Добірка психолого-педагогічних порад для батьків першокласників



Сторінка14/17
Дата конвертації25.11.2016
Розмір2.8 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

Дев’ятий день

Групова дискусія «Як батьки можуть допомогти дитині адаптуватися до шкільного життя».

Для проведення дискусії пропонується сформулювати основні позиції стосовно шляхів профілактики і подолання дезадаптації школярів.



Довідкова інформація для батьків. Оцінка як фактор адаптації до шкільного навчання.

Якщо в класі не виставляються оцінки, батькам буває важко визначити сильні і слабкі сторони навчальної діяльності своєї дитини. Тому, коли дитина виконує домашнє завдання, батьки не завжди відчувають, де потрібно допомогти дитині, а де не треба втручатися і краще надати їй самостійність. Ясно, що без участі батьків не може бути сформована навчальна самостійність молодшого школяра. Тому одразу після того, як дитина прийшла до школи,Ю виникає завдання підготовки батьків до нової ролі – батьків першокласників.

Основа цієї ролі полягає в тому, що вдома в жодному разі не можна дублювати школу, бо батьки не мають ставати вчителями. Основна функція батьків у допомозі першокласнику – емоційна підтримка, надання максимально можливої самостійності в організації своїх дій з виконання шкільних правил. Діти повинні самі пам’ятати про домашнє завдання, звикати робити його в один і той самий час (оптимально починати виконувати домашнє завдання біля 16.00), самостійно готувати місце для роботи. Найважливіше у виконанні домашніх завдань для розвитку навчальної самостійності і відповідальності дитини – уміти розпочати справу без зовнішніх спонукань і довести її до кінця.

Коли з’являються великі за обсягом домашні завдання (час виконання – більш ніж півгодини), дитині треба допомогти спланувати послідовність її дій. Допомога полягає в тому, щоб запитувати її про те, як їй зручніше, а не в тому, щоб говорити, як має бут.

Змістовна допомога (розв’язування завдань з дитиною тощо) у цілому небажана. Батьки за жодних обставин не повинні змушувати дитину переписувати невдалу роботу.

У зв’язку з появою безоцінного оцінювання в школі батьки не повинні удома виставляти дитині свої оцінки.

Як допомогти дитині підготуватися до шкільного навчання?

Це може бути:



  • Допомога дитині в прийнятті навчального завдання;

  • Освоєння поведінки за правилами;

  • Освоєння комунікативних позицій у спілкуванні (керування-підпорядкування, спів виконання, домінування в системі «дитина-дорослий», у системі «дитина-дитина»);

  • Формування позитивного і адекватного Я-образу, позитивного, критичного ставлення до себе.

Початок навчання характеризується тим, що:

  • Оформляється мотивація навчання, зароджуються пізнавальні інтереси, що виходять за межі навчальних предметів;

  • Діти охоче освоюють зміст навичок навчання; вони знаходять перші технічні можливості поповнювати свою освіту без безпосереднього керівництва вчителя;

  • Самостійність дитини досягає того рівня, коли частину навчальної роботи вона може і прагне виконати сама, без сторонньої допомоги; формується клас як навчальне співтовариство, здатне залучати до розв’язання пізнавальних завдань навіть найменш мотивованих школярів.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Характеристика розвитку і поведінки дітей шестирічного віку



Структури розвитку

Характеристики

1

Фізичні

Під час читання уважно стежить очима за текстом. Нетерплячість – характерна риса. Цього віку. Вчиться розрізняти праву і ліву сторони. Швидко стомлюється, часто хворіє. Любить рухливі ігри й ігри на свіжому повітрі

2

Соціальні

Прагне бути першою. Виявляє дух суперництва та ентузіазм, що можна використовувати в навчальних цілях. Сама придумує правила поведінки. Часто виходить за межі дозволеного. «Розквітає» у відповідь на похвалу чи заохочення, невдачі сприймає дуже важко. Прагне увесь час одержувати задоволення, любить сюрпризи. Дуже чутлива до критики, але охоче критикує інших. Експериментує з індивідуальною і груповою відповідальністю. Велике значення надає дружбі, часто має одного кращого друга. Школа разом з родиною стає впливовим соціальним чинником

3

Мовні

Охоче пояснює різні речі, показує і коментує. Полюбляє жартувати і відгадувати загадки, поговорити у класі

4

Пізнавальні

Полюбляє ставити запитання. Любить нові ігри, ідеї. Навчається краще, роблячи самостійні відкриття. Береться за більшу кількість справ, ніж може зробити. Розігрує драматичні сценки. Починає виявляти цікавість до оволодіння навичками і методиками навчальної діяльності. Навчання за допомогою гри ефективніше, ніж за допомогою книг. Вивчення будь-якого матеріалу має бути прив’язане до дійсності. Характерне зростання творчої активності. Любить розфарбовувати, малювати. Під час виконання завдань захоплюється кількістю зробленого, ігноруючи якість

5

Зорові

Діти не повинні багато списувати з дошки. Здатність контролювати рух очей дає можливість учитися читати

6

Рухові

Не слід штучно знижувати високий рівень шуму й активності. Варто дозволяти дітям працювати стоячи. Слід чергувати навчальні заняття з ігровими і фізкультурними паузами



Анкета для батьків першокласників
1. Ваше прізвище, ім'я, по-батькові.

2. Місце роботи Ваше і Вашого чоловіка ( дружини), де і ким працюєте.

3. Номер мобільного, робочого і домашнього телефонів.

4. Кількість дітей у вашій сім'ї, їхній вік.

5. Якими пестливими словами Ви називаєте дитину у сім'ї?

6. Який у дитини слух, зір?

7. Якими захворюваннями хворіє дитина?

8. Особливості характеру дитини ( уважність, спостережливість, цікавість, збудливість, дисциплінованість, скромність, чуйність тощо ).

9. Чи є в дитини власна бібліотека?

10. Чим любить займатися Ваша дитина?

11. Хто приділяє більше уваги (на Вашу думку) вихованню дитини (батько, мати)?

12. Хто, крім батьків, бере участь у вихованні сина (доньки)?

1З. Що ще Ви б хотіли повідомити вчителеві про свою дитину?
Використана література

1.Дьякова В.Д.,Железняк А.В.Програма роботи з майбутніми першокласниками-Х.:Веста,2008.-80с.

2.Анісімова Г.О.,Пучина Н.Р. Крок до школи-Д.: «Генеза-Південь»,2002.-43с.

3.Кашуба Л.І. Підготовка до школи дітей шестирічного віку-Тернопіль: Маль

ва-ОСО,2007.-128с.

4.Назаренко А.А.,Ольховська З.М.,Толмачова І.М. Ми прийшли до школи-Х.:Веста,2004.-144с.

5.Нікітін Б.П. Сходинки творчості або розвиваючі ігри-К.:Рад.шк.,1991.-144с.

6.Гончаренко Т. Я хочу, я можу, я буду добре вчитись-К.:Бібліотека «Шкільного світу»,2003.-128с.

7. Гончаренко Т.Розвивальні та корекційні заняття психолога - К.:Бібліотека «Шкільного світу»,2004.-120с.

8.С.Ангелова Про профілактику шкільної дезадаптації/ Початкова освіта.-2009.-№10




Скільки разів на день обіймати дитину

Як зробити свою дитину щасливою? Як стати для свого малюка справжнім другом? Чи потрібні обійми малюкові і скільки разів на день обіймати дитину? Дуже часто мами і тата активно проявляють любов і ласку до дітей поки вони ще маленькі, а коли малюки стають дорослішими, батьки думають, що дітки вже не потребують обіймів і ніжності. Це абсолютно не так.

Всі без винятку батьки хочуть бути хорошими друзями для своїх дітей. Але таких результатів не так просто досягти - потрібно знати особливості виховання дитини. Тільки про одне найголовніше правило батьки з часом забувають - саме про прості обійми з дитиною. У якому б віці не знаходилася дитина, їй завжди будуть приємні обійми, поцілунки і ласка.
Один відомий доктор Вірджинія Сатир рекомендувала обіймати дитину кілька разів на день. У своїх твердженнях вона наполягала на тому, що кожному малюкові для виживання необхідно мінімум 4 обійми на день, а для того, щоб дитина добре себе почувала, її потрібно обіймати не менше 8 разів на день. Такі знаки прояви любові живлять емоційно зростаючий організм і допомагають йому розвиватися психічно.
Ніколи не потрібно відмовляти дітям у відповідях на питання "чому?", якими б вони дурними або незграбними для батьків не здавалися: "Чому корови не літають?", "Чому колеса у машини крутяться?" і навіть на такі як "Звідки беруться діти?". Обов´язково розмовляйте з дитиною, дивлячись їй в очі. Проявляйте до дитини доброту, терпіння, турботу. Візьміть за руку, сядьте навпочіпки і обійміть!

Спілкування дитини з дорослими - це головне джерело її психологічного розвитку і від того, яке це було спілкування, залежатиме майбутнє дитини. Якщо малюкові або більш дорослій дитині не вистачатиме ласки від її найближчих людей, вона може шукати її на стороні.


Всі батьки негативно ставляться до ранніх статевих зв´язків своїх дітей, навіть не подумавши про те, чому так відбувається. Але ж причини лежать на поверхні: наші дітки хочуть що б їх ЛЮБИЛИ!
Не рідкісні ситуації, коли діти недоотримують любові у одного з батьків: дівчатка страждають від неуваги до них батьків, а хлопчики - через те, що мама рідко їх цілує і пестить. Недолік батьківської любові підштовхує дітей до раннього статевого життя. Саме у віці статевого дозрівання відбувається формування самосвідомості і самовизначення особистості дитини. У цей час вони прагнуть задовольняти свої потреби в почуттях через музику або заняття сексом. Батькам важливо не упустити цей один з найголовніших моментів розвитку дитини, необхідно своєчасно розповісти дитині про те, що таке справжня любов і близькість.
Обов´язково розмовляйте з дитиною, пестіть її, обіймайте, цілуйте в будь-якому віці і так часто, як це можливо.

Ведемо дитину у перший клас. Поради психолога.

Підготовка до школи – процес і урочистий, і хвилюючий одночасно. І не тільки для малюка, який вже через місяць стане "дорослим" школярем, але і для його мами і тата. Часом більше самих першокласників хвилюються їхні батьки, які мучаться думкою, чи готовий їх синок чи донька до першого класу. До того ж напередодні школи майбутні першокласники нерідко задають їм питання, на які складно відповісти навіть дорослому.

Саме тому ми постаралися відповісти на "недитячі" питання майбутніх першокласників і дати поради батькам про те, як підготувати дитину до шкільного життя. Поданий матеріал пропонується для батьків майбутніх першокласників та для шкільних психологів і вчителів початкових класів для роботи з батьками.
Влаштуйте прогулянку до школи. Обов'язково проведіть дитині невелику екскурсію до школи: походіть по двору і навколо неї, а потім увійдіть всередину. Бажано показати дитині, в якому класі вона буде вчитися, де знаходиться туалет (до речі, якщо дитина привчена ходити в туалет тільки вдома, то не буде зайвим під час прогулянок по місту поводити її в громадські туалети) та їдальня. Періодично можна ходити гуляти до школи, граючи по дорозі у щось. Так дорога до школи буде завжди викликати хороші асоціації у малюка.
Збирайте портфель та одягайте форму. Непогано кілька разів за місяць потренувати збори до школи: нехай першокласник самостійно надіне шкільну форму. Потім мама або тато, розкидавши його шкільне приладдя по підлозі, покаже, як збирати портфель і що куди класти.

Грайте в школу. Батьки можуть посадити дитину серед іграшок і провести "урок", при цьому попросити малюка встати, коли мама- "вчителька" входить в "клас", потім сісти за парту, взяти в руку ручку, відкрити зошит. Так для дитини не будуть незвичними ці "команди", коли вона почує їх у школі, і вона легко їх виконає. Також доведеться пояснити першокласникові, що в школі його будуть називати за прізвищем. Тому необхідно навчити його реагувати і відгукуватися на прізвище, наприклад, у грі в школу звертатися не інакше як "Петров", "Сидоров" і т. д.

До того ж безліч дитячих письменників описують у своїх розповідях маленьких дітей, які збираються піти до школи. Нехай головний герой якоїсь книжки супроводжує малюка на всіх етапах підготовки до школи. Тоді він стане впевненіше, знаючи, що безліч дітей навколо теж йдуть до школи, як і він.

Встаємо раніше. Місяця, щоб привчити дитину вставати раніше, вистачить. Досить щодня віднімати від її сну по 5-10 хвилин. Тоді першого вересня малюк не буде сонно позіхати на лінійці. Але пробудження дитини має супроводжуватися приємними для неї діями, наприклад, усмішкою або обіймами мами.


Дружимо з годинником. Необхідно поставити в кімнаті малюка годинник, навчивши його по ньому розбиратися в часі. Це стане в нагоді в школі, наприклад, щоб знати, скільки хвилин є на виконання завдання. Також важливо, щоб малюк вмів укладатися в терміни. Для цього слід скласти графік його звичайного дня і повісити на видному місці. А коли малюк буде, наприклад, малювати, грати або їсти, можна звернути його увагу на те, скільки йому ще залишилося часу на цю дію за розкладом.
Вчимося порядку. Нехай у малюка з'являться всілякі папки, коробочки, файлики, і він навчиться складати туди свої малюнки, фломастери та інші дрібниці. Розвивати цю навичку потрібно заздалегідь, щоб школяр не був Машею-растеряшею. До речі, можна розвісити по кімнаті невеликі записочки, наприклад, "акуратно повісь речі на стілець" - це буде сигналом до дії.
"Доросла" кімната. У кімнаті обов'язково повинно з'явитися щось, що говорило б йому про "доросле" шкільне життя, про зміну його статусу, щоб школяр швидше звикав. Приміром, той же письмовий стіл або можна вже зараз купити малюкові невелику шкільну дошку з крейдою.
Більше зеленого. Цей колір і стимулює увагу, і розслабляє. Бажано, щоб в кімнаті малюка з'явилося щось зелене. Психологи кажуть, що тільки після 7 років у дитини починають працювати частини мозку, які відповідають за утримання тіла в одній позі. До 7 років приборкати маленького "зірвиголову" дійсно складно. Але тим не менш протягом останнього місяця до школи батьки можуть по трохи розвивати навички посидючості в дитини. Адже в школі без них доведеться непросто.
Шийте чи грайте в шахи. Активних дівчаток можна навчити шити або плести з бісеру, а хлопчиків - грати в шахи, шашки. Бажання виграти у мами чи тата або зшити красиву іграшку "переважать" бажання дитини постійно відволікатися на все підряд і не сидіти на місці (це спрацює, тільки якщо малюка вдасться зацікавити).

Є ще один спосіб: щодня протягом місяця пропонувати дитині посидіти хоча б три хвилини, уважно розглядаючи якусь картинку. При цьому давати їй якесь завдання, наприклад, розповісти потім про свої враження чи скласти якусь історію по цьому малюнку.


Формуйте позитивний образ школи. Ні в якому разі не потрібно говорити першокласникові фрази типу "закінчилося дитинство, почалося доросле життя" або "не будеш слухати вчительку, вона тебе покарає". Так любов до школи в нього точно не виховати. Добре, якщо б перша вчителька написала листа майбутньому учневі, розповівши про те, як вони цікаво будуть проводити час у школі, скільки всього нового він дізнається, як багато друзів з'явиться. Якщо домогтися творчого підходу від учителя не вдалося, розповісти про все це повинні батьки. Ще від них вимагається більше хороших забавних історій з їх шкільного життя, наприклад, про те, як вони знайшли свого першого шкільного друга. Також можна показати першокласникові батьківські шкільні фотографії.
Не залякуйте оцінками. Казати дитині про те, що вона повинна приносити тільки хороші оцінки заборонено. Тим більше що в 1-му класі їх не ставлять. Краще вже зараз завести журнал досягнень малюка, щодня записуючи туди кожен його успіх, наприклад, "сьогодні малюк сам почистив зуби". Тоді він буде знати, що хороші оцінки - це не єдині його заслуги перед батьками і перестане боятися принести "двійку", коли буде ходити до школи.
Жартуйте над дитиною. Наприклад, прізвище - Пузирьов. "Для профілактики" образ батьки можуть іноді називати малюка Пузир або бульбашка, щоб такі прізвиська були для нього на слуху. Тоді в школі вони не будуть для нього неприємною несподіванкою.
Більше рольових ігор. В останній місяць потрібно якомога частіше запрошувати дітей у будинок (ще краще - майбутніх однокласників). Хай грають в будь-які рольові ігри: доктор-пацієнт, дочки-матері або постановки улюблених мультфільмів. Саме на основі таких ігор діти вчаться знаходити спільну мову між собою.
Не "ліпіть" вундеркінда. За місяць до школи не потрібно намагатися підтягти всі "хвости", годуючи дитину новою інформацією. Педагоги та психологи не радять відточувати уміння дитини до досконалості, наприклад, вчити його читати не 30 слів за хвилину, як годиться першокласникові, а 60. Так, з одного боку, бути лідером серед своїх однолітків приємно будь-якій дитині, але з іншого - відсутність "конкуренції" вбиває прагнення поліпшувати свої навики. У той час як успіх того ж сусіда по парті - хороший стимул для "відсталого" першокласника навчитися читати трохи швидше.
Тренуйте увагу і не тільки. Наприклад, хороша гра для тренування пам’яті і уважності: розкласти на столі десять будь-яких предметів. Нехай малюк уважно подивиться на них протягом 1 хвилини, намагаючись запам'ятати якомога більше, а потім, не дивлячись на стіл, розповість, що там лежить. Ще можна забрати один предмет і замість нього покласти другий - нехай скаже, яку річ замінили.

Дуже добре тренувати мислення прямо під час чергової прогулянки. Наприклад, дати дитині таке завдання: розкласти поняття на складові (варіант: що входить в поняття взуття?), А потім, навпаки, "зібрати" в одне ціле, назвавши поняття (варіант: кіт, собака, жираф, ведмідь - хто це?).

Нарешті, мова. Прочитавши казку на ніч, мама або тато можуть попросити малюка переказати почуту історію і відповісти на декілька нескладних питань по ній. Так першокласник навчиться висловлювати свою думку, розмірковувати на задану тему і чітко відповідати на запитання.

Аналіз малюнка

Про переживання дитини обов'язково "проговориться" її малюнок. Тому пропонуємо дитині намалювати малюнок на тему "Я і школа".

Кількість малюнків.

Ставити "діагноз" можна, тільки маючи не один, а декілька малюнків дитини. Варто врахувати, що малюнок відображає не тільки тривоги, але і бажаний хід подій для дитини.

Напрямок руху. Якщо малюнок спрямований вліво - у фокусі уваги малюка родина, підтримка батьків і емоції, які вона відчуває. Зсув вправо відповідає за соціальну сферу: на даний момент дитина реалізує себе в спілкуванні з іншими людьми.

Деталі. Важливо стежити за тим, що дитина постійно виділяє, малюючи. Наприклад, промальовані руки (з пальцями) - це його вміння пристосовуватися і встановлювати відносини, акцент на гудзиках у героїв малюнків - прагнення піти у себе.

Контури. Чіткі контури по всьому малюнку (або в якихось деталях) - центри напруги для дитини або ж джерела обмеження в якихось її діях.

Штрихування. Якщо малюк по-різному зафарбовує предмети, значить, у ньому "живе" відразу декілька емоцій, які іноді суперечать одна одній. Може бути, йому з якоїсь причини морально важко.

Колір. Для кожного малюка - потрібен окремий колірний "словничок". Щоб його скласти і по ньому "розшифрувати" його емоції, можна пограти в гру, задаючи дитині запитання: "Якщо це радість (або будь-яка інша емоція), якого вона кольору?".

"Я" на малюнку. Чим краще малюк промальовує (колір і плавність ліній) себе на малюнку, тим впевненіше він відчуває себе в своєму тілі і в світі. Чоловічок, намальований тонкими лініями, "паличками" - можливо, у малюка велике фізичне або інтелектуальне навантаження. Дитина взагалі не малює себе - вона не відчуває себе членом соціуму.


Здоров’я першокласника
Для дитини вступ до школи – це стрес. Дуже багато нового й незвичного побачить вона у школі. Особливість сьогоднішніх дітей, які прийшли до першого класу, - це швидка втомлюваність. На першому уроці вони відверто позіхають, на третьому – лежать на партах. Чим ми, дорослі, можемо допомогти дитині? Головне завдання батьків і вчителів – стимулювати позитивні емоції дитини, що дозволить не тільки підвищити її інтерес до навчання, а й зберегти здоров’я.
Крім складного адаптаційного періоду, першокласникові потрібно впоратися з безліччю інших, не менш складних проблем.

По-перше, значно збільшується навантаження на опорно-руховий апарат дитини. Багато годин у школі та вдома вона проводитиме сидячи за партою. Порушення постави може призвести до значних проблем зі здоров'ям: сколіоз, кіфоз, лардоз, остеохондроз - це неповний перелік проблем, з якими може зіткнутися першокласник. Тому необхідно спрямувати всі сили на профілактику цих хвороб. Фізкультура, фізкультурні паузи між уроками, повноцінне харчування, ортопедичний рюкзак, парта, що «зростає» разом із дитиною, - це не розкіш, а життєва необхідність. Правильно організуйте робоче місце учня. Для цього доберіть меблі за зростом. Висота робочого стола повинна бути на 2-3 см вищою ніж лікоть дитини, яка стоїть.

Удома меблі для приготування уроків, як і в школі, повинні обов'язково мати спинку. Привчіть дитину всідатися якнайглибше, відчуваючи опору кожною точкою хребта. Між грудьми й краєм стола повинна бути відстань, що дорівнює ширині кисті дитини. Ідеально, якщо стіл обладнаний поперечиною для ніг, завдяки якій розвантажується спина. Якщо її немає, то можна використовувати лавочку.

З метою профілактики порушення постави потрібно користуватися ранцем і стежити, щоб його вага для учнів 1-3 класів не перевищувала 1,5-2 кг.

По-друге, до шкідливого впливу вже звичних телевізора й комп'ютера додається величезне зорове навантаження. Стежте за освітленням робочого місця. По-перше, стіл не можна ставити напроти вікна. Промені сонця відбиватимуться від різних поверхонь на столі, тому очі зайвий раз стомлюватимуться. Письмовий стіл повинен висвітлюватися верхнім світлом і настільною електролампою потужністю 100 Вт.

Зверніть увагу, що лампа не повинна бути галогенною. Під час виконання домашніх завдань через кожні півгодини корисно робити десятихвилинні паузи, виконувати фізичні вправи й гімнастику для очей: переводити погляд на далекі предмети, дивитися вдалечінь й угору, робити колові рухи очима. Природне (денне) світло на письмовий стіл повинно падати ліворуч, квіти на вікнах і штори не повинні затримувати світло.

По-третє, значного ризику зазнає й шлунково-кишковий тракт школяра. Обов'язково поцікавтеся в школі, що і як їсть ваша дитина. Намагайтеся, щоб вона не виходила з дому до школи голодною, тому що першокласникові може не сподобатися сніданок, і тоді дитина перший раз зможе поїсти тільки, у найкращому разі, в обід. Перекуси пиріжками, чіпсами й лимонадом, як ви розумієте, не вихід. Дитина повинна обов'язково харчуватися не всухом'ятку, а гарячою їжею. У неї повинні бути нормальні, збалансовані за харчовою цінністю сніданок, обід і вечеря. Основне правило - якнайменше жирного й солодкого, якнайбільше овочів і фруктів. В осінньо-зимовий період не забудьте збагачувати харчовий раціон вітамінами. Харчуватися першокласник повинен чотири-п'ять разів на день, причому домашньою їжею. На сніданок рекомендуються каша, омлет, сосиски, чай із молоком або какао. У добовий раціон дитини обов'язково включайте продукти, що містять білок: м'ясо, рибу, яйця, сир, кисломолочні продукти.

По-четверте, нервова система ще не достатньо міцна, тому необхідно стежити, щоб дитина обов'язково відпочивала і дотримувалася режиму дня. Молодші школярі повинні спати 10-11 годин на добу. Добре, якщо є можливість пообіднього відпочинку. У довгі зимові місяці нашим дітям важко дається ранній підйом, звідси неминучими є капризи зранку, відмова від сніданку, повільність у ранкових гігієнічних процедурах, а потім суєта й поспіх дорогою до школи. Зранку і дитина, і мама отримують потужний викид адреналіну, а також зіпсований настрій на першу половину дня. До обіду ранкова незлагода забувається, щоб завтра повторитися знову. Тому необхідно суворо дотримуватися часу відходу до сну. Це в інтересах вашої дитини, і від цього залежить її здоров'я.

Ще однією причиною частих хвороб першокласника є так звана зміна мікробного пейзажу. Дитина, яка тривалий час перебуває в одному і тому самому середовищі, була адаптованою до мікроорганізмів батьків і оточуючих. Потрапляючи до школи, у клас, вона зустрічається з величезною новою палітрою мікробів, носіями яких є як її однокласники, так і інші учні цієї школи. Тому немає нічого дивного в тому, що буквально в перші дні після початку занять дитина занедужує.
Виконання домашнього завдання

У першому класі не рекомендується задавати домашнє завдання, хоча у всіх школах його задають. Зважте на те, що максимальний рівень працездатності має два піки - з 9 до 12 і з 16 до 18 години. Цей час і повинен збігатися з навчальною діяльністю.

Після повернення додому першокласник, якщо він не залишається на повний день у школі, повинен з'їсти гарячий обід і відпочити після занять. Домашні завдання найкраще готувати в період 15-16 годин. Не можна сідати за них відразу - дитина не встигне відпочити, а працездатність до цього часу знижуватиметься до нуля. Не можна переносити виконання домашнього завдання на вечір - письмо вимагає акуратності й посидючості, тому школяр, який стомився, допускатиме помарки й описки, та й сидітиме над завданням значно довше, ніж у денний час, або виконуватиме його абияк, кваплячись лягти спати.

Кожні 15 хвилин потрібно змінювати позу, кожні 30 - робити маленьку перерву, «фізкультхвилинку», можна під музику. Це не тільки зміцнює здоров'я, але й відновлює працездатність, допомагає позбавитися напруження й утоми.

Не можна починати готуватися «кавалерійським наскоком» - із найскладніших предметів. Починати потрібно з нескладних і нетривалих за часом завдань: швидке їх виконання змусить первачка переконатися у власних силах і здатностях. Після цього потрібно переходити до складніших, ну а в останню чергу, на спаді загальної працездатності, зробити ще одне легеньке завдання. Тоді дитина після виконання завдань матиме не пригнічений через велике навантаження настрій, а буде впевнена в тому, що їй легко дається навчання. Зберегти бадьорий настрій і не дозволити дитині «опустити руки» («Мамо, у мене нічого не виходить!») - основне завдання батьків у першій рік навчання.
Як правильно відпочивати?

Дуже часто доводиться чути запитання про прогулянки й час, проведений на свіжому повітрі. Не менш часто батьки говорять про те, що дитині ніколи гуляти, або немає з ким, або ніколи батькам, або... Можна знайти безліч причин і пояснень, але відповідь у кожному разі буде однозначною - виключити прогулянку з режиму дня школяра не можна! Норма прогулянки для школярів молодших класів - не менше ніж 3-3,5 години на день.

Якщо дитина ослаблена й скаржиться на втому, їй показаний півторагодинний денний сон у добре провітреній кімнаті. Якщо ви віддали дитину до спортивної секції або займаєтеся з нею вдома чи у дворі бігом, гімнастичними вправами або рухливими іграми, пам'ятайте, що заняття спортом повинні початися не раніше, ніж через 40 хвилин після приймання їжі. Вечеряти потрібно за 2 години до сну - це найкраща профілактика безсоння, поганого, неспокійного сну первачків. Якщо ви вважаєте, що активна дитина встигне зголодніти за цей час, за півгодини до відходу до сну можна запропонувати їй склянку молока або какао з маленькою булочкою, або трішечки фруктів.
Здоровий спосіб життя допоможе вашій дитині і в шкільному житті, і у подальшому дорослішанні. Дотримання декількох нескладних правил може сильно вплинути на її подальшу долю. А відповідальними за долю дитини в цьому віці, звісно, є її батьки. Тому саме батьки повинні насамперед організувати належним чином життя свого першокласника.

Будьте здоровими!


1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка