Державотворчий процес: здобутки і прорахунки Мета уроку



Скачати 145.95 Kb.
Дата конвертації05.03.2017
Розмір145.95 Kb.
Оксана Романів,

учитель історії

Яворівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Долинської районної ради,

старший учитель
Державотворчий процес: здобутки і прорахунки

Мета уроку. Повідомити учням нові знання; розвивати (формувати) їх уміння і навички; виховувати особистісне ставлення до подій і фактів, зокрема:


  • називати дати подій та події за датами (проголошення Західно-Української Народної Республіки, перенесення столиці ЗУНР до Станиславова, ухвалення Акта злуки УНР і ЗУНР, ухвалення найважливіших законів ЗУНР, що регламентували соціально-економічний розвиток, встановлення польського володарювання), визначати їх приналежність до століття, хронологічну послідовність та віддаленість від сьогодення;

  • пояснювати поняття «Західно-Українська Народна Республіка», «Акт злуки», «Українська Галицька армія», «державотворення», «земельна реформа», «одержавлення» та застосовувати їх у мовленні;

  • називати й характеризувати постаті Костя Левицького, Дмитра Вітовського, Лева Бачинського;

  • називати історично-географічні об’єкти, що стосуються державотворення ЗУНР, показувати їх на карті та встановлювати їх взаєморозміщення;

  • обирати історичні джерела та використовувати їх для опису фактів, подій, процесів та явищ державотворення ЗУНР;

  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки фактів, подій, процесів і явищ, що стосуються державотворення ЗУНР;

  • зіставляти і порівнювати факти, події, процеси, явища суспільно-політичної та соціально-економічної історії Прикарпаття з однотипними фатами, подіями, процесами, явищами вітчизняної історії;

  • висловлювати особистісне ставлення щодо фактів, подій, явищ, що стосуються державотворення ЗУНР.

Тип уроку. Урок повідомлення знань, формування умінь і навичок.

Навчально-методичне забезпечення.

  1. Островський В. В. Історія Прикарпаття. Посібник для загальноосвітніх навчальних закладів / Валерій Островський. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2008. – 352 с.

  2. Ілюстративний матеріал.

  3. Дидактичні набори: завдання для колективної та індивідуальної роботи.

  4. Історичні мапи «Західноукраїнські землі 1918–1919 рр.», «ЗУНР».

Послідовність проведення етапів уроку

Методичний коментар. Урок «Державотворчий процес: здобутки і прорахунки» розпочинає вивчення розділу «Звитяжні дні Західно-Української Народної Республіки».

На уроці учні мають опрацювати питання: «Які передумови утворення ЗУНР?», «Які фактори сприяли виборові міста Станиславова столицею ЗУНР?», «Які законодавчі акти ЗУНР було ухвалено в 1919 р.?», «Які причини падіння ЗУНР?».

На уроці потрібно навчити школярів характеризувати державотворчий процес ЗУНР; застосовувати у мовленні нові поняття; узагальнювати висновки про причини поразки ЗУНР. Такі уміння і навички формуються способом опрацювання історичних джерел та ілюстрацій.

У ході уроку використовуються різноманітні методичні прийоми: словникова робота; керована лекція; опрацювання історичних джерел, ілюстрацій, карти; складання речень, схеми-характеристики; взаємонавчання у парах, групах.



І. Підготовчий етап (до 5 хв.)

1. Облаштування робочих місць учнів і перевірка готовності класу до уроку.

Учитель перевіряє готовність класної кімнати та класу до уроку: комплектування необхідного навчально-методичного забезпечення, присутність учнів. Педагог також організовує робочі місця школярів, оглядаючи наявність підручників, робочих зошитів, письмового приладдя, додаткових джерел.



2. Актуалізування та активізування пізнавальної діяльності учнів.

Учитель пропонує учням опрацювати текст документа та з’ясувати особливості розгортання політичної ситуації у Західній Україні в кінці жовтня – на початку листопада 1918 р. Також педагог може використати слова Івана Лисяка-Рудницького «Галичина 1918–1919 рр. – єдиний у новітній історії приклад українського державного правопорядку» і обговорити їх значення. Роботу завершує узагальнювальна бесіда.



З відозви Української Національної Ради від 1 листопада 1918 р.

«Український народе!

Голосимо тобі вість про своє визволення з віковічної неволі. Віднині ти господар своєї землі, вільний горожанин Української держави. Дня 19 жовтня твоєю волею утворилася на українських землях колишньої Австро-Угорської монархії Українська держава та її найвища власть – Українська Національна Рада. З нинішнім днем Українська Національна Рада обняла власть в столичнім місті Львові і на цілій території Української держави. Український народе! Доля Української держави в твоїх руках…

Всі жовніри української народності підлягають віднині виключно Українській Національній Раді… Всі вони мають стати на її оборону. Все здібне до оружжя українське населення мусить утворити боєві відділи, які або ввійдуть в склад української армії, або на місцях оберігатимуть спокій і порядок.

…Як тільки буде забезпечене і укріплене існування Української держави, Українська Національна Рада скличе на основі загального, рівного, безпосереднього і тайного виборчого права Установчі збори, які рішать про дальшу будучність Української держави».


ІІ. Основний етап (2530 хв.)

1. Оголошення теми, мети, визначення очікуваних результатів уроку; мотивування пізнавальної діяльності учнів.

Учитель повідомляє тему уроку. Очікувані результати обговорюються спільно із учнями. Вони висловлюють свої побажання, котрі можна записати на дошці чи ватмані. Педагог доповнює перелік, виходячи із визначеної ним мети уроку. Формулюється план змісту теми.



Орієнтовний план змісту уроку

1. Які передумови утворення ЗУНР?

2. Які фактори сприяли виборові міста Станиславова столицею ЗУНР?

3. Які законодавчі акти ЗУНР було ухвалено в 1919 р.?

4. Які причини падіння ЗУНР?


2. Сприймання і осмислення учнями нового навчального матеріалу.

Зміст навчального матеріалу. Які передумови утворення ЗУНР?

Учитель витлумачує значення нових понять, а далі розподіляє план змісту на логічно завершені частини і організовує їх опрацювання, застосовуючи методичний прийом керованої лекції. (Пояснення однієї змістової частини не повинно перевищувати 5–7 хв.) «Лектор» просить школярів уважно слухати розповідь, виділяючи в ній головне, але не записуючи в зошит. Лекція супроводжується демонструванням ілюстрацій, опрацюванням історичних джерел, карти. Після завершення викладу кожної частини наставник витримує паузу і пропонує учням коротко занотувати прослухане. Наприкінці варто запропонувати кільком учням презентувати записи. Інші під час презентування вносять необхідні поправки у свої зошити. Роботу завершує узагальнювальна бесіда.



Орієнтовна схема-зразок для визначення понять

Перелік понять: «ЗУНР», «Акт злуки», «Українська Галицька армія», «державотворення», «земельна реформа», «одержавлення».



(Схема-зразок записується на дошці або проектується на екран.)

«ЗУНР»


Що? – держава.

Де? – на західноукраїнських землях.

Коли? – 19 жовтня 1918 р., 1 листопада 1918 р.

Яка? – нова республіка створена після розпаду Австро-Угорщини. Президентом обрано Євгена Петрушевича.



Орієнтовний приклад добору матеріалів для проведення керованої лекції

Ілюстрація. Доступ до ресурсу: http://ukrmap.su/ru-uh10/1359.html

Офіцери Української Галицької армії, 1919 р.



Карти. Доступ до ресурсу: http://ridne.ucoz.ua/photo/karti/karta_zunr/4-0-43

   

Історичне джерело та запитання для його опрацювання.

Тимчасовий основний закон про державну самостійність

українських земель колишньої Австро-Угорської монархії

(13 листопада 1918 р.)

Артикул І. Назва

Держава, проголошена на підставі права самоозначення народів Українською Національною Радою у Львові дня 19 жовтня 1918 року, обнимаюча весь простір бувшої Австро-Угорської монархії, заселений переважно українцями; має назву Західно-Українська Народня Республіка.

Артикул II. Границі

Простір Західно-Української Народньої Республіки покривається з українською суцільною етнографічною областю в межах бувшої Австро-Угорської монархії – то є з українською частиною бувших австрійських коронних країв Галичини з Володимирією і Буковини та з українськими частями бувших угорських столиць (комітатів): Спиш, Шариш, Земплин, Уг, Берег, Угоча і Марморош – як вона означена на етнографічній карті австрійської монархії Карла барона Черніга.

Артикул III. Державна суверенність

Отся державна територія творить самостійну Західно-Українську Народню Республіку.

Артикул IV. Державне заступництво

Права влади іменем Західно-Української Народньої Республіки виконує весь її народ через своє заступництво, вибране на основі загального, рівного, безпосереднього тайного і пропорціонального права голосування без ріжниці пола. На сій основі мають бути вибрані Установчі збори Західно-Української Народної Республіки. До часу зібрання Установчих зборів виконує всю власть Українська Національна Рада і Державний Секреатріат.

Артикул V. Герб і прапор

Гербом Західно-Української Народньої Республіки є Золотий Лев на синім полі, обернений у свою праву сторону. Державна печать має довкола гербу напис «Західно-Українська Народня Республіка». (Українська суспільно-політична думка в ХХ ст. : Документи і матеріали : У 3 т. – Мюнхен : Сучасність, 1983 р. – Т. 1. – С. 406–407.)


  • Які українські землі увійшли до складу Західно-Української Народної Республіки?

  • Кому мала належати влада в ЗУНР? Яким був механізм її здійснення?

  • Яким органам належала влада в ЗУНР до скликання Установчих зборів? Як із них виконували законодавчі, виконавчі функції?

  • Який вигляд мав герб ЗУНР? Поясніть, чому саме такий.

Ілюстрації.

   

Герб і Прапор ЗУНР



Акт злуки УНР і ЗУНР



Історичне джерело та запитання для його опрацювання.

«...Віднині воєдино зливаються століттями відірвана одна від одної частини однієї України, Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина й Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна, незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український народ, звільнений могучим поривом своїх власних сил, має тепер змогу з'єднативсі змагання своїх синів для створення нероздільної, незалежної Української держави на добро і щастя робочого народу». (Вивід прав України : Зб. документів та матеріалів провідних державних і політичних діячів України. – Л., 1991.  С. 105.)

З’ясуйте історію утворення і діяльності Директорії УНР.

Пригадайте періоди вітчизняної історії, коли землі України перебували в складі інших держав.

Зробіть висновок про значення злуки ЗУНР і УНР для розбудови сучасної України.

Схема характеристики історичної постаті.

Народився –

Освіта –

Основні факти біографії –

Посади –

Заходи –


Громадська діяльність –

Ілюстрації. Доступ до ресурсу: http://report.if.ua/

Лев Бачинський



Дмитро Вітовський



Кость Левицький



Історичні джерела.

1. ...Народився Кость Левицький 18 листопада 1859  року в Тисмениці, що неподалік від Станіслава... В 1884 році отримує у Львівському університеті ступінь доктора права і починає свою адвокатську діяльність... Вже з перших днів практики він здобуває собі повагу і авторитет серед юристів Львова...

...На процесі по звинуваченню Корнила Устияновича в «підбурюванні проти суспільного порядку» Кость Левицький, проаналізувавши акт обвинувачення, настільки переконливе показав його суперечливість, що обвинуваченого, якому грозила кара від 5 до 10 літ позбавлення волі, випущено з-під варти таки в залі судового засідання і проти нього були зняті всі обвинувачення...

...Будучи силою обставин та власного авторитету поставлений в дні підготовки та проведення листопадових подій на чолі українського руху, він з честю виконав свою місію політичного керівника в цей складний і напружений момент української історії. Це при тому, що 28 жовтня 1918 року померла його дочка Стефанія, а 1 листопада він з родинок похоронив її...

...Сам К. Левицький є автором ряду законів, законопроектів, нормативних актів ЗУНР…

...12 листопада 1941 р. перестало битися серце патріарха політичного життя галицьких українців Костя Левицького. Як сказав у надгробному слові Преосвященніший Владика Йосип Сліпий: «До кінця свого вельми трудящого життя – а прожив 82 роки – зберіг ясні очі і світлу силу розуму та праці. Умер як провідник Національної Ради, як керманич політичного життя народу до останньої хвилини...» (Андрусяк Т. Кость Левицький – адвокат, учений, політик / Т. Анрусяк // Республіканець. – 1993. – № 11–12. – С. 73–84.)

2. Бачинський Лев Васильович (14. 07. 1872, с. Серафинці, тепер Городенківського району Івано-Франківської області – 11. 04. 1930, м. Відень; похований в Івано-Франківську) – український державний і політичний діяч, адвокат, публіцист.

Навчався з 1891 р. на юридичному факультеті Чернівецького університету. Займався адвокатською практикою у містах Городенці, Снятині, Калуші, Стрию. Один з керівників Української радикальної партії, співзасновник українського спортивно-протипожежного товариства «Січ». Двічі (1907 р., 1911 р.) обирався послом (депутатом) австрійського парламенту, був депутатом галицького сейму. У парламенті та сеймі послідовно обстоював національні інтереси українського населення Галичини. Намагаючись заблокувати прийняття австрійським парламентом військового бюджету на 1912 рік, Л. Бачинський виголосив промову, що тривала 13 год. 8 хв. і увійшла в історію як одна з найдовших.

У період ЗУНР – член, згодом віце-президент Української Національної Ради. Автор проектів Конституційного Закону від 3. 01. 1919 р. про об’єднання ЗУНР із УНР та Закону про земельну реформу, прийнятого 14. 04. 1919 р. Очолював делегацію Галичини, Буковини та Закарпаття, яка 22. 01. 1919 р. взяла участь в урочистій церемонії проголошення злуки двох українських держав на Софійському майдані в Києві.

У роки польської окупації західноукраїнських земель залишився у Станіславі (тепер Івано-Франківськ) і входив до міжпартійної ради, яка підтримувала на міжнародній арені позицію Євгена Петрушевича щодо Східної Галичини, спрямовану на відновлення незалежності ЗУНР дипломатичними заходами. У 1924–1930 рр. – голова Української радикальної партії, яка з 1926 р., після об’єднання з соціал-революціонерами Волині, змінила назву на Українську соціал-радикальну партію.

Лев Бачинський брав діяльну участь у створенні Союзу українських адвокатів (травень 1923 р.), був заступником президента цієї організації. Виступав захисником на ряді політичних процесів. Публікував статті на правничі теми під псевдонімом «Юрист». У 1928–1930 рр. – посол до польського сейму. В березні 1928 р. на засіданні сейму з нагоди приходу до влади Юзефа Пілсудського виступив з протестом проти польської окупаційної політики на українських землях, за що був арештований прямо в залі парламенту. (Доступ до ресурсу: http://bihun.in.ua/uploads/pics/Bachinskii_Lev.jpg)

Хронологічна таблиця діяльності Лева Бачинського.

1872 р. – у с. Серафинцях теперішнього Городенківського району народився Лев Бачинський – юрист, громадський діяч, віце-президент ЗУНР.

1910 р. – Лев Бачинський очолив адвокатську канцелярію у м. Станіслав.

11. 02. 1912 р. у м. Станіславі відбулося віче з вимогами загального виборчого права. На ньому виступили адвокати І. Макух та Л. Бачинський.

Листопад 1918 р. – Лева Бачинського обрано комісаром Станіславського повіту ЗУНР.

22 січня 1919 р. – на Софійській площі у Києві відбулося урочисте проголошення злуки УНР і ЗУНР. Церемонію розпочав Лев Бачинський – керівник делегації ЗУНР: «Світла Директоріє! Власною нашею волею хочемо і бажаємо обновити національно-державну єдність нашого народу, що існувала за Володимира Великого та Ярослава Мудрого та до якої стреміли наші гетьмани Богдан Хмельницький, Петро Дорошенко та Іван Мазепа. Від сьогодні Західна Україна лучиться з Великою Україною в одно нероздільне тіло».

30 січня 1919 р. – Лев Бачинський запропонував проект земельної реформи, котрий обговорено у Державному секретаріаті земельних справ.

1928 р. – Лев Бачинський – депутат польського сейму, член Української парламентської репрезентації. (Кугутяк Микола. Галичина : сторінки історії. Нарис суспільно-політичного руху (XIX ст. – 1939 р.) / Микола Кугутяк. – Івано-Франківськ, 1993.)



У цьому будинку (готель «Австрія») відбулося ухвалення Акта злуки УНР і ЗУНР, м. Станиславів






3. Узагальнення і систематизування знань, закріплення формування вмінь та навичок учнів.

Учитель пропонує учням виконати низку пізнавальних завдань. Роботу завершує узагальнювальна бесіда.



Орієнтовний приклад добору пізнавальних завдань

для узагальнення і систематизування

  • Прочитайте логічні ланцюжки. Кожен із них розгорніть у речення.

Австро-Угорщина, 1918 р., радикальні дії, держава __________________________.

Кость Левицький, уряд, Тимчасовий Основний Закон _________________________.

Грудень 1918 р., Станиславів, ЗУНР, столиця __________________________.

Станиславівський період, уряд, парламент ___________________________.

ЗУНР, закони, життя, 1919 р. ___________________________.

Акт злуки, 22 січня 1919 р., Софіївська площа, УНР _______________________.

УГА, збройні сили, рекрутство, Польща _____________________________.

Радянсько-польська війна, 1923 р., Галичина, Польща __________________________.

Лев Бачинський, земельна реформа, 14. 04. 1919 р. _____________________________.


  • Ознайомившись із поданим переліком понять, виберіть ті, що стосуються теми «Західно-Українська Народна Республіка»: США, радянська Росія, Польща, 7 листопада 1917 р., 22 січня 1919 р., Українська Народна Республіка, Директорія, Тимчасовий уряд, Українська Національна Рада, Євген Петрушевич, Українська Центральна Рада, «Листопадовий зрив», Державний Секретаріат, УГА, Акт злуки.

ІІІ. Завершальний етап (5-10 хв.)

1. Підведення підсумків уроку

Учні висловлюють свої ставлення щодо фактів, подій, явищ, що стосуються державотворення ЗУНР.



Орієнтовний приклад добору тез для підведення підсумків уроку

1. Політична еліта Прикарпаття восени 1918 р. переходить до радикальних дій.

2. Коломийський військовий комітет започаткував процес здобуття державності в краї і підтримував виступи львів’ян.

3. Влада в ЗУНР належала усьому народові, який обирав своїх представників на основі загального, рівного, таємного, безпосереднього і пропорційного голосування.

4. Починаючи із січня 1919 р. Станиславів став столицею Західно-Української Народної Республіки.

5. Станиславовський період був найплідніший у законотворчості ЗУНР.

6. Період ЗУНР був далеко не найсприятливішим для розвитку сільськогосподарської галузі Прикарпаття.

Західноукраїнська Народна Республіка проіснувала 257 днів. Безсумнівно, поразку ЗУНР зумовив цілий ряд факторів. Проте жоден із них не здатний перекреслити роль цього державного утворення в історичному просуванні українського народу шляхом національної свободи і державної незалежності. Реальне існування протягом восьми з половиною місяців національної галицької державності поставило на практичний ґрунт в українському русі гасло Соборної Української держави. Досвід ЗУНР підтвердив, що здобути і відстояти незалежну національну державу можливо тільки завдяки напрузі сил усіх соціальних верств і політичних сил нації.

ЗУНР увійшла в історію як героїчна сторінка у боротьбі українського народу за незалежність, вільний демократичний розвиток.


2. Мотивування та оцінювання навчальної діяльності учнів.

Учитель мотивує та оцінює навчальну діяльність школярів.



3. Повідомлення та інструктування виконання домашнього завдання.

Обов’язкове. Опрацювати текст підрозділів посібника, відповісти на запитання та виконати завдання.

Вибіркове. 1. Намалювати герб ЗУНР, зазначивши у ньому характерні ознаки. 2. Підготувати невелике (у межах 1–2 хв.) усне повідомлення про визначних діячів ЗУНР.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка