Деякі аспекти застосування хмарних технологій при вивченні мовних дисциплін актуальність доповіді



Скачати 53.46 Kb.
Дата конвертації30.12.2016
Розмір53.46 Kb.
УДК 378.416

А. М . Аврамчук, аспірант,

(Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, м. Київ)
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ВИВЧЕННІ МОВНИХ ДИСЦИПЛІН

Актуальність доповіді. Останнім часом бурхливо відбувається модернізація освітньої діяльності. Використовуються різноманітні інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) задля підвищення ефективності в навчальному процесі. Проблемами впровадження й використання ІКТ в освіті займалися такі дослідники: Биков В.Ю., Гуржій А.М., Жалдак М.І., Коваль Т.І., Овчарук О.В., Спірін О.М., Шишкіна М.П. та ін.

Актуальним на сьогодні є впровадження ІКТ у навчальний процес вивчення іноземних мов. До різновидностей таких технологій можна віднести хмарні технології (з англ. cloud computing). Застосування хмарних технологій у навчальному процесі досліджували такі вітчизняні і зарубіжні науковці: Морзе Н.В. – загальні педагогічні аспекти використання хмарних обчислень у навчальному процесі; Воронкін О. С. – побудова персональних навчальних середовищ на основі хмарних технологій; Триус Ю.В. – хмарні технології у професійній підготовці студента; Семеріков С.О. – хмарний засіб навчання комп’ютерного моделювання фізичних процесів; Карташова Л.А. – використання хмарних технологій при підготовці майбутніх перекладачів; Жмудиков М. С. – використання хмарних технологій у навчанні іноземних мов та ін.



Основна частина. Термін «хмарні технології» починають вживати в світі комп’ютінгу з 2008 року, але під хмарою в той час розуміли безкоштовні хостинги поштових служб для студентів та викладачів. Усі інші інструменти, які, зазвичай, пропонують для використання в хмарі, були відсутні через недостатність інформації та брак навичок використання [3; 5].

В. Ю. Биков трактує концепцію технологій хмарних обчислень, звертаючись до поняття «віртуальний мережний майданчик». «За цією концепцією завдяки спеціальному інтерфейсу користувача, що підтримується системними програмними засобами мережного налаштування, в адаптивних інформаційно-комунікаційних мережах (ІКМ) формуються мережні віртуальні ІКТ-об’єкти. Такі об’єкти – мережні віртуальні майданчики є ситуаційною складовою логічної мережної інфраструктури ІКМ із тимчасовою відкритою гнучкою архітектурою, що за своєю будовою і часом існування відповідає персоніфікованим потребам користувача (індивідуальним і груповим), а їхнє формування і використання підтримується ХО-технологіями» [1].

Г. Д. Кисельов подає таке визначення: «Cloud computing – це програмно-апаратне забезпечення, яке доступно користувачу через Інтернет у вигляді сервісу, який надає зручний інтерфейс для віддаленого доступу до обчислювальних ресурсів (програм i даних)» [2].

Означення пропонуються різними авторами описово, у контексті певної проблеми. Як свідчить аналіз багатьох джерел, за основу здебільшого приймають визначення Національного Інституту Стандартів і Технологій США (NIST), під хмарними обчисленнями (Cloud Computing) розуміють модель зручного мережного доступу до загального фонду обчислювальних ресурсів (наприклад, мереж, серверів, файлів даних, програмного забезпечення та послуг), які можна швидко надати за умови мінімальних управлінських зусиль та взаємодії з постачальником [5].

Проаналізуємо деякі хмарні сервіси, котрі викладачі з мовних дисциплін можуть використовувати в своєму навчальному процесі.

Сервіси Google: Google Docs (створення документів, таблиць, презентацій, форм, схем, малюнків); Google Calendar (ведення календаря, робочого графіку, складання навчальних планів, нагадування про події, інформування про майбутні заходи); Google Mail (електронна пошта з пошуковою системою та захистом від спаму); Google Translate (автоматичне перекладання веб-сторінок із різних мов); Google Scholar (сервіс для пошуку наукових джерел: статей, книг, дисертацій, опублікованих різними науковими організаціями та професійними спільнотами); Google Video ( сервіс для пошуку, перегляду і збереження відео); YouTube (відеохостинг); Google Voice (передача голосу по протоколу VoIP);Google+ ( Соціальна мережа); Google Drive (хмарне сховище від Google з можливістю онлайн (в браузері) просмотру безлічі типів файлів (у тому числі і файлів фотошопу). Документи також можна редагувати і створювати як в Google Docs. Пропонується 5 Гб вільного місця); Google Analytics (безкоштовний сервіс, що надає детальну статистику по трафіку веб-сайту) [4].

Microsoft Office 365 – це платний хмарний власницький інтернет-сервіс і програмне забезпечення компанії Microsoft, що розповсюджується за схемою «програмне забезпечення + послуги» (англ. Software + Services). Хмарний формат означає, що дані зберігаються в центрі обробки даних, а не на комп’ютері, що забезпечить користувачам доступ до документів і даних через браузер з різних пристроїв з можливістю виходу в Інтернет.

Для навчальних закладів безкоштовним є план А2, що дає змогу: використовувати електронну пошту, календар і контакти, розміщені у хмарі; використовувати власне ім’я домену; обмінюватися миттєвими повідомленнями; здійснювати голосові та відеовиклики; проводити онлайн конференції з забезпеченням спільного доступу до робочого стола; переглядати і редагувати у веб-браузері файли Word, Excel, PowerPoint і OneNote; розробляти та підтримувати загальнодоступні веб-сайти у власному домені. Для навчальних закладів плани A3 і А4 є платними [8].



MoodleCloud. Moodle (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment, вимовляється «Мудл») – це безкоштовна, відкрита (Open Source) система управління навчанням. Модульне об’єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище, яке називають також системою управління навчанням (LMS), системою управління курсами (CMS), віртуальним навчальним середовищем (VLE) або просто платформою для навчання, яка надає викладачам, учням та адміністраторам дуже розвинутий набір інструментів для комп’ютеризованого навчання, в тому числі дистанційного. Moodle можна використовувати в навчанні школярів, студентів, при підвищенні кваліфікації, бізнес-навчанні, як в комп’ютерних класах навчального закладу, так і для самостійної роботи вдома [6].

Раніше встановити Moodle можна було на локальному комп’ютері, в локальній мережі, на власний сервер або на зовнішньому хостингу. Сьогодні з MoodleCloud з’явилась можливість отримати свій власний сайт Moodle протягом декількох хвилин і безкоштовно. Самі розробники Moodlе надають безкоштовний хостинг для встановлення платформи. MoodleCloud розрахований для невеликої кількості користувачів: дуже маленьких шкіл або компаній, самотніх вчителів з декількома класами, і просто для тих, хто хоче експериментувати з Moodle [7]. MoodleCloud має деякі обмеження: максимум 50 користувачів; 200 Мб дискового простору; тільки основні теми і розширення; один телефонний номер – один сайт.



Висновки. Отже, за допомогою хмарних технологій викладач з мовних дисциплін може створити віртуальне навчальне середовище, в якому студент отримає доступ до навчальних матеріалів, при цьому зможе відразу почати роботу над завданням у спеціалізованій програмі чи пакеті. Водночас викладач має можливість контролювати роботу студентів, перевіряти виконані завдання, допомагати порадами, виставляти оцінки. Можна також створювати віртуальні навчальні аудиторії, у яких проводити on-line заходи: лекції, відеолекції, семінари, практичні та лабораторні роботи, конференції.
Список використаних джерел

  1. Биков В. Ю. Хмарні технології, ІКТ-аутсорсинг і нові функції ІКТ підрозділів освітніх і наукових установ / В. Ю. Биков // Інформаційні технології в освіті. — №10. — 2011. — C. 8–23.

  2. Кисельов Г. Д. Застосування хмарних технологій в дистанційному навчанні / Г. Д. Кисельов, К. В. Харченко // Системный анализ и информационные технологи : 15-я международная научно- техническая конференция «САИТ-2013», 27—31 мая 2013, Киев, Украина : материалы. — К. : УНК «ИПСА» НТУУ «КПИ», 2013. — С. 351.

  3. Сейдаметова З. С. Облачные сервисы в образовании / З. С. Сейдаметова, С. Н. Сейтвелиева // Информационные технологии в образовании. — 2011. — № 9. — С. 105–111.

  4. Сервіси та послуги Google. [Електронний ресурс]. — Режим доступу до ресурсу: https://uk.wikipedia.org/

  5. Шишкіна М. П. Хмаро орієнтоване освітнє середовище навчального закладу: сучасний стан і перспективи розвитку досліджень Інформаційні технології і засоби навчання / М. П. Шишкіна, М. В. Попель // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2013. – №5. – С. 66–80.

  6. Moodle. [Електронний ресурс]. — Режим доступу до ресурсу: https://moodle.org

  7. MoodleCloud [Електронний ресурс]. — Режим доступу до ресурсу: https://moodle.com/cloud/

  8. Office 365 [Електронний ресурс] /Корпорація Майкрософт. — Режим доступу до ресурсу: http://office.microsoft.com/uk-ua/academic/FX103045755. aspx


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка