Дослідження структури дистанційних курсів



Скачати 81.51 Kb.
Дата конвертації16.04.2017
Розмір81.51 Kb.

Дослідження структури дистанційних курсів

Гороховський О.І., доцент кафедри ОТ, ВНТУ

Трояновська Т.І., студентка ВНТУ

Вінницький національний технічний університет

Аннотация


Целью даного доклада является анализ разработки структуры дистанционного курса, определение его понятия, характеристик, целей и соответствующих им конкретных функций курса, а также его декомпозиция на структурные единицы.

Предложен свой вариант структурного оформления дистанционного курса с использованием средств мультимедиа, уже разработанных электронных учебников, способов тестирования. Предложена технология контроля учеников. Для студента разработана система дополнительных возможности при освоении курса, обширный доступ к файловой системе на сервере Системы Дистанционного Образования (СДО). Предусмотрено использование баз данных при работе с курсом.

Abstract

The purpose of the given report is the analysis of development of structure of a remote course, definition of its concept, characteristics, the purposes and the concrete functions of a course appropriate to them, and also its decomposition on structural units.

The variant of structural registration of a remote course with use of means the multimedia, already developed electronic textbooks, ways of testing is offered. The technology of the control of pupils is offered. For the student the system additional opportunities is developed at development of a course, extensive access to file system on a server of System of Remote Education (SRE). Use of databases is stipulated at work with a course.

1. Вступ

Всесвітня інформаційна система World Wide Web, створена в 1991 році Тімом Берненсом-Лі, яку ми звичайно називаємо Internet, призвела до справжньої революції в науці, культурі, на кінець – у всіх сферах людської діяльності, так чи інакше пов’язаних з інформацією[1]. Стратегія розвитку сучасних інформаційних технологій визначається напрямком “від інформації до знань”. Комп'ютерні програми та електронні дистанційні курси є носіями знань у тому сенсі, що вони включать не тільки інформацію в тій чи іншій формі, але й алгоритми перетворення інформації в корисні знання, що забезпечують досягнення визначених цілей.


2. Навчальні курси в дистанційному навчанні


На відміну від очного навчання, при використанні дистанційних технологій з'являється необхідність більш формалізованого підходу до побудови навчального плану і системи курсів. Це зв'язано і з більш чіткими вимогами до опису курсів, системи оцінки їх засвоєння, асинхронністю навчального процесу й особливостями взаємодії викладача і студента.  

Навчання з використанням будь-якої технології – пояснювально-ілюстративної чи мультимедійно-дистанційної, припускає, що викладач і студент певним чином взаємодіють, прагнучи досягнення якоїсь мети (часто, на жаль, кожний своєї).

У дистанційному навчанні, в силу специфіки учнів і їх мотиваційної системи, головним критерієм оцінки засвоєння курсу є не здатність студента відтворити лекційний текст. У Дистанційному Навчанні (ДО) головне – показати, як отримані знання можуть бути реалізовані на практиці.

Тому курси розробляються таким чином, щоб студент не стільки запам'ятав і відтворив інформацію, скільки зв'язав її з реальними життєвими і професійними ситуаціями. У ДО ставка робиться не на традиційний семестровий іспит, а на комбінацію видів навчальної діяльності прикладного характеру, що спонукують студента не вчити тексти, а творчо й активно засвоювати інформацію. У самому загальному вигляді вивчення дистанційного курсу являє собою інтенсивну і регулярну комбіновану роботу над запропонованими текстами, над рішенням задач, виконанням письмових робіт, участю у дискусіях, а також проходженні серії контрольних заходів.

У навчальному процесі традиційних форм начання обсяги і структура курсів визначені робочими навчальними, тематичними планами і навчальними програмами. В них вміщено відносно докладний опис матеріалу, відбиті структура і логіка вивчення курсу. Звичайно додається також розподіл навчального часу по формах занять (лекції, семінари і т.д.)

У дистанційному ж навчанні, природно, традиційна методико-технологічна структура курсу здобуває інший вигляд. У ДО основною змістовно-організаційною одиницею стає тема. Якщо в традиційних формах організації навчання тема – це частина змісту, то в ДО це і фрагмент змісту курсу, і аналог заняття. Причому це заняття, що поєднує кілька різнорідних видів навчальної діяльності: (навчання, спілкування, контроль, самостійний пошук додаткових знань).

З цієї причини навчальним планом ДО регламентується не кількість аудиторних годин, а кількість тем.

Необхідно відзначити, що навчальні дисципліни, вивчення яких триває більш одного семестру, повинні розбиватися на семестрові курси. Деякі курси вивчаються в інших режимах. Наприклад, замість рефератів студентам пропонуються комплекси практичних задач, замість дискусій - конкретні завдання.     


3. Дистанційний курс: поняття і структура


В ієрархії методичних матеріалів дистанційного навчання дистанційний курс по обсязі і по ступені відображення навчального матеріалу займає проміжне положення між курсовим описом і електронним підручником.

Дистанційний курс – це аналог учбово-методичного посібника для студентів, що навчаються по традиційної заочній і екстерновій формах. Використовуючи іншу аналогію, дистанційний курс можна назвати путівником по навчальній дисципліні з усіма властивими йому атрибутами.

Заняття – основна складова одиниця курсу. Весь необхідний теоретичний матеріал повинен бути розбитий на окремі заняття. Іноді має сенс розбити одну тему на кілька занять, для того щоб дати можливість студенту, одержуючи інформацію порціонно, встигати осмислювати пропонований матеріал.

Параграфи – це логічно зв'язані однією темою одиниці тексту заняття. При написанні тексту заняття ви можете розбити його на кілька параграфів так, що кожен параграф заняття буде являти собою окрему чітку порію інформації.

При проектуванні курсу в системі значна частина роботи приходиться на створення тестових питань. Вони використовуються для тренування (самоперевірки) і контрольних вправ. Тест-самоперевірка – це тест, обов'язково супроводжуваний внутрішнім зворотним зв'язком, тобто результати тестування повинні аналізуватися самим виконавцем. Контрольна вправа – це теж тест, але вже не супроводжуваний внутрішнім зворотним зв'язком.

Фактично дистанційний курс –   це розроблена з визначеним ступенем подробиць покрокова інструкція з освоєння курсу, досягненню цілей.

4. Структура дистанційного курсу


Отже, дистанційний курс являє собою особливим чином сконструйований веб-сайт, що складається з набору сторінок-розділів [2].  

Початкова сторінка (home page)

Тут представлена загальна інформація про процес навчання. З цієї ж сторінки здійснюються переходи в інші частини курсу і, зокрема, на сторінку підтримки. Це сторінка, що містить консультації з типових проблем технічного і технологічного характеру.



Введення в курс

Перед початком навчання студент повинен знати, яка мета даного курсу, його завдання. Тут повинна бути інформація про те, якої складності курс, на яких студентів розрахований (ступінь складності), початкові вимоги до студента перед вивченням матеріалу.


Технологія навчання


Технологія навчання являє собою обов’язковий матеріал курсу і містить:

  • лекційний матеріал,

  • лабораторні роботи,

  • семінарські роботи,

  • практичні роботи,

  • курсове проектування (якщо таке передбачене програмою),

  • система консультацій.

Всі дії студента Системи Дистанційної Освіти (СДО) фіксуються в базі даних “Навчання”. Запропонована база даних містить такі дані:

  • ПІБ студента,

  • кількість пропущених та відвіданих занять,

  • кількість отриманих консультацій,

  • стан курсового проектування.

Таким чином, викладач, звернувшись до б/д “Навчання” зможе, наприклад, вчасно попередити студента, що стан його курсового проектування не відповідає вимогам програми. Або нагадати про пропущене семінарське занняття, ін. Слідкуючи за виконанням студентом навчальної програми за допомогою автоматизованої системи, тобто, бази даних, викладач допускає студента до контрольних заходів.

В ідеалі, розробники планують замінити викладачів (або як їх ще називають, т’юторів) на інтелектуальні системи прийняття рішень.


Додаткові можливості


Додаткові можливості для студента можуть включати:

  • особистий календар-розклад (причому, його видно тільки окремому студенту на його власному сайті. Тут він може планувати заняття, робити помітки про поставлені цілі, ін.),

  • власний сайт студента (тут студенти можуть приймати пошту, яка пов’язана з СДО. Це зроблено для того, щоб його звичайна повсякденна електронна пошта не змішувалась з тією, що має відношення до навчання. Крім того, студенти можуть листуватися між собою в своєму “окремому просторі”),

  • можливість листування (в основному, через власний сайт студента),

  • спілкування зі своєю віртуальною групою, щоб виконувати разом групові роботи (іноді викладач пропонує віртуальній групі спільну роботу, для того щоб студенти відчули дух конкуренції. Як правило, такий вид робіт проходить on-line).

Файлова система на сервері СДО


Як правило, файлова система на сервері є дуже потужним осередком накопичення інформації. Вважається, що необхідними атрибутами є:

  • система допомоги аобо help (в загальному вигляді повинна включати загальні інструкції або FAQ, підказки по вмісту курсу, коментарі),

  • книгарню (тут знаходяться комп’ютерні електоронні підручники та навчальнв програми),

  • довідники (не зайвим було б включити довідники пропонованих дисциплін, ціни на навчання, електронні адреси викладачів, ступінь співробітництва з іншими СДО, систему “запитання-відповідь”),

  • глосарій (список термінів та їх розшифровка),

  • умовні позначення,

  • систему пошуку інформації (причому не тільки по вмісту курсу, а ще й організувати предметний покажчик),

  • блок оголошень,

  • використання закладок,

  • доступ до електронних журналів (інших електронних видань),

  • список рекомендованої літератури, що видана друкованим методом.

Організація доступу до файлової системина сервері СДО, до технології навчання, до додаткових можливостей, обмежений логіном та паролем. До кожного з ресурсів кожен учасник ДО [3] має свої правила доступу. Скажімо, до вищеперерахованих сервісів має доступ студент, а абітурієнт може тільки користуватися демо-версією курсу.

5. Технологія контролю


Студент, що відвідав всі лекції, виконав лабораторні роботи, відвідав усі практичні заняття, та має допустимий або завершений стан курсового проектування, допускається до різних видів контролю.

Класичним видом контролю є тестування (поточне, рубіжне, підсумкове, самоконтроль.) Самоконтоль передбачає наявність спеціально розроблених рограм або збірки відповідей на питання, що були пропущені чи мали неправильну відповідь.



Додатковими засобами спілкування та контрлю є:

  • контрольні роботи,

  • чати, форуми,

  • аудіо- та відеоконференції,

  • телефон,

  • голосова, електронна пошта,

  • е-симпозіуми, е-лекціїї.

В перспективі розробники мають на меті повністю автоматизувати технологію контролю, замінивши роботу викладачів на інтелектуальні тестуючі системи. Проте, т’ютори на залишаться без роботи – вони будуть забезпечувати технологію спілкування (чати, форуми, симпозіуми тощо).

Результати проходження усіх етапів контролю фіксуються у б/д “Тестування”, де зберігаються такі дані:



  • ПІБ студента,

  • оцінки за всі види тестування,

  • кількість неправильних відповідей,

  • кількість спроб для здачі теста на пизитивну оцінку,

  • оцінка за курсову роботу (якщо вона передбачена програмою).

6. Висновки

Структура дистанційного курсу повинна бути чітко сформована і продумана до етапу реалізації проекту. Найменші неясності, вирішені на етапі проектування, збережуть час та кошти для вдосконалення дистанційного курсу в цілому.



7. Список використаної літератури

[1] “Вавилинская библиотека” и реальности Дистанционного Обучения. Н.А.Кондратенко, В.А.Трухманов, ИОН – 2000, стр.177-179.



[2] Структура електронного підручника, О.І.Гороховський, Т.І.Трояновська, МС “Наука и предпринимательство”, Винница – Каменец-Подольский – 2003, стр.309-312.

[3] Електронний підручник, як елемент дистанційної освіти. О.І.Гороховський, Т.І.Трояновська,“Приборостроение 2003”, Винница-Кореиз – 2003, стр. 285-286.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка