Ду „інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка намн україни”



Скачати 181.9 Kb.
Дата конвертації05.03.2017
Розмір181.9 Kb.


АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДУ „ІНСТИТУТ ЕНДОКРИНОЛОГІЇ ТА ОБМІНУ РЕЧОВИН

ІМ. В.П. КОМІСАРЕНКА НАМН УКРАЇНИ”



ПРОФІЛАКТИКА ЙОДОЗАЛЕЖНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ В УКРАЇНІ, РОЗРОБКА І ВПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ ЗАСОБІВ ЗАПОБІГАННЯ ЦІЙ ПАТОЛОГІЇ

РЕФЕРАТ





Кравченко Віктор Іванович, д.м.н., професор

Зав. відділу епідеміології ендокринних захворювань

ДУ «Інститут ендокрино-логії та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України»

Корзун Віталій Наумович, д.м.н., професор

Зав відділу гігієни харчування

ДУ «Інститут гігієни та медичної екології НАМН України»

Боцюрко Володимир Іванович, д.м.н., професор

Зав. кафедрою ендокринології з курсом фізичної реабілітації ДВНЗ

Державний Івано-франківський медичний університет


Максін Віктор Іванович

д. хім. н., професор



директор НДІ природничих і гуманітарних наук

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Марков В.В., к. мед. н., ст.н.с.,

зав. відділу функціональної діагностики

ДУ «Інститут ендокрино-логії та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України»

Ярощук Анатолій Петрович

Директор

Науково-виробнича компанія«Йодіс»

Мельніченко Василь Миколайович, д.т.н.

Директор з наукової роботи

Науково-виробнича компанія «Йодіс»

Київ 2011



Вступ

Проблема захворювань, що виникають внаслідок нестачі йоду, окрім зоба, включає гіпотиреоїдизм, неплідність, викидні, мертвонароджуваність, вроджені аномалії, підвищену перинатальну та дитячу смертність, кретинізм, затримку фізичного розвитку, порушення психічних функцій у дітей та дорослих, зниження працездатності та інтелектуального розвитку, підвищену чутливість до радіоактивного опромінення.

За визнанням спеціалістів Всесвітньої організації охорони здоров’я, йододефіцитні захворювання та їх ліквідація є одним з найбільш важливих завдань охорони здоров’я наприкінці другого та на початку третього тисячоліття. Усунення захворювань, пов'язаних з дефіцитом йоду, вітаміну А, заліза в організмі, за оцінкою спеціалістів, своєю значимістю перевершує таке досягнення медицини, як ліквідація віспи. При тяжкій нестачі йоду спостерігаються виражені форми зоба майже у всіх жителів даної місцевості та значна поширеність випадків затримки розумового розвитку, аж до крайніх його проявів – кретинізму. Саме ці прояви тривалий час визнавалися ознаками йододефіцитної патології. Разом з тим недостатнє надходження, засвоєння, інтрафолікулярний транспорт та органіфікація йодиду є головною причиною розвитку не тільки ендемічного зоба, але й гіпотиреозу, спорадичних форм вузлового та дифузного зоба, де інтратиреоїдний дефіцит йоду виступає самостійним фактором проліферації тиреоцитів, а також сприяє збільшенню частоти випадків низькодиференційованих раків щитоподібної залози. Неадекватне проведення йодної профілактики може бути причиною виникнення аутоімунного тиреоїдиту, йодіндукованого тиреотоксикозу. Не менш важливою є оцінка ендемічних (йододефіцитних) психомоторних порушень. Середні показники розумового розвитку в реґіонах з вираженим йодним дефіцитом на 15-20 % нижчі, ніж у реґіонах неендемічних. Наслідком недостатності йоду у дорослих людей є також послаблення імунітету, погіршення пам'яті та працездатності. Всі ці розлади викликані зниженням функціональної активності щитоподібної залози у відповідь на дефіцит йоду. Актуальність проблеми визначається поширеністю патології, зумовленої йодним дефіцитом, та чітким окресленням шляхів її розв`язання. В 1990 році на саміті ООН було прийнято рішення про координацію дій урядів усіх держав у ліквідації йододефіциту серед населення всіх країн світу. До виконання цих завдань приступили ВООЗ, дитячий фонд ООН «ЮНІСЕФ», Міжнародна Рада з контролю за йододефіцитними захворюваннями (МРКЙДЗ), ряд інших міжнародних благодійних організацій, які спрямовують свою діяльність на ліквідацію йододефіцитних захворювань.

В різних країнах на державному рівні впроваджуються програми профілактики та ліквідації йододефіцитних захворювань. Основними координаторами цих програм є відповідні Національні комітети, координаційні ради, Всесвітня організація охорони здоров'я, Міжнародний дитячий фонд, Міжнародна рада з контролю за йододефіцитними захворюваннями. На сьогодні такі програми діють у 118 країнах світу, позитивним наслідком чого є ліквідація у більшості з них йододефіциту.

Проблема йодозалежних захворювань охоплює цілий ряд станів, зумовлених дефіцитом йоду. Майже 30 % населення земної кулі мешкає на територіях з йододефіцитом. Авторами вперше проведені широкомасштабні клініко-епідеміологічні дослідження йодної забезпеченості населення всієї території України, вивчені епідеміологічні характеристики поширеності тиреоїдної патології у найбільш вразливих до нестачі йоду категорій населення. Показано, що в умовах йододефіциту відбувається перехід тиреоїдного гомеостазу на більш низький рівень, і це вимагає впровадження найбільш ефективної та цілеспрямованої профілактики йодної недостатності у людей і тварин. Запропоновані та впроваджені методи масової і групової профілактики, досліджена їх ефективність, показана позитивна динаміка змін йодного забезпечення населення та необхідність подальшого впровадження заходів йодної профілактики.

Мета роботи: Вивчення стану йодного забезпечення різних верств населення на всій території України, захворюваності населення, зумовленої йодною недостатністю, рівня профілактичних заходів та їх ефективності, розробка адекватних заходів масової, групової й індивідуальної профілактики.

Результати роботи та їх обговорення.

Для вивчення проблеми та оцінки стану йодного дефіциту на різних територіях вперше в Україні були впроваджені критерії, рекомендовані ВООЗ, розроблена та впроваджена методика визначення йодного забезпечення організму, що дозволило приєднатися до міжнародної системи “Equip” контролю за станом йодного забезпечення у світі та в Україні. Це надало можливість перейти від побічних до прямих методів визначення надходження йоду в організм. Вивчення йодного забезпечення населення України здійснено у відповідності до сучасних методів і підходів за підтримки ВООЗ та дитячого фонду ООН «ЮНІСЕФ».

Завдяки цим підходам в 1997–2000 роках здійснено масштабні епідеміологічні дослідження стану йодного забезпечення та щитоподібної залози у 10 682 дітей віком від 6 до 18 років. Дослідження, виконані в 19 населених пунктах ряду областей, показали наявність йодного дефіциту різного ступеня тяжкості: від слабкого у місті Києві до середньої тяжкості в Житомирській, Чернігівській і Рівненській областях, а в окремих населених пунктах – наявність навіть гострого (або важкого) ступеня йодної недостатності. З’ясовані основні характеристики поширеності та захворюваності на дифузний еутиреоїдний зоб, визначені показники йодної забезпеченості населення на територіях Північного регіону, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, а також рівень споживання препаратів, що містять йод. Було встановлено, що внаслідок дефіциту йоду спостерігалася висока частота випадків зоба у дітей - від 20 до 60% обстежених.

Клініко-епідеміологічні дослідження в рамках спільних з ВООЗ проектів у 2000–2002 роках показали наявність проблеми йододефіциту у всіх областях України, значну розповсюдженість тиреоїдної патології - частота випадків зоба у дітей різних регіонів України сягала від 12 до 60%. Була доведена наявність дефіциту йоду не тільки в західних і північних областях, але практично на всій території України і навіть у населених пунктах узбережжя Чорного моря. Встановлено, що йодна профілактика на той час в Україні була відсутня. Споживання йодованої солі становило від 0,5 до 5%.

Результати клініко-епідеміологічних досліджень стали підгрунтям для розробки програми профілактики йодозалежних захворювань і 26 вересня 2002 року видана Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Державної програми профілактики йодної недостатності у населення на 2002–2005 роки”.

Відповідно до цієї програми, за підтримки Центру профілактики та боротьби із захворюваннями (США) і дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), наприкінці 2002 та на початку 2003 року на всій території України були проведені кластерні національні дослідження вживання населенням харчових мікронутрієнтів. В результаті на національному рівні був вперше встановлений показник споживання йоду населенням України, який становив 87,4 мкг/л сечі, відповідав легкому ступеню недостачі йоду – хоча спостерігалися кластери і з рівнем середньої тяжкості нестачі йоду. В цілому цей показник засвідчив наявність йододефіциту на всій території України. Разом з тим була показана позитивна тенденція поліпшення йодного забезпечення у ряді населених пунктів України. Відзначено збільшення споживання йодованої солі в Україні майже до 30% серед обстежених жінок різних населених пунктів.

В рамках Державної програми профілактики йодозалежних захворювань за безпосередньою участю авторів проведені регіональні дослідження йодного статусу найбільш вразливих до йододефіциту категорій населення - дітей і жінок дітородного віку. Ці дослідження довели, що внаслідок йодного дефіциту страждає не тільки щитоподібна залоза, але й відбувається затримка фізичного розвитку дітей та зниження їх інтелекту, у жінок виникає патологія вагітності.

Вивчене йодне забезпечення новонароджених, зв’язок між надходженням цього мікроелемента до дитини в період внутрішньоутробного розвитку та частотою перинатальної патології. Низька йодна забезпеченість вагітної жінки негативно позначається на забезпеченні мікроелементом новонародженого: 78% дітей, внутрішньоутробний розвиток яких відбувався під впливом недостатності йоду, народилися в стані йододефіциту різного ступеня тяжкості.

Доведений вплив недостатнього йодного забезпечення матері на формування патології ЦНС немовляти, зниження показників загального розвитку за шкалою Апгар, народження великої кількості дітей з анемією та гіпотрофією. Частота перинатальної патології корелює з йодним забезпеченням матері. У 51,1% дітей, внутрішньоутробний розвиток яких відбувався в умовах недостатності йоду, спостерігалося ураження центральної нервової системи, 44,4% новонароджених мали затримку внутрішньоутробного розвитку. Встановлено, що в регіоні легкої йодної ендемії вагітність сприяє поглибленню йодної недостатності у жінок і це негативно впливає на їхню репродуктивну функцію, формує велику частоту ускладнень перебігу вагітності і порушень стану здоров’я народжених ними дітей.

Оцінено тяжкість йодного дефіциту на етапі раннього розвитку дитини за результатами скринінгового дослідження рівня тиреотропного гормону у новонароджених, показано більш глибокий ступінь дефіциту йоду, ніж у загальній популяції, частота патологічних значень склала 30,5%.

Проведено визначення рівня інтелектуального розвитку дітей дошкільного віку. Показано, що дефекти глибокого диференціювання ЦНС, які відбувалися у внутрішньоутробному житті дитини під впливом легкої недостатності мікроелемента, проявляються в подальшому послабленням пізнавальних здібностей та здатності до навчання. Третина дітей у віці 3 - 7 років не отримувала необхідної кількості йоду. У 6,7% дітей відмічено недостатній для віку розумовий розвиток, медіана екскреції йоду з сечею у них становила 71,58 мкг/л, що вказує на слабкий дефіцит цього мікроелемента.

Досліджено зв’язок між йодним забезпеченням та показниками фізичного розвитку школярів і його гармонійністю на основі даних комплексного рандомізованого обстеження дітей у Західному регіоні України. Показано, що кількість дітей з дисгармонійним розвитком вірогідно більша у кластерах з недостатнім йодним забезпеченням. Збільшення об’єму щитоподібної залози більше ніж на 50% від норми збільшує кількість дітей з крайніми формами різко дисгармонійного розвитку.

Авторами вивчено ефективність та доцільність проведення в Україні профілактичних заходів за допомогою йодованої солі, вперше науково обгрунтовано рівень йодування харчової солі для масової йодної профілактики. За допомогою вивчення кореляцій між показниками йодурії та рівнем йодування солі, що споживали жінки і діти у всіх регіонах України (у 30 населених пунктах) статистично доведено (р< 0,01), що рівень йодування харчової солі від 15 до 30 мг на кг є найсприятливішим, тому що запобігає ризику екстремальних значень йодурії у населення та цілком забезпечує потреби організму в йоді. До цього в Україні використовувалася харчова сіль нейодована, що не має профілактичної значимості або йодована 40 мг йоду на кг солі, що може давати небажане надлишкове надходження йоду в організм.

Обгрунтована доцільність проведення групової профілактики препаратами зі вмістом йоду (в дозі 200 мкг/добу) впродовж усієї вагітності та у періоді грудного вигодовування. Для невагітних жінок та дітей, які проживають на території з легким дефіцитом йоду в біосфері, необхідно застосовувати масову форму йодної профілактики за допомогою йодованої солі.

Науково доведено, що вживання харчових продуктів та дієтичних добавок з морськими водоростями («Біостар. Продукт із зостери», «Барба-йод») сприяє значному покращенню забезпеченості йодом та іншими мікроелементами і запобіганню йододефіцитним захворюванням та ліквідації їх легких форм.

Епідеміологічні дослідження, виконані протягом останніх років, показали, що ситуація з йодним забезпеченням населення в Україні, хоча і поліпшується (збільшується споживання йодованої солі, фармацевтичних препаратів, комплексних вітамінних препаратів, біологічних добавок та продуктів, що містять йод, дещо підвищуються показники йодурії) все ж, внаслідок йододефіциту, як і раніше, виникає патологія щитоподібної залози, страждає фізичний та інтелектуальний розвиток дітей. Отже, проблема поліпшення споживання населенням йоду потребує невідкладного розв’язання.



Масштаби реалізації

На підставі клініко-епідеміологічних досліджень стану йодної забезпеченості населення були підготовлені і видані накази Головного державного санітарного лікаря МОЗ України №58 від 24 травня 2001 року „Про запровадження першочергових заходів подолання йодної недостатності у населення України” та №67 від 25 жовтня цього ж року „Про додаткові заходи щодо подолання йодної недостатності у населення України”, а 26 вересня 2002 року видана Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Державної програми профілактики йодної недостатності у населення на 2002-2005 роки”. З метою оптимізації заходів та підвищення їх ефективності, у всіх областях України прийняті регіональні програми, розроблено методичні рекомендації, відомчі інструкції керівництва щодо ліквідації дефіциту йоду та моніторингу програм йодної профілактики для різних груп населення як у межах країни, так і окремих регіонів, видані монографії. Проведена широка роз’яснювальна робота серед медичних працівників, працівників освіти та серед населення про шкоду йододефіциту та про заходи його усунення. У всіх областях України нами прочитані лекції про необхідність йодної профілактики. Випущені 4 науково-популярні фільми, що стосуються шкоди йодододефіциту для здоров’я населення, проведені численні виступи спеціалістів по радіо та телебаченню, здійснені публікації в газетах. Все це суттєво покращило знання населення про проблему йододефіциту і, як наслідок, збільшило споживання населенням йодованої солі протягом останніх п’яти років (з 5 до 30%), а також продуктів та препаратів, що містять йод. Як наслідок - поширеність дифузного зоба першого ступеня серед дітей на кінець 2007 року, порівняно з 2002 роком, зменшилася на 130 тисяч випадків, а дифузного зоба другого ступеня - на 17 тисяч. Ще більш суттєво зменшилися показники захворюваності на ці форми зоба у дітей, відповідно на 27 і 44%. Така ж позитивна тенденція збереглася і в наступні роки. Запропоновані авторами методи діагностики йододефіциту та групової профілактики з використанням препарату «Барба-йод» і води «Йодіс», захищені патентами, авторськими свідоцтвами, знайшли широке використання у багатьох Європейських країнах: Угорщині, Польщі, Чехії, Словакії, Франції, Німеччині, країнах світу: Канаді, Мексиці, Китаї, Австралії, ближнього зарубіжжя: Росії, Білорусі, Молдові, Казахстані та у містах і областях України. Результати досліджень неодноразово доповідалися на різних міжнародних форумах, конференціях, з’їздах. Відповідно до важливості проблеми за результатами розробки захищені 4 докторські та дев’ять кандидатських робіт.



Техніко-економічні показники та їх порівняння з кращими вітчизняними і зарубіжними аналогами

Наукові дослідження виконані на сучасному світовому методичному рівні. Більшість досліджень виконана на базі Державних установ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка НАМН України» та «Інститут гігієни та медичної екології НАМН України» відповідно до критеріїв ВООЗ. В галузі дослідження йододефіциту інститут ендокринології та обміну речовин входить до світової мережі контролю якості досліджень Центру діагностики і профілактики захворювань – США, Атланта.

Авторами створені препарати і продукти з використанням різних видів морських водоростей, багатих на йод: ламінарією, зоостерою, фукусом, цістозірою. Створений препарат з останньої -«Барба-йод» за вмістом йоду та корисних мікроелементів не поступається зарубіжним препаратам, але при цьому надає можливість за рахунок вітчизняної сировини, забезпечити виробництво необхідної кількості препарату. Вода «Йодіс», «Йодіс-концентрат», та створені на їх основі різні препарати визнані та використовуються як засоби групової профілактики у багатьох країнах світу. В регіоні південної Азії препарат офіційно рекомендований з метою йодної профілактики для збагачення йодом фармацевтичних препаратів, питної води, напоїв та харчових продуктів.

Досягнутий економічний ефект

Відомо, що дефіцит йоду в жінки під час вагітності впливає на розвиток плоду, призводить до кретинізму й інших форм розумової і фізичної відсталості у майбутньої дитини. З досліджень, проведених у семи країнах, показано, що приблизно 3,4% усіх немовлят у йододефіцитних матерів страждають від кретинізму, а 10,2% - є розумово відсталими. Проведений мета-аналіз показав, що у населення з йодним дефіцитом IQ у середньому знижується на 13,5%. Припускаючи, що ця цифра є середньою для всієї популяції, що дорівнює практично повному стандартному відхиленню в нормальному розподілі IQ, і застосовуючи ці показники тільки для дітей, народжених від матерів, хворих на зоб, можна говорити, що загальне зниження продуктивності покоління дітей у йододефіцитних популяціях становить 5%.

За даними Держкомстату в Україні щорічно народжується 426 000 дітей, 8,054% з яких – від йододефіцитних матерів. Отже, в країні щорічно народжується 34 275 дітей із зниженим інтелектом. Загальна втрата IQ становить 462 700 одиниць. Частка немовлят із кретинізмом, народжених від матерів, хворих на зоб, становить 0,034, частка немовлят із сильною та помірною розумовою відсталістю становить відповідно 0,103 та 0,864. Частка загального зниження продуктивності в результаті зоба складає 0,10295, а втрата продуктивності у фінансовому еквіваленті сягає 43 753 537 доларів США. Інвестування у програму запобігання йодному дефіциту і ліквідація цієї проблеми дасть можливість повернути в бюджет країни до 80% коштів, потенційно втрачених у результаті зниженої продуктивності. Для України це становитиме 43,8 х 0,8=35 млн. дол. США. Щоб забезпечити населення України йодованою сіллю, необхідно 170 933 т солі (з розрахунку 10г/чол./день), загальна вартість йодування складе 349 942 дол. США.

Очікується, що через 4 - 5 років після початку роботи програми з універсального йодування солі буде досягнута максимальна економічна ефективність. Масове йодування солі дасть можливість охопити більше 90% домогосподарств, що, в свою чергу, забезпечить ліквідацію 80% втрат IQ. Тому в даних розрахунках максимальною економічною ефективністю вважається досягнення річної суми $ 35 003 200, що становить 80% від загальної втрати продуктивності ($ 43 753 537). Користь від ліквідації йодного дефіциту серед населення у вигляді відношення доходів від підвищення економічної продуктивності до витрат на впровадження програм з ліквідації йодного дефіциту в середньому складає 38,9. Кожна гривня, вкладена у розв’язання проблеми йодного дефіциту в Україні, дасть від 19 до 63 гривень прибутку.

Не менш вагомими будуть і клінічні ефекти від впровадження програми загального йодування солі. Після проведеного у 2002 році національного дослідження стану йодного забезпечення населення України та виявлення на всій території держави йодного дефіциту була прийнята Державна програма ліквідації йодної недостатності на 2002-2005 роки, згідно з якою були розроблені локальні регіональні програми з подолання йододефіциту, зокрема на заході країни, значно збільшилася насиченість ринку йодовмісними продуктами та препаратами і збільшилася частка осіб, які свідомо споживали їх з профілактичною метою. Інформованість населення та державне сприяння в розробці програм профілактичних заходів дозволили скоротити чисельність випадків патології щитоподібної залози, що, в свою чергу, має значний економічний ефект у вигляді зменшення затрат на діагностику, лікування та диспансерне спостереження за особами з тиреоїдною патологією.

При порівнянні частоти тиреоїдної патології у населення України за даними офіційної статистики, за останні 5 років спостерігається значна позитивна динаміка. Так, у 2002 році поширеність дифузного нетоксичного зоба 1-го ст. у дорослого населення складала 1 153 398 осіб, а через 5 років частота випадків зоба 1-го ст. становила 1 058 900 (зменшилася на 20%). Серед дітей спостерігається така ж тенденція : у 2002 році поширеність дифузного зоба 1-го ст. складала 482 182 тис., 2-3-го ст. – 37 441 тис., а у 2007 році частота випадків зоба 1-го ст. зменшилася на 27% (351 259 тис.), 2-3-го ст. – на 44% (20 807 тис.). Зменшилася і захворюваність на дифузний зоб за останні 5 років: від 216 875 дорослих осіб з 1-им ст. зоба до 155 200 (на 28,4 %), від 34 894 осіб з 2-3-м ст. зоба до 24 131 (на 29 %). Серед дітей зниження числа захворілих відбулося не менш значуще – від 98 847 дітей з початковими проявами зоба до 59 920 (на 39,4 %) та від 8 460 дітей з 2-3-м ст. зоба до 3 390 (на 59,3 %).). Відповідні дані в розрахунку на 100 тисяч дитячого населення за останні 3 роки порівняно з 2002 роком до розпочатку профілактичної роботи наведені в таблиці.




Поширеність і захворюваність на дифузний та вузловий зоб у дітей на 100 тис. дитячого населення віком 0-14 років

зоб 1-го ступеня

зоб 2-го ступеня

вузловий зоб

рік

поши-реність

захворю-ваність

поши-реність

захворю-ваність

поши-реність

захворю-ваність

2002

6065,2

1243,3

470,9

106,4

19,0

5,8

2007

5316,9

906,9

314,9

51,3

12,2

4,1

2008

5002,9

856,0

441,0

54,7

10,3

3,3

2009

4725,0

846,0

436,0

44,7

11,2

4,1

Враховуючи вищенаведені дані, можна оцінити, що усунення проблеми призначення фармакологічних препаратів для профілактики і лікування на період до 6 місяців при середній їх вартості 25 грн на місяць у 148 тисяч дітей (зменшення кількості випадків зоба) надає 22 млн 200 тисяч економії. За рахунок зменшення кількості випадків зоба на 95 тисяч у дорослих економія складає 14 250 000 грн. Усунення необхідності ультразвукового обстеження до призначення лікування і в кінці лікування, у дітей та дорослих (243 тис. осіб), виходячи з вартості 20 грн за одне дослідження, становить

9 720 000 грн. Зменшення втрати робочого часу у 243 тис. осіб, при втраті 2 днів за весь період лікування, виходячи з середнього рівня зарплати по країні у 2007 році 1353 грн., дає 243 000 х 2 х 45 = 21 870 000

Така позитивна тенденція по зниженню захворювань спостерігалася і у 2008 році: Загальна захворюваність на зоб 1 ст. становила 1 016 607, дітей - зоб 1ст. 325 248 тис. зоб – 2 -3 ст.18 719, вузловий зоб 218, відносні показники поліпшилися майже в тій же мірі, що й абсолютні. Тому економічний ефект тільки за вказаними розрахунками за 2008 рік складає не менше 68 млн грн.

Загалом тільки за 2 роки економічний ефект складає біля 135 млн. грн.

Позитивним є і те , що створені авторами препарати продаються більш ніж в 10 країн світу.

Дослідження, проведені авторами розробки, вказують на позитивний ефект ліквідації або зменшення йододефіциту на перебіг вагітності, покращення здоров’я вагітних, зменшення передчасних пологів та викиднів, зменшення патології та вад розвитку у новонароджених. На жаль, відсутність офіційної статистики не дає можливості провести розрахунки по цьому розділу.

Дотримуючись розрахунків, наведених вище і використаних в інших країнах, можна також констатувати, що, вже цих початкових заходів було достатньо, аби скоротити втрату інтелектуального потенціалу населення. Якщо захворюваність на тиреоїдну патологію зменшилася приблизно на 25% за 5 років, то можна припустити, що дітей із зниженим інтелектом народилося на 42 840 осіб менше, при цьому втрата показників IQ знизилася на 577 540 одиниць. Це - значний суспільний та економічний результат, який свідчить про високу ефективність профілактичних заходів та можливість підвищення в якісному та кількісному вираженні рівня життя в Україні.

Інформованість населення та державне сприяння в розробці програм профілактичних заходів дозволили скоротити чисельність випадків патології щитоподібної залози, що, в свою чергу, має значний економічний ефект у вигляді зменшення затрат на діагностику, лікування та диспансерне спостереження за особами з тиреоїдною патологією.

Висновок

Головним підсумком роботи є те, що авторами детально вивчене йодне забезпечення різних верств населення України, показані негативні наслідки дефіциту йоду для здоров’я, розроблені та запроваджені заходи для ліквідації йодозалежних захворювань, поліпшення інтелекту нації. Для вирішення поставлених завдань були прочитані сотні лекцій для лікарів, вчителів, місцевих адміністрацій, населення, залучені державні та обласні адміністрації, розроблені та прийняті Державні та реґіональні програми. Завдяки їх виконанню вдалося суттєво збільшити споживання населенням йодованої солі (з 5 до 30 %) і препаратів, що містять йод. Крім того, автори розробили і впровадили власні препарати для групової профілактики йодозалежних захворювань, які знайшли використання не тільки в Україні, але і в близькому і далекому зарубіжжі. Наслідком виконаної авторами роботи є поліпшення йодної забезпеченості населення і, за офіційними даними, суттєве зниження кількості захворювань щитоподібної залози, що, навіть тільки за рахунок цього показника, має значний соціально-економічний ефект.

На підставі проведених досліджень отримано більше 40 патентів та авторських свідоцтв, розроблені, затверджені в установленому порядку і видані: методичні рекомендації; Інструкція з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах та відомчі інструкції; розроблені Технічні умови (ТУ) на хлібобулочні, кондитерські вироби та дієтичні добавки. За темою опубліковано більше 300 друкованих робіт, в тому числі: 6 монографій, захищено 4 докторські та 9 кандидатських дисертацій.



Кравченко Віктор Іванович, д.мед.н., професор



Корзун Віталій Наумович, д.мед.н., професор



Боцюрко Володимир Іванович, д.мед.н., професор



Ярощук Анатолій Петрович, директор науково-виробничої компанії «Йодіс»



Мельніченко Василь Миколаєвич,

д.т.н., директор з наукової роботи науково-виробничої компанії «Йодіс»





Максін В.І.,

д.хім.н., проф.,



директор НДІ природничих і гуманітарних наук




Марков В.В. к.мед.н., ст.н.с., зав. відділу функціональної діагностики








База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка