Філософія навчально-методичний комплекс для студентів економічних спеціальностей денної форми навчання Донецьк – 2005



Сторінка1/5
Дата конвертації31.03.2017
Розмір0.69 Mb.
  1   2   3   4   5


ДОНЕЦЬКИЙ ІНСТИТУТ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

Української державної академії залізничного транспорту

Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін


О.І.Хромова

ФІЛОСОФІЯ
Навчально-методичний комплекс

для студентів економічних спеціальностей

денної форми навчання


Донецьк – 2005

Хромова О.І. Філософія: навчально-методичний комплекс курсу для студентів економічних спеціальностей денної форми навчання. – Донецьк: ДонІЗТ, 2005. – 54 с.

Навчально-методичний комплекс курсу повинний надати допомогу студенту в оволодінні філософськими знаннями в умовах кредитно-модульної системи навчання. Він складається з робочої програми, яка містить розподіл тем по змістовних та залікових модулях, планів семінарських занять, тематики для написання доповідей та рефератів, переліку рекомендованої літератури та питань до модульного контролю знань з філософії.

Навчально-методичний комплекс курсу “Філософія” обговорено на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Донецького інституту залізничного транспорту та рекомендовано до друку.

Протокол № 15 від 09 червня 2005 року.
Рекомендовано до друку на засіданні методичної комісії факультету “Економіка транспорту” ДонІЗТ від 24 червня 2005 р., протокол № 8.

Укладач:
к. філос. н., доцент О.І. Хромова (ДонІЗТ)

Рецензенти:
к. філос. н., доцент А.В. Ємельянова (ДонДУЕТ)
к. філос. н., доцент С.Н. Харитонова (ДонІЗТ)
ЗМІСТ
Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4


  1. Робоча програма курсу “Філософія” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

2. Перелік рекомендованої літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

3. Плани семінарських занять (18 годин аудиторних занять) . . . . . . . . . . 18

4. Плани семінарських занять (36 годин аудиторних занять) . . . . . . . . . . 31

5. Питання до модульного контролю знань з філософії. . . . . . . . . . . . . . . 52



ВСТУП
Сучасний світ – це складна динамічна цілісна система, яка є для людини його соціальним простором, який обумовлює все його життя. Динаміку процесів сучасного суперечливого світу неможливо правильно зрозуміти без певних філософських уявлень. Вони допомагають глибше осмислити реальність у взаємодії всіх її сторін, сфер та зв’язків, у розвитку, в єдності всіх її законів та суперечностей, визначити місце людини в сучасному світі, сенс її життя та цілий ряд інших складних проблем, що, безперечно, стосуються кожної особи.

Зміст курсу “Філософія” передбачає оволодіння студентами цілісною системою філософських знань, що сприяють формуванню наукового світогляду, гуманістичного потенціалу особистості, її високої духовності, загальної культури, творчого мислення, вміння проникати у сутність явищ і процесів реального світу, свідомо використовувати наукову методологію в своїй життєдіяльності.

Цей навчально-методичний комплекс призваний дати методичний матеріал для позааудіторного вивчення філософії як навчальної дисципліни в рамках підготовки студентів до семінарських занять та модульних контрольних робіт, написання доповідей та рефератів з окремих філософських проблем.

Філософія завжди була і є інтелектуальною формою відповіді на глибинні запити людини, вона завжди потрібна їй, навіть якщо людина це не усвідомлює. Особливо ж відповіді на головні філософські питання “Що я можу знати?”, “Що я маю робити?”, “На що я можу сподіватися?” необхідні кожному, коли життя вимагає вибору, визначення моральної та соціальної позиції. Навчально-методичний комплекс курсу “Філософія” призваний безпосередньо допомогти студенту прилучитися до осмислення цих найважливіших проблем.




І. РОБОЧА ПРОГРАМА КУРСУ ”ФІЛОСОФІЯ”
Заліковий модуль № 1
Змістовий модуль 1.1. Філософія як наука. Предмет та завдання філософії
Філософія як “любов до мудрості”. Різноманітність уявлень про мудрість. Початкове значення слова “філософ” та “філософія”. Давні уявлення про призначення філософії.

Філософія як теоретично сформульований світогляд. Відношення людина – світ як предмет філософії.

Світогляд як сукупність поглядів на світ, ідеалів, переконань та цінностей. Структура світогляду. Світовідчуття, світосприйняття, світорозуміння. Повсякденний та теоретичний світогляд. Ключові світоглядні питання. Специфіка світоглядних питань.

Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія, наука та їх взаємозв’язок.

Філософія як вчення про найбільш загальні закони буття, пізнання та мислення. Орієнтація філософії на створення універсальної картини світу. Основне питання філософії за Марксом та дві його сторони. Матеріалізм і ідеалізм.

Ключові проблеми філософії та основні розділи філософського знання.

Функції філософії. Специфіка філософського знання.

Філософія в сучасному світі.


Змістовий модуль 1.2. Основні етапи розвитку філософії

Місце історії філософії в системі філософського знання. Ключові поняття історико-філософського процесу: філософське вчення, філософська школа, філософська течія, філософський напрямок.



Філософія Стародавнього світу. Особливості філософії Давнього світу: вплив міфології та релігії.

Філософія Давнього Китаю. Виникнення філософського знання в Китаї. Становлення основних філософських шкіл: даосізм, конфуціанство, моїзм. Концепція щастя в Давньому Китаї.

Філософія Давньої Індії. Перші світоглядні концепції в індійських релігійних пам’ятках: Веди, Упанішади. Філософські школи VI – V ст. До н.е. Ортодоксальні школи: міманса, санкхья, йога, веданта, вайшешика, ньяя. Неортодоксальні школи: буддізм, джайнізм, чарвака (локоята).

Людина в філософії і культурі Давнього сходу. Вплив давньої філософії на подальше становлення філософського знання.



Антична філософія. Зародження античної філософії. Пошуки початку світу. Мілетська школа: Фалес, Анаксимандр, Анаксимен. Вчення Геракліта та зародження стихійної діалектики. Піфагор та піфагорійці. Внесок елейської школи в розвиток античної філософії.

Атомістичний матеріалізм античності: Демокріт та Епікур. Філософія гедонізму. Античний ідеалізм – Сократ, Платон. Морально-етична проблематика. Концепція ідеальної держави Платона. Філософія елінизму.

Давньоримська філософія. Вчення Тіта Лукреція Кара та Цицерона.

Філософія середніх віків. Особливості розвитку філософії середньовіччя: домінування християнства. Патристика та схоластика як провідні напрямки розвитку філософії середніх віків. Гріх, спокута та визволення людини як предмет філософських роздумів. Проблема співвідношення віри і знання, цінностей земного життя та християнського милосердя. Фома Аквінський. Спір номіналістів та реалістів про природу загальних понять.

Філософія Відродження. Значення терміну “Відродження”. Відродження – особливий період в житті Західної Європи. Антропоцентричний характер філософії Відродження. Гуманізм і проблема людської індивідуальності. Натурфілософія: М. Кузанський, Д. Бруно, Л. Да Вінчі. Виникнення утопізму: Т. Мор, Т. Кампанелла. Соціальна філософія: Н. Макіавеллі.

Філософія Нового часу. Наукова революція XVII ст. І її вплив на розвиток філософії. Початок формування філософського мислення Нового часу. Ф. Бекон. Вчення про метод.

Раціоналізм в буржуазній філософії. Р. Декарт. Принцип сумніву та інтелектуальна інтуїція. Метод дедукції. Розподіл дійсності на суб’єкт та об’єкт. Проблема субстанції. Б. Спіноза. Вчення про єдину субстанцію. Г. Лейбніц. Вчення про монади. Питання гармонії.

Сенсуалізм в філософії Нового часу. Д. Локк. Первинність чуттєвого пізнання. Вчення про первинні та другорядні якості. Д. Берклі. Заперечення об’єктивного існування зовнішнього світу. Д. Юм. Агностицизм. Вчення про досвід.

Філософія Просвітництва: Ж.Ж. Руссо, Д. Дідро, Ф. Вольтер. Французький матеріалізм XVIII ст.: природа, суспільство, людина. Механіцизм (Ж. Ламетрі, К. Гельвецій, П. Гольбах).

Німецька класична філософія. Основні риси цього етапу розвитку філософської думки. Активно-діяльне розуміння людини в німецькому ідеалізмі.

І. Кант – засновник німецької класичної філософії. Переворот в філософії, що здійснив Кант. “Речі в собі”. Агностицизм. Апріорні форми чуттєвості.

Суб’єктивний ідеалізм Й. Фіхте. Концепція “Я” в філософії Фіхте. Об’єктивний ідеалізм Ф. Шеллінга. Вчення про тотожність суб’єкта та об’єкта. Інтелектуальна інтуїція.

Система та метод Гегеля. Протиріччя діалектичного методу та ідеалістичної системи філософа. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Критика системи Гегеля. Натуралізм. Нове осмислення поняття суб’єкта.

Діалектичний матеріалізм К. Маркса та Ф. Енгельса. Матеріалістичне розуміння історії. Проблема людини в філософії марксизму. Практика як критерій істини. Значення марксистської філософії та вплив марксизму на долі людей.

Російська філософія ХІХ – ХХ ст. Особливості становлення російської філософії. Філософія застереження. Спір про долю Росії. Історіософія П. Чаадаєва. Слов’янофіли та західники. Поняття соборності.

Концепція культурно-історичних типів М.Я. Данилевського. Проблема людини та історіософські ідеї в філософії Ф.М. Достоєвського. Російський космізм.

В. Соловйов – засновник російської релігійної філософії. Філософія всеєдності. Поняття світової душі та софійні мотиви. Російська релігійно-ідеалістична філософія першої половини ХХ ст.: С. Булгаков, М. Бердяєв, С.Л. Франк.

Г.В. Плеханов та російський марксизм. Революційно-демократичний напрямок: О. Герцен, М. Чернишевський, В. Белінський.



Сучасна західна філософія. Характерні риси суспільно-політичного життя, науково-технічного прогресу і духовної культури ХІХ – ХХ ст. Та їхнє відображення в філософській думці. Основні особливості некласичного типу філософії. Філософський постмодерн.

Поворот до людини – основна тема західної філософії ХХ ст. Основні течії в філософській антропології. “Філософія життя” та її різновиди.

Людина в світі та світ людини: екзистенціалізм: основні теми та напрямки. Проблема конфлікту особи та суспільства. Людина у “прикордонних” ситуаціях. Персоналізм.

Відношення до розуму і науки в філософії ХХ століття. Боротьба раціоналізму і ірраціоналізму. Проблема ірраціонального. Вчення Ф. Ніцше про волю до влади та надлюдину.

Психоаналіз. Відкриття несвідомого та його значення. Неофрейдізм – К. Юнг, А. Адлер, Е. Фромм.

Культ науково-технічного прогресу та його противники. Сцієнтизм і антисцієнтизм.

Еволюція релігійної філософії в ХХ ст. Неотомізм і неоплатонізм. Протиріччя і критицизм в рамках сучасної релігійної філософії (П. Тейяр де Шарден).
Змістовий модуль 1. 3. Українська філософія
Світогляд слов’янських племен. Творчій діалог із ідеями інших спільностей. Героїчна міфологія та епос. Билини.

Зародження української філософської думки в Київській Русі. Вплив візантійського християнства. Розуміння філософії як “любомудрія”. Софійна філософія. Кордоцентрізм – “філософія серця”.

Філософія XIV – XVI ст. Занепад Києва. “Другий епос” – думи. Агіографічна література. “Герої духу”. Орієнтація на внутрішнє, духовне життя людини. Творчість українських полемістів. І. Вишенський.

Розповсюдження ідей гуманізму в Україні. Творчість Франциска Скоріни. Ідея подвійної істини. Обгрунтування православ’я: Ю. Дрогобич, Р. Русин, С. Оріховський.

Острожський колегіум. Заснування Києво-Могилянської академії та її внесок в розвиток філософської думки ( Ф. Прокопович, Г. Коніський, Г. Бужинський, Г. Лорка та ін.).

Класична доба української філософії. Г. Сковорода – “український Сократ”. Співвідношення теорії і практики. Теорія пізнання. Світоглядні ідеї Кирило-Мефодієвського товариства. “Філософія серця” П. Юркевича.

Українська філософія ХІХ століття. Філософські переконання Т.Г. Шевченка, І.Я. Франко, П. Грабовського, М. Коцюбинського, Л. Українки, М. Драгоманова.

Українська філософія ХХ ст. В контексті світової філософської думки. Вплив поглядів В. І. Вернадського на філософську думку Заходу.

Проблема людини, сенсу історії і творчості в філософії М. Бердяєва, І. Франка, М. Лосського, П. Флоренського, Л. Карсавіна, В. Розанова.

Д. Чижевський про принципи формування української духовності. Вплив Д. Чижевського на європейську духовну культуру. Ідейні взаємозв’язки з російськомовними мислителями.


Змістовий модуль 1. 4. Онтологія. Проблеми буття і свідомості
Буття як проблема філософії. Світ як сукупна реальність. Єдність природи і людини, матеріального світу і людського духу. Категорія буття, її сенс і специфіка.

Основні форми буття. Матеріальні і ідеальні форми буття. Віртуальна реальність як особлива форма буття.

Буття людини в світі природи. Специфіка людського буття. Буття свідомого і несвідомого. Буття соціального як єдність індивідуального і суспільного буття.

Проблема субстанції. Монізм, дуалізм, плюралізм. Уявлення про субстанцію як праматерію.

Матерія як субстанціональна основа світу. Вчення про невичерпаність матеріального світу. Фундаментальна роль категорії матерії в системі філософського матеріалізму і методологічне значення цього поняття для пізнання природи, суспільства, практичної діяльності.

Сучасна наука про складну систему організації матерії. Суспільство як вищий рівень організації матерії. Зв’язок різних рівнів організації матерії, їх якісна специфіка. Філософія про багатообразність і єдність світу.

Рух як загальний спосіб існування світу. Основні характеристики руху. Форми руху матерії. Рух і саморух. Людська діяльність як особливий спосіб саморуху. Єдність матерії і руху.

Простір та час як атрибути матерії. Сучасні філософські уявлення про простір і час. Проблема безмежності і нескінченності простору – часу. Поняття історичного та соціального простору і часу.

Проблема свідомості в філософії. Співвідношення матеріального та ідеального.

Свідомість як здатність, властива тільки людині. Свідомість як властивість мозку. Свідомість як духовний спосіб орієнтації людини у реальності буття, що розвивається.

Проблеми виникнення свідомості. Основні властивості людської свідомості. Свідомість та самосвідомість.

Структура свідомості. Її основні рівні. Свідоме, підсвідоме, несвідоме. Загадкові та не пояснені наукою явища людської свідомості та психіка.

Фундаментальна роль категорії свідомості в філософії. Методологічне значення цього поняття для пізнання природи, суспільства і людської діяльності.
Змістовий модуль 1.5. Гносеологія. Проблема та сутність пізнання світу
Пізнання як вища форма відображення дійсності. Пізнання як форма духовного освоєння дійсності. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Чуттєве відображення і його роль у пізнанні. Раціональне пізнання як якісно новий східець відображення дійсності. Форми мислення. Єдність чуттєвого і раціонального в пізнанні. Сенсуалізм, раціоналізм, ірраціоналізм. Методи пізнання, їх класифікація. Проблема визначення меж людського пізнання. Творчість як конструктивний принцип пізнання.

Проблема істини в філософії. Істина як відповідність пізнання і пізнаваного. Об’єктивність істини. Конкретність істини. Діалектика процесу пізнання. Абсолютна та відносна істина. Критерії істини.

Практика як специфічно людський спосіб освоєння світу. Форми і рівні практичної діяльності. Функції практики та її гуманістичний зміст.

Наука як найвища форма пізнання. Об’єктивність і предметність наукового пізнання. Специфічні ознаки наукового пізнання. Емпіричний і теоретичний рівень пізнання, їх відмінність за предметом, засобами і формами знання. Класифікація наук.

Специфіка соціального пізнання. Суспільство і людина як об’єкти соціального пізнання. Роль соціальних інтересів і установ в пізнанні суспільних явищ. Співвідношення історичних і логічних засобів в соціальному пізнанні. Системний підхід в суспільствознавстві.
Змістовий модуль 1.6. Гносеологія. Діалектика та її альтернативи
Виникнення діалектики та її первісне розуміння. Історичні форми діалектики. Діалектика як вчення про універсальні зв’язки, зміну і розвиток. Діалектика і догматичне мислення. Софістика, еклектика, метафізика як альтернативи діалектики.

Передумови формування філософського вчення про розвиток. Зміни та розвиток. Поняття про розвиток. Моделі розвитку. Нелінійність розвитку. Закономірне та випадкове в розвитку світу. Поняття закону. Сучасна сінергетика як теорія самоорганізації.

Прогрес та регрес як головні тенденції розвитку. Критерії прогресу.

Принципи матеріалістичної діалектики: загальний зв’язок, детермінізм, історизм, системність, цілісність.

Універсальні зв’язки буття ті їхнє відображення в категоріях діалектики. Категорії “єдине –спільне”, “частина – ціле”, “сутність – явище”, “зміст – форма” як рівні структурної організації буття. Категорії “можливість – дійсність”, “причина – наслідок”, “необхідність – випадковість” як прояви універсальних зв’язків детермінації.

Закони діалектики та їх методологічне значення: закон взаємного переходу кількісних та якісних змін, закон єдності та боротьби протилежностей, закон заперечення заперечення. Діалектика як метод пізнання та освоєння світу.



Заліковий модуль № 2
Змістовий модуль 2.1. Філософська антропологія. Буття людини як проблема філософії
Специфіка і актуальність філософського розгляду проблеми людини. Феномен людини. Місце людини в світі. Природа, суттєвість, призначення людини.

Проблема антропосоціогенезу, його комплексний характер. Праця – центральний фактор антропосоціогенезу. Роль мови в процесі антропосоціогенезу, в формуванні свідомості і предметно-практичної діяльності. Загадки антропосоціогенезу.

Співвідношення біологічного, соціального та духовного в людині. Біологізаторство та соціологізаторство у підходах до людини. Біологія людини в добу науково-технічної революції. Проблема клонування людини.

Самоцінність людського життя. Сенс життя.

Кінцевість індивідуального існування людини, проблема життя та смерті як предмет емоційного сприйняття і міркування. Проблема життя і смерті в духовному досвіді людства. Соціальна і біологічна тривалість людського життя, смерть і безсмертя. Проблема евтаназії.

Людство як світова спільність та питання про гуманістичний вимір прогресу.


Змістовий модуль 2.2. Соціальна філософія. Особа і суспільство
Висування проблеми особи як однієї з пріоритетних в сучасній філософії – відображення зростаючого значення людського вимірювання в соціальних процесах сучасної епохи. Поняття “людина”, “індивід”, “індивідуальність”, “особа”. Імпульси розвитку особи. Вплив середовища на особу та зворотній вплив. Соціальні ролі особи.

Особа та суспільство: проблема відношень. Типи відношень людини та суспільства. Значення виявлення і розкриття інтелектуального і морального потенціалу особи для розвитку суспільства. Всебічний гармонійний розвиток особи – гуманістичний ідеал людини.

Проблема відчуження людини в філософії. Типи відчуження та шляхи його подолання.

Діалектика історичної необхідності і свободи особи в суспільному розвитку, їх взаємна зумовленість. Історична детермінація і свобода вибору в діяльності людини. Зростання свободи особи як критерій суспільного прогресу. Свобода і свавілля. Свобода та відповідальність особи.


Змістовий модуль 2.3. Соціальна філософія. Суспільство як цілісна система, що сама розвивається
Поняття про суспільство. Суспільство як сукупність взаємовідносин людей. Соціум як історичний процес.

Суспільство як система і життєдіяльність людей. Діяльність як спосіб існування соціального. Соціальні відносини.

Проблема побудови теоретичної моделі суспільства. Теоретична модель і реальність. Філософські засади теоретичної моделі суспільства: натуралізм, ідеалізм, матеріалізм. Матеріальне і ідеальне в суспільстві. Зміст і методологічне значення категорій “суспільне буття” і “суспільна свідомість” для наукового пізнання історії, вивчення суспільства.

Суспільство як система, що сама розвивається. Матеріальні основи розвитку суспільства. Розмаїття поглядів на основи суспільного розвитку. Поняття суспільного виробництва. Взаємозв’язок продуктивних сил та виробничих відносин. Матеріальне і духовне виробництво, їх зв’язок і взаємодія з історичним процесом.

Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку. Зміна ролі людини в ході історії. Співвідношення свідомості і стихійності в історичному процесі. Волюнтаризм і фаталізм, форми їх прояву. Теоретична неспроможність і політична небезпека. Прискорення темпів історії – об’єктивна закономірність розвитку суспільства. Сучасні теорії суспільства.

Сутність і протиріччя суспільного прогресу. Критерії суспільного прогресу. Гуманістичний вимір прогресу.


Змістовий модуль 2.4. Соціальна філософія. Природа як предмет філософського аналізу
Поняття про природу. Жива і нежива природа, їх якісна відмінність і взаємозв’язок. Місце біології і філософії в пізнанні живого. Сучасні уявлення про живе. Поняття “оточуюче середовище”, “географічне середовище”. Географічна оболонка Землі: літосфера, атмосфера, гідросфера, атмосфера.

Природа і людина. Природне і штучне середовище. Антропосфера, соціосфера, біотехносфера. Взаємовідносини між природою та суспільством. Зміна їх характеру в процесі історичного розвитку. Вчення В.І. Вернадського про ноосферу. Екологічна проблема та її глобальний характер.


Змістовий модуль 2.5. Соціальна філософія. Суспільна свідомість, її форми і специфіка
Суспільна і індивідуальна свідомість, їх діалектичний взаємозв’язок. Поняття суспільної свідомості. Структура суспільної свідомості. Рівні суспільної свідомості: буденна та теоретична свідомість, суспільна психологія та ідеологія. Закономірності функціонування суспільної свідомості. Відносна самостійність суспільної свідомості та її роль в історичному процесі.

Форми суспільної свідомості. Політична свідомість і політична діяльність. Політичні відношення і політичні погляди.

Правова свідомість. Суттєвість права. Правосвідомість і концепції становлення правової держави.

Мораль як регулятор людської життєдіяльності. Моральні норми і поведінка людей.

Естетична свідомість і освоєння світу. Мистецтво як специфічна форма свідомості.

Релігійна свідомість і її специфіка. Світові релігії. Свобода совісті.

Філософія як форма суспільної свідомості. Плюралізм думок, гласність і свобода як необхідна умова творчого розвитку суспільної свідомості.

Змістовий модуль 2.6. Соціальна філософія. Цінності і їх роль в житті суспільства і людини
Зростання ролі аксіологічного підходу до аналізу проблем соціального буття в сучасну епоху. Цінності як ядро світоглядної проблематики.

Природа цінностей. Класифікація цінностей. Абсолютні цінності. Цінності в структурі соціуму. Ієрархія цінностей людського буття. Системи соціальних цінностей як зв’язуюча ланка між особою і суспільством.

Особа і проблема ціннісних орієнтацій. Цінності і норми. Соціальна зумовленість ціннісних орієнтацій. Свобода як цінність.

Аксіологія і сучасність. Цінності і знання, цінності і ідеали. Цінності в розвитку науки і техніки. Співвідношення мети і засобів як аксіологічна проблема. Відношення до минулого як проблема аксіології.


Змістовий модуль 2.7. Соціальна філософія. Культура як об’єкт філософського осмислення
Філософське поняття культури. Суспільство і культура. Внутрішня і зовнішня детермінація культури. Соціальні функції культури. Культура і ідеологія. Культура і науково-технічний прогрес.

Розвиток культури: традиції і новаторство. Проблема масової і елітарної культури.

Культура як сукупність матеріальних і духовних цінностей. Особливості розвитку духовної культури суспільства.

Культура як світ людини, як спосіб самовизначення і розвитку суспільства. Культура і творчість. Самосвідомість і самооцінка, освіченість і культурність. Духовність і інтелігентність. Культура спілкування. Культура і демократія.

Єдність і багатоманітність культур. Типологія культур.

  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка