Добірка психолого-педагогічних порад для батьків першокласників



Сторінка7/17
Дата конвертації25.11.2016
Розмір2.8 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   17

Типові помилки підготовки до школи


  • Навчання письма, лічби та читання через примус, за партами.

  • Робота тільки у двомірному просторі: у зошитах, посібниках, на аркушах паперу, в абетках, альбомах.

  • Часом програма формування навичок для першого класу «спускається» аж на навчання п’ятирічних дітей.

  • Захоплюючись тренуванням дрібної моторики, вихователі подекуди забувають про розвиток основних рухових здібностей.

  • Формуючи понятійне мислення, починають одразу з класифікації предметів та явищ, минаючи опис і порівняння, не приділяють уваги базовому процесу – перцепції, тобто сприйняттю якостей об’єктів.

  • Корекційний процес часом набуває характеру муштри, спостерігається наростаюче виснаження внутрішніх компенсаторних функціональних можливостей дитини.



Скільки разів на день обіймати дитину

Як зробити свою дитину щасливою? Як стати для свого малюка справжнім другом? Чи потрібні обійми малюкові і скільки разів на день обіймати дитину? Дуже часто мами і тата активно проявляють любов і ласку до дітей поки вони ще маленькі, а коли малюки стають дорослішими, батьки думають, що дітки вже не потребують обіймів і ніжності. Це абсолютно не так.

Всі без винятку батьки хочуть бути хорошими друзями для своїх дітей. Але таких результатів не так просто досягти - потрібно знати особливості виховання дитини. Тільки про одне найголовніше правило батьки з часом забувають - саме про прості обійми з дитиною. У якому б віці не знаходилася дитина, їй завжди будуть приємні обійми, поцілунки і ласка.
Один відомий доктор Вірджинія Сатир рекомендувала обіймати дитину кілька разів на день. У своїх твердженнях вона наполягала на тому, що кожному малюкові для виживання необхідно мінімум 4 обійми на день, а для того, щоб дитина добре себе почувала, її потрібно обіймати не менше 8 разів на день. Такі знаки прояви любові живлять емоційно зростаючий організм і допомагають йому розвиватися психічно.
Ніколи не потрібно відмовляти дітям у відповідях на питання "чому?", якими б вони дурними або незграбними для батьків не здавалися: "Чому корови не літають?", "Чому колеса у машини крутяться?" і навіть на такі як "Звідки беруться діти?". Обов´язково розмовляйте з дитиною, дивлячись їй в очі. Проявляйте до дитини доброту, терпіння, турботу. Візьміть за руку, сядьте навпочіпки і обійміть!

Спілкування дитини з дорослими - це головне джерело її психологічного розвитку і від того, яке це було спілкування, залежатиме майбутнє дитини. Якщо малюкові або більш дорослій дитині не вистачатиме ласки від її найближчих людей, вона може шукати її на стороні.


Всі батьки негативно ставляться до ранніх статевих зв´язків своїх дітей, навіть не подумавши про те, чому так відбувається. Але ж причини лежать на поверхні: наші дітки хочуть що б їх ЛЮБИЛИ!
Не рідкісні ситуації, коли діти недоотримують любові у одного з батьків: дівчатка страждають від неуваги до них батьків, а хлопчики - через те, що мама рідко їх цілує і пестить. Недолік батьківської любові підштовхує дітей до раннього статевого життя. Саме у віці статевого дозрівання відбувається формування самосвідомості і самовизначення особистості дитини. У цей час вони прагнуть задовольняти свої потреби в почуттях через музику або заняття сексом. Батькам важливо не упустити цей один з найголовніших моментів розвитку дитини, необхідно своєчасно розповісти дитині про те, що таке справжня любов і близькість.
Обов´язково розмовляйте з дитиною, пестіть її, обіймайте, цілуйте в будь-якому віці і так часто, як це можливо.

Ведемо дитину у перший клас. Поради психолога.

Підготовка до школи – процес і урочистий, і хвилюючий одночасно. І не тільки для малюка, який вже через місяць стане "дорослим" школярем, але і для його мами і тата. Часом більше самих першокласників хвилюються їхні батьки, які мучаться думкою, чи готовий їх синок чи донька до першого класу. До того ж напередодні школи майбутні першокласники нерідко задають їм питання, на які складно відповісти навіть дорослому.

Саме тому ми постаралися відповісти на "недитячі" питання майбутніх першокласників і дати поради батькам про те, як підготувати дитину до шкільного життя. Поданий матеріал пропонується для батьків майбутніх першокласників та для шкільних психологів і вчителів початкових класів для роботи з батьками.
Влаштуйте прогулянку до школи. Обов'язково проведіть дитині невелику екскурсію до школи: походіть по двору і навколо неї, а потім увійдіть всередину. Бажано показати дитині, в якому класі вона буде вчитися, де знаходиться туалет (до речі, якщо дитина привчена ходити в туалет тільки вдома, то не буде зайвим під час прогулянок по місту поводити її в громадські туалети) та їдальня. Періодично можна ходити гуляти до школи, граючи по дорозі у щось. Так дорога до школи буде завжди викликати хороші асоціації у малюка.
Збирайте портфель та одягайте форму. Непогано кілька разів за місяць потренувати збори до школи: нехай першокласник самостійно надіне шкільну форму. Потім мама або тато, розкидавши його шкільне приладдя по підлозі, покаже, як збирати портфель і що куди класти.

Грайте в школу. Батьки можуть посадити дитину серед іграшок і провести "урок", при цьому попросити малюка встати, коли мама- "вчителька" входить в "клас", потім сісти за парту, взяти в руку ручку, відкрити зошит. Так для дитини не будуть незвичними ці "команди", коли вона почує їх у школі, і вона легко їх виконає. Також доведеться пояснити першокласникові, що в школі його будуть називати за прізвищем. Тому необхідно навчити його реагувати і відгукуватися на прізвище, наприклад, у грі в школу звертатися не інакше як "Петров", "Сидоров" і т. д.

До того ж безліч дитячих письменників описують у своїх розповідях маленьких дітей, які збираються піти до школи. Нехай головний герой якоїсь книжки супроводжує малюка на всіх етапах підготовки до школи. Тоді він стане впевненіше, знаючи, що безліч дітей навколо теж йдуть до школи, як і він.

Встаємо раніше. Місяця, щоб привчити дитину вставати раніше, вистачить. Досить щодня віднімати від її сну по 5-10 хвилин. Тоді першого вересня малюк не буде сонно позіхати на лінійці. Але пробудження дитини має супроводжуватися приємними для неї діями, наприклад, усмішкою або обіймами мами.


Дружимо з годинником. Необхідно поставити в кімнаті малюка годинник, навчивши його по ньому розбиратися в часі. Це стане в нагоді в школі, наприклад, щоб знати, скільки хвилин є на виконання завдання. Також важливо, щоб малюк вмів укладатися в терміни. Для цього слід скласти графік його звичайного дня і повісити на видному місці. А коли малюк буде, наприклад, малювати, грати або їсти, можна звернути його увагу на те, скільки йому ще залишилося часу на цю дію за розкладом.
Вчимося порядку. Нехай у малюка з'являться всілякі папки, коробочки, файлики, і він навчиться складати туди свої малюнки, фломастери та інші дрібниці. Розвивати цю навичку потрібно заздалегідь, щоб школяр не був Машею-растеряшею. До речі, можна розвісити по кімнаті невеликі записочки, наприклад, "акуратно повісь речі на стілець" - це буде сигналом до дії.
"Доросла" кімната. У кімнаті обов'язково повинно з'явитися щось, що говорило б йому про "доросле" шкільне життя, про зміну його статусу, щоб школяр швидше звикав. Приміром, той же письмовий стіл або можна вже зараз купити малюкові невелику шкільну дошку з крейдою.
Більше зеленого. Цей колір і стимулює увагу, і розслабляє. Бажано, щоб в кімнаті малюка з'явилося щось зелене. Психологи кажуть, що тільки після 7 років у дитини починають працювати частини мозку, які відповідають за утримання тіла в одній позі. До 7 років приборкати маленького "зірвиголову" дійсно складно. Але тим не менш протягом останнього місяця до школи батьки можуть по трохи розвивати навички посидючості в дитини. Адже в школі без них доведеться непросто.
Шийте чи грайте в шахи. Активних дівчаток можна навчити шити або плести з бісеру, а хлопчиків - грати в шахи, шашки. Бажання виграти у мами чи тата або зшити красиву іграшку "переважать" бажання дитини постійно відволікатися на все підряд і не сидіти на місці (це спрацює, тільки якщо малюка вдасться зацікавити).

Є ще один спосіб: щодня протягом місяця пропонувати дитині посидіти хоча б три хвилини, уважно розглядаючи якусь картинку. При цьому давати їй якесь завдання, наприклад, розповісти потім про свої враження чи скласти якусь історію по цьому малюнку.


Формуйте позитивний образ школи. Ні в якому разі не потрібно говорити першокласникові фрази типу "закінчилося дитинство, почалося доросле життя" або "не будеш слухати вчительку, вона тебе покарає". Так любов до школи в нього точно не виховати. Добре, якщо б перша вчителька написала листа майбутньому учневі, розповівши про те, як вони цікаво будуть проводити час у школі, скільки всього нового він дізнається, як багато друзів з'явиться. Якщо домогтися творчого підходу від учителя не вдалося, розповісти про все це повинні батьки. Ще від них вимагається більше хороших забавних історій з їх шкільного життя, наприклад, про те, як вони знайшли свого першого шкільного друга. Також можна показати першокласникові батьківські шкільні фотографії.
Не залякуйте оцінками. Казати дитині про те, що вона повинна приносити тільки хороші оцінки заборонено. Тим більше що в 1-му класі їх не ставлять. Краще вже зараз завести журнал досягнень малюка, щодня записуючи туди кожен його успіх, наприклад, "сьогодні малюк сам почистив зуби". Тоді він буде знати, що хороші оцінки - це не єдині його заслуги перед батьками і перестане боятися принести "двійку", коли буде ходити до школи.
Жартуйте над дитиною. Наприклад, прізвище - Пузирьов. "Для профілактики" образ батьки можуть іноді називати малюка Пузир або бульбашка, щоб такі прізвиська були для нього на слуху. Тоді в школі вони не будуть для нього неприємною несподіванкою.
Більше рольових ігор. В останній місяць потрібно якомога частіше запрошувати дітей у будинок (ще краще - майбутніх однокласників). Хай грають в будь-які рольові ігри: доктор-пацієнт, дочки-матері або постановки улюблених мультфільмів. Саме на основі таких ігор діти вчаться знаходити спільну мову між собою.
Не "ліпіть" вундеркінда. За місяць до школи не потрібно намагатися підтягти всі "хвости", годуючи дитину новою інформацією. Педагоги та психологи не радять відточувати уміння дитини до досконалості, наприклад, вчити його читати не 30 слів за хвилину, як годиться першокласникові, а 60. Так, з одного боку, бути лідером серед своїх однолітків приємно будь-якій дитині, але з іншого - відсутність "конкуренції" вбиває прагнення поліпшувати свої навики. У той час як успіх того ж сусіда по парті - хороший стимул для "відсталого" першокласника навчитися читати трохи швидше.
Тренуйте увагу і не тільки. Наприклад, хороша гра для тренування пам’яті і уважності: розкласти на столі десять будь-яких предметів. Нехай малюк уважно подивиться на них протягом 1 хвилини, намагаючись запам'ятати якомога більше, а потім, не дивлячись на стіл, розповість, що там лежить. Ще можна забрати один предмет і замість нього покласти другий - нехай скаже, яку річ замінили.

Дуже добре тренувати мислення прямо під час чергової прогулянки. Наприклад, дати дитині таке завдання: розкласти поняття на складові (варіант: що входить в поняття взуття?), А потім, навпаки, "зібрати" в одне ціле, назвавши поняття (варіант: кіт, собака, жираф, ведмідь - хто це?).

Нарешті, мова. Прочитавши казку на ніч, мама або тато можуть попросити малюка переказати почуту історію і відповісти на декілька нескладних питань по ній. Так першокласник навчиться висловлювати свою думку, розмірковувати на задану тему і чітко відповідати на запитання.

Аналіз малюнка

Про переживання дитини обов'язково "проговориться" її малюнок. Тому пропонуємо дитині намалювати малюнок на тему "Я і школа".

Кількість малюнків.

Ставити "діагноз" можна, тільки маючи не один, а декілька малюнків дитини. Варто врахувати, що малюнок відображає не тільки тривоги, але і бажаний хід подій для дитини.

Напрямок руху. Якщо малюнок спрямований вліво - у фокусі уваги малюка родина, підтримка батьків і емоції, які вона відчуває. Зсув вправо відповідає за соціальну сферу: на даний момент дитина реалізує себе в спілкуванні з іншими людьми.

Деталі. Важливо стежити за тим, що дитина постійно виділяє, малюючи. Наприклад, промальовані руки (з пальцями) - це його вміння пристосовуватися і встановлювати відносини, акцент на гудзиках у героїв малюнків - прагнення піти у себе.

Контури. Чіткі контури по всьому малюнку (або в якихось деталях) - центри напруги для дитини або ж джерела обмеження в якихось її діях.

Штрихування. Якщо малюк по-різному зафарбовує предмети, значить, у ньому "живе" відразу декілька емоцій, які іноді суперечать одна одній. Може бути, йому з якоїсь причини морально важко.

Колір. Для кожного малюка - потрібен окремий колірний "словничок". Щоб його скласти і по ньому "розшифрувати" його емоції, можна пограти в гру, задаючи дитині запитання: "Якщо це радість (або будь-яка інша емоція), якого вона кольору?".

"Я" на малюнку. Чим краще малюк промальовує (колір і плавність ліній) себе на малюнку, тим впевненіше він відчуває себе в своєму тілі і в світі. Чоловічок, намальований тонкими лініями, "паличками" - можливо, у малюка велике фізичне або інтелектуальне навантаження. Дитина взагалі не малює себе - вона не відчуває себе членом соціуму.


Здоров’я першокласника
Для дитини вступ до школи – це стрес. Дуже багато нового й незвичного побачить вона у школі. Особливість сьогоднішніх дітей, які прийшли до першого класу, - це швидка втомлюваність. На першому уроці вони відверто позіхають, на третьому – лежать на партах. Чим ми, дорослі, можемо допомогти дитині? Головне завдання батьків і вчителів – стимулювати позитивні емоції дитини, що дозволить не тільки підвищити її інтерес до навчання, а й зберегти здоров’я.
Крім складного адаптаційного періоду, першокласникові потрібно впоратися з безліччю інших, не менш складних проблем.

По-перше, значно збільшується навантаження на опорно-руховий апарат дитини. Багато годин у школі та вдома вона проводитиме сидячи за партою. Порушення постави може призвести до значних проблем зі здоров'ям: сколіоз, кіфоз, лардоз, остеохондроз - це неповний перелік проблем, з якими може зіткнутися першокласник. Тому необхідно спрямувати всі сили на профілактику цих хвороб. Фізкультура, фізкультурні паузи між уроками, повноцінне харчування, ортопедичний рюкзак, парта, що «зростає» разом із дитиною, - це не розкіш, а життєва необхідність. Правильно організуйте робоче місце учня. Для цього доберіть меблі за зростом. Висота робочого стола повинна бути на 2-3 см вищою ніж лікоть дитини, яка стоїть.

Удома меблі для приготування уроків, як і в школі, повинні обов'язково мати спинку. Привчіть дитину всідатися якнайглибше, відчуваючи опору кожною точкою хребта. Між грудьми й краєм стола повинна бути відстань, що дорівнює ширині кисті дитини. Ідеально, якщо стіл обладнаний поперечиною для ніг, завдяки якій розвантажується спина. Якщо її немає, то можна використовувати лавочку.

З метою профілактики порушення постави потрібно користуватися ранцем і стежити, щоб його вага для учнів 1-3 класів не перевищувала 1,5-2 кг.

По-друге, до шкідливого впливу вже звичних телевізора й комп'ютера додається величезне зорове навантаження. Стежте за освітленням робочого місця. По-перше, стіл не можна ставити напроти вікна. Промені сонця відбиватимуться від різних поверхонь на столі, тому очі зайвий раз стомлюватимуться. Письмовий стіл повинен висвітлюватися верхнім світлом і настільною електролампою потужністю 100 Вт.

Зверніть увагу, що лампа не повинна бути галогенною. Під час виконання домашніх завдань через кожні півгодини корисно робити десятихвилинні паузи, виконувати фізичні вправи й гімнастику для очей: переводити погляд на далекі предмети, дивитися вдалечінь й угору, робити колові рухи очима. Природне (денне) світло на письмовий стіл повинно падати ліворуч, квіти на вікнах і штори не повинні затримувати світло.

По-третє, значного ризику зазнає й шлунково-кишковий тракт школяра. Обов'язково поцікавтеся в школі, що і як їсть ваша дитина. Намагайтеся, щоб вона не виходила з дому до школи голодною, тому що першокласникові може не сподобатися сніданок, і тоді дитина перший раз зможе поїсти тільки, у найкращому разі, в обід. Перекуси пиріжками, чіпсами й лимонадом, як ви розумієте, не вихід. Дитина повинна обов'язково харчуватися не всухом'ятку, а гарячою їжею. У неї повинні бути нормальні, збалансовані за харчовою цінністю сніданок, обід і вечеря. Основне правило - якнайменше жирного й солодкого, якнайбільше овочів і фруктів. В осінньо-зимовий період не забудьте збагачувати харчовий раціон вітамінами. Харчуватися першокласник повинен чотири-п'ять разів на день, причому домашньою їжею. На сніданок рекомендуються каша, омлет, сосиски, чай із молоком або какао. У добовий раціон дитини обов'язково включайте продукти, що містять білок: м'ясо, рибу, яйця, сир, кисломолочні продукти.

По-четверте, нервова система ще не достатньо міцна, тому необхідно стежити, щоб дитина обов'язково відпочивала і дотримувалася режиму дня. Молодші школярі повинні спати 10-11 годин на добу. Добре, якщо є можливість пообіднього відпочинку. У довгі зимові місяці нашим дітям важко дається ранній підйом, звідси неминучими є капризи зранку, відмова від сніданку, повільність у ранкових гігієнічних процедурах, а потім суєта й поспіх дорогою до школи. Зранку і дитина, і мама отримують потужний викид адреналіну, а також зіпсований настрій на першу половину дня. До обіду ранкова незлагода забувається, щоб завтра повторитися знову. Тому необхідно суворо дотримуватися часу відходу до сну. Це в інтересах вашої дитини, і від цього залежить її здоров'я.

Ще однією причиною частих хвороб першокласника є так звана зміна мікробного пейзажу. Дитина, яка тривалий час перебуває в одному і тому самому середовищі, була адаптованою до мікроорганізмів батьків і оточуючих. Потрапляючи до школи, у клас, вона зустрічається з величезною новою палітрою мікробів, носіями яких є як її однокласники, так і інші учні цієї школи. Тому немає нічого дивного в тому, що буквально в перші дні після початку занять дитина занедужує.
Виконання домашнього завдання

У першому класі не рекомендується задавати домашнє завдання, хоча у всіх школах його задають. Зважте на те, що максимальний рівень працездатності має два піки - з 9 до 12 і з 16 до 18 години. Цей час і повинен збігатися з навчальною діяльністю.

Після повернення додому першокласник, якщо він не залишається на повний день у школі, повинен з'їсти гарячий обід і відпочити після занять. Домашні завдання найкраще готувати в період 15-16 годин. Не можна сідати за них відразу - дитина не встигне відпочити, а працездатність до цього часу знижуватиметься до нуля. Не можна переносити виконання домашнього завдання на вечір - письмо вимагає акуратності й посидючості, тому школяр, який стомився, допускатиме помарки й описки, та й сидітиме над завданням значно довше, ніж у денний час, або виконуватиме його абияк, кваплячись лягти спати.

Кожні 15 хвилин потрібно змінювати позу, кожні 30 - робити маленьку перерву, «фізкультхвилинку», можна під музику. Це не тільки зміцнює здоров'я, але й відновлює працездатність, допомагає позбавитися напруження й утоми.

Не можна починати готуватися «кавалерійським наскоком» - із найскладніших предметів. Починати потрібно з нескладних і нетривалих за часом завдань: швидке їх виконання змусить первачка переконатися у власних силах і здатностях. Після цього потрібно переходити до складніших, ну а в останню чергу, на спаді загальної працездатності, зробити ще одне легеньке завдання. Тоді дитина після виконання завдань матиме не пригнічений через велике навантаження настрій, а буде впевнена в тому, що їй легко дається навчання. Зберегти бадьорий настрій і не дозволити дитині «опустити руки» («Мамо, у мене нічого не виходить!») - основне завдання батьків у першій рік навчання.
Як правильно відпочивати?

Дуже часто доводиться чути запитання про прогулянки й час, проведений на свіжому повітрі. Не менш часто батьки говорять про те, що дитині ніколи гуляти, або немає з ким, або ніколи батькам, або... Можна знайти безліч причин і пояснень, але відповідь у кожному разі буде однозначною - виключити прогулянку з режиму дня школяра не можна! Норма прогулянки для школярів молодших класів - не менше ніж 3-3,5 години на день.

Якщо дитина ослаблена й скаржиться на втому, їй показаний півторагодинний денний сон у добре провітреній кімнаті. Якщо ви віддали дитину до спортивної секції або займаєтеся з нею вдома чи у дворі бігом, гімнастичними вправами або рухливими іграми, пам'ятайте, що заняття спортом повинні початися не раніше, ніж через 40 хвилин після приймання їжі. Вечеряти потрібно за 2 години до сну - це найкраща профілактика безсоння, поганого, неспокійного сну первачків. Якщо ви вважаєте, що активна дитина встигне зголодніти за цей час, за півгодини до відходу до сну можна запропонувати їй склянку молока або какао з маленькою булочкою, або трішечки фруктів.
Здоровий спосіб життя допоможе вашій дитині і в шкільному житті, і у подальшому дорослішанні. Дотримання декількох нескладних правил може сильно вплинути на її подальшу долю. А відповідальними за долю дитини в цьому віці, звісно, є її батьки. Тому саме батьки повинні насамперед організувати належним чином життя свого першокласника.

Будьте здоровими!



9 способів допомогти дитині з нетерпінням

чекати 1 вересня

1. Знайомимося з територією

Як правило, територія школи не огороджена так, як територія дитячого садка і погуляти там можна без особливих проблем. Пройдіться з малюком, подивіться на будівлю, на спортивний майданчик. Періодично ходіть тією дорогою, якою потрібно буде дитині ходити кожен день в школу.
2. Знайомимося з класом

Швидше за все у вас буде можливість перед початком навчального року відвідати школу і клас, в якому буде навчатися ваш першокласник. Так само можете допомогти класному керівнику приготувати клас до першого вересня.


3. Позитивні історії - позитивний настрій

Читайте з малюком казки про школу, про те, як дітки там навчаються. Зараз дуже популярні казки про лісові школи. Дуже позитивні і навчальні оповідання.


4. У школі багато цікавого

Розкажіть дитині, що в школі набагато більше цікавих занять, ніж просто уроки. Є заняття музикою, де можна співати, малювання, художня праця, спортивні заняття, а також захоплюючі поїздки і походи всім класом.


5. Шкільні обіди

За тиждень до початку занять обговоріть зі своєю дитиною, що б вона хотіла їсти на обід. Звичайно, у кожній школі є безкоштовні обіди для учнів молодшої школи, але, з певних причин, багато батьків від них відмовляються. Запитайте малюка, що йому покласти з собою - бутерброд, круасан, сендвіч або щось інше. Не забудьте про ласощі на десерт. Все буде в кілька разів смачніше, якщо упаковано в спеціальну коробочку для шкільних обідів, яку можна без проблем купити.


6. Знайомимося з однокласниками

Добре, якщо разом з вашою дитиною в одному класі будуть вчитися і інші дітки, яких вона знає. Але якщо таких немає, то варто з ними познайомиться або на підготовчих заняттях, або за кілька тижнів до занять, коли вчитель буде збирати батьків з дітками для знайомства.


7. Розкажіть про свої шкільні роки

Впевнена, у кожного з нас є кумедні і цікаві історії зі свого шкільного життя, про які можна згадувати дуууже довго. Так чому б не поділитися ними зі своєю дитиною? Адже школа - це не страшно, це весело і захоплююче.


8. Шкільна форма

Дозвольте своїй дитині самій вибрати шкільну форму, в якій їй захочеться ходити. Звісно, враховуючи шкільні вимоги.


9. Збираємо портфель

Обов'язково разом з дитиною вибирайте шкільне приладдя, адже саме їй ними користуватися. А потрібно купувати дуже багато: портфель, пенал, зошити, олівці та багато іншого шкільного приладдя, без яких неможливо навчання в школі.




1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   17


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка