Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте



Скачати 485.09 Kb.
Сторінка1/4
Дата конвертації13.11.2016
Розмір485.09 Kb.
  1   2   3   4




Для заказа доставки работы

воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html
ВИСНОВКИ
У дисертації здійснене теоретичне узагальнення та запропоноване нове комплексне вирішення наукових завдань, що полягають у необхідності розгляду виконуваної підозрюваним, обвинуваченим, підсудним та їх захисником кримінально-процесуальної функції захисту з урахуванням реалізації в їх діяльності засад змагальності та диспозитивності. Основними теоретичними висновками дослідження є наступні:

1. Сутність засади змагальності полягає у виконанні сторонами кримінального процесу дій, спрямованих на реалізацію наданих їм прав щодо участі в доказуванні та відстоювання своєї процесуальної позиції. Під змістом принципу змагальності необхідно розуміти сукупність закріплених у законі процесуальних приписів, способів їх виконання, завдань та інтересів, що забезпечують змагальні засади у діяльності сторін кримінального процесу.

2. Сутність засади диспозитивності полягає у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, їх захисником і законним представником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, їх представником і прокурором (у випадках підтримання ним державного обвинувачення в суді) дій, які носять диспозитивний характер, тобто передбачають їх можливість вільно розпоряджатися наданими КПК України правами. Зміст принципу диспозитивності складає сукупність закріплених у законі правових приписів, способів їх виконання, завдань та інтересів, що забезпечують диспозитивні засади у діяльності зазначених учасників кримінального процесу.

3. Захист є однією з основних кримінально-процесуальних функцій, що реалізується у кожній кримінальній справі та являє собою напрямок діяльності підозрюваного, обвинуваченого, підсудного і їх захисника, спрямований на повне або часткове спростування підозри, обвинувачення, виявлення обставин, які виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, виключають або пом’якшують його кримінальну відповідальність, порушення питання про перевірку законності та обґрунтованості підозри, обвинувачення, а також реалізацію на цій основі комплексу прав, які забезпечують охорону інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.

4. У процесуальній діяльності підозрюваного, обвинуваченого, підсудного та їх захисника реалізуються принципи змагальності й диспозитивності: з огляду на засаду змагальності суб’єктам захисту надається комплекс прав, спрямованих на встановлення обставин, що повністю або частково спростовують підозру, обвинувачення, пом’якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, а з огляду на принцип диспозитивності суб’єкти захисту користуються свободою розпорядження правами, наданими їм з огляду на засаду змагальності, у залежності від власного розсуду.

5. Запровадження елементів принципів змагальності та диспозитивності у діяльність суб’єктів захисту необхідно починати з моменту винесення постанови про порушення кримінальної справи щодо особи, яка повинна тягнути за собою можливість здійснення особою, щодо якої постановлене зазначене процесуальне рішення, захисту (як самостійно, так і за допомогою захисника).

Реалізація суб’єктами захисту права оскаржити в судовому порядку постанову про порушення кримінальної справи дозволяє виявити та усунути слідчі помилки, допущені при прийнятті зазначеного процесуального рішення, що нерідко призводить до скасування відповідної постанови і закриття справи. Приймаючи участь у розгляді судом скарги на постанову про порушення кримінальної справи, суб’єкти захисту повинні користуватися правами: ознайомитися з матеріалами, які обґрунтовують порушення справи, вимагати їх оголошення у судовому засіданні, заявляти відводи та клопотання, давати пояснення, висловлювати свою думку щодо клопотань і пояснень інших учасників розгляду, подавати докази на підтвердження незаконності або необґрунтованості постанови про порушення кримінальної справи.

6. Опитування захисником громадян повинно проводитися захисником за правилами, встановленими КПК України щодо проведення допиту свідка, потерпілого (за винятком можливості застосування ним заходів процесуального примусу), із фіксацією його результатів у протоколі.

Наявні у суб’єктів захисту предмети і документи, у тому числі зібрані захисником шляхом проведення передбачених КПК України процесуальних дій, містять в собі фактичні дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (відображають обставини, які повністю або частково виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, пом’якшують чи виключають його кримінальну відповідальність), що дозволяє розглядати їх як докази.

Подані підозрюваним, обвинуваченим та їх захисником предмети і документи повинні підлягати приєднанню до матеріалів кримінальної справи в обов’язковому порядку (шляхом задоволення особами, що здійснюють провадження у справі, клопотання суб’єктів захисту з доданими до нього предметами та документами).

7. Права захисника при участі у допиті підозрюваного, при пред’явленні обвинувачення його підзахисному, при участі у слідчих діях підлягають суттєвому розширенню, направленому на надання захиснику можливості з’ясовувати обставини, які повністю або частково виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, пом’якшують чи виключають його кримінальну відповідальність.

При розгляді судом подання про обрання щодо підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді взяття під варту суб’єкти захисту повинні користуватися правами, реалізація яких забезпечила б їм можливість обґрунтування недоцільності взяття підозрюваного, обвинуваченого під варту та необхідності застосування щодо нього іншого запобіжного заходу.

8. КПК України повинен передбачати обов’язкову участь захисника у неповторюваних слідчих діях – слідчих діях, повторне або додаткове проведення яких при подальшому провадженні у кримінальній справі неможливе у силу тих чи інших обставин: хвороби або тілесних ушкоджень, які можуть потягнути за собою смерть особи, тощо. При цьому на особу, що провадить дізнання, слідчого потрібно покласти обов’язок повідомляти захисника про день, час і місце проведення неповторюваних слідчих дій, а у випадку, коли підозрюваний або обвинувачений не встиг запросити захисника чи явка обраного ним захисника неможлива – обов’язок призначити захисника тимчасово, на час проведення таких слідчих дій.

9. У стадії попереднього розгляду справи суддею обвинувачений та його захисник вправі заявляти клопотання про виключення з дослідження у судовому розгляді справи доказів, отриманих з порушенням норм кримінально-процесуального закону. Таке клопотання повинно містити вказівку на доказ, про виключення якого воно заявлене, та підстави для його виключення, передбачені КПК України (зокрема, порушення особою, що провадить дізнання, слідчим при його отриманні одного або декількох критеріїв його допустимості). Підставою для визнання доказу недопустимим може бути будь-яке порушення норм кримінально-процесуального закону, допущене при його отриманні, у тому числі при проведенні слідчих або інших процесуальних дій.

10. Підсудний та його захисник повинні користуватися правом самостійно залучати спеціаліста для участі у будь-яких судових діях, проведення яких пов’язане із використанням спеціальних знань (допиті осіб, показання яких можуть містити відомості, що відносяться до спеціальних знань, призначенні експертизи у суді, дослідженні висновку експерта, допиті експерта, огляді та оголошенні документів, огляді місця події).

11. Підсудний і його захисник вправі заявити з метою перевірки й уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства, клопотання про проведення слідчих дій за судовим дорученням. КПК України повинен закріплювати право захисника заявити клопотання про допуск до участі у слідчих діях, які виконуються за судовими дорученнями. Заявлення такого клопотання повинно зобов’язувати суд (суддю) розглянути його та вирішити по суті ще до направлення ухвали (постанови) органу досудового слідства. Участь захисника у слідчих діях повинна відбуватися з додержанням правил, передбачених КПК України.

Зроблені за результатами дослідження висновки, обґрунтовані на підставі теоретичних розробок і правозастосовчої практики, дозволяють сформулювати низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до КПК України. Найбільш вагомими з них є наступні:

1. Пропонується доповнити КПК України статтею 16-2 “Диспозитивність”, яка б визначала основні положення, що входять до змісту принципу диспозитивності.

2. Обґрунтовується необхідність викладення частини 14 статті 236-8 КПК України у новій редакції, що розширила б коло прав учасників розгляду судом скарги на постанову про порушення кримінальної справи.

3. Вбачається доцільним доповнити КПК України статтею 66-1 “Проведення захисником опитування громадян”, яка б передбачала вимоги щодо виконання захисником зазначеної процесуальної дії, направленої на збирання відомостей про факти, та фіксації її результатів.

4. Видається необхідним доповнити КПК України статтею 66-2 “Приєднання до справи доказів, поданих підозрюваним, обвинуваченим, підсудним та їх захисником”, що закріплювала б порядок легалізації поданих суб’єктами захисту відомостей про факти.

5. Пропонується доповнити статтю 165-2 КПК України частиною 6, яка б окреслювала коло прав суб’єктів захисту при розгляді судом подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття підозрюваного, обвинуваченого під варту.

6. Обґрунтовується необхідність доповнення статті 48 КПК України частиною 3 та статті 47 КПК України частиною 7, що передбачали б обов’язкову участь захисника у неповторюваних слідчих діях.

7. Вбачається доцільним доповнити КПК України статтею 253-1 “Вирішення суддею клопотань обвинуваченого та його захисника про виключення з дослідження у судовому розгляді справи доказів, отриманих з порушенням норм кримінально-процесуального закону”, яка б закріплювала порядок заявлення суб’єктами захисту відповідних клопотань, їх розгляду й вирішення суддею.

8. Видається необхідним доповнити статтю 270-1 КПК України частиною 2, що надавала б підсудному та його захиснику право самостійно залучати спеціаліста до участі у судових діях.

9. Обґрунтовується необхідність доповнення статті 315-1 КПК України частиною 5, що передбачала б право захисника заявляти клопотання про допуск до участі у слідчих діях, які проводяться за судовими дорученнями, та можливість його допуску до участі у них.



10. Пропонується доповнити КПК України статтею 315-2 “Відтворення обстановки та обставин події”, яка б закріплювала порядок проведення зазначеної судової дії та фіксації її результатів.

Для заказа доставки работы

воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка