Деякі методи та методики біологічних досліджень



Сторінка3/3
Дата конвертації31.03.2017
Розмір0.52 Mb.
1   2   3

Б

Із впійманими тваринами працювати потрібно обережно, в гумових перчатках. Після роботи необхідно ретельно мити руки з милом. Пам’ятайте, що гризуни та паразити, що мешкають на їх шкірі можуть бути переносниками багатьох хвороб.

Оскільки, гинучи в пастці, гризуни виділяють так звану “речовину страху”, пастки час від часу потрібно обкурювати димом, інакше звірки будуть їх уникати.

4. Для визначення відносної чисельності окремих видів на досліджуваній території обчислюють індекс їх домінування (Злобін, 1988):



K = (A : B) . 100%,

де K індекс домінування; A - кількість відловлених звірків даного виду; B – кількість усіх відловлених звірків.



  1. Розміри колоній визначаються таким чином

Проводиться відлов звірків пастками-живоловками (рис. 2). Пійманих тварин мітять фарбою (вона повинна бути достатньо стійкою і водночас не склеювати шерсті тварин) і відпускають, через два тижні відлов повторюють. Визначення розмірів колонії (індекс Лінкольна) проводять за формулою (Яблоков, 1987):

I = (A . B) : B`,

де Iрозмір колонії; A – кількість тварин в першому улові; B – кількість тварин в другому улові; B` - кількість тварин з міткою в другому улові.





Рис. 2. Пастка-живоловка

Рекомендована література


  1. Бобринский Н.А, Кузнецов Б.А., Кузякин А.П. Определитель млекопитающих СССР. – М.: Наука, -1965. –380 с.

  2. Вредители сельськохозяйственных культур и лесных насаждений. В 3-х томах// Под. ред. В.П. Васильева. – К.: Урожай. – Т. III. 1988. – 575 с.

  3. Заянчковський І.П. Вороги наших ворогів. –К.: Веселка, -1973. – 317 с.

  4. Злобін Ю.А. Основи екології. – К.: Вища шк. – 1988. – 240 с.

  5. Рудишин М.П. розміщення і динаміка чисельності мишовидних гризунів західного лісостепу. – К.: Наукова думка, -1958. – 232 с.

  6. Татаринов К.А. Фауна хребетних заходу України. –Львів: Вид-во Львівського ун-ту. –1973. –257 с.

  7. Формозов А.Н. Спутник следопыта. – М.: Видавництво Московського університету, 1952 – 380 с.

  8. Яблоков А.В. Популяционная биология. –М.: Высшая школа. – 1987. – 303 с.


6. Методики дослідження орієнтувально-дослідницької діяльності (ОДД)

Для досліджень орієнтувально-дослідницької діяльності (ОДД) відбираються школярі, здорові за даними психоневрологічного та соматичного обстеження (медична картка 026/У).

Перед початком досліджень всі досліджувані одержують необхідну інструкцію, пов’язану з їх участю в експерименті.

Вивчення орієнтувально-дослідницької діяльності проводиться у таких експериментальних ситуаціях:

1) фоновий стан (в стані неспання досліджуваних);

2) стимуляція світлом (фотостимуляція);

3) стимуляція світлом з мисленним підрахунком спалахів

(фотостимуляція з рахунком);

4) розв'язання анаграм.

Для феноменологічного і нейрофізіологічного вивчення орієнтувально-дослідницької діяльності враховується динаміка електричної активності мозку. Під час експерименту для оцінки ОДД досліджувані знаходяться у світлозвукоізольованій камері в стані спокійного неспання.

Електрична активність мозку вивчається з використанням системи комп'ютерної електроенцефалографії "Ритм", розробленої НВО "Тамерс" (Харків), яка включає:

-8-канальний електроенцефалограф фірми "Оріон" (Угорщина);

-ЕОМ ДХ4-100 з тактовою частотою процесора 100 МГц;

-аналого-цифровий перетворювач;

-інтерфейсний модуль.

Для реєстрації електрогенезу використовується 8-канальний електроенцефалограф "Оріон", (Угорщина). Стимуляція світлом проводиться фоно-фотостимулятором тієї ж фірми з інтервалом 6 секунд, інтенсивністю 0.07 Дж і тривалістю спалаху 50 мс. Лампа фоно-фотостимулятора знаходиться на відстані 1 метр від досліджуваного на рівні його очей. При проведенні одного експерименту подається від 20 до 30 спалахів світла.

У функціональних пробах аналізуються 10-секундні відрізки. Епоха аналізу складає 0,32, інтервал фільтрації - 640 мсек. Електроди для ЕЕГ розміщуються за загальноприйнятою системою 10-20 симетрично над лобними (F), скроневими (Т), тім'яними (Р) і потиличними (О) проекціями. Реєстрація здійснюється монополярно з відвідним вушним референтним електродом.

Дослідження проводяться згідно таких сучасних комп'ютерних програм:

1) аналіз зонального розподілу питомої ваги основних частотних діапазонів електричної активності мозку;

2) побудова і аналіз картограм спектрів інтенсивності електричної активності мозку в діапазонах альфа-ритму і тета-ритму;

Особливості орієнтувально-дослідницької діяльності (ОДД) у вихідному стані відображають її фонові показники, необхідні для оцінки їх змін у різних експериментальних ситуаціях. Дослідження при стимуляції світлом (фотостимуляція) і при стимуляції з мисленним рахунком спалахів світла спрямовані на виявлення характеристики орієнтувально-дослідницької діяльності при різних формах уваги - мимовільної, аналогізованої з орієнтувальною реакцією, і довільної (спрямованої, вибіркової), яка поглиблює процеси прийому та переробки інформації і формування акту сприйняття.

Слід підкреслити, що методика мисленного рахунку подразників приводить до ефекту довільної уваги і використовується для її вивчення, зокрема, у дітей.

Розв'язання анаграм - слів, зашифрованих шляхом переставляння в них букв, проводиться як контрольний метод орієнтувально-дослідницького реагування в умовах когнітивної стимуляції. Матриці анаграм складені з п’ятизначних слів. Анаграми проектуються на екрані на відстані 1,5 метра від очей досліджуваних, які знаходяться в зручній позі м'язового розслаблення. Кожному досліджуваному анаграми пропонуються у випадковому порядку.

Зональний розподіл питомої ваги потужності електричної активності мозку за основними частотними діапазонами (у %) встановлюється від її загальної потужності з допомогою топоселективного аналізу ЕЕГ.

Ця методика відображає загальні особливості активації кори великих півкуль і перебудову електричної активності пов'язаних з нею підкоркових структур. Ця програма базується на визначенні вкладу (частки) спектральної щільності потужності в кожному з чотирьох основних діапазонів (альфа, бета, тета, дельта) від їх загальної спектральної щільності потужності (сумарне значення). Вираховується за середньою Фур'є -реалізацією, яка дозволяє складні за формою хвилі ЕЕГ звести до ряду синусоїдальних хвиль з різними амплітудами і частотами. Аналіз спектра потужності дає картину відносної потужності різних частот. Дані представляються у вигляді секторних схем, де вказується процентне вираження ритмів у кожній досліджуваній зоні кори головного мозку.



Картування коркового електрогенезу є сучасним адекватним методом вивчення активності великих півкуль мозку, розподілу в них фокусів активації. Метод базується на реєстрації спектру інтенсивності біопотенціалів, що є похідним від потужності електрогенезу в певному частотному діапазоні з розмірністю в умовних мкВ.

При побудові топокарт здійснюється логарифмічне стиснення градацій спектру кольорів у всьому динамічному діапазоні ЕЕГ. Інформація, представлена у вигляді топокарт, відтворює реальні просторові відношення біопотенціалів мозку досліджуваних. Метод картування дозволяє виділити характерні або специфічні особливості електричної активності і велику кількість числових даних показати наочно. На овалах, які показують зони кори, кольором передавалась інтенсивність електрогенезу у кожній з них. П'ятнадцятикольорова палітра карт охоплює діапазон змін амплітуди від 0 до 100 ум. одиниць.

Побудова картограм електричної активності мозку, як відмічено, проводилася в альфа- і тета- діапазонах. В альфа-ритмі здійснюються внутрікоркові взаємодії, пов'язані з переробкою інформації, що поступає і з механізмами пам'яті. Тета-діапазон розглядається як порівняно стійкий показник корково-підкоркових (корково-лімбічних) взаємодій, які відображають емоційну активність та вегетативну напруженість.

Шкірно-гальванічний рефлекс (ШГР) за Тархановим реєструється шляхом накладання електродів на тильну і долонну поверхні лівої кисті. Визначаються його загальна тривалість (сек.), амплітуда (мкВ), латентний період (сек.), тривалість поодинокої хвилі (сек.). Такий аналіз характеризує як окремі параметри ШГР, так і в цілому час появи і згасання ОР.

Частота серцевих скорочень (ЧСС) вивчається при реєстрації ЕКГ у II-му стандартному відведенні. За тривалістю і частотою інтервалу R-R визначається частота серцевих скорочень (сек.), яка буде тим більшою, чим коротшим виявлявся час характеристики інтервалу R-R.

Статистично-математичне опрацювання показників.

Всі феноменологічні показники ОДД - електроенцефалографічні, шкірно-гальванічні, електрокардіографічні реєструються синхронно з використанням каналів електроенцефалографа. Одержані феноменологічні і нейрофізіологічні дані вивчаються методами варіаційної статистики на ЕОМ. Вірогідною вважається різниця між середніми величинами при р<0,05.


Рекомендована література

1. Дорохов В.Б., Нюер М.Р. Топографическое картирование электрической активности мозга. Методические аспекты //Физиология человека, 1992. – Т. 18. - №6. – С. 16-21.

2. Дубровинская Н.В. Нейрофизиологические механизмы внимания. Л.: Наука, 1985. – 144с.

3. Иваницкий A.M. Мозговые механизмы оценки сигналов. – Медицина, 1976. – 263 с.

4. Иваницкий A.M. Фокусы взаимодействия, синтез информации и психическая деятельность //Журнал высшей нервной деятельности, 1993. –Т.43.-№2. – С.219 – 227.

5. Иваницкий A.M., Ильюченок И.Р. Картирование биопотенциалов мозга при решении вербальной задачи //Журнал высшей нервной деятельности, 1992. – Т.42.- №4. – С.627-635.

6. Иваницкий A.M., Стрелец В.Б., Корсаков И.А. Информационные процессы мозга и психическая деятельность. – М.: Наука, 1984. – 200 с.

7. Лебедев А.Н. Нейробиологические параметры памяти// Журнал высшей нервной деятельности, 1993. – Т.43. - №2. – С.275-279.

8. Лытаев С.А., Шостак В.И. Классификация образов по данным картирования зрительных вызванных потенциалов //Физиология человека, 1994.Т.20.-№1. – С. 13- 26.

9. Николаев А.Р. Исследование этапов мысленной ротации сложных фигур методом картирования внутрикоркового взаимодействия //Журнал высшей нервной деятельности, 1994. - Т.44. - №3. – С.441-447.

10. Нюер М.Р. Количественный анализ и топографическое картирование ЭЭГ: методики, проблемы, клиническое применение //Успехи физиологических наук, 1992.-Т.,23 .-№ 1 . – С.20-39.

11. Русинов B.C. Биопотенциалы мозга человека. Математический анализ. – М.: Медицина, 1987. – 254 с.

12. Соловьева А.Д., Воробьева О.В., Лосева М.М. и др. Гиппоталамический синдром в детском возрасте (эпидемиологические и клиникоэлектрофизиологические аспекты) //Журнал невропатологии и психиатрии им. Корсакова, 1994. - Т.94. - №1. – С.30-84.

13. Стрелец В.Б. Меж- и внутриполушарные нарушения при некоторых видах психической патологии //Журнал высшей нервной деятельности, 1993. –Т.43.-№2. – С.262-270.

14. Фарбер Д.А., Фрид Г.М. Направленное внимание и корковые вызванные потенциалы на свет у детей школьного возраста. //Журнал ВНД, 1971, Т.21 вып 5 С. 1056-1062.

Зміст


1. Загальні питання методики та методів біологічних досліджень (Л.П.Радюк,

методист ВО МАН) …………………….……………………….. ………………..3


2. Методики мікроморфологічних досліджень (Я.А. Омельковець, кандидат

біологічних наук, доцент кафедри зооології ВДУ імені Лесі Українки)………12


3. Методики вивчення рослинних угруповань (Н.З. Романюк, старший викладач

кафедри ботаніки ВДУ імені Лесі Українки)…………………………………...18


4. Методика вивчення безхребетних тварин землі і рослинного покрову

(К.Б. Сухомлін, кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології ВДУ

імені Лесі Українки)…………………………………………………………..….30
5. Методики еколого-фауністичних досліджень гризунів (Я.А. Омельковець,

кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології ВДУ імені Лесі

Українки)………………………………………………………………………......42
6. Методики дослідження орієнтувально-дослідницької діяльності (ОДД)

(Л.О. Шварц, кандидат біологічних наук, доцент кафедри фізіології людини і



тварин ВДУ імені Лесі Українки)……………………………………………..…45


1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка