European Credit Transfer System ects інформаційний пакет 2010/2011 Напрям „ географія”



Сторінка12/20
Дата конвертації05.11.2016
Розмір4.95 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   20

ДИСЦИПЛІНА “Основи маркетингу”

54 год. (1,5 кредитів)

Форма контролю – залік
Пояснювальна записка

1. Мета навчальної дисципліни - сформувати у студентів теоретико-методологічні основи знань з маркетингу та вміння застосовувати їх практично з метою аналізу маркетингових можливостей, обрання стратегій маркетингу та розробки маркетингового комплексу.

2. Головні завдання курсу:

- засвоїти теоретико-методологічні основи маркетингу;



  • оволодіти аналізом маркетингових можливостей та методикою маркетингових досліджень;

  • оволодіти інструментарієм стратегічного маркетингу та навиками практичного їх застосування

3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

  • знати основні закони та закономірності маркетингу;

  • розуміти та творчо осмислювати сучасні маркетингові стратегії товарної, цінової, комунікаційної політики організацій та формування сучасних каналів розподілу;

  • оволодіти практично методикою розробки маркетингового комплексу .

Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Наукові засади маркетингу та маркетингових досліджень

НЕ 1.1. Мета, завдання та особливості сучасного маркетингу

Сутність, завдання, основні етапи становлення та розвитку маркетингу. Сучасні маркетингові концепції. Види маркетингу. Принципи маркетингу. Функції маркетингу.


НЕ. 1.2. Маркетингове середовище


Сутність та складові маркетингового середовища. Мікро середовище фірми та його основні чинники. Макросередовище та його основні складові

НЕ 1.3. Система маркетингових досліджень і маркетингової інформації.

Концепція системи маркетингової інформації. Складові системи маркетингової інформації. Система збору внутрішньої звітності. Система збору поточної зовнішньої інформації. Система маркетингових досліджень. Система аналізу маркетингової інформації.



НЕ 1.4. Споживчі ринки та поведінка покупців

Споживчі ринки та купівельна поведінка споживача. Модель купівельної поведінки. Чинники, що впливають на купівельну поведінку індивідуальних споживачів. Процес прийняття рішення про купівлю індивідуальних споживачів.

Ринки організованих споживачів та поведінка компаній –покупців. Відмінності ринку підприємств від ринку споживачів. Види закупок. Модель купівельної поведінки компанії-покупця. Процес прийняття рішення про купівлю компанії покупця.

НЕ 1.5. Цільовий маркетинг


Сутність цільового маркетингу та його основні етапи. Рівні сегментації ринку. Принципи сегментування споживчого ринку, ринків організованих покупців, міжнардних ринків. Ефективність сегментування. Оцінка та вибір цільових ринків. Недиференціований маркетинг, диференційований маркетинг, концентрований маркетинг. Сутність, види та фективність позиціювання.

ЗМ 2. Стратегічний маркетинг


НЕ 2.1. Товарна політика компанії.

Сутність товару та його рівні. Класифікації товарів споживчого призначення, виробничого призначення. Особи, місця та ідеї, як вид товару. Рішення про окремі товари. Марочна назва та марочні стратегії товару. Рішення стостовно упаковки, маркування, супутніх послуг товару. Товарний асортимент та номенклатура. Критерії вибору товару та соціальна відповідальність. Маркетинг послуг.



НЕ 2.2 Розробка нового товару та маркетингові стратегії на етапах життєвого циклу товару

Сутність поняття “новий товар”. Етапи створення нових товарів. Прискорена процедура розробки нових товарів. Етапи життєвого циклу товару. Вибір маркетингових стратегій на етапах життєвого циклу товару.



НЕ 2.3.Задачі та стратегії ціноутворення

Чинники, що впливають на процес ціноутворення. Основні підходи до ціноутворення. Встановлення ціни на нові товари. Ціноутворення у межах товарної номенклатури. Коригування цін. Зміни цін. Державна політика у сфері ціноутворення



НЕ 2.4. Управління каналами розподілу та товароруом.

Поняття каналів розподілу. Внутрішня структура та принципи функціонування каналів розподілу. Рішення про структуру каналу розподілу. Рішення про управління каналом. Товарорух та управління логістикою. Методи розповсюдження товарів: гуртова та роздрібна торгівля



НЕ 2.5 Інтегровані маркетингові комунікації.

Комплекс просування товарів. Інтегровані маркетингові комунікації. Розробка комплексу просування: характеристика, стратегії, соціально-етичні проблеми. Реклама: визначення цілей, бюджету, рекламна стратегія, оцінка ефективності. Зв’язки з громадськістю.


Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

Абчук В. Азбука маркетинга. – С.-П.:Союз, 1998. – 270 с.

Армстронг Г., Котлер Ф. Маркетинг: Загальний курс. –К., С.-П., М.: Видавничий дім “Вільямс”, 2001. – 608 с.

Близнюк С.В. Маркетинг в Україні: проблеми становлення та розвитку. – К.: ІВЦ “Політехніка”, 2009.- 400 с.

Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник. – К.: Лібра, 2002. – 712 с.

Гаркавенко С.С. Маркетинг: Уч.посібник. – К.: Лібра, 1996. – 384с.

Ілляшенко С.М., Баскакова М.Ю. Маркетингові дослідження: Навч.поісбник. – К.: Центр навч.літератури, 2006. – 192 с.

Котлер Ф. Маркетинг, менеджмент. – С.-П.: Питер, 1998. – 887 с.

Логістика: Навч. посібник./ О.М.Тридід, Г.М. Азаренкова, С.В.Мішина, І.І. Борисенко. – К.: Знання, 2008. – 566 с.

Луцій О.П. Основи маркетингу. – К.: Вид.-во Європейського університету фінансів.

Маркетинг/ За ред. А.І. Кредитова. – К.: Україна, 1994. – 399 с.

Маркетинг/ За ред. Романова А.Н. – М.: Банки и биржи, 1997. – 560 с.

Маркетинг: Методичні вказівки до семінарських занять / Укл. М.Т.Гостюк. – Чернівці: Рута, 2002. – 20 с.

Примак Т.О. Маркетингові комунікації. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 280 с.

Прокопенко О.В., Троян М.Ю. Поведінка споживачів. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 176 с.

Промисловий маркетинг: теорія та господарські ситуації: Підручник/За ред. Старостиної А.О. – К.: 1997. – 316 с

Харис А.И. Основы маркетинга. – К.: УМКВО, 1992. – 140 с.

Щербань В. М. Маркетинговий менеджмент: Навч посібник. – К.: Центр навч. літератури, 2006. – 204 с.


ДИСЦИПЛІНА „ОСНОВИ ГЕОГРАФІЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ”


54 год. (1,5 кредитів)

Форма контролю – залік


І. Пояснювальна записка

1.1. Мета даного курсу – сформувати знання про понятійний апарат і способи моделювання, оволодіти основами картографічного ландшафтно-гідроекологічного модельного районування території; навчити студентів застосовувати набуті знання та навички при моделюванні факторів динаміки та стійкості геосистем та екологічного стану геосистем і тенденцій його зміни, враховуючи відгуки систем на антропогенне навантаження.


1.2. Головні завдання курсу:

  • Ознайомитись з вихідними поняттями про модель і моделювання навколишнього середовища;

  • Оволодіти теоретичними основами моделювання стійкості природних геосистем до антропогенних навантажень;

  • Отримати навички застосування комплексу кількісних показників і методів моделювання стійкості природних геосистем;

  • Ознайомитись з основами еколого-стохастичного методу моделювання динаміки та стійкості природно-технічних геосистем;

  • Оволодіти методами моделювання поширення забруднень у навколишньому середовищі;

  • Навчитись застосовувати отримані теоретичні знання на практиці.


1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

  • Ознайомитись із основними методами моделювання в фізичній географії і економіко-географічних дослідженнях, типами і класифікацією моделей

  • Вивчити теоретичні основи моделювання стійкості природних геосистем до антропогенних навантажень, форми, способи і прийоми моделювання.

  • Оволодіти методологією моделювання поширення забруднень у навколишньому середовищі, вивчити загальні алгоритми типових методично-оптимізаційних та методично-прикладних рішень при екологічній реабілітації довкілля.


ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ), література []

ЗМ 1. Моделі та їх класифікація

НЕ 1.1. Моделювання як методологія пізнання

Види моделювання. Характеристики моделей. Особливості моделювання в географії. Значення моделювання в географії [2,3,5].



НЕ 1.2. Блокові моделі геосистем

Побудова блокових моделей. Модель геосистеми. Елементарні блокові моделі: модель системи з прямим перетворенням, розширена блокова модель процесу творення промислових відходів. Промислова модель Пікчера-Харта. Блокова модель «Енергія-гроші-цивілізація» [3,5,8].



НЕ 1.3. Математичне моделювання

Роль і місце математичного моделювання в географії. Етапи математичного моделювання. Математичні способи побудови моделей. Аналіз властивостей математичної моделі. [2,4,8].



НЕ 1.4. Математико-картографічне моделювання соціоекоситеми

Джерела і передумови розвитку методів математико-картографічного моделювання. Завдання соціоекологічного моделювання. Математико-картографічна модель оптимального функціонального зонування СЕС [1,6,7].


ЗМ 2. Моделі соціально-економічного прогнозування

НЕ 2.1. Тенденції розвитку сучасного світу в умовах глобалізації

Основні тенденції розвитку сучасного світу як виклик глобалізації. Глобалізація: поняття, концепції, підходи. Соціокультурні та політичні аспекти глобалізації в контексті західних глобалістів [3,4,7].



НЕ 2.2. Кризи і антикризові технології в контексті соціально-економічного прогнозування

Коротка характеристика основних концепцій кризи. Класифікація соціальних криз та їх характеристика. Концептуальне пояснення причин кризи і шляхів її подолання. Сучасна криза українського суспільства[1,2,4]



НЕ 2.3. Моделювання і прогноз природних і техногенних катастроф

Основні визначення і поняття фізичної теорії катастроф. Механізм катастроф і їх математичне моделювання. Прогноз катастроф. Еколого-математичний моніторинг потенційно небезпечних об’єктів [1,6,7].



НЕ 2.4. Основи моделювання стану довкілля

Історія розвитку основ моделювання стану довкілля. Завдання моделювання стану довкілля на сучасному рівні [5,6,8].



Література

1. Армад А.Д. Информационные модели природних комплексов. – М.: Наука, 1975. – 126 с.

2. Быков А.А. Моделирование природоохранной деятельности. Уч. Пособие. – Москва: Изд-во Госкомэкологии России, 1998.

3. Богобоящий В.В., Чурбанов К.Р. та ін. Принципи моделювання та прогнозування в екології: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 216с.

4. Глівенко С.В., Соколов М.О., Теліженко О.М. Економічне прогнозування: Навч.посіб. – 3-тє вид., доп. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. – 207с.

5. Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. – К.: Либідь, 1995. – 233с.

6. Козаченко Т.І., Пархоменко Г.О., Молочко А.М. Картографічне моделювання: Навчальний посібник. – Вінниця: Атлас, 1999. – 328с.

7. Самойленко В.М. Математичне моделювання в геоекології: Навчальний посібник. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2003. – 206с.

8. Самойленко В.М. Ймовірні математичні методи в геоеклогії: Навчальний посібник. К.: Нша-Центр, 2002. – 404с.


Дисципліна «ПЕДАГОГІКА»
54 год. (1,5 кредитів)

Форма контролю – екзамен


Програма нормативного курсу “Педагогіка” включає відомості історії педагогіки, кращі здобутки народної педагогіки, ідеї педагогічної думки, надбання, теоретичні положення вчених та практиків.

Мета викладання дисципліни: сформувати у студентів готовність до здійснення навчально-виховного процесу в закладах освіти.

Завдання:

- навчити студентів організовувати і здійснювати виховний процес в освітніх закладах;

- підготувати до проведення уроків та позаурочних форм навчальної діяльності;

- сформувати розуміння сутності і значення педагогічної теорії і практики для розвитку підростаючого покоління.



Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:знати що таке педагогіка; визначення основних категорій педагогіки, розуміти міжпредметні зв’язки педагогіки з іншими науками і особливо з соціальною педагогікою; визначення виховання; основні напрями виховання, структуру і різноманітність форм виховної роботи, суть основних методів і прийомів виховання, особливості роботи класного керівника, визначення дидактики, історію дидактики, сучасні дидактичні підходи; розуміти процес навчання як цілісну дидактичну систему; основні документи, що визначають зміст освіти; закономірності принципи навчання; основні методи навчання; ефективні засоби навчання; види і форми навчання організації навчального процесу; методи перевірки і оцінки результатів навчання; визначення диференційованого навчання, модульного, інтегрованого навчання, контекстного навчання, що таке позакласне і позашкільне навчання; визначення і основні складові педагогічної майстерності; визначення школознавства і основні принципи управління загальноосвітньою школою; посадові обов’язки представників органів громадського і державного управління ЗОШ; вміти розпізнавати форми, методи, засоби виховання; скласти сценарій виховного заходу і психолого-педагогічну характеристику на клас і на учня; виконувати реферативні роботи, творчі роботи, схеми з курсу; визначати які принципи, методи, засоби застосував учитель при поясненні матеріалу; скласти урок і бачити у готовому конспекті структурні елементи уроку; правильно підібрати методи оцінки знань учнів; організувати диференційоване, інтегроване, контекстне навчання; скласти план роботи соціального педагога.
Змістовий модуль 1

Загальні засади педагогіки

Н.Е.1.1. Педагогіка як наука і навчальний предмет

Педагогіка як наука про виховання. Предмет педагогіки національної школи та основні її категорії Структура і галузі педагогіки. Зв’язок педагогіки з іншими науками. Основні джерела педагогіки.



Н.Е.1.2. Розвиток, соціалізація і виховання особистості. Здоров’я школяра

Поняття розвитку і формування особистості. Виховання як провідний фактор розвитку і формування особистості. Основні фактори розвитку та формування особистості. Взаємозв’язок розвитку, виховання та навчання.



Н.Е.1.3 Система освіти в Україні

Поняття про систему освіти. Фактори, які впливають на формування системи освіти. Законодавство України про освіту. Структура системи освіти в Україні. Характеристика основних типів навчальних закладів.



Н.Е.1.4 Педагогічний процес

Суть педагогічного процесу, його рушійні сили.

Системність і цілісність педагогічного процесу.

Закономірності та етапи організації педагогічного процесу.



Н.Е.1.5. Порівняльна педагогіка

Порівняльна педагогіка як наука: становлення, сучасний стан.

Освіта в США; розвинених європейських країнах –Англії, Франції, Німеччині, Австрії; країнах Азії – Японії, Китаї.

Змістовий модуль 2

Теорія виховання

Н.Е.2.1. Процес виховання як система

Процес виховання, його специфіка, структурні елементи, рушійні сили. Етапи процесу виховання. Управління процесом виховання. Виховання як спеціально організований і свідомо здійснюваний педагогічний процес. Зміст і результати виховання. Діяльнісно-особистісна концепція виховання. Суб’єкти і об’єкти процесу виховання. Особистісно-орієнтоване виховання. Самовиховання. Перевиховання.



Н.Е.2.2. Проблема мети і завдань виховання

Проблема мети виховання. Український виховний ідеал, його складові.

Мета виховання в сучасній школі .Завдання виховання.

Н.Е.2.3. Закономірності і принципи виховання

Закономірності процесу виховання. Принципи виховання і їх спрямованість на засвоєння молоддю загальнолюдських, духовних цінностей, зв’язок виховання з життям; єдність свідомості і поведінки; виховання у праці, інтегративність виховання, гуманізація виховання.



Н.Е.2.4. Загальні методи виховання

Поняття, суть і класифікація методів виховання. Методи формування свідомості особистості. Методи організації і діяльності та формування досвіду суспільної поведінки. Методи стимулювання поведінки та діяльності. Методи контролю, самоконтролю та самооцінки.



Н.Е.2.5. Засоби виховання

Система засобів виховання. Засоби всебічного розвитку особистості. Взаємозв’язок методів і засобів виховання



Н.Е.2.6. Зміст процесу виховання

Поняття про зміст виховання. Особливості змісту виховання в сучасній школі. Базова культура особистості: зміст і шляхи формування



Н.Е.2.7. Розумове виховання і формування наукового світогляду

Мета і завдання розумового виховання. Сутність і складові інтелектуальної культури особистості. Науковий світогляд та його складові. Шляхи розумового виховання.



Н.Е.2.8. Громадянське виховання

Мета і завдання громадянсько виховання. Громадянська культура. Патріотизм. Етнічне самоусвідомлення. Політична освіченість. Шляхи громадянського виховання.



Н.Е.2.9. Статеве виховання і підготовка до сімейного життя

Мета, завдання і шляхи статевого виховання. Підготовка молоді до сімейного життя: загально соціальна, моральна, психологічна, правова, господарсько-економічна, естетична.



Н.Е.2.10. Моральне виховання

Поняття про мораль та систему моральних цінностей. Мета і завдання морального виховання. Шляхи морального виховання.



Н.Е.2.11. Виховання свідомої дисципліни та відповідальності

Сутність поняття «шкільна дисципліна», «обов’язок», «відповідальність». Шляхи і методи формування свідомої дисципліни: доцільний режим, система вимог, чіткий контроль, особистий приклад.



Н.Е.2.12. Економічне, правове та екологічне виховання

Мета і завдання правового виховання. Сутність та етапи екологічного виховання. Форми і методи економічного виховання.



Н.Е.2.13. Трудове виховання і профорієнтаційна робота

Мета і завдання трудового виховання. Етапи трудового виховання. Вимоги до організації праці неповнолітніх. Компоненти профорієнтаційної роботи з молоддю.



Н.Е.2.14. Фізичне і естетичне виховання

Сутність та складові естетичної свідомості. Джерела і форми естетичного виховання. Мета і завдання фізичного виховання. Зміст, шляхи і методи фізичного виховання



Н.Е.2.15. Форми організації виховного процесу

Загальна характеристика форм організації виховного процесу та їх класифікація. Вибір форм виховання. Основна дія вчителя при організації виховних заходів. Індивідуально-виховна робота з учнями. Масові, групові та індивідуальні форми виховної роботи. Характеристика окремих виховних заходів: бесіда, класні збори, вікторина, конкурс, КВК, свята, тематичні дні, тижні, КТС, тощо



Н.Е.2.16. Технологія виховання

Поняття про технологію виховання. Комплексний підхід. Тематика виховних справ. Виховна справа як система



Н.Е.2.17 Виховання учнівського колективу

Колектив і особистість. Взаємозумовленість розвитку колективу й особистості. Динаміка, етапи і структура розвитку колективу. Вплив колективу на особистість дитини. Вчення А.С.Макаренка про колектив. В.О.Сухомлинський про колективне виховання. Педагогічне керівництво колективом.



Н.Е.2.18. Класний керівник. Його роль і місце у формуванні особистості

З історії питання. Роль інституту класного керівництва у сучасних умовах. Педагогічна діагностика в роботі класного керівника. Значення та завдання педагогічної діагностики в педагогічній діяльності. Зміст і форми виховної роботи класного керівника. Планування роботи класного керівника. Завдання та зміст роботи методоб’єднань класних керівників.



Н.Е.2.19. Родинне та суспільне виховання

Сім’я як специфічна педагогічна система. Сімейне виховання в різні періоди розвитку суспільства. Правові основи сімейного виховання. Взаємодія школи і сім’ї у вихованні дітей та молоді. Суспільне виховання



Н.Е.2.20. Взаємодія школи, сім’ї і громадськості у вихованні

Завдання, зміст і методика виховання дітей в сім’ї. Шляхи підвищення педагогічних знань батьків. Види й методи роботи з батьками учнів. Залучення громадськості до виховання дітей. Церква і виховання підростаючого покоління. Дитячі та юнацькі організації



Н.Е.2.21. Діагностика вихованості

Діагностика і вимірювання вихованості. Критерії вихованості. Ступені вихованості. Методи діагностики вихованості



Н.Е.2.22. Позакласне та позашкільне навчання і виховання

Загальне поняття про позакласну і позашкільну роботу. Завдання, зміст і основні напрямки позакласної роботи. Позашкільна виховна робота, її завдання і зміст. Позашкільні навчально-виховні заходи і основні напрямки їх здійснення. Взаємозв’язок позакласної і позашкільної роботи.



Змістовий модуль 3

Дидактика

Н.Е.3.1. Дидактика:Історія розвитку, сучасні підходи

Об’єкт і предмет дидактики. Історія розвитку дидактики. Основні дидактичні концепції. Навчання і розвиток у гуманістичній дидактиці.



Н.Е.3.2. Процес навчання як система

Суть процесу навчання. Основні функції навчання та шляхи їх реалізації. Компоненти процесу навчання.



Н.Е.3.3. Діяльність вчителя у навчальному процесі

Структура діяльності вчителя у навчальному процесі. Основні етапи оволодіння знаннями. Мотивація навчання школярів



Н.Е.3.4 Зміст загальної середньої освіти

Поняття і сутність змісту загальної середньої освіти. Джерела і фактори формування змісту освіти. Теорії організації змісту освіти. Нормативні документи, що визначають зміст освіти



Н.Е.3.5. Закономірності і принципи навчання

Класифікація закономірностей навчання. Основні принципи навчання, їх вплив на характер пізнавальної діяльності учнів і діяльності вчителя та їх характеристика. Проблеми реалізації принципів навчання у школі. Співвідношення принципів і правил навчання.



Н.Е.3.6 Методи навчання

Визначення методів навчання. Основні функції методів навчання. Прийом як складова частина методу навчання і як самостійна дидактична категорія. Різні підходи до класифікації методів навчання.



Н.Е.3.7 Характеристика методів навчання

Характеристика методів організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності. Основні ознаки методів стимулювання і мотивації учіння, характеристика методів контролю і самоконтролю у навчанні ( Ю. Бабанський). Вибір методів навчання



Н.Е.3.8 Засоби навчання

Поняття засобів навчання та їх класифікація. Прості і складні засоби.

Матеріальні засоби навчання. Засоби матеріалізації розумових дій.

Н.Е.3.9 Види і форми навчання

Класифікація та характеристика видів навчання. Історичні форми організації навчального процесу. Основні існуючі форми організації навчального процесу (урок, екскурсія, самостійна робота, факультативи). Виникнення і розвиток класно-урочної системи навчання.



Н.Е.3.10. Урок – одна з основних форм організації навчально-виховного процесу

Традиційна типологія уроків. Структура уроку залежно від мети. Вимоги до сучасного уроку. Основні етапи підготовки учителя до уроку. Нетрадиційні уроки. Співпраця учителя і учнів. Диференційоване, індивідуалізоване, інтегроване, модульне навчання у сучасній школі



Н.Е.3.11. Перевірка і оцінка результатів навчання

Суть і основні види контролю. Освітнє, виховне і розвиваюче значення оцінки знань, умінь і навичок учнів. Основні вимоги до оцінки знань, умінь і навичок учнів. Критерії і норми оцінок.



Змістовий модуль 4

Школознавство

Н.Е.4.1. Управління освітою: сутність, історія розвитку, сучасний стан

Поняття про управління, педагогічний менеджмент. Державне управління системою загальної середньої освіти. Школа як педагогічна система й об’єкт управління.



Н.Е.4.2. Наукові засади внутрішньошкільного управління

Принципи управління освітою. Керівництво навчально-виховною роботою школи.

Планування роботи школи.

Н.Е.4.3 Методична робота в школі

Зміст і методика роботи педагогічної ради. Предметні методичні об’єднання. Самоосвіта вчителів. Організація допомоги молодому вчителю.



Н.Е.4.4. Вивчення передового педагогічного досвіду

Поняття передового педагогічного досвіду. Вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду. Втілення досягнень педагогічної науки в шкільну практику.


Основна література до курсу:

  1. Бех І. Виховання особистості у 3 частинах.-К., 2002-2004

  2. Бордовская Н.,Реан А. Педагогіка.-Спб.:Питер,2008.-304 с.

  3. Вишневський Омелян Теоретичні основи педагогіки.- Київ, 2004.

  4. Волкова Н.П. Педагогіка.- Київ, 2002.

  5. Галузинський В.М., Євтух М.Ю. Педагогіка:теорія та історія.-Рівне, 1996.

  6. Зайченко І.В. Педагогіка. Навчальний посібник.- Чернігів, 2003.

  7. Історія педагогіки / за ред. М.С. Гриценка.- К., 1973.

  8. Кравець В.П. Історія української школи і педагогіки.- Тернопіль, 1994.

  9. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка.-Київ, 2003.

  10. Матвієнко О.В. Практикум з курсу «Теорія виховання».-К., 2001.

  11. Мацьопа Р.Л., Платаш Л.Б. Модульна технологія курсу «Педагогіка». Модуль 2. Методика виховної роботи.-Чернівці, 2005.

  12. Мойсеюк Неля Педагогіка.- К., 2002.

  13. Педагогика / под ред. Ю.Бабанского .- М., 1996.

  14. Педагогіка / за ред. М.Ярмаченка.- К., 1996.

  15. Пенішкевич Д.І. Розвиток українського шкільництва на Буковині.- Чернівці, 2002.

  16. Подласый И.П. Педагогика.- М., 1996.

  17. Сухорський С. Освіта закордоння.- Львів, 1995.

  18. Фіцула М.М. Педагогіка.- К., 2002.

  19. Харламов И.Ф. Педагогика.- М., 1990.

  20. Щербань П.М. Прикладна педагогіка.-Київ, 2002.

ДИСЦИПЛІНА «ЕКономічна та соціальна географія україни»


108 год. (3 кредити)

Форма контролю – екзамен


І. Пояснювальна записка

1.1. Мета даного курсу - вивчити матеріали про суспільно-географічне положення держави, природно-ресурсний потенціал розвитку її господарства і життєдіяльності населення, сучасні проблеми і перспективи народонаселення, розвиток і розміщення провідних галузей і міжгалузевих комплексів, суспільно-географічні райони, зовнішні зв’язки України.

1.2. Головні завдання курсу:

– дослідження географічного положення України у політичному просторі Європи і в глобальних масштабах;

– вивчення географічних особливостей розвитку українського народу, умов і чинників розміщення населення України, етнічної структури населення та геокультурних рис окремих регіонів країни;

– дослідження природоресурсного потенціалу України з метою виявлення його структурних й регіональних особливостей і більш повного та раціонального використання у національногосподарському комплексі для його сталого розвитку;

– географічний аналіз формування національного комплексу України у посттоталітарний період, виявлення шляхів його реструктуризації, розв’язання енергетичної, продовольчої, сировинної та інших національногосподарських проблем;

– дослідження географії сфери послуг, ступеня забезпечення соціально-культурних потреб людей у різних регіонах;

– дослідження проблем регіоналізації України, виходячи з об’єктивно складених історичних, природно-ресурсних, демографічних та соціально-економічних передумов із урахуванням розвитку України як суверенної соборної держави.

1.3.. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

- предмет, зміст і методи економічної і соціальної географії України;

- знання особливостей суспільно-географічного положення України і його вплив на розвиток її економіки;

- природно-ресурсного потенціалу держави і проблем його освоєння;

- характеристик народу України, демографічних проблем і перспектив;

- територіальної організації господарства держави і її окремих регіонів;

- аналіз загальних закономірностей та регіональної диференціації економічних і соціальних процесів в Україні;

- вміння давати оцінку сучасного суспільно-географічного положення України та її природно-ресурсного потенціалу;

- викреслювати статево-вікову піраміду населення України і описувати її;

- характеризувати розвиток і розміщення провідних галузей і міжгалузевих комплексів і економічних регіонів;

- складати картосхеми та економіко- і соціально-географічні характеристики окремих регіонів України.
ЗМ 1. основи соціально-економічної географії України

НЕ 1.1. Основи соціально-економічної географії.

Предмет, теоретичні основи і завдання курсу. Походження назви «Україна». Розвиток вітчизняних аналітичних та синтетичних економіко-географічних і суспільно-географічних досліджень. Визначні українські економіко-географи.

Територія, СГП, кордони, геополітика України, адміністративно-територіальний устрій [2,3,11].

НЕ 1.2. Природно-ресурсний потенціал України.

Методика економічної оцінки ПРП. Характеристика компонентної структури ПРП. Влив природних умов і ресурсів на територіальну організацію господарства країни. Рівень забезпеченості господарства України природними ресурсами. Географічні проблеми раціонального природокористування [2,3,12,13].



НЕ 1.3. Населення і трудові ресурси України.

Динаміка чисельності населення України у ХХ ст.. Демографічна характеристика населення України, регіональні особливості демографічних проблем. Географія міграцій населення. Міське розселення. Типи міських поселень. Урбанізація. Сільське розселення. Територіальні системи розселення.

Трудові ресурси і територіальні особливості їх використання.

Національний склад населення і його територіальні особливості. Географія української діаспори. Історико-етнографічне районування України [1,2,3,5,6,7].



НЕ 1.4. Сучасні проблеми розвитку господарства України.

Проблеми забезпеченості господарського комплексу природними ресурсами. Особливості галузевої структури і проблеми структурних перетворень економіки. Матеріально-технічна забезпеченість та проблеми оновлення основних виробничих фондів. Дестабілізація господарських зв’язків з традиційними партнерами [2,3,14,17].


ЗМ 2. економічна і соціальна географія України

НЕ 2.1. Економічна географія України.

Міжгалузеві національногосподарські комплекси. Особливості формування МНК. Паливно-енергетичний комплекс. Металургійний комплекс. Машинобудівний комплекс. Комплекс хімічної індустрії. Лісовиробничий комплекс. Будівельний комплекс. Комплекс легкої промисловості. Агропромисловий комплекс. Транспортний комплекс. Водогосподарський комплекс. Еколого-економічний комплекс [2,3,9,10,14].



НЕ 2.2. Соціальна географія України.

Становлення соціальної географії України. Соціальна інфраструктура. Культурно-освітній комплекс. Соціально-побутовий комплекс. Рекреаційний комплекс. Географія соціального неблагополуччя. Науковий комплекс. Географія релігій. Соціально-географічні відмінності [2,3,17,20].



НЕ 2.3. Суспільно-географічні райони України.

Основи суспільно-географічного районування. Комплексна характеристика суспільно-географічних районів України:



  • Донецького,

  • Придніпровського

  • Північно-Східного,

  • Причорноморського,

  • Столичного,

  • Центрального,

  • Північно-Західного,

  • Подільського,

- Карпатського [2,3,9,10,18,17,20,].

НЕ 2.4. Зовнішні зв’язки України.

Загальні риси зовнішніх зв’язків України. Економічні та науково-технічні зв’язки. Політичні зв’язки [2,3,14,16].



Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

Основна література:

1. Заставний Ф.Д. Географія України: У 2-х книгах. – Львів: Світ, 1994. – 472 с.

2. Соціально-економічна географія України / За ред. проф. Шаблія О.І. – Львів: Світ, 2000. – 680 с.

3. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. – К.: Знання, 1998. – 415 с.

4. Географія Української РСР / За ред. М.Д. Пістуна і Є Й. Шиповича. – К.: Вища школа, 1982. – 303 с.

5. Економічна і соціальна географія України (матеріали для практичних і семінарських занять) / Жупанський Я., Березка І., Джаман В. та ін. – Тернопіль, 1998. – 318 с.


ДИСЦИПЛІНА Географія світового господарства
54 год. (2 кредити)

Форма контролю – екзамен


Мета курсу: розкрити сучасний стан світового господарства. Викласти питання формування глобальної економічної системи, класичні теорії розміщення виробництва в ринковій економіці, основи територіальної організації світового сільського господарства, промисловості, транспорту, світової торгівлі та сфери послуг.

Основні завдання: навчити студентів давати економіко-географічну характеристику світового господарства в цілому та окремих його галузей і регіонів.

Методика викладання та методи навчання: У процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні).

Оцінювання.

У процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі письмового екзамену.
ЗМ 1. Теоретичні основи географії світового господарства. Розвиток і становлення предмета і об'єкта географії світового господарства. Природно-ресурсний потенціал світу. Світове господарство – глобальна географічна система. Історичні особливості розвитку світового господарства.
ЗМ2. Галузева структура світового господарства. Промисловість світу, її галузева структура та розміщення.

Географія сільського господарства. Географія сфери послуг і туризм. Географія транспорту. Географія міжнародних економічних зв’язків. Проблеми розвитку світового господарства.


У процесі вивчення дисципліни студент зобов'язаний навчитися орієнтуватись в теоретичних та практичних питаннях географії світового господарства; вміти давати економіко-географічну характеристику основним компонентам природних ресурсів, економіко-географічну характеристику галузевій структурі та окремим галузям світового господарства.
Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

  1. Алисов Н. В., Хорев Б. С. Экономическая и социальная география мира (общий обзор). М., 2001.

  2. Волошин І. І., Чирка В. Г. Географія світового океану. – К.: Перун, 1996. – 222с.

  3. Вольф М. Б., Дмитревский Ю. Д. География мирового сельского хозяйства. М., 1981.

  4. Вольф М. Б., Дмитревский Ю. Д. География мирового хозяйства. М., 1997.

  5. Вступ до економічної і соціальної географії: Підручник / А. П. Голиков, Я. Б. Олійник, А. В. Степаненко. — К.: Либідь, 1996.— 320 с.

  6. Липец Ю. Г., Пуляркин В. А., Шлихтер С. Б. География мирового хозяйства. – М.: Владос, 1999. – 400 с.

  7. Мироненко Н. С. Введение в географию мирового хозяйства. М., 1995.

  8. Романова Э. П., Куракова Л. И., Ермаков Ю. Г. Природные ресурсы мира. М., 1993.

  9. Соціально-економічна географія світу / За ред.. Кузика С. П. – Тернопіль: Підручник & посібник, 1998. – 256 с.: іл..

  10. Шлихтер С. Б. География мировой транспортной системы. Взаимодействие транспорта и территориальных систем хозяйства. М., 1995.

ДИСЦИПЛІНА «Основи суспільної географії»


54 год. (2 кредити)

Форма контролю – залік


І. Пояснювальна записка

1.1. Мета даного курсу - розкрити суть об’єкту, предмету і структури суспільної географії. Висвітлити понятійно-термінологічний апарат суспільної географії, її закони, головні теорії, концепції і методи дослідження. Розкрити методичні схеми та методики досліджень основних компонентів суспільно-господарських комплексів і видів господарської діяльності.

1.2. Головні завдання курсу - навчити студентів історії розвитку і формування суспільної географії, основних методологічних і методичних підходів до вивчення структури суспільно-господарських комплексів – природного середовища, населення, соціальної та виробничої інфраструктури, основних видів господарської діяльності.

1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни: Студент зобов’язаний оволодіти знаннями про особливості формування і розвитку суспільної географії як науки. Освоїти теоретичні основи, методологічні та методичні підходи до вивчення територіальних суспільно-господарських комплексів, їх структурної організації та компонентів і видів господарської діяльності.


ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)
ЗМ 1. Теоретичні і методологічні основи курсу «Основи суспільної географії».

НЕ 1. 1. Теоретичні засади суспільної географії. Об’єкт і предмет суспільної географії. Основоположні теоретичні базові вчення курсу. Географічні теорії, концепції та гіпотези. Історія розвитку суспільної географії.

НЕ 1. 2. Методологія та методи дослідження суспільної географії.

Наукові методи та їх систематика. Історичній, картографічний, порівняльний, статистичний, економіко-математичний, геоінформа-ційний методи досліджень. Методи спостережень, системного аналізу, економічного районування, дистанційних спостережень. Зв’язок суспільної географії з іншими науками.



НЕ 1. 3. Закони і закономірності у суспільній географії.

Теорії і концепції суспільної географії. Базові поняття закону і закономірностей науки. Система суспільно-географічних законів і закономірностей. Теорії і концепції суспільної географії.



НЕ 1. 4. Особливості і принципи суспільно-географічних досліджень. Об’єкти суспільно-географічних досліджень. Польові та камеральні дослідження. Якісні і кількісні характеристики суспільно-географічних об’єктів.

Суспільно-географічниі дослідження: методологічний огляд. Особливості і принципи суспільно-географічних досліджень. Об’єкти суспільно-географічних досліджень. Польові та камеральні дослідження. Якісні і кількісні характеристики суспільно-географічних об’єктів.



НЕ 1.5. Простір і час у суспільній географії. Співвіднощення простору і часу в суспільно-географічних дослідженнях. Географічний простір: зміст і функції поняття. Розмірність географічного простору. Територія. Час в географії. Суспільно-географічні процеси.
ЗМ 2. Методики суспільно-географічних досліджень.
НЕ 2. 1. Геодемографічні дослідження.

Соціально-географічні дослідження. Геодемографічні дослідження Методика аналізу геодемографічних процесів. Аналіз територіальної диференціації геодемографічних процесів. Геодемографічний прогноз. Методика геодемографічного районування. Аналіз демографічної ситуації. Геодемографічне районування. Дослідження систем розселення. Соціально-географічні дослідження. Вимір людського розвитку. Показники якості життя населення. Дослідження рівня життя населення



НЕ 2. 2. Географічні дослідження міст.

Географічні дослідження міст. Цільові настанови та тематичні напрямки досліджень. Методологічні проблеми геоурбаністики. Паспортна характеристика міста. Дослідження природного середовища міста. Містобудівна оцінка природного середовища: комплексні підходи. Населення та трудові ресурси міста. Розселення населення в місті. Земельно-господарський устрій міста. Екологічний стан міського середовища. Функціональне зонування міста (зоннінг). Оцінка якості міського середовища для життєдіяльності населення.



НЕ 2. 3. Дослідження промислових підприємств і вузлів.

Дослідження промислових підприємств і вузлів. Понятійно-концептуальний апарат. Цільові настанови досліджень промислових підприємств і вузлів. Інформаційна база досліджень. Паспортна характеристика промислового підприємства. Програма обстеження підприємства. Аналіз місця і ролі промислового підприємства в господарському комплексі. Зв'язки підприємства. Вплив підприємства на довкілля. Природоохоронна діяльність підприємства. Поглиблене дослідження технологічних циклів виробництв та технологічних процесів. Територіальна організація промислових підприємств і угруповань.



НЕ 2.4. Дослідження сільськогосподарських підприємств.

Дослідження земель. Планування території. Дослідження сільськогосподарських підприємств. Цільові настанови досліджень. Вихідні матеріали. Програма дослідження сільськогосподарського підприємства. Рослинництво. Тваринництво. Економічні показники сільськогосподарського підприємства. Аналіз структури сільськогосподарського виробництва. Виробнича спеціалізація сільського господарства. Дослідження земель. Планування території. Аналіз фактичного використання земель. Дослідження землекористування. Агроландшафтні системи землекористування. Органічне землеробство. Агроландшафтне кадастрове районування. Планування території.



НЕ 2. 5. Дослідження водогосподарських комплексів.

Транспортні та морегосподарські комплекси Дослідження водогосподарських комплексів. Цільові настанови і напрямки досліджень. Водні ресурси та їх державний облік. Характеристика якості води. Управління водними ресурсами. Споживання та використання водних ресурсів. Водогосподарський комплекс та його складові. Функціонально-технологічна організація водогосподарського комплексу. Територіальні водогосподарські системи. Форми територіальної організації водного господарства. Річковий транспорт. Рибний промисел. Транспортні та морегосподарські комплекси. Дослідження транспортних комплексів і мереж. Транспорт як галузь і як вид економічної діяльності. Дослідження морського порту. Функціональна організація транспорту. Транспортні виробничі системи. Транспортна логістика. Природно-географічні умови судноплавства. Морські шляхи. Морські простори. Дослідження. морегосподарських комплексів. Берегові зони.



НЕ 2.6. Рекреаційно-географічні дослідження.

Рекреаційно-географічні дослідження. Цільові настанови рекреаційно-географічних досліджень. Особливості рекреації як виду економічної діяльності. Рекреаційний комплекс та його складові. Рекреаційні ресурси та їх класифікація. Систематика і класифікація рекреаційно-туристичної діяльності. Територіальна організація рекреаційного господарства.

Географічні дослідження для формування екологічних мереж. Концепція природних каркасів екологічної безпеки територій та відповідні напрямки географічних досліджень. Екологічні мережі. Мета та завдання програм формування регіональних екологічних мереж. Нормативно-правові засади розробки регіональних екологічних мереж. Складові елементи регіональної екологічної мережі. Напрямки формування регіональної екологічної мережі. Збереження та відтворення природного стану елементів екологічної мережі. Каркас екологічної безпеки і принципи раціональної організації території.

НЕ. 2.7 Дослідження будівельно-індустріальних комплексів. Дослідження лісогосподарських комплексів.

Дослідження будівельно-індустріальних комплексів. Цільові настанови досліджень. Функціонально-галузева систематика будівельної індустрії. Структурування будівельно-індустріальних комплексів за видами економічної діяльності. Технологічні цикли будівництва. Дослідження лісогосподарських комплексів. Лісове господарство як вид економічної діяльності. Дослідження лісопромислових комплексів.



Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

Основна література

  1. Голиков А. П., Олійник Я. Б., Степаненко А. В. Вступ до економі­чної і соціальної географії. - К.: Либідь, 1997. - 320 с.

  2. Пістун М. Д. Основи теорії суспільної географії. – К.: Вища школа, 1996. – 231 с.

  3. Топчієв О. Г. Основи суспільної географії. — Одеса: Астропринт. 2001. – 559 с.

  4. Топчієв О. Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики: навчальний посібник. – Одеса: астропринт, 2005. – 632 с.

  5. Шаблій О. І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. — Львів: Лівів, ун-т ім. І. Франка, 2001. – 744 с.

  6. Шаблій О. І. Основи загальної суспільної географії. –Лівів, ун-т ім. І. Франка.

ДИСЦИПЛІНА «ОСНОВИ СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ»
54 год. (2 кредити)

Форма контролю – залік


Мета вивчення дисципліни: ознайомлення майбутніх бакалаврів-географів з основним теоретичними і практичними положеннями соціальної географії, показати її роль в розумінні соціальних процесів, що відбуваються в Україні та світі, сформувати уявлення про регіональні особливості розвитку соціальних процесів.

Завдання вивчення дисципліни: сформувати в студентів уявлення про роль соціальної географії в розвитку соціальних процесів та суспільства, ознайомити із особливостями соціальних процесів та розвитку соціальної сфери в регіонах України.

Методика викладання та методи навчання: В процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, тестові опитування, семінарські і практичні заняття, індивідуальні навчально-дослідні завдання, консультації.

Оцінювання.

В процесі викладання курсу реалізовуються різні форми поточного контролю (опрацювання проблемних питань ціноутворення, написання і захист реферативних робіт, виконання і захист практичних робіт, розв’язування тестових завдань, проведення модульного контролю), а також підсумковий контроль в формі письмового заліку.


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1

«ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ»

НЕ 1.1 Зміст, предмет і завдання соціальної географії. Об’єкт дослідження соціальної географії та його структура. Основні напрями дослідження соціальної географії в Україні. Основні функції соціальної географії.

НЕ 1.2. Становлення і розвиток соціальної географії в Україні та світі. Зародження і формування соціально-географічних знань у Стародавньому світі. Розвиток соціальної географії в Середні Віки. Соціально-географічні дослідження у ХVIII – XX століттях. Розвиток соціальної географії в другій половині ХХ століття

НЕ 1.3. Теорія географічного та соціального просторів і просторові властивості суспільства. Еволюція знань про географічний «простір-час» і діалектика розвитку гаосистеми у «просторі часі». Поняття про соціально-географічний простір. Форми територіальної організації людського суспільства і види територій

НЕ 1.4. Соціально-географічні дослідження, методологія, програма, методи. Основні методологічні принципи соціально-географічних досліджень. Соціологічні підходи до вивчення соціально-географічних явищ і процесів. Види і типи соціально-географічних досліджень.
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2

«ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ»

НЕ 2.1. Географія соціально-демографічного розвитку території України. Динаміка народонаселення. Поняття якості населення та його основні характеристики. Соціально-демографічна політика, як основа соціальних перетворень.

НЕ 2.2. Соціально-географічні аспекти урбанізації. Урбанізація як географічний процес. Основні стадії розвитку урбанізації в світі. Перспективи урбанізації в Україні.

НЕ 2. 3. Особливості та шляхи вдосконалення галузевої структури регіональної соціальної географії. Напрямки перспективного розвитку географії культури. Сакральна географія, як складова частина соціально-географічних досліджень. Розвиток медичної географії. Диверсифікація соціальної сфери регіону, як шлях до забезпечення структури регіональної соціальної географії.
ЛІТЕРАТУРА

  1. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: понятийно-терминологический словарь. – М.: Мысль, 1983.

  2. Голиков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до економічної і соціальної географії. – К., 1997. – 320с.

  3. Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології (від античності до початку ХХ ст.) – К.: Либідь, 1993.

  4. Ивчина К. Социально-экономическая география. – м.: Прогресс, 1987.

  5. Соціально-економічна географія / За ред. О.І. Шаблія. – Львів: Світ, 1994.

  6. Шевчук Л.Т. Соціальна географія: Навч. Посіб. – К.: Знання, 2007 – 349с.

ДИСЦИПЛІНА «Історична географія з основами етнографії»


54 год. (2 кредити)

Форма контролю – залік


1. Пояснювальна записка

1.1 Мета викладання дисципліни.

Виявлення обєкту і предмету дослідження, структури історичної географії та її завдань, історії розвитку і становлення. Простеження особливостей перебігу природно-історичного процесу, загалом і в Україні, зокрема. Характеристика часово-просторових закономірностей заселення і подальшої історичної динаміки території держави від палеоліту і до новітніх часів. Зясування походження українців на їхніх етнічних землях та появи на них некорінних етносів. Дослідження хронологічної та просторової зміни демографічних показників українського та інших народів, що замешкують землі України.



1.2 Завдання вивчення дисципліни:

  • – охарактеризувати науково-методологічну організацію історичної географії та її складових;

  • – виявити ретроспективні особливості розвитку історичної географії та встановити характерні риси її етапів;

  • – висвітлити природно-історичний процес як передумову розвитку первісного суспільства, визначити особливості та місце у ньому території України;

  • – здійснити географічний аналіз особливостей заселення й освоєння території України від палеоліту і до кінця ХХ століття;

  • – зясувати етногенез українців у межах суцільної української території;

  • – дати характеристику походженню та територіальному розповсюдженню національних меншин в Україні та провести їхню демографічну характеристику.

1.3 Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни.

У процесі вивчення історичної географії з основами етнографії студент повинен:

– знати і розуміти основні поняття історичної географії, особливості, завдання, функції, структуру, методи, часові особливості розвитку;

– розуміти й аналізувати природно-історичний процес, його чинники і складові;

–знати і розуміти основні особливості залюднення і господарського освоєння території сучасної Української держави;

–знати і розуміти основні поняття теорії походження етносів, аналізувати генеалогію українців та географічні особливості поширення етносів в Україні.


ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).
ЗМ. Парадигма історичної географії. Дослідження природно-історичного процесу

НЕ 1.1 Науково-методологічна організація ретроспективної географії та її складових.

Обєкт і предмет вивчення ретроспективної географії. Структура ретроспективної географії та її завдання. Методи дослідження ретроспективної географії та їхні особливості. Місце ретроспективної географії на межі природничих і гуманітарних наук.



НЕ 1.1.1 Взаємодія природи і суспільства як головний напрям історико-географічних досліджень.

Роль природного середовища у розвитку суспільства. Процес антропогенізації природного середовища. Визначення тенденцій, закономірностей формування та взаємодії природно-територіальних і суспільно-територіальних систем і їхніх компонентівНЕ 1.2 Історія розвитку ретроспективної географії



НЕ 1.3 Природно-історичний процес та особливості його вивчення.

І етап (до ХІІІ ст. включно) – зародковий етап виокремлення окремих елементів ретроспективної географії. ІІ етап (ХІV-ХVІ ст.) – збір джерел і фактів. ІІІ етап (ХVІІ-ХVІІІ ст.) – критичний аналіз джерел. ІV етап (три чверті ХІХ ст.) –формування ретроспективної географії як галузі історичної науки. V етап (остання чверть ХІХ – перша пол. ХХ ст.) – постава нової історичної географії. VІ етап (від другої половини ХХ ст.) – становлення ретроспективної географії як самодостатньої галузі знань.



НЕ 1.3.1 Роль природних чинників в антропогенезі.

Загальні чинники впливу на природно-історичний процес. Голоцен – як головний відтинок розвитку природи і людини. Особливості вивчення процесів заселення території.

Теорії походження людини, теорія расогенезу. Поняття про популяції, індивідуальна та популяційна адаптація до природного середовища. Адаптивні типи (антропологічні параметри, фізіологічні особливості)

НЕ 1.3.2 Культурно-господарська адаптація до природних умов

Використання природних ресурсів за привласнюючих форм господарства. Використання природних ресурсів за відтворюючих форм господарювання. Формування адаптованих до природних умов укладів життя та відповідних культурно-побутових комплексів.



ЗМ 2. Географічні особливості заселення й освоєння території України за історичний період часу.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   20


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка