European Credit Transfer System ects інформаційний пакет 2010/2011 Напрям „ географія”



Сторінка16/20
Дата конвертації05.11.2016
Розмір4.95 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20

ДИСЦИПЛІНА „СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА КАРТОГРАФІЯ”
Кількість годин: 108 год. (3 кредити)

Форма контролю – екзамен


Мета викладання дисципліни «Соціально-економічна картографія» полягає в поглибленому вивченні студентами методів картографування, картографічного моделювання, засобів і способів картографування. Після прослуховування курсу студенти повинні вміти застосовувати картографічний метод дослідження, читати тематичну карту, вміти складати легенду карти і саму карту, практично застосовувати знання з соціальної та економічної картографії у своїй виробничій діяльності.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен:

знати:

  • види, властивості, структуру, форми передачі та відображення картографічної інформації;

  • об’єктно-орієнтовані технології складання соціально-економічних карт;

  • функціональні можливості та принципи функціонування основних типів соціально-економічних карт;

вміти:

  • збирати та опрацьовувати матеріали для складання соціально-економічних карт;

  • обирати способи і методи складання різних типів соціально-економічних карт;

  • складати та оформляти різні типи і теми соціально-економічних карт.



Змістовний модуль 1.

Предмет і метод соціально-економічної картографії

НЕ 1. З історії соціально-економічної картографії в Україні. Роль і значення карти в географічних дослідженнях. Розвиток картографічного картографування. Переростання економічної картографії в соціально-економічну картографію

НЕ 2. Принципи, методи та підходи у складанні соціально-економічних карт. Принципи картографування, методи картографування, модель легенди.

НЕ 3 Засоби картографування. Способи картографування. Структура та огляд картографічних засобів. Способи картографування (статистичні, картографічні) Спосіб картограми. Спосіб картодіаграми
Змістовний модуль 2.

Картографування галузей господарства

НЕ 4 Картографування населення і населених пунктів. Збір та опрацювання матеріалів до карт густоти населення, людності міст. Складання карт густоти населення, людності міст. Обчислення матеріалів, вибір шкал.

НЕ 5 Картографування розміщення і структури промисловості. Обчислення матеріалів, вибір шкал, легенди, оформлення. Складання карти промисловості. Вибір матеріалів, обчислення показників, легенди

НЕ 6 Карти розміщення, структури спеціалізації сільського господарства. Вибір показників спеціалізації, його обчислення. Складання карти спеціалізації сільського господарства. Обчислення структури сільського господарства по областях, вибір легенди.

НЕ 7 Складання карти комплексу будівельної індустрії. Визначення і структура комплексу будівельної індустрії, зв’язків. Карта будівельного комплексу області. Обчислення стадій комплексу, їх структури

НЕ 8 Карти транспортно-економічних зв’язків. Визначення ролі і місця транспорту в здійсненні зв’язків. Складання карти транспортних потоків в області. Обчислення потужності та структури транспортних потоків.

НЕ 9 Карти сфери обслуговування. Визначення ролі і місця соціальної сфери. Складання карти освіти й охорони здоров’я області. Обчислення потужності пунктів, їх структури.

НЕ 10 Складання карти елементів територіальної структури комплексів Визначення елементів територіальної структури промислового комплексу області. Аналіз економічної карти області. Визначення елементів структури господарського комплексу області.
Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела літератури:

1.Баранский Н.Н., Преображенський А.И. – Экономическая картография – М., 1962.

2. Жупанський Я.І., Сухий П.О. – Соціально-економічна картографія – Тернопіль, 1997, 274 ст.

3. Заруцкая И.П., Красильникова Н.В. – Картографирование природных условий и ресурсов – М, 1988, 299 ст.

4. Заловський А.П. – Економічна картографія – К, 1957.

5. Преображенський А.І. – Економічна картографія – К., 1955.

6. Салищев К.А. – Картография – М., 1982.

7. Сосса Р.І. – Картографування території України – К., 2005.

8. Леонтьев Н.Ф. – Тематическая картография – М., 1981.
Дисципліна «Основи педмайстерності»
Кількість годин: 54 год.(2 кредити)

Форма контролю – залік


Педагогічна діяльність вчителя передбачає: по–перше: оволодіння психологічними та педагогічними знаннями, вміннями, навичками, а по – друге, є наслідком раціонального використання особистісного потенціалу, індивідуальності вчителя в процесі педагогічної взаємодії, тобто його педагогічної майстерності. Педагогічну майстерність розглядають як вияв свого «Я» у професії, як самореалізацію особистості вчителя у педагогічній діяльності, що забезпечує реалізацію особистості самого учня.

Головна мета курсу - формування у студентів потреб професійного розвитку. Ця мета може бути реалізована за умови вивчення технології самоорганізації педагогічної діяльності та набуття студентами певних знань, умінь та навичок.

При вивченні курсу студент повинен оволодіти такими компетенціями: знати суть педагогічної діяльності та її структуру; поняття педагогічної майстерності та її основні елементи; структуру педагогічної техніки; функції мовлення вчителя; умови ефективного професійного мовлення вчителя; структуру педагогічного спілкування; стилі педагогічного спілкування; педагогічний досвід; поняття педагогічної творчості; педагогічний такт; уміти ефективно реагувати на педагогічну ситуацію; розв’язувати педагогічні задачі; володіти основами педагогічної техніки; здійснювати самовиховання; вивчати педагогічний досвід; вибирати стратегію взаємодії; підтримувати контакт у педагогічному діалозі; організовувати діалог з учнями, батьками, колегами та адміністрацією; володіти елементами акторської майстерності.


Змістовий модуль 1

Особистість вчителя та шляхи її становлення
Н.Е.1.1 Значення та зміст праці вчителя у сучасних умовах. Складність та багатогранність педагогічної професії. Професіограма вчителя. Педагогічна майстерність вчителя та шляхи її формування

Суспільна значущість професії вчителя. Соціальна роль, функція вчителя, вимоги до нього. Специфіка професійної діяльності вчителя. Педагогічна діяльність як мета діяльність.Професійна позиція вчителя. Професіограма вчителя. Поняття про педагогічну майстерність та її складові.

Н.Е.1.2. Майстерність вчителя у керуванні психічним самопочуттям

Поняття саморегуляції та психологічного настроювання. Психологічна гімнастика у роботі вчителя. Засоби керування психологічним станом. Можливості їх використання для професійного самовдосконалення вчителя. Психогігієна як частка психічної загальнолюдської культури та її складові



Н.Е.1.3. Професійна та загальнотеоретична підготовка вчителя (за спеціальністю)

Становлення професійних педагогічних закладів на Україні. Навчальні плани і програми підготовки спеціалістів вчителів з фахової дисципліни Історія професії педагог. Бар’єри у спілкуванні вчителя, шляхи їх подолання. Шляхи формування комунікативності як професійно значущої якості особистості.



Н.Е.1.4. Узагальнення і систематизація знань. Перевірка завдань для самостійної роботи.

Н.Е.1.5. Зустріч з вчителем методистом фаху
Змістовий модуль 2

Елементи творчої майстерності у педагогічній діяльності
Н.Е.2.1. Комунікативність та комунікабельність вчителя. Виразність мовлення. Сутність та стилі педагогічного спілкування.

Поняття виразності мовлення. Виразність як елемент словесної дії вчителя. Засоби створення словесних картин; техніка інтонаційної виразності розповіді. Напрями самостійної роботи майбутнього вчителя з удосконалення виразного мовлення. Поняття комунікативності педагога, її сутність.



Н.Е.2.2. Педагогічна техніка вчителя та шляхи її формування

Поняття педагогічної техніки. Зовнішня педагогічна техніка. Внутрішня педагогічна техніка



Н.Е.2.3. Педагогічний артистизм як професійна і особистісна характеристика

критерії і методи діагностики педагогічного артистизму

Спільність та відмінність акторсько- режисерської та вчительської діяльності. Артистизм у структурі особистості. Функції артистизму в процесі педагогічного спілкування. Умови та шляхи розвитку педагогічного артистизму.



Н.Е.2.4 Психолого-педагогічна ерудиція вчителя

Поняття психолого-педагогічної ерудиції вчителя. Умови використання психолого- педагогічної ерудиції вчителя. Елементи психолого-педагогічної ерудиції у роботі вчителя фахової дисципліни.



Н.Е.2.5. Творчий задум уроку як діалог вчителя і учнів

Діалог з учнями на початковому етапі уроку. Майстерність спілкування в процесі викладу нового матеріалу. Монолог як прихований діалог. Активне слухання вчителя на уроці



Н.Е.2.6. Тема:Увага та уява вчителя, спостережливість вчителя, їх роль у педагогічному спілкуванні

Прийоми завоювання уваги на початковому етапі спілкування Роль уваги та уяви вчителя у організації педагогічної взаємодії. Роль уваги та уяви вчителя на етапі моделювання майбутньої ситуації спілкування з учнями.


Змістовий модуль 3

Майстерність учителя під час організації педагогічної взаємодії
Н.Е.3.1. Педагогічна етика вчителя

Поняття педагогічної етики. Педагогічна етика і педагогічний такт. Використання педагогічної етики у роботі з батьками, колегами, учнями. Педагоги – новатори про використання педагогічної етики.



Н.Е.3.2 Професійне самовиховання та самовдосконалення – головна умова формування педагогічної майстерності вчителя

Поняття про самовиховання. Програма самовиховання Шляхи реалізації програми самовиховання. Спостережливість, її значення в організації педагогічної взаємодії



Н.Е.3.3. Вивчення досвіду передових учителів – шлях до педагогічної майстерності

Сутність понять « педагогічний досвід», «Передовий педагогічний досвід», «новаторський педагогічний досвід». Методика вивчення узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду. Система впровадження ППД у практику. Наукова організація педагогічної праці.



Н.Е3.4 Технологія педагогічної взаємодії.

Сутність педагогічної взаємодії. Принципи педагогічної взаємодії. Методи, прийоми, засоби взаємодії. Класифікація методів педагогічної взаємодії.



Н.Е.3.5 Вибір учителем стратегії взаємодії

Стратегія взаємодії як засіб розв’язання педагогічної ситуації. Стиль взаємин та педагогічний такт. Їх вплив на вибір і реалізацію стратегії взаємодії.


Основна література до курсу:

  1. Мацьопа Р.Л., Платаш Л.Б. Модульна технологія вивчення курсу «Педагогіка». Модуль 3. Основи педагогічної майстерності. Навчально- методичний посібник.- Чернівці: Рута, 2006

  2. Педагогічна майстерність / за ред. І.Зязуна.- К., 1998.

  3. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка.- Київ, 2003

  4. Щербань П. Прикладна педагогіка.- Київ, 2002

  5. Волкова Н. Педагогіка.- Київ, 2002


ДИСЦИПЛІНА «ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ВИРОБНИЦТВА»
Кількість годин: 108 год. (3 кредити)

Форма контролю – екзамен


І. Пояснювальна записка

1.1.Мета курсу «Техніко-економічні основи виробництва»: ознайомлення студентів з основами функціонування промислових і сільськогосподарських підприємства, з технологічними схемами, з витратами сировини, електроенергії, а також показати вплив різноманітних чинників на розміщення виробництва.
1.2. Головні завдання курсу:

  • розкрити суть і сформувати основні поняття техніко-економічних основ виробництва;

  • ознайомити студентів з закономірностями і принципами розміщення виробництва, його умовами, територіальної організацією, комплексним формуванням та ін.

  • сформувати знання про функціонування основних галузей виробництва в країні, їх продукцією, знаряддями праці, витратами сировини, допоміжних матеріалів, палива та іншої енергії на виробництво одиниці продукції, технологією і технічним рівнем, впливом на оточуюче людину середовище.


1.3.. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни. знати: форми організації промислового виробництва; основи промислового, сільськогосподарського та лісового господарства; значення науково-технічної революції в промисловості; особливості розміщення основних галузей виробництва; умови і принципи розміщення виробництва; територіальною організацією виробництва. вміти: давати характеристику функціонування основних галузей виробництва в країні; характеризувати форми організації промислового виробництва; визначати роль природних та економічних ресурсів у виробництві; характеризувати територіальну організацію галузей виробництва; виявляти основні проблеми, що гальмують розвиток галузей виробництва; визначати основні передумови розвитку галузей виробництва; визначати вплив функціонування галузей виробництва на навколишнє середовище.
ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ), отримувані бали, література [ ]

1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни знати: форми організації промислового виробництва; основи промислового, сільськогосподарського та лісового господарства; значення науково-технічної революції в промисловості; особливості розміщення основних галузей виробництва; умови і принципи розміщення виробництва; територіальною організацією виробництва. Вміти: давати характеристику функціонування основних галузей виробництва в країні; характеризувати форми організації промислового виробництва; визначати роль природних та економічних ресурсів у виробництві; характеризувати територіальну організацію галузей виробництва; виявляти основні проблеми, що гальмують розвиток галузей виробництва; визначати основні передумови розвитку галузей виробництва; визначати вплив функціонування галузей виробництва на навколишнє середовище.
ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ), література [ ]

ЗМ 1.

НЕ 1.1. Вступ до курсу ТЕОВ. Мета та завдання курсу ТЕОВ. Структура промисловості і загальні питання її розвитку. Науково-технічна революція в промисловості. Форми організації промислового виробництва. [3,6,7, 8]

НЕ 1.2. ТЕОВ в паливно-енергетичному комплексі. Паливна промисловість, її значення, види палива. ТЕО промислового видобутку та переробки вугілля. ТЕО промислового видобутку і переробки нафти і газу. ТЕО функціонування електроенергетичних підприємств. [3, 8, 11].

НЕ 1.3. ТЕОВ чорних металів. Умови та фактори розвитку та розміщення чорної металургії. Природні передумови розвитку. Економічні умови розвитку та розміщення підприємств чорної металургії в Україні. Сучасний стан розвитку та характер розміщення чорної металургії України. Проблеми чорної металургії в Україні. [10,11,12].

НЕ 1.4. ТЕОВ кольорових металів. Властивості і використання кольорових металів. Загальні особливості сировинної бази кольорової металургії. Структура виробництва кольорових металів Економічні проблеми та екологічні наслідки діяльності підприємств кольорової металургії України. [8,10,11,12].

НЕ 1.5. ТЕОВ машинобудівного комплексу. Значення машин та машинобудування у народному господарстві. Види спеціалізації в машинобудуванні. Галузева структура та особливості розміщення машинобудування в Україні. Економічні проблеми та екологічні наслідки діяльності машинобудівних підприємств України. [8,10,11,12].

ЗМ 2.

НЕ 2.1. ТЕОВ в хімічному і міжгалузевому комплексі Склад хімічної промисловості. Територіальна організація хімічної промисловості в Україні. Умови і фактори розвитку та розміщення хімічної промисловості. Проблеми та перспективи розвитку хімічної промисловості. [1,2,5,12].

НЕ 2.2. ТЕОВ будівельних матеріалів. Будівельний комплекс України. Промисловість будівельних матеріалів – передумови та фактори її розміщення. Родовища природних будівельних матеріалів України, розміщення та особливості видобування. Виробництво будівельних матеріалів. [5,8,7,9,12].

НЕ 2.3. ТЕО лісопромислового виробництва. Організація лісопромислового комплексу. Фактори розвитку і формування лісопромислового комплексу. Фактори розвитку і формування лісопромислового комплексу. Структура і територіальна організація лісопромислового комплексу. Проблеми і перспективи розвитку лісопромислового комплексу України [3,4,5,9,12].

НЕ 2.4. ТЕОВ в легкій промисловості. Склад легкої промисловості. Особливості розміщення галузей легкої промисловості. Текстильна промисловість. Територіальна організація текстильної промисловості. Швейна промисловість та її розміщення. Сировинна база й основні центри шкіряно-взуттєвої промисловості. Хутрова галузь. Проблеми і перспективи розвитку легкої промисловості. [3,5,11,12].

НЕ 2.5. ТЕОВ в агропромисловому комплексі.

НЕ 2.6. ТЕОВ в харчовій промисловості. Значення і склад галузі. Борошно-круп’яне виробництво. Хлібопекарське виробництво. Виробництво цукру. Виробництво м‘яса, м’ясопродуктів Консервне виробництво. Виробництво олії. Рибна промисловість

[3,5,9,11,12].


Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

Основна література:

1.Бакал Ю.М. Економічна теорія технологічних змін: Навчальний посібник. – К.: Заповіт, 1998. – 210 с.

2. Буринська Н.М. Основи хімічної технології. – К.: Освіта, 1998. – 288 с.

3. Дубровська Г.М., Ткаченко А.П. Системи сучасних технологій. К., 2004.

4. Запольський А.К., Салюк А.І.Основи екології. – К.: вища школа, 2001. – 358 с.

5. Збожна О.М. Основи технологій. Навч. посібник. Тернопіль, 2002.

6. Коротун І.М., Коротун Л.К., Коротун С.І. Розміщення продуктивних сил України. Рівне: Вид-во РДТУ, 1998. – 410 с.

7. Кириченко О.Л. Утилізація та рекуперація вторинних матеріальних ресурсів: Навчальний посібник. – Харків, Національний технічний університет «ХПІ», 2003 – 372 с.іл.

8. Куракин А.Ф. Основы промышленного и с/х производства. – М.: Просвещение, 1981 – 238 с.

9. Охрана окружающей среды / ред. А.М. Владимров. – Л.: Гидрометеоиздат, 1991. – 422 с.

10. Плошкин М.Р. Основы промышленого производства. – М.: Высшая школа, 1977. – 305 с.

11. Технология важнейших отраслей промышленности/А.М. Гримберг, Б.А. Хохлов, И.П. Дрякина – М.: Высшая школа, 1985. – 465 с.

12. Швиденко А.Й., Руденко В.П. Техніко-економічні основи виробництва: Конспект лекцій. Рукопис. – 280 с.

ДИСЦИПЛІНА «Економіка та географія природокористування»
Кількість годин: 81 год. (2,5 кредити)

Форма контролю – екзамен


І. Пояснювальна записка

Метою даного курсу є дати студентам поглиблені теоретичні та практичні відомості про предмет, завдання та головні напрямки курсу географії та економіки природокористування;

Головними завданнями курсу є направити до подальшого поглибленого вивчення і практичного втілення наукових відомостей з окремих тем курсу географії та економіки природокористування;

Розглянути методологічні основи визначення збитків від забруднення та економічну ефективність екологічних заходів.



1.3.. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

У результаті вивчення курсу студенти мають набути таких компетенцій: знання про сутність економіки та географії природокористування як науки, зв‘язок її з іншими науками, розміщення природних ресурсів по земній кулі, їх використання людством, відтворення та охорона; уміння аналізувати використання різноманітних природних ресурсів людиною в різних географічних регіонах за допомогою картографічних та статистичних матеріалів.


ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Економіка та географія природокористування як наука.

НЕ 1.1. Економіка та географія природо-користування як наука

Вступ. Економіка природокористування як наука. Предмет, зміст, теоретичні основи, завдання курсу економіки природокористування і її місце в системі суспільних наук. Основні розділи науки. Огляд та аналіз літератури з навчального курсу.



НЕ 1.2. Природокористування в системі суспільного відтворення

Природокористування в системі суспільного відтворення. Природа та суспільство: взаємовідносини в епоху НТР. Вплив діяльності людини на природу.



НЕ 1.3. Природні ресурси світу та їх місце у виробництві

Класифікація природних ресурсів. Природокористування: поняття і суть. Види природокористування. Пряме природокористування: 1. ресурсовидобуток; 2. ресурсокористування; 3. ланшафтокористування; 4. дослідно-наукове і „відкладне” природокористування. Непряме природокористування як ресурсоспоживання.



НЕ 1.4. Раціональне використання водного та земельного потенціалу та їх охорона

Раціональне використання водного та земельного потенціалу та їх охорона. Водокористування та водоспоживання. Джерела забруднення води. Контроль якості води.


ЗМ 2. Ефективність раціонального використання природних ресурсів світу

НЕ 2.1. Мінеральний потенціал світу та його раціональне використання.

Мінеральний потенціал та його раціональне використання. Мінеральні ресурси, їх класифікація та значення. Закономірності розміщення мінеральних ресурсів. Правова охорона надр.



НЕ 2.2. Енергетичні ресурси світу та забезпеченість ними людства

Забезпеченість людства енергетичними ресурсами. Споживання енергоресів. Нафта. Газ. Вугілля. Уранова сировина.

Гідроенергоресурси. Відновлювальні природні ресурси. Ресурси майбутнього: сонячна енергія, геотермальна енергія, енергія морських припливів, енергія морських хвиль, термічна енергія, енергія вітру.

НЕ 2.3. Ресурси Світового океану

Значення Світового океану. Ресурси Світового океану, їх економічне значення та проблеми використання. Класифікація ресурсів Світового океану. Біологічні ресурси Світового океану. Географічні основи освоєння біоресурсів світового океану

Хімічні ресурси та забруднення морської води.

НЕ 2.4. Використання ресурси Світового океану

Використання айсбергів для одержання питної води. Геологічні ресурси Світового океану. Економічні основи освоєння ресурсів Світового океану. Вплив господарської діяльності людини на Світовий океан



НЕ 2.5. Вторинні ресурси

Поняття,склад і структура вторинних ресурсів. Економічне значення використання вторинних ресурсів. Класифікація вторинних ресурсів. Відходи хімічних виробництв, нафтохімії та нафтопереробки. Відходи металургійної промисловості, енергетики та машинобудування. Відходи видобутку і збагачення корисних копалин. Відходи житлово-комунального господарства. Заготівля вторинної сировини у населення. Максимальне залучення у господарський оборот вторинних ресурсів – важлива національна проблема розвинутих країн світу.



НЕ 2.6. Ефективність планування та управління економікою природокористування.

Ефективність планування та управління економікою природокористування. Екологізація економіки. Безвідходне споживання.

Взаємодія країн у справі збереження та відновлення довкілля.
Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела літератури:


  1. Бурнинский Б.В., Ковальова Н.Г. Экономические проблемы природопользования.-К., 1995.

  2. Волос С.О. Географія і екологічні проблеми. Економічна та соціальна географія.-.: Либідь, 1995.- Вип. 45.- с. 110-113.

  3. Гентрук С.А., Нижник М.С., Міщенко В.О. Еколого-економічний аспект природокористування. – К. : Наук. Думка, 1982. – 176с.

  4. Руснак П.П. Економіка природокористування. – К., 1992.

  5. Черевко Г.В.Економіка природокористування. – Львів, 1995.

  6. Топчиев А.Г. Геоэкология. – Одесса, Астропринт, 1996. – 326 с.

  7. Яремчук І.Г. Економіка природокористування. – К.: “Просвіта”, 2000. – 431 с.



Цикл дисциплін вільного вибору студентів
ДИСЦИПЛІНА «географія сільського господарства»
Кількість годин: 108 год. (3 кредити)

Форма контролю – залік


І. Пояснювальна записка

1.1.Метою даного курсу - дати студентам поглиблені теоретико-методологічних питань з географії сільського господарства, сучасного світового стану та перспектив розвитку; питань територіальної організації процесу агропромислової інтеграції.

1.2.Головними завданнями курсу є направити студентів до подальшого поглибленого вивчення і практичного втілення наукових відомостей з окремих тем географії сільського господарства.
1.3.. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

У результаті вивчення курсу студенти мають набути таких компетенцій: знання із загального стану сільського господарства світу; основні методи економіко-географічного дослідження сільського господарства; теоретичні основи щодо сучасної територіальної, галузевої та функціональної структури аграрно-територіальних комплексів; основні умови і чинники раціонального розміщення і спеціалізації різноманітних видів рослинницької і тваринницької продукції сільського господарства ; основні проблеми та перспективи розвитку світового сільськогосподарського виробництва; уміння аналізувати на основі тематичних карт стан сільськогосподарського виробництва в різних регіонах світу; враховувати природні умови і ресурси , а також соціально-економічні чинники при прогнозуванні подальшого розвитку сільського господарства.


ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)
ЗМ 1. Теоретико-методологічні основи науки «Географія сільського господарства»

НЕ1.1.Сільське господарство як галузь матеріального виробництва

Вступ. Сільськогосподарське виробництво – одна із найважливіших і життєво необхідних галузей господарства. Головні завдання сільського господарства на сучасному етапі. Проблема продовольства – глобальна проблема людства.



НЕ 1.2.Предмет та методи географії сільського господарства, її зв'язок з іншими науками

Предмет та об’єкт географії сільського господарства. Зв'язок науки із суміжними дисциплінами. Методи наукового економіко-географічного аналізу сільського господарства. Метод економіко-географічного картографування, порівняльно-географічний метод, сільськогосподарський районування, історичний, статистичний, літературний та експедиційний методи. Системний підхід, структурний аналіз, виробниче економіко-математичне моделювання, прогнозування, виборно-територіальна типізація сільськогосподарських підприємств – нові методи дослідження сільського господарства. Структура курсу. Огляд літератури картографічних та статистичних джерел.



НЕ1.3.Розвиток рослинництва світу.

Нанесіть на контурну карту країни, що є основними виробниками та експортерами продукції рослинництва: зернових культур (пшениці, кукурудзи, рису); технічних культур (бавовни, льону-довгунцю, цукрової тростини, цукрових буряків). Простежте на карті та опишіть експортні вантажопотоки цих культур.



НЕ 1.4. Аграрно-територіальний комплекс (АТК) як основна форма територіальної організації сільського господарства.

Поняття про АТК. Зональні АТК, локальні АТК, елементарні АТК. Сучасні методи оптимізації виробничо-територіальної структури сільськогосподарських підприємств.



НЕ 1.5 Функціональна структура АТК та її аспекти.

Метод енерговиробничих циклів М.М. Коловського – один з основних методів економіко-географічного аналізу сільського господарства. Виробнича спеціалізація сільського господарства як один з найважливіших аспектів функціонування структури АТК. Географічні основи виробничої спеціалізації сільського господарства. Форми спеціалізації.



НЕ 1.6. Розвиток тваринництва світу.

Нанесіть на контурну карту країни, що є основними виробниками та експортерами продукції тваринництва: скотарства, свинарства, вівчарства, і козівництва, птахівництва. Простежте на карті та опишіть експортні вантажопотоки тваринництва.



НЕ1.7 Територіальна структура АТ та її елементи.

Модель територіальної структури умови і чинники територіальної сільського господарства Й.Тюнена. Умови і чинники територіальної диференціації сільськогосподарського виробництва. Виробничо-територіальна типізація сільського господарства. Критерії виділення виробничо-територіальних типів господарства.



НЕ 1.8 Проблеми і перспективи розвитку сільського господарства світу.

Що спільного і що відмінного в сільському господарстві країн з різним рівнем соціально-економічного розвитку, а саме високорозвинених, середньо розвинених, і країнах що розвиваються. Наведіть приклади та опшіть наступні типи сільського господарства країн: Високотоварного інтенсивного тваринницького господарства; Високотоварного інтенсивного рослинницько-тваринницького господарства; Високотоварного екстенсивного тваринницького господарства; Високотоварного екстенсивного зернового господарства; В основному споживчого низько товарного полікультурного господарства.



ЗМ 2. Способи врахування природних та соціально-економічних чинників у практичному розміщені сільськогосподарського виробництва.

НЕ 2.1.Способи врахування природних умов і ресурсів.

Зональні особливості природних умов і ресурсів. Родючість ґрунту. Природна та економічна родючість, чинники, що їх визначають. Оцінка агрокліматичних ресурсів. Оцінка запасів вологи. Кількість річних і ефективних опадів (продуктивна волога). Оцінка рельєфу. Нахил поверхні (кривизна схилу)



НЕ 2.2 Сільське господарство як галузь матеріального виробництва.

Предмет географії сільського господарства. Його зв’язки з суміжними науками. Наукові проблеми і практичні завдання географії сільського господарства. Розвиток сільськогосподарського виробництва в світі з кінця ХІХ до початку ХХІ століття.



НЕ 2.3 Соціально-економічні чинники, що обумовлюють територіальні відмінності сільськогосподарського виробництва

Поняття про систему соціально-економічних чинників, що обумовлюють територіальні відмінності сільськогосподарського виробництва. Сільськогосподарське населення, його чисельність і густота. Рівень розвитку, структура і характер розміщення промисловості. Форми впливу промисловості на розвиток, розміщення і спеціалізацію сільського господарства. Рівень розвитку транспорту і транспорто-географічне положення. Забезпеченість сільського господарства транспортними засобами та її показники.



НЕ 2.4.Теоретичні основи функціонування АТК.

Суть АТК. Функціонально-компонентна структура АТК. Функціонально-територіальна та управлінська структури АТК. Функціональні зв’язки АТК. Теорія розміщення сільського господарства Й Тюнера.



НЕ 2.5 Сучасна галузева структура рослинництва світу.

Зернове господарство – провідна галузь рослинництва світу. Географія виробництва окремих зернових культур. Виробництво технічних культур. Картоплярство: особливості і чинники раціонального розміщення виробництва картоплі. Овочівництво та баштанництво: значення, рівень виробництва, умови і чинники раціонального розміщення. Плодівництво та виноградарство. Значення галузей, умови і фактори раціонального розміщення.



НЕ 2.6. Природні умови і ресурси територіальної диференціації сільськогосподарського виробництва.

Значення природних умов і ресурсів для розвитку сільськогосподарського виробництва, рівень його інтенсивності та ефективності розміщення спеціалізації. Способи врахування якості землі для функціонування сільськогосподарського виробництва. Способи врахування агрокліматичних ресурсів для функціонування сільськогосподарського виробництва.



НЕ2.7 Кормовиробництво.

Значення галузі для розвитку тваринництва . Сучасна географія кормо виробництва. Види кормо виробництва.



НЕ2.8. Соціально-економічні чинники функціонування сільськогосподарського виробництва.

Система соціально-економічних чинників, що обумовлюють територіальні відмінності сільськогосподарського виробництва. Оцінка економічних чинників розвитку сільського господарства. Оцінка соціальних чинників розвитку сільського господарства.



НЕ2.9. Сучасна галузева структура тваринництва.

Тваринництво – друга галузь сільського господарства світу. Скотарство. Значення, умови і чинники раціонального розміщення і спеціалізації скотарства. Свинарство – друга важлива галузь продуктивного тваринництва у світі. Вівчарство і козівництво. Птахівництво. Значення, особливості, умови і фактори раціонально розміщення і розвитку птахівництва. Бджільництво, кролівництво, ставкове рибництво і звіроводство.



НЕ2.10.Сільське господарство світу .

Загальна характеристика сільського господарства світу. Значення рослинництва, його галузі. Місце рослинництва в структурі сільського господарства світу. Значення тваринництва, його галузі. Місце тваринництва в структурі сільського господарства світу. Основні проблеми та перспективи розвитку світового сільськогосподарського виробництва.


Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела літератури:

  1. Агропромисловий комплекс Української РСР: Посібник для вчителя/ За ред. М.М.Паламарчука. К.: 1980. – 175с.

  2. Вольф Б.М., Дмитриевскй Ю.Д. География мирового сельского хозяйства. – М.: Мысль, 1981. -328 с.

  3. Пістун М.Д., Гуцал В.О., Проводар Н.І. Географія агропромислових комплексів. – К.: Либідь, 1997. – 200 с.

  4. Пістун М.Д., Колесник Г.О. Географія сільського господарства СРСР. К., 1983. – 301 с.

  5. Ракитников А.Н. География сельского хозяйства (проблемы и методы исследования). М., 1970. – 342 с.

  6. Розміщення і зональна спеціалізація сільського господарства Української РСР. 2-ге вид. / За ред. П.Дубінова, І.Жадана, М.Щура. К., 1979. – 292 с.

  7. Территориальная организация сельськохозяйственного производства. К. 1981. – 303 с.

ДИСЦИПЛІНА „СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА СТАТИСТИКА”


Кількість годин :189 год. (5,5 кредити)

Форма контролю – екзамен


І. Пояснювальна записка

1.1. Мета курсу: оволодіння студентами основними методами статистичного дослідження: статистичне спостереження, зведення та групування матеріалів статистичного спостереження, статистичний аналіз показників, що дає змогу створити умови для підвищення ефективності управління на основі вірогідної оцінки стану і можливостей різних сфер діяльності, своєчасного визначення тенденцій, прогнозування їх розвитку і оцінки результатів функціонування ринкових відносин.

1.2. Основні завдання курсу: оволодіння основними методами статистичних досліджень; вироблення у студентів практичних навичок розв’язання статистичних задач; розробка програми статистичних спостережень; зведення та групування масових явищ і процесів суспільного життя; використання системи національних рахунків у ході визначення статистичних показників та їх аналізу; оцінка тенденцій розвитку і взаємозв’язку секторів ринкової економіки; оцінка життєвого рівня населення, його зміни під впливом окремих факторів та прогнозування соціально-економічного розвитку країни.

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: студенти повинні знати можливості статистичних методів спостереження, зведення та групування статистичних даних, економічну суть статистичних показників; методи аналізу конкретних явищ і процесів суспільного життя. Студенти повинні вміти проводити статистичну обробку даних із побудовою статистичних таблиць і графіків, рядів розподілу, аналізувати результати і робити науково-обгрунтовані висновки.
ЗМ 1. ТЕОРІЯ СТАТИСТИКИ.

НЕ 1.1. Поняття про статистику. Предмет, метод та основні завдання статистики.

Поняття про статистику як науку. Статистичні методи в економічній і соціальній географії.

Предмет, метод і основні завдання статистики. Організація статистичного обліку в Україні. Суть статистичного показника, його властивості та види. Статистична сукупність, основні статистичні категорії.

[ Осн. 2, 3, 5; дод.4, 6 ]



НЕ 1.2. Статистичне спостереження

Суть і організаційні форми статистичного спостереження. Програмно-методологічне та організаційне забезпечення статистичного спостереження. План і програма статистичного спостереження. Види і способи статистичного спостереження. Помилки спостереження і контроль вірогідності даних.

[ Осн. 2,5; дод.2, 4, 7,8 ]

НЕ 1.3. Зведення та групування статистичного матеріалу.

Суть статичного зведення та групування. Класифікація а економічній практиці. Основні завдання і види групування. Основні питання методології статистичних групувань. Ряди розподілу. Статистичні таблиці та порядок їх складання. Статистичні графіки та їх види.[ Осн. 2, 3, 5; дод.4, 6, 8 ]



НЕ 1.4. Абсолютні та відносні величини в статистиці.

Абсолютні величини та їх значення. Відносні величини, їх види. Взаємозв’язок абсолютних і відносних величин.[ Осн. 2, 3; дод.2, 7,8 ]



НЕ 1.5. Середні величини та показники варіації

Статистична середня, її суть і властивості.Види середніх величин та способи їх обчислення. Використання абсолютних, відносних і середніх величин в економіко-географічних характеристиках. Основні показники варіації та їх значення в статистиці. [ Осн. 2, 5; дод.4, 6, 8]



НЕ 1.6. Вибіркове спостереження

Поняття вибіркового спостереження. Способи формування вибіркових спостережень. Помилки вибіркового спостереження та визначення необхідної чисельності вибірки. Способи поширення характеристик вибіркового спостереження на генеральну сукупність.Роль вибіркового спостереження в соціально-економіко-географічних спостереженнях. [ Осн. 2, 5; дод.2, 5, 8]



НЕ 1.7. Види вибірки. Статистичні методи аналізу кореляційних зв'язків.

Проста вибіркова вибірка. Механічна вибірка.Районована вибірка. Серійна та ступенева вибірка. Поняття про метод моментних спостережень.Види зв'язку між ознаками явищ. Регресійний аналіз. Кореляційний аналіз. Аналіз зв'язку між атрибутивними ознаками. [ Осн 2, 5; дод. 2, 6, 8]



НЕ 1.8. Ряди динаміки.

Поняття про ряди динаміки. Види рядів динаміки.Аналітичні показники рядів динаміки. Середні показники ряду динаміки. Методи обробки динамічних рядів. Вимірювання сезонних коливань у рядах динаміки. Використання рядів динаміки при соціально-економіко-географічних характеристиках.[ Осн.2, 5; дод. 5, 7, 8]



НЕ 1.9. Статистичні індекси та їх використання в соціально-економічних дослідженняхю

Поняття про індекси та їх значення в економічному аналізі. Види індексів. Класифікація індексів.

Індивідуальні індекси. Найважливіші статистичні індекси та їх економічний зміст. [ Осн. 2, 5;дод.1, 2, 5, 8]
ЗМ 2. Географія галузей промисловості та її структура

НЕ 2.1. Методологічні основи економічної та соціальної статистики

Мета, завдання і предмет економічної та соціальної статистики і система їх показників. Категорії економічної статистики. Основні класифікації в економічній статистиці. Сучасний стан та перспективи розвитку соціально-економічної статистики в Україні.[ Осн. 2, 4,5; дод.3, 7 ]



НЕ 2.2. Система національних рахунків.

Виникнення системи національних рахунків і порівняння з іншими економічними моделями. Загальні принципи побудови СНР та її класифікація.Основні макроекономічні показники СНР.[ Осн. 1,3, 5; дод.4, 6, 7 ]



НЕ 2.3. Статистика національного багатства.

Поняття національного багатства та його класифікація у СНР. Статистика основного капіталу. Класифікація основного капіталу та методи його вимірювання. Баланс основного капіталу.Показники руху, стану та використання основних засобів. Індексний аналіз ефективності використання основних засобів.

[ Осн.1,3, 4; дод.3, 6, 8 ]

НЕ 2.4. Статистика обігових коштів

Класифікація і структура оборотних коштів. Показники ефективності використання оборотних коштів. Індексний метод аналізу використання матеріальних ресурсів.Джерела інформації про основні й оборотні кошти.[ Осн. 1,3,5; дод.4, 6, 8 ]



НЕ 2.5. Статистика продукції.

Види, типи та форми продукції. Методи вимірювання та показники продукції промислових підприємств. Статистика продукції сільського господарства. Статистика продукції інших галузей. Джерела інформації про промислову і сільськогосподарську продукцію.[ Осн.3, 4; дод.5, 6, 7 ]



НЕ 2.6. Статистика ринку та цін

Статистичне вивчення ринку, методи його аналізу та показники. Статистчиний аналіз товарообороту на ринку. Статистика цін та тарифів. Види цін і тарифів. Вимірювання динаміки цін індексним методом. Джерела інформації про товарооборот та ціни на споживчому ринку.[ Осн.3, 4; дод.2, 6, 8 ]



НЕ 2.7. Статистика населення.

Категорії населення та їх характеристики. Статистичні показники природного та механічного руху населення.Статистика зайнятості та безробіття. Джерела інформації про населення, його чисельність та зайнятість.[ Осн.1,3, 4; дод.5, 6, 7 ].



НЕ 2.7. Статистика витрат виробництва, доходів та рентабельності.

Завдання статистики витрат виробництва та фінансових результатів господарської діяльності. Класифікація витрат на продукцію. Собівартість продукції та її обчислення. Показники фінансових результатів господарської дільності.[ Осн.3, 4; дод. 6, 8 ]


Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

Основна література

  1. Про державну статистику: Закон України // Голос України.-1992.-21 жовтня 1992.

  2. Бек В.Л. Теорія статистики: Навч. посібник .- К.: ТОВ „Центр навчальної літератури”, 2002.-288с.

  3. Гончарук А.Г. Основи статистики: Навч.посібник.-К.: ТОВ „Центр навчальної літератури”, 2004.-148с.

  4. Лугінін О.Є.Статистика. Економічна та соціальна статистика: Курс лекцій.-Херсон: МУБіП, 2003.-99с.

  5. Статистичний щорічник України за 2008 рік.

  6. Удотова Л.С. Соціальна статистика: Підручник.-К.:КНЕУ, 2002.-376с.

Додаткова література

  1. Алексенко Л.М., Олексієнко В.М., Юркевич А.І. Економічний словник.-К.: Вид. Будинок „Максимум”, Тернопіль: Економічна думка, 2000.-592с.

  2. Головач А.В., Єріна А.М. Козирєв О.В. Статистика: підручник.-К.: Вища школа, 1993.-464с.

  3. Економічна статистика: Методична розробка / Укл. В.С.Федорченко.-К.:МАУП, 1998.-84с.

  4. Єріна А.М., Кальян З.О. Теорія статистики: практикум.-К.: Товариство „Знання”, КОО, 1997.-325с.

  5. Ковтун Н.В., Столяров І.С. Загальна теорія статистики: курс лекцій.-К.:Четверта хвиля, 1996.-144с.

  6. Лугінін О.Є., Білоусова С. В. Статистика: Підручник. К.:Центр навчальної літератури, 2005.-580с.

  1. Овчарик Р.Ю. Теорія статистики.-К.: Видавництво Європейського університету, 2003.-104с.

  2. Статистика: Навч.-метод. Посібник для сам.вивч.дисципліни / А.М.Єріна, Р.М. Моторін, А.В. Головач та ін.-К.: КНЕУ, 2002.-448с.

ДИСЦИПЛІНА „ГЕОГРАФІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ”


Кількість годин: 108 год. (3 кредити)

Форма контролю – залік


І. Пояснювальна записка

1.1. Мета курсу: розглянути закономірності розвитку і розміщення галузей промисловості, вивчити її галузеву структуру. Ознайомитись із галузевими центрами промислового розвитку. Проаналізувати формування і особливості розміщення промислових комплексів.

1.2. Основні завдання курсу: розглянути теоретичні основи розміщення промислового виробництва; ознайомитись із методичними засадами галузевого і регіонального аналізу промислових комплексів; провести дослідження промислових підприємств і вузлів; вивчити технології виробництва; розглянути географію промисловості світу та України.

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: студенти повинні вивчити теоретичні основи розміщення промислового виробництва, структуру промисловості, та географію її розміщення.

Методика викладання та методи навчання: В процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема лекції (вступні, тематичні, підсумкові), практичні заняття, консультації (індивідуальні, групові, колективні).

Оцінювання. В процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; виконання практичних завдань; написання рефератів), а також здійснюється підсумковий контроль у формі заліку.
ЗМ 1. Теоретичні основи розміщення промислового виробництва.

НЕ 1.1./1.2. Теоретичні основи розміщення промислового виробництва.

. Сутність територіальної організації промисловості. Закономірності і принципи територіальної організації промислових комплексів. Промисловий комплекс - ефективна форма розміщення промислового виробництва. Наукові підходи до класифікації і типології промислових комплексів. [2, 4, 6 ]



НЕ 1.3./1.4. Методичні засади галузевого і регіонального аналізу промислових комплексів

Класифікація галузей промислових комплексів. Методи економічного обґрунтування розміщення промислових підприємств. Методика аналізу виробничих зв'язків промислових комплексів. Методичні засади структурного аналізу промислових комплексів економічних регіонів. [ 2, 7,8 ]



НЕ 1.5. Районування промисловості

Принципи виділення промислових районів. Методологічні і методичні питання комплексного аналізу промислових вузлів. [ 2,4, 6 ]



НЕ 1.6./1.7. Дослідження промислових підприємств і вузлів

Підприємство та його ознаки. Співвідношення великих і малих підприємств. Організаційно-правові форми підприємств. Головні показники економічної діяльності підприємства. [ 1,2,7,8 ]



НЕ 1.8. Програма обстеження підприємства

Паспортна характеристика підприємства. Програма обстеження підприємства. Аналіз місця і ролі промислового підприємства в господарському комплексі. [ 2, 4, 6 ]


ЗМ 2. Географія галузей промисловості та її структура

НЕ 2.1./2.2. Структура промисловості. Світова паливно-енергетична система світу

Структура промисловості. Характеристика світової паливно-енергетичної системи. Географія вугільної промисловості. Географія нафтової промисловості. Географія газової промисловості. Електроенергетика світу. [ 1,2, 3, 7 ]



НЕ 2.3. Чорна і кольорова металургія, основні райони розвитку і розміщення цих галузей

Охарактеризувати особливості чорної та кольорової металургії. Характеристика чорної металургії світу. Структура кольорової металургії світу. [ 1,3, 4, 6 ]



НЕ 2.4. Машинобудування, його структура і географія основних галузей

Структура галузей машинобудування. Географія галузі. Значення та галузева структура машинобудування. [1,3, 5, 6 ]



НЕ 2.5. Характеристика хімічної промисловості світу.

Географія хімічної промисловості.[1,3,6,8 ]



НЕ 2.6. /2.7. Інші галузі промисловості світу.

Характеристика лісової промисловості.Ттекстильна промисловість світу. Основні проблеми промисловості та шляхи їх вирішення. .[1,3,6,8 ]



Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:


  1. Безуглий В.В., Козинець С.В. Регіональна економічна та соціальна географія світу: Посібник. – К.: „ Академія ” , 2003. – 688с.

  2. Мороз С.А., Онопрієнко В.І., Бортник С.Ю. Методологія географічної науки. – К.: Заповіт, 1997. – 334 с.

  3. Соціально-економічна географія України: Навч. посібник / За ред. Проф.. Шаблія О.І. Вид. Друге, перероб. і допов. – Львів: Світ, 2000. – 680 с.

  4. Географічна енциклопедія України: В.3 т. К.: 1989 – 1993.

  5. Голиков А., Олійник Я., Степаненко А. Вступ до економічної і соціальної географії. – К.: Либідь, 1996. – 320 с.

  6. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. К.: ВД К.-М. Академія - Чернівці : Зелена Буковина, 1999. – 568 с.

  7. Топчієв О.Г. Терміни і поняття в економічній географії. – К.: Рад. Школа, 1982.

  8. Топчієв О.Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики, Одеса: „ Астропринт ”. – 2005, - 631 с.

  9. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії : Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1996. – 172 с.

ДИСЦИПЛІНА «СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ»


Кількість годин: 351 год. (10 кредитів)

Форма контролю – екзамен


Мета викладання дисципліни: розглянути суспільно-географічне прогнозування як напрям наукових досліджень, ознайомитись із методологічною базою і принципами суспільно-географічного прогнозування.

У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій: Розглянути становлення і розвиток суспільно-географічної прогностики; Вивчити її поняттєво-термінологічний апарат; Ознайомитись із об’єктами суспільно-географічного прогнозування; Розглянути сучасні напрями суспільно-географічних досліджень; Оволодіти методологією суспільно-географічного прогнозування; Познайомитись із принципами суспільно-географічного; оволодіти методичними засадами прогнозування зміни навколишнього середовища; навчитись застосовувати отримані теоретичні знання на практиці.

І семестр

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1 «Суспільно-географічне прогнозування як напрям наукових досліджень»



НЕ 1.1. Становлення і розвиток суспільно-географічної прогностики.

Співвідношення понять суспільно-географічний прогноз, прогнозування та прогностика. Основні етапи розвитку суспільно-географічної прогностики.



НЕ 1.2. Характеристика основних етапів суспільно-географічної прогностики.

Етап становлення. Етап формування теоретичних основ. Сучасний етап.



НЕ 1.3.; 1.4. Поняттєво-термінологічний апарат суспільно-географічної прогностики.

Зв’язки суспільно-географічної прогностики з іншими науковими дисциплінами. Види та засоби передбачення. Структура процесу прогнозування. Класифікація видів суспільно-географічного прогнозування.



НЕ 1.5. Об’єкти суспільно-географічного прогнозування

Основні підходи до визначення об’єктів суспільної географії. Геосферний підхід. Геокомплексний та геосистемний підходи.



НЕ 1.6. Еволюція об’єктів суспільно-географічного прогнозування.

Період класичної науки. Неокласична наука. Період постнеокласичної науки.



НЕ 1.7. Сучасні напрями суспільно-географічних досліджень.

Англо-американські дослідження. Теоретичні дослідження російських вчених. Теоретико-методичні надбання чеських, польських та естонських вчених.



ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2 «методологічна база суспільно-географічного прогнозування»

НЕ 2.1. Методологія суспільно-географічного прогнозування.

Філософська методологія. Загально-наукова методологія. Суспільно-географічна методологія.

НЕ 2.2. Філософська методологія прогнозування

Філософська методологія прогнозування. Філософські концепції постіндустріального суспільства.



НЕ 2.3., 2.4 Загальнонаукова методологія прогнозування регіонального розвитку.

Системно-структурний підхід. Біхевіоріс-тичний підхід. Синергети-чний підхід.



НЕ 2.5., 2.6 Суспільно-географічна методологія прогнозування регіонального розвитку.

Концепція комплексного регіонального розвитку. Концепція збалансованого регіонального розвитку. Концепція сталого регіонального розвитку. Концепція поляризованого регіонального розвитку.



НЕ 2.7.Принципи суспільно-географічного прогнозування.

Світоглядно-філософські принципи прогнозування. Загально-наукові принципи прогнозування. Суспільно-географічні принципи.



ІІ семестр

змістовий модуль 1«Принципи, функції та методи прогнозування»

НЕ 1.1. Загальні наукові методи дослідження.

Метод економічного і соціального прогнозування як наукової дисципліни. загальні наукові методи дослідження. специфічні підходи і методи економічного прогнозу.



НЕ 1.2. Моделювання та прогнозування соціально-екологічних процесів.

Становлення і розвиток прогнозування. наукові основи прогнозування і типологія прогнозів поняття прогнозування і його основні напрямки.



НЕ 1.3. \ 1.4. Система і принципи прогнозування.

Прогнози природних ресурсів. науково-технічні прогнози. прогнози соціального розвитку та демографічні. Завдання галузевого прогнозу і принципи його розробки. Географічне прогнозування і його прогностичні принципи.



НЕ 1.5. Функції і моделі суспільного прогнозування.

Соціальне передбачення: види, типи, методи. функції прогнозування. Моделі соціально-економічного прогнозування.



НЕ 1.6./1.7. Методи прогнозування та їх організація.

Класифікація методів прогнозування. методи колективної експертної оцінки. Методи прогнозної екстраполяції. поняття про методи регулювання і моделі прогнозування..



НЕ 1.8.Методи суспільно-географічного прогнозування.

Специфічні підходи і методи економічного прогнозу. Прогностичні функції законів всесвіту, загальних і специфічних.



ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2 «ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ.»

НЕ 2.1. Теоретико-методологічні підходи до вивчення питання географічного прогнозування.

Загальні особливості прогнозного аналізу природничого осередку. Геоінформаційний прогноз як метод сучасної оцінки природних умов.



НЕ 2.2. Економічне прогнозування і планування в системі управління виробництвом.
Класифікація прогнозів і планів та їх коротка характеристика. функції управління. Процес прийняття рішень. Прогнозування в системі планування виробництвом. Прогнозування і економчний аналіз.

НЕ 2.3. \ 2.4. Використання результатів прогнозування.

Поняття верифікації та поняття якості прогнозу. Планування в системі держвного регулювання.



НЕ 2.5. Економічне прогнозування: перспективи світової економіки. Прогнозування криз.

Методи, підходи й закони соціально-економічного прогнозування:

А) приклади сучасних катастроф, криз

Б) моделі світової системи.

В) криза міжнародної системи.

Г) Модель стійкості системи.



НЕ 2.6. Теорії передбачення прогнозування.

Глобальні проблеми сучасності. Основні мегатенденції світового розвитку. Теорії індустріального суспільства.



НЕ 2.7. Система суспільного прогнозування в контексті глобалзації.

Система суспільного прогнозування. Економічне прогнозування. Значення і використання сіспільно-географічних прогнозів в господарській діяльності людини.



Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела літератури:

  1. Богобоящий В.В., Чурбанов К.Р., Палій П.Б., Шмандій В.М. Принципи моделювання та прогнозування в екології: підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 216 с.

  2. Воронкова В.Г. Соціально-економічне прогнозування: Навч. посіб.– К.: ВД „Професіонал”, 2004. – 288 с.

  3. Кілінська К.Й. Основи географічного прогнозування. Навч –метод. Посібник. Чернівці: „Рута”, 2003.

  4. Мезенцев К.В. „Суспільно-географічне прогнозування регіонального розвитку: Монографія. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2005. – 253 с.

5. Кулявець В.О. Прогнозування соціально-економічних процесів- К.: Кондор, 2009. – 194 с


Цикл дисциплін освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст”
ДИСЦИПЛІНА «ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ»
Кількість годин: 36 год. (1 кредит)

Форма контролю – екзамен


Мета вивчення дисципліни - дати студентам необхідний рівень знань про систему управління охороною праці в галузі, стан умов праці в галузі, психофiзичнi фактори умов працi, психологiю безпеки працi, . медичнi вимоги до учасника польових експедицiйних дослiджень, основнi правила поведiнки в екстремальнiй ситуацiї. Особливої уваги заслуговує формування у студентів навичок з безпеки життєдіяльності з основами професійної підготовки під час проведення експедиційних досліджень.

Основними завданнями та компетенціями, що мають бути вирішені в процесі викладання дисципліни є:

  • розгляд соціально-економічного значення охорони праці в галузі;

  • засвоєння знань щодо системи управління охороною праці в галузі;

  • вільне оперування основними термінами та поняттями з дисципліни;

  • розгляд психологічних аспектів підготовки географа для безпечного проведення експедиційних досліджень;

  • вміння аналізувати, узагальнювати теоретичний матеріал з основних проблем порушених в межах курсу;

  • формування практичних навичок з безпеки життєдіяльності під час проведення експедиційних досліджень.

Методика викладання та методи навчання: В процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні).

Оцінювання.

В процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі усного екзамену.


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1

ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ В ГАЛУЗІ НА ВИРОБНИЦТВІ”



НЕ 1.1. Предмет, структура, зміст і мета курсу „Охорона праці в галузі”.

Змiст поняття «охорона працi в галузi”. Соцiально-економiчне значення охорони працi. Мета i завдання курсу „Охорона працi в галузi”, обсяг, змiст i порядок його вивчення.



НЕ 1.2 Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування.

Система управління охороною праці в галузі. Функції та структура СУОПГ. Організація робіт з ОП. Планування заходів з ОП, Роль соціально-психологічних чинників у СУОПГ.



НЕ 1.3 Фізіологія, гігієна праці та виробнича санітарія в галузі.

Поняття про фізіологію та гігієну праці як систему органiзацiйних, гiгiєнiчних та санiтарно-технiчних заходiв.

Стан умов праці в галузі. Завдання аналізу умов праці. Деякі професійні захворювання, характерні для працівників галузі. Оцінка шкідливої дії шуму, вібрації, ультразвуку на організм людини.

НЕ 1.4 Виробничий травматизм і професійні захворювання в галузі.

Травмонебезпечні виробничі фактори та стан травматизму в галузі. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори. Причини травматизму і захворювання на виробництві.


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ГЕОГРАФА З ОСНОВАМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ”



НЕ 2. Безпека життєдіяльності туриста з основами професiйної підготовки.

Особливостi безпечного експедицiйного менеджменту. Органiзацiя роботи з охорони працi та безпечного руху по розчленованiй мiсцевостi.



НЕ 2.2. Професійна психологічна підготовка туриста як умова безпечного проведення експедиційних досліджень

Фiзiологiчна та психологiчна основа трудового процесу. Психологiя безпеки працi. Пристосування людини до навколишнiх умов в процесi праці. Індивiдуальна психологiчна пiдготовка. Групова експедицiйна пiдготовка. Спецiальна психологiчна пiдготовка.



НЕ 2.3. Охорона здоров’я в польових умовах

Медичнi вимоги до учасника польових експедицiйних дослiджень. Перша медична допомога. Побут, харчування, постачання. Лiкувально-профiлактичне харчування.



НЕ 2.4. Критичнi ситуацiї та їх подолання.

Основнi правила поведiнки в екстремальнiй ситуацiї. Психологiчний аспект екстремальних ситуацiй i катастроф. Аварiйне спорядження. Засоби надання першої допомоги. Медична аптечка, її склад, призначення, правила користування. Основнi принципи надання першої допомоги: правильнiсть, доцiльнiсть дiї, швидкiсть, рiшучiсть, спокiй. Способи реанiмацiї.


Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка