Дотримання прав дитини у приймальниках-розподільниках Органів внутрішніх справ України Доповідь за результатами моніторингу



Сторінка1/19
Дата конвертації24.03.2017
Розмір3.06 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19


Коаліція громадських організацій «Права дитини в Україні»

Управління кримінальної міліції у справах дітей Міністерства внутрішніх справ



за фінансової підтримки

Міжнародного фонду «Відродження»,

Міжнародної організації «Save the Children International»


ДОТРИМАННЯ ПРАВ ДИТИНИ

У приймальниках-розподільниках Органів внутрішніх справ України

Доповідь за результатами моніторингу

(Робочий варіант)

Київ, 2013 р.

Редактор-укладач: Буров С.Ю.

Упорядник: Ясеновська М.Е.

Редакційна колегія: Алєксєєнко М.К., Буров С.Ю., Москаленко О.О., Павлова Є.Б., Ясеновська М.Е.


Моніторинг був здійснений в рамках проекту «Моніторинг дотримання прав дитини в діяльності приймальників-розподільників для дітей системи органів внутрішніх справ України».

Проект впроваджується Коаліцією «Права дитини в Україні» за підтримки Програми Верховенство права Міжнародного фонду “Відродження” та Міжнародної організації Save the Children.

Метою проекту є гарантування дотримання прав дитини в приймальниках-розподільниках для дітей системи органів внутрішніх справ України та вивчення можливості реформування закладів з метою забезпечення прав дитини, яка перебуває в ситуації конфлікту з законом.
Коаліцію «Права дитини в Україні» складають 12 організацій:

  1. Всеукраїнська громадська організація «Жіночий консорціум України»

  2. Всеукраїнська Фундація «Захист Прав Дітей»

  3. Міська молодіжна громадська організація “М’АРТ” (Молодіжна АльтеРнаТива)
    м. Чернігова

  4. Харківський інститут соціальних досліджень

  5. Харківська обласна фундація «Громадська Альтернатива»

  6. Правозахисний центр «Поступ»(м. Луганськ)

  7. Дитяча екологічна громадська організація «Флора» (м. Кіровоград)

  8. Асоціація молодих професіоналів «Клас» (м. Харків)

  9. Міжнародна благодійна організація "Партнерство "Кожній дитині"

  10. Благодійний фонд «Рокада»

  11. Сумська обласна молодіжна «Ґендерна агенція консультацій та інформації»

  12. Представництва міжнародної організації ХІАС

Також у моніторингу брали участь:



    • Стефанія Тимків та Максим Сукач, РБФ «Резонанс»

    • Дар’я Свірідова та Валентина Потапова, Центр громадянської просвіти «Альменда»

    • Альона Ігнат’єва, Донецький правозахисний центр

    • Максим Абрамовський, волонтер

    • Андрій Зубарєв, ГО «Ротаракт Клуб «Ялта»

    • Регіна Гусак, ММГО « Жменя»

    • Євгенія Сльоза, волонтерка



ЗМІСТ

СЛОВА ПОДЯКИ

4

Передмова

5

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

7

МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

15

стандарти у сфері прав людини, яким мають відповідати такі заклади як приймальники-розподільники органів внутрішніх справ україни, та відповідність законодавсТва україни цим стандартам

17

І. Умови та практика ресоціалізації дітей, які перебувають у приймальниках-розподільниках

20

Приватність

20

Освіта

43

Соціалізація

48

ІІ. Приймальники-розподільники в системі роботи з дітьми в Україні: рівень адаптованості приймальників-розподільників для їх перекваліфікації у тимчасові пункти утримання дітей різних категорій (у тому числі утримуваних під вартою в якості запобіжного заходу)

62

Наявність і підготовка персоналу

62

Наявність і облаштування окремих приміщень для різних категорій утримуваних

71

Умови для тривалого перебування

79

ІІІ. Поводження з боку працівників закладів та реагування на прояви жорстокого поводження між утримуваними дітьми




Режимні умови

86

Характер поводження з боку працівників приймальників-розподільників

99

Реагування на прояви жорстокого поводження між утримуваними дітьми та у випадках, коли є підозра у застосуванні насильства з боку персоналу

103

ІV. Підстави для обмеження свободи

111

Регламенти

111

Участь інших державних органів

116

V. Контакти із зовнішнім світом

117

Зв’язок із сім’єю

117

Умови розташування закладу та засоби комунікації з оточенням




VI. Доступ до правового захисту та до інформації про процедури і правила

130

Доступ до правового захисту

130

Доступ до інформації про процедури і правила

136

Загальні умови утримання

143

Побутові умови

143

Санітарно-гігієнічні умови




Харчування

149

Медичне обслуговування

151

Додатки

157

Рішення Європейського суду у справі «Ічин та інші проти України»

157

Перелік використаних міжнародних документів

166



Передмова

Коаліція громадських організацій «Права дитини в Україні»1 – нове об’єднання, яке виникло з ініціативи громадських організацій, які брали участь у написанні Альтернативної доповіді «Про впровадження Конвенції ООН про права дитини»2 у 2008 році. І моніторинг «Дотримання прав дитини в приймальниках розподільниках для дітей органів внутрішніх справ» є першим спільним моніторингом дотримання прав окремої групи дітей. Тому цю першу роботу сміливо можна назвати експериментом. Експериментом, в рамках якого було зроблено спробу поєднати різний досвід організацій – членів Коаліції, різні підходи для досягнення єдиної мети Коаліції – впровадження Конвенції ООН про права дитини.

Права дитини, яка перебуває в контакті із законом, – досить складна тема. І погляди на виховання дитини, яка скоїла злочин або залишила батьківську домівку і жила якийсь час на вулиці, різні. А зважаючи на те, як повільно просуваються реформи у сфері ювенальної юстиції, можна зробити висновки, що сформувати в суспільстві єдиний погляд на цю проблему неможливо. Хоча й важливо цього прагнути, принаймні в питаннях, що вважати порушенням прав дитини і яку систему допомоги можна вважати дружньою.

Під час проведення моніторингу Коаліція змогла оцінити лише одну складову системи організації роботи з дітьми, які перебувають у контакті із законом (з дітьми, які скоїли правопорушення, та з тими, що перебувають у розшуку і стосовно яких завданням міліції є повернення їх до їхніх законних представників), – дотримання прав дитини в приймальниках-розподільниках для дітей (далі – ПРД), зокрема права на приватність, освіту, медичну допомогу, захист від насильства, правову допомогу, на гідні умови життя тощо.

Сформувати оцінку нам допомагали думки дітей, із якими мали можливість поспілкуватися члени моніторингових груп; персоналу – як адміністрації закладів, так і різних працівників, від прибиральників до вихователів; досвід членів моніторингових груп, зокрема знайомство з особливостями функціонування різних закладів для дітей як в Україні, так і в інших країнах. Загалом моніторингові групи відвідали 9 приймальників-розподільників, поспілкувалися з п’ятьма дітьми (це всі діти, які були присутні під час візитів), провели інтерв’ю з 35 працівниками приймальників-розподільників.

Висловлюємо свою подяку працівникам приймальників-розподільників, які намагалися дати повні відповіді на запитання, а також щиро ділилися своїм досвідом. Особливу ж – тим людям, які працюють за покликом душі, до яких діти пишуть листи, покидаючи приймальник-розподільник.

Разом з тим, основною рекомендацією Коаліції є ліквідація цих закладів і створення на їхній базі нових установ, які виконуватимуть нові функції, забезпечуватимуть нові підходи у процесі виховання дитини. Незважаючи на основну рекомендацію, у цьому виданні розкрито всі досліджені в ході моніторингу проблеми у дотриманні прав дитини, які існують сьогодні в приймальниках-розподільниках. Перш за все це зроблено тому, що серед них є проблеми, які характерні для більшості закритих державних установ. По-друге, вважаємо, що викладений опис проблем може стати лінійкою для запровадження нових стандартів в ході утворення нових закладів. По-третє, більшість розглянутих проблем відображають загальний стан упровадження ювенальної юстиції і підхід до дітей, які скоїли злочин. Тому результати моніторингу можуть доповнити наявні оцінки загальної системи для узагальнення результатів упровадження Концепції розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні3, схвалену Указом Президента України від 24 травня 2011 року № 597/2011, її програм і подальшого запровадження ювенальної юстиції в нашій країні.

Сподіваємося, що пропоноване видання буде цікавим для адміністрацій дитячих закладів, перевіряючих організацій, депутатів Верховної Ради та місцевих депутатів і державних службовців, які відповідальні за прийняття рішень, представників громадських організацій, що готові відвідувати подібні заклади – як для надання допомоги дітям, так і в ролі постійних моніторів. Також маємо надію, що це видання буде корисним для дітей, які перебувають у подібних закладах, та батьків або інших законних представників дітей, які мають доступ до цих закладів і разом з дітьми найоб’єктивніше оцінюють послуги дитячих закладів. Адже насамперед ці заклади створені для дітей, і якщо дитина десь оступилася, основна їх місія – допомогти їй повернутися до нормального життя.

Коаліція «Права дитини в Україні» висловлює особливу подяку:

за ініціативу проведення моніторингу та підтримку у здійсненні його заходів Управлінню кримінальної міліції у справах дітей Міністерства внутрішніх справ України,

за фінансову підтримку:

Програмі Верховенство права Міжнародного фонду «Відродження» та Міжнародній організації «Save the Children International»

за підтримку та організацію місцевих візитів організаціям та волонтерам, які не є членами Коаліції:


    • Стефанія Тимків та Максим Сукач, РБФ «Резонанс»

    • Дар’я Свірідова та Валентина Потапова, Центр громадянської просвіти «Альменда»

    • Альона Ігнат’єва, Донецький правозахисний центр

    • Максим Абрамовський, волонтер

    • Андрій Зубарєв, ГО «Ротаракт Клуб «Ялта»

    • Регіна Гусак, ММГО « Жменя»

    • Євгенія Сльоза, волонтерка

за підтримку у проведенні і відкритість:

працівникам приймальників-розподільників для дітей та відділам кримінальної міліції у справах дітей,

за участь:

дітям, які були у приймальниках-розподільниках під час здійснення візитів.



ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1. Система функціонування приймальників-розподільників для дітей органів внутрішніх справ України, що була створена ще за радянських часів, не відповідає стандартам прав людини/дитини. Це визнають не тільки недержавні організації, а й міліція. Передусім чітко не визначено статус таких закладів.

Зокрема, у справі «Ічин та інші проти України»4 на це звертає увагу Європейський суд з прав людини: «[…] Суд не вважає, і це не заперечується Урядом, що утримання у приймальниках-розподільниках для неповнолітніх саме по собі є «здійсненням наглядових заходів виховного характеру». Як видно з положень національного законодавства, така установа призначена для тимчасової ізоляції різних категорій неповнолітніх, включно з тими, хто скоїв злочин. У положеннях про приймальники-розподільники для неповнолітніх не зазначено з достатньою чіткістю, які саме виховні заходи проводяться в таких установах, а передбачена профілактична і виховна робота зводиться лише до слідчих заходів зі збирання інформації про можливу причетність неповнолітніх до злочинної діяльності».

Дослідження в рамках моніторингу практики функціонування приймальників-розподільників дає підстави для серйозних сумнівів щодо чіткого розуміння цілей розміщення у них різних категорій дітей, які в багатьох випадках не мають конфлікту із законом. Доцільність «ізолювання» у багатьох випадках не піддається правовому обґрунтуванню, і воно може бути порушенням особистої свободи. Водночас, для цілей, пов’язаних зі здійсненням наглядових заходів виховного характеру, важко знайти обґрунтування з огляду на відсутність достатньої чіткості у визначенні того, які саме виховні заходи мають застосовуватись у такій установі. Це підтверджує й практика функціонування приймальників-розподільників, про що свідчать результати моніторингу.



Приймальники-розподільники у тому вигляді, як вони існують сьогодні, мають бути ліквідовані (кардинально реформовані).

Можливі різні варіанти реформування цих закладів. На думку Коаліції «Права дитини в Україні», найефективнішим буде трансформація їх у центри ресоціалізації для дітей, які порушили закон, напрямок та специфіка діяльності яких (наприклад, центри пробації) визначатимуться на рівні місцевих громад.

Змін потребує вся система роботи з дитиною у конфлікті із законом. Самими лиш змінами у функціонуванні приймальників-розподільників тут обмежитися не можна. Необхідно виробити нову концепцію такої роботи, яка була б затверджена на державному рівні та об’єднувала б роботу соціальних служб для дітей, міліцейських підрозділів, освіти й суду із чітко визначеними для всіх повноваженнями та сферами відповідальності. При цьому важливо організувати безперервну виховну роботу з кожною дитиною відповідно до розробленого індивідуального плану та мінімізувати число випадків обмеження волі дитини незалежно від типу закладу, де це може відбуватися. Відповідно, школи соціальної реабілітації, до яких у більшості випадків направляються діти, котрі перебувають у приймальниках-розподільниках, також мають бути реформовані, з огляду на ті самі проблеми. Проблеми дотримання прав людини у закладах цих двох типів досить схожі.

Щодо дітей, які перебувають у приймальниках-розподільниках згідно з Угодою про співробітництво держав – учасниць Співдружності незалежних держав з питань повернення неповнолітніх у держави їх постійного проживання, то, на думку Коаліції «Права дитини в Україні», такі діти не можуть перебувати у приймальниках-розподільниках. Сприяння перегляду цієї Угоди є сьогодні одним із стратегічних напрямків у діяльності Коаліції.

Доки існуватимуть приймальники-розподільники і доки відбуватиметься процес реформування, особливої уваги потребують питання дотримання прав тих дітей, які певний час іще будуть утримуватись у цих закладах.

  1. Викликає занепокоєння відсутність окремих правил щодо режиму, побуту та виховання для різних категорій дітей, які потрапляють до приймальників-розподільників. Зокрема для дітей, що утримуються у приймальниках-розподільниках через наявність проблем із законом, і дітей, які перебувають у цих закладах, оскільки перебувають у розшуку або перенаправляються до країн їх проживання за «Кишинівською угодою».

Має існувати диференціація у правилах та підходах до режиму, побуту і виховання в роботі з дітьми, які потрапляють до місць тимчасового перебування закритого типу, якими фактично є приймальники-розподільники.

  1. Проблемою є недотримання стандартів прав людини під час виконання процесуальних дій. Так, опитування дітей слідчими у більшості випадків здійснюється сам-на-сам за відсутності законного представника дитини або адвоката. В окремих приймальниках-розподільниках здійснюється дактилоскопіювання.

Необхідно відмовитись від практики опитування дітей за відсутності законного представника, дотримуватись процесуальних гарантій щодо наявності захисника. Практика дактилоскопіювання на базі приймальників-розподільників має бути припинена.

  1. Занепокоєння викликає брак у закладах особистого простору для дитини та вільного часу, що може проводитись на власний розсуд. У більшості приймальників-розподільників дитина не має особистих речей, що за їх наявності зберігаються у недоступному для неї місці. Час, що є за розкладом вільним, дитина не має можливості використовувати на свій розсуд – лежати, доглядати за квітами, обирати ігри за власним бажанням тощо.

У спальній кімнаті зазвичай розташовано чотири і більше ліжок. Спальні замикаються ззовні й у більшості закладів мають дверцята з ґратами. Шаф, тумбочок біля ліжок немає або вони не використовуються для зберігання особистих речей. Ці кімнати доступні дитині для відпочинку лише в нічний час. Усі інші кімнати для відпочинку, ігор та занять є спільними для всіх і не передбачають особистих індивідуальних куточків.

З огляду на те, що термін перебування дитини у приймальниках-розподільниках є досить тривалим, такий стан речей не сприяє природному процесу виховання і значно обмежує свободу.



У закладі з тривалим перебуванням дитині мають бути забезпечені умови, максимально наближені до умов виховання у сім’ї.

Максимально, наскільки це можливо, має бути забезпечено територію, що є індивідуальною для дитини (на зразок особистої кімнати чи куточка в кімнаті). В межах цієї індивідуальної території дитині має бути забезпечено можливість зберігати власні особисті речі (одяг, зошити, предмети творчості, наприклад, альбоми для малювання, пластилін, глину і т.п., іграшки, фотографії, плакати тощо) та користуватися ними, обирати собі заняття, ігри та відпочивати на власний розсуд.

  1. Діти позбавлені власних речей. Така заборона діє майже у всіх закладах, і вона нічим не обґрунтована. Так, наприклад, у деяких закладах забороняють власний одяг, зокрема білизну. Разом з тим, переодягання «домашніх» дітей у білизну, що була в ужитку, в деяких випадках повністю суперечить нормам і традиціям родин, в яких виховувались ці діти. В усіх закладах заборонені мобільні телефони, годинники, прикраси. У більшості закладів заборонені будь-які власні речі – навіть книжки, фотографії рідних є предметами заборони. Існує практика, коли улюблену іграшку дають дитині лише з дозволу начальника і з огляду на її поведінку.

Окремим питанням є прикраси та ювелірні вироби, оскільки вони також належать до індивідуальних речей дитини, завдяки яким вона самовиражається. Заборона носити прикраси, зокрема сережки та інші предмети пірсингу, призводить до того, що після перебування у приймальнику-розподільнику дитина має заново робити проколювання.

Діти повинні мати право носити власний одяг, зберігати улюблені та важливі для них речі, зокрема фотокартки рідних, улюблені іграшки, книжки, мобільні телефони тощо.

Дітям має бути дозволено носити предмети, тривала відсутність яких спричиняє фізичні зміни на тілі (наприклад, сережки або предмети пірсінгу).

  1. Майже не існує організованого дозвілля. Діти нарікають на суттєво обмежений час прогулянок у зимовий період. Зазвичай вони майже цілий день дивляться телевізор. Як зазначено у доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини «Права дитини в закладах соціальної реабілітації в Україні: Спеціальна доповідь з питань реалізації національного превентивного механізму»5, діти під час опитувань говорять, що в приймальнику-розподільнику було нудно.

Не виключено, що така ситуація склалася внаслідок скорочення кількості дітей у приймальниках. Так, за словами персоналу в багатьох приймальниках-розподільниках раніше було багато волонтерів, які організовували різні тематичні гуртки для дітей, також працівники цих закладів разом з дітьми часто організовували концерти.

У приймальниках-розподільниках та подібних закладах має бути організоване дозвілля, де діти могли б виготовляти різні вироби власними руками, вчитися малювати, грати на музичних інструментах, брати участь у виставах, займатися спортом, причому має враховуватись потреба в індивідуальних заняттях.

  1. У приймальниках-розподільниках нерідко обмежується у нічний час доступ до кімнат особистої гігієни (туалет, душ), що, відповідно до стандартів прав людини, можна кваліфікувати як погані, такі, що принижують гідність, умови перебування. Так, уночі зі спальної кімнати до туалету дитина може потрапити лише викликавши чергового вихователя, а в окремих закладах взагалі існує практика, що не передбачає відвідування туалету вночі. Це заміщується можливістю справляти природні потреби з використанням спеціального посуду (наприклад, відерця).

Приміщення з кімнатами, де дитина проводить ніч, повинні передбачати вільний доступ до кімнат особистої гігієни та забезпечувати приватність під час їх відвідування.

  1. Надзвичайно часто проводяться обшуки у більшості закладів. Окрім регламентованого огляду при влаштуванні, що документується, обшуки та огляди, які документально не оформлюються, здійснюються перед сном, після зустрічі з близькими та в інших випадках.

Обшуки і особисті огляди мають бути раціонально обґрунтовані, проводитись лише у передбачених законодавством випадках та супроводжуватись документальним оформленням. Проведення подібних актів з власної ініціативи і без документального оформлення має бути суворо заборонене для персоналу закладу.

  1. Обов’язковий перегляд усієї кореспонденції та фактична неможливість приватних телефонних розмов (дзвінки здійснюються лише з дозволу персоналу та в його присутності) значно обмежують доступ до правової допомоги та можливість оскаржити дії персоналу закладу, поскаржитися батькам, іншим дорослим, друзям, у відповідні державні органи, зокрема в прокуратуру.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка