Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека



Сторінка1/5
Дата конвертації18.12.2016
Розмір0.87 Mb.
  1   2   3   4   5
Дніпропетровська

обласна

універсальна

наукова

бібліотека

Соціологічні дослідження

в бібліотеках
(методика організації та проведення)

Дніпропетровськ

2002

Методичні матеріали “Соціологічні дослідження в бібліотеках” (методика організації і проведення) розроблені з метою надання допомоги безпосередньо бібліотечним фахівцям, які займаються проведенням соціологічних досліджень в бібліотеках і самостійно вивчають наукові основи соціології. Запропоновані методичні поради мають інформаційно-аналітичний характер і лежать в основі всієї соціологічної роботи бібліотеки. Розглядаються елементи побудови програми соціологічного дослідження, методика визначення вибіркової сукупності, кількісні та якісні методи збирання та аналізу одержаної інформації. Для більш доступного сприйняття в матеріалах наведені приклади із загальнодержавних, регіональних і обласних досліджень.

Нинішні соціально – економічні умови ставлять перед бібліотеками актуальні завдання – визначення нових соціальних орієнтирів і належного місця у системі забезпечення і максимального задоволення інформаційних, освітніх, культурних запитів і потреб користувачів, зміни характеру взаємовідносин з ними, зміцнення зв’язків з населенням, забезпечення підвищення якості своєї діяльності. Але оптимізувати діяльність бібліотек, максимально наблизивши її до сучасних умов, можливо тільки, вивчаючи сучасний стан роботи бібліотечних закладів. Саме на це націлені соціологічні бібліотекознавчі дослідження, які в останній час знаходять розповсюдження в бібліотечній практиці.

Соціологічні дослідження – це система логічно послідовних методологічних та організаційно-технічних процедур, зв’язаних між собою єдиною метою-одержати достовірні дані про явища або процеси для їх наступного використання. На основі зібраної інформації приймаються управлінські рішення, виробляються конкретні рекомендації щодо переорієнтації домінуючих функцій бібліотеки, розвитку інформаційних ресурсів та послуг для створення позитивного іміджу у суспільстві.

Планування та організація

соціологічного дослідження
Одним з основних мотивів проведення соціологічного дослідження є необхідність мати найбільш широку актуальну і змістовну інформацію про ті чи інші аспекти функціонування бібліотеки, оцінки і побажання, які слід враховувати в організації, управлінні і плануванні діяльності бібліотечного закладу. Рішення щодо соціологічного дослідження повинно бути обґрунтованим до його практичної або наукової доцільності.

Тема дослідження обирається на основі проблемної ситуації за дорученням керівництва бібліотеки і якщо необхідно, обговорюється з фахівцями підрозділів бібліотеки, зацікавленими в його розробці. Однією з найважливіших умов успішного проведення дослідження є вибір і затвердження теми демократичним шляхом за умови повної узгодженості з усіма членами робочої групи, що працюють над дослідженням. Під час обговорення оцінюється її актуальність, практична значимість. Тема включається в робочий план бібліотеки. У процесі укладання програми дослідження тема може додатково уточнюватись, більш конкретизуватися. Формулювання теми повинно бути чітким, лаконічним, конкретним і відображати об’єкт і предмет явища бібліотечної справи, що вивчається. Після затвердження теми необхідно визначити, який вид соціологічного дослідження буде найбільш оптимальним для її розробки.


Види соціологічних досліджень
Соціологічні дослідження поділяють на два типи: опитування громадської думки і власне соціологічне дослідження.
Опитування громадської думки являє собою збирання інформації про думку певного контингенту населення чи користувачів бібліотек з якогось актуального питання. Такі опитування знайшли в останній час широке використання в бібліотеках. Ці дослідження проводяться за неповною програмою або взагалі без неї.

Отримані результати опитування громадської (читацької) думки викладаються у вигляді простих таблиць відповідей респондентів. Назвами таблиць є питання анкети чи інтерв’ю у тому ж вигляді, в якому вони пропонувалися респондентам. Обов’язково необхідно вказувати обсяги генеральної та вибіркової сукупностей.



Власне соціологічне дослідження є вивченням суті предмета дослідження та його зв’язків з іншими елементами соціального світу. У цих дослідженнях найважливішим етапом роботи є підготовка програми.

Розрізняють три основні види дослідження: розвідувальне, описове, аналітичне.

Розвідувальне дослідження – найпростіший вид конкретно-соціального аналізу, який дозволяє вирішувати прості за змістом завдання.

Наприклад, його використовують тоді, коли необхідно виявити ступінь задоволення користувачів бібліотеки роботою закладу в цілому або його окремих підрозділів, оціночну реакцію користувачів бібліотеки на якість заходу, події, що відбулися чи відбуватимуться у бібліотеці.

Воно грунтується на спрощеній програмі або взагалі без неї і стислому за обсягом інструментарії. Збирання первинної соціологічної інформації проводиться за допомогою анкет, бланків інтерв’ю, опитувального листа.

Також розвідувальне дослідження може бути використане як попередній етап глибоких і масштабних досліджень для одержання допоміжної інформації про об’єкт (предмет), для уточнення і корегування гіпотез і завдань, експрес-опитування громадської думки. Мета його – одержання окремих особливо важливих відомостей, конче необхідних в даний час чи за даних умов.



Описове дослідження – найскладніший вид конкретно-соціологічного аналізу. Мета і завдання його – одержання найбільш повної емпіричної інформації про явище, що вивчається, та його структурні елементи. Такі дослідження проводяться за повною, детально розробленою програмою, на базі випробуваного інструментарію.

Вибір методів збирання інформації при описовому дослідженні визначається його завданнями і напрямками. Крім письмових та усних опитувань можна використовувати ще й аналіз документів (звітів, читацьких та книжкових формулярів). Таке поєднання методів підвищує об’єктивність потоку соціологічної інформації і дозволяє робити більш обґрунтовані висновки та рекомендації. Цей вид досліджень є оптимальним для розкриття таких тем: “Бібліотекар як читач”, “Шляхи комплектування бібліотечних фондів”.



Аналітичні дослідження - найбільш поглиблений вид аналізу, метою якого є не тільки опис структурних елементів явища, що вивчається і розглядається, а й з’ясування причин, що лежать в його основі і зумовлюють характер, розповсюдження, якість та інші притаманні йому риси.

Внаслідок чого аналітичне дослідження має особливу практичну цінність.

Підготовка аналітичного дослідження потребує значного часу, сумлінно розробленої програми та інструментарію. Під час дослідження можуть бути використані різні форми опитування, аналізу документів, спостережень.

Теми таких видів дослідження найрізноманітніші: “Ступінь задоволення читачів бібліотечним обслуговуванням”, “Роль бібліотеки в житті сільського населення”, “Бібліотечні ресурси регіону: оптимізація мережі” “Бібліотека в ринкових умовах” “Платні послуги”.

Різновидністю аналітичних досліджень є маркетингові дослідження. В останні роки вони все частіше проводяться в бібліотеках України і націлені на пошук реальних шляхів подолання негативних явищ в бібліотечній діяльності та можливість виходу з економічної та соціальної кризи.

Маркетингові дослідження – це планомірне проведення збору і аналізу даних, необхідних для прийняття маркетингових рішень з наступним ознайомленням з результатами керівництва всіх підрозділів у необхідному обсязі. Це є базис, на основі якого приймаються стратегічні рішення щодо діяльності сучасної бібліотеки. Маркетингові дослідження починаються з аналізу, задача якого полягає у визначенні кола проблем. Проведення аналізу вимагає інформації про задачі (стратегічні і тактичні), про конкретні види послуг бібліотеки, про її можливості. Результатом аналізу ситуації повинен стати повний перелік даних, необхідний для постановки завдань маркетингового дослідження. Після цього визначаються можливі джерела отримання необхідних даних. На цьому етапі розробляється програма і робочий план, які необхідно отримати, і вказівка на спосіб їх отримання . Складається також графік дослідження, визначається час і послідовність всіх операцій. Наступні два етапи – безпосередній збір необхідних даних та їх аналіз. Нарешті останній етап – підготовка і представлення доповіді, що містить звіт про проведення дослідження, а також рекомендації.

Враховуючи вищеназвані загальні положення маркетингових досліджень, стратегія маркетингу бібліотечно-інформаційної діяльності пов’язується з моніторингом передусім з таких питань: “Потреби користувачів”, “Які послуги бібліотека може надавати?”, “Планування ресурсів, фінансів, робочої сили”.

У маркетингових дослідженнях використовують здебільшого три основні методи отримання первинних даних: спостереження, опитування, експеримент.

Як приклад можна навести дослідження в маркетинговому руслі, що були проведені в останні роки бібліотеками України. Це “Читацькі уподобання та оцінки нової літератури, що видається” (Миколаївська ОУНБ), “Сучасні бібліотечні послуги в оцінці читачів” (Одеська ОУНБ), “Вивчення читацьких потреб представників місцевих органів влади” (Луганська ОУНБ). Результати подібних маркетингових досліджень сьогодні є базовими для планів діяльності бібліотек, прогнозування розвитку їх фондів та послуг, вони спонукають до структурних змін.


Етапи соціологічного дослідження
Виділяється декілька етапів дослідження: підготовчо-організаційний, масове збирання та обробка даних, їх аналіз і підготовка висновків, впровадження отриманих результатів у практику.

Кожний етап якісно відрізняється один від одного, але без послідовного вирішення завдань одного етапу неможливо переходити до наступного.

Найбільш складним є підготовчий етап дослідження, тому що він являє собою теоретичну основу усіх інших дослідницьких процедур. Помилки та прорахунки, допущені на цьому етапі, дуже важко або й неможливо виправити у подальшому. І відповідно витрати часу на нього значно більші, ніж на всі інші етапи.

1. Підготовчий або підготовчо-організаційний етап включає обов’язково передпрограмне вивчення проблеми, складання та затвердження робочого плану дослідження, розробку та затвердження програми дослідження, підготовку інструментарію (розробка анкет, бланків інтерв’ю, інструкцій інтерв’юєрам, опитувачам та розмноження цих документів), випробування, перевірку інструментарію.

2. Другий етап – масове збирання та обробка даних являє собою збирання інформації, підготовку зібраних даних до обробки (відбраковка, узагальнення відкритих відповідей), обробку одержаної інформації.

3. Третій етап – це аналіз та інтерпретація даних. До нього входить аналіз результатів математичної обробки одержаної інформації, розробка висновків та пропозицій (рекомендацій) за результатами соціологічного дослідження, складання підсумкового документа про соціологічне дослідження (інформація, інформаційна або аналітична записка, звіт та додатки до нього).

4. Четвертий етап – це впровадження одержаних результатів у практику. Він має 2 частини: складання доповідної записки і підготовка проекту розпорядчого (директивного) управлінського документа щодо заходів чи пропозицій за результатами дослідження.
І етап дослідження є найскладнішим. Тому розглянемо його більш детально. Розпочинати роботу бажано з вивчення літератури, що присвячена цій проблемі, з ознайомлення з матеріалами досліджень з аналогічної тематики, з відповідними статистичними даними.

На цьому етапі також розробляються програма та робочий план дослідження; складається методика, встановлюється система збору первинних даних, готується програма їх обробки, обираються об’єкти дослідження.

Розробляється також робочий план соціологічного дослідження. Він має оперативний характер. У плані визначається послідовність проведення робіт та намічених процедур.

Він містить перелік основних етапів дослідження, методи збирання, обробки та аналізу інформації, види звітності, очікувані результати, матеріальні і трудові затрати, а також терміни виконання цих робіт.



  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка