Другорядні члени речення у двоскладному



Скачати 103.57 Kb.
Дата конвертації22.04.2017
Розмір103.57 Kb.

5.2.2. Другорядні члени

речення у двоскладному

й односкладному

реченні



Означення узгоджене й неузгоджене. Прикладка як різновид означення. Додаток. Типи обставин за значенням. Способи вираження означень, додатків, обставин. Порівняльний зворот.

Функції порівняльного звороту в реченні (обставина способу дії, присудок)


ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ


До другорядних членів речення належать додатки, означення, обставини: З глибин (обставина) віків (додаток) і гордо (обставина), й величаво (обставина) встає легендами (додаток) овіяне(означення) ім'я (Симоненко).
ДОДАТОК
Додатком називається другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання усіх відмінків, крім називного.

Додаток виражається тими ж частинами мови, що й підмет. Найчастіше :



-іменником: Прошкандибала осінь (по чому?) по стерні(Л. Костенко)

- займенниками (особовими, неозначеними, заперечними): Вони не знайшли (чого?) нічого(В.Терен); рідше:

- прикметником: Соломія зробила (кому?) хворому ложе (Коцюбинський).

- займенниками прикметникової форми: Хлопці вирішили чекати (кого?) своїх (Яновський).

- числівниками: Семеро (кого?) одного не ждуть (Народна творчість).

- частками: Категоричного «ні» від нього не почули.

- вигуками: А (чого?) "ура" не кричать (Гончар).

- неозначеною формою дієслова: Командир наказав бійцям (що?) зупинитись.



Примітка

Якщо збігаються особова і неозначена форми дієслова, то необхідно розрізняти, коли вони є дієслівним складеним присудком, а коли — присудком із додатком. У першому випадку обидві названі дії стосуються однієї особи: Друзі згодом перестали турбувати його (Г. Тютюнник), у другому — різних осіб: Командир наказав, бійці мали зупинитись.



Прямий додаток

- виражений знахідним відмінком без прийменника: Ради Тебе (що?) перли в душі сію (Симоненко).

- виражений формою родового відмінка, якщо він залежить від присудка із заперечною часткою не. (Порівняйте: Ти велике зло вчинив у ці хвилини. — Як не причиниш зла, то прийме (Бог) із твоїх плодів офіру (П. Тимочко)

- виражений формою родового відмінка, якщо означає частину від цілого: Харитя налила в горщик (чого?) води (Коцюбинський).


ОЗНАЧЕННЯ
Означенням називається другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? скільки? (у всіх їхніх відмінкових формах): Допоможу (чиїй?) маминій (якій?) старій тітці (Ю. Логвин).
Означення бувають: узгоджені, неузгоджені, прикладки.
Узгодженим називається означення, виражене словом, що має такий самий рід (в однині), число та відмінок, що й означуване слово:
Нам жорна ті (Зн. в.) із кам'яного віку (Р. в.) на танках варвари з Європи привезли (Симоненко).
Узгоджені означення виражаються

-прикметниками,

-займенниками прикметникової форми (як у наведеному прикладі),

-порядковими числівниками,Вже третій день тривали лови (Франко).

- дієприкметниками: Біліють смолоскипи грайливо пофарбованих ялин (Симоненко).
У ролі поширених узгоджених означень виступають дієприкметникові звороти:

Коник (який?), запряжений у лінійку, тюпав собі потиху (Г.Тютюнник).


Неузгоджені означення виражаються формами різних частин мови, які вказують на ознаку або належність предмета:

- іменниками в непрямих відмінках із прикметником або без нього:

Година (яка?) для праці настала (Леся Українка).

Поволеньки голос (чий?) оповідача тихішає (Остап Вишня).

- займенниками його, її, їх (родовий відмінок від особових він, вона, вони у значенні присвійного): Сили (чиї?) його були вичерпані (Франко).

- прислівниками: Зійшов над хатою місяць (який?) уповні (Марко Вовчок).

- неозначеною формою дієслова: Спочатку у мене була думка (яка?) відмовитись(Довженко).

- словосполученням: Карета (яка?) швидкої допомоги забрала її в лікарню (Копиленко): Ми звернули увагу на хлопчика (якого?) років десяти.


Як і узгоджені, неузгоджені означення можуть бути поширеними залежними від них другорядними членами:

Чимчикує жартун Хома Хаєцький (який?) з пишними лукавими вусами (Гончар).


Прикладкою називається означення, виражене іменником у тому ж відмінку, що й означуване слово:

Всіх владарка-ніч покорила (Леся Українка).


Прикладки вказують на:

-емоційне сприймання предмета: Гульвіса-вітер пригинав вигорілий полин. Зима морозцем дмухнула (Глібов).

професію: Лекцію читав відомий учений-орнітолог;

національність: Перекладач-грузин чудово володіє українською та ін.


Одиничні прикладки-загальні назви узгоджуються з пояснюваним словом у відмінку.
У сполученні двох іменників — загальної і власної назви — прикладкою може бути кожен із них. Порівняйте:

На нараді виступив інженер Іванчук (котрий саме інженер?) і Про батька розповів молодший Іванчук, інженер (який працює інженером).


Прикладки-власні назви узгоджуються з пояснюваним словом не завжди. Наприклад:

Я хочу на озеро (яке?) Світязь (Л. Костенко).

Але: На заводі "Оріон"(який?) виготовляють різні електроприлади.
Правила написання прикладок:

- якщо прикладка і пояснюване слово є загальними назвами, між ними ставиться дефіс (лікар-терапевт, студент-першокурсник);

- дефіс ставиться, якщо загальна назва стоїть після власної (Дніпро-ріка, Сапун-гора);

- прикладки-власні назви книжок, журналів, газет, підприємств, кораблів тощо пишуться з великої літери і беруться в лапки: Флагманом Військово-морського флоту України є корабель "Сагайдачний" .


Прикладки, як і звичайні означення, можуть бути поширеними:

Перемогла команда "Динамо-2" — молода зміна прославлених майстрів.

Пісню виконав Михайло Боєчко — п'ятикурсник педагогічного університету.
ОБСТАВИНА
Обставиною називається другорядний член речення, який пояснює слово зі значенням дії чи ознаки, виражає характеристику дії, стану чи ознаки, ступінь їхнього виявлення, умови, за яких відбувається дія.
Види обставин розрізняють за їхніми значеннями на основі питань, на які вони відповідають:

де? куди? звідки? — обставини місця: Додому я прийшов пізно (Стельмах). Ми в юності ранній блукали світами (П. Тимочко).

коли? відколи? доки? — обставини часу: А йому ж уставати рано (В. Чухліб). І з того часу наш ворог приймаком в чужинця жив (Олександр Олесь).

для чого? з якою метою? — обставини мети: Та бичка ми для потіхи добули з цієї стріхи (Олександр Олесь). Бурлаки звернули в яр на відпочинок (І. Нечуй-Левицький).

чому? з якої причини? — обставини причини: Маковейчик мало не крикнув з несподіванки (Гончар). Гнат зрадів, побачивши Настю та сина (Коцюбинський).

за якої умови? — обставини умови: Лежачи й сокира іржавіє (Народна творчість). Отак жив Чіпка, виростав у голоді та в холоді (Панас Мирний).

незважаючи на що? — обставини допуску: Було, незважаючи на таку рань, душно (Коцюбинський). Усупереч хворобі хлопець продовжував навчання.

як? яким способом? — обставини способу дії: Маю я святе синівське право з матір'ю побуть на самоті (Симоненко). Полудень люто шолом пропіка (В. Олійник).

наскільки? у якій мірі? — обставини міри і ступеня: І на тім рушникові оживе все знайоме до болю. (Малишко). Ти аж надто вже стомилась (Шевченко).
Обставини виражаються:

- прислівниками: Додолу падатиму рясною росою (Шевченко). Спросоння він голосно закричав (І. Нечуй-Левицький).

- іменником (із прийменником або, рідше, без нього): Шумить весна у силі й світі (Рильський). Душа сполохана тремтить листком берези (Олександр Олесь).

- дієприслівником, дієприслівниковим зворотом: У казані дозріває, булькочучи, каша (Малишко). Важко дихаючи, працювали бійці (Гончар).

- неозначеною формою дієслова: Люди сходяться до приймачів новини послухати. (Рильський). Павло пішов до машини знімати акумулятор (Г. Тютюнник).

словосполученням: Другого дня був бій (Скляренко). Стоять жінки у три ряди (Малишко).


Як і інші члени речення, обставини можуть бути виражені фразеологізмами:

Мандрівники вимокли (наскільки?) до нитки; Жив собі (як?) як вареник у маслі. (Збанацький).


Окремим видом обставини є порівняльний зворот — частина простого речення, що містить у собі порівняння і зв'язується з пояснюваним словом порівняльними сполучниками як, мов, немов, неначе, мовби:

А вдома чекає відпочинок і сон, короткий (наскільки?), як літня ніч (Коцюбинський).

Пасма вулиць сплетені (як?), мов нерви (Б.-І. Антонич).
Порівняльний зворот від решти речення відокремлюється комою або (у середині речення) двома комами (порівняйте: Сплетені, мов нерви, пасма вулиць) – Борошно, мов біла кров, лилось (Симоненко).
Примітка

Порівняльний зворот може також виконувати роль означення: Пущу над сонцем хмару, (яку?) як брову (Тичина). та іменної частини складеного присудка: Хлопець був наче молодий дубок.



В останньому випадку кома перед сполучником не ставиться.

Якщо перед порівняльним сполучником стоять слова зовсім, майже, то порівняльний зворот комою не відокремлюється: День був майже як влітку теплий.



Не виділяється і зворот, що став фразеологізмом: Товариства виникали по селах як гриби після дощу (В. Минко).

Тренувальні вправи

1. Обставина причини є в реченні:

А Брат навчився керувати автомобілем.

Б Читаючи підручник, робіть нотатки.

В Шляхи засипаючи, завиває лютнева хуртовина.

Г Поранений солдат побілів від болю.

Д Мандрівники були вже дуже далеко від домівки.

2. Обставина причини є в реченні:

А За Сулою, десь далеко-далеко, спалахували зірниці.

Б Не від їжі ростуть діти, а від радості.

В Маленьку хату обступили кругом високі ясени.

Г Білі водяні лілеї гойдались на темній воді.

Д О степе, на теплій долоні зрости б і мені колоском!

3. Обставина причини є в реченні:

А Душі найкращі поривання несем, як сповідь, матерям.

Б Люблю дивитися на воду.

В Я відчуваю рівний пульс народу.

Г То вічність узяла мене у свідки - усе запам'ятати на віку.

Д Овідій прокинувся від крику.



4. Позначте речення, у якому другорядним членом виступає обставина способу дії:
А Заходить до хати зоря-зоряниця, і гомін стихає кругом.

Б Ходить вітер яром та горою, плачуть трави, тужать під косою.

В Прісною прохолодою повіяло з лісу.

Г За півкілометра річка розпливалася великим плесом трохи меншого, широкого й


чистого ставу.

5. Позначте речення, у якому перед як потрібно поставити кому (розділові знаки пропущено):

А Сосюра як справжній лірик різноманітний у своїх переживаннях.

Б Діти як квіти поливай то ростимуть.

В Весь світ знає Довженка як великого кінорежисера.

Г Палаючий Будапешт був перед нами як на долоні.

Д Уночі хоч як тріщить а вдень проти сонечка плющить.



6. Позначте речення, у якому перед словом як ставиться кома:
А Мелашка була потрібна в господі (?) як робітниця.

Б Дівчина сяяла (?) як кущ калини.

В Усі дівчата (?) як дівчата.

Г Промені (?) як вії сонячних очей.



7. Кому треба поставити в реченнях:

А Пасма вулиць сплетені мов нерви (Б.-І. Антонич).

Б Живу мов вареник у сметані.

В Хлопець був наче молодий дубок.

Г Біль у душу закрадається як вуж (за В.Симоненком).

Д День був майже як улітку теплий.

8. Тире необхідно поставити в реченнях:

А Житнє поле що безкрає море.

Б Ніч прекрасна. Море тихе і спокійне.

В Мій рідний дім душі свята основа (А.Семенюк).

Г Червоне то любов… (Д.Павличко).

Д Я син свого часу (О.Довженко).

9. Дефіс між прикладкою та означуваним словом ставиться в реченнях:

А Сплять ще велетні гори під чорними буками (І.Франко)

Б Мати Україна в серці кожного із нас.

В Дунай ріка зустріла нас привітно.

Г Заросли травою стежки доріжки до мого дитинства.

Д Леся Українка підтримувала дружні стосунки з композитором Миколою Лисенком.
10.Простими є речення:

А Було, незважаючи на травень, тепло, як улітку (М.Коцюбинський).

Б Читаю по-італьянски багато, а говорю мало… (Леся Українка).

В Земля не може жити без сонця, а людина – без щастя (М.Стельмах).

Г … І кудись котилась трав навала, і сміялась осінь за вікном (В.Сосюра).

Д Зійшла перша вечірня зірка, а за нею друга (О.Іваненко).

( 11-14). Яким членом речення виступають підкреслені слова та словосполученнях?

11.Три тополі в орнім полі посадили школярі (А.Малишко)

12.Геометрія була ахіллесовою п’ятою в його знаннях.

13.Теплим вересневим ранком діти йдуть до школи.

14. Зустріну ранок в росяних полях.




  1. Ми приходим у світ для любові (Г.Чубач).

Установити відповідність між словами та граматичними категоріями:

  1. ми А обставина місця

  2. приходим Б присудок

  3. у світ В підмет

  4. для любові Г обставина мети




  1. Установити відповідність між граматичними категоріями та визначеннями:

  1. Прикладка

  2. Означення

  3. Обставина

  4. Присудок




А Указує на ознаку предмета й відповідає на питання який?

Б Указуючи на ознаку предмета, дає йому другу назву, виражається іменником і відповідає на питання який?

В Виражає дію, стан або змінну ознаку діяча, і відповідає на питання що робить предмет? що з ним робиться? який він є? що він таке? хто він такий?

Г Виражає обставини дії, стану чи ознаки й відповідає на питання як? де? коли? чому?


17. Установити відповідність між граматичними категоріями та частинами визначень:

1. прямий додаток А Відповідає на питання непрямих відмінків.

2. непрямий додаток Б Виражений неозначеною формою дієслова.

3. інфінітивний додаток В Залежить від перехідного дієслова.

4. додаток Г Не залежить від перехідного дієслова.



18. Прикладки слід писати в лапках у всіх словосполученнях рядка

А озеро Світязь, цукерки Ведмедик, село Веселе


Б квітка тюльпан, напій Фанта, пес Пірат
В місто Прилуки, фірма Оріон, роман Московіада
Г готель Харків, печиво Сюрприз, комедія Мина Мазайло
Д фільм Сяяння, дівчина Марійка, холодильник Норд






База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка