Екологічне право



Сторінка1/2
Дата конвертації22.02.2017
Розмір0.8 Mb.
  1   2
ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО

ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ

Курс екологічного права є складовою частиною безперервної екологічної освіти та виховання студентів, який спря­мований на розвиток у студентській молоді еколого-правового світогляду, спеціального еколого-правового мислення, закріп­лення необхідних юридичних знань, з метою вирішення конк­ретних питань їх майбутньої практичної діяльності щодо захис­ту екологічних прав людини, забезпечення правопорядку у про­цесі реалізації екологічної політики держави.

В основу курсу «Екологічне право» покладена цілісна і взаємопов'язана концепція широкого розуміння екологічного права як інтегрованої спільності і комплексної галузі права, яка об'єднує такі складові, як природоресурсове право, при­родоохоронне (право навколишнього природного середови­ща, середовищеохоронне) право і комплексний міжгалузе­вий інститут правової екології людини (правове забезпечен­ня екологічної безпеки людини), норми яких регулюють еко­логічні суспільні відносини у галузі використання природ­них ресурсів (природоресурсні), охорони навколишнього природного середовища (середовище-охоронні) і відносини щодо забезпечення життя і здоров'я людини від небезпеч­ного природного та техногенного впливу (антропоохоронні).

Ці наукові ідеї знайшли своє втілення в актах екологічно­го законодавства, прийнятих в Україні, зокрема, в Законі України «Про охорону навколишнього природного середо­вища» від 25 червня 1991 року, Законі України «Про при­родно-заповідний фонд» від 16 червня 1992 року, Законі Ук­раїни «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 року, Законі України «Про тваринний світ» від 3 берез­ня 1993 року, Лісовому кодексі України від 21 січня 1994 року. Законі України «Про екологічну експертизу» від 9 лютого 1995 року, ряді законопроектів, переданих для розг­ляду до Верховної Ради, Законі України «Про зони надзви­чайних екологічних ситуацій» та прийнятих підзаконних актах, змінах і доповненнях до Закону України «Про охоро­ну навколишнього природного середовища».

Реалізація курсу лекцій з екологічного права передбачає формування у студентів сталої системи еколого-правових поглядів і знань, навичок застосування екологіч­ного законодавства, підвищення рівня свідомості і еколого-правової культури, розуміння необхідності позитивної еко­логічно спрямованої поведінки, вміння вибору оптималь­них державно-правових засобів щодо забезпечення екологіч­ної безпеки людини у процесі будь-якої діяльності, охорони довкілля, ефективного використання природних ресурсів та захисту екологічних прав особи.


Студент, що успішно засвоїв курс “Екологічне право”, повинен знати:

  • поняття і систему екологічного права, його джерела;

  • поняття об’єктів і суб’єктів екологічних відносин;

  • механізм природокористування і охорони навколишнього середовища;

  • співвідношення екології та економіки;

  • поняття і види екологічної шкоди і способи його відшкодування;

  • міжнародно-правовий механізм охорони навколишнього середовища.

Студент повинен вміти використовувати отримані знання в своїй професіональній, громадській та особистій діяльності:

  • використовувати знання “Екологічного права” і екологічного законодавства в своєї професіональній діяльності;

  • знати, що таке екологічне правовідношення і які їхні види;

  • бути суб’єктом екологічних правовідносин;

  • знати про форми відповідальності за порушення еккологічного законодавства.

Навчальний процес планується проводити згідно з логікою системного підходу і у відповідності з сучасним розвитком екологічної науки.

При формуванні обов’язкових вимог до змісту навчальної програми враховується відповідний статус дисципліни в системі суспільних наук, її роль в формуванні сучасної правової культури в суспільстві.


Тема 1. ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО ЯК САМОСТІЙНА ГАЛУЗЬ ПРАВА.

  1. Предмет, метод і система екологічного права.

  2. Поняття і види екологічних відносин.

  3. Об’єкти і суб'єкти екологічного права.

  4. Джерела екологічного права.

При підготовці до даної теми слід з'ясувати сутність екологічних відносин як предмета екологічного права, що виступає правовою формою цих відносин, специфіку й різновиди еко­логічних відносин, поняття екологічного права як самостійної галузі права та його складових: підгалузей права, правових інститутів то­що. Важливо також визначити джерела екологічного права, які виявляються в різних формах (у законах та підзаконних актах), усвідомити співвідношення понять екологічного права і екологічного законодавства, а також метод правового регулювання екологічних відносин.

Поняття екологічного права та етапи становлення і розвитку. Екологічне право – самостійна галузь права.

Поняття екологічних відносин як предмета екологічного права. Види цих відносин: земельні, водні, надрові, рослинні, фауністичні, атмосферно-повітряні, охоронні та ін.

Об'єкти та суб'єкти екологічного права. Об'єкти - земельні, водні, надрові, рослинні ресурси, тваринний світ, атмосферне повітря, сонячна, вітряна, термічна енергія та інші природні ресурси. Суб'єкти - організації (установи) та громадяни України, іноземні юридичні та фізичні особи, відповідні органи управління в галузі екології.

Особливості методу еколого-правового регулювання екологічних відносин. Необхідність використання адміністративного, цивільно-правового регулювання екологічних відносин (змішаний метод).

Система екологічного права. Загальна та особлива частини екологічного права. Підгалузі права земельне, водне надрове, рослинне, фауністичне, атмосферно-повітряне, охоронне право та ін.

Принципи екологічного права: правове забезпечення гармонізації взаємодії суспільства і природи: правове забезпечення раціонального та ефективного використання природних ресурсів: правове закріплення пріоритетності екологічних вимог: правове забезпечення належної охорони довкілля та ін.

Поняття, загальна характеристика і система джерел екологічного права.

Конституція України - основне джерело екологічного права.

Закон України „Про охорону навколишнього природнього середовища” як базовий закон у системі джерел екологічного права.

Поресурсові закони - спеціалізовані джерела екологічного права України (Земельний, Лісовий. Водний кодекси, Кодекс про надра, закони "Про природно-заповідний фонд", "Про охорону атмосферного повітря", "Про тваринний світ", "Про рослинний світ").

Нормативні акти органів виконавчої влади як джерела екологічного права (укази Президента, декрети та постанови Кабінету Міністрів України, розпорядження місцевих державних адміністрацій).

Відомчі підзаконні нормативні акти - джерела екологічного права.

Особливості нормативних актів органів місцевого самоврядування як джерел екологічного права.

Міжнародно-правові акти як джерела екологічного права.

Роль судової та арбітражної практики в регулюванні екологічних відносин.


Питання для самостійної роботи:

1. Поняття екологічних відносин і їх різновидів (земельні, водні, лісові, атмосферно-повітряні тощо).

2. Поняття екологічного права, його підгалузей (земельного, лісового, гірничого, фауністичного тощо), основних правових інсти­тутів, загальної і особливої його частин.

3. Особливості методу правового регулювання екологічних відносин.

4. Принципи екологічного права і їх правове забезпечення.

5. Співвідношення екологічного права та екологічного за­конодавства. Поняття і класифікація джерел екологічного права. За­кони та підзаконні нормативні акти. Акти міністерств і відомств, їх державна реєстрація та її правові наслідки.

6. Роль судово-арбітражної практики в регулюванні екологічних відносин.

7. Міжнародно-правові акти.


Основні нормативні акти і література:

1. Конституція України. - К, 1996. (Ст. 13, 14, 16, 41, 66. 142.)

2. Екологічне право України (Загальна частина): Навч. посібник. - X., 1995.

3. Екологічне право України (Особлива частина): Навч. посібник. - X., 1996.

4. Збірник законодавчих актів України про охорону навколи­шнього природного середовища: У 3 т. - Чернівці, 1996.
Тема 2. ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ПРИРОДНІ РЕСУРСИ.


  1. Поняття і зміст права власності на природні ресурси.

  2. Форми права власності на природні ресурси.

  3. Суб'єкти і об’єкти права власності на природні ресурси.

  4. Методи забезпечення права власності на природні ресурси.

Необхідно з'ясувати співвідношення трьох форм власності на природні ресурси: державної, колективної та приватної, а також дати чітке визначення кожної з них. Особливу увагу слід звернути на сутність права виключної власності народу України на природні ресурси і простежити, як вона співвідноситься з іншими формами власності. Потрібно розглянути підстави виникнення права власності та особливий порядок його припинення, а також сутність охорони права власності на природні ресурси та засоби і методи такої охорони.

Поняття та особливості права власності на природні ресурси. Зміст права власності. Форми власності на природні ресурси та їх взаємодія. Особливості застосування права ко­мунальної власності на природні ресурси.

Суб'єкти та об'єкти права власності на природні ресурси. Співвідношення між об'єктами екологічного права і об'єктами права власності на природні ресурси. Земля і тва­ринний світ як об'єкти права приватної власності.

Підстави виникнення права власності на природні ресурси. Особливості виникнення права державної власності. Порядок надання природних ресурсів у власність, приватизація земель. Загальна характеристика угод як підстави виникнення права власності на природні ресурси. Державно-правові акти — документи, що посвідчують право власності на природні ресурси.

Основні права та обов'язки власників на природні ресурси. Захист і гарантії прав власників. Обмеження прав власників природних ресурсів в інтересах держави та суспільства.

Підстави припинення права власності, види та класифікація таких підстав. Безумовні й умовні підстави припинення права власності на природні ресурси. Порядок і умови припинення права приватної власності на землю.

Відповідальність за угоди, які порушують право власно­сті на природні ресурси.
Завдання

1. Верховна Рада Автономної Республіки Крим прийняла рішення, яким проголосила землі кримського узбережжя власністю республіки. До їх складу належать землі Кримського державного за­повідника та Никитського ботанічного саду, які також оголошені власністю Автономної Республіки Крим.

Чи відповідає дане рішення Конституції і законам України? Які підстави виникнення права комунальної власності? Які природні ресурси належать до загальнодержавних?

2. Громадянин Е. звернувся з заявою до Стапросалтівської селищної ради про приватизацію земельної ділянки з розташовани­ми на ній жилим будинком і господарськими будівлями, на які пе­рейшло його право власності за заповітом у спадщину. З'ясувалося, що гр-н Б. вже приватизував земельну ділянку в садівничому това­ристві за місцем роботі;. Крім того, йому належить земельна ділянка розміром 0,10 га в м. Харкові, яку він придбав у власність у гр-на С. Селищна рада відмовила гр-ну Б. у приватизації земельної ділянки. Вважаючи це рішення незаконним, гр-н Б. звернувся до суду.

Яке рішення має прийняти суд? Який порядок приватизації земель громадянами?

3. Громадяни В'єтнама виявили бажання приватизувати зе­мельну ділянку шляхом придбання у власність незавершеного буді­вництвом стадіону з наступним перетворенням його в речовий ри­нок. Міськрада запропонувала їм отримати цю земельну ділянку в довгострокову оренду на 30 років. Вони звернулися за роз'ясненням до регіонального органу приватизації, який відмовив їм у позитив­ному вирішенні питання, вважаючи, що питання приватизації цих земель мають вирішувати органи управління по земельних ресурсах. Громадяни В'єтнама звернулися з позовом до суду.

Яке рішення мас прийняти сул? Указати особливості надан­ня у власність земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти неза­вершеного будівництва.

4. Фермер К. уклав із банком "Україна" договір застави строком на п'ять років на належну йому земельну ділянку площею 50 га. Після закінчення строку договору гр-н К. не повернув позики і банк відповідно до виконавчого напису нотаріуса забрав земельну ділянку. Громадянин К. звернувся до суду і свої вимоги обгрунтував тим, що позику не зміг повернути, бо протягом двох років через по­суху був неврожай. До того ж, на його думку, право власності на зе­млю може припинити лише орган, який це право надав.

Вирішити справу. Як має діяти суд?

5. Громадянин К., одержавши земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства, протягом двох років не розпо­чинав користуватися нею і не вносив плати. Органи державного зе­мельного контролю офіційно попередили його про необхідність усунення виявлених порушень законодавства, однак гр-н К. ніяких заходів не вжив, і за рішенням районної ради земельну ділянку у нього було вилучено.

Визначити порядок і підстави припинення права власності на землю. Які органи мають право вилучати земельні ділянки?
Основні нормативні акти і література:


  1. Про приватизацію земельних ділянок: Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р.//Відом. Верхов. Ради України. -1993.-№ 10.-Ст.79.

  2. Про приватизацію об'єктів незавершеного будівництвом: Указ Президента України від 04.12.1993 р. //Голос України. - 1993. -19 жовт.

  3. Про порядок паювання земель, переданих у колективну вла­сність сільськогосподарським підприємствам і організаціям: Указ Президента України від 06.08.1995 р.//3акон і бізнес. - 1995. -16 жовт.

  4. Про порядок передачі у приватну власність громадян неза­вершених будівництвом будинків садибного типу: Постанова Кабі­нету Міністрів України від 28.06.1997 р.//0фіц. вісн. України. -1997. - № 27. - С. 65.

  5. Про захист прав власників земельних часток (паїв): Указ Президента України від 21.04.1998 р.//Там же. - 1998. - Число 16. -С. 10.

  6. Разметаев С.В. Право собственности на природные ресурсы в Украине. - X.,1995.

Тема 3. ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН.



  1. Поняття екологічних прав громадян.

  2. Види екологічних прав громадян.

  3. Обов’язки громадян в області екології.

  4. Гарантії реалізації екологічних прав.

Необхідно з’ясувати, що екологічні права громадян – це закріплені в законі і гарантовані системою права можливості у сфері охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки, використання природного середовища.

Екологічним правам громадян кореспондують їх обов’язки в галузі охорони навколишнього природного середовища. У статті 66 Конституції України закріплений обов’язок кожного не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, а також відшкодовувати завдані ним збитки.

Поняття та особливості екологічних прав громадян. Структура екологічних прав як суб'єктивних прав особи.

Класифікація екологічних прав громадян. Конституцій­ні екологічні права на: безпечне для життя та здоров'я довкілля; відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну не­гативним впливом навколишнього природного середовища; одержання екологічної інформації та ін. Екологічні права, встановлені спеціальними законами про екологію, та екологічні права, передбачені підзаконними нормативними актами.

Обов'язки громадян v сфері екології, їх види (загальні та спеціальні). Поняття і межі здійснення громадянами екологічних прав. Гарантії реалізації екологічних прав громадян. Основні правові форми охорони та захисту екологічних прав громадян.
Питання для самостійної роботи:


  1. Поняття екологічних прав громадян.

  2. Види екологічних прав громадян.

  3. Гарантії їх реалізації.

  4. Способи захисту екологічних прав.

  5. Обов’язки громадян (загальні та спеціальні).

Основні нормативні акти і література:



  1. Конституція України. - К., 1996. (Ст. 13, 14, 16, 41, 66, 142.)

  2. Андрейцев В.І. Екологічна політика: проблеми пра­вового забезпечення // Київський університет. 1993 р. № 12. С.2-3. № 13. С.3. № 15. С.3.

  3. Андрейцев В.І. Правові аспекти екологічної культу­ри // Вісник Київського університету. Суспільно-політичні науки. 1991 р. № 3. С.69—75.

  4. Екологічне право України (Загальна частика): Навч. посіб­ник.-X., 1995.

  5. Кравченко С.Н. Социально-психологические аспекты правовой охраны окружающей среды. Львов: «Вища школа», 1988. — 138 с.

Тема 4. УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ.



  1. Система органів управління в області екології.

  2. Функції органів управління в області екології.

  3. Основі принципи державного управління в області природокористування.

  4. Екологічний контроль та екологічна експертиза.

Загальна характеристика управління в галузі екології як різновиду соціального управління. Поняття та види управлін­ня в галузі екології як елемент екологічної функції держави. Екологічні правомочності місцевого самоврядування та його органів. Громадське екологічне управління та його призначення у демократичному суспільстві.

Система органів державного управління в галузі приро­докористування та охорони довкілля. Органи загальної та спеціальної компетенції поресурсної і спеціалізованої спрямо­ваності. Правове становище Міністерства екології та природ­них ресурсів України. Правові форми та можливості громад­ського управління природокористуванням і охороною довкіл­ля.

Поняття та зміст, загальна правова характеристика функцій управління в галузі природокористування та охорони довкілля. Організаційні функції управління: просторово-територіальний устрій об'єктів природи; облік природних ре­сурсів і ведення природоресурсових кадастрів; екологічне планування; екологічне прогнозування; розподіл і перерозпо­діл природних ресурсів. Їх правове забезпечення. Запобіжно-охоронні функції управління: нагляд (моніторинг) за викорис­танням природних ресурсів та охороною довкілля; екологіч­ний контроль; екологічна експертиза. Їх правове забезпечення. Інші функції управління: інформування про стан навколиш­нього природного середовища: стандартизація і нормування у сфері охорони довкілля, позасудове вирішення екологічних спорів.

Процедура реалізації управлінських функцій у галузі природокористування та охорони навколишнього природного середовища (еколого-правовий процес).


Питання для самостійної роботи:

1. Загальна характеристика управління в галузі використан­ня природних ресурсів і охорони навколишнього природного сере­довища (поняття, зміст, види).

2. Система органів державного управління загальної і спеці­альної компетенції в галузі використання природних ресурсів і охо­рони навколишнього природного середовища, їх види.

3. Компетенція Міністерства охорони навколишнього при­родного середовища та ядерної безпеки і його органів на місцях.

4. Поняття та види функцій державного управління в галузі використання і охорони навколишнього природного середовища.

5. Правове забезпечення обліку природних ресурсів. Види природоресурсових кадастрів, їх правове забезпечення.

6. Правове забезпечення функцій екологічного прогнозу­вання та планування. Види екологічних програм.

7. Правове забезпечення функції спостереження (моніторингу) в галузі використання і охорони навколишнього природного середовища. Її відмінність від екологічного контролю.

8. Правове забезпечення функції інформування в галузі ви­користання та охорони навколишнього природного середовища.

9. Поняття та види екологічного контролю. Його правове забезпечення.

10. Поняття екологічної експертизи, її види та правове за­безпечення.

11. Процедура реалізації управлінських функцій у сфері екології.


Основні нормативні акти і література:

  1. Екологічне право України (Загальна частина): Навч. посіб­ник. - X., 1995.

  2. Збірник законодавчих актів України про охорону навколи­шнього природного середовища: У 3 т. - Чернівці. 1996.

  3. Екологія і закон. Екологічне законодавство України. -Кн. 1.-К., 1998.

Тема 5. ПРАВО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ.



  1. Поняття, принципи і виді права природокористування.

  2. Суб'єкти і об’єкти права природокористування.

  3. Умови виникнення, зміни та припинення права природокористування.

  4. Права та обов’язки природо користувачів.

Загальна характеристика права природокористування. Природні умови існування людини, загальнодоступне і врегульоване законом природокористування в об'єктивному та суб'єктивному розумінні, співвідношення права природоко­ристування з правом користування окремими природними об'єктами. Основні принципи природокористування (похідність від права власності на природні об'єкти, платність при­родокористування, цільове призначення, стабільність, обов'язковість дотримання екологічних стандартів, нормативів. лімітів тощо).

Об'єкти права природокористування.

Суб'єкти права природокористування, їх класифікація. Екологічна правоздатність і дієздатність суб'єктів природоко­ристування.

Правові види природокористування; їх класифікація за об'єктами і суб'єктами, терміном користування, платністю (орендне) та безплатністю користування та іншими ознаками. Загальне, сумісне і відособлене природокористування. Підста­ви виникнення, зміни та подовження права природокористу­вання (відповідні юридичні дії, факти, події). Надання (відве­дення) природного об'єкта в натурі (на місцевості). Докумен­ти (державні акти, довідки, постанови, договори, ліцензії то­що), які посвідчують право природокористування, та їх юри­дична природа.

Виникнення права природокористування у зв'язку з ви­користанням іншого природного об'єкта, а також при перехо­ді права на будівлю. Здійснення права природокористування. Права та обов'язки природокористувачів. Обмеження прав природокористувачів. Захист суб'єктивних прав природокористувачів.

Підстави зупинення та припинення права природокори­стування, види і класифікація таких підстав ( відповідні юри­дичні дії, факти, події).


Питання для самостійної роботи:

  1. Поняття, принципи і види права природокористування.

  2. Умови виникнення права природокористування.

  3. Суб'єкти права природокористування, їх правоздатність та дієздатність.

  4. Об’єкти права природокористування.

  5. Права природо користувачів та їх захист.

  6. Обмеження прав природо користувачів.

  7. Зупинення та припинення прав. природокористувачів. Їх підстави, види і класифікація.

  8. Обов’язки природокористувачів.

Основні нормативні акти і література:



  1. Екологічне право України (Загальна частина): Навч. посіб­ник. - X., 1995.

  2. Збірник законодавчих актів України про охорону навколи­шнього природного середовища: У 3 т. - Чернівці. 1996.

  3. Екологія і закон. Екологічне законодавство України. -Кн. 1.-К., 1998.

Тема 6. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ЗАКОНОДАВСТВА.



  1. Поняття і особливості відповідальності в екологічному праві.

  2. Класифікація екологічних правопорушень.

  3. Види відповідальності за порушення екологічного законодавства.

Поняття та особливості відповідальності в екологічному праві. Умови та підстави відповідальності за порушення еко­логічного законодавства. Поняття екологічного правопорушення. Склад екологічного правопорушення. Класифікація екологічних правопорушень. Поняття екологічного злочину. Ознаки екологічного злочину. Види екологічних злочинів. Види відповідальності за порушення екологічного законодавства (кримінальна, адміністративна, цивільно-правова, матеріальна, дисциплінарна, еколого-правова). Співвідношення видів відповідальності в екологічному праві.
Питання для самостійної роботи:

  1. Екологічні проступки, екологічні злочини.

  2. Види покарань за екологічні злочини.

  3. Особливості відшкодування шкоди заподіяної здоров’ю громадян/

  4. Особливості відшкодування шкоди заподіяної майну громадян.

  5. Порядок відшкодування шкоди, внаслідок невиконання договірних обов'язків у сфері природокористування.

  6. Особливості відшкодування шкоди джерелом підвищеної небезпеки.

  7. Порядок використання різних видів відповідальності за екологічні правопорушення.

Основні нормативні акти і література:

1. Конституція України. - К, 1996. (Ст. 13, 14, 16, 41, 66. 142.)

2. Екологічне право України (Загальна частина): Навч. посіб­ник. - X., 1995.

3. Екологічне право України (Особлива частина): Навч. посіб­ник. - X., 1996.

4. Збірник законодавчих актів України про охорону навколи­шнього природного середовища: У 3 т. - Чернівці, 1996.

5. Екологічне право України (Загальна частина): Навч. посіб­ник. - X., 1995.

6. Збірник законодавчих актів України про охорону навколи­шнього природного середовища: У 3 т. - Чернівці. 1996.

7. Екологія і закон. Екологічне законодавство України. -Кн. 1. - К., 1998.
Тема 7. ПРАВО КОРИСТУВАННЯ ВОДАМИ. ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ.


  1. Порядок виникнення права користування водами. Об’єкти і суб'єкти права водокористування.

  2. Права і обов’язки водокористувачів. Правова охорона вод.

  3. Загальна характеристика права землекористування Об’єкти і суб'єкти права землекористування.

  4. Правові гарантії і захист прав землекористувачів. Відповідальність за порушення законодавства про використання і охорону землі.

У процесі вивчення першого питання теми слід звернути увагу на такі питан­ня: поняття права водокористування та його основні риси, підстави і порядок виникнення та припинення права водокористування, види і порядок водокористування, права та обов'язки водокористувачів, відповідальність за порушення водного законодавства, а також правові форми, що забезпечують раціональне використання та охорону водних об'єктів.

Загальна характеристика права користування водними об'єктами: його поняття, принципи, об'єкти, суб'єкти тощо.

Види права водокористування: тимчасове і постійне, відокремлене і сумісне, загальне і спеціальне, цільові види водокористування.

Підстави і порядок виникнення права водокористування.

Права та обов'язки водокористувачів.

Правові заходи охорони вод.

Спори з питань використання та охорони вод і відтво­рення водних ресурсів: поняття, види, система органів, які їх вирішують.

Підстави і порядок припинення права водокористування.

Відповідальність за порушення законодавства про вико­ристання та охорону вод.

При вивченні другого питання теми, грунтуючись на аналізі земельного законодавства, слід розглянути види права землекористування, дослідити особливості виникнення, здійснення і припинення права землекористування. Особливу увагу необхідно приділити специфіці орендного землекористування і гарантіям прав землекористувачів.

Загальна характеристика землекористування. Об’єкти і суб'єкти права землекористування. Види права землекористування. Правові гарантії і захист прав землекористувачів. Відповідальність за порушення законодавства про використання і охорону землі. Відповідальність за порушення законодавства про землекористування.

Завдання

1. Під час будівництва водопровідних споруд були встановлені два пояси санітарної охорони водопроводів. У зв'язку з гострою нестачею вільних земель водокористувач (міськводопровід) збудував на території, що належить до першого поясу зони санітарної охорони, авторемонтну майстерню зі складом ПММ. Райвиконком, .вважаючи дії міськводопроводу порушенням правил користування водами, анулював дозвіл на спеціальне водокористування.

Чи можна вважати законними дії райвиконкому? У чому полягає суть санітарної охорони водопроводу? Який порядок припинення права водокористування?

2. Целюлозно-паперова фабрика здійснювала скидання стічних вод через очисні споруди, будівництво яких повністю не було завершене. У зв'язку з цим стало неможливим використання річ­ки для ведення рибного господарства та питного водопостачання. Начальник державного управління екологічної безпеки області звернувся до прокурора області з проханням про притягнення до відповідальності винних осіб за порушення чинного законодавства.

Чи має місце порушення? Назвати види відповідальності та умови скидання зворотних вод у водні об’єкти.

3. Громадянин І. звернувся з клопотанням до міської ради про надання йому в користування на умовах оренди водоймища (ставка) для риборозведення та інших цілей. Міська рада уклала із гр-ном І. договір оренди водоймища для зазначених потреб. Прокурор міста звернувся до суду з позовом про визнання договору оренди недійсним, вважаючи, що він не відповідає законодавству.

Чи підлягає позов задоволенню? Назвати підстави виникнення права водокористування водними об'єктами на умовах оренди, а також права та обов'язки водокористувачів.

4. Громадянин Д. і його зять В. одержали з дозволу райдержадміністрації земельні ділянки площею по 50 га кожна для ведення селянського (фермерського) господарства, але їх не було зареєстровано. Громадяни одержали державні акти на право постійного землекористування, уклали договір про спільну діяльність і утворення спільного селянського (фермерського) господарства. Через деякий час гр-н Д. виїхав до Росії, де й проживає понад два роки.

Прокурор звернувся до суду з позовом про визнання договору недійсним, а також про притінення діяльності селянського го­сподарства і вилучення у гр-на Д. земельної ділянки.

Зробити висновок.

5. У зв'язку з розширенням виробничої бази цегельний завод звернувся до райдержадміністрації про додаткову площу землі. Райдержадміністрація дала згоду на відведення земельної ділянки площею 5 га, розташованої на землях сусіднього КСП. Завод, не чекаючи оформлення необхідної документації, почав використовувати земельну ділянку для складування будівельних матеріалів. Голова КСП звернувся до районного прокурора зі скаргою на дії райдержадміністрації і цегельного заводу.

Чи обгрунтована скарга? Який порядок відведення земельних ділянок у користування?

6. Громадянину С. рішенням сільської ради надано присадибну земельну ділянку в постійне користування, однак протягом чотирьох років до будівництва будинку він не приступав, а ділянку використовував для впрошування картоплі.

Яке рішення повинна прийняти сільська рада? Вказати права та обов'язки щодо використання присадибних ділянок. Охарактеризувати підстави й порядок припинення права землекористування.


Основні нормативні акти і література:



  1. Водний кодекс України // Відом. Верхов. Ради України.-1995.-№24.

  2. Земельний кодекс України. //Відом. Верхов. Ради України. -1992. -.25. -Ст. 354.

  3. Про заставу: Закон України від 02.10.1992 р.// Відом. Верхов. Ради України. - 1992. - № 52. - Ст. 683.

  4. Про плату за землю: Закон України від 19.09.1996 р.// Відом. Верхов. Ради України. - 1996.-№45.-Ст.238.

  5. Про селянське (фермерське) господарство: Закон України від 20.12.1991 р. // Відом. Верхов. Ради України. - 1992. - № 14. - Ст. 186.

  6. Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25.12.1996 р.

  7. Правила охорони внутрішнього моря і територіальних вод від забруднення та засмічення: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 р. // ЗП Уряду України. - 1996. - №- 8. - Ст. 241.

  8. Порядок відшкодування збитків, завданих водокористува­чам припиненням права або зміною умов спеціального водокористу­вання: Постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.1996 р.// Відом. Верхов. Ради України. - 1996.-№ 16.-Ст.453.

  9. Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, за­подіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів: Наказ Мінекобезпеки України від 18.05.1995 р. – Зб. нормативних актів. - 1995. - № 11.

  10. Положення про порядок обчислення розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораб­лів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України: Наказ Мінекобезпеки України від 26.10.1995 р.

  11. Шульга М.В. Актуальные правовые проблемы земельных отношений в современных условиях. - X., 1998.

Тема 8. ПРАВО КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ І ПРАВО ЛІСОКОРИСТУВАННЯ.



  1. Поняття і умови виникнення, зміни і припинення права користування надрами.

  2. Права, обов’язки і захист прав надрокористувачів.

  3. Загальна характеристика користування лісами. Охорона і захист лісового фонду.

  4. Суб'єкти і об’єкти права лісокористування. Права і обов’язки лісокористувачів. Відповідальність за порушення права користування лісовим фондом.

Поняття та загальна характеристика права користування надрами. Види права користування надрами, їх класифікація.

Суб'єкти та об'єкти права надрокористування. Співвідношення між державним фондом надр і державним фондом родовищ корисних копалин. Види корисних копалин. Гірничий відвод.

Підстави виникнення, зміни та припинення права кори­стування надрами. Ліцензування діяльності з використання надр. Особливості плати за використання надр.

Особливості використання корисних копалин конти­нентального шельфу та виключної морської економічної зони.

Права та обов'язки користувачів надр. Захист прав надрокористувачів.

Відповідальність за порушення законодавства про на­дра. Припинення самовільного використання надр та відшко­дування збитку, заподіяного внаслідок порушення законодав­ства про надра.

Загальна характеристика рослинного світу. Рослинний світ як сукупність усіх видів рослин, а також грибів та утво­рених ними угруповань на певній території. Основні види природного рослинного світу: природні лісові ресурси: природна рослинність, що не належить до лісових ресурсів: рослинність сільськогосподарського призначення.

Використання природних рослинних ресурсів. Форми використання: загальне та спеціальне. Види спеціального використання рослинного світу: збирання лікарських рослин: заготівля деревини під час рубок головного користування: заготівля живиці; заготівля кори, дуба, деревної зелені, деревинних соків, плодів, горіхів, насіння, грибів, лісової підстилки, очерету; заготівля сіна: випасання худоби.

Право лісокористування (об'єктивне та суб'єктивне, загальне та спеціальне, види права спеціального користування). Суб'єкти права лісокористування: їх права та обов'язки. Підстави та порядок виникнення спеціального користування лісовими ресурсами. Підстави виникнення користування земельними ділянками лісового фонду. Підстави припинення спеціального користування лісовими ресурсами та земельними ділянками лісового фонду.

Правове забезпечення організації лісового господарства. Правові заходи щодо відтворення, охорони та захисту лісів.

Специфіка відповідальності за порушення законодавст­ва про рослинний світ і лісового законодавства.

У ході підготовки до теми „Право користування надрами” необхідно зосередити увагу на поглибленому засвоєнні таких основних питань: поняття права користування надрами та його види; підстави і порядок виникнення права користування надрами, ліцензування діяльності користування надрами: особливості правового регулювання розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, правовий режим родовищ корисних копалин; правові заходи, що забезпечують раціональне користування надрами; юридичні форми охорони та захисту права використання надр.

При підготовці до роботи над темою „Право лісокористування” необхідно з'ясувати такі питання: специфічні ознаки права лісокористування; види права лісокористування; підстави виникнення і припинення права лісокористування, особливості відшкодування шкоди завданої лісопорушеннями.
Завдання

1. Голова правління КСП "Зоря" звернувся до районної ра­ди народних депутатів за наданням гірничого відводу для видобу­вання глини, відкритої на землях підприємства, з якої передбачалося виготовляти і реалізовувати всілякі вироби. Районна рада відмовила КСП у наданні гірничого відводу, посилаючись на ст. 23 Кодексу про надра України. Правління КСП "Зоря" звернулося до районного прокурора за консультацією.

Підготувати письмову консультацію. Визначити порядок розробки родовищ корисних копалин місцевого значення.

2. Громадянин К. видобував на присадибній ділянці глину та пісок і використовував їх для будівництва жилого будинку. Час­тину добутого піску він продав сусідові для теплиці. Органи державного гірничого нагляду заборонили гр-ну К. видобування корисних копалин і притягли його до відповідальності за незаконне видобування. Громадянин К. звернувся зі скаргою до районного прокурора, бо вважав, що він як власник землі має право видобувати корисні копалини для своїх потреб.

Вирішити дане питання. Який порядок видобування корисних копалин власниками землі? Яку відповідальність установлено за незаконне видобування корисних копалин?

3. Громадянин М., який працював раніше гірничим майстром на вугледобувній шахті, вирішив зайнятися приватнопідприємницькою діяльністю по видобуванню корисних копалин будівельної групи (пісок, глина, гравій). Для цього він звернувся до районної ради народних депутатів за місцем проживання з заявою про реєстрацію його. як приватного підприємця. У наданні ліцензії йому було відмовлено на тій підставі, що громадяни можуть добувати корисні копалини лише для своїх особистих господарських і побутових потреб. Громадянин М., не погодившись із рішенням райради, звернувся до суду.

Яке рішення повинен прийняти суд? Який порядок надання громадянам надр у користування?

4. Центр стратегічних наукових досліджень звернувся до обласної ради народних депутатів клопотанням про надання лісових угідь для розміщення лабораторії і проведення науково-дослідних робіт з метою виявлення впливу радіоактивного забруднення на стан довкілля. На наданих угіддях розпочалися будівельні роботи. Під час прийняття наукових споруд в експлуатацію начальник обласного управління екологічної безпеки відмовився підписувати відповідні документи, вважаючи, що таке будівництво здійснювалося з порушенням лісового законодавства.

Чи можна визнати законними дії начальника управління екологічної безпеки? Охарактеризувати види спеціального використання лісових ресурсів і порядок їх надання в користування.

5. Старший державний інспектор наклав адміністративний штраф на орендаря Т., який вирубав 6 м³ деревини на орендованій землі лісового фонду, і звернувся до суду з позовом про відшкодування заподіяної шкоди і про вилучення земель лісового фонду. Громадянин Т. пояснив, що йому передано в оренду 20 га землі, на якій були сухостійні полезахисні насадження, і за умовами договору йому дозволено використовувати їх для власних потреб.

Чи підлягає позов задоволенню? Вирішить справу.

6. Біля свого будинку на вулиці гр-н П. самовільно зрубав 4 тополі, а також дві ялинки на присадибній ділянці. Протокол про незаконне вирубання дерев на території міста було передано до суду для притягнення винного до матеріальної відповідальності: Грома­дянин П. заявив, що дерева заважали проникненню світла в кварти­ру, а також те, що вони є його власністю, оскільки їх посадили його батько. Присадибну землю гр-н П. призагизувьв. Не зважаючи на це, суд виніс рішення про притягнення гр-на П. до цивільно-правової відповідальності за незаконне знищення вказаних дерев.

Вирішити справу. Охарактеризувати правовий режим даної рослинності.
Основні нормативні акти і література:


  1. Кодекс України про надра // Відом. Верхов. Ради України. -1994.-.№36.-Ст.340.

  2. Лісовий кодекс України /Відом. Верхов. Ради України. -1994.-№ 17.-Ст.99.

  3. Положення про порядок надання гірничих відводів: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 р.// ЗП Уряду України. - 1995. - Х. - Ст. 94.

  4. Положення про порядок надання суб'єктам підприємницької діяльності спеціальнім дозволів (ліцензії":) на здійснення окре­мих видів діяльності: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.1994 р.// ЗП Уряду України. - 1994. -№ 9. - Ст. 221.

  5. Про державний фонд родовищ корисних копалин України: Постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 р./ ЗП Уряду України. - 1993.-№7. -Ст. 151.

  6. Про затвердження переліків корисних копалин загального . державного та місцевого значення: Постанова Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 р.// ЗП Уряду України. - 1995. - № 2. - Ст. 42.

  7. Про затвердження тимчасового порядку внесення плати за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин: Постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 р.// ЗП Уряду України. - 1994.-№;6. -Ст. 143.

  8. Правила рубок головного користування в лісах України: Постанова Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 р. // ЗП Уряду України. - 1995. - № 10. - Ст. 255.

  9. Порядок заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України: Постанова Кабінету Міністрів України № 449 від 23.04.1996 р.

  10. Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству: Постанова Кабінету Міністрів України від 05.12.1996 р. // ЗП Уряду Укради. - 1996. - № 20. - Ст. 577.

Тема 9. ПРАВО КОРИСТУВАННЯ ТВАРИННИМ СВІТОМ.



  1. Правове регулювання користуванням тваринним світом.

  2. Права і обов’язки користувачів тваринним світом.

  3. Відповідальність за порушення законодавства про охорону і використання тваринного світу.

  4. Червона книга України та її значення.

Опрацьовуючи тему, необхідно вивчити основні нормативні акти, які регулюють, види використання тваринного світу, насамперед — мисливство та рибальство. Особливу увагу слід звернути на форми і методи правової охорони тваринного світу, питання відпо­відальності за незаконне полювання (браконьєрство) та незаконне рибальство.

Загальна характеристика тваринного світу як об'єкта правового регулювання його використання, відтворення та охорони. Тваринний світ як об'єкт права власності та права користування. Види використання об'єктів тваринного світу. Загальні підстави і порядок виникнення права використання тваринного світу. Права та обов'язки користувачів тваринно­го світу. Підстави і порядок припинення права користування тваринним світом.

Правові підстави та межі загального використання тва­ринного світу. Правові засади спеціального використання тваринного світу. Правове регулювання полювання та мисливського господарства, рибальства: їх поняття та види. Правовий режим живих водних ресурсів континентального шельфу і виключної (морської) зони України. Правові основи використання диких тварин у наукових, культурно-освітніх, виховних, естетичних і комерційних цілях.

Правові форми та заходи охорони тваринного світу. Червона книга України та її правове значення.

Поняття браконьєрства у мисливському та рибному господарствах. Юридична відповідальність за порушення законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу. Особливості майнової відповідальності за шкоду, заподіяну незаконним добуванням об'єктів тваринного світу.
Завдання

1. Громадяни П. і Ш. 2 лютого отримали в мисливському господарстві відстрілочні картки для полювання на зайців, але за межами господарства відстрелили трьох козуль." Намагання отрима­ти ліцензії після полювання виявилися марними.

Мисливська інспекція 4 лютого направила матеріали про незаконне полювання у РВВС для вирішення питання про притягнення браконьєрів до кримінальної відповідальності. 31 березня інспекція оштрафувала названих громадян і безоплатно вилучила в них рушниці. В постанові зазначалося, що порушники правил полю­вання повинні бути покарані, а двомісячний термін, установлений для накладання адміністративного стягнення, закінчується. Грома­дяни П. і Ш. звернулися до прокурора району зі скаргою на дії інспекції.

Як слід вирішити справу? Який порядок ліцензійного відстрілу тварин?

2. Обласне державне лісогосподарське об'єднання звернулося до суду з позовом на гр-на О., який не мав посвідчення мисливця, відповідного дозволу та договору на добування хутрового звіра, проте за час мисливського сезону добув у мисливських угіддях області 20 норок, хутро яких реалізовував поза заготівельними органі­заціями. Суд у позові відмовив, мотивуючи своє рішення тим, що відповідач своєчасно, ще до судового розгляду справи, відшкодував об'єднанню вартість незаконно добутої хутровини в сумі 1 тис. грн.

Чи можна погодитися з рішенням суду? Який порядок полювання на хутрового звіра?

3. Управління екологічної безпеки області пред'явило в арбітражний суд позов до колективного сільськогосподарського підприємства про стягнення 660 грн. за шкоду, заподіяну мисливському господарству внаслідок загибелі диких тварин від наїзду автотранспорту та сільськогосподарських машин під час збирання врожаю. Голова КСП відмовився добровільно сплатити вказану суму, оскільки вважає, то в даному випадку вини господарства нема, бо неможливо попередити загибель диких тварин під час здійснення виробничих процесів і експлуатації транспортних засобів. Управління може звернутися з позовами до конкретних водіїв про відшкодування заподіяної ними шкоди.

Як вирішити справу?

4. Інспекція рибоохорони пред'явила братам М. позов про відшкодування заподіяної шкоди внаслідок виловлення ними без ліцензії 5 білуг, 7 осетрів, а також заготівлі 5 кг ікри осетрових риб, Кожного з порушників оштрафували, а належні їм човен і мотоцикл безоплатно вилучені як знаряддя здійснення браконьєрства. Суд після скарги гр-на М. на дії інспекції скасував конфіскацію, знизив суму штрафу, а у відшкодуванні заподіяної шкоди відмовив, мотивуючи це тим, що продукція незаконного рибальства була повністю реалізована через торгову мережу, тобто весь прибуток зарахований державі і вся шкода вже компенсована.

Визначити суму шкоди. Чи відповідають закону дії інспекції рибоохорони та рішення суду? Як розв'язати справу?


Основні нормативні акти і література:

  1. Положення про мисливське господарство та порядок здійс­нення полювання: Постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.1997 р.//ЗП Уряду України. - № 15. - 1996. - Ст. 397.

  2. Про затвердження Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства: Постанова Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 р.//ЗП Уряду України. - 1996. - № 18. -Ст.516.

  3. Інструкція про порядок видачі ліцензій на добування диких парнокопитних тварин і ведмедя та порядок здійснення полювання на цих тварин: Затв. Держкомітетом України від 30.10.1997 р.// Офіц. вісн. України. - 1997. - № 47. - С. 223.

  4. Про затвердження Тимчасового порядку справляння плати за спеціальне використання диких тварин: Постанова Кабінету Міні­стрів України від 25.01.1996 р. // ЗП Уряду України. - 1996. - № 6. -Ст.195.

  5. Про розміри компенсації за добування (збір) та шкоду, заподіяну видам тварин і рослин, що занесені у Червону книгу Украї­ни: Постанова Кабінету Міністрів України від 01.06.1993 р.// ЗП Уряду України. - 1993. -№ П.-СТ.226; 1996. - № 13.-Ст.361.

  6. Такси для нарахування розміру стягнення за збитки, заподі­яні незаконним добуванням або знищенням диких звірів і птахів (крім видів, занесених до Червоної книги України), їх жител, біотехнічних споруд: Затв. Наказом Мінлісгоспу України та Мінекобезпеки України від 12.03.1996 р.//3бірник поточного законодавства. -1996.-№ 17.

  7. Постанова Кабінету Міністрів України від 19.01.1998 р.// Офіц. вісн. України. - 1998. - № 3. - Ст. 96.

  8. Методика розрахунку збитків, заподіяних рибному госпо­дарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколи­шнього природного середовища // Бюл. нормативних актів мініс­терств і відомств України. - 1995. – № 10.

  9. Методика розрахунку збитків, заподіяних рибному госпо­дарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони рибних запасів: Затв. Держкомрибгоспом України від 28.08.1992 р. та Мінприроди України від 11.09.1992 р.

  10. Про затвердження Порядку здійснення любительського та спортивного рибальства: Постанова Кабінету Міністрів України від 18.07.1998 р. // Офіц. вісн. України. - 1998. - № 29. - Ст. 1099.

Тема 10. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ.



  1. Поняття і особливості права користування права користування атмосферним повітрям.

  2. Правові способи попередження забруднення атмосферного повітря.

  3. Відповідальність за порушення законодавства про користування атмосферним повітрям.

Вивчаючи тему, слід звернути увагу на такі питання: поняття й особливості права використання атмосферного повітря; правове регулювання стандартизації і нормування забруднення атмосферного повітря; нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря; нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та шкідливого впливу фізичних .і біологічних факторів на нього; правові заходи попередження забруднення атмосферного повітря; майнова відповідальність за порушення законодавства про використання і охорону атмосферного повітря.

Поняття та особливості охорони атмосферного повітря. Заходи щодо охорони атмосферного повітря.

Правове регулювання стандартизації і нормування в галузі охорони атмосферного повітря. Межі допустимої концентрації забруднюючих речовин в атмосфері (норматив якості атмосферного повітря). Нормативи граничне допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферу, дозволи на викиди та їх юридичне значення. Порядок перегляду встановлених нормативів.

Нормативи гранично допустимого впливу фізичних і біологічних факторів на атмосферне повітря. Види фізичного та біологічного впливу на атмосферне повітря.

Правові заходи попередження забруднення атмосферного повітря при розміщенні населених пунктів і виробничо-господарських об'єктів: при проектуванні, будівництві та введенні в експлуатацію господарчих об'єктів. Особливості пра­вових заходів при будівництві та експлуатації АЕС. добуванні корисних копалин, проведенні вибухових робіт та інших заходів.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.
Завдання

1. Фахівцями Державного управління екологічної безпеки по Харківській області на двох джерелах виробничого об'єднання виявлені викиди в атмосферу забруднюючих речовин двоокису азоту, які перевищують затверджені нормативи на рік, а забруднення також перевищує граничне допустиму концентрацію. Було поставлено питання про припинення роботи кількох цехів об'єднання, крім того, про здійснення ряду заходів по усуненню недоліків, а також приведення у відповідність із ГДВ кількості викидів шкідливих речовин на обох джерелах.

Підготувати висновок у справі.

2. Лісгосп подав позов до металургійного заводу про відшкодування збитків, заподіяних у результаті загибелі 45 га лісу. Представник заводу в арбітражному суді стверджував, що завод добре оснащений газоочисними спорудами, які експлуатуються згідно з проектом. Арбітражний суд у позові відмовив через відсутність провини заводу в загибелі лісу. Лісгосп у скарзі зазначив, що хоча завод і працює за затвердженою технологією, проте таку технологію не можна визнати належною і тому вона повинна бути змінена.

Проаналізувати доводи сторін і рішення суду.

3. Лабораторним дослідженням установлено зростання негативного впливу на повітряний басейн міста викидів відпрацьованих газів автотранспортом. Контроль за змістом окису вуглецю у вихлопних газах ніким не здійснюється. Значно перевищується норматив гранично допустимих нормативів концентрацій окису вуглецю в атмосферному повітрі. Таке становище, за висновками органів охорони здоров'я, може привести до гострого отруєння пасажирів і водіїв, а також до транспортних пригод. Інспекція вважає, що необхідно припинити експлуатацію значної частини автотранспортних засобів міста.

Дати висновок у цій справі. Які заході: необхідно здійснити з метою зниження рівня забруднення атмосферного повітря вихлопними газами автотранспортних засобів?

4. Громадянин С. звернувся з позовом до заводу про відшкодування збитків, заподіяних його здоров'ю шкідливими викидами, внаслідок яких він захворів на астму. Суд відмовив у прийнятті позовної заяви, відзначивши, що до заяви необхідно подати документи, які б підтверджували причинний зв'язок між діями заводу і хворобою потерпілого.

Вирішити справу. Дати характеристику інституту відповідальності за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря. Який порядок розгляду спорів, пов'язаних із цим правопорушенням?
Основні нормативні акти і література:

1. Збірник законодавчих актів України про охорону навколи­шнього природного середовища: У 3 т. - Чернівці, 1996.

2. Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюю­чих речовин в атмосферне повітря: Затв. Мінекобезпеки від 10.05.1995 р.

3. Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.01.1990 р. (Зі змінами від 04.06.1993р.; 13.01.1995 р.;01.11.1996 р.)

Тема 11. ПРАВО КОРИСТУВАННЯ ТЕРИТОРІЯМИ І ОБ’ЄКТАМИ ПРИРОДОЗАПОВІДНОГО ФОНДУ.


  1. Права користування територіями і об’єктами природозаповідного фонду та його особливості.

  2. Режим охороняємих зон природозаповідного фонду.

  3. Відповідальність за порушення правил користування об’єктами природозаповідного фонду.

Законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлено особливий режим використання, відтворення і охорони, а також підвищена юридична відповідальність за його порушення. Для правильних відповідей на контрольні запитання слід вивчити законодавство про природно-заповідний фонд України, його класифікацію і види використання, порядок надання його в користування та вилучення чи припинення, права і обов’язки природо користувачів, а також види відповідальності за його порушення.

Загальна характеристика законодавства України про природно-заповідний фонд. Поняття та правова класифікація територій і об'єктів цього фонду, порядок їх створення та ого­лошення. Економічне забезпечення організації та функціону­вання природно-заповідного фонду.

Право користування територіями та об’єктами природно-заповідного фонду. Особливості використання природних і біосферних заповідників, національних природних і регіональних ландшафтних парків, заказників, пам'яток природи. заповідних урочищ, ботанічних садів, дендрологічних і зоологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва.

Режим охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Особливості організації охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду і відповідальності за порушення права користування ними.


Завдання

1. Громадські природоохоронні організації звернулися до адміністрації області з пропозицією про заснування на території області заповідника, заказника, національного природного парку, парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва та деяких інших заповідних територій.

Чи має право на це адміністрація області? Який порядок та умови їх організації і заснування? Дати класифікацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

2. Директор інституту тваринництва організував полювання на території біосферного заповідника та його буферній зоні. використовуючи нарізну зброю, стрільбу з-під фар уночі, а також собак, які охороняють худобу інституту.

Визначити правовий режим біосферних заповідників та їх зон, а також юридичну відповідальність за його порушення. У чому полягають особливості діяльності біосферних заповідників?

3. Напередодні Нового року гр-н М. зрубав блакитну ялину в ботанічному саду, а гр-н Н. — таку ж ялину на території національного природного парку, за що й були затримані працівниками міліції і оштрафовані. В той же час Державтоінспекцією був затриманий гр-н С., який на особистому транспорті привіз на базар смереки, зрубані в заповіднику.

Визначити майнову відповідальність за ці дії.

4. Директор Київського зоологічного парку звернувся до Державної податкової адміністрації у м. Києві з запитанням, чи можна передавати в оренду землі зоологічного парку та інших природно-заповідних територій і чи звільняються вони при цьому від сплати земельного податку.

Скласти письмову відповідь на дані запитання.
Основні нормативні акти і література:


  1. Про природно-заповідний фонд України: Закон України від 16.06.1992 р.//Відом. Верхов. Ради України. - 1992. - № 34. - Ст. 502.

  2. Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно заповідного фонду України: Постанова Кабінету Міністрів України від 21.04.1998 р.// Офіц. вісн. України. - 1998. - № 16. - Ст. 600.

  3. Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення: Інструкція: Затв. Мінекобезпеки України від 11.05.1994 р.

  4. Про порядок встановлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення: Інструкція: Затв. Міністерством охорони навколишнього природного середовища від 11.05.1994 р.

Тема 12. ПРАВОВА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ.



  1. Правова охорона вод, лісів, надр і т.д. в області агропромислового виробництва.

  2. Правове забезпечення охорони навколишнього середовища у сільському господарстві.

  3. Види порушень екологічного права в сільському господарстві.

Основні завдання охорони навколишнього природного середовища у сільському виробництві. Правова охорона вод, лісів, надр, атмосферного повітря, тваринного світу у галузі агропромислового виробництва.

Правове забезпечення охорони родючості грунтів сільськогосподарських угідь у процесі здійснення земельної ре­форми. Правові вимоги та заходи охорони навколишнього середовища, пов'язані з меліорацією землі.

Правове забезпечення охорони навколишнього природ­ного середовища у зв'язку з хімізацією сільськогосподарського виробництва та широким застосуванням важкої техніки.

Правове забезпечення навколишнього природного середовища у зв'язку з експлуатацією тваринницьких приміщень.

Правові питання охорони навколишнього природного середовища, пов'язані з розширенням капітального будівництва у сільській місцевості.

Правове забезпечення охорони навколишнього природного середовища у виробничій діяльності переробних підприємств у сільській місцевості.


Питання для самостійної роботи:

  1. Використання земель, вод, лісів, атмосферного повітря та інших об'єктів природи в сільському господарстві.

  2. Охорона природного середовища у сільському господарстві.

  3. Особливості впливу водної та вітрової ерозії на використання земель в сільському господарстві.

  4. Особливості використання мінеральних та хімічних засобів в сільському господарстві.

  5. Відповідальність за порушення екологічного законодавства в сільському господарстві.

Основні нормативні акти і література:



  1. Конституція України. - К, 1996.

  2. Земельний кодекс України // Відом. Верхов. Ради України.-1992.-№21.

  3. Водний кодекс Україна // Відом. Верхов. Ради України.-1995.-№24.

  4. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року № 1264-ХІІ.

  5. Закон України „Про охорону атмосферного повітря” від 16 жовтня 1992 року №2707-ХІІ.

  6. Закон України „Про захист рослин” від 14 жовтня 1998 року № 180-ХІУ.

  7. Закон України „Про екологічну експертизу” від 9 лютого 1995 року № 45/95-ВР.

  8. Інструкція про порядок здійснення перевірок суб’єктів, що використовують водні ресурси або виконують господарську діяльність у межах водоохоронних зон. Затверджено наказом Державного комітету України по водному господарству від 29 січня 2001 року №22.

  9. Інструкція про порядок спеціального використання водних живих ресурсів. Затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державного комітету рибного господарства України ід 10 лютого 2000 року № 34/13.

Тема 13. ПРАВОВА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА У ПРОМИСЛОВОСТІ, ЕНЕРГЕТИЦІ, ТРАНСПОРТІ.



  1. Основні задачі охорони навколишнього середовища у промисловості, енергетиці та транспорті.

  2. Порядок обмеження і припинення діяльності підприємств та інших організацій у зв’язку з порушенням ними екологічного законодавства.

  3. Екологічна експертиза виробничої діяльності підприємств.

Загальна характеристика законодавства про охорону навколишнього природного середовища у промисловості.

Екологічні вимоги щодо охорони довкілля у процесі господарювання: розміщення, проектування, будівництво, реконструкція, введення в дію та експлуатацію підприємств, споруд та інших об'єктів. Екологічна безпека промислових підприємств.

Екологізація матеріального виробництва. Правове регулювання очистки шкідливих викидів, удосконалення технологічних процесів, утилізація відходів, забезпечення випуску екологічно безпечної продукції. Основні умови, вимоги і пра­вила щодо екологічно безпечного поводження з відходами. Правовий вплив на впровадження маловідходної і безвідходної технології, зниження та нейтралізацію шкідливих речовин, перехід на нові види палива та енергії. Екологічна експертиза виробничої діяльності. Порядок обмеження чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій у разі порушення ними екологічного законодавства. Відповідальність підприємств за шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, життю та здоров'ю людини.

Загальна характеристика законодавства про охорону довкілля в атомній енергетиці.

Державне регулювання безпеки використання ядерної енергії. Правові заходи охорони навколишнього природного середовища при здійсненні діяльності у сфері використання ядерної енергії. Види дозволів у цій галузі. Правовий режим територій та санітарно-захисних зон і зон спостереження.

Державна система обліку та контролю ядерних матеріалів.

Поняття радіоактивних відходів. Правовий режим поводження з радіоактивними відходами. Державний облік ра­діоактивних відходів.

Правовий режим транспортування радіоактивних речовин і радіоактивних відходів.

Порушення законодавства у сфері використання ядерної енергії як підстава юридичної відповідальності. Класифікація правопорушень у цій сфері.

Поняття ядерної шкоди. Особливості відшкодування ядерної шкоди оператором ядерної установки. .

Загальна характеристика законодавства про охорону навколишнього природного середовища на транспорті. Основні напрямки охорони навколишнього природного середовища на транспорті: зниження токсичності та поступовий перехід на нові види енергії і пального.

Правові заходи щодо охорони атмосферного повітря від шкідливого впливу автомобільного транспорту. Нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах

Правові вимоги щодо охорони довкілля від шкідливого впливу повітряного транспорту.

Правова охорона водних об'єктів від шкідливого впливу водного транспорту.

Система органів, здійснюючих контроль за експлуатаці­єю транспортних засобів. Відповідальність за порушення.


Питання для самостійної роботи:

  1. Основні принципи охорони навколишнього природного середовища в промисловості, енергетиці, транспорті.

  2. Повноваження органів державної влади і управління в галузі охорони навколишнього природного середовища.

  3. Екологічні вимоги стосовно промисловості, енергетики і транспорту.

  4. Основні напрямки діяльності державної санітарно-епідемічної служби.

  5. Правове визначення основ діяльності пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки.

Основні нормативні акти і література:



  1. Конституція України. - К, 1996.

  2. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року № 1264-ХІІ.

  3. Закон України „Про захист рослин” від 14 жовтня 1998 року № 180-ХІУ.

  4. Закон України „Про екологічну експертизу” від 9 лютого 1995 року № 45/95-ВР.

  5. Закон України „Про відходи” від 5 березня 1998 року № 187/98-ВР.

  6. Положення про державне управління екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі. Затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11 серпня 2000 року № 108

  7. Методика розрахунку розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 року №38.

Тема 14. ПРАВОВА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА МІСТ ТА ІНШИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ.



  1. Загальна характеристика законодавства про охорону міст та інших населених пунктів.

  2. Правові форми боротьби із забрудненням навколишнього середовища населених пунктів.

  3. Органи управління, що здійснюють охорону навколишнього середовища міст та інших населених пунктів. Діяльність рад народних депутатів.

Правове забезпечення сприятливої екологічної та санітарно-гігієнічної обстановки в містах та інших населених пунктах. Загальна характеристика законодавства про охорону довкілля міст та інших населених пунктів.

Правова охорона навколишнього природного середовища населених пунктів при плануванні, проекту ванні, розвитку та розміщенні продуктивних сил і галузей народного господарства. Планування охорони навколишнього природного середовища у містах та інших населених пунктах. Формування міського ландшафту та охорони природних ресурсів. Зелена рослинність населених пунктів як об'єкт правової охорони.

Правові заходи боротьби із забрудненням навколишнього природного середовища населених пунктів шкідливими фізичними, хімічними, біологічними впливами та промисловими, комунально-побутовими відходами. Органи управління, що здійснюють охорону навколишнього природного середовища в містах та інших населених пунктах


Питання для самостійної роботи:

  1. Еколого вимогливе планування і забудова населених пунктів, їх благоустрій.

  2. Забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

  3. Охорона атмосферного повітря в населених пунктах.

  4. Охорона зеленої рослинності міст та інших населених пунктів.

  5. Повноваження місцевих рад та їх виконавчих органів в сфері охорони навколишнього середовища міст та інших населених пунктів.

  1   2


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка