Добірка психолого-педагогічних порад для батьків першокласників



Сторінка17/17
Дата конвертації25.11.2016
Розмір2.8 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

3. Особливості організації роботи з шестирічними першокласниками

У перший рік навчання маленький учень сприймає і засвоює шкільні норми , у нього з’являється цікавість до змісту шкільного життя, зміцнюється віра у власні сили. Вчителям, які працюють з шестилітками , необхідно пам’ятати про неприпустимість механічного переносу форм і методів роботи з семилітніми школярами на шестилітніх учнів.

Навчання має забезпечити поступовий вихід учня з ігрової діяльності і входження його в навчальну – провідну в молодшому шкільному віці. Багато в чому успішність цього процесу визначається змістом навчання,яке дитина засвоює в цей період, і способами привласнення нею цього змісту.

Шестилітній учень не може одразу прийняти й засвоїти всі норми шкільної поведінки, часто порушує межі цих норм. У першокласника знання норм поведінки й оцінка себе відповідно до цих норм часто не збігається. Маленький школяр прагне в усьому бути першим, але не може при цьому адекватно оцінити свої вміння. Шестилітній учень часто зазнає труднощів у ході взаємодії з однолітками. Першокласник емоційно важко переживає власні невдачі, але виявляє ініціативу критиці однолітків.

Виділені основні етапи роботи вчителя з організації навчального співробітництва у першому класі


  1. Ознайомлення першокласників зі спеціальними засобами, що допоможуть учням побачити значення маленьких досягнень кожного в загальному просуванню вперед усього класу і в одержанні колективного результату.

  2. Створення разом з учнями особливих засобів, що допоможуть шестиліткам зафіксувати шестиліткам новоутворення, які характеризують клас як колективний суб’єкт навчальної діяльності.

  3. Створення ситуацій, коли першокласникам необхідне співробітництво з однокласниками.

  4. Організація процесу формування норм навчального співробітництва самими дітьми (разом із учнями 3-4 класу)

Уже в перші місяці навчання в класі виникають ситуації, коли під час загальнокласної дискусії учні підхоплюють і розвивають ідеї один одного не звертаючись безпосередньо до вчителя. Для того щоб першокласники побачили і оцінили нове для них уміння брати участь у навчальному діалозі, вчитель фіксує цю ситуацію у вигляді ланцюжка, кожна ланка якого відображає дитячі репліки що приводять весь клас до якісно нового розуміння розглянутої проблеми.

Під час виконання завдань у парах і в групах серед дітей виникають проблеми у спілкуванні, а іноді й конфлікти. Такі ситуації природні. Завдання вчителя – допомогти першокласникам розібратися в них конструктивно. Під час загальнокласної дискусії, працюючи в парі чи в групі, вчитель задає мовні зразки взаємодії з першокласниками, заохочує учнів, щоб вони самостійно, без допомоги дорослого користувалися ними.

У роботі з шестилітніми учнями надзвичайно важливо вдале використання унаочнення. Для засвоєння норм ведення навчального діалогу учням пропонується звертатися до спеціальної таблиці, в якій у словесній формі зафіксовуються варіанти конструктивного звертання учнів один до одного (наприклад,” ти правий,…”, “я можу довести, що…”, “ мені сподобалася думка про…”, “ я хочу додати до цього висловлення…” та ін.) Попередньо ці варіанти обговорюються з першокласниками.

Особливого значення в навчально-виховному процесі слід надавати дидактичним іграм. В умовах дидактичної гри дитина засвоює програму значно успішніше, ніж в умовах навчального заняття, адже в дидактичній грі навчальна мета --- частина ігровою ситуації з виконанням певних правил. За таких умов засвоєння нового матеріалу відбувається без особливого напруження, ніби саме собою. Гра сприяє розвитку психічних процесів, нових видів розумової діяльності, засвоєнню молодшими школярами нових знань та вмінь. Поетапне відпрацювання розумових дій в дидактичній грі відбувається довільно і не нав’язливо. Важлива роль гри в розвитку психічних процесів дитини пояснюється тим, що гра озброює дитину доступними для неї засобами активного відтворення, моделювання з допомогою зовнішніх предметних дій. У грі дитина швидше і легше дотримується свідомої мети запам’ятати і запам’ятовує більший обсяг матеріалу ніж під час звичайного уроку. Саме в грі розвивається здатність дитини створювати узагальнені типові образи, подумки перетворювати їх. Саме в грі проявляється бажання добровільно, з власної ініціативи виконувати різноманітні правила, дотримуватися вимог, саме гра дає дітям можливість спробувати себе у ролях і “керівника і підлеглого”. Цінність ігрової діяльності виявляється і втому, що в ході гри діти мають можливість активно спілкуватися, а це сприяє формуванню дитячого колективу.

Специфічними структурними елементами гри є дидактична мета, ігровий задум, правила гри, ігровий початок, ігрові дії, підбиття підсумків.

Дидактична мета різноманітна:



  • розвиток умінь порівнювати, визначати головне;

  • розвиток уяви, спостережливості;

  • розвиток фонематичного слуху, закріплення правильної артикуляції;

  • розвиток уміння співвідносити елементи різних множин, встановлювати відповідності, співвідносити числа і цифри;

  • формування умінь визначати ознаки явищ і предметів, диференціювати їх на суттєві і несуттєві, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки тощо.

Ігровий задум має постати перед шестирічними школярами у вигляді уявних перешкод, активної дії з предметами, чогось загадкового, таємничого, перевірки своїх можливостей в змаганні, рольового перевтілення, загальної рухової активності

Підбивати підсумки гри варто одразу після її закінчення: підрахувати бали і визначити переможців, а також тих дітей, хто найбільш правильно виконав ігрове завдання. У ході гри та після її закінчення обов”зково слід відзначити досягнення кожної дитини, підкреслити успіх, виявити оптимістичне ставлення до можливостей дітей та делікатність у висловлюванні оцінних суджень. Під час проведення дидактичних ігор варто підтримувати дух змагання, емоційне забарвлення гри, об’єктивно і позитивно оцінювати успіхи дітей з точки зору участі в ігрових діях: хто грав чесно, не підглядав, придумував цікавий хід у грі, допомагав друзям

Готуючись до уроку, потрібно прагнути правильно забезпечити ігровий план діяльності дітей, щоб інтереси одних не задовольнялись за рахунок інших, щоб школярі поступово привчались до норм поведінки під час гри, вчилися гальмувати небажані прояви. Слід зважено обмірковувати розподіл ролей під час гри, враховуючи індивідуальні психологічні особливості дітей.

Добираючи гру до конкретного уроку, варто продумати відповідність мети дидактичної гри навчальній меті уроку, врахувати посильність завдань, продумати методи і форми організації навчальної діяльності учнів. Саме парні і групові форми виконання завдань формують у дітей позитивну мотивацію до навчальної співпраці.


4 Медико-гігієнічні проблеми збереження здоров’я дітей шестирічного віку

Турбота про здоров’я – одне з найважливіших завдань в організації навчання першокласників. Цю думку неодноразово підкреслював у своїй праці В.О. Сухомлинський: « Яне боюсь ще раз повторити: турбота про здоров'я – це найважливіша праця вихователя. Від життєдіяльності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили. Якщо виміряти всі мої турботи і тривоги про дітей протягом перших 4-х років навчання, то добра половина їх – про здоров'я».

Спеціальними дослідженнями було доведено, що в процесі навчання першокласників у частини з них погіршується стан органів зору, опорно-рухового апарату, нервової та серцево-судинної систем як у перші місяці навчання, так і вкінці навчального року. Забезпеченню оптимальних санітарно-гігієнічних умов навчання шестирічних дітей сприяють спеціально обладнані приміщення: класна кімната, ігрова кімната, а також кімната для відпочинку, які розміщуються тільки на першому поверсі, а також окремі рекреації, туалети, гардероб. Якщо бракує потрібних приміщень, варто зайнятися відповідним переобладнанням: у окремій кімнаті відвести місце під ігровий куточок, де розмістити столики, стелажі для іграшок , або ж виділити частину класу для створення ігротеки.

До кімнат підводиться холодна й гаряча вода , й встановлюються умивальники. Необхідною є достатня освітленість на робочому місці в класі й на підлозі в ігровій кімнаті.

Провітрювання приміщень є обов'язковим до початку занять та під час перерв.

Навчальні класи обладнуються меблями згідно з діючими нормативними документами.

Відстань від класної дошки до перших парт має бути не меншою 2,4- 2,6м., якщо ж парти розміщені в 4 ряди – 3м; відстань між рядами 0,6м.

На стінах класної кімнати нічого не має бути зайвого, щоб не відволікати увагу учнів. Усі навчально-наочні посібники після використання прибираються в закриті шафи.

Добираючи ігри та іграшки для шестилітніх

Першокласників, враховується їх відповідність віку дітей та навчальним програмам.

Для ефективного проведення уроків основ здоров'я і фізичної культури, рухливих ігор, динамічних занять, змагань будується спортивно-ігровий майданчик з твердим покриттям.

Для учнів, які перебувають у навчальному закладі цілий день, організовується триразове гаряче харчування.

Учителі мають пропагувати правильну організацію режиму дня першокласників у сім'ї. Забороняється перебування першокласників у групі продовженого дня без денного відпочинку.

5. Робота з батьками. Психолого-педагогічні поради для батьків першокласників

Відомо, що вплив сім'ї як основи первинної соціалізації особистості на дитину сильніший, аніж вплив школи, вулиці, засобів масової інформації. Водночас сучасна сім'яне в змозі забезпечити в новому обсязі активної, творчої, життєздатної особистості, яка б легко адаптувалася до нових соціально-економічних умов, опанувала і засвоїла інтелектуальні, культурні, духовні цінності.

Діяльність батьків і педагогів заради інтересів дитини буде успішною лише в тому випадку, якщо вони стануть союзниками, що дасть їм змогу краще пізнати дитину, побачити її в різних ситуаціях, і таким чином допомогти дорослим усвідомити індивідуальні особливості дітей, розвивати їхні здібності, формувати ціннісні життєві орієнтири, долати негативні вчинки і прояви у поведінці.

Завдання батьків – проектування тих особистісних якостей дитини, які знадобляться її для майбутнього життя.

Однак практика свідчить, що багато батьків відчувають труднощі у встановленні контактів з дітьми. Зміст і оптимальні форми цієї роботи слід спрямувати на вирішення наступних завдань:


  • довести до свідомості батьків педагогічні поради і рекомендації, виробити позитивне ставлення до них;

  • сформувати психологічну і педагогічну готовність до їх реалізації;

  • активізувати здатність батьків до аналізу своєї виховної діяльності та об'єктивної оцінки її результатів.

Зваживши всі основні фактори розвитку повноцінної, цілісної особистості, формування адекватної рефлексії дошкільника, враховуючи показники фізичного та психічного розвитку, з метою збереження психологічного здоров'я, запобігання розладів нервової системи радимо послуговуватися в роботі з дітьми такими принципами.

Для підтримання пізнавальної активності:



  • заохочувати всі зусилля дитини, а саме її бажання пізнавати нове;

  • важливо відповідати на всі запитання дитини, займатися з нею тим, що їй подобається;

  • уникати стереотипів та шаблонів у роботі, розвивати творчість вихованців.

З метою запобігання формуванню негативного образу «Я» дитини бажано:

- уникати негативних оцінок дитини, результатів її діяльності;

- порівнювати результати роботи дитини тільки з її власними досягненнями, а не з досягненнями інших дітей;

- не смикати дитину щохвилини, не говорити їй про її недоліки, не пригнічувати ініціативу дитини;

- не плутати поняття «хороша» і «зручна» дитина;

- прагнути, щоб кожна дитина в процесі ви ховання , спілкування з вчителем, батьками почувалася захищеною.

Пам'ятайте, що діти – не просто продовжувачі ваших вмінь, знань, здібностей. Кожна дитина має право на реалізацію своїх потенційних можливостей на власну долю.
Висновок
Отже, в шість років дитина від природи активна, вона хоче пізнавати, вчитися, але це бажання може реалізувати лише з власної внутрішньої позиції дослідника, а не школяра. Школярем дитина стане лише в 7 років, коли почне володіти навичками навчальної діяльності.

Ось тут і виникає головна дитяча проблема. Справа в тому, що дитина хоче і активно прагне пізнавати, але не може спрямувати свої дії на навчання, яке потребує само зміни, а не природного саморуху.

У шестиліток є пізнавальна потреба, але немає внутрішньої позиції школяра. Це означає, що в цьому віці діти не готові до шкільного навчання, яке базується на традиційній схемі навчального процесу, а стосунки з учителем для них не передбачають довільності психічних процесів і соціальних мотивів уміння. Вчитель для шестиліток виконує ще опікувальну роль організатора діяльності, він – співучасник спільних дій з дитиною, співучасник гри.

Таким чином навчально-виховний процес має будуватися на глибоких знаннях учителем вікових психофізичних особливостей дітей сьомого року життя через співпрацю та психолого-педагогічну підтримку маленького учня. Завдяки організації навчання з урахуванням стану здоров'я дитини, впровадження інноваційних освітніх технологій учитель зможе не тільки сформувати в учня потребу в навчанні та спілкуванні, а й зберегти його здоров'я.


Література


  1. Беруких М.М., Ефимова С.П. Ребенок идет в школу: Знаете ли вы своего ребенка? – М.: Академия, 1996.

  2. Дубогай О.Д.Моніторинг оздоровчо-виховного процесу молодших школярів. – К, 2000.

  3. Зінченко Н. Емоційне стимулювання навчально - пізнавальних потреб школяра // Початкова школа. – 1999. - №10

  4. Зинченко С.Н. Почему детям бывает трудно учиться. – К.: Рад.шк., 1990. – 56с.

  5. Коломинский Я.Л., Панько Е.А. Учителю о психологии детей шестилетнего возраста. – М.: Просвещение, 1988. – 183 с.

  6. Кононко О. Шкільна адаптація та психологічний вік // Початкова школа. – 2002. - №1.

  7. Компанець Н. Дидактичні ігрові ситуації для адаптації дитини до школи і розвитку мислительних процесів //Початкова школа. – 1999. - №11.

  8. Хромова О. Сучасні форми взаємодії педагога і батьків молодших школярів //Початкова школа. Бібліотека. – 2008. - №11


Які ми батьки?
Тест для батьків

Чи часто ми замислюємося над тим, чи хороші ми батьки і чи справляємося з нашими обов'язками вихователів?

Отже, які ми батьки? Перевірте себе, відповівши на питання (так, ні, інколи).
1. Чи стежите ви за статтями в журналах, програмами телебачення і радіо з питань виховання? Чи читаєте час від часу книги на цю тему?

2. Ваше дитя зробило вчинок. Чи замислюєтеся ви в цьому випадку, чи не є його поведінка результатом вашого виховання?

3. Чи одностайні ви з вашим чоловіком у вихованні дітей?

4. Якщо дитина пропонує вам свою допомогу, чи приймете ви її, навіть якщо при цьому справа може затриматися, а то й зовсім зупинитися?

5. Чи використовуєте ви форму заборони або наказу лише тоді, коли це дійсно необхідно?

6. Чи вважаєте ви що послідовність є одним з основних педагогічних принципів?

7. Чи усвідомлюєте ви, що навколишнє середовище істотно впливає на дитину?

8. Чи визнаєте ви, що спорт і фізкультура мають велике значення для гармонійного розвитку дитини?

9. Чи зумієте ви не наказати своєму дитяті, а попросити його про що-небудь?

10. Чи неприємно вам відмовляти дитині фразою типу: "У мене немає часу" або "Почекай, поки я закінчу роботу?"


За кожну позитивну відповідь запишіть собі 2 бали, за відповідь "інколи" - 1 і за негативну - 0.
Менше 6 балів. Про справжнє виховання ви має досить смутну уяву. І хоча говорять, що почати ніколи не пізно, радимо вам не сподіватися на цю приказку, не баритися і зайнятися поліпшенням своїх знань в цій області.

От 7 до 14 балів. Ви не робите великих помилок у вихованні, але все ж таки вам є над чим задуматися. А почати можна з того, що найближчий вихідний повністю присвятити дітям, забувши на час приятелів і виробничі проблеми. І будьте упевнені, діти вас повністю за це винагородять.

Більше 15 очок. Ви цілком справляєтеся зі своїми батьківськими обов'язками. І проте чи не удасться вас дещо трохи покращити

Чи хороші ви батьки?
Тест для батьків
На питання цього тесту можна відповідати "так", "ні", "не знаю". Отже:

1. На деякі вчинки дитини ви часто реагуєте "вибухом", а потім шкодуєте про це.

2. Інколи ви користуєтеся допомогою або порадами друзів, коли ви не знаєте, як реагувати на поведінку вашої дитини.

3. Ваші інтуїція і досвід - кращі порадники у вихованні дитини.

4. Інколи вам трапляється довіряти дитині секрет, який ви нікому іншому не розповіли б.

5. Вас ображає негативна думка про вашу дитину інших людей.

6. Вам трапляється просити у дитини вибачення за свою поведінку.

7. Ви вважаєте, що дитя не повинне мати секретів від своїх батьків.

8. Ви помічаєте між своїм характером і характером дитини відмінності, які інколи дивують (радують) вас.

9. Ви дуже сильно переживаєте неприємності або невдачі вашої дитини.

10. Ви можете стриматися від покупки цікавої іграшки для дитини (навіть якщо у вас є гроші), бо знаєте, що ними повний будинок.

11. Ви вважаєте, що до певного віку кращий виховний аргумент для дитини - фізичне покарання (ремінь).

12. Ваша дитина саме така про яку ви мріяли.

13. Ваша дитина дістає вам більше клопоту, ніж радості.

14. Інколи вам здається, що дитина учить вас новим думкам і поведінці.

15. У вас конфлікти з власним дитям.


Підрахунки результатів

За кожну відповідь "так" на питання:

2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, а також "ні" на питання: 1 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15 отримуєте по 10 балів. За кожне "не знаю" отримуєте по 5 балів. Підрахуйте отримані бали.

100-150 балів. Ви маєте в своєму розпорядженні великі можливості правильно розуміти власну дитину. Ваші погляди і думки - ваші союзники у вирішенні різних виховних проблем. Якщо цьому на практиці супроводить подібна відкрита поведінка, повна терпимості, вас можна визнати прикладом, гідним для наслідування. Для ідеалу вам не вистачає одного маленького кроку. Їм може стати думка вашої дитини. Ризикнете?

50-99 балів. Ви знаходитеся на правильній дорозі до кращого розуміння власної дитини. Свої тимчасові труднощі або проблеми з дитям ви можете вирішити почавши з себе. І не прагніть виправдовуватися браком часу або натурою вашого дитяти. Є декілька проблем, на які ви маєте вплив, тому постарайтеся це використовувати. І не забувайте, що розуміти - це не завжди означає приймати. Не лише дитину, але і власну особу теж.

0-49 балів. Здається, можна лише більше співчувати вашому малюку, ніж вам, оскільки він не потрапив до батька - доброго друга і провідника на важкій дорозі здобуття життєвого досвіду. Але ще не все втрачено. Якщо ви дійсно хочете щось зробити для вашого дитяти, спробуйте інакше. Може ви знайдете когось, хто вам допоможе в цьому. Це не буде легко, зате в майбутньому повернеться вдячністю і життям вашого дитяти, що склалося.



Размещено на
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка