Діяльність психологічної служби з профілактики І корекції алкоголізму та наркоманії серед неповнолітніх



Сторінка1/21
Дата конвертації05.11.2016
Розмір2.81 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21



ДІЯЛЬНІСТЬ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ З ПРОФІЛАКТИКИ І КОРЕКЦІЇ АЛКОГОЛІЗМУ ТА НАРКОМАНІЇ СЕРЕД НЕПОВНОЛІТНІХ

2001 р.
Зміст



ВСТУП 3

І. Проблема алкоголізму та наркоманії. 4

1.1. Поняття, стан проблеми на Україні. 4

1.2. Психологічний аспект виникнення потягу до вживання алкоголю та наркотиків. 5

1.3. Причини та мотиви вживання збуджуючих речовин. 6

1.4. Механізм дії алкоголю і наркотиків на психіку 9

1.5. Специфіка адитивної поведінки у підлітковому віці 10

ІІ. Роль сім’ї та школи у профілактиці розповсюдження наркоманії та алкоголізму серед підлітків 14

2.1. Участь батьків у превенції наркоманії серед підлітків 14

2.2. Сім’я як фактор формування адитивної поведінки дітей 15

2.3. Діяльність класного керівника, спрямована на профілактику адитивної поведінки учнів 17

ІІІ. Робота практичного психолога по попередженню та подоланню наркозалежності серед неповнолітніх 19

3.1. Психопрофілактика алкоголізму та наркоманії 19

3.1.1. Професійний підхід і результати освітнього моніторингу шкіл міста з проблеми профілактики адитивної поведінки учнів 19

3.1.2. Комплекс матеріалів з попередження вживання наркотичних речовин 30

3.1.3. Профілактика рецидивів наркотичної та алкогольної залежності 30

3.2. Психокорекція алкоголізму та наркоманії. 31

3.2.1. Психологічна допомога дітям із сімей, узалежнених від алкоголю 31

3.2.2. Корекція рольових позицій дитини 31

3.2.3. Психокорекцій на робота з молодшими школярами 35

3.2.4. Групова психокорекція 37

3.2.5. Психокорекція підлітків з психопатіями й акцентуаціями характеру 38

3.2.6. Психокорекція підлітків з психопатіями й акцентуаціями характеру 43

3.2.7. Задачі психокорекції при патохарактерологічному розвитку 45

3.2.8. Корекція сім’ї, узалежненої від алкоголю 46

3.2.9. Модель подолання залежності від алкоголю та наркотичних речовин (робота над постановкою особистого діагнозу за допомогою Карти Джелінека) 51

3.2.10. Психокорекційна робота психолога з хворими на наркоманію і алкоголізм на тему: “Сімейні та соціальні проблеми” 56

ВИСНОВКИ 61

Література 62

Додатки 63

105

Словник 138





ВСТУП


Вибір даної теми обумовлений рядом факторів.

Проблема алкоголізму і наркоманії гостро стоїть у всьому світі, але на Україні темпи зростання цієї біди особливо тривожні. Так, станом на 1 січня 1999 року в Україні було зареєстровано 3469 підлітків - споживачів наркотиків і 1003 неповнолітніх – хронічних алкоголіків.

Результати багатьох досліджень дають змогу зробити висновок, що деяким підліткам притаманна особистісна схильність до вживання психотропних речовин. У несприятливих умовах ця схильність актуалізується, наслідком чого є виникнення потягу до алкоголю та наркотичних речовин, що неминуче призводить до захворювань. Проте, цьому можна запобігти, якщо ця схильність виявлена вчасно і підлітку надана своєчасна кваліфікована психологічна допомога. Для цього фахівці, що працюють з дітьми, повинні мати достатній рівень поінформованості з даної проблеми і володіти відповідними соціально-психологічним техніками й методами.

Але, не дивлячись на те, що проблема алкоголізму і наркоманії своїми коріннями виходить із сивої давнини, в психолого-педагогічній літературі вона висвітлена недостатньо.

Крім того, кожна епоха має свої особливості, і тому залежні від алкоголізму і наркоманії теж. Коло практичних питань, що підлягають вивченню в зв’язку з цією актуальною проблемою досить широке, а окремі з них зовсім не роз’яснюються в наявній літературі.

Наслідки освітнього моніторингу у нашому місті свідчать про те, що серед наших школярів є категорія дітей, які вживають наркотичні речовини, або спробували їх, а також діти, схильні до вживання і просто діти групи ризику, які можуть це зробити.

Згідно Положення про психологічну службу систему освіти України практичний психолог навчального закладу здійснює превентивне виховання, профілактику алкоголізму і наркоманії, проводить психологічну експертизу і корекцію девіантної поведінки неповнолітніх.

І як вже показала практика, рівень психологічної освіти дорослих, що мають справу з такими дітьми недостатній. У самих практичних психологів ще теж більше питань в цьому плані, ніж відповідей. Тобто в системі школа-сім’я – соціальне середовище профілактична і корекційна робота з проблеми алкоголізму і наркоманії потребує оптимізації. Тому, основною метою даної роботи було створення навчально-матеріального посібника з питань теорії і практики попередження та подолання вживання дітьми та підлітками наркогенних засобів.

Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, яка містить 32 джерела. Робота охоплює 139 сторінок, 8 додатків і словник.

І. Проблема алкоголізму та наркоманії.

1.1. Поняття, стан проблеми на Україні.


Термін “наркоманія” походить від грецьких слів – “narke” – заціпеніння, оніміння і “mania” – нестримна пристрасть, божевілля.

Проблема алкоголізму, наркоманії гостро стоїть у всьому світі однак в Україні вона набуває особливої гостроти.

За ряду несприятливих соціокультурних умов, економічних, політичних суперечностей, неврівноваженості соціальних процесів і криміногенності суспільства у дитячому середовищі наявна орієнтація на прилучення до нікотину, алкоголю, різноманітних наркотиків, на ранню сексуальну поведінку. Тому спостерігається різке погіршення стану фізичного і психічного здоров'я підлітків. Гостро стоїть проблема репродуктивного здоров'я, ранньої вагітності дівчат-підлітків.

За оцінкою медиків до першого класу приходять 33% здорових дітей, а з випускного класу їх виходить лише 6-9% і 33% – із професійними непридатностями. Як результат кожний п'ятий важко засвоює навчальний матеріал. У дітей розвиваються агресивність, невдоволеність, почуття заниженої самооцінки. Усе це нерідко виливається в конфліктність між однолітками, вчителями, батьками. Зростає чисельність дітей із порушенням норм поведінки та тих, які відносяться до "групи ризику" і долучаються до раннього алкоголізму, наркоманії, проституції. А наслідком цих явищ є ВІЛ-інфікованість, агресивна та аутоагресивна поведінка. Переважна більшість злочинів неповнолітніх (60-70%) скоюється ними саме під впливом алкогольного та наркотичного сп'яніння. Дослідження засвідчили, що половина дітей, які мають проблему у фізичному та психічному здоров'ї, схильні до негативних проявів у поведінці. Такі діти втричі частіше порівняно з іншими піддаються впливу наркотиків.

Ієрархія наркозалежності чітка і проста. Перший наркотик – тютюн. Серед його споживачів 6-8% – діти молодших класів. Навіть дошкільнята. Курить тритина підлітків: кожен п’ятий п’ятикласник, майже половина восьмикласників і майже 60% випускників шкіл. Далі - алкоголь, у залежність від якого попадає не менше чверті неповнолітніх: чверть восьмикласників вже мають чітку орієнтацію на алкогольні напої, серед випускників – таких уже половина. У великих містах третина підлітків піддаються ранній алкоголізації. Наступний етап - суто наркотики та різні токсичні, речовини, їх вживає 10-15% неповнолітніх. І це явище так швидко розвивається, що спеціалісти прогнозують у найближчі роки охоплення наркотичною лихоманкою половини підлітків, якщо не вжити відповідних профілактичних заходів.

Вінчає наркоманну піраміду СНІД та ВІЛ-інфікованість. 93% ВІЛ-інфікованих - це наркомани. В Україні найвищі у світі темпи росту ВІЛ-інфікованостї, яка у деяких регіонах лише за останній рік сягнула позначки 500 відсотків! Особливо непокоїть поведінка значної частини дівчат-підлітків. Кожна п'ята (а це майбутні матері!) палить, кожна десята 13-15-річна дівчина має статеві стосунки. Результатом є безпліддя, хронічні захворювання, СНІД.

Втрата цінності здоров'я для молоді створює проблему національної безпеки, самого існування держави.

Ряд прорахунків у реалізації Національних програм протидії наркоманії та боротьби із захворюванням на СШД, боротьби із злочинністю призвели до втрати довіри щодо державної політики в розв'язанні цих проблем, що негативно вплинуло на загальну соціальну-психологічну атмосферу в суспільстві. Відомчий підхід, спрямований переважно на боротьбу з наслідками негативних явищ, не просто виявився безперспективним, а викликав розчарування, роздратованість, соціальну апатію серед молодого покоління. Тактика залякування, моралізаторства продовжує панувати в українському інформаційному й освітньому просторі.

Просвітницька робота серед молоді щодо здорового способу життя поки що недостатньо ефективна. Тому більшість учнів, особливо старшокласників (від 80 до 97%), не мають достатніх знань з таких гострих проблем, як шляхи зміцнення здоров'я, запобігання наркоманії, алкоголізму, СНІДу тощо. Через відсутність підготовлених кадрів (лише 12-15% у міській місцевості й 6-8% у сільській) знання про шляхи збереження здоров'я в навчальних закладах України реалізуються здебільшого формально, епізодично, без урахування тенденцій у молодіжному середовищі (погіршення об'єктивних умов для збереження і зміцнення здоров'я, послаблення мотивації до здорового способу життя, низький рівень превентивних знань, навичок і вмінь тощо).

Педагоги недостатньо володіють спеціальними методами роботи з формування знань, умінь та навичок для збереження і зміцнення здоров'я підлітків, недостатньо використовують у цій роботі сучасні підходи. Профілактична діяльність державних освітніх закладів зорієнтована на передавання знань від дорослого до дитини з ігноруванням активної позиції самої дитини, її права на самовизначення щодо власного способу життя.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка