Для забезпечення навчального процесу з курсу за вибором «Основи трансплантології»



Скачати 350.4 Kb.
Дата конвертації01.05.2017
Розмір350.4 Kb.


Міністерство охорони здоровя України

Івано-Франківський національний медичний університет

Кафедра хірургії стоматологічного факультету

Навчально-методичний комплекс

для забезпечення навчального процесу з курсу за вибором

«Основи трансплантології»


Спеціальності: 7.110101 - “Лікувальна справа”

7.110104 - “Педіатрія”

м. Івано-Франківськ

Зміст методичних матеріалів

  1. Робоча навчальна програма.


    1. Робочий навчальний план.

    2. Тематичні плани.

      1. Тематичний план лекцій.

      2. Тематичний план практичних занять.

1.2.3. Тематичний план самостійної позааудиторної роботи студентів.

1.2.4. Структура залікових кредитів модулів.

1.3. Засоби проведення контролю знань.

1.3.1. Засоби проведення поточного контролю знань.

1.3.2. Засоби проведення підсумкового контролю знань.


    1. Рекомендована література.

      1. Основна література.

      2. Додаткова література.

  1. Методичне забезпечення навчального процесу.

2.1. Загально-методичні матеріали.

2.1.1. Мета і завдання дисципліни.

2.1.2. Аналіз зв’язків з суміжними дисциплінами.

2.1.3. Методи інтенсифікації та активації занять.

2.1.4. Основні знання та вміння, які набувають студенти при вивченні предмету.

2.1.5. Перелік обов’язкових практичних навичок, якими повинен оволодіти студент в процесі вивчення основ трансплантології.



2.2. Методичні матеріали для викладачів.

2.2.1. Тези або тексти лекцій.

2.2.2. Методичні розробки до ведення практичних занять.

2.3. Методичні матеріали для студентів.

2.3.1. Методичні вказівки до практичних занять.

2.3.2. Методичні вказівки для самостійної позааудиторної роботи студентів.

2.3.3. Форми і тематика навчально-дослідницької та науково-дослідної роботи студентів.



3. Матеріальне забезпечення навчального процесу.

Міністерство охорони здоров'я України

Івано-Франківський національний медичний університет

ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор ІФНМУ

Ерстенюк Г.М.

(підпис, прізвище, ініціали)

___._________. 20 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА

основи трансплантології (курс за вибором)


(назва навчальної дисципліни)
7.110101 - “Лікувальна справа”, 7.110104 - “Педіатрія”

(шифр, назва спеціальності)


Факультет: медичний.

Кафедра: хірургії стоматологічного факультету.


Нормативні дані

Форма навчання



Курс

Семестр

Кількість годин

Залік,

диф. залік (семестр)




Іспит

(семестр)









Всього

Аудиторних

С

П

Р



С










Лекції

Практичні занят­тя

Лаборатор- ні заняття

Семі-нар­ські

заняття


Денна



-

135 год.

4,5 кре-


дита крередити

-

80

-

-

55

залік

-

Вечірня

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Заочна

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Робочу програму склали: проф. Пиптюк О.В., доц. Мельник І.В., доц. Сабадош Р.В., ас. Телемуха С.Б., асп. Міщук В.В.




Івано-Франківськ - 2010

Робоча програма дисципліни «Основи трансплантології (курс за вибором)» для студентів вищих медичних закладів освіти ІІІ – ІV рівнів акредитації спеціальностей 7.110101 - “лікувальна справа” і 7.110104 - “педіатрія” складена на основі наступних нормативних документів:

1) типової навчальної програми «Основи трансплантології (курс за вибором)» для студентів V курсу вищих медичних закладів освіти ІІІ – ІV рівнів акредитації спеціальностей 7.110101 - “лікувальна справа” і 7.110104 - “педіатрія» (протокол №1 від 16.12.2008р.);

2) наказу МОЗ України від 31.01.2005 року № 52 «Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „спеціаліст” кваліфікації „лікар” у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації України за спеціальностями „лікувальна справа”, „педіатрія”, „медико-профілактична справа”»;


3) наказу МОЗ України № 414 від 23.07.07 Про внесення змін до наказу МОЗ України від 31.01.2005 № 52 „Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „спеціаліст” кваліфікації „лікар” у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації України за спеціальностями „лікувальна справа”, „педіатрія”, „медико-профілактична справа””.

Робочу програму обговорено на засіданні кафедри ”__” ___________ 2010 р.

Протокол № ___

Завідувач кафедри _______________________________________проф. Пиптюк О.В.

(підпис, вчене звання, прізвище, ініціали)
Програму ухвалено на засіданні циклової методичної комісії ” ” ________ 2009 р.

Протокол №____

Голова циклової комісії ___________________________________проф. Шевчук І.М.

(підпис, вчене звання, прізвище, ініціали)



  1. Робоча навчальна програма.





    1. Виписка з робочого навчального плану.

Структура навчальної дисципліни

Кількість годин, з них

Рік навчання


Вид контролю


Всього


Аудиторних

СПРС


Лекції

Практичні заняття

Модуль1:

Основи трансплантології
Змістовий модуль1:

Основи та особливості трансплантології.


Змістовий

модуль 2:

Трансплантація окремих органів: серця, печінки та нирок.



135 год.

4,5 кредити


65 год.
70 год.

-

-
-



80

40
40




55

25
30



6

Підсумковий модульний контроль
Поточний модульний контроль

-//-




1.2. Тематичні плани

1.2.1. Тематичний план лекцій.

Лекції типовою програмою не передбачені.



1.2.2. Тематичний план практичних занять.



п/п
Тематика практичних занять

Години

1.

2.



3.

4.

5.



6.

7.

8.



9.

10.


Змістовий модуль1. Основи та особливості трансплантології.

Основи трансплантології.

Особливості виконання трансплантації органів та тканин.

Способи заміщення ушкоджених органів та тканин.

Загальні принципи трансплантації.

Особливості трансплантації.



Змістовий модуль 2. Трансплантація окремих органів: серця, печінки та нирок.

Трансплантація серця, нирок, печінки.

Трансплантація кишечника, кінцівок та інших тканин.

Причини відчуження пересаджених органів. Синдром реперфузії.

Принципи післяопераційної імуносупресії.

Перспективні напрямки розвитку трансплантології.


8

8



8

8

8



8

8

8



8

8



1.2.3. Тематичний план самостійної позааудиторної роботи студентів.



теми
Назва теми
Години

1.

2.

3.

1.

2.



3.
4.

5.

6.



7.

8.

9.



10.

11.


12.
13.

Змістовий модуль1. Основи та особливості трансплантології.

Історія розвитку трансплантології.

Основи трансплантаційної імунобіології.

Механізми і шляхи досягнення довготривалої трансплантаційної толерантності.

Підбір донора і донорське забезпечення.

Змістовий модуль 2. Трансплантація окремих органів: серця, печінки та нирок.

Трансплантація нирки.

Трансплантація печінки.

Трансплантація підшлункової залози.

Трансплантація кісткового мозку.

Трансплантація легень.

Трансплантація серця.

Методи пересадки шкіри.

Сітчатий експлантат в лікуванні

абдомінальних гриж.

Імплантація водія ритму та cava-фільтра.

6

7



7
5

3

3



3

3

3



3

4

4


4

1.2.4. Структура залікових кредитів модулів.

Див. пункти 1.2.2. та 1.2.3.



1.3. Засоби проведення контролю знань студентів.

Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та Інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (2005).

Оцінка за модуль визначається за поточну навчальну діяльність (у балах) та виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні модуля за поточну навчальну діяльність – 200.


1.3.1. Засоби проведення поточного контролю знань.

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей з кожної теми.

Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні практичних занять модуля дорівнює 190 балам. Максимальна кількість балів за кожну з тем модуля представлена нижче у таблиці.


№ теми

з/п


Модуль

(поточна навчальна діяльність)

Максимальна кількість балів

1.

Тема 1

19

2.

Тема 2

19

3.

Тема 3

19

4.

Тема 4

19

5.

Тема 5

19

6.

Тема 6

19

7.

Тема 7

19

8.

Тема 8

19

9.

Тема 9

19

10

Тема 10

19




Разом змістові модулі

190




Індивідуальна самостійна робота

10




Всього

200


Сума балів за кожне заняття складається з:

- відповіді на тестові завдання: максимум 8 балів (при відповідях на 8 тестів);

- розв’язання ситуаційної задачі: максимум 5 балів;

- виконання практичного завдання або відповіді на теоретичне питання: максимум 6 балів.

За кожну правильну відповідь на тестове завдання студент отримує 1 бал.

За правильно розв’язану ситуаційну задачу студент отримує 5 балів, при її розв’язанні після навідних питань викладача – 2 бали.

При відповіді на теоретичне питання студент отримує 6 балів, якщо відповідь повністю правильна, 4 бали - якщо він допустив певні несуттєві неточності і 2 бали – якщо висвітлив питання не в повному об’ємі. При виконанні практичного завдання студент отримує 6 балів при його правильному виконанні, 4 бали – при виконанні з певними неточностями і 2 бали – при виконанні лише його окремих складових частин.

При неправильній відповіді на тестове завдання чи на ситуаційну задачу, незнанні теоретичного питання або невиконанні практичного завдання студент отримує 0 балів.


Оцінювання індивідуальної самостійної роботи студентів (індивідуальних завдань):

Кількість балів за різні види індивідуальної самостійної роботи студента (СРС) залежить від її обсягу і значимості, але не більше 10 балів. Ці бали додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

Кількість балів за різні види індивідуальної самостійної роботи студента:

- виступ з науковою працею на студентській науковій конференції з призовим місцем – 8 балів;

- виступ з науковою працею на студентській науковій конференції без призового місця – 5 балів;

- участь у роботі студентського наукового гуртка без виступу на студентській науковій конференції (з відвідуванням не менше половини його засідань) – 3 бали;

- повідомлення на практичному занятті про прочитану в науковому журналі статтю за темою практичного заняття – 1 бал за кожну статтю;

- чергування у клініці – 1 бал за кожне чергування.



Оцінювання самостійної роботи:

Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.


1.3.2.Засоби проведення підсумкового контролю знань.

Підсумковий контроль засвоєння – семестровий залік. Результати складання заліку оцінюються за двобальною шкалою: “зараховано”, “ не зараховано”.

Семестровий залік зараховується студенту, якщо він набрав не менше 100 балів.

Для тих студентів, які хочуть поліпшити оцінку з дисципліни, по завершенню вивчення дисципліни навчальним планом передбачено термін для перескладання.



1.4. Рекомендована література

1.4.1. Основна література.

  • Денисов В.К. Трансплантология.- К.: Наукова думка, 1998.

  • Никоненко А.С. Трансплантация органов (методическое пособие для интернов и врачей-курсантов).-Запорожье, 2006.

  • Трансплантологія: Руководство // Под ред. В.И. Чумакова.- М.: Медицина, 1995.- 392с.

  • Жаворонков Н.А., Перельман М.И. Ксенотрансплантация органов // Хірургія.-1993.-№6.

  • Дранник Г.Н. Успехи общей иммунологии и перспективы их использования в трансплантологии // Сучасні проблеми клінічної та експериментальної трансплантології.-К., 1995.

  • Гусак В.К., Кузнєцов О.С., Антипов М.В. і ін. Ускладнення хірургічного лікування аритмій.- Донецьк, 2002.-209 с.

  • Книшов Г.В., Нейко Є.М., Криса В.М. Хірургічна корекція складних порушень ритму серця / Методичні рекомендації, Івано-Франківськ, 2002.-32с.

  • Жебровский В.В. Хирургия грыж живота.-Москва, 2005.-381с.

  • Никишин Л.Ф. и соавт. Профилактика тромбоэмболии легочной артерии с помощью кава-фильтров / Методические рекомендации, Киев, 2002.-18 с.


1.4.2. Додаткова література.

  • Баран Е.Я., Тхор В.А., Дриянская В.Е. и др. Донорспецифическая предтрансплантационная гемотрансфузионная подготовка реципиентов к аллотрансплантации // Трансплантація органів.-Львів: Світ, 1990.-С.30-31.

  • Дземешкевич С.Л., Богорад И.В. Паратрансплантологические проблемы: биоэтика, религия, право // Трансплантология и искусственные органы.-1994.-№1.-С5-7.

  • Лотоцький М., Павловський М. Ковзні пахвинні грижі.-Львів, 2003.-221 с.

  • Журнальні статті.


2. Методичне забезпечення навчального процесу.

2.1. Мета і завдання дисципліни.

Мета викладання – вивчення основ трансплантології для засвоєння теоретичних та практичних знань з етіології, патогенезу, клінічних проявів недостатності функції життєво важливих органів: серця, печінки та нирок, методів діагностики, консервативного та оперативного лікування, профілактики ускладнень та реабілітації хворих з даною хірургічною патологією у межах, відповідних підготовці лікаря загального профілю з урахуванням особливості його спеціальності.

Завдання дисципліни – дати уяву про сучасну трансплантологію на прикладі життєво важливих органів, пересадка яких офіційно визнана методом вибору в лікуванні термінальних стадій цих захворювань і отримала широке розповсюдження. Таким чином, мова йде про класичну трансплантологію і її специфічні розділи - використання штучних органів для підтримки життя пацієнта на дотрансплантаційному етапі, забезпечення реципієнтів донорськими органами з етичними, юридичними, технічними і організаційними аспектами, імунологічний підбір пар донор-реципієнт, імунологічний моніторинг до і після трансплантації, особливості хірургічної техніки і імуносупресії.

Професійна спрямованість предмету грунтується на ролі викладеного фактичного матеріалу у підвищенні професійної майстерності та морально-етичних якостей майбутнього лікаря. Конкретно ці завдання відображено у лекціях та методичних розробках для самопідготовки і реалізуються в учбовому процесі.

При плануванні навчального процесу передбачено випередження тематики практичних занять. Спочатку вивчаються класифікація, основи трансплантаційної імунобіології, профілактика і лікування відчуження, імуносупресивна терапія, особливості консервації органів, підбір донорів і реципієнтів.

Потім вивчаються власне елементи хірургічної діяльності, а саме профілактика хірургічної інфекції, гемостаз, анестезія, неоперативна і оперативна хірургічна техніка в умовах роботи хірурга.



2.2. Аналіз зв’язків з суміжними дисциплінами:

Вихідний рівень знань по хірургії забезпечується наступними кафедрами: анатомії людини, нормальної фізіології, фармакології, оперативної хірургії і топографічної анатомії, пропедевтики внутрішніх захворювань.

Необхідною умовою оптимальної інтеграції між кафедрами є єдині концепції класифікації та викладення матеріалу. Зв’язок між дисциплінами здійснюється шляхом проведення:


  1. міжкафедральних учбово-методичних конференцій;

  2. педагогічних читань;

  3. участь в роботі профільних методкомів;

  4. міжкафедральні взаємовідвідування лекцій та практичних занять.


2.3. Методи активації та інтенсифікації навчання.

1. Розв’язування ситуаційних завдань з окремих розділів хірургії на самопідготовці.

2. Виписування рецептів фармакологічних препаратів, які стосуються конкретної теми самостійного заняття.

3. Впровадження в навчальний процес ігрових методик викладання: тестовий контроль на комп'ютері, конкурси, вікторини.

4. Написання студентами рефератів на тему заняття.

5. Написання історії хвороби.

6. Науково-дослідна робота студентів у гуртку (аналіз історій хвороб, реферування літератури, робота в лабораторії).


2.4. Основні знання та вміння, які набувають студенти при вивченні предмету:

ЗНАТИ

ВМІТИ

1. Визначення поняття «трансплантологія».

2. Визначення поняття «імуносупре-сія».

3. Абсолютні покази до виконання пересадки донорських органів.

4. Відносні покази до виконання пересадки донорських органів.

5. Абсолютні протипокази до виконання пересадки донорсь­ких органів.

6. Відносні протипокази до виконання пересадки донорських органів.

7. Вимоги до операційного розрізу.

8. Способи закриття операційної рани.

9. Види швів.

10. Сучасний шовний матеріал.

1 і. Способи заміщення та усунення тканин.

12. Види пересадки донорських органів.

13, Види пересадки донорських тканин.

14. Трансплантація серця.

15. Принципи післяопераційної імуносупресії.

16. Трансплантація печінки.

17. Трансплантація кінцівок.

18. Трансплантація кишечника.

19. Причини відчуження пересаджених органів.

20. Синдром реперфузії. Принципи профілактики.

21. Перспективні напрямки розвитку трансплантології.

22. Використання мікросудинних анастомозів та мікрохірургічної техніки в трансплантології.



1. Виявляти абсолютні покази до виконання пересадки донорських органів.

2. Виявляти відносні покази до виконання пересадки донорських органів.

3. Виявляти абсолютні протипокази до виконання пересадки донорсь­ких органів.

4. Виявляти відносні протипокази до виконання пересадки донорських органів.

5. Здійснити операційний розріз.

6. Накласти шви.

7. Призначити препарати для післяопераційної імуносупресії.



2.1.5. Перелік обовязкових практичних навиків.

1. Виявляти абсолютні покази до виконання пересадки донорських органів.

2. Виявляти відносні покази до виконання пересадки донорських органів.

3. Виявляти абсолютні протипокази до виконання пересадки донорсь­ких органів.

4. Виявляти відносні протипокази до виконання пересадки донорських органів.

5. Здійснити операційний розріз.

6. Накласти шви.

7. Призначити препарати для післяопераційної імуносупресії.



2.2. Методичні матеріали для викладачів.

2.2.1. Тези або тексти лекцій.

Лекції типовою програмою не передбачені.



2.2.2. Методичні розробки до ведення практичних занять (взірець).

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ДО ВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ У СТУДЕНТІВ 6 КУРСУ ЛІКУВАЛЬНОГО ФАКУЛЬТЕТУ («ОСНОВИ ТРАНСПЛАНТОЛОГІЇ»).

Навчальна дисципліна

Курс за вибором «Основи трансплантології».

Модуль № 1

Основи трансплантології

Змістовий модуль № 1

Основи та особливості трансплантології.

Тема заняття № 5

Особливості трансплантології.

Курс

5-й

Факультет

Медичний


1. Актуальність теми: Операції, спрямовані на відновлення цілісності людського тіла при вроджених та набутих його вадах, його анатомічної форми і функції пошкодженого або втраченого органу, посідають провідне місце серед інших хірургічних операцій, належать до найдревніших, мають значні досягнення і продовжують бурхливо розвиватися. Пластична, відновна хірургія має давню історію. Достеменно відомо, що деякі операції з пересадки тканин проводились ще в глибоку давнину. Пластична, відновна хірургія ставить перед собою мету відтворити цілісність органів людського тіла, відновити функцію пошкодженого або втраченого органа. Великого успіху досягла пластична хірургія в ХІХ ст., що в значній мірі пов’язано з іменами українських вчених.
2. Навчальні цілі:

- знати: методи діагностики, покази до проведення трансплантації органів та тканин, консервативне та оперативне лікування, принципи деонтології, об’єктивну документацію, юридичні засади;

- вміти:

  1. демонструвати володіння знаннями анатомічних особливостей кровопостачання та інервації органів і тканин, що потребують пересадки;

  2. аналізувати етіологію, патогенез та класифікацію, клінічну картину декомпенсації органів і тканин, що потребують пересадки;

  3. визначати методи діагностики, алгоритми консервативного та хірургічного лікування вказаних декомпенсацій;

  4. демонструвати принципи післяопераційного лікування та реабілітації хворих з трансплантованими органами;

  5. обґрунтувати покази до традиційних операцій при трансплантації;

  6. обґрунтувати покази до мініінвазивних втручань при трансплантації;

  7. аналізувати фактори ризику виникнення ускладнень при трансплантації;

  8. визначати абсолютні та відносні протипокази до виконання трансплантації органів;

  9. трактувати способи трансплантації органів і тканин;

  10. трактувати результати лабораторного та інструментального дослідження;

  11. демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації в хірургії;

  12. здійснювати прогноз життя та працездатності при трансплантації органів і тканин;

  13. трактувати загальні принципи лікування, реабілітації і профілактики ускладнень при найбільш поширених трансплантаціях органів і тканин;

  14. демонструвати вміння ведення медичної документації у клініці.

3. Міждисциплінарна інтеграція.

Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

1. Анатомія

2. Фізіологія


3. Пат. фізіологія



Знати анатомічну будову внутрішніх органів.

Знати фізіологічну функцію внутрішніх органів.

Знати патологічні зміни при захворюваннях внутрішніх органів.



4. Зміст теми заняття:

Студенти повинні вивчити сучасні дані про історію, статистику, відбір і підготовку реципієнтів, донорське забезпечення, техніку виконання, післяопераційне ведення та результати пересадок життєво важливих органів, оскільки трансплантація є методом вибору у лікуванні термінальних стадій їх захворювань.


5. План і організаційна структура заняття:

п/п


Етапи заняття

Розподіл часу

Види контролю

Засоби навчання

1.

Підготовчий етап

20 хв







1.1.

Організаційні питання

2 хв

Контроль відвідування практичного заняття і наявність зошита з виконанням письмових домашніх завдань

Журнал відвідування студентами практичних занять. Зошити для практичних занять.

1.2.

Формування мотивації

3 хв

Контроль виконання самостійного домашнього завдання

Підручники, посібники, довідники, атласи, методичні рекомендації

1.3.

Контроль початкового рівня підготовки (стандартизовані засоби контролю)

15 хв

Структурована письмова робота, письмове та комп’ютерне тестування.

Тестові завдання, теоретичні запитання, підручники, посібники, довідники, методичні рекомендації, муляжі, результати досліджень.

2.

Основний етап

25 хв

Ситуаційні задачі, огляд хворих, усне опитування за стандартизованими переліками питань




3.

Заключний етап

15 хв







3.1

Контроль кінцевого рівня підготовки

10 хв

Тестовий контроль

тести

3.2

Загальна оцінка навчальної діяльності студента

2 хв







3.3

Інформація студентів про тему наступного заняття

3 хв

Теорія та практичні навички

Підручники, посібники, довідники, методичні рекомендації



6. Матеріали методичного забезпечення заняття.
6.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття.

Тести для перевірки початкового рівня знань за темою «Основи трансплантології».
1. Додаткові методи обстеження молочних залоз .

А.* Мамографія.

Б. Торакоскопія.

В. Пункційна біопсія.

Г. Теплографія.

Д. Комп’ютерна томографія.


2. Перерахувати усі різновиди трансплантації.

А. Ортотопічна, гетеротопічна, аутотрансплантація, сингенна трансплантація.

Б. Аутотрансплантація, сингенна трансплантація, аллотрансплантація, ксенотрансплантація.

В. Гетеротопічна, аутотрансплантація, сингенна трансплантація, аллотрансплантація, ксенотрансплантація.

Г.* Ортотопічна, гетеротопічна, аутотрансплантація, сингенна трансплантація, аллотрансплантація, ксенотрансплантація.
3. Які методи обстеження прохідності артеріального русла ?

А. Реовазографія.

Б.* Ангіографія.

В. Плетизмографія.

Г. Лапароскопія.

Д. Функціональна флебографія.


4. Дати правильне визначення терміну «Ксеногенна трансплантація».

А. Трансплантація органів між родичами першого покоління.

Б. Трансплантація органів між однояйцевими близнюками.

В. Трансплантація органів і тканин в межах одного виду.

Г. Трансплантація органів від донора реципієнту.

Д.* Трансплантація тканин і органів від одного виду другому (від мавпи - людині)


5. Дати правильне визначення терміну «Аллопластична трансплантація».

А. Пересадка трансплантата від іншої людини.

Б. Трансплантація тканин від тварини людині.

В.* Заміна частин тіла синтетичними матеріалами.

Г. Трансплантація органів між однояйцевими близнюками.

Д. Пересадка власного органа пацієнта родичу.


6.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

Цей етап передбачає виконання кожним студентом самостійно нижче зазначених практичних робіт:


1. Визначати покази до трансплантації органів та тканин.

2. Заповнити об’єктивну документацію при трансплантації органів та тканин.


6.3. Матеріали контролю для заключного етапу: задачі, завдання, тести.

Тести для перевірки кінцевого рівня знань за темою « Основи трансплантології ».
1. Критерії визначення смерті мозку:

А.* Повна та стійка відсутність свідомості (кома).

Б.* Відсутність реакції на сильні больові подразнення в зоні тригемінальних точок та будь-яких інших рефлексів, що замикаються вище шийного відділу спинного мозку.

В. Температура повинна бути стабільно вища за 32ºC.

Г.* Відсутність реакції зіниць на пряме яскраве світло, при цьому повинно бути відомо, що ніяких препаратів, які розширюють зіниці, не застосовувалось. Очні яблука нерухомі.

Д. Первинна гіпотермія.

Е. Метаболічні ендокринні коми.
2. В якому році був прийнятий закон про трансплантацію органів в Україні?

А. 1994 рік.

Б. 1996 рік.

В*. 1999 рік.

Г. 2002 рік.
3. Що з вказаних препаратів відноситься до імуносупресорів ?

А.* Циклоспорин.

Б. Ніфедіпін.

В. Детралекс.

Г.* Імуран.

Д. Доксициклін.


4. Які відомі консервуючі розчини для органів і тканин ?

А. Ringer-Lokk.

Б.* Collins.

В. Хлоргексидин.

Г. Iodobak.

Д.* Custodiol.


5. Які існують механізми імунного відчуження аллотрансплантатів ?

А. Гостре.

Б. Хронічне.

В.* Гуморальне.

Г. Надгостре.

Д.* Клітинне.

Еталони відповіді.Т.5

А. Тести для перевірки початкового рівня знань за темою

«Особливості трансплантації»

1) А; 2) Г; 3) Б; 4) Д; 5) В.

Еталони відповіді.Т.5

Б. Тести для перевірки кінцевого рівня знань за темою

«Особливості трансплантації».


  1. А, Б, Г;

  2. В;

  3. А, Г;

  4. Б, Д;

  5. В, Д.

Методичну розробку підготував

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №___ від ________
Завідувач кафедри хірургії

стоматфакультету, д.мед.н.,

професор Пиптюк О.В.
2.3. Методичні матеріали для студентів.

2.3.1. Методичні вказівки до практичних занять (взірець).

Методичні вказівки

до практичного (семінарського) заняття

для студентів 6 курсу медичного факультету



Навчальна дисципліна

Основи трансплантології

Модуль № 1

Основи трансплантології

Змістовний модуль № 1

Основи та особливості трансплантології

Тема заняття № 2

Особливості виконання трансплантації органів та тканин.

Курс

5-й

Факультет

медичний


1. Актуальність теми:

Протягом останнього десятиліття в світі виконано більше ніж 500 тисяч пересадок різних життєво важливих органів. Значно продовжено життя сотням тисяч раніше безнадійних пацієнтів і досягнутий високий рівень медичної і трудової реабілітації. Але, на жаль, на Україні, в зв'язку з відсутністю повноцінної допомоги, кожного року втрачають працездатність і гинуть десятки тисяч хворих, які потребують трансплантації органів чи клітин, тканин.



2. Навчальні цілі:

- знати: методи діагностики, консервативного та оперативного лікування, методи знеболеиня, профілактики ускладнень та реабілітації у хворих, які потребують органної, тканинної чи клітинної трансплантації.

- вміти:

• визначити методи обстеження при передопераційній підготовці хворих;

• трактувати результати лабораторного та інструментального дослідження;

• трактувати способи трансплантації органів і тканин;

• визначати абсолютні та відносні протипокази до виконання трансплантації органів;

• трактувати використання різного шовного матеріалу в трансплантології;

• пам'ятати принципи післяопераційного лікування та реабілітації хворих з трансплантованими органами;

• трактувати загальні принципи профілактики ускладнень при найбільш поширених трансплантаціях органів і тканин.



3. Завдання для самостійної позааудиторної роботи: анатомія і фізіологія всіх органів і тканин, які можуть підлягати трансплантації.

4. Контрольні питання теми.

1. Дати визначення поняття «Трансплантологія».

2. Особливості трансплантології.

3. Історія розвитку трансплантології у світі.

4. Історія розвитку трансплантології в Україні.

5. Показання до трансплантації органів та тканин.

6. Принципи деонтології в трансплантології.

7. Яка необхідна документація при трансплантації органів та тканин.

8. Юридичні аспекти трансплантології.

5. Самостійна аудиторна робота: визначити показання до трансплантації органів та тканин у конкретного хворого.

6. Рекомендована література:

Основна .

1. Конспект лекцій.

2. В.К. Денисов. «Трансплантология»- Киев: Наукова думка, 1998

3. А.С. Никоненко. «Трансплантація органов» (методическое пособие для интернов и врачей-курсантов), Запорожье 2006г., 44с.

4. В.И. Шумаков. Трансплантология: руководство.-М. Медицина, 1995

Додаткова.

5. М.П. Черенько, Ж.М. Ваврик. Загальна хірургія.- Київ «Здоров'я».-2004


Методичну розробку підготував

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №___ від ________


Завідувач кафедри хірургії

стоматфакультету, д.мед.н.,

професор Пиптюк О.В.

2.3.2. Методичні вказівки для самостійної позааудиторної роботи студентів (взірець).

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА НА ТЕМУ:


«ТРАНСПЛАНТАЦІЯ ПЕЧІНКИ».


1. Актуальність теми: при всіх очевидних успіхах гепатології в нашій країні, часто лікарі знаходяться перед фактом безперспективності подальшого лікування термінальних стадій хронічних захворювань печінки і фульмінантної печінкової недостатності, в той час, як в розвинутих країнах у цих ситуаціях успішно виконується трансплантація печінки. Трансплантація печінки відноситься до важких травматичних операцій, які потребують сучасних хірургічних і анестезіологічних технологій.

2. Навчальні цілі.

Знати:


  1. Історію трансплантації печінки.

  2. Покази до трансплантації печінки.

  3. Критерії відбору донорів.

  4. Основні принципи консервації печінки.

  5. Імунологічну селекцію пари донор-реципієнт.

  6. Особливості фармакокінетики і фармакодинаміки препаратів для анестезії.

  7. Етичні, юридичні, технічні і організаційні аспекти.

  8. Особливості догляду за хворими на догоспітальному етапі.

  9. Класифікацію ускладнень, що виникають після пересадки.

Вміти:

  1. Скласти план та провести обстеження хворого.

  2. Провести оцінку стану пацієнта.

  3. Визначити план обстеження та провести імунологічний моніторинг до і після трансплантації.

  4. Діагностувати захворювання, що ведуть до печінкової недостатності.

  5. Володіти технікою холодової перфузії органів.

  6. Назвати склад консервуючих розчинів.

  7. Вести протокол хворих, які перенесли трансплантацію.

3. Міждисциплінарна інтеграція.

Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

1. Анатомія

2. Фізіологія


3. Пат. фізіологія



Знати анатомічну будову печінки.

Знати фізіологічну функцію печінки.


Знати патологічні зміни при захворюваннях печінки.


4. Контрольні (основні) питання теми.

  1. Історія трансплантації печінки.

  2. Анатомо-фізіологічні особливості будови печінки, її судинного апарату та жовчевивідних шляхів.

  3. Відбір реципієнтів та донорське забезпечення.

  4. Техніка трансплантації печінки.

  5. Відновлення жовчних шляхів.

  6. Вено – венозне шунтування при трансплантації печінки.

  7. Імуносупресивна терапія і її ускладнення.

  8. Особливості догляду за хворими з трансплантацією печінки.

  9. Амбулаторне спостереження хворих з трансплантацією печінки.

  10. Реакція відчуження.

  11. Ускладнення після пересадки.



5. Матеріали для самоконтролю.

Тестові завдання.
1. Які ознаки зупинки кровообігу?

А. Розширення зіниць, відсутність пульсу.

Б. Відсутність дихання.

В.* Непритомність, розширення зіниць, відсутність дихання, відсутність пульсу.


2. Які значення сечовини і креатиніну в крові відповідають нормі?

А) 35 і 250 ммоль/л;

Б)* 7 і 95 ммоль/л;

В) 44 і 300 ммоль/л.


3. Про яке захворювання свідчить збільшення показників сечовини і креатиніну в крові?

А.* Гостра ниркова недостатність.

Б. Гостра печінкова недостатність.

В. Хронічні захворювання організму.


4. Про патологію якого органу свідчить збільшення показників АлТ і АсТ?

А. Захворювання селезінки.

Б. Захворювання нирок.

В.* Захворювання печінки.


5. Для консервації органів застосовуються такі розчини:

А. Поліглюкін, реополіглюкін, ізотонічний розчин.

Б. *Рінгер-лактат, Коллінз.

В. Коллінз, поліглюкін.


6. Виділіть найбільш повний перелік показів до пересадки печінки:

А) вірусний цироз, холангіт, аутоімунний гепатит, злоякісні захворювання печінки, міліарні атрезії;

Б)* вірусний цироз, алкогольний цироз, первинний біліарний цироз, первинний склерозуючий холангіт, аутоімунний гепатит, фульмінантний гепатит, метаболічні захворювання печінки, злоякісні захворювання печінки, міліарні атрезії;

В) аутоімунний гепатит, фульмінантний гепатит, метаболічні захворювання печінки, злоякісні захворювання печінки, цироз.


7. У якому році вперше проведена трансплантація печінки в Україні?

А.* 1994. Б. 1999. В. 1988. Г. 2000.


6. Рекомендована література:

Основна

  1. Конспект лекцій.

  2. В. К. Денисов. «Трансплантология». – Київ: Наукова думка, 1998.

  3. Дранник Г. Н. Успехи общей иммунологии и перспективы их использования в трансплантологии // Сучасні проблеми клінічної та експериментальної трансплантології. – К., 1995.

  4. В. И. Шумаков. Трансплантология: руководство. –М.: Медицина, 1995.

Додаткова.

  1. М. И. Кузин «Хирургические болезни». –М.: Медицина, 1995.

  2. Никоненко А. С., Ковалев А. А. Завгородний С. Н. Первый опыт ортотопической трансплантации печени в Запорожском центре // Трансплантология и исскуственные органы. -1998.

  3. Жаворонков Н. А., Перельман Н. И. Ксенотрансплантация органов // Хирургия. -1993.

Методичну розробку підготував

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №___ від ________
Завідувач кафедри хірургії

стоматфакультету, д.мед.н.,

професор Пиптюк О.В.

2.3.3. Форми і тематика навчально-дослідницької та науково-дослідної роботи студентів.

Форми навчально-дослідницької та науково-дослідної роботи студентів: реферати, літературно-науковий пошук, теми наукових досліджень.


Тематика навчально-дослідницької та науково-дослідної роботи студентів:


1. Визначення поняття «трансплантологія».

2. Визначення поняття «імуносупресія».

3. Абсолютні покази до виконання пересадки донорських органів.

4. Відносні покази до виконання пересадки донорських органів.

5. Абсолютні протипокази до виконання пересадки донорсь­ких органів.

6. Відносні протипокази до виконання пересадки донорських органів.

7. Вимоги до операційного розрізу.

8. Способи закриття операційної рани.

9. Види швів.

10. Сучасний шовний матеріал.

1 і. Способи заміщення та усунення тканин.

12. Види пересадки донорських органів.

13, Види пересадки донорських тканин.

14. Трансплантація серця.

15. Принципи післяопераційної імуносупресії.

16. Трансплантація печінки.

17. Трансплантація кінцівок.

18. Трансплантація кишечника.

19. Причини відчуження пересаджених органів.

20. Синдром реперфузії. Принципи профілактики.

21. Перспективні напрямки розвитку трансплантології.

22. Використання мікросудинних анастомозів та мікрохірургічної техніки в трансплантології.



3. Матеріальне забезпечення навчального процесу.
Згідно плану практичних занять та самостійної позааудиторної роботи студентів на кафедрі наявні:

1) мультимедійні презентації, комплекти прозірок по темах;

2) таблиці;

3) стенди;

4) база ситуаційних задач;

5) питання програмованого тестового контролю;

6) відеофільми з демонстрацією техніки виконання різних видів оперативних втручань;

7) електронний варіант атласу хірургічних операцій І. Літтмана;

8) набір хірургічного інструментарію;

9) муляжі для виконання п/ш, д/м та д/в ін’єкцій;



10) манекен.



База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка