Дух Ассижу



Скачати 354.03 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації03.04.2017
Розмір354.03 Kb.
1   2   3

Канберра (Австралія), 1994: Проведення магічного ритуалу т.зв. очищення вівтаря через „танець” з диким вереском

В католицькому катедральному храмі св. Христофора відбувалося особливе богослужіння. Його розпочали місцеві аборигени ритуалом т.зв. „очищення” вівтаря. Чи в християнському храмі дозволені такі мерзоти? Аборигени принесли до вівтаря „очисний” вогонь і осквернили вівтар і храм.

Представники 13 віросповідань мали пройти через „очисний” дим і бути прий-нятими австралійськими аборигенами. На жаль, навколо вівтаря відбувалися й інші мерзоти. Різнобарвна шовкова плахта, підготовлена жінками різних віровизнань, символізувала духа, який начебто покриває учасників.

Єдність з мусульманами

1985р. в Марокканському місті Касабланка Папа перед кількома тисячами молодих мусульман говорив про відкриття діалогу з ісламом і запевнив їх, що маємо одного і того ж Бога. Однак церковна Традиція ясно свідчить, що не маємо однакового Бога з мусульманами. Їхній Аллах і наш Господь не є одним і тим самим.

Іван Павло ІІ поцілував Коран

Коран – це мусульманська свяще-нна книга, яка зневажає Пресвяту Трійцю і заперечує Божество Ісуса Христа. Вшанування священної книги фальшивої релігії завжди вважалося актом апостазії – цілко-витого заперечення істинної релігії.

Халдейський католицький патріарх Рафаел так описує цю подію в інтерв’ю для FIDES News Service: „14 травня 1999р. я був прийнятий Папою разом з шиїтським імамом з Кгадумської мечеті і сунітським президентом іракського ісламського банку. На кінці аудієнції Папа покло-нився ісламській священній книзі Корану, яку йому подала делегація, і на знак пошани її поцілував. Фото було кількаразово оприлюднено іраксь-ким телебаченням як доказ того, що Папа має велику пошану до ісламу”.

Папа зняв взуття в мечеті

Іван Павло ІІ відвідав велику ме-четь в Дамаску. Це відбулося 6 травня 2001р. На знак пошани він зняв взуття в мечеті. В своїй енци-кліці з 30.12.1987р. він написав: „Мусульмани, як і ми, вірять у справедливого і милосердного Бога”. На генеральній аудієнції 5 травня 1999р. сказав: „Сьогодні хотів би повторити вам те, що сказав молодим мусульманам кілька років тому в Касабланці: ми віримо в одного Бога”. Боже слово, навпаки, каже:Хто неправдомовець, як не той, хто відкидає, що Ісус є Христос? Це антихрист, що відрікається Отця й Сина! Кожен, хто відрікається Сина, не має Отця” (1Ів.2,22-23; пор.Ів.5,23). Є засліплен-ням і неправдою, яка протирічить Євангелію і всій церковній Традиції, говорити, що мусульмани і християни мають одного Бога. Цим Папа довів, що не має католицької віри. „Сума Теології” Pt II, Q.12, A.1, obj.2: „Якщо б хтось, наприклад, вшанував гріб Мухаммеда, то вважався б апостатом. Вшанувати Коран є те саме!


Плоди цієї пошани

Сотні чи тисячі людей були вбиті під час нападу мусульман на християн в трьох сільськогосподарських посе-леннях в Нігерії, який розпочався о 3:00 вночі 8.03.2010р.

Мусульмани шаленіли всередині до-мів, постійно викрикуючи „Аллах Акбар” і нападаючи при цьому на християн з ножами і мачетами.

Архиєпископ Бен Квші каже: „Я бачив ра-ни від мачетей на шиях дітей. Діти від 0 до 15 років всі вбиті ножовими ударами в спину, в горло, в голову. Глибокі рани в устах немовлят. Я не зміг на це дивитися”.

Наступним плодом цієї пошани є ісламізація Європи. На даний час в Європі є понад 14 мільйонів мусульман. В Ассижі Папа дав зняти хрести, а сьогодні мусульмани в Італії вже вимагають зняти хрести у лікарнях і громадських місцях. Коли розпочнуть робити подібні акції, як в Нігерії?
Поганський „очисний” обряд

Богослужіння в Мексико Ціти 2002р. включало ритуали демонської культури ацтеків. Індіанці танцювали перед вів-тарем, а деякі з них мали голі животи. Під час їхнього виступу їх калатала видавали звук зміїного шипіння і було чути звук тамтамів. Іван Павло ІІ власне приймав поганський „очисний” обряд, який проводила жінка, сапотецька інді-анка зі штату Оксака. Під час Літургії Іван Павло ІІ проголосив блаженними Хуана Баттіста і Жасінта де лос Анджелеса, які пролили свою кров, обороняючи католицьку віру.

Індіанці запропонували Хуану Баттісту і Жасінту де лос Андже-лесу свободу, якщо дадуть згоду на індіанську ідолатрію. Вони це відкинули і після жорстокого ка-тування були вбиті. З грудей їм вирізали серце і кинули їх псам. Вони були замучені 16 вересня 1700р. Жахає, що Іван Павло ІІ дозволив на урочистості їхньої беатифікації проводити подібні поганські ритуали, за заборону яких ці мученики були убиті.
Івана Павла ІІ „благословляє” індіанський шаман

Під час візиту Івана Павла ІІ до Феніксу 1987р. індіанський шаман „поблагословив” Папу орлиним пером. Після поганського ритуалу Іван Павло ІІ сказав, що цей акт „збагатив Церкву”.

Погани моляться до демонів. Прий-мати „благословення” від шамана означає відкриватись прокляттю і демонській зв’язаності. Є питан-ням, чи не була дивна хвороба Папи видимим знаком прокляття (хвороба проявлялася неприродними скорченими жестами і виділен-ням слини).
Іван Павло ІІ – „африканський племінний вождь”

Апостатична діяльність Івана Павла ІІ через його жести і слова внесла нове церковне мислення, що християнство і поганство є рівнозначними дорога-ми до спасіння і що не потрібно роби-ти жодних місій. Це мислення є час-тиною сучасної священичої та мона-шої формації. Однак, це – єретичне і апостатичне мислення!
Монс. Діас запалює лампаду перед поганським богом

(Газета „The Indian Express”, Bangalore, 6 жовтня 1997)

Монс. Іван Діас, архиєпископ Бомбею, запалює лампаду перед богом Ґанешом. Цей ієрарх повністю наслідує Івана Пав-ла ІІ. Тому він також зініціював т. зв. „Індійську біблію” (тлумачення Св. Письма в дусі індуїзму), тому був під-вищений на кардинала і отримав одну з найвищих посад в Церкві – посаду пре-фекта Конгрегації з євангелізації народів. Мабуть, йдеться про помилку – радше з антиєвангелізації народів. Це означає смерть правдивої євангелізації і її кінець. 3.09.2008р. нами була опри-люднена анатема на апостата Діаса. Його зовнішній жест є проявом його внутрішньої віри і поглядів. Це є знаком його відпаду від Христа. Запалити свічку перед ідолом означає від-дати йому божественну пошану. Якщо Католицька Церква привселюдно не екско-мунікувала Діаса, то тим показує, що її видима структура прийняла духа анти-христа і зневажає Триєдиного Істинного Бога. Пригадаймо жести, яких вимагали від перших мучеників – достатньо було лише малого прояву пошани до ідола, однак вони радше ішли на смерть. Немо-жливо покланятися демонам, а при цьому служити Христу. Ці жести Івана Павла ІІ, І.Діаса та інших відпалих ієрар-хів повністю змінюють основні погляди та мислення католиків і ведуть до офіційної апостазії.

В Індії майбутніх священиків формують в дусі інкультурації ІІ Ватиканського Собору, а формація є сумішшю католицьких і поган-ських традицій. Наслідком є напівкатолицькі і напівпоганські обряди і ритуали. Все спрямовано не до відкинення поганського культу, не до навернення в католицьку віру, але до об’єднання релігій. Деякі свяще-ники дивляться на Христа, як на якусь просвічену особу. Багато свя-щеників ходять в помаранчевих рясах” (лист з Індії).



Наступні плоди Ассижу

Плоди духа Ассижу виражає інтер-в’ю з с.Анною (Місіонерки любові), храм Пашупатінатх, Катманду:



Питання: Чи вірите, що ті, які ві-рять в Шіву чи Раму, після смерті підуть до неба?

Відповідь: Так, це їхня віра. Якщо вони вірять в свого Бога дуже сильно, якщо мають віру, то будуть спасенні. (прим.: Ця відповідь протирічить Божому слову: „В нікому іншому немає спасіння (крім Христа)” (Ді.4,12).

Питання: Здається, що сьогодні Католицька Церква вже не намагається навертати людей. Знаю, що Іван Павло ІІ каже, що прихильники інших релігій є спасенні. Ви ж не вірите, що вони засуджені, чи не так?

Відповідь: Ні, вони не є засуджені, вони спасенні згідно своєї віри, розу-мієте? У що б вони не вірили, це є їхнім спасінням. (прим.: Ці єретичні відповіді монахині цілком протирічать вченню Св.Письма і цілої Тради-ції, але є у повній згоді з дорогою апостазії, яку окреслив Іван Павло ІІ. Згідно цього, Христос даремно жертвував своє життя і помирав за наші гріхи).

Дух синкретизму і апостазії, якому відкрив двері папа Іван Павло ІІ, приносить свої згубні плоди. Багато рухів, як наприклад Мерікнолл чи Фоколяре, пішли цією дорогою разом зі своєю засновницею К’ярою Любіх, яку невдовзі схочуть проголосити за святу. А чому б і ні? Іван Павло ІІ дав набагато більше згіршення, ніж вона!



Буддизм-Франція

Французький бенедиктинець Бенуа Білльо „відправляє” медитативну Літургію. Він вирішив поїхати до Японії, де навчився дзен-буддизму. Після повернення до Франції

заснував Дім Товії, де навчає буддійських поз тіла і вправ, як керувати диханням, сексуальністю і т.зв. кругообігом енергії. Цей синкретизм є фальшивою дорогою, яка відкидає спасительне покаяння, поєднане з визнанням гріхів і вірою, що Ісус Христос помер за наші гріхи. (1Пт.1,18-20).

Статуя Будди, що тримає хрест, начебто ілюструє відношення Будди до Христа, але це – обман!


Іван Павло ІІ зустрічається з пред-ставниками різних сект і тим самим прокладає дорогу, яка все ж не має нічого спільного з самозреченням і наслідуванням Христа.



Індуїстичний танець в като-лицькому храмі

Цей ритуальний танець ос-квернив храм у Вурцбурзі. Також дійшло до осквернення храму в Фатімі (2005) через інтронізацію індуїстського демона під назвою богиня Калі! Це все є плодом ду-ху Ассижу.


Друга зустріч в Ассижі з Іваном Павлом ІІ

22.01.2002 папа Іван Павло ІІ організував другу зустріч в Ассижі.

Під час цієї другої зустрічі представник кожної фальшивої релігії мав можливість приступити до проповідальниці і сказати проповідь про т.зв. світовий мир. В присутності Івана Павла ІІ чародій вуду подав вуду-вказівки для світового миру.

Індуїстська жінка в присутності Івана Павла ІІ сказала усім зібраним, що кожен є богом. Після того, як всі представники сказали свою про-повідь, кожен пішов до спеціального приміщення молитися до свого фальшивого бога.

Іван Павло ІІ наперед подбав, щоб представник кожної фальшивої релігії мав у розпорядженні спеціальне приміщення, де міг би вшано-вувати диявола.

Усі хрести були зняті. Ті, які зняти не вдалося, були прикриті.

Мусульмани домагалися приміщення, поверненого на схід до Мекки, і їм воно було дано. Зороастристи вимагали кім-нату з вікном, щоб дим з дерева, яке палять демонам, міг виходити назовні. Це їм також було надано.




Азійська секта тенрікияністів проводить свій ритуал в Ассижі

Зневага хреста

Ця асоціація з символом Нью Ейдж під назвою Vitruvian man від Леонардо да Вінчі є насмішкою над Христовим хрес-том і зневагою знаку нашого спасіння. Ганебно, що католицький священик не розрізняє християнські символи від де-монських. Тим самим бере пряму участь в прилюдній зневазі нашого Спасителя.



Дух модерних психологій в Літургії

Францисканський священик Ріхард Рохр „служить” Літургію, під час якої грають на барабанах, танцівниці вико-нують різі танці, а Ріхард називає Бога Отцем-Матір’ю. В своїх висловлюван-нях використовує терміни з модерних психологій, поєднані з поганськими практиками і моральною нечистотою.


Світовий день молоді в Кельні над Рейном 2005р.

Яку спадщину залишив Іван Павло ІІ на т.зв. днях молоді?

Ясно, що ці зустрічі не мають нічого спільного з католицькою вірою. Напр. на зустрічі молоді в Торонто відбулася „місія” роздачі презервативів. Це чітко виражає духа вільної моралі, який панує на цих зустрічах.

Монахиня танцює зі священиком на бочках перед катедрою.
Єдність з індіанцями

В жовтні 1999р. Іван Павло ІІ взяв участь в пан-християнській зустрічі. Зустріч вклю-чала поганський обряд, під час якого аме-риканський індіанець на площі св. Петра „благословляв” „чотири сторони світу”.



Тібетський медіум Туптен Нґодуп в абатстві Гетсиманія

Духовний дорадник далай-лами був прийнятий в трапістському монастирі Гетсиманія (під час візиту в Америку протягом 15 липня-8 серпня 2007). В головній залі монастиря Гетсиманія він мав промову для трапістів. Туп-тен Нґодуп сидів на кріслі аббата, який в цій спільноті має репре-зентувати Христа. Наче іронія, вигля-дав напис над кріслом аббата: Ніщо не ставте понад Христа – Christo om-nino nihil praeponant.


Спільні реколекції буддистів і католицьких трапістів. Який дух панує на таких духовних заняттях? Це дух апостазії й антихриста.

Трапіст – майстер дзену

Священик-трапіст Кевін Гунт (70р.) своїм вчителем, єзуїтом о.Робер-том Кеннеді (одягненим в японське кімоно), призначений на першого американського трапістського інструктора дзену.

Обряд відбувся 17 квітня 2004р. в абатстві св.Йосифа у Спенсері (Масса-чусетс). Під патронатом Будди (фігура на задньому плані) і в ритмі японського барабану процесія увійшла до головної зали абатства, де здійснювався обряд. Гунт клякнув, Кеннеді вклав на нього руки і зро-бив його своїм наступником. Тоді Гунт отримав „одежу звільнення” – чорне японське кімоно і учнівське спорядження.

о. Петер-Ганс Кольвенбах – тодішній ге-неральний настоятель єзуїтів – написав лист, в якому оспівує „підвищення” Гун-та, як „успіх, за який всі можемо просла-вляти Бога”.

Як це можливо, що трапіст Гунт і єзуїти Кеннеді та Кольвенбах за свою апостазію не були публічно виключені з Церкви? Відповідь така: дух Ассижу виключив з Церкви Святого Духа.

Паулінський священик навчає в Нью Йорку йогінської медитації

о. Томас Ріан перед почат-ком „лекції” сидить на п’я-тах в буддійській позиції.

о. Ріан є атестованим інс-труктором йоги. 1991р. під час сабатичної річної відпустки в Індії він почав практикувати йогінську і буддійську медитацію. З вересня по травень він викладає 4-5 10-тижневих курсів йоги і меди-тації (на лекції присутні близько 30 осіб). Вправи відбуваються на парафії св. ап.Павла в Мангаттані. Одна лекція триває годину і 45 хвилин. І це є „дух Ассижу”.

Монахині в буддійському храмі (23-26 травня 2003)

Католицький священик проповідує католицьким монахиням, які зібра-лися на реколекції в буддійському храмі Гсі лай (Hacienda Heights, Калі-форнія). За священиком є вівтар, на якому приноситься Свята Жертва, а за вівтарем – статуя Будди. Це все є дорогою відпаду від Христа до по-ганського ідолопоклонства.


Убогі клариски проводять буддійські обряди

На молитовних практиках в монастирі убогих кларисок в Парижі монахині поєднують дзенові практики з христи-янською молитвою. 5 монахинь прак-тикують зазен – японську форму дзен-буддизму. Босі монахині у світському одязі зайняли медитативну позу і прово-дять кругову „процесію” перед великим хрестом. Внизу біля хреста на почесному місці виставлена фотогра-фія майстра дзен-буддизму Наріта і відкрита Біблія. Запалена свічка і посудина з пахощами на килимку мають віддати шану вчителю дзену і Христу. Цей відпад монашества від спасительної віри і цей згубний синкретизм є плодом „духа Ассижу”.


Танцюючі монахині в США

Танцюючі католицькі монахині репрезенту-ють 115 католицьких жіночих монаших згромаджень Амери-ки. 14-16 червня 2007р. вони зустрілися в уні-верситеті св.Ігнатія Лойоли, де обговорювали катастрофічний стан покликань у своїх мо-настирях і намагалися знайти рішення. Однак єдиним рішенням є гли-боке навернення і впровадження до правдивої внутрішньої молитви. Всі психології та орієнтальні практики є обманом і дорогою до загибелі!


Курісумала – індуїстсько-трапістський монастир в Індії

Літургія в трапістському монас-тирі Курісумала. Служителі, як і всі монахи, мають помаранчеві туніки і сидять на підлозі зі схре-щеними ногами в позі лотоса. Літургія була повністю інкульту-рована до сиро-маланхарських богослужбових традицій. Свяще-ник жертвує Літургію „Творцю вічної дгарми миру і обновлення космічного порядку”. Музика є сумішшю пісень з індуїстської Бгаґа-вадгіти, ведичних упанішад і деяких молитов св.Єфрема. Цей згубний синкретизм був впроваджений тим аргументом, що нова дорога в Като-лицькій Церкві офіційно схвалена Іваном Павлом ІІ в Ассижі. Однак ця дорога є дорогою зради Христа і Церкви!


Папський нунцій запалює лампаду індуїстським божкам

Папський нун-цій в Америці, архиєпископ Піетро Самбі, в культурному центрі Івана Павла ІІ у Ва-шингтоні взяв участь у вру-ченні нагород тим, які „будують мости” між релігіями, щоб так виникла єдність усіх релігій. З цієї нагоди папський нунцій запалив лампаду індуїстським божкам.

Одне з головних свят індуїзму встановлено на честь богині багатства і достатку Лакшмі. Під час цього обряду на розфарбовану підставку розміщує-ться ритуальна лампада з 5 свічками, які запалюють на честь богині Лакшмі і бога Ґанеша-завойовника (лампаду в його честь запалив 5.10.1997р. тодішній архиєпископ Бомбею І.Діас). В індійських селах на це свято вшановуються переважно корови, бо Лакшмі є начебто перевтілена у всіх коровах. І це безумство є плодом „духа Ассижу”!

Танці дервішів у Віденському костелі

30 листопада 2007р. мусульман-ські дервіші з Туреччини прово-дили в католицькому костелі у Відні свої суфійські ритуальні танці. Так мусульмани відсвятку-вали тут 734 річницю смерті зас-новника суфізму Мельвана Румі. Акція підтримувалася Віденською архидієцезією. На закінчення від імені кардинала Х.Шонборна вис-тупив священик Мартін Рупп-рехт: „Сердечно вітаю своїх віруючих братів... Було гарно бачити мусульман в католицькому храмі. Турецький посол у Відні Селім Єнет також мав виступ, в якому вихваляв Мельвана Румі і Мухаммеда. Після виступу мусульманин декламував перед вівтарем вірші з Корану. Все це осквернення храму є плодом „духа Ассижу”.


Рок-н-ролова Літургія в католицькому костелі св. Альфонса з Лігуорі

Танцівниці рок-н-ролу перед вівтарем під час багатолюдної відправи в костелі св. Альфонса з Лігуорі в Сан Луі (МО), який називається рок-костелом.

За рок-музикою є дух нечистоти, окуль-тизму, насилля і невіри. Ця му-зика є проти-лежністю до са-кральних християнських пісень! Через роко-вий танець діє дух нечистоти.
Церква йде до нічних клубів

Іспанський єпископ Орландо Арче Моя, вико-ристовуючи можливості аджорнаменто, після ІІ Ватиканського Собору грав в нічних клубах.


Священик-панк

о.Роберт Лубіч, ще будучи студен-том теології в семінарії св.Вінкен-тія (Латробе, Пенсільванія) 1991р. „святкує” з приятелями Хелловін. Це свідоцтво того, який дух панує в семінарії і які є плоди сучасної священичої формації.


Сестри домініканки святкують Хелловін


В монастирі домініканок (Нью Джерсі) сестри одягнули чарівницькі капелюхи і маски, щоб „відсвяткувати” Хелловін-2006. (Свято „Хелловін” або свято сатаністів походить з того, що чародії ходили від дому до дому, а де їм відмовили дати одного з членів сім’ї, як жертву для ри-туального вбивства, замордували всіх у домі. Тоді з людського жиру робили свічки, які ставили всередину людських черепів.)

Св.Домінік, засновник їхнього чину, воював в основному проти ката-рів і альбігойців – з єресями, поєднаними з чарівництвом. На жаль, сьогодні духовні доньки святого Домініка вшановують чародійницькі традиції! І це є плодом Ассижу!

1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка