Філософський факультет



Сторінка14/23
Дата конвертації05.11.2016
Розмір4.12 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   23
Тема 3. Логіка і філософія

Особливості формальної логіки як науки. Статус формальної логіки як філософської науки: різноманітні погляди на це питання в історії філософії та логіці.

Взаємозв’язок філософії і логіки. Типи і характер зв’язків між філософією і логікою. Вплив філософії на логіку та вплив логіки на філософію.

Філософські основи логіки. Онтологічне та гносеологічне обґрунтування науки логіки. Три основних підходи до вияснення основ логіки в історії філософії і логіки (психологізм, конвенціоналізм, логіцизм).

Філософські проблеми логіки: проблема обґрунтування науки логіки та її підстав, начал логічного мислення, його форм і законів та ін. Парадокс самообґрунтування логіки як науки.

Логічний підхід до філософії. Логічний аналіз філософських проблем і філософського знання. Застосування формальної логіки до філософії. Особлива семантика філософських висловлювань і можливості розробки формалізованого апарату філософської теорії.

Проблема інтерпретації сучасних некласичних логік у сфері філософських наук.



РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ЧАСТИНИ V

Вригт фон Г.Х. Логика и философия в ХХ веке // Вопросы философии. – 1992. - № 8.

Вригт фон Г.Х. Логико-философские исследования. - М.: Прогресс, 1986.

Горский Д.П. Обобщение и познание. - М.: Мысль, 1985.

Исследования по логике научного познания. - М., 1990.

Карпович В.Н. Проблема, гипотеза, закон. - Новосибирск, 1980.

Кедровский О.И. Методы построения теоретических систем знания. - К., 1982.

Конверский А.Е. Определение П.В.Копниным природы и задач логики научного исследования // Вопросы философии. – 1997. - № 10.

Конверский А.Е. Проблема обоснования в логике и методологии науки. - К.: Вища шк., 1985.

Кузина Е.Б. Некоторые логические аспекты связи формирования и обоснования теоретического знания // Современная логика и методология науки. - М.: Изд-во Моск.ун-та, 1987.

Логика и философские категории. – Л.: Изд-во Ленингр.ун-та, 1982.

Логические методы и формы научного познания. - К.: Вища шк., 1984.

Лосев А.Ф. К вопросу о применении теории отражения в логике // Вопросы философии. – 1998. - № 8.

Лосев А.Ф. Основной принцип мышления и вытекающие из него логические законы мышления // Вопросы философии. – 1998. - № 8.

Лукашевич В.К. Научный метод. Структура. Обоснование. Развитие. - Минск, 1991.

Марков Б.В. Проблема обоснования и проверяемости теоретического знания. - Л., 1984.

Петров В.В. Семантика научных терминов. - Новосибирск, 1982.

Печенкин А.А. Обоснование научной теории (классика и современность). - М., 1991.

Поппер К. Логика и рост научного знания. - М., 1983.

Природа научного познания (логико-методологический аспект). - Минск, 1979.

Ракитов А.И. Курс лекций по логике науки. - М., 1971.

Рассел Б. Введение в математическую философию. - М.: Гнозис, 1996.

Рузавин Г.И. Научная теория (логико-методологический анализ). - М., 1978.

Титов В. Соціальна детермінація логічного знання // Філософська і соціологічна думка. – 1993. - № 1.

Сидоренко Е.А. Логистика и теодицея // Вопросы философии. – 1997. - № 5.

Смирнов В.А. Логические методы анализа научного познания. - М., 1987.

Смирнов В.А., Таванец П.В. О взаимоотношении символической логики и философии // Философия в современном мире. Философия и логика. - М., 1974.

Смирнова Е.Д. К вопросу о природе логического знания // Современная логика и методология науки. - М.: Изд-во Моск.ун-та, 1987.

Смирнова Е.Д. Логика и философия. - М., 1998.

Смирнова Е.Д. Логическая семантика и философские основания логики. - М., 1986.

Сорина Г.В., Меськов В.С. Логика в системе культуры // Вопросы философии. – 1996. - № 2.

Степин В.С. Становление научной теории. - Минск, 1976.

Финн В.К. Неологицизм - философия обоснованного знания // Вопросы философии. – 1996. - № 8.

Хинтикка Я. Логико-эпистемологические исследования. - М.: Прогресс, 1980.

Хинтикка Я. Проблема истины в современной философии // Вопросы философии. – 1996. - № 9.

Целищев В.В., Петров В.В. Философские проблемы логики (семантические аспекты). - М.: Высшая шк., 1984.



ПЕРЕЛІК ПІДСУМКОВИХ ПИТАНЬ

з курсу «традиційна арістотелівська логіка»

  1. Визначення логіки як науки: об’єкт та предмет вивчення логіки як науки.

  2. Характеристика мислення як об’єкту дослідження логіки. Види мислення. Структура мислення.

  3. Характеристика логічної форми мислення. Основні форми мислення.

  4. Характеристика логічного закону. Основні закони формальної логіки.

  5. Критерії оцінки міркувань. Поняття „істинна думка”, „хибна думка”, „правильно побудована думка”, „алогічна думка” та їх співвідношення.

  6. Взаємозв’язок мислення і мови, його особливості.

  7. Основні принципи логічного аналізу мови як засобу виразу думок.

  8. Сутність основного методу логіки як науки – методу формалізації.

  9. Місце логіки в теоретичній пізнавальній діяльності людини.

  10. Поняття як форма мислення: визначення, логічна структура, мовні форми виразу.

  11. Види понять за змістом і за об’ємом.

  12. Характеристика відношення сумісності між поняттями. Види сумісних понять та їх зображення за допомогою кіл Ейлера.

  13. Характеристика відношення несумісності між поняттями. Види несумісних понять та їх зображення за допомогою кіл Ейлера.

  14. Узагальнення понять як логічна операція.

  15. Обмеження понять як логічна операція.

  16. Сутність визначення (дефініції) понять як логічної операції. Логічна структура визначення.

  17. Логічні різновиди та способи визначень понять.

  18. Логічні вимоги (правила) щодо визначення змісту понять.

  19. Сутність поділу (класифікації) понять як логічної операції.

  20. Логічні різновиди поділу понять.

  21. Логічні вимоги (правила) щодо поділу (класифікації) обсягу понять.

  22. Висловлювання як форма мислення: визначення, логічна структура, мовні форми виразу.

  23. Види висловлювань. Прості і складні висловлювання.

  24. Види простих висловлювань та їхня характеристика.

  25. Види складних висловлювань та їхня характеристика.

  26. Умови істинності складних висловлювань.

  27. Логічні відношення між висловлюваннями, критерії їх встановлення. Поняття про „логічний квадрат”.

  28. Загальна характеристика основних формально-логічних законів.

  29. Закон тотожності. Характеристика логічних вимог (норм) даного закону та ознаки логічних помилок, що виникають при їхньому порушенні.

  30. Закон суперечності. Характеристика логічної вимоги (норми) даного закону та ознаки логічних помилок, що виникають при її порушенні.

  31. Закон виключеного третього. Характеристика логічної вимоги (норми) даного закону та ознаки логічних помилок, що виникають при її порушенні.

  32. Закон достатньої підстави. Характеристика логічних вимог (норм) даного закону та ознаки логічних помилок, що виникають при їхньому порушенні.

  33. Умовивід як форма мислення. Логічна структура умовиводу.

  34. Поняття про необхідні (демонстративні) та імовірнісні (недемонстративні) умовиводи.

  35. Дедуктивний умовивід, його різновиди.

  36. Безпосередні дедуктивні умовиводи, правила їхньої побудови.

  37. Простий категоричний силогізм: логічна структура, різновиди за фігурами та модусами, правила побудови.

  38. Умовні силогізми: логічна структура, різновиди та модуси, правила побудови.

  39. Розділові силогізми: логічна структура, різновиди та модуси, правила побудови.

  40. Умовно-розділові силогізми (дилеми): різновиди, правила побудови.

  41. Скорочені та складні силогізми.

  42. Індуктивний умовивід, його різновиди та правила побудови.

  43. Логічні вимоги (правила) щодо побудови висновків за індукцією та умови підвищення степені вірогідності висновку за індукцією.

  44. Умовивід за аналогією, його різновиди та правила побудови. Умови підвищення степені вірогідності висновку за аналогією.

  45. Місце методу аналогії (моделювання) в пізнавальній діяльності людини.

  46. Доведення як логічна операція: визначення, логічна структура. Види доведень.

  47. Правила доведення та характеристика найтиповіших помилок, що виникають при їхньому порушенні.

  48. Спростування як логічна операція: визначення, логічна структура. Види та способи спростувань.

  49. Правила спростування та характеристика найтиповіших помилок, що виникають при їхньому порушенні.

  50. Характеристика суперечки як методу вирішення спірних питань. Логічна структура суперечки.

  51. Характеристика дискусії та полеміки як різновидів суперечки.

  52. Різновиди суперечок за метою їх проведення, професійними сферами діяльності, організаційними формами проведення.

  53. Логічні правила ведення суперечок та характеристика найбільш типових логічних помилок, що виникають у суперечках.

  54. Характеристика софістичних прийомів, що використовуються у суперечках.

  55. Некоректні позалогічні (психологічні) засоби впливу на аудиторію в суперечках.

  56. Предмет дослідження евристики.

  57. Запитання як засіб пізнавальної діяльності. Логічна структура запитання. Види запитань та логічні правила їх формулювання.

  58. Поняття логічного методу. Види логічних методів.

  59. Теорія як системна форма організації наукового знання. Види теорій та засоби їх побудови.

  60. Поняття парадоксу в науковому пізнанні. Види парадоксів та проблема вирішення логічних парадоксів.


ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ

з курсу “Символічна логіка”

1. Визначення логіки як науки.

2. Об’єкт, предмет і завдання діалектичної логіки.

3. Об’єкт, предмет і завдання формальної логіки.

4. Особливості синтаксичного і семантичного рівнів дослідження предмета формальної логіки.

5. Структура і основні поняття традиційної формальної логіки.

6. Структура і основні поняття символічної формальної логіки.

7. Гносеологічні підстави виникнення символічної логіки. Обмеженість традиційної формальної логіки.

8. Поняття про формалізацію в логіці. Визначення формально-логічної теорії (ФЛТ).

9. Особливості методу формалізації в традиційній формальній логіці.

10. Особливості методу формалізації в символічній формальній логіці.

11. Принципи побудови формально-логічних теорій в символічній логіці: поняття про об’єктну мову і метамову.

12. Вимоги до побудови метамови в символічній формальній логіці.

13. Принципи побудови формально-логічних теорій в символічній логіці: поняття про синтаксис і семантику метамови.

14. Основні завдання, які вирішуються на рівні семантики ФЛТ.

15. Поняття про множинність ФЛТ: основні логічні підстави для класифікації ФЛТ.

16. Логіка висловлювань (ЛВ) як розділ символічної формальної логіки: визначення, основні поняття і принципи побудови.

17. Синтаксичні особливості морфологічних систем логіки висловлювань: алфавіт, правила утворення.

18. Визначення формули в морфологічних системах ЛВ. Поняття про головний знак формули, силу логічних сполучників, розміщення дужок у формулах.

19. Поняття про рівнозначні (рівносильні) формули ЛВ. Характеристика основних законів алгебри Буля.

20. Поняття про нормальні та двоїсті форми виразів ЛВ.

21. Визначення КНФ та ДНФ. Методологічні завдання, які виконуються за допомогою цих нормальних форм.

22. Визначення ДКНФ та ДДНФ. Методологічні завдання, які виконуються за допомогою цих нормальних форм.

23. Поняття про СКНФ та СДНФ.

24. Семантичні особливості морфологічних систем ЛВ: структурні елементи, принципи побудови.

25. Основні поняття і принципи побудови функціональних семантик для морфологічних систем ЛВ: правила інтерпретації, визначення семантичних властивостей формул.

26. Основні поняття і принципи побудови аналітико-табличних семантик для морфологічних систем ЛВ: правила інтерпретації, визначення семантичних властивостей формул.

27. Аналітичні правила та їх застосування в морфологічних системах ЛВ.

28. Проблема розв’язання в символічній логіці: сутність, основні синтаксичні та семантичні методи її вирішення в морфологічних системах ЛВ.

29. Логічні числення як форма побудови ФЛТ в логіці висловлювань: визначення, принципи побудови.

30. Порівняльний аналіз морфологічних систем та аксіоматичних числень в ЛВ (АЧЛВ).

31. Синтаксичні особливості побудови АЧЛВ: основні структурні елементи та дефініції.

32. Поняття про доведення в АЧЛВ. Теорема дедукції.

33. Семантичні особливості побудови АЧЛВ.

34. Проблема несуперечності в символічній логіці та її вирішення для АЧЛВ.

35. Проблема повноти в символічній логіці та її вирішення для АЧЛВ.

36. Проблема незалежності в символічній логіці та її вирішення для АЧЛВ.

37. Проблема розв’язання в АЧЛВ.

38. Натуральне числення ЛВ (НЧЛВ): визначення та основні поняття.

39. Синтаксичні особливості побудови НЧЛВ: основні структурні елементи та характеристика правил виведення.

40. Поняття про доведення в НЧЛВ. Прямі і непрямі доведення в НЧЛВ.

41. Проблема розв’язання в НЧЛВ.

42. Логіка предикатів (ЛП) як розділ символічної формальної логіки: визначення, основні поняття і принципи побудови.

43. Порівняльна характеристика ЛВ і ЛП, принципи їх взаємозв’язку.

44. Мова логіки предикатів: поняття про нелогічні та логічні терміни, що входять до складу простого висловлювання.

45. Алфавіт мови логіки предикатів.

46. Визначення формули в логіці предикатів.

47. Поняття логічного закону в логіці предикатів.



48. Аналіз міркувань засобами логіки предикатів.
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ

з курсу “Некласична логіка”

  1. Об’єкт та предмет вивчення логіки.

  2. Теоретичне і практичне значення логіки як науки.

  3. Поняття “логічна система”. Види логічних систем та принципи їх побудови.

  4. Логічні вимоги до сучасних формально-логічних систем (формальних теорій).

  5. Метод формалізації: сутність, різновиди.

  6. Характеристика історичних етапів розвитку логіки як науки.

  7. Загальна традиційна (арістотелівська) логіка: основні поняття та принципи побудови.

  8. Класична символічна логіка: структура, основні поняття та принципи побудови.

  9. Некласична символічна логіка: напрями, структура, основні поняття та принципи побудови.

  10. Класична і некласична логіки: їх особливості та співвідношення.

  11. Поняття “логічний закон”. Особливості розуміння логічного закону в різних типах логік.

  12. Проблема істини в різних типах логік.

  13. Поняття “інтерпретація” та спосіб формулювання правил інтерпретації в сучасних логічних теоріях.

  14. Двозначна та багатозначні логіки: їх співвідношення.

  15. Предмет дослідження багатозначної логіки. Основні принципи і способи побудови багатозначних логік.

  16. Тризначна та чотиризначна логіка Я.Лукасевича: основні поняття і принципи побудови.

  17. Принципи побудови 3-значних логічних систем Гейтінга, Д.Бочвара, Г.Рейхенбаха.

  18. Предмет дослідження модальної логіки. Основні принципи і способи побудови модальних логік.

  19. Види модальностей. Онтологічні і логічні модальності. Модальності de dicto i de re.

  20. Алетична логіка: структура, основні поняття, принципи побудови.

  21. Епістемічна логіка: синтаксис і семантика. Парадокс епістемічної логіки.

  22. Деонтична логіка: синтаксис і семантика. “Логічний квадрат” для висловлювань з деонтичними модальностями. Аксіоми деонтичної логіки.

  23. Часова логіка: основні поняття та принципи побудови мінімального часового числення Кt.

  24. Паранесуперечлива логіка: принципи побудови та сфери застосування.

  25. Модальна логіка і теорія виведення: причини виникнення та способи вирішення парадоксів імплікації.

  26. Основні поняття та принципи побудови теорій строгої імплікації К.Льюіса та сильної імплікації В.Аккермана.

  27. Основні поняття та принципи побудови теорії логічного слідування Є.О.Сидоренка та релевантної логіки Є.К.Войшвілло.

  28. Логіка соціальних комунікацій: синтаксис і семантика.

  29. Практичні логіки: предмет дослідження. Види практичних логік.

  30. Логіка дії. Дескриптивна (описова) та формальна моделі дій. Основні поняття логіки дій. Нормативний характер дій. Парадокс в діях людей.

  31. Логіка життєвих ситуацій.

  32. Логіка вибору і прийняття рішень. Критерії вибору альтернатив в ситуації вибору.

  33. Логіка (оцінок ) переваги: синтаксис і семантика.

  34. Логіка і філософія: проблема їх взаємозв’язку.

  35. Логіка дискурсу.

  36. Проблема смислу та розуміння мовних виразів у дискурсі.

  37. Формальна логіка як прикладна наука. Теоретична і прикладна логіки. Напрями прикладних логічних досліджень.

  38. Поняття методу і методології. Логічні методи дослідження (пізнання).

  39. Характеристика аналізу і синтезу як логічних методів пізнання.

  40. Характеристика абстрагування та ідеалізації як логічних методів пізнання.

  41. Характеристика дедукції та індукції як логічних методів пізнання.

  42. Характеристика аналогії та моделювання як логічних методів пізнання.

  43. Характеристика екстраполяції як логічного методу пізнання.

  44. Характеристика методу побудови гіпотез та його місце у науковому пізнанні.

  45. Поняття “знання”. Типи і види знання. Критерії науковості знання.

  46. Парадокси та їх класифікація. Характеристика парадоксів, що існують в різних типах логік. Проблема вирішення парадоксів логіки.

  47. Поняття “логічна помилка”. Види логічних помилок та причини їх виникнення. Характеристика логіко-граматичних засобів побудови софістичних міркувань (за Арістотелем).

  48. Логіка запитань і відповідей. Види запитань і відповідей, правила їхнього формулювання.


7. ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

«ОНТОЛОГІЯ»
Тема 1.

Філософія, її структура, методи та роль у суспільстві, світогляд, його структура та історичні типи

Проблема визначення філософії. Поняття об’єкту та предмету, структури та системи. Філософія як система. Філософія та філософування. Проблема дискурсу у філософії та науці. Концептуальність та пропозиційність: філософія і наука. Філософія і світогляд. Різноманітність відношення людини до світу. Поняття світогляду. Загальне уявлення про світогляд, його форми і основні риси. Категоріальна структура світогляду. Світогляд як форма самоусвідомлення людини. Світовідчуття, світосприйняття, світоуява, світобачення, світорозуміння та світогляд.

Історичні типи світогляду: міф, релігія, науковий світогляд, філософський світогляд. Особливості та функції міфу та релігії. Ідея бога, взаємозв’язок і розвиток міфології, релігії та філософії. Мистецтво і наука, їх світоглядний зміст. Специфіка філософського усвідомлення світу. Загальнолюдське, національне та особистісне у світогляді. Основні теми філософських студій: світ і людина, сутність і зміст людського існування. Філософія як дослідження засобами раціонального мислення. Філософія як концептотворення.

Проблема методу у філософії. Адекватність предмету і методу філософії. Метод як спосіб філософського мислення і основа побудови філософсько-світоглядних концепцій. Основні історичні форми філософської рефлексії щодо методу.

Структура і функції філософії. Система філософського знання (онтологія, феноменологія, гносеологія, логіка, діалектика, праксеологія, аксіологія), принципи його структурування та внутрішня єдність. Основні функції філософії: світоглядна, пізнавальна, методологічна, соціально-практична. Соціальна спрямованість філософського знання. Філософія і культура. Взаємозв’язок філософії, науки, політики ідеології, права, моралі, мистецтва, релігії. Місце і роль філософії у сучасному житті.
Тема 2.

Метафізика як “перша” філософія та формування онтології: історико-філософський погляд

Картина світу в архаїчному світогляді як зародок онтологічних уявлень. Опозиція “хаос – порядок” як їх конституюючий принцип.

Поняття “дао” та “де” у філософії Лао-Цзи. Ніщо як “позитивний” концепт.

Становлення поняття буття у елеатів. Парменід про суще як таке. Пошуки точок збігу мислення і буття: “число” Піфагора, “логос” Геракліта, “атоми” Демокріта. Постановка питання в античній філософії про новий вимір універсуму, який не зводиться до конкретно існуючих речей. Вчення Платона про ідеї як синтез онтологічних проблем античності.

Поєднання онтологічних і теологічних проблем в середньовічній філософії. Схоластична онтологія про рівні буття (субстанційний і акцидентальний, актуальний і потенціальний) та її категоріальний апарат.

Особливості онтології в раціоналізмі та емпіризмі філософії Нового часу. Кант та його “Критика чистого розуму”. Принцип тотожності мислення та буття (Шеллінг, Гегель).

Походження і першопочатковий зміст терміна “метафізика”. Розвиток докантівської метафізики: досократики, Сократ, Платон, Арістотель. Метафізика як теологія: Ф. Аквінський. Пантеїзм Дж. Бруно та онтологія М. Кузанського. Раціоналізм та метафізика Нового часу: Ф. Бекон, Р. Декарт, Б. Спіноза.

Проблеми метафізики в класичній німецькій філософії. І. Кант про метафізику як природну і необхідну схильність людини. Основні риси побудови його програми нової метафізики: метафізика як ядро будь-якої філософії.

Гегель і проблема метафізики. Неоднозначність терміна “метафізика” в філософії 19 ст.: наголос не на предмет, а на метод. Логіка як метафізика. Ключ до метафізики – не філософія природи, а онтологія.

Проблема метафізики в сучасній філософії: Ж.-П. Сартр, М. Гайдегер.



Тема 3.

Онтологія: буття, суще, єдність. Людина та світ: категорії матерії та духу. Час, простір та рух як виміри та абстрактні форми мислення.

Світ як система буття людини. Виникнення і внутрішня логіка проблеми буття. Філософська теорія буття (онтологія) в її історичній генезі. Роздуми про світ, його існування, життя і смерть та їх значення в людському житті. Проблема вічності світу, його кінечності і нескінченності. Типи філософських онтологій, онтологізм та суб’єктивізм.

Буття - абстрактна визначеність сущого, що збігається з гранично загальним відношенням людини до світу. Категорія буття, її смисл і специфіка та місце в структурі філософського знання. Буття як реальність і абстракція. Буття світу як основа і пердумова його єдності. Буття і дійсність. Буття як універсум.

Відкритість буття і його суперечливий характер. Проблема множинності світів. Основні форми буття. Буття речей, процесів, станів, природи. Буття і сутність. Буття людини та його специфіка. Буття як людська дійсність. Буття як мислення, буття та ідеальне. Поняття духовного буття.

Людина та її природний світ. Світ як сукупна реальність і єдність природи та людини. Місце людини у природному світі. Історія природи та історія людини. Сутність світу і сутність людини. Їх кореляція. Природа як процес. Поняття природи. Природний вимір світу. Проблема життя. Основні форми відношення людини до природи як об’єкту філософії. Природа як предмет філософської рефлексії. Необхідне і випадкове в природі. Мислення та природа. Людина як підсумок природно-історичного процесу і продукт власної діяльності. Теоретичне, практичне та духовно-практичне відношення людини до природи.. Становлення людини як суб’єкта у відношенні до природи і власної життєдіяльності. Поняття суб’єктивності. Природа як універсальний предмет людської діяльності. Єдність природи та мислення в сфері людської діяльності. Історичне місце натурфілософії (“філософія природи”) в осягненні та “олюдненні” природи.

Матерія як вираз граничних основ буття світу і людини. Матерія як субстанція. Дуалізм, монізм, плюралізм. Уявлення про субстанцію та їх залежність від розвитку науки. Основні форми існування матерії. Проблема єдності світу. Матеріальна та духовна єдність світу. Матерія філософська категорія. Філософсько-світоглядна і наукова картина світу. Відсутність визначеної межі переходу матерії до духу. Антропний принцип: вплив свідомості на хід експерименту. Єдність енергії та інформації: поняття лептонного поля.

Простір, час, рух, матерія та їх співвідношення. Простір і час як абстрактні форми безпосереднього, сталого (рядоположеного) і процесійного (становлюючого) буття світу. Єдність простору, часу, руху. Матерія як стала тотожність, відношення простору і часу. Єдність руху і матерії. Форми руху матерії та їх взаємозв’язок Природній, культурно-історичний і соціально-практичний зміст простору і часу. Минуле, сучасне, майбутнє - модальності матеріального буття. Їх взаємозв’язок і взаємозумовленість. Субстанційна та релятивістська концепції простору і часу. Поняття руху в контексті категорій абсолютного і відносного, універсального (всезагального) і одиничного. Рух і спокій. Співвідношення руху, зміни, розвитку як філософська проблема.

Поняття порядку та хаосу, основні проблеми синергетики.


1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   23


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка