Діяльність психологічної служби з профілактики І корекції алкоголізму та наркоманії серед неповнолітніх



Сторінка16/21
Дата конвертації05.11.2016
Розмір2.81 Mb.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21
Інгалянти

Велика кількість таких органічних розчинників, як авіаційний клей, бензин, ефір, розріджувачі та аерозолі, утворюють такі летучі пари, дія яких на організм призводить до утворення відчуття, близького до алкогольної інтоксикації. Але їх уживання може призвести і до серйозного необоротного пошкодження нервової системи, мозку, шлунка, легенів, кісткового мозку та печінки. Нерідко трапляється смерть від перевищення дози при “нюханні клею”.
Депресанти

До цієї категорії належать барбітурати, небарбітуратні снотворні таблетки, мікрорелаксанти, транквілізатори та чисельні антигістаміни. Депресанти належать до групи ліків, що застосовуються для розслаблення або заспокоєння центральної нервової системи.

Вправа-тест: Шкідливість вживання наркотиків.

Оцініть наступні твердження, як правильні (П) і неправильні (Н).

  1. Усі в світі наркотики – це потенційна отрута, уживання якої призводить до певних шкідливих наслідків для здоров’я.

  2. Антигістаміни можна віднести до депресантів, тому що їх уживають для розслаблення та заспокоєння центральної нервової системи.

  3. Алкоголь і трансквілізатори ніколи не можна уживати разом.

  4. Маріхуана – це новий наркотик.

  5. Можна дуже заслабнути від “нюхання клею”, але це не смертельно.

  6. Уживання диму від паління маріхуани призводить до підвищенного ризику захворювання бронхітом, емфіземою та раком легенів.

  7. Нюхання аерозолю з балончика не вважається уживанням наркотиків.

  8. Серед проблем, пов’язаних з наркотиками, найважливішою сьогодні є проблема уживання маріхуани.

  9. Уживання депресантів разом з алкоголем може привести до необоротного пошкодження головного мозку.

  10. Деякі депресанти – це ліки, які прописує лікар, наприклад снотворні таблетки, міорелаксанти та транквілізатори.

Відповіді до тесту:

  1. (П) Усі в світі наркотики – це потенційна отрута, уживання якої призводить до певних шкідливих наслідків для здоров’я.

  2. (П) Антигістаміни можна віднести до депресантів, тому, що їх уживають для розслаблення та заспокоєння центральної нервової системи.

  3. (П) Алкоголь і транквілізатори ніколи не можна уживати разом.

  4. (Н) Маріхуана – це новий наркотик. (маріхуана відома близько 5 тис. років)

  5. (Н) Можна дуже заслабнути від “нюхання клею”, але це не смертельно. (вдихання клею може викликати смерт або незворотнє ураження організму)

  6. (П) Уживання диму від паління маріхуани призводить до підвищенного ризику захворювання бронхітом, емфіземою та раком легенів.

  7. (Н) Нюхання аерозолю з балончика не вважається уживанням наркотиків. (дихання парою викликає стан, подібний до алкогольного сп’яніння)

  8. (Н) Серед проблем, пов’язаних з наркотиками, найважливішою сьогодні є проблема уживання маріхуани. (проблемою №1 є алкоголізм)

  9. (П) Уживання депресантів разом з алкоголем може привести до необоротного пошкодження головного мозку.

(П) Деякі депресанти – це ліки, які прописує лікар, наприклад снотворні таблетки, міорелаксанти та транквілізатори.

ОЗНАКИ ЗЛОВЖИВАНЯ НАРКОТИКАМИ


Наркотик, який вживається

Симптоми змін фізичного стану

Ознаки

Небезпека та пошкодження

Алкоголь, пиво, лікер, вино

Сповільнення реакцій, млявість, нерозбірливість мови, зміна особистості.

Сховані пляшки, сповільнення міміки обличчя, сповільнення рухів, втрата координації, втрата пам’яті.

Високий ризик нещасних виапдків, високий ризик завдати шкоди іншим, проблеми зі здоров’ям, наприклад, виразка, підвищенний тиск.


Нюхання клею”

Буйство, зовнішній вигляд, як у п’яниці, замріяний або пустий вираз обличчя.

Тюбики клею, плями клею, паперові пакети або носовички.

Пошкодження легенів, головного мозку, печінки, смерть через задушення, анемія.


Героїн, “джанк” (наркотик), морфін, кодеїн

Заціпеніння, млявість, сліди від голки, очі,що сльозяться, криваві плями на рукаві сорочки, нежить.

Голка чи шприц для підшкірних інє’кцій, бавовняний жгут, шнурок, мотузка, пояс, обсмалені кришки від пляшок або ложки, пергамінові пакети.


Смерть від пребільшення дози, розумова деградація, руйнування мозку та печінки, хімічна залежність.

Ліки проти кашлю з кодеїном та опіумом

Зовнішній вигляд, як у п’яниці, втрата координації, плутанина, надмірний свербіж.

Порожні пляшки від ліків проти кашлю.

Призводить до хімічної залежності.

Маріхуана, ”пот”(горщик), травка, “смоук”(курево), “буу”, бханг, ганджа, мадхан, гашиш, анаша, чарас

Сонливість, неможливість зосередитися, розширені зіниці очей, втрата координації, жадання солодощів, посилення апетиту, слабкі галюцінації.

Червоні набряки під очима, сильний запах спаленного листя, дрібне насіння поза підкладкою кішень, папір для цигарок, знебарвлені пальці.

Анемія, дефекти розвитку у новонороджених, потяг до вживання більш сильних наркотиків. Останні медичні дані: маріхуана дійсно пошкоджує органи; 1доза=1пачка цигарок.

ЛСД, ДМТ, СТП, “тріпс”(подорожі) та інші галюціногени

Сильні галюцінації, почуття відчудження, незв’язна мова, холодні руки та ноги, блювання, сміх та плач, психічно неврівноважена поведінка, галюцінації та стан сп’яніння.

Безбарвні кубики цукру, сильний запах від тіла, маленький тюбик з капсулами з рідиною та таблетками, маленькі квадратики паперу з малюнком. Петрушка у мішечку з запахом метанолу, порошок будь-якого кольору у пластиковому пакетику.

Схильність до сомогубства, непередбачувана поведінка, хронічне вживання завдає шкоди мозку. Дефекти розвитку у новонороджених, небезпека смерті від нещасного випадку.

Таблетки стимулянтів, “асп”, амфетаміни “гоу фаст” (рухайся швидко), збуджуючи засоби

Агресивна поведінка, хихикання,глупство, швидка мова, втрата здатності до міркування, втрата апетиту, надзвичайна втома, сухість у роті, хитавість.

Флакон з таблетками різного кольору, безперервне паління, порошок від коричневого до білого кольору у маленькому пластиковому пакетику.

Смерть від перебільшення дози, галюцинації,надзвичайна втрата ваги, пошкодження головного мозку, руйнування життєво важливих органів, хімічна залежність.


Гууфболз” (кульки дурості), “даунз” (депресанти), барбітурати

Млявість, заціпеніння, нерозбірливість мови, блювання, зовнішній вигляд, як у п’яниці.

Таблетки різного кольору, розмірів та форми, на таблетках вибито “714”

Смерть від перебільшення дози, втрата свідомості, хімічна залежність. Ніколи не вживати разом з алкоголем.


Кокаїн, коук, “туут”(гудок)

Підвищений кров’яний тиск, нечутливість до болю; дивиться на інших зверхньо; відчуття незламності, надзвичайна активність, маскування втоми.

Білий кристалічний прошок у маленькому пластиковому пакетику або у фользі. Почервоніння слизової оболонки носа.

Серцевий напад, високий тиск крові, нещасний випадок з опіком або іншим пошкодженням самого себе.

Крек

Короткочасні періоди ейфорії з наступною депресією, на ранніх стадіях надзвичайна активність, на пізніх (коли не вживає креку) – млявість. Захворювання навколоносових пазух, сопіння.

Дрібні, схожі на кам’яні шматочки у скланих ампулах або пластикових пакетиках, дрібні решета, свічки, леза для гоління.

Депресія, раптова смерть від серцевого нападу, постійні проблеми зі станом навколоносових пазух, паранойя, самогубство.


Заняття № 6. РІШЕННЯ, ЯКІ Я ПРИЙМАЮ (підсумкове заняття)

Зміст заняття:

  1. Оголосіть тему заняття. Поясніть учням, що після того, як вони вивчили багато матеріалу стосовно алкоголю та наркотиків, то вони мають навчитися приймати обґрунтовані рішення щодо їх вживання.

  2. Охарактеризуйте поняття прийняття рішення як процес вибору з двох або більше можливих варіантів. Поясніть, що кожен день вони приймають якісь рішення. Запропонуйте учням назвати будь-яке рішеня, яке вони прийняли сьогодні.

  3. Підкресліть, що при прийнятті рішень існує багато альтернативних варіантів. Продивіться разом з учнями матеріали для роботи учнів “Рішення, які я приймаю”. Поясніть етапи процесу прийняття рішення.Назвіть альтернативні варіанти. Визначить позитивні та негативні наслідки від вибору кожного окремого варіанту. Визначте різні фактори, які вливають на прийняття рішення, а саме фактор суб’єктивності, тиск з боку однолітків, реклама, почутя, звички і т. ін.

  4. Складіть план прийняття рішення. Потрібно, щоб учні визначили етапи своїх дій у наступній ситуації:

“Ви – на спортивному майданчику, і однокласник, який вам дуже подобається, пропонує Вам спробувати маріхуану. Ніхто Вас не бачить і Ви не можете вирішити, чи прийняти таку пропозицію. Що Ви зробите?”

  1. Поясніть дітям, що існують різні варіанти вирішення цієї проблеми. Для того, щоб прийняти відповідальне рішеня, необхідно зважити позитивні та негативні наслідки кожного з альтернативних варіантів та вибрати той, який має найменший негативний та найбільший позитивний ефект.

  2. Скажіть учням, що вони будуть мати можливість потренуватися стосовно етапів прийняття рішення, розділившись на невеличкі групи. Розділіть клас на групи. Дайте кожній групі ситуацію. Дайте їм час обговорити її, використовуючи матеріали до теми. Вони повинні разом вирішити, як треба поводитися у цій ситуації.

  3. Кожна група доповідає класу про свою оцінку суті прроблеми та про вибрані етапи її рішення. Вони повинні пояснити, чому прийняте ними рішення є відповідальним.

  4. Підсумуйте заняття твердженням: “Існує величезна кількість варіантів вибору дій для вирішення цієї проблеми. Перед тим, як прийняти відповідальне рішення, надзвичайно важливо зважити численні альтернативні варіанти, а також негативні та позитивні наслідки їх прийняття.”

Рекомендації психологу:

Підготуйте учням примірники матеріалів “Рішення, які я приймаю”. Можна накреслити на клісній дошці або на плакаті зразок цієї сторінки, щоб полегшити її пояснення. Підготуйте картки з різними ситуаціями, що приведені у “ Картках зразків”, або складіть їх самі.

КАРТКИ ІЗ ПРИКЛАДАМИ СИТУАЦІЙ. (до заняття 6)


  1. ДЕНИС. Денис – новенький у школі. По дорозі до дому Денис розмовляє з Борисом та Максимом – з двома найбільш популярними хлопцями у школі. Вони запрошують його на квартиру Бориса випити горілки з домашнього бару. Хлопці запевняють Дениса, що ніхто про це не взнає, і вони добре проведуть час, трохи випивши. Як вчинити у цьому випадку Денису?

  2. ВИПИВКА У ПАРКУ. Ваш ліпший друг прийняв рішення проводити більше часу з групою хлопців, відомих в школі своєю пристрастю до алкоголю. він просить вас приєднатися до них у парку після занять, щоб трохи випити. Використовуючи модель прийняття рішення, вирішіть, що ви скажете своєму другові про зустріч з ним після школи та про групу його нових друзів, про їх захоплення алкоголем.

  3. ПОПУЛЯРНІСТЬ. Ви користуєтесь однією шафкою з дуже популярним у басейні учнем. Одного разу ранком перед заняттями ви відкриваєте маленький поліетиленовий пакетик з чимось у середині, ця речовина схожа, на вашу думку, на маріхуану. Ви не хочете поспішати з висновками про зміст цього пакетика й чому він знаходиться у вашій шафці, але, хоч їм користується ще одна людина , ви теж несете відповідальність за те, що у ній знаходиться.




Додаток №3

Програми та схематичний виклад змісту тренінгів “Профілактика наркоманії серед підлітків молодів”
Перший тренінг (розрахований на 1,5 години)

Тема: Проблеми, пов'язані з наркотиками, і профілактика по­чатку вживання наркотиків.

Мета; Підвищити рівень поінформованості підлітків з про­блем, пов'язаних з наркотиками. Випрацювати та розвинути навич­ку, що запобігають вживанню психоактивних речовин.

Задачі:

1) засувати рівень поінформованості учасників зі згаданої пробле­ми;

2) дати достовірну інформацію щодо причин і наслідків вживання

наркотиків, можливі стратегії поведінки;

3) перевірити рівень засвоєння інформації.

Методи проведення:

Оскільки тренінг розрахований на невелику тривалість і час його проведення жорстко регламентований, доцільним є директив­ний стиль ведення групи. Для кращого сприйняття інформації слід використовувати інтерактивні методи.



План проведення:

1. Організаційні настанови

Цей етап призначений для створення демократичної атмосфе­ри, заохочення спілкування. Він задає тон подальшої роботи тренін­гу.



Вступ (3 хвилини).

Тренер оголошує мету та задачі семінару.



Знайомство з тренером (3 хвилини)

Знайомство може бути проведене в будь-якій зручній формі." Добре, якщо тренер розповість про свою професійну діяльність, до­свід роботи, власних очікуваннях і побажаннях стосовно цього тре­нінгу. Не слід обмежитися лише інформацією «Мене звуть...»



Очікування учасників (5 хвилин)

Тренер задає аудиторії запитання:

=> Як ви гадаєте, з якою метою вас запросили на цей семінар?

=>Що ми будемо тут робити?

=> Що б ви хотіли отримати під час цього семінару?

Зазвичай учасники на початку семінару почуваються ніяково, тому число відповідей може бути невеликим.

Після цього тренер може розповісти про власні очікування від тренінгу (якщо це не зроблено на етапі знайомства).

Прийняття правил роботи (5 хвилин)

Тренер коротко оголошує правила роботи та пояснює їхній сенс.



2. Оцінка рівня інформованості. Актуалізація проблеми

Тренер просить групу відповісти на запитання (5 хвилин):

=> Чи існує проблема наркоманії в нашому суспільстві?

=> Чи наражалися на цю проблему ви чи близькі вам люди?

=> Що ви відчували, коли стикалися з цією проблемою?

=> Наскільки це явище небезпечне для підлітків і молоді?

=> Якщо ця проблема не буде вирішена найближчим часом, як вона вплине на суспільство в цілому?

=> Чи знаєте ви людей, які загинули від передозування?

Реакція в групі буде різною, вона залежить від регіону, в яко­му проживають учаслики тренінгу, і майже напряму відображає си­туацію з вживанням наркотиків.



Після цього тренер розповідає про розвиток ситуації остан­німи роками (2 хвилини):

«Раніше наркотики були десь далеко - в інших країнах, на Сході... Потім ми почули, що вони вже з'явилися в деяких містах нашої країни, потім - у нашому рідному місті, потім - у нашому ра­йоні, в нашому дворі, в нашому під'їзді, на сходах...»

У групі можуть бути підлітки, які вже вживали нарко­тики. Тому тренеру слід давати інформацію зважено, не викликаючи у "дітків почуття безвихідності.

Для мозкового штурму слід використати матеріали, що наве­дені в розд.1.1.

Під час обговорення слід звернути увагу групи на альтернати­вні способи досягнення ефекту (отримання задоволення та розв'язання проблем) без психоактивних речовин. Можливий варі­ант, коли учасники укладають письмовий перелік чи малюють схе­ми альтернативних способів отримання задоволення та розв'язання проблем.

Фіксуються такі ідеї щодо причин вживання наркотиків:

•. від «нема чого робити»;

• від цікавості;

• щоб відчути нові враження;

• назло батькам;

• це модно;

• щоб зняти біль;

• щоб почуватися «своїм» у компанії.

Узагальнюючи, важливо зробити висновок: практично в кож­ному випадку людина сама приймає рішення, чи їй вживати нарко­тики, чи ні.



3. Інформаційний блок

Ігрова вправа «Спірні твердження» (25 хвилин) Крім власне інформування, ця вправа дає можливість кожному учаснику з'ясувати свої погляди на проблему наркоманії.

Матеріали: 4 великих аркуші паперу, підписаних:

=> «Повністю згоден».

=> «Згоден, але з певними обумовленнями».

=> «Абсолютно не згоден».

=> «Не знаю, не впевнений».

Ці аркуші слід прикріпити по чотирьом стінам кімнати. Тренер зачитує по одному спірні твердження, пов'язані з про блемою наркоманії (а також з взаємопов'язаною проблемою ВІЛ/СНІД). Після того як твердження висловлено, учасники повинні одразу підійти до того аркушу, на якому відображена їхня точка зору стосовно цього твердження. Учасників просять пояснити, чому вони обрали саме ці твердження. Після пояснень різних точок зору учасникам надається можливість перейти до аркушів, які тепер більш відповідають їхній позиції.

За зразок пропонуються такі твердження (можна дібрати для виконання вправи будь-яке число з цих тверджень чи сформулювати власні):

• Наркоманія - це злочин.

• Легкі наркотики нешкідливі.

• Наркотики підвищують творчий потенціал.

• Наркоманія - це хвороба.

• У багатьох молодих людей виникають проблеми з законом через наркотики.

• Припинити вживати наркотики можна в будь-який момент.

• Наркоманію можна вилікувати.

• Багато підлітків починають вживання наркотиків «за компанію».

• Люди, що вживають наркотики, дуже часто не усвідомлюють, що узалежнені від них.

• Наркоман може померти від СНІДу.

• Узалежненість від наркотиків формується тільки після багатора­зового вживання.

• По зовнішньому вигляду людини можна визначити, чи вона вжи­ває наркотики,чи ні.

• Наркоман може вмерти від передозування.

• Продаж наркотиків не переслідується законом.

• Наркоманія невиліковна.

• Уведення метадонових програм у нашій країні дозволить усім наркоманам без будь-яких проблем і покарань отримувати «кайф» за рахунок держави.

• Програми обміну шприців стимулюють розвиток наркоманії.

• Проблема розповсюдження ВІЛ-інфекції та гепатитів В, С стосу­ється тільки наркоманів, проституток і гомосексуалістів.

• Лікування та реабілітація тих, хто вживає наркотики, повинні бути абсолютно безкоштовними, якщо держава дійсно хоче ви­рішити цю проблему.

• Наркомани - це не люди.

• Треба, щоб наркомани могли безкоштовно отримувати чисті гол­ки та шприці.

• Легкі наркотики слід дозволити, щоб вирішити проблему опійної наркоманії.

Обговорення:

=> Які почуття виникли у вас, коли ви розмірковували над цими за­питаннями?

=> Чи легко було висловлювати свої погляди перед усіма учасника­ми, особливо, якщо ви опинилися в меншості?

=> Чи легко було змінити свою точку зору?



4. Етап придбання практичних навичок

Тренер нагадує учасникам, що людині необхідно навчитися приймати ефективні рішення, щоб у ситуації вибору вона могла ска­зати «ні».



Вправа «Шприц» (15 хвилин)

Учасники сідають по колу. Завдання: придумати 10 варіантів пропозиції вжити наркотик і 10 варіантів відмови від прийняття на­ркотику.

Тренер бере шприц і пропонує його учаснику, що сидить пра­воруч від нього, умовляючи його взяти шприц. Учасник відмовляв ється. Відмова повинна бути тактичною, але твердою. Час, відведе­ний на роботу пари, - 3 хвилини. Після цього шприц переходить до учасника, і вже він умовляє сусіда вжити наркотик.

Обговорення:

=> Чи легко було підбирати належні відмови?

=> Які з вимовлених варіантів відмов були найефективнішими? Чо­му?

=> Як почували себе учасники в ролі того, хто умовляє, і того, хто відмовляється?

=> Які ще форми відмови існують?



5. Завершення роботи

На цьому етапі слід підвести підсумки проведеної роботи, з'ясувати, як учасники засвоїли, інформацію. Можна провести анкетування. Також можна зробити вправу «Почуття»: тренер просить кожного учасника сказати, які почуття в них викликало це заняття. Тренер дякує учасникам за увагу, повідомляє, як з ним можна зв'язатися на випадок бажання продовжити взаємодію, і прощається з групою.


Другий тренінг (розрахований на 1 день)

Тема: Проблеми, пов'язані з наркотиками, і профілактика по­чатку вживання наркотиків.

Мета: Підвищити рівень поінформованості підлітків з про­блем, пов'язаних з наркотиками. Випрацювати та розвинути навич­ки, що запобігають вживанню психоактивних речовин.

Задачі:

1) з'ясувати рівень поінформованості учасників зі згаданої пробле­ми;

2) дати достовірну інформацію щодо психологічної узалежненості, щодо причин і наслідків вживання наркотиків;

3) сформувати в підлітків навички відповідальної поведінки;

4) перевірити рівень засвоєння інформації.

Методи проведення:

Тривалість етапів залежить від особливостей групи та досвіду тренера. Відхилення від розкладу не повинні викликати тривогу та невпевненість. У цьому випадку тренеру слід проявити гнучкість. Під час планування роботи слід заздалегідь продумати, які вправи можна добавити, якщо робота проходитиме дуже швидко, і навпаки, який етап можна скоротити і яким чином, якщо виникнуть затримки.

У запропонованому плані тривалість кожного етапу вказана прибли­зно.

План проведення:

1. Організаційні настанови

Цей етап призначений для створення демократичної атмосфери, заохочення спілкування. Він задає тон подальшої роботи тренінгу.

Вступ (3 хвилини).
Тренер оголошує мету та задачі семінару.

Знайомство з тренером (3 хвилини)

Знайомство може бути проведене у будь-якій зручній формі. Добре, якщо тренер розповість про свою професійну діяльність, до­свід роботи, власних очікуваннях та побажаннях стосовно цього тренінгу. Не слід обмежитися лише інформацією «Мене звуть...»



Знайомство учасників семінару. Гра «Мене звуть...» (10 хви­лин)

Мета гри: підготувати групу до подальшої спільної роботи та створити відповідний настрій.

Матеріали: ватман і різнокольорові фломастери.

Група стає по колу. Перший учасник пише на ватмані своє ім'я й ще що-небудь, пов'язане з іменем. Наприклад: «Мене звуть Маша, але однокласники називають мене пухнастою Мишею». По­тім передає аркуш наступному учасникові. Кожний наступний учас­ник робить те ж саме.

Після того, як останній учасник напише своє ім'я, ватман ви­вішується на стіну та залишається там протягом усього дня тренінгу.

Очікування учасників (15 хвилин)

Учасникам роздаються невеликі аркуші паперу, на яких вони записують свої очікування від семінару (кожне побажання на окре­мому аркуші). Потім на великому аркуші робляться написи «Очіку­ється» і «Виконано».

На етапі обговорення очікувань усі занотовані побажання прикріплюються під написом «Очікується». У подальшому кожний учасник має можливість переміщувати аркуші зі своїми очікування­ми в графу «Виконано».

Якщо протягом семінару були реалізовані не всі побажання] учасників, то тренер повинен наприкінці семінару обговорити це ;з групою та з'ясувати, що робити з нереалізованими очікуваннями! запланувати наступний семінар, запропонувати індивідуальну консультацію чи рекомендувати необхідну літературу.

Альтернативний варіант: запропонувати учасникам по черз висловити очікування й записати їх на великому аркуші чи на доиі ці. Подальша робота з переліком аналогічна наведеній.

Прийняття правил роботи групи (20 хвилин)

2. Оцінка рівня інформованості, актуалізація проблеми

Гра «Спірні твердження» (15 хвилин)

Гра дозволяє тренеру оцінити рівень інформованості й актуа­лізувати проблему для учасників. Ця гра є певним анонсом тієї ін­формації, що зможуть отримати учасники. Текст гри наведений у описі попереднього тренінгу.



Гра «Асоціації» (30 хвилин)

Мета: визначити рівень знань учасників групи, створити під­ґрунтя для більш глибокого змісту подальшої роботи та дискусій.

Матеріали: ручки, аркуші паперу для кожного учасника.

У грі обов'язково бере участь уся група. У ході гри визнача­ється початкове ставлення групи до проблеми. Дається завдання:

«Назвіть 1-2 слова, які спадають вам на думку, коли ви чуєте «нар­котики», «наркоманія», «узалежненість».

Гру можна проводити в двох варіантах: усно чи письмово.

Варіант 1: учасники по черзі висловлюють 1-2 асоціації, які викликають ці слова.

Варіант 2: учасники отримують по невеликому аркушу папе­ру, на якому записують свої асоціації до цих слів.

Після цього всі асоціації обговорюються, з'ясовуються причи­ни виникнення таких асоціацій і наводиться міф про наркоманію в нашій культурі, виходячи з асоціацій, що виникли.

Слід звернути увагу, що асоціації бувають різними, найчасті­ше вони відображають особистісне ставлення людини до цієї про­блеми, яке навіть не усвідомлюється.



Перерва на каву (15 хвилин)

Мозковий штурм «Причини вживання та наслідки вживання наркотиків» (20 хвилин)

Складається таблиця, в один стовпчик якої занотовують при­чини вживання наркотиків, у другий - наслідки.



.Причини


Наслідки


Щоб відчути нові відчуття Модно За компанію

Назло батькам




Смерть від передозування Втрата поваги оточуючих Хвороби, що передаються через спільні шприци (гепатити, СНІД) Конфлікти з батьками


Висновок: Практично в усіх випадках людина обирає сама, чи вживати наркотики, чи ні. Той, хто обирає наркотики, непрямим чином обирає й відповідні наслідки.

Рухова вправа «Молекули» («Броунівський рух») (10 хвилин)

Усі учасники збираються тісною групкою біля тренера, заплющують очі та починають хаотично рухатися в різні сторони, вдаючи дзижчання. Через деякий час тренер подає один сигнал - це означає «тихо і завмри!», два сигнали - «вишикуватися в коло з заплющеними очима», три сигнали - «відкрити очі та подивитися на фігуру, що виникла».

Інший варіант гри: під музику всі учасники довільно рухаються. У будь-який момент тренер може дати сигнал: «Зберіться в групи по 5 осіб!» (по 3, по 7...). Учасникам («атомам») необхідно швидко організувати такі групи («молекули»), ставши групою в коло та узявши один одного за руки. І так кілька разів, змінюючи число учасників у групах («атомів» у «молекулах»).

3. Інформаційний блок

Теоретичний матеріал і дискусія (60 хвилин)

На цьому етапі слід обговорити такі поняття:

• наркотики та наркоманія;

• механізм і особливості впливу наркотиків на організм людині зокрема підлітків;

• наслідки і характерні прояви вживання наркотичних речовин;

• адиктивна поведінка;

• причини, що підштовхують до вживання наркотиків;

• міфи та хибні уявлення про наркотики в молодіжному середовищі;

• роль впливу групи на початок вживання наркотиків, стратегії протидії тискові однолітків.

Логічно розпочати цей етап із відповідей на ті запитання, як викликали масові ускладнення на етапі «оцінка рівня інформованості». Метод роботи - лекція чи інтерактивна форма (дискусія, під час якої тренер уточнює, коригує та деталізує відповіді учасників).

Перерва на обід (60 хвилин)

Рухова вправа «Вишикуйтесяу за ростом» (15 хвилин)

Мета: подолання бар'єрів у спілкуванні між учасниками та їх­нє розкріпачення.

Учасники стають щільним колом, заплющують очі. Їхнє за­вдання полягає в тому, щоб із заплющеними очима вишикуватися за ростом. Після того як учасники виконають завдання, тренер дає ко­манду відкрити очі й подивитися, що вийшло.

Після вправи можна обговорити, чи було складно виконати це завдання, як почували себе учасники.

Ця гра має декілька варіантів. Можна дати завдання вишику­ватися За кольором очей (від найсвітліших до найтемніших), за ко­льором волосся, за теплом рук тощо.



Історія про... (20 хвилин)

Мета: аналіз дій героїв «історій». З'ясування поглядів учасни­ків на Подану проблему. Моделювання найоптимальніших стратегій дій учасників.

Матеріали: тексти історій, аркуш ватману, фломастер.

Усіх учасників методом жеребкування поділяють на 3-4 ко­манди. Потім зачитується історія з життя підлітків. Учасників про­сять оцінити дії та поведінку героїв за 10-бальною шкалою з погля­ду їхньої ефективності та морально-етичних норм. Отримані резуль­тати зводять у велику таблицю на аркуші ватману й аналізують. Ко­жна з команд зачитує рейтинги, отримані в ході групового обгово­рення, і коротко пояснює, чому з'явився саме такий результат.

Приклад історії:

Дмитро та Оксана кохають одне одного. Вони навчаються в одному класі. Одного разу Дмитро під час дискотеки завів Оксану до класу та запропонував спробувати вжити наркотик. Він пояснив, що нещодавно почав колотися, йому дуже подобається, і він хоче, і щоб їй теж було добре. Оксана відмовилася від пропозиції та втекла зі школи. Усю ніч вона думала, що робити, і врешті-решт вирішила розповісти однокласниці Галі, в якої брат нещодавно загинув під колесами мотоциклу, яким керував наркоман. Галя обіцяла все вла­штувати та вирішити проблему. Вона розповіла класному керівникові, а той - директорові школи. Батьків Дмитра викликали до школи та розподіли про сина. Дмитра,поміщають на лікування до закритого стаціонару. Ніхто з класу, навіть Оксана, не приходять до нього. Тільки друг Іван не змінив свого ставлення до друга та навіщає його. Коли Дмитро вийшов з лікарні, він вирішив, що наркотики більше вживати не буде, але й з Оксаною підтримувати стосунки не збирається.

На прикладі цієї історії можна зробити висновки, наскільки зручно:

• відмовити близькій людині,

• прийняти самостійне рішення,

• зробити вірний вибір,

• визначити, який вибір є правильним,

• відмовитися від дискримінуючої позиції.



.Перерва на каву (15 хвилин)

Рухова вправа (15 хвилин)

Вибір гри - на розсуд тренера.



Гра «Життя з хворобою» (ЗО хвилин)

Мета: усвідомлення учасниками проблем, пов'язаних із нар­команією; зміна поглядів на проблеми тих, хто вживає наркотики.

Матеріали: невеликі картки з паперу (5х5 см), ручки для кож­ного учасника.

Тренер видає кожному учаснику по 12 карток і просить написати:

=> на 4 картках - назви улюблених страв;

=> на 4 картках - назви улюблених занять, захоплень;

=> на 4 картах - імена близьких чи коханих людей.

Коли всі учасники дали відповіді, тренер каже: «Давайте поставимо себе на місце людини, яка потрапила у залежність від наркотиків, для того, щоб краще зрозуміти, що відбувається в її житті. Отже, людина обрала задоволення, яке вона отримує від наркотику. За будь-яке задоволення слід платити... і не тільки грошима. Тому я прошу віддати по одній картці з улюбленими стравою, заняттям, близькою людиною». Учасники самі вибирають і віддають 3 картки Далі залежність вимагає наступних жертв, і учасники вибирають віддають ще по 3 картки. Після цього тренер сам проходить по колу і, не дивлячись, відбирає по 1 картці в кожного учасника - це символізує те, що наркоман уже не спрбййжний сам контролювати си туацію. Усе, що залишилося в учасників, - це варіант того, що нар­команія може зробити з життям людини. Обговорення:

=> Як себе почували учасники під час гри?

=> Як зараз себе почувають?



=> З чим (або з ким) було розставатися важче за все?

Після гри обов'язково проводиться емоційне розвантаження, для того щоб вивести учасників з ігрової ситуації. Його текст може бути таким: «Те, що відбувалося зараз, було лише грою. Я сподіва­юся, що це ніколи не зачепить вас і ваших близьких, що ніхто з вас не зіштовхнеться з такою ситуацією у вашому житті. Усе це було лише грою й закінчилося разом зі грою...»

Після цього учасники діляться пережитими почуттями.

Якщо напруга емоцій в групі залишається високою, слід зро­бити невелику (5 хвилин) перерву або провести вправу на зняття тривожності.

Під час цієї гри слід поводитися обережно, оскільки в групі можуть бути учасники, які вже пробували вживати нар­котики чи знаходяться в тій чи іншій стадії узалежненості. У цьому випадку гра може спричинити різний вплив: з одного боку, показати, яким небезпечним є подальше вживання, а з іншого - викликати в людини почуття безвихідності. Тому, якщо тренер не впевнений у своїх можливостях опанувати си­туацією й не зашкодити учасникам, краще замість цієї гри виконати більш нейтральні вправи.

4. Етап набуття практичних навичок

Вправа «Відмова» (40 хвилин)

Мета: дати можливість учасникам оволодіти навичками впев­неної поведінки, аргументованої відмови в ситуації вибору.

Група ділиться на 3 підгрупи. Кожній підгрупі пропонується окрема ситуація:

=> однокласник (сусід, лідер дворового угрупування) прорить до­зволу виготовити наркотик у тебе вдома;

=> однокласник (сусід, лідер дворового угрупування) просить залишити якісь речі;

=> однокласник (сусід, лідер дворового угрупування) просить на­брехати його батькам, що якась його річ зберігається в тебе.

Завдання підгрупам: протягом 7 хвилин придумати якомога більше аргументів для відмови в такій ситуації. Після цього кожна підгрупа «розіграє» свою ситуацію перед рештою учасників. Один учасник грає роль того, хто умовляє, інший - того, хто відмовляєть­ся. Тренер пропонує використати в кожній ситуації по три стилі відмови; впевнений, агресивний, невпевнений. Кожний стиль де­монструється тільки одним учасником.

Якщо тренер відчуває, що роль того, хто умовляє, учасники виконують не на належному рівні, він може взяти її на себе.

Далі слід обговорити необхідність придбання таких навичок, впливу тих чи інших форм відмови на подальші стосунки. Обгово­рюється питання щодо складності та переваги відповідальної пове­дінки.

5. Завершення роботи

Тренер по колу опитує всіх учасників про те, що їм сподоба­лося і не сподобалося у ході семінару, чи виправдалися їхні споді­вання, які почуття вони відчувають у даний момент.

Для оцінки ефективності своєї роботи тренер може запитати, що учасники хотіли б змінити, організувати в інший спосіб; чому слід приділити більше уваги в процесі тренінгу.

Потім тренер підводить підсумки семінару, робить висновки, роздає папки з інформаційними матеріалами. Якщо є можливість, нагороджує найактивніших учасників тренінгу тематичними сувені­рами.
Третій тренінг (розрахований на 3 дні)

Тема: Наркотики та суспільство. Мета: Підвищити рівень поінформованості підлітків із проблем, пов'язаних з наркотиками. Випрацювати та розвинути навич­ки, що запобігають вживанню психоактивних речовин. Задачі:

1) з'ясувати рівень поінформованості учасників зі згаданої пробле­ми, наявність у них навичок відповідального прийняття рішень;

2) дати достовірну інформацію про групи наркотичних речовин, про залежність і її види; про хід течії хвороби; про сучасні методи лі­кування та реабілітації узалежнених; про безпечну поведінки; про соціальні, економічні та інші наслідки вживання наркотиків; про основи законодавства (ураховуючи рівень інформованості);

3) визначити роль сім'ї в формуванні відповідальної позиції підліт­ка;

4) визначити можливі мотиви вживання наркотиків;

5) сформувати в підлітків здатність приймати відповідальні рішення в ситуаціях вибору;

6) мотивувати до подальшого використання отриманих знань і на­вичок у реальному житті та самостійного інформування друзів і знайомих;

7) закласти основу Я-концепції й адекватної самооцінки;

8) перевірити рівень засвоєння інформації та закріплення навичок.



Методи проведення:

Тривалість етапів залежить від особливостей групи та досвіду тренера. Відхилення від розкладу не повинні викликати тривогу та невпевненість. У цьому випадку тренеру слід проявити гнучкість. Під час планування роботи слід заздалегідь продумати, які вправи можна добавити, якщо робота проходитиме дуже швидко, і навпаки, який етап можна скоротити і яким чином, якщо виникнуть затримки. У запропонованому плані тривалість кожного етапу вказана прибли­зно.



План проведення: Перший день

1. Організаційні настанови

Вступ (10 хвилин)

Тренер оголошує мету та задачі семінару.



Знайомство з тренером (3 хвилини)

Знайомство може бути проведене в будь-якій зручній формі. Добре, якщо тренер розповість про свою професійну діяльність, досвід роботи, власних очікуваннях і побажаннях стосовно цього тре­нінгу. Не слід обмежуватися лише інформацією «Мене звуть..."



Зпі-піоліспіво учасників семінару. Гри «Інтерв'ю)" (30 хвилин)

Мета гри: познайомити учасників один з одним навчити слухати інших людей.

Слід розбити групу на пари. Кожний учасник розповідає своє­му партнерові щось про себе. Слухач повинен, не перебиваючи співрозмовника, уважно стежити за його розповіддю. Час розповіді не повинен перевищувати 5 хвилин. Тренер контролює час. Потім партнери в парі міняються ролями. Після того як усі розповіді бу­дуть закінчені, група збирається разом. Кожний учасник коротко представляє свого партнера, розповідає, що він запам'ятав з того, що партнер розповів йому про себе.

Очікування учасників (15 хвилин)

Учасникам роздаються невеликі аркуші паперу, на яких вони записують свої очікування від семінару (кожне побажання на окре­мому аркуші). Потім на великому аркуші робляться написи «Очіку­ється» і «Виконано».

На етапі обговорення очікувань усі занотовані побажання прикріплюються під написом «Очікується». У подальшому кожний учасник має можливість переміщувати аркуші зі своїми очікування­ми в графу «Виконано».

Якщо протягом семінару були реалізовані не всі побажання учасників, то тренер повинен наприкінці семінару обговорити це з групою та з'ясувати, що робити з нереалізованими очікуваннями:

запланувати наступний семінар, запропонувати індивідуальну кон­сультацію чи рекомендувати необхідну літературу.

Альтернативний варіант: запропонувати учасникам по черзі висловити очікування та записати їх на великому аркуші чи на дош­ці. Подальша робота з переліком аналогічна наведеній.



Прийняття правил роботи групи (20 хвилин)

2. Оцінка рівня інформованості, актуалізація проблеми

Мета цього етапу - з'ясувати інформованість аудиторії, спла­нувати інформаційний блок.

За результатами вправ тренер планує інформаційний блок на всі три дні тренінгу.

Вправа «Провокаційні тези» (ЗО хвилин)

Мета: з'ясувати, чи є актуальною тема наркоманії для підліт­ків. і оцінити їхній базовий рівень інформованості.

Тренер пропонує учасникам розрахуватися на 1-й і 2-й номери та обговорити декілька запропонованих «провокаційних тез» таким чином: 1-і номера висловлюються «за». 2-і - «проти».

Перелік «провокаційних тез»:

• Проблему наркоманії вирішити неможливо, оскільки немає суспільства, вільного від наркотиків.

• Тільки у людей, що живуть поза суспільством, можливі проблеми з наркотиками.

• Наркоманам не можна допомогти.

• Міліції слід було б вживати більш рішучих заходів стосовно наркоманів.

• Молодь занадто мало інформують про наркотики.

• Тому, хто став наркоманом, не пощастило.

• Наркотики слід легалізувати.

• Кожна людина хоч раз у житті пробує наркотик.

• «Насвай» допомагає кинути курити.

• Від марихуани не розвивається узалежненість.



Перерва на каву (15 хвилин)

Мозковий штурм «Чому люди вживають наркотики?» (30 хвилин)

Опис поданий у програмі 1,5-годинного тренінгу.



Рухова вправа «Театр Кабукі» (15 хвилин)

Учасники діляться на 2 команди. Члени команди домовляють­ся між собою, яка команда кого буде зображати: принцесу, дракона чи самурая.

Тренер показує командам характерні для цих героїв рухи. Принцеса кокетливо робить реверанс; дракон із загрозливим вигля­дом, піднімаючи руки, крокує уперед; самурай вимахує шаблею.

Після того як команди обрали собі роль, тренер описує якусь ситуацію з участю героїв, наприклад: «Принцеса зачаровує самурая. Самурай вбиває дракона. Дракон з'їдає принцесу». Потім команди вишиковуються в 2 шеренги одна проти одної та за командою тре­нера характерним рухом демонструють роль, яку вибрали.

По одному очку отримує та команда, чия роль у цій ситуації є більш вигідною. Наприклад, у парі принцеса-самурай 1 очко отри­мує принцеса, тому що вона його зачаровує, у парі самурай-дракон 1 очко отримує самурай, оскільки він вбиває дракона; у парі дракон-принцеса 1 очко отримує дракон, оскільки він з'їдає принцесу. Для однакових ролей (принцеса і принцеса) жоден не отримує балів.

Перемагає та команда, яка набере більше балів.



Вправа «Запитання» (20 хвилин)

Кожний учасник пише на аркуші паперу запитання, на які він хотів би отримати відповіді в ході семінару. Аркуші з запитаннями віддають тренеру, який на основі цих запитань планує інформацій­ний блок на три дні семінару.



Перерва на обід (60 хвилин)

Рухова вправа «Пустий стілець» (20 хвилин)

Учасники діляться на перший-другий. Учасники під номером 1 сідають у коло, під номером 2 - стають за їхніми стільцями. Один стілець повинен залишитися вільним. Задача учасника, що стоїть за вільним стільцем, - поглядом запросити когось з тих, хто сидить, на свій стілець. Учасник, який помітив, що його запрошують, повинен перебігти на вільний стілець. Задача партнера, що стоїть за ним, -затримати.



3. Інформаційний блок Загальні відомості стосовно наркотиків: історія, закон,

суспільство

Використовується матеріал з першого розділу цієї книги. У рамках цього блоку можуть бути висвітлені такі запитання:

=> Що таке наркотичні речовини?

=> Що таке наркоманія?

=> Що таке фізична залежність?

=> Якими є наслідки впливу наркотиків на організм людини?

=> Що таке психічна залежність?

=> Яка історія вживання наркотичних речовин у суспільстві?

=> Як впливає наркоманія як явище на суспільство?

Цей блок краще провести в формі дискусії, в процесі якої тре­нер уточнює, виправляє та деталізує відповіді учасників.

Даючи інформацію про наркотики, слід бути правдивим і не прагнути «залякувати», «згущати фарби», описуючи нас­лідки вживання. Одне з завдань тренера - інформувати про хибні уяви стосовно наркотиків. Правдивість підвищує рівень довіри групи до тренера.

Однак, описуючи стан сп'яніння, слід бути обережним, щоб не стимулювати зацікавленість і бажання випробувати на собі.



Перерва на каву (15 хвилин)

Гра на згуртованість «Берлінська стіна» (30 хвилин)

Матеріали: мотузка чи достатня кількість стільців (5-7).

Кімната перегороджується посередині стільцями або мотуз­кою (мотузку тримають тренери на рівні 0,5 м над підлогою). Групі пропонується перебратися на іншу сторону перегородки. Якщо хоча б одна людина залишилася на першій стороні або перешкоду зачіп­ляють, то вся група повертається назад. Мотузку, за рішенням тре­нерів, можна піднімати на будь-яку висоту. У залежності від особ­ливостей групи можна проводити гру в один чи два етапи. Тобто «стіна» може стати значно вищою та група буде змушена повторити штурм, щоб повернутися назад.

Другий етап бажаний, якщо в процесі знайомства та відпра­цювання правил група виявила розлад, суперництво, схильність до «навішування ярликів».

Завершивши гру, тренер обговорює стратегію рішення про­блеми чи причину її відсутності, а також те, з яких причин у них ви­никли проблеми і які ще стратегії могли бути обраними групою.

«Наркотики та закон» (20 хвилин)

На цьому етапі слід розглянути особливості сучасного законо­давства відносно наркотиків у нашій країні. Подача інформації може здійснюватися в інтерактивній формі.



Гра «Скеля» (20 хвилин)

Мета: допомогти учасникам зрозуміти, які всі люди різні і як по-різному поводяться в тій чи іншій ситуації.

Учасники вишиковуються щільним ланцюжком у вигляді «ви­ступів скелі», при цьому міцно тримаються один за одного. Кожний повинен пройти по скелі, не зірвавшись у прірву. Учасники можуть допомагати або заважати одне одному.

Після закінчення гри проводиться обговорення вражень.

Тренер пропонує порівняти те, що відбувається в грі, зі ставленням у суспільстві до узалежненої людини. У стосунках з узалежненою людиною всі поводяться по-різному: байдуже, штовхають униз, допомагають вибратися, жертвуючи своїми інтересами. Яке ставлення здається учасникам найприйнятнішим?

4. Завершення роботи (20 хвилин)

Тренер підводить підсумки першого дня семінару. Пропонує учасникам поділитися своїми відчуттями, настроєм, з яким вони пі­дійшли до закінчення дня, і побажаннями на завтра. Опитується ко­жний учасник. Тренер роздає учасникам анкети зворотного зв'язку й просить заповнити їх вдома й принести на наступний день.



План проведення: Другий день

1. Організаційні настанови

Вступ (5 хвилин)

Привітання. Можна зробити вправу «Знайомство» (у варіанті, що відрізняється від першого дня тренінгу).

Вправа «Броунівськийрух» (10 хвилин)

Текст вправи наведений у програмі одноденного тренінгу.



Очікування учасників (10 хвилин)

Тренер запитує: «Як настрій?», «З якими почуттями ви при­йшли сюди сьогодні?», «Чи розповіли комусь про те, що відбувалося тут вчора?», «Якою була реакція?»



Повторення правил роботи групи (5 хвилин)

Гра «Лабіринт» (30 хвилин)

Мета: знайти вихід, шлях із складних ситуацій, навчитися прислухатися до думки оточуючих.

Матеріали: Паперові квадратики для побудови поля (розмір

30х30 см).



На підлозі тренер розкладає поле, що складається з окремих квадратиків. Частину квадратиків «заміновано» (порожні квадрати­ки). Хрестиками відмічена незамінована дорога, яку повинні знайти учасники. Хрестики знаходяться на внутрішній стороні квадратиків, отже, учасники їх не бачать.

Задача групи: всім учасникам перебратися на протилежний бік поля.

Учасникам дається 5 хвилин на обговорення стратегії дій. Пі­сля цього вони не повинні розмовляти. Не можна показувати на по­ле, помічати потрібні квадратики на полі. Один учасник не може два рази підряд йти по полю. Через один квадратик ступати не можна. Якщо хтось наступає на «замінований» квадрат, тренер подає звуко­вий сигнал (хлопає, топає тощо).

Якщо всій групі вдається перейти на іншу сторону за 10-15 хвилин, то можна зробити висновок про те, що група добре згурто­вана, може знаходити правильні стратегії виходу зі складних ситуа­цій.

2. Оцінка рівня інформованості

Мозковий штурм «Чим підліток відрізняється від дитини та дорослого?» (25 хвилин)

Учасники розділяються на дві групи. Одна група обговорює відмінність дитини від підлітка, друга - відмінність підлітка від до­рослого. Після цього йде загальне обговорення в групі, робляться висновки стосовно того, що відбувається з людиною в підлітковому віці. Необхідно дотримуватися правил мозкового штурму, часу, від­веденого на вправу.

Висновки: підлітковий вік має ряд особливостей - конформність, максималізм, залежність від вікової групи. Не можна підходи­ти до підлітка з дорослими мірками; але кожний підліток повинен сам відповідати за свої вчинки, і цьому можна навчитися.

Необхідно пояснити сутність психологічних термінів, що вживаються.



Перерва на каву (15 хвилин)

3. 'Відпрацювання практичних навичок

Вправа «Ми з тобою схожі» (10 хвилин)

Учасники розташовуються в 2 кола: внутрішнє і зовнішнє. Чи­сло учасників в обох колах однакова. Учасники зовнішнього кола кажуть своїм партнерам фразу, яка починається зі слів: «Ми з тобою схожі тим, що...» (наприклад: «тим, що живемо в Україні», «тим, що навчаємося в одній школі»).

Учасники внутрішнього кола відповідають «Ми з тобою відрі­зняємося тим, що...» (наприклад: «у нас різний колір очей», «тим, що ти хлопець, а я дівчинка»).

Потім за командою тренера учасники внутрішнього кола ру­хаються, змінюючи партнера. Обмін висловлюваннями повторяєть­ся. Процедура триває доти, доки кожний учасник внутрішнього кола не зустрінеться з кожним учасником зовнішнього кола.



Вправа «Комплімент» (10 хвилин)

Учасники розташовуються в 2 кола: внутрішнє і зовнішнє. Чи­сло учасників в обох колах однакова. Учасники, що стоять напроти одне одного, говорять одне одному компліменти.

Потім за командою тренера учасники внутрішнього кола ру­хаються, змінюючи партнера. Обмін висловлюваннями повторяєть­ся. Процедура триває доти, доки кожний учасник внутрішнього кола не зустрінеться з кожним учасником зовнішнього кола.

Вправа «Все одно ти молодець, тому що... »(10 хвилин)

Учасники розбиваються на пари. Один партнер розповідає ін­шому про складну ситуацію в своєму житті, про щось неприємне або про якусь свою ваду. Його співбесідник уважно слухає його й каже: "Усе одно ти молодець, тому що..."



Обговорення

Після закінчення цих трьох вправ проводиться обговорення. Важливо, щоб кожний учасник відповів на запитання:

=> Чи легко було віднайти схожість і відмінність з іншою людиною?

=> Чи всі змогли відреагувати на розповідь партнера заданим чи­ном?

=> Хто не зміг чи не встиг цього зробити?

=> Що відчував той, до кого була звернена підтримка?

=> Що відчував той, хто слухає?

=> Чи завжди було легко казати компліменти?

=> Кому було важко це зробити?

=> Хто не зміг утриматися від осуду й чому?

Ці ігри спрямовані на формування впевненої Я-концепції. За умови правильного проведення учасники можуть відчути свою цін­ність для групи, усвідомити важливість прояву індивідуальності. У той же час кожний учасник може відчути себе частиною єдиної ко­манди, яка приймає та підтримує його.



4. Оцінка рівня інформованості

Вправа «Що таке узалежненість?»

Мета: виявити рівень знань учасників; з'ясувати, як учасники розуміють поняття «залежність»; дати визначення узалежненості.

Матеріали: аркуші паперу, ручки на кожного учасника; аркуш ватману; фломастер.

Учасникам пропонується записати на аркушах паперу асоціа­ції, які виникають, коли вони чують слово «залежність».

Після цього учасники по колу промовляють записані ними асоціації, а тренер на аркуші ватману записує їх так, щоб варіанти не повторювалися (варіанти, що зустрічаються декілька разів, можна відмітити «галочками»).

У результаті обговорення тренер підводить групу до правиль­ного визначення поняття «узалежненість», роз'яснює його суть.



5. Інформаційний блок

«Що таке адиктивна поведінка?» (60 хвилин) Мета блока - визначити проблему узалежненості, її вплив на всі боки життя людини. Слід надати інформацію за такими запитаннями: що таке узалежненість (адикція), які зустрічаються види узалежненості, який механізм їхнього розвитку, чому наркоманія є найдеструктивнішим видом узалежненості.

Використовуються матеріали з першого розділу цієї книги.



Дискусія

Учасники розділяються на 3-4 групи, в яких обговорюють вплив узалежненості (від їжі, від роботи, від телевізора, від комп'ютерних ігор, від наркотиків тощо) на біологічний, психічний, соціальний, духовний аспекти життя людини. Після цього групи представляють результати своїх обговорень.

Тренер повторює всі перелічені аспекти життя людини, на які впливають наркотики.

Перерва на обід (60 хвилин)

Гра «Маріонетка (30 хвилин)

Мета: визначити, що може відчувати людина, коли нею хтось керує, коли вона не є вільною.

Учасники розбиваються на трійки. Кожній трійці дається за­вдання: два учасника грають роль ляльковода - повністю керують усіма рухами ляльки-маріонетки, один учасник грає роль ляльки. Для кожній трійки розставляються два стільці на відстані 1,5-3 м. Мета ляльководів - перевести ляльку з одного стільця на інший. При цьому людина, яка грає ляльку, не повинна чинити опір тому, що з нею роблять ляльководи.

Дуже важливо, щоб у ролі ляльки побував кожний учасник.

Обговорення:

=> Що відчували учасники, коли були в ролі ляльки?

=> Чи сподобалося їм це почуття, чи було комфортно?

=> Чи хотілося щось зробити самому?

При якісному виконанні (тобто коли маріонетка не рухається самостійно) ця вправа дає учасникам можливість відчути на собі за­лежність від іншої людини, тиск чужої волі. Але це не значить, що в усіх учасників воно викличе негативні почуття. Тому в кінці необхід­но обговорити почуття учасників, пояснити особливості активної пасивної життєвої позиції' в різних ситуаціях. При обговоренні тренер з'ясовує, чому в учасників могли виникнути ті чи інші почуття.

«Модель зміни поведінки» (30 хвилин)

Тренер малює та пояснює схеми, що ілюструють стадії зміни поведінки. Відображаються такі тези.

Набір поведінкових навичок людини формує модель типової для цієї людини поведінки. Модель поведінки залежить не тільки від того, як людина вміє поводитись, але й від того, чого людина хоче домогтися своїми вчинками (від мотивації). Мотивація, в свою чергу, залежить від інформації, якою володіє людина (засвоєні знання, особистий досвід, додаткова інформація, отримана ззовні). Наявність нової інформації через мотивацію спричиняє вплив на поведінку людини, на набуття нових поведінкових навичок.

Під час пояснення слід використовувати прості наочні при­клади з тематики куріння й алкогольної залежності.



Висновки: для формування відповідальної та безпечної пове­дінки доцільно реалізувати такі цілі профілактичних програм:

достовірне інформування;

• створення мотивації до збереження здоров'я та безпечної поведі­нки;

• формування поведінкових навичок. Дискусія (10 хвилин) На основі поданого матеріалу обговорюються такі запитання:

=> Що може спонукати людину прийняти рішення змінити свою

поведінку?

=> Чому змінювати поведінку важко?

=> Які стадії проходить людина, перш ніж її поведінка зміниться?



=> Як можна допомогти людині прийняти та реалізувати вірне рі­шення стосовно необхідності зміни поведінки?

=> Чому репресивні заходи та залякування рідко допомагають формуванню бажаної поведінки?

=> Чому людина може повернутися до проблемної поведінки?

=> Що таке зрив і рецидив?

=> Як можна допомогти людині уникнути зривів і рецидивів?

Перерва на каву (15 хвилин)

6. Відпрацювання практичних навичок

Вправа «Відмова» (40 хвилин)

Вправа «Шпріщ» (10 хвилин)

Тексти вправ наведені в попередніх планах тренінгів.

7. Завершення роботи (20 хвилин)

Тренер підводить підсумки другого дня семінару за такою ж схемою, що і в перший день.



План проведення: Третій день

1. Організаційні настанови

Привітання (10 хвилин)

Виконується якийсь новий варіант вправи «Знайомство». Ба­жано використати інформацію, яку учасники вже мають один про одного. Наприклад, кожний учасник має назвати ім'я свого сусіда зліва та сказати комплімент, що починається з тієї ж літери, що й ім'я: «Василь - відповідає швидко».



Очікування учасників (10 хвилин)

Тренер задає ті ж самі запитання, що й на початку другого дня. Додається запитання: «Сьогодні останній день нашої роботи, на які запитання ви хотіли б отримати відповіді?» Учасники відповіда­ють по колу, віддають тренеру заповнені анкети зворотного зв'язку. Тренер може переглянути анкети під час перерв і підготувати відпо­віді до завершення семінару.



Повторення правил роботи групи (5 хвилин)

2. Актуалізація проблеми

Вправа (за вибором тренера), що ще раз звертається до про­блеми узалежненої поведінки. Гра «Життя з хворобою» Текст гри наведений у попередніх тренінгах. Перерва на каву (15 хвилин) Мозковий штурм «Роль сім "і у формуванні узалежненості»

(40 хвилин)

Мета: обговорити з учасниками (як з майбутніми батьками) роль сім'ї в житті людини, як дитини, так і дорослого. Обговорити, який вплив можуть спричиняти батьки на формування впевненої особистої позиції дитини.

Група розділяється на три підгрупи. Завдання кожній підгрупі: протягом 10 хвилин, дотримуючись правил мозкового штурму, про­думати якомога більше характеристик сімей, які сприяють і які перешкоджають формуванню в дитини узалежненої поведінки. Запи­сати ці характеристики в два окремі стовпчики.

У ході обговорення тренер може задавати «провокаційні»» за­питання: «Чи такі дії завжди формують наркоманію у дитини?». «Чи такі дії гарантують відсутність проблем з наркотиками в майбутньому?» Тренер може додати ще аргументів до стовпчику «Перешкоджає».

У результаті група має дійти висновку, що відповідальність за свою поведінку та своє рішення людина завжди несе сама.

Тренер має вести обговорення так, щоб в учасників не склалося негативної думки, ставлення до своїх батьків як до поганих вихователів. Важливо, щоб не виникло бажання ви­правдовувати поганим вихованням власну безвідповідальну чи небезпечну поведінку.



3. Інформаційний блок

Лікування та реабілітація наркозалежних (60 хвилин)

Задачею блока є дати огляд можливих форм лікування нарко­манії, принципів реабілітації. Слід надати інформацію як про вітчи­зняну практику, так і про закордонний досвід (групи Ал-Анон то­що). Розповісти про ймовірність і умови успішного лікування. Дати інформацію стосовно проблем, що зустрічаються під час лікування. Увести поняття «співузалежненість», «співузалежнена сім'я».

Використовуються матеріали з відповідних розділів цієї книги.

Перерва на обід (60 хвилин)

Рухова вправа (15 хвилин)

За вибором тренера.



Дискусія «Мій друг узалежнений від наркотиків» (30 хвилин)

Мета: випрацювати декілька різних стратегій поведінки, які дозволяють не вступати в співузалежнені стосунки з наркоманом; дають можливість зберегти особисту безпеку й у той же час допомо­гти близькій людині.

Тренер пропонує обговорити питання «Як слід будувати сто­сунки з другом, який вживає наркотики?» Учасники висловлюють свої думки щодо цього. Можна обговорювати й у коректній формі критикувати висловлювання. Тренер спрямовує хід обговорення, виявляє нелогічні та дискримінаційні моменти, уточнює правиль­ність розуміння групою деяких висловлювань.

Головне, щоб під час дискусії була вироблена дійсно придатна для роботи стратегія.

Гра «Спірні твердження» (40 хвилин)

Текст гри наведений у попередніх тренінгах.



Перерва на каву (15 хвилин)

4. Відпрацювання практичних навичок

Рольова гра «Запобігання вживанню наркотиків» (45 хвилин)

Гра дає можливість кожному учаснику самому знайти рішення задачі, знаходячись у ролі «великого начальника», формує власний масштабний підхід до подолання проблеми, дозволяє набути досвіду створення соціальних проектів.

Учасники діляться на 2 підгрупи, одна з яких є адміністрацію школи (приклади ролей: директор, завуч, завгосп, організатор поза-класної роботи, вчителі), друга - адміністрацію міста (приклади ро­лей: мер, його заступник, голова комітету в справах молоді, керів­ник міліції тощо). Тренер допомагає розділити ролі між учасниками.

Задача учасників: знаходячись в обраній ролі, запропонувати творче рішення проблеми наркотиків у масштабах школи, двора, окремого міста. Результатом гри стає проект адміністрації школи, адміністрації міста. Доцільно обмежити масштаб практичного впро­вадження рівнем «мій двір» чи «моя школа». Учасникам треба не тільки спланувати, хто що повинен робити, а й визначити, звідкіля можна взяти кошти на реалізацію програми, як оцінювати ефектив­ність запропонованих заходів тощо.



5. Завершення роботи. Закриття семінару

Учасники заповнюють заключний опитувальник зворотного зв'язку.

Учасники по черзі діляться своїми почуттями від семінару, го­ворять про свій настрій у даний момент. Тренер спрямовує розмову на висвітлення питань: що сподобалось, що не сподобалось, що бажано змінити, які блоки краще було б провести інакше. Чи є в учас­ників бажання прийняти участь у наступних семінарах?

Роздаються додаткові матеріали, тематичні сувеніри. Урочиста церемонія закриття семінару, тренер висловлює по­дяку за успішну співпрацю. Можна провести неформальне спілку­вання за кавою.


Додаток №4

Тести і анкети на визначення адитивної поведінки
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка