия природы. – С. 33-43.
-
Гулыга А., Ильенков Э. Конкретное // Философская энциклопедия: В 5-ти т. – М., 1964. – Т. 3. – С. 44-45.
-
Ильенков Э.В. Диалектическая логика: Очерки истории и теории. 2-е изд., доп. – М., 1984. – С. 216-317.
-
Ильенков Э.В. Философия и культура. – М., 1991. – С. 18-202, 275-368.
-
История античной диалектики. М., 1972.
-
История диалектики ХУІ-ХУІІІ вв. М., 1974.
-
Категории диалектики, их развитие и функции. – К., 1980. – 120 с.
-
Категория количества в науке. – К., 1994. – 230 с.
-
Конечное и бесконечное. – К., 1982. – 247 с.
-
Кумпф Ф., Оруджев З. Диалектическая логика: Основные принципы и проблемы. – М., 1979. – С. 99-149.
-
Кушаков Ю.В. Применение диалектики как проблема (К критике гегелевской методологии) // Материалистическая диалектика – методологическая основа развития науки. – К., 1983. – С. 29-58.
-
Лежебоков П.А. Диалектическое противоречие как закон познания. – М., 1981. – 175 с.
-
Лосев А. Мера // Философская энциклопедия: В 5-ти т. – М., 1964. – Т.3. – С. 389-394.
-
Материалистическая диалектика: В 5-ти т. – М., 1981. – Т.1. – Объективная диалектика. – С. 266-296.
-
Н. С. Имянитов / Количество, качество и противоположности: вчера, сегодня, завтра // Философия и общество. — 2009. — № 1. — С. 44-64.
-
Н. С. Имянитов / Повторения при развитии // Философия и общество. — 2009. — № 3. — С. 78-101.
-
Огурцов А. Рефлексия // Философская энциклопедия: В. 5-и т. – М., 1967. – Т. 4. – С. 499-502.
-
Прерывное и непрерывное. – К., 1983. – 311 с.
-
Рузавин Г.И. Диалектика и современное научное мышление // Философские науки. – 1991. - №6.
-
Сковорода Г.С. Пізнай в собі людину. – Львів, 1995. – С.349-352.
-
Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.
-
Яновская С. Количество // Философская энциклопедия: В 5-ти т. – М., 1962. – Т.2. – С. 552-562.
-
Современные зарубежные концепции диалектики. – М., 1987. – С.11-81.
-
Філософія. Курс лекцій. – К., 1993. – С. 22, 24-27.
10. ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ
«ГНОСЕОЛОГІЯ, ЕПІСТЕМОЛОГІЯ І ПРАКСЕОЛОГІЯ»
|