Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара



Скачати 352.01 Kb.
Дата конвертації15.04.2017
Розмір352.01 Kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Факультет геолого-географічний

Кафедра фізичної та економічної географії



«УЗГОДЖЕНО»

Декан факультету

проф. Богданович В.В.
_____________ 12 червня 2008 р.

(підпис)






«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Декан факультету

проф. Богданович В.В.
_____________ 12 червня 2008 р.

(підпис)



Робоча навчальна програма
з дисципліни «ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА»

(назва навчальної дисципліни)


напряму підготовки 0101 «Педагогічна освіта»

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності (ей) 7.070501 «Географія»

(шифр і назва спеціальності (ей)



факультету геолого-географічного

(назва факультету)



Нормативні дані
Навча-льний рік

Форма
навчання

Курс

Семестр

Підсумковий контроль

(семестр)



К-ть кредитів ЄСПК

Загальний обсяг (год.)

Обсяг роботи студента (в годинах)

Залікові модулі

Екзамен

Залік

Аудиторні заняття

Самостійна

робота


Семестр

Фор-ма

Тиждень

Всього

Лек-ції

Практ.

(семін.) заняття



Лабор. роботи

2009 /

2010


денна

4

7

8




5


6

234

166

36

64


18

48


––

68

7

8


КМР

КМР


18

16































































































































































































* Форми поточного контролю: КнР – контрольна робота

Робоча програма складена на основі стандарту СВОУ 7.070501 ОКХ–03 для дисципліни «Глобальні проблеми людства» затверджена наказом ректора ДНУ від 03.06.2008.


Робочу програму склав доцент, к.геогр.н. Афанасьєв О.Є.
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри фізичної та економічної географії

Протокол № 140 від 29 травня 2008 р.


Завідувач кафедри фізичної та економічної географії
_______________________ / Зеленська Л.І. /

29 травня 2008 р.

Схвалено науково-методичною радою геолого-географічного факультету

Протокол № 28 від 10 червня 2008 р.


Голова ________________________/ Л. І. Зеленська/
1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ
1.1. Мета викладання дисципліни

Курс дисципліни «Глобальні проблеми людства» викладається для студентів-спеціалістів географії і має на меті створити у студентів уявлення про причини, сутнісний зміст та можливі шляхи вирішення глобальних проблем, «світову кризову динаміку», проблемах ресурсного дефіциту, боротьби провідних держав за ринки ресурсів, про сучасний «постіндустріалізм» у світовому співтоваристві.

Дисципліна «Глобальні проблеми людства» дає змогу інтегрувати знання, набуті студентами протягом всіх попередніх курсів навчання, максимально використати загальноосвітній та культурологічний потенціал географії як наукової дисципліни тощо. Дисципліна забезпечує набуття студентами системи знань, вмінь і навичок просторово-територіального аналізу й проблемного прогнозування розвитку географічних систем, аналізу шляхів й методів раціонального природокористування тощо.

Вивчення курсу передбачає використання теоретичної складової, в тому числі властивого глобальній географії понятійно-термінологічного апарату в підручниках, словниках, а також широке залучення сучасних джерел інформації.

Актуальність вивчення цього курсу полягає в тому, що загальнопланетарні процеси та явища природного й антропогенного походження потребують їх цілісного, комплексного осмислення, оскільки вони проявляються на Землі. Просторові аспекти цього динамічного комплексу у всіх проявах його життя і майбутнього є предметом дослідження вчення про глобальні проблеми людства, що структурно входить до змісту глобалістики (інколи її асоціюють із глобальною географією). Саме географії під силу його пізнання, оскільки вона залишається єдиною дисципліною, що синтезує природничий та суспільний напрями в науці. До найгостріших глобальних проблем відносять світові та регіональні конфлікти, екологічні, демографічні, сировинні проблеми, посилення диспропорції в розвитку країн світу та рівнях споживання, поширення небезпечних хвороб, «кризу культури» та ін.

Вивчення курсу передбачає використання теоретичної складової, в тому числі властивого глобальній географії понятійно-термінологічного апарату в підручниках, словниках, а також широке залучення сучасних джерел інформації.


1.2. Завдання вивчення дисципліни

Вивчення взаємодії суспільства й природи є однією з актуальних завдань сучасної географії. Посилення антропогенного пресингу на ландшафти Землі, усе більш вагомий вплив людини на окремі компоненти геосфери призвели до того, що багато проблем розвитку людства та його взаємодії з оточуючим середовищем з рангу локальних і регіональних перейшли в ранг глобальних. Сьогодні перетворенням піддаються не окремі ділянки земної поверхні, а географічна оболонка в цілому. Студенти зобов'язані в ході оволодіння матеріалом ознайомитися з різними точками зору, навчитися бачити сильні й слабкі сторони пропонованих теорій, уміти виробляти й обґрунтовувати власну точку зору на дискусійні проблеми. По завершенні вивчення даного курсу в студентів повинне бути сформовані базові знання про завдання, закономірності, етапи й форми глобального розвитку й сутності сучасних глобальних проблем суспільства та охорони навколишнього середовища. Курс повинен прищепити студентам навички осмислення регіональних і глобальних процесів, що відбуваються в суспільстві та природному середовищі.

Головна задача курсу – світоглядна – формувати цілісний географічний погляд на складний, різноманітний світ, його розвиток і проблеми. Основними задачами вивчення курсу є:


  • ознайомлення студентів-магістрантів з тими проблемами, які в цей час ученими планети трактуються як глобальні;

  • узагальнити глобальне просторове мислення студентів;

  • ознайомлення студентів з різними точками зору, навчитися бачити сильні й слабкі сторони пропонованих теорій, уміти виробляти й обґрунтовувати власну точку зору на дискусійні проблеми;

  • сприяти вихованню людини «всесвіту», яка розуміє основні тенденції глобалізації, здатна брати особисту відповідальність за майбутнє не тільки своєї країни, а й планети в цілому;

  • формувати базові знання про завдання, закономірності, етапи й форми глобального розвитку й сутності сучасних глобальних проблем суспільства та охорони навколишнього середовища.

В результаті вивчення дисципліни фахівець повинен з н а т и :



  • предмет і об'єкт геоглобалістики, її сучасну методологію, загальний зміст і завдання, відмінності між поняттями глобалістика та глобальна географія;

  • історію розвитку наукових досліджень глобальних проблем; історико-географічний зміст глобальних процесів і явищ;

  • головні закономірності існування і розвитку уявлення про глобальні проблеми, глобалізацію, глобалістику;

  • виявляти явища глобалізації у навколишньому середовищі і з'ясовувати їх позитивні та негативні наслідки; сутність екологічного імперативу, проблем глобальної екології;

  • суть окремих «великих» та «малих» глобальних проблем людства, форми їх прояву в різних регіонах світу, причинно-наслідкові зв'язки між ними;

  • характеризувати зв'язок соціально-економічної відсталості з глобальними проблемами;

  • прикладами проілюструвати можливі шляхи розв'язання глобальних проблем та пропонувати проекти їх розв'язання;

  • сутність концепції сталого розвитку як стратегії розвитку людства на ХХІ ст., її географічний аспект; витоки, категорії, індикатори сталого розвитку; уміє здійснити моніторинг індикаторів сталого розвитку в навколишньому середовищі, роль суспільства у впровадженні ідей сталого розвитку; знає принципи реалізації цих ідей в різних країнах; визначити напрями діяльності міжнародних і вітчизняних організацій, що опікуються ідеєю сталого розвитку.

Підготовлений фахівець повинен в м і т и :



  • аналізувати процеси глобалізації як історичного процесу, глобальні проблеми світу за територіальним принципом; прояви глобалізації в господарському житті; різницю в рівнях та темпах вирішення глобальних проблем по регіонах світу; сучасні загрози світовій безпеці; проекти шляхів розв'язання глобальних проблем людства; взаємозв'язки глобальних проблем людства; процеси техногенного навантаження на навколишнє середовище, визначати масштаби техногенного навантаження в навколишньому середовищі та передбачати його глобальні наслідки; обґрунтовувати інтегративність дослідження глобальних проблем та визначати методи їх досліджень;

  • висловлювати судження про основні напрями вирішення глобальних проблем людства; рух антиглобалістів; пропонувати способи розв'язання глобальних проблем людства;

  • класифікувати глобальні проблеми людства за походженням, гостротою прояву у різних регіонах світу; проблеми найменш розвинутих країн; регіони світу відповідно до гостроти геоекологічної ситуації; стихійні природні та техногенні аварії та катастрофи; розрізняти глобальні, регіональні та локальні глобальні проблеми;

  • наводити приклади впливу господарської діяльності людини на природні умови та природні ресурси; нових світових захворювань; посилення взаємозв'язків між країнами у всіх сферах життя у ХХ – ХХІ ст.ст.; проявів екологічної дестабілізації світу; техногенних катастроф та міжнародного тероризму; транснаціональних корпорацій;

  • називати міжнародні організації, що опікуються вирішенням глобальних проблем; основні поняття курсу; предмет і методи дослідження курсу; причини виникнення глобальних проблем; прояви глобальних проблем в окремих територіях та країнах; форми глобалізації;

  • описувати стан природного середовища окремих регіонів світу; наслідки впливу глобальних проблем; негативні й позитивні наслідки глобалізації;

  • показувати на карті ареали найбільшого прояву окремих глобальних проблем; райони бідності та найбідніші країни світу; райони екологічних криз.

У самостійну роботу студента входить: освоєння теоретичного матеріалу й відомостей, отриманих на лекціях; знайомство із працями вітчизняних і закордонних авторів по даній тематиці; підготовка індивідуального завдання по вибраній темі.

2. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ
2.1. ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС

модуля, змістового

модуля, теми

Назва і короткий зміст

змістового модуля, теми

Кількість аудиторних годин

МОДУЛЬ 1. Методологія глобалістики як вчення про глобальні проблеми людства

1. Глобалістика. Глобальна географія. Римський клуб

2

2. Епоха глобальних проблем: контексти виникнення і завдання географії у їх дослідженні

2

3. Глобалізація як стрижнева проблема світового розвитку. Глобалістська картина світу

2

МОДУЛЬ 2.

Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх розвязання

4. Глобальні проблеми навколишнього середовища

4

5. Глобальні проблеми суспільного розвитку

4

6. Шляхи вирішення глобальних проблем. Сталий розвиток – стратегія розвитку людства на ХХІ століття


2

Контрольна робота


2

Усього годин

18

2.2. ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ (СЕМІНАРСЬКИХ) ЗАНЯТЬ

Необхідні методичні матеріали додаються


модуля, теми

Назва практичного (семінарського) заняття і короткий його зміст

Кількість аудиторних годин

1.1. Глобалістика. Глобальна географія. Римський клуб

1. Становлення глобалістики як наукового напряму. Римський клуб і його доповіді

2

1.2. Епоха глобальних проблем: контексти виникнення і завдання географії у їх дослідженні

2. Класифікації глобальних проблем людства. Екологічний імператив та інформаційне суспільство

2

1.3. Глобалізація як стрижнева проблема світового розвитку. Глобалістська картина світу

3. Глобалізація: протиріччя розвитку. Антиглобалісти – глобальний рух проти глобалізації світу

2

2.4. Глобальні проблеми навколишнього середовища

4. Оточуюче середовище: прогнозні моделі подальшого стану. Роль людини у змінах географічної оболонки

2

2.5. Глобальні проблеми суспільного розвитку

5. Антропосфера: природна чи штучна оболонка планети. Проблеми в її існуванні

2

2.6. Шляхи вирішення глобальних проблем. Сталий розвиток – стратегія розвитку людства на ХХІ століття


6. Прогностика й сталий розвиток – сучасні проблемні питання глобальної географії. Роль міжнародних організацій у вирішенні глобальних проблем людства

2

Усього годин

12

2.3. ТЕМИ ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ



модуля, теми

Назва лабораторного заняття

і короткий його зміст

Кількість аудиторних годин




В і д с у т н і



2.4. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ТА РОЗПОДІЛ ЧАСУ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ






Вид роботи

Кількість годин



Опрацювання програмного матеріалу, що не викладається на лекціях

20



Підготовка до практичних (семінарських), лабораторних занять

30



Підготовка до контрольної роботи

10




Всього

60

2.5. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ:



( денна форма навчання )


Теми

Кількість годин, з них

лекції

Практичні

(семінарські) заняття

самостійна робота

МОДУЛЬ 1. Методологія глобалістики як вчення про глобальні проблеми людства

1. Глобалістика. Глобальна географія. Римський клуб

4

2

4

2. Епоха глобальних проблем: контексти виникнення і завдання географії у їх дослідженні

4

4

4

3. Глобалізація як стрижнева проблема світового розвитку. Глобалістська картина світу

6

2

4

МОДУЛЬ 2. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх розвязання

4. Глобальні проблеми навколишнього середовища

8

4

4

5. Глобальні проблеми суспільного розвитку

8

2

4

6. Шляхи вирішення глобальних проблем. Сталий розвиток – стратегія розвитку людства на ХХІ століття


4

4

4

Контрольно-модульна робота

2



6

Усього годин за І семестр

36

18

30

МОДУЛЬ 3. Глобальні проблеми в системі соціальних спільнот (інтерсоціальні)

7. Проблеми роззброєння й попередження військових конфліктів

4

4

2

8. Проблема подолання відсталості країн, що розвиваються й встановлення нового світового порядку

4

4

2

9. Глобальні проблеми забезпечення зайнятості економічно активного населення

4

2

2

МОДУЛЬ 4. Глобальні проблеми відношень в системі «суспільство – природа»

10. Проблеми забезпечення потреб людства в природних ресурсах

4

4

2

11. Проблеми раціонального освоєння Світового океану й космічного простору

4

2

2

12. Проблематика збереження й відновлення екологічної рівноваги


4

4

2

МОДУЛЬ 5. Глобальні проблеми відношень в системі «людина – суспільство»

13. Проблеми ефективного використання досягнень НТР

4

2

2

14. Проблеми розвитку культури, освіти, охорони здоров’я

4

4

2

15. Демографічні проблеми людства («демографічний вибух», депопуляція)

6

4

2

16. Етнічні проблеми, конфесіональні конфлікти сучасності й проблема трайбалізму в сучасному світі

6

4

2

МОДУЛЬ 6. Основи прогностики й футурології

17. Прогностика як сучасний новітній напрям наукових досліджень: завдання й об’єкти досліджень

4

4

2

18. Досвід іноземної школи наукової прогностики

4

2

2

19. Досвід вітчизняного розвитку географічного глобального прогнозування


4

4

2

20. Прогнози щодо подальшого розвитку людства й їхній діахронічний аналіз


6

4

2

Контрольно-модульна робота

2



10

Усього годин за І семестр

64

48

38

2.6. Орієнтований перелік питань, які визначаються як питання



Поточного та семестрового контролю


  1. Внесок до методології глобалістики видатних вчених України та світу.

  2. Вчення про глобальні (всесвітні) проблеми як складова глобалістики.

  3. Глобалізація як модель сучасного світового розвитку: сутність проблеми.

  4. Глобальна екологічна криза: центри дестабілізації глобального середовища.

  5. Глобальні проблеми атмосфери.

  6. Глобальні проблеми гідросфери.

  7. Глобальні проблеми людства (ГПЛ): визначення, змістовна сутність, властивості, підходи до класифікації та систематизації, географія поширення.

  8. Глобальні проблеми насильства, здоров’я і довголіття, відсталості країн «третього» і «четвертого» світу.

  9. Глобальні проекти: приклади, сутність, причини виникнення, прогнозовані й непередбачувані наслідки.

  10. Демографічна та урбанізаційна глобальна проблема.

  11. Концепція сталого розвитку: поняття, категорії, індикаторі й категорії.

  12. «Малі» глобальні проблеми суспільного та економічного характеру.

  13. Міжнародні організації та установи, що опікуються питаннями сталого розвитку.

  14. Модель Римського клубу. Роль і завдання цієї організації, основні проекти.

  15. Основні етапи впливу людини на природне середовище. Прогнозні моделі загибелі біосфери.

  16. Основні міжнародні договори для подолання глобальних проблем людства.

  17. Предмет і методи дослідження глобальної географії і глобалістики.

  18. Продовольча та сировинно-енергетична проблеми сучасного світу.

  19. Роль міжнародних організацій у вирішенні глобальних проблем людства.

  20. Соціальна екологія: сутність, об’єкт дослідження. Шляхи вирішення глобальної екологічної кризи.

  21. Сутність алармістських глобальних прогнозів: приклади, головні теоретики, концептуальне підґрунтя.

  22. Техногенез та його глобальні наслідки. Глобальна екологія.

  23. Традиційні «великі» глобальні проблеми: зміст, причини виникнення, можливі шляхи вирішення.

  24. Форми й протиріччя глобалізації. Глобалісти та антиглобалісти. Перспективи глобалізації.

  25. Шляхи й прогнози вирішення глобальних проблем.



3. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ
3.1 НАВЧАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА:


  1. Впереди век ХХІ: перспективы, прогнозы, футурологи. Антология современной классической прогностики. 1952–1999. / Ред.-сост. И.В. Бестужев-Лада. – М.: Academia, 2000.

  2. Гаррет Н., Спенсер К. География в диаграммах. / Пер. с англ. – М.: ООО «Изд-во Астрель»: ООО «Изд-во АСТ», 2004. – 176 с. – Сер. Оксфордские учебные пособия.

  3. Глобальные географические проблемы // Изв. РАН. Сер. геогр. – 1992. – N 3. – С.4-75.

  4. Глобальные проблемы и цивилизационный сдвиг: Сб. обзоров / Отв. ред. В.Е.Ермолаева. – М., 1993. – 35 c.

  5. Гдалин Д. Н., Гладкий Ю.Н. Глобальная география: Метод. пособие, 11 кл. – М.: Дрофа, 2002.

  6. Декларация тысячелетия Организации Объединенных Наций // www.unesco.ru/rus/ pages/about/decl_mill.php

  7. Лавров С.Б., Гладкий Ю.Н. Глобальная география. l1 кл.: Учеб. – М.: Дрофа, 1999. – 352 с.

  8. Лавров С.Б., Сдасюк Г.В. Этот контрастный мир. Географические аспекты некоторых глобальных проблем. –М.: Мысль, 1985.

  9. Ляшенко Д. Глобальні проблеми сучасності. // Географія та основи економіки в школі. – 2004. – №2. – С. 25–29.

  10. Максакoвский В.П. Географическая картина мира: В 2 кн. Кн.І: Общая характеристика мира. – М.: Дрофа, 2004. – 496 с.

  11. Максаковский В.П. Глобализация как стержневая проблема мирового развития // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2005. – №23–24. – С. 3–8.

  12. Медоуз Д., Медоуз В., Рандес И. За пределами роста: предотвратить глобальную катастрофу. Обеспечить устойчивое будущее: Учеб. пособие. – М.: Прогресс, Пангея, 1994. – 303 с.

  13. Олійник Я., Степаненко А. Глобальні проблеми людства: контексти виникнення // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2006. – №38. – С. 3–4.

  14. Родионова И.А. Глобальные проблемы человечества. – М.: Аспект-Пресс, 1994. – 143 c.

3.2 НОРМАТИВНА ТА ІНСТРУКТИВНА ЛІТЕРАТУРА:




  1. Віденська Конвенція про охорону озонового шару (Відень, 1985 р.)

  2. Декларація Ріо-де-Жанейро Конференції ООН по навколишньому середовищу й розвитку (1992 р.)

  3. Декларація тисячоліття ООН (Нью-Йорк, 18 вересня 2000 р.)

  4. Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, у космічному просторі й під водою (1963 р.)

  5. Договір про Космос – Договір про принципи діяльності держав по дослідженню й використанню космічного простору, включаючи Місяць й інші небесні тіла (1967 р.)

  6. Договор про Антарктику (Вашингтон, 1959 р.)

  7. Договор про нерозповсюдження ядерної зброї (1968 р.)

  8. Договор Раротонга (1985 р.)

  9. Договор Тлателолко (1967 р.)

  10. Конвенція ООН із морського права (Монтего-Бей, 1982 р.)

  11. Монреальський протокол з речовин, що руйнують озоновий шар (Монреаль, 1987 р.)

  12. Офіційні тексти підсумкових рішень Всесвітнього саміту по сталому розвитку – Йоганнесбурзька декларація (Йоганнесбург, 26 серпня – 4 вересня 2002 р.)

  13. Принципи природоохоронної політики (Париж, 1990 р.)

  14. Рамкова конвенція ООН зі зміни клімату (Нью-Йорк, 1992 р.) 

  15. Стокгольмська Декларація ООН із проблем навколишнього середовища (1972 р.)

  16. Угода про Місяць – Угода про діяльність держав на Місяці й інших небесних тілах (1979 р.)

3.3 ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:




  1. Акимов А.В. Мировое население: взгляд в будущее. – М.: Наука, 1992.

  2. Актуальные проблемы глобализации: Круглый стол «МЭиМО» // Мировая экономика и междунар. отношения. – 1999. – N 4. – С.37-52; N 5. – С.41-57.

  3. Алексеев С. В., Пивоваров Ю. П. Экология человека.- М.: ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, 2001.

  4. Бобровський М. Стереотипи і «стереотипники»: погляди на глобальне потепління // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2006. – №38. – С. 11–13

  5. Василенко И.А. Политическая глобалистика. – М.: Логос, 2000.

  6. Величко А.А. В поисках стратегии будущего // Изв. РАН. Сер. Географическая. – 1995. –№3. – С.11.

  7. Гизатуллин Х.Н., Троицкий В.А. Концепция устойчивого развития: новая социально-экономическая парадигма // Обществ. науки и современность. – 1998. – N 5. – С.124-130.

  8. Гладкий Ю.Н. Глобалистика: трудный путь становления // МЭМО. – 1994. – № 10. – С. 104-116.

  9. Глобалізація. Регіоналізація. Регіональна політика. Хрестоматія з сучасної зарубіжної соціології регіонів / Укл.: І.Ф. Кононов, В.П. Бородачів, Д.М. Топольськов. – Луганськ: Альма матер–Знання, 2002. – 664 с.

  10. Глобальные проблемы современности и сотрудничество в ходе их решения. – Берлин: МИСОН, 1987.

  11. Глобальные проблемы, их суть и поиск путей разрешения: Материал для дискуссий по теме: «Глоб.пробл. и принципы устойчивого развития» / Авт.-сост.: А.А. Черепанов, А.Г. Литвиненко. – Новосибирск: СО РАН, 1998. – 108 c.

  12. Глобальные проблемы как источник чрезвычайных ситуаций: Междунар. конф. 22-23 апр. 1998г.: Докл. и выступления / Под. ред. Ю.Л. Воробьева. – М.: УРСС, 1998. – 318 c.

  13. Голиков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до економічної і соціальної географії. – К.: Либідь, 1996. – 320 с.

  14. Дейлі Г. Поза зростанням: Економічна стратегія сталого розвитку / Пер. з англ. – К.: Інтелсфера, 2002.

  15. Делягин М. Общая теория глобализации // Общество и экономика. – 1998. –N 10/11. – С.87-103.

  16. Долгов С.И. Глобализация экономики. Новое слово или новое явление. –М.: Экономика, 1998.

  17. Дубнов А.П. Глобалистика. – Новосибирск, 1995. – 83 c.

  18. Европа и глобальные проблемы современности: По материалам 44 сессии Генеральной ассамблеи ООН. – М.: РАН ИНИОН, 1992. – 207 с.

  19. Жизнь на изменяющейся планете / Энциклопедия для детей. Т.3. География / Гл. ред. М.Д. Аксенова. – М.: Аванта+, 2002. – С. 657– 686.

  20. Заварзин Г.А., Пегов С.А. Геополитические аспекты глобальных изменений // Вестник РАН. – 1996. – Т.66, N 2. – С.106-111.

  21. Иванов О.П., Малинецкий Г.Г. Методология исследования глобальных проблем современности // Синергетика. – М., 1999. – Т.2. – С.54-69.

  22. Капустин Б.Г. Глобальные проблемы мирового общественного развития. – М.: Изд-во Ун-та дружбы народов, 1991. – 144 c.

  23. Кинг А., Шнайдер Б. Первая глобальная революция. Доклад Римского клуба. – М.: Прогресс, 1991.

  24. Клімат майбутнього без загрози для життя / Укл.: Вишневська Н., Колі шевський Є. та ін. – Д.: Сиріус, 2002. – 23 с.

  25. Кочуров Б.И. Геоэкологическое прогнозирование // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2005. – №23–24. – С. 9–12.

  26. Максимова М.М., Быков О.Н., Мирский Г.И. Глобальные проблемы современности. – М.: Мысль, 1981. – 285 с.

  27. Мизун Ю.В., Мизун Ю.Г. Озоновая дыра и гибель человечества? – М.: Вече, 1998.

  28. Моисеев Н.Н. Быть или не быть… человечеству? – М., 1999.

  29. Паарлберг Р.Л. Покончить с голодом // Internationale Politik. Глобальные опасности. – 2000. – .№12.

  30. Проблемы геоконфликтологии. В 2 т. /Под ред. Н.С. Мироненко. – М.: Пресс-Соло, 2004.

  31. Программа действий: Повестка дня на XXI в. и др. документы конф. в Рио-де-Жанейро в попул. излож. / Сост. М.Китинг. – Женева: Центр за наше общ. будущее, 1993. – 70 c.

  32. Римский клуб: История создания, избр. докл. и выступления, офиц. материалы (The club of Rome) / Под ред. Д.М. Гвишиани. – М.: УРСС, 1997. – 377 c.

  33. Сорос Дж. Тезисы о глобализации // Вестник Европы – 2001. – №2.

  34. Стійкий екологічно безпечний розвиток і Україна: Навч. посіб. /3а ред. М.І. Дробнохода. – К., 2002.

  35. Топчієв О.Г. Основи суспільної географії. – Одеса: Астропринт, 2001. – 560 с.

  36. Хохлова Т.Ф. Глобальные проблемы человечества (по докл. Римского клуба) // Вестн. Моск. ун-та. Сер.6. Экономика. – 1996. – N 2. – С.24-37.

  37. Шаблій О.І. Основи загальної суспільної географії. – Л.: Вид. центр ЛНУ ім. І.Франка, 2003. – 444 с.


4. Перелік технічних засобів навчання


Технічні засоби

навчання


Перелік тем, в яких використовується

Персональний

комп’ютер



Модуль 1

Теми: Вступ, 1, 3,

Модуль 2

Теми: 5, 6



Мультимедійний

проектор




5. Протокол погодження робочої програми


Назва дисциплін, де використовується

Назва кафедри

Пропозиції до внесення змін і доповнень

Думка автора програми

Рішення методичної комісії

Фізична географія материків та океанів

фізичної та економічної географії

Включити до змісту лекцій огляд поширення фізико-географічних глобальних проблем по окремих фізико-географічних країнах

Пропозиція викликає заперечення через недостатність часу на її викладання




Географія населення

Передбачити аналіз впливу окремих глобальних проблем на певні расові та етнічні групи

Пропозиція реалізована на семінарських заняттях

Географія світового господарства

––




Дистанційне зондування Землі

До програми курсу внести інформацію щодо можливостей методів ДЗЗ в моніторингу глобальних проблем

Пропозиція включена до змісту актуальних питань для обговорення на семінарах

Регіональна економічна та соціальна географія




––









6. Рейтингова система оцінювання з дисципліни


Поточне тестування

КМР

Сума

Змістовний модуль 1

Змістовний модуль 2

10

100

12

12

Т 1

Т 2

Т 3

Т 4

Т 5

Т 6

4

4

4

4

4

4

Змістовний модуль 3

Змістовний модуль 4

18

12

12

Т 7

Т 8

Т 9

Т 10

Т 11

Т 12

4

4

4

4

4

4

Змістовний модуль 5

Змістовний модуль 6

12

12

Т 13

Т 14

Т 15

Т 16

Т 17

Т 18

Т 19

Т 20

3

3

3

3

3

3

3

3



Шкала оцінювання:

90–100 балів — відмінно (А);

75–89 балів — добре (ВС); Зараховано

60–74 балів — задовільно (DE);

1-59 балів — незадовільно (FX). Незараховано
При отриманні за результатами поточного та модульного контролю менше 30 балів, студент не допускається до підсумкового семестрового контролю і вважається таким, що не виконав усі види робіт, передбачених планом навчальної дисципліни.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара
Кафедра: фізичної та економічної географії

Дисципліна: Глобальні проблеми людства


Академічні групи: 5 курс

__________________________________________________________________


Навчальний рік 2009 / 2010 Семестр 8
Елементи контролю за модулем 1-2 (18-й тиждень)

ПРИКЛАД ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

1. Міжнародна організація, що проводить футурологічні дослідження, називається:

А) Міжнародний інститут світових ресурсів; Б) Паризький клуб;

В) Інститут світового спостереження; Г) Римський клуб

2. Який термін найбільше характеризує поняття «системна єдність сучасного світу»?

А) глобалізація; Б) глобалістика; В) глобальна географія; Г) геоконфліктологія

3. Поняття глобалізації припускає:

А) перетворення світового господарства в єдиний ринок товарів і послуг;

Б) міжнародний рух капіталу;

В) міжнародну міграцію робочої сили;

Г) все перераховане вище.

4. Основними тенденціями розвитку світової економіки в цей час є:

А) перевага ринкових відносин;

Б) лібералізація господарського життя країн;

В) інтернаціоналізація виробництва в окремих країнах;

Г) посилення протекціонізму в проведенні зовнішньоекономічної політики держав;

Д) глобалізація господарського життя;

Е) згортання світогосподарських зв'язків.

5. Засновником організації «Римський клуб» є:

А) Денніс і Донела Медуз; Б) Я. Тинберген; В) Ауреліо Печчеі; Г) Кенічі Омае

6. Модель господарства світу, за якою переважає велике серійне виробництво стандартизованих виробів, називається:

А) тойотистською; Б) фордистською; В) постфордистською; Г) серійною

7. Американський економіст, який висловив думку про те, що глобалізація як модель сучасного світу себе не виправдала й дійшла кризи:

А) Я. Тинберген; Б) Джон Гэлбрейт; В) Джордж Сорос; Г) Р. Робертсон

8. Перелічите форми глобалізації в порядку їхньої важливості й історії формування:

____________________________________________________________________

9. Одним з перших вчених, хто в своїх працях піднімав питання про глобальність окремих проблем, що притаманні людському розвитку, був:

А) В.С. Преображенський; Б) В. Леонтьєв; В) К. Кондратьєв; Г) В. Вернадський

10. Принципово нова науково-практична категорія, що знаменує собою перехід до нового типу суспільства й відкриває нові горизонти розвитку, називається:

А) Інформаційною революцією; Б) Кіберпростором; В) Прогностикою;

Г) Загрозою глобалізації; Д) Декларацією тисячоліття


Елементи контролю за модулем 3-6 (16-й тиждень)

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПИСЬМОВОЇ ФОРМИ КОНТРОЛЮ



  1. Глобальна екологічна криза: центри дестабілізації глобального середовища.

  2. Глобальна етнічна криза.

  3. Глобальне управління, моделювання, керування глобальними процесами.

  4. Глобальні моделі світового розвитку

  5. Глобальні проблеми атмосфери.

  6. Глобальні проблеми гідросфери.

  7. Глобальні проблеми насильства, здоров’я і довголіття, відсталості країн «третього» і «четвертого» світу.

  8. Глобальні проблеми педосфери.

  9. Глобальні проблеми Світового океану.

  10. Глобальні проекти: приклади, сутність, причини виникнення, прогнозовані й непередбачувані наслідки.

  11. Демографічна та урбанізаційна глобальна проблема.

  12. Концепція сталого розвитку: поняття, категорії, індикаторі й категорії.

  13. «Малі» глобальні проблеми суспільного та економічного характеру.

  14. Міжнародні організації та установи, що опікуються питаннями сталого розвитку.

  15. Основні міжнародні договори для подолання глобальних проблем людства.

  16. Продовольча та сировинно-енергетична проблеми сучасного світу.

  17. Соціальна екологія: сутність, об’єкт дослідження. Шляхи вирішення глобальної екологічної кризи.

  18. Сутність алармістських глобальних прогнозів: приклади, головні теоретики, концептуальне підґрунтя.

  19. Традиційні «великі» глобальні проблеми: зміст, причини виникнення, можливі шляхи вирішення.

  20. Шляхи й прогнози вирішення глобальних проблем.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО СЕМІНАРІВ


СЕМІНАР 1 «ЧИ ДАЛЕКО ЩЕ ЛЮДСТВУ ДО СФОРМУВАННЯ НООСФЕРНОГО СУСПІЛЬСТВА?»

Питання для обговорення:

  1. Концепція ноосфери й ноосферного розвитку людства в розумінні В.І. Вернадського.

  2. Сучасні погляди науковців щодо процесу й перспектив формування «оболонки розуму».

  3. Концепція сталого розвитку як важливий крок на шляху до формування ноосфери.

  4. Що заважає людству сформувати «сферу розуму»? Нестача самого розуму?

СЕМІНАР 2 «ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ: ПРИЧИНИ, РИСИ ПРОЯВУ ТА ПРОГНОЗИ ЩОДО РОЗВ’ЯЗАННЯ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ 2008–09 РР.»



Питання для обговорення:

  1. Чому глобальна економіка підпорядкована закону циклічності?

  2. «Хвилі Кондратьєва»: чому сучасну економічну кризу багато хто оцінює як кризу сторічного циклу?

  3. Причини сучасної світової економічної кризи, місце виникнення, географія поширення. Свідчення проявів світової кризи в окремих країнах світу.

  4. Світова економічна криза й Україна: чому наша держава оцінюється світовими експертами як така, що найбільш постраждала від неї?

  5. Рецепти оздоровлення економіки України: чи є у країни майбутнє?

СЕМІНАР 3 «ПРОБЛЕМИ «ПІВНІЧ–ПІВДЕНЬ» ТА «ЗАХІД–СХІД»: НОВИЙ СВІТОВИЙ ПОРЯДОК»



Питання для обговорення:

  1. Соціально-економічні відносини кінця ХХ – початку ХХІ століть.

  2. Концепція «третього, четвертого й п’ятого світів».

  3. Проблеми «Північ–Південь» та «Захід–Схід»: економічна, культурологічна, геополітична компоненти.

  4. «Група 77» та її концептуальна основа.

  5. Ян Тінберген – автор ідеї «Нового економічного порядку».

СЕМІНАР 4 «УКРАЇНСЬКИЙ ТУРИЗМ У КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ»



Питання для обговорення:

  1. Місце України в системі світових туристичних потоків: динаміка й можливості.

  2. Конкурентоспроможність українського туристичного продукту на світовому ринку: експертні оцінки.

  3. Туризм в Україні порівняно з країнами СНД та Східної Європи.

  4. Нормативно-правова база для розвитку туризму в Україні.

  5. Україна й визначні «регіональні подійні стимулятори» для розвитку туризму: аналіз досягнень та оцінка перспектив проведення «ЄВРО–2012».

СЕМІНАР 5 «ФУТУРОЛОГІЯ: НАШЕ МИНУЛЕ МАЙБУТНЄ»



Питання для обговорення:

  1. Футурологічні наукові дослідження: методологія, завдання, географія наукових центрів.

  2. Глобалізація – мрія молоді світу? Психологія «громадянина світу»: «за» й «проти».

  3. Ключові дати прогнозів: світ в 2015 та 2050 роках.

  4. Що несе для нас глобалізація?

Затверджено на засіданні кафедри фізичної та економічної географії,



протокол № 115 від 02.02.07 р.
Завідувач кафедри, проф. __________________ Л. І. Зеленська





База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка