Економіка та менеджмент: перспективи розвитку Экономика и менеджмент: перспективы развития Economics and management



Сторінка1/16
Дата конвертації16.04.2017
Розмір3.46 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16
Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет



Економіка та менеджмент:

перспективи розвитку
Экономика и менеджмент:

перспективы развития
Economics and management:

development perspectives
Матеріали

ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції

(Суми, 6–8 вересня 2013 року)


Суми


Сумський державний університет

2013



УДК [33+005](063)

ББК 65.9(4Укр-4Сум)

Е 45


Рецензенти:

В. П. Вишневський – акад. НАН України, д-р екон. наук, професор (Інститут економіки промисловості НАН України);

В. В. Дергачова – д-р екон. наук, професор (Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»);

С. М. Козьменко – д-р екон. наук, професор (ДВНЗ «Українська академія банківської справи

Національного банку України»)


Рекомендовано вченою радою Сумського державного університету (Україна)

(протокол № 2 від 26 вересня 2013 р.)

та вченою радою Вищої школи економіко-гуманітарної (Польща)

(протокол № WSEH/RK/360 від 1 грудня 2013 р.)

Е 45


Економіка та менеджмент: перспективи розвитку : матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, м. Суми, 68 вересня 2013 року / за заг. ред. О. В. Прокопенко. – Суми : СумДУ, 2013. – 212 с.

ISSN 2311-133X

ISBN 978-83-63649-16-6


IІІ Міжнародна науково-практична конференція «Економіка та менеджмент: перспективи розвитку» зареєстрована в Українському інституті науково-технічної та економічної інформації

(посвідчення № 787 від 16.11.2011 р.)


До збірника увійшли матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Економіка і менеджмент: перспективи розвитку» Сумського державного університету, в яких наведені результати наукових досліджень, виконаних у різних країнах, у таких наукових напрямах, як інвестиційно-інноваційні процеси, теоретичні та методологічні основи формування стратегії розвитку, проблеми управління соціально-економічним розвитком та інші.

Для науковців, викладачів вищих навчальних закладів, студентів, аспірантів та всіх, хто цікавиться науково-практичними проблемами сучасної економіки.


В сборник вошли материалы ІІІ Международной научно-практической конференции «Экономика и менеджмент: перспективы развития» Сумского государственного университета, в которых приведены результаты научных исследований, выполненных в разных странах, в таких научных направлениях, как инвестиционно-инновационные процессы, теоретические и методологические основы формирования стратегии развития, проблемы управления социально-экономическом развитием и др.

Для научных сотрудников, преподавателей высших учебных заведений, студентов, аспирантов и всех, кто интересуется научно-практическими проблемами современной экономики.


The collection consists of the materials from ІІІ International Scientific Conference «Economics and Management: Development Perspectives» of Sumy State University, which presented the results of the research carried out in different countries, in such scientific areas as investment and innovation processes, theoretical and methodological basis of the formation of the development strategy, the problems of socio-economic development and others.

For scientists, lecturers of higher education institutions, students, graduates and everybody, interested in the scientific and practical problems of modern economics.


УДК [33+005](063)

ББК 65.9(4Укр-4Сум)
ISSN 2311-133X © Сумський державний університет, 2013

ISBN 978-83-63649-16-6






Організатори конференції:


Сумський державний університет (Україна)



Вища школа економіко-гуманітарна (Польща)



Факультет економіки та менеджменту

Сумського державного університету

fem.sumdu.edu.ua/
Співорганізатори конференції:

Академія «Кокше» (Казахстан)

Алгоритмікс Інк., ІВМ (Канада)

Вище училище страхування і фінансів (Болгарія)

Вільний Університет Брюсселя (Бельгія)

Вітебський державний технологічний університет (Білорусь)

Гродненський державний університет ім. Я. Купали (Білорусь)

Курський державний технічний університет (Росія)

Московський державний технічний університет ім. М. Е. Баумана (Росія)

Південно-Західний державний університет (Росія)

Празький економічний університет (Чехія)

Російський економічний університет ім. Г. В. Плеханова (Росія)

Ростовський державний економічний університет «РІНГ» (Росія)

Техніко-гуманітарна академія (Польща)

Технічний університет – Варна (Болгарія)

Університет «Проф. д-р Асен Златаров» (Болгарія)

Університет МакМастер (Канада)
Офіційні партнери та спонсори:







Міжнародний науковий журнал

«Сталий розвиток»

(Болгарія)


Міжнародний науковий електронний журнал

«Управління економічними процесами»

(Україна)


ЗМІСТ

ПЕРЕДУМОВИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
ПРЕДПОСЫЛКИ И ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАЦИОНАЛЬНОЙ ЭКОНОМИКИ
PREREQUISITES AND TRENDS OF NATIONAL ECONOMY DEVELOPMENT


1




Андрєєва Н. М., Барун М. В.

Ефект синергії в життєвому циклі ресурсозберігаючих проектів


12


Барикіна Н. І., Вернидуб Н. О.

Вплив рівня безробіття на стан національної економіки


14


Богма С. Д.

Транспарентність банків у контексті консолідаційних процесів у банківській системі України



16


Боголюбов С. В.

Использование социологических методов исследования для оценки качества жизни населения



17


Гончаренко О. С.

Інформаційна складова матеріального балансу в контексті дематеріалізації економіки



19


Домашенко М. Д., Шестакова О. С.

Національне заощадження в Україні


21


Дудкін О. В., Пластун О. Л.

Ключові інструменти по боротьбі та зниженню інформаційної асиметрії


23


Криворучко Л. Б.

Визначення зон доцільності впровадження контролінгу


25


Ласукова А. С.

Стійкість та стабільність діяльності банку в контексті концепції сталого розвитку



27


Микало О. І.

Передумови розвитку підприємств на засадах аутсорсингу


29


Пізняк Т. І.

Проблеми балансування між короткостроковими і довгостроковими цілями в стратегічному управлінні



32


Поникаров В. А.

Проблемы, сдерживающие применение контроллинга инновационной деятельности предприятий



33


Рубанов П. М.

Позитивні та негативні аспекти зростання транспарентності фінансових посередників



35


Самарічева Т. А.

Переваги та недоліки методів обчислення ПДВ


37


М
2
ІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

МЕЖДУНАРОДНЫЙ ОПЫТ СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ
INTERNATIONAL EXPERIENCE OF SOCIO-ECONOMIC DEVELOPMENT


Андрушко Р. В.

Тенденции развития сферы услуг в Республике Беларусь


40


Бухнэ А. Ф., Поникаров В. А.

Новые методики преподавания в высшей школе


41


Кийко Ю. И.

Белорусская торговля на современном этапе – проблемы, перспективы, направления развития



42


Kovarda V. V., Timofeeva O. G.

Use of foreign experience of solid household waste disposal in Russia: potentials and issues



44


Лепа Р. Н., Гайдатов А. В.

Анализ зарубежных подходов к управлению целеполаганием на предприятиях и возможности их использования в Украине



45


Melnyk Y. М., Lynnyk T. M.

Ukrainian aviation industry cooperation with Europe in modern business climate


47


Омельяненко В. А.

Аналіз потенціалу міжнародних процесів при скороченні технологічного розриву



49


Попко О. В.

До питання запровадження вітчизняними підприємствами системи контролю якості продуктів харчування НАССР



53


Семенчук А. В.

Стратегическое планирование розничной торговли в Республике Беларусь


55


Цзян Чжаося, Цзян Суй

Ориентация экономического развития Китая на народное благосостояние


57


Чабаненко В. Т.

Ринок відходів крізь призму використання зарубіжного досвіду


59


Яшева Г. А.

Проблемы модернизации промышленности Республики Беларусь и пути решения




61


І
3
ННОВАЦІЇ ТА ІНВЕСТИЦІЇ

ИННОВАЦИИ И ИНВЕСТИЦИИ
INNOVATIONS AND INVESTMENTS


Біловодська О. А.

Оцінка асортименту як інструмент підвищення ефективності запасів товарних інновацій



64


Гайдай Р. Ф., Митрофанова А. О.

Фінансування інвестиційної діяльності в Україні


66


Глобіна О., Омельяненко В. А.

Розвиток потенціалу науки і високих технологій


68


Грищенко О. Ф.

Роль стандартизації і сертифікації в управлінні інноваційною діяльністю


70


Домашенко М. Д., Закревська Т.

Інноваційно-інвестиційний розвиток агропромислового комплексу Сумщини


71


Ілляшенко Н. С.

Етапи створення спрощуючих інновацій


73


Люльов О. В., Шинкаренко О. А.

Інноваційна активність підприємств Сумської області


74


Пилипенко Н. М.

Науково-методичні підходи до оцінки інвестиційної привабливості підприємств



76


Радченко Е. Є.

Інноваційна складова розвитку експортного потенціалу промислових підприємств України



78


Росохата А. С.

Багатофакторний підхід до прогнозування інноваційного розвитку підприємства



80


Сапич Н. М.

Інвестиційні ризики в господарській діяльності та їх взаємозв’язок з іншими видами ризиків



82


Шкурупская И. А.

Тенденции развития гелиоэнергетики в Украине



84


Р
4
ОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ ТА


РЕГІОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК
РАЗМЕЩЕНИЕ ПРОДУКТИВНЫХ СИЛ И

РЕГИОНАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ
LABOR FORCES SITING AND REGIONAL DEVELOPMENT

Бондар А. В., Омельяненко В. А.

Проблеми водних ресурсів України та шляхи їх вирішення


87


Ілляшенко К. В., Ілляшенко Т. О.

Актуальні питання підвищення ефективності бюджетних витрат на місцевому рівні



89


Ковальова О. М.

Організаційно-правові аспекти управління потенціалом підприємств корпоративного типу в Україні



91


Коварда В. В., Безуглая Е. В.

Влияние инфраструктуры на устойчивое развитие агропромышленного комплекса России



93


Криницька О. О.

Оцінка тенденцій та ефективності функціонування ринку земель на основі його інфраструктурного забезпечення



94


Ліпанова О. А.

Споживча політика як вектор трансформації національної економіки


96


Марочко С. С.

Фактори підвищення ефективності управління розвитком АПК регіону в умовах міжнародної інтеграції



98


Матюшенко Я. П., Домашенко М. Д.

Родовища золота: стан, економічна оцінка та перспективи освоєння


100


Неверов А. В., Варапаева О. А., Хасан Х. А.

Оcобенности методологии и методики экономической оценки природно-ресурсного потенциала



101


Провозін М. В.

Оцінка необхідності утворення стратегічних партнерств промисловими підприємствами



103


Сидорченко Т. Ф.

Концептуально-методичне забезпечення управління земельно-майновим комплексом



105


Цісінська О. Б.

Транскордонна статистика – один з елементів інформаційного забезпечення регіонального менеджменту в рамках транскордонного співробітництва



107


Шевцова А. Л., Домашенко М. Д.

Національні особливості підприємців і підприємницької діяльності в Україні


108


Яровая И. Е.

Интеграция предприятий лесного хозяйства и АПК: эколого-экономические ориентиры



110


Е
5
КОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА


СТАЛОГО РОЗВИТКУ
ЭКОНОМИКА ПРИРОДОПОЛЬЗОВАНИЯ И УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ
ENVIRONMENTAL ECONOMICS AND SUSTAINABLE DEVELOPMENT

Брижань И. А.

Экологизация управления цикличностью промышленного развития


112


Галушкіна Т. П., Дем'яненко С. Г.

Формування ринку екологічних послуг в Україні (на прикладі вуглецевого ринку)



114


Громико М. Г., Ловчев Р. О.

Якість комунальних послуг зі збирання та вивезення ТПВ


116


Губанова О. Р.

Стимулювання вторинного ресурсокористування: принципи вирішення організаційних проблем



118


Денисова І. В.

Використання інноваційних технологій для сталого розвитку туризму


120


Кравець П. В., Лазебник М. М.

Екологізація лісового господарства під впливом ринкових інструментів екологічної політики



122


Краснощеков В. Н.

Роль природообустройства агроландшафтов в реализации стратегии улучшения состояния компонентов природной среды



124


Кривонос Е. В.

Методические подходы к оценке эффективности управленческих решений в системе управления природопользованием



126


Кучмійов А. В.

Оцінка ефективності інструментів забезпечення екологічної безпеки економічної системи



128


Луговая Е. А.

Экологическое обоснование выбора стратегии деятельности предприятия при реализации проектов на континентальном шельфе



130


Мішеніна Г.А.

Підприємницька складова реформування лісових відносин на засадах сталого розвитку



132


Мішенін Є. В., Дегтярь Н. В.

Банкінг водно-болотних угідь як інструмент управління екосистемними послугами



134


Мишенин Е. В., Яровая И. Е.

Экологическое страхование в лесном хозяйстве


136


Нургалиева А. Ш., Хлобыстов Е. В.

«Нулевой рост» и устойчивое развитие: новые смыслы на рубеже технологических укладов


138


М
6
АРКЕТИНГОВІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ

МАРКЕТИНГОВЫЕ ОСНОВЫ РАЗВИТИЯ
MARKETING BASICS OF DEVELOPMENT

Березовик К. В.

Особливості використання маркетингового аудиту в сучасних умовах


141


Божкова В. В., Прокопенко М. О.

Дослідження впливу соціальної реклами на дітей та підлітків


143


Голишева Є. О.

Діагностика споживчого капіталу промислових підприємств


146


Деречинський Ю. Н., Воліна М. С., Франкевич І. А.

Маркетинг вражень як інструмент впливу на психологію споживача


147


Колодка А. В.

Принципи оцінки іміджу промислового підприємства


149


Пересадько Г. О.

Маркетингові дослідження основних споживачів трендів


150


Підлісна О. В., Підлісний В. В.

Маркетингові дослідження автомобільного ринку України


152


Прокопенко О. В., Клисиньски Я. C., Велиев А. А., Петраков Е. С.

Концепция «4Р» в спортивном маркетинге


154


Ращенко А. В.

Особливості комунікаційної політики виробників органічної сільськогосподарської продукції



155


Сигида Л. О.

Оцінка поточного стану маркетингових каналів на підприємстві


157


Тимохіна Я. О.

Методи дослідження ефективності інтегрованих маркетингових комунікацій підприємства



159


Троян М. Ю.

Формування залучення споживача під час покупки під впливом засобів комплексу просування



160


Школа В. Ю., Щербаченко В. О.

Використання маркетингової інформації у діяльності підприємств машинобудівної промисловості



162



7

ЕКОНОМІКА РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА
ЭКОНОМИКА РАЗВИТИЯ ПРЕДПРИЯТИЯ
ENTERPRISE DEVELOPMENT ECONOMICS

Вайлунова Ю. Г.

Формирование партнерских отношений во внутренней среде предприятия


165


Гайдабрус Н. В.

Систематизація поглядів на визначення логістичного сервісу


167


Григор’єва Л. В.

Основні підходи до розвитку підприємства в сучасних умовах


169


Кисіль Т. В.

Засоби підвищення конкурентоспроможності промислового підприємства


171


Коверга С. В., Франкевич И. А.

Интеграция экономико-математических моделей поддержки принятия решений в систему управления сбалансированным развитием и функционированием предприятия


173


Ломака А. С.

Фінансове планування на підприємстві: завдання і напрямки удосконалення


175


Лукаш С. М.

Розвиток лізингових операцій в сільськогосподарських підприємствах


176


Мішеніна Н. В., Підопригора О. О.

Конкурентні стратегії та конкурентні переваги підприємства


177


Новикова І. В.

Аналіз складових системи управління вартістю компанії


179


Новікова О. С.

Особливості структуризації життєвого циклу проектів


181


Пилипенко В. В.

Забезпечення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств в умовах членства України у СОТ



182


Русановська О. А.

Концепція та етапи застосування логістичного аудиту підприємств


185


Фоменко В. А.

Земельна власність як економічна категорія


187


М
8
ЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ

МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНИЗАЦИЙ И УПРАВЛЕНИЕ ПРОИЗВОДСТВОМ
MANAGEMENT OF ORGANIZATIONS AND PRODUCTION MANAGEMENT

Графодатская А. С., Поникаров В. А.

Роль компьютерной культуры и геймерства в становлении и развитии нового поколения менеджеров



189


Летуновська Н. Є.

Система соціальних пільг і послуг підприємства: сутність та забезпечення її ефективності



190


Пехтєрева В. В., Уткіна Ю. О., Попов Д. В.

Сучасна роль об’єктів інженерно-технічного забезпечення підприємства на етапах підготовки виробництва



192


Дорофеева А. А.

Особенности и основные направления регулирования организационного поведения персонала промышленных предприятий



194


Захарова О. В., Городничук Н. В.

Удосконалення процедури оцінки якості професійного розвитку персоналу


196


Кондрашихін А. Б.

Типологізація категорії «підходи до менеджменту» у сучасній науковій думці


198


Костылева О. В., Поникаров В. А.

Необходимость внедрения гуманитарных наук в массы


199


Кочерыгина Е. Е.

Проблемы развития российских предприятий легкой промышленности


200


Куваєва В. О.

SWOT–аналіз системи екологізації персоналу організації


202


Мельник Л. В., Левшова Ю. А.

Анализ существующих функций стимулирования персонала с позиций игрового подхода



204


Мельникова О. П., Боднар Т. В.

Перспективні напрями розвитку системи мотивації персоналу на підприємствах


206


Семенов Д. Ф., Поникаров В. А.

Управление кадровым потенциалом в малом и среднем бизнесе


208


Усова Г. В.

Передумови реалізація реінжинірингу виробництва на промислових підприємствах України



209


П
1
ЕРЕДУМОВИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

ПРЕДПОСЫЛКИ И ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАЦИОНАЛЬНОЙ ЭКОНОМИКИ
PREREQUISITES AND TRENDS OF NATIONAL ECONOMY DEVELOPMENT

_________________________________________________________________
ЕФЕКТ СИНЕРГІЇ В ЖИТТЄВОМУ ЦИКЛІ

РЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧИХ ПРОЕКТІВ
Андрєєва Н. М., д-р. екон. наук, Барун М. В.

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень, Україна
В умовах постійної трансформації української економіки та зміни якості навколишнього природного середовища питання раціонального використання ресурсів і ресурсно-екологічної безпеки набувають особливого значення. Враховуючи специфічність ресурсозберігаючих проектів, їх вплив на різні аспекти економічної, екологічної та соціальної складової життя суспільства, синегретичний прояв в різних галузях промисловості можна стверджувати, що широке впровадження такого типу проектів сприятиме більш збалансованому розвитку як природних, так і економічних систем.

Ресурсозберігаючі проекти мають певні особливості, це насамперед ефекти від їх реалізації, які мають прояв в економічному, екологічному та соціальному житті суспільства. Також, слід зазначити, що в процесі реалізації таких проектів виникає ефект синергії, який виникає в наслідок системи поєднання впливів, як на внутрішню діяльність підприємства, а відповідно і на стан ситуації в галузі, так і на стан навколишнього природного середовища. Синергетичний тип взаємозв‘язків це той тип зв‘язків, який зумовлює систему налаштуватися на більш продуктивний, ефективний характер роботи та вчасно реагувати на зміни як у зовнішньому та к і у внутрішньому середовищі. Окремо необхідно відмітити, що всі учасники ресурсозберігаючого проекту отримують додаткові конкурентні переваги під впливом сукупного ефекту, масштабу охоплення та ефекту синергії.

Зазначимо, що синергетика досліджує не рівноважні незворотні процеси. Її методи застосовують для вирішення як конкретних проблем, що виникають у системах на перехідних етапах їх розвитку, так і загальних проблем якісного перетворення економічних систем. Синергетичний підхід відрізняється універсальністю і достатньо повним уявленням нестабільних станів у формалізованому вигляді. Вивчення трансформаційних процесів вимагає вирішення завдання побудови моделі, в якій еволюція системи може бути представлена як органічне продовження попередніх етапів її розвитку. Синергетика технічно уможливлює створення такої моделі за рахунок розробки відповідних принципів і напрацювання ефективного методологічного апарату дослідження [1].

Для більш обґрунтованого розгляду ефекту синергії ресурсозберігаючих проектів необхідно визначитися з поняттям життєвого циклу. В економічній літературі є багато тлумачень цього поняття, однак всі сходяться у тому, що життєвий цикл проекту це проміжок часу між його розробкою та моментом ліквідації. Життєвий цикл проекту має певну кількість послідовних та взаємопов‘язаних стацій, різні джерела виділяють від 4 до 8 стадій, при цьому перехід від одної до другої стадії характеризується якісними та кількісними змінами та має різну тривалість. На нашу думку, слід розрізняти наступні стадії, це: розвиток (передінвестиційна фаза), зрілість (інвестиційна та експлуатаційна фази) та деградація. Також, слід відмітити, що життєвий цикл ресурсозберігаючого проекту не закінчується на стадії деградації базисного продукту, а як було зазначено вище ресурсозберігаючі проекти мають низку певних особливостей і відповідно до теорії дифузії розповсюджуються на інші продукти чи галузі. Так наприклад, ефекти від реалізації ресурсозберігаючих проектів з використання вторинних ресурсів мають прояв не тільки на безпосередньо підприємстві на якому застосовуються, а й відповідно у галузі до якої відноситься підприємство, також є прояв у суміжних галузях, оскільки можуть бути використані відходи чи вторинні ресурси будь якої галузі промисловості. Процес дифузій також спостерігається і на рівні ідеї.

Оскільки частіше за все ресурсозберігаючий проект чи технологія є цілеспрямованим фундаментальним дослідженням, то можна говорити про такий процес як проникнення науки у промислове виробництво. При цьому вивчення механізмів та характеру такого проникнення свідчить про свого роду ланцюгову реакцію, прикладом цього є модернізація технологій та обладнання, застосування у виробництві нових видів ресурсів та інформаційних і комп‘ютерних технологій. Як визначає Соловйов В.П. [2], в результаті системного взаємовпливу та взаємозв‘язку різноманітних технологій на основі досягнень науки виникає ефект мультиплікації. Мається на увазі, що будь яка нова технологія , якою і є ресурсозберігаючі проекти, що впроваджено в певну частину промислової системи, стимулює їх появу і у інших частинах системи, в наслідок чого економічна ефективність від впровадження ресурсозберігаючого проекту постійно зростає.

Тому загальний ефект від впровадження такого типу проектів має дуже виражений синергетичний характер, оскільки значно перевищує звичайну суму ефектів. Також, можна сказати, що цей ефект носить також і інтегральний характер, оскільки економічний ефект для підприємства і промисловості в цілому супроводжується позитивними змінами у соціальному та екологічному середовищах.




  1. Кирилюк Є.М. Методологія синергетики в дослідженні процесів трансформації економічних систем / Є.М. Кирилюк, А.М. Прощалкина // Міжнародний науковий журнал «Механізм регулювання економіки». – Суми, 2012. – Вип.1 – С. 87–93.

  2. Соловьев В.П. Инновационная деятельность как системный процесс в конкурентной экономике (Синергетические эффекты инноваций) [Монография]. – Киев: Феникс, 2006. – 560 с.



ВПЛИВ РІВНЯ БЕЗРОБІТТЯ НА СТАН

НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
Барикіна Н. І., Вернидуб Н. О.

Сумський державний університет, Україна
Проблема економічного зростання національної економіки є сьогодні актуальною для будь-якої країни. Вирішення цього питання для кожної із країн світу є доцільним тому, що економічне зростання кожної окремо взятої економіки має вплив і на розвиток інших держав, і на соціально-економічний розвиток людства в цілому.

Рівень розвитку національної економіки залежить від цілого ряду факторів, починаючи від наявності сировинної бази до стабільної політичної ситуації. Одним із таких чинників є рівень безробіття у країні.

Згідно статті 43 Конституції України кожен має право на працю [2]. Проте, в країні склалася ситуація, при якій це право не може реалізуватися на всі сто відсотків, у зв’язку з існуванням проблеми безробіття.

Безробіття – соціально-економічне явище, за якого частина працездатного населення не може знайти роботу, а отже, реалізувати власність на свою робочу силу [3]. Безробіття виникає тоді, коли пропозиція робочої сили перевищує попит на неї.

Причини безробіття різні вчені вбачали їх в різних процесах. Зокрема першим знайти необхідну причину намагався вчений Т. Мальтус. Згідно з його теорією, безробіття виникло через надмірно швидке зростання чисельності населення, яке збільшувалося значно скоріше, ніж кількість засобів виробництва.

Існує і дещо протилежний підхід. Це технологічна теорія, яка, в свою чергу, стверджує, що безробіття викликане надмірними темпами зростання науково-технічного прогресу, що збільшує частку автоматичного виробництва, зменшуючи потребу в робочій силі.

А кейнсіанська теорія вбачає, причину безробіття в недостатньому обсязі попиту на товари, що викликане схильністю до заощаджень, недовірою людей до вкладення коштів в інвестиції.

На сучасному етапі причини безробіття пов’язані з постійними змінами в економічному розвитку окремих регіонів, країн та світу взагалі, високими темпами науково-технічного прогресу, потребами людей в високій оплаті їхньої праці та забезпеченні гідних і здорових умов праці, а також з нерівномірністю економічного зростання в різних регіонах та країнах.

На перший погляд, безробіття може спричинити лише негативні наслідки. Проте, в літературі трактування впливу безробіття має наступне відображення. Зокрема, Базилевич зазначає, що безробіття здійснює конструктивний і деструктивний вплив.

Конструктивний вплив він вбачає в стимулюванні ефективної зайнятості та конкуренції на ринку праці, забезпеченні мобільності ресурсів у часі та просторі, стихійному регулюванні попиту і пропозиції праці в територіальному, галузевому, професійному та кваліфікаційному аспектах, тощо.

А деструктивний в тому, що кожний процент перевищення фактичного рівня безробіття над природним зменшує обсяг ВВП на 2,5%, в зменшенні рівня доходів та добробуту в суспільстві, посиленні негативних психологічних тенденцій [1].

Отже, безробіття має величезний вплив на стан економіки країни, що відображається в наступному:



  • зменшення доходів бюджету, через зменшення надходжень податкових платежів до нього;

  • зменшення виробництва валового внутрішнього продукту;

  • недостатнє використання всього можливого економічного потенціалу суспільства;

  • збільшення виплат, пов’язаних з допомогою безробітним;

  • втратою кваліфікації робітників, через тривалий термін протягом якого вони залишаються без місця роботи;

  • зниження досягнутого раніше рівня життя;

  • посилення соціальної напруги в країні.

Отже, як і в більшості країн в світі, в Україні гостро постала проблема безробіття. І, незважаючи на те, що рівень безробіття в Україні навіть нижчий, ніж в деяких країнах Європейського Союзу, необхідно здійснити наступні заходи для його зменшення:

- удосконалення законодавства України, яке б відповідало міжнародним нормам;

- удосконалення політики захисту безробітних, створення програм зайнятості;

- захист внутрішнього ринку праці;

- створення програм підтримки розвитку малого і середнього бізнесу;

- підготовка фахівців, які відповідають потребам ринку праці, тощо.




  1. Економічна теорія: Політекономія. Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – 7-ме вид. – К.: Знання, 2008. – 719 с.

  2. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради. – 1996.

  3. Мочерний С.В. Економічна теорія: Підручник / С.В. Мочерний, М.Д. Довбенко. – К.: Видавничий центр "Академія", 2004. – 856 с.



ТРАНСПАРЕНТНІСТЬ БАНКІВ У КОНТЕКСТІ КОНСОЛІДАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ
Богма С. Д.

ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ», Україна
На сучасному етапі розвитку банківської системи України однією з важливих проблем є відсутність транспарентної інформації про реальну структуру власності банків та корпоративну структуру. Незважаючи на вимоги Національного банку України щодо розголошення банками інформації про власників істотної участі, часто спостерігається ситуація приховування реальних власників банків. Банки розкривають інформацію про власників істотної участі, але вони, як правило, є маловідомими компаніями, дані про які є досить обмеженими.

У міжнародній практиці органами з регулювання банківської діяльності даному питанню приділяється також достатньо багато уваги. Так, Базельський комітет з банківського нагляду розробив нормативні документи, що регламентують процес розголошення банками структури власності та направлені на забезпечення надання останніми транспарентної інформації про себе та свою діяльність.

Така ситуація в банківській системі України створює додаткові труднощі для дослідження консолідаційних процесів за участю банків. Відсутність необхідної інформації про кінцевих власників банку та його корпоративну структуру не дає змоги отримати реальну картину щодо стану консолідаційних процесів у банківській системі України через неспроможність визначити угруповання банків у країні, що мають одного власника та пов’язані між собою. Все вищезазначене говорить про те, що консолідаційні процеси між банками в Україні мають неявну форму, що не призводить до концентрації банківського капіталу в одній установі та скороченню кількості банків у країні.

Зазначене вище підтверджується щорічними дослідженнями інформаційної прозорості банків рейтинговим агентством Standard&Poor’s та Агентством фінансових ініціатив, що здійснюються, починаючи з 2006 р. Відзначимо, що в останні роки присутня позитивна тенденція до зростання інформаційної прозорості банків в Україні. Однак, не всі із аналізованих блоків інформації про банк розголошуються в повній мірі, що в свою чергу стосується й блоку інформації про структуру власності банку й права акціонерів, структуру вищого керівництва банку.

Зважаючи на складність окресленої проблематики щодо розголошення банками інформації про кінцевих власників та корпоративну структуру, вважаємо актуальним та доцільним розробку й впровадження стандарту, що буде слугувати орієнтиром для банків стосовно надання транспарентної інформації про структуру власності та корпоративну структуру. Даний стандарт має ґрунтуватися на існуючих законах України та положеннях НБУ, міжнародних документах і рекомендаціях органів з банківського нагляду, методології рейтингових агентств та ін.

Зазначений стандарт в обов’язковому порядку має включати розділи, що повинні містити наступну інформацію:



  • інформація про акції банку (кількість та номінал випущених акцій, опис класів акцій, найбільші акціонери та ін.);

  • інформація про власників банку – фізичних і юридичних осіб (особиста інформація, асоційовані та афілійовані компанії, істотна участь у банку та ін.)

  • інформація про вище керівництво банку (Спостережна рада та менеджмент, механізми прийняття рішень, роль в управлінні банком та ін.);

  • інформація про асоційовані та афілійовані компанії банку (структура власності компаній, вище керівництво, рівень зв’язку з банком та ін.)

Таким чином, даний стандарт дозволить в певній мірі вирішити проблему нерозкриття банками інформації про своїх кінцевих власників та корпоративну структуру, що в свою чергу матиме позитивний вплив на процес визначення реального рівня консолідаційних процесів у банківській системі України в сучасних умовах.

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ СОЦИОЛОГИЧЕСКИХ МЕТОДОВ ИССЛЕДОВАНИЯ ДЛЯ ОЦЕНКИ

КАЧЕСТВА ЖИЗНИ НАСЕЛЕНИЯ1
Боголюбов С. В.

ФГБОУ ВПО «Российский экономический университет

им. Г.В. Плеханова», Россия
По данным социологического обследования, проведенного ОАО «Московские информационные технологии» в 20-13 г., 52% москвичей удовлетворены работой сферы социальной защиты. В то же время 25% горожан, напротив, не удовлетворены работой сферы соцзащиты. Индекс удовлетворенности работой сферы социальной защиты, рассчитываемый как разница долей москвичей, удовлетворенных работой данной сферы, и горожан, придерживающихся противоположного мнения, составляет +27 (52%-25%). Представленный выше индекс удовлетворенности оценивает общее представление москвичей, и в значительной степени зависит не столько от личного опыта, сколько от оценок, присутствующих в СМИ.

Для более глубокого понимания оценки москвичами сферы социальной защиты в данном исследовании на основе оценки москвичами значимых параметров выявляется сводный индекс удовлетворенности, в большей степени зависящий от личного опыта.

Общий сводный индекс удовлетворенности сферой социальной защиты, рассчитываемый как средний индекс по всем изучаемым параметрам, составляет +19 (46%-27%). Он немного ниже, чем индекс удовлетворенности работой сферы социальной защиты (+27), выявляемый прямым вопросом («Удовлетворены ли Вы работой сферы социальной защиты в Москве?»).

45% москвичей удовлетворены деятельностью городских властей в сфере социальной защиты населения и 35% – не удовлетворенны ею. Следовательно, индекс удовлетворенности деятельностью городских властей составляет +10 (45%-35%). Индекс оценки москвичами изменений ситуации в сфере социальной защиты населения за последние 2-3 года составляет+27 (35%-8%). Индекс оценки москвичами перспектив развития ситуации в сфере социальной защиты населения через 2-3 года составляет +26 (58%-32%).

В интерпретации значения индекса имеют значение его знак и его величина. Если индекс имеет положительное значение, это значит, что давших положительную оценку больше, чем давших отрицательную. Значение индекса может меняться от -100 до 100. Индекс принимает минимальное значение, равное -100, тогда, когда все респонденты не удовлетворены. Значение равное 100 индекс принимает в том случае, когда все удовлетворены. Таким образом, восприятие москвичами деятельности властей в данной сфере в целом удовлетворительное (+10). Позитивные изменения за прошедшие пару лет отмечают 35% москвичей, а 55% москвичей считают, что в ближайшие годы Мэру и Правительству Москвы удастся добиться улучшения ситуации в сфере социальной защиты в городе.

Сопоставление оценок пользователей льгот и социальных выплат и оценок москвичей, не пользующихся данными льготами, показывает значимо более позитивное восприятие работы сферы социальной защиты и деятельности городских властей в сфере социальной защиты. При этом в целом мнения «пользователей» и «не пользователей» в оценке изменений и перспектив развития кардинально не разнятся. Таким образом, анализ данных социологического исследования констатирует высокий уровень удовлетворенности москвичей сферой социальной защиты, а также высокий кредит доверия горожан к деятельности Правительства Москвы в данной сфере.

Говоря об основных проблемах социальной защиты населения, необходимо отметить следующее. Всем респондентам задавался вопрос «На что, прежде всего, по Вашему мнению, городским властям следует обратить первоочередное внимание по данному направлению?». Все сказанное респондентом записывалось и в дальнейшем подвергалось анализу и обобщению. По мнению горожан, городским властям необходимо сосредоточить внимание, прежде всего,


  • на поддержке льготных категорий населения, речь преимущественно шла о повышении размера пенсий и пособий (24,0%);.

  • на повышении качества медицинского обслуживания (6,2%);

  • на информировании населения о мерах социальной защиты (3,0%);

  • на удобстве оформления льгот и выплат (2,6%).

Остальные аспекты были выделены менее, чем 2% москвичей. Стоит подчеркнуть, что такой аспект как коррупция в сфере социальной защиты москвичи не рассматривают в качестве первоочередных проблем (данный аспект указали 0,3%).

По соотношению позитивных и негативных оценок наиболее удовлетворены работой сферы социальной защиты москвичи с достатком выше среднего, наименее – горожане с низкими доходами.




  1. Сфера социальной защиты. Отчет социологического исследования. – М.: ОАО «Московские информационные технологии», М: 2013.

  2. Вега А.Ю., Боголюбов С.В. Экологическая и социальная составляющая качества жизни населения: теоретические аспекты. Уровень жизни населения регионов России. – 2012. – №5.



Інформаційна складова матеріального балансу в контекстідематеріалізації економіки
Гончаренко О. С.

Одеський національний політехнічний університет, Україна
Друга половина ХХ століття ознаменувалася виникненням і популяризацією концепції сталого розвитку. В даний час очевидні успіхи в екологізації економік розвинених країн не дозволяють, однак, стверджувати про позитивні, глобальні зміни щодо досягнення сталого світового розвитку. Україна в даному процесі не досягла значних результатів, про що свідчать зростаючі показники забруднення навколишнього середовища.

Однією з ключових екологічних проблем є нераціональне використання матеріальних ресурсів у сучасній економіці України. Одним з найбільш перспективних шляхів досягнення сталого розвитку, на думку деяких вчених, виступає процес дематеріалізації суспільного виробництва – абсолютного або відносного зниження використання матеріалів (матеріальних ресурсів), необхідних для повноцінного функціонування економіки при збереженні постійного рівня її розвитку.

Кількість матеріалів, що беруть участь в економіці (ЕМ), доцільно представити як сукупність двох складових. Перша компонента – це загальний фізичний капітал (ОФК), що відіграє активну роль в економіці при виготовленні благ. Друга – сукупність матеріалів, які вже використані, але ще не вийшли за межі економічної системи і знаходяться всередині неї, назвемо їх матеріали з «середовища відходів» (ІМ).

ЕМ = ОФК + ІМ (1)

Узагальнений матеріальний баланс представимо як:

ЕМ = ПМ – ОМ. (2)

де, ПМ – потік первинних матеріалів, які надходять в економіку (Вхід).

ОМ – потік матеріалів (відходів) з економічної системи в навколишнє середовище (Вихід).

Потік матеріалів з «середовища відходів» умовно розділимо на матеріали, відновлені та готові до повторного використання (ВМ) і не відновлені (НВМ), які залишаються в «середовищі відходів»:

ІМ = ВМ + НВМ (3)

Обмеженням у разі розділення потоків матеріалів у даному виразі є рівень техніко-технологічного розвитку та екологічної ефективності складових матеріального балансу. При цьому введемо такі показники:

ρпв – рівень розвитку і використання прогресивної техніки і технологій в процесі видобутку первинних матеріалів;

ρофк – рівень розвитку техніки і технологій при виробництві товарів і послуг, а також використанні вже готової продукції споживачами;

ρвм – рівень розвитку техніки і технології при повторній переробці матеріалів (екологічна ефективність);

ρом – технологічний рівень (екологічна ефективність) поховання відходів.

Використовуючи введені коефіцієнти, з формули (3) отримуємо рівність, яке характеризує матеріальний баланс еколого-економічної системи:

ρпв * ПВ – ρвм * ІМ = ρом * ОМ + ρофк * ОФК, (4)

Припустимо, що технологічні коефіцієнти ρпв, ρвм, ρом і ρофк визначаються рівнем наукомістких процесів перетворення і використання матеріалів. Ідея в даному випадку полягає в тому, що знання можуть надати «кращу форму» матеріалами у всіх формах капіталу, а також підвищити їх продуктивність. Тоді можемо запропонувати трактування техніко-технологічних показників як функцію інформації (наукоємності):

ρпв = f (iпв), ρвм = f (івм), ρом = f (iом), ρофк = f (iофк),

де iпв, івм, iом, iофк – узагальнені показники інформаційності процесів перетворення і використання матеріалів на всіх етапах їх життєвого циклу. Так, iпв можна розглядати як відношення обсягу інноваційної інформації до загального обсягу інформації про процес видобутку первинних матеріалів. Одиницями виміру в даному випадку можуть виступати байти, грошове вираження або кількість друкованих сторінок. На наш погляд, найбільш простими у визначенні є грошові одиниці. Так, до вартісного вираження обсягу інноваційної інформації можна віднести вартість впроваджених у всіх формах інновацій для процесу видобутку первинних матеріалів, а вартість загального обсягу інформації про процес видобутку первинних матеріалів представити як вартість капіталу підприємств, що обслуговують ці процеси. Аналогічно визначаємо інші показники інформаційності. З урахуванням запропонованих показників матеріальний баланс набуває вигляду:

f (iпв) * ПВ – f (IВМ) * ІМ = f (iом) * ОМ + f (iофк) * ОФК. (5)

Таким чином, з (5) очевидно, що для досягнення сталого розвитку необхідно впровадження концепції дематеріалізації, тобто збільшення інформаційної складової в структурі матеріального балансу еколого-економічної системи.



НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАОЩАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ
Домашенко М. Д., канд. екон. наук, Шестакова О. С.

Сумський держаний університет, Україна

Єдиним джерелом збереження та якісного поліпшення факторів виробництва у країні – є національні та світові заощадження, що направляються на оновлення існуючих засобів виробництва і розвиток творчих здібностей людини. Одним з головних завдань в економічній політиці як національних, так і міжнародних суб'єктів управління є визначення оптимального розподілу доходів між споживанням і заощадженнями, які можуть бути направлені на інвестування економіки.

З одного боку, заощадження є найважливішим показником рівня життя, безпосередньо пов'язаним зі споживанням, доходами та витратами населення. З іншого боку, заощадження населення являють собою цінний ресурс економічного розвитку, джерело інвестування і кредитування господарства. Економісти визначають заощадження як дохід після сплати податків, не витрачений на придбання споживчих товарів.

Проблема заощаджень та інвестицій всебічно досліджувались класиками економічної теорії, зокрема А.Маршалла, Дж. М. Кейнсом, К.Марксом, А.Смітом. Серед сучасних західних економістів заощадження та інвестиції детально розглядались у працях А.Модільяні, П.Самуєльсона, М.Фрідмена та інших.

Заощадження стають предметом дослідження провідних економістів завдяки А.Маршаллу, який приділив їм значну увагу. Також заощадження були однією з найголовніших складових теорії Дж. Кейнса, який сформулював правило, що „в будь-якому новому прирості сукупних доходів частка заощаджень зростає випереджальними темпами стосовно частки, яка споживається, а отже, забезпечується основа майбутніх інвестицій” [1].

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка