Державної адміністрації



Сторінка5/7
Дата конвертації31.03.2017
Розмір1.12 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Художній музей ім. М. Ярошенка


Художній музей Полтави розпочинає відлік своєї історії 27 квітня 1919 року, з відкриття тодішньої картинної галереї в особняку поміщика В.Балюбаша (будівля 1912 року). Основу музейної збірки склала колекція відомого художника-передвижника, уродженця Полтави М.Ярошенка, ім’я якого носить музей з серпня 2008 року. До музейної збірки потрапили понад сто картин і етюдів М.Ярошенка, націоналізовані приватні збірки князів Кочубеїв (Диканька), Ґалаґанів (Сокиринці), Рєпніних (Яготин) та графів Капністів (Обухівка). 3 1999 року Художній музей (Галерея мистецтв) має нове приміщення, в якому експонується понад 9 тис. експонатів образотворчого мистецтва. Серед них роботи кращих західноєвропейських живописців Клари Петерс, Марчелло Бачіареллі, Франческо Гварді, українських і російських художників — М. Пимоненка, О. Сластіона, К. Білокур, Г. Мясоєдова, І. Шишкіна,

І. Рєпіна. Музей пишається найбільшим в Україні зібранням творів М. Ярошенка та 1. Мясоєдова.



К. В. Білокур( додаток 11)

Катерина Білокур, яку сам Пабло Пікассо назвав геніальною, малювала квіти неземної краси, якими захоплювався увесь світ. І при цьому вона все життя провела у скруті, не отримала навіть початкової освіти — самостійно оволоділа грамотою. Малювати Катерина вчилася на фанері.

І нехай нині с. Богданівка, де народилася майбутня художниця, за адміністративно-територіальним поділом відноситься до Київської обл., саме з Полтавою пов'язане творче становлення Катерини Білокур. Народилася Катерина Білокур 1900 року — всі буремні події й перипетії епохи припали на її молодість і зрілість. Доводилося багато і тяжко працювати, грошей у селі люди практично не бачили — був у основному лише обмін товарами. Місцевий мешканець Микита Тонконіг, який мав водяний млин, тримав у селі народний театр. Він попросив Катерину Білокур зробити декорації. Катерина також грала на сцені його театру — молодиць, героїнь класичних творів (Наталку Полтавку, Наймичку). Пізніше цим театром зайнялося подружжя вчителів — Іван та Ніна Калити. Художник-аматор дав талановитій дівчині, яка дуже хотіла малювати, перші знання — як грунтувати полотно, створювати фарби. Пензлики Катерина робила з вишневих гілочок, до яких прив’язувала котячий пух або куряче пір’я. Саме такими пензликами можна було досягати якнайтонших ліній. Батько порадив доньці навчатися у місцевого іконописця.

В Полтаві відбулась її перша виставка, тут вона вперше здобула визнання і її було названо гордим найменням художник, що принесло Катерині Василівні неймовірну радість. Потім були виставки в Києві, Москві, Варшаві, Парижі. Світ дав високу оцінку її неперевершеним творам "Квіти увечері", "Буйна", "Цар-колос", "Рожі і троянди" та ін. У 1954 року, побачивши картини Катерина Білокур на Міжнародній виставці в Парижі, відомий іспанський художник Пабло Пікассо був приємно вражений, особливо роботою «Цар-Колос». Він сказав: «Якби у нас в Іспанії була настільки талановита художниця, ми б змусили заговорити про неї увесь світ».

На сьогоднішній день, весь спадок Полтавщині — чотири картини великої художниці. Про просту колгоспницю з глибинки Полтавської губернії, обдаровану незвичайним художнім талантом, світ таки заговорив. Їй споруджені пам’ятники, відкриті галереї, названі її ім’ям. У Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) ім. Миколи Ярошенка є лише чотири картини Катерини Білокур: «Квіти в тумані», «Квіти», «Пшениця, квіти, виноград» і « Півонії». У 1956 р. К.В.Білокур присвоєно звання н ародного художника України.

4 група « Краєзнавці»

Оржицький історичний музей

Унікальні експонати з археології Оржицького краю: кам’яні молоток та ручне рубило, наконечники стріл, бронзову сокирку; військове спорядження радянського воїна, німецького солдата та колекція зброї, часів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. можна побачити в Оржицькиому історичному музеї, який було відкрито 23 лютого 1975 року. Експозиція музею знайомить відвідувачів з найцікавішими пам’ятками матеріальної та духовної культури населення Оржицького району з найдавніших часів до сьогодення.  Музейна колекція розміщена у п’яти експозиційних залах.  

У залі культури розповідається про відомих особистостей Оржицького району. Тут народилися і жили народна артистка СРСР і України Діана Петриненко, живописець Дмитро Безуглий, кобзар і лірник Архип Никоненко, філософ і фольклорист Володимир Лисевич, етнограф Матвій Номис, поет Володимир Підпалий та інші видатні діячі науки і мистецтва.

Зарізький дендропарк (додаток 12)

Пам’яткою садово-паркового мистецтва є Зарізький дендропарк, заснований у 1959 році. Тут на площі 7 гектарів близько 130 дерев і кущів різних видів і форм. У центрі парку висаджено тіньовий годинник з кремезних дубів, що тінню показує час.

Велика кількість різноманітних скульптур доповнюють художньо-мистецький комплекс дендропарку. Оржиччина багата історичними, археологічними і природничими пам’ятками, зберігає сліди первісної людини, скіфів, сарматів, слов’янських племен. Про це свідчать знаряддя праці, поховання – кургани, древні вали Київської Русі. Одне з унікальних місць району – Тарасівський кар’єр цегельного заводу, в якому час від часу знаходять речі сивої давнини: бронзові сокири, кістяк мамонта і кремінне знаряддя праці.



V. Підсумок уроку

Запитання до учнів.

Чому Полтавщину називають культурним центром України?



Слово учителя. Ознайомлення з предметами давнини, мистецькими цінностями, доторк до культури минулого є важливим для відчуття людиною безперервної традиції історії своєї країни, свого народу.

Оцінювання роботи учнів.



VІ. Домашнє завдання.

Дослідити творчий шлях відомих людей, які народилися на Оржиччині: О. Хало (поетеса), Б. Товстоп’ят (художник),



В. Лисевич (філософ), А. Никоненко (кобзар), В. Підпалий (поет).

Додаток 1

Стиль бароко

Свято – Успенський Собор Хрестовоздвиженський монастир



Додаток 2

Стиль классицизм

Архітектурний ансамбль Круглої площі





Додаток 3

Стиль модерн

Полтавський краєзнавчий музей Будинок СБУ



Додаток 4

Музей – садиба І.П.Котляревського



Інтер’єр садиби



Додаток 5

Полтавський літературно – меморіальний музей В. Г. Короленка



Додаток 6

Полтавський літературно-меморіальний музей Панаса Мирного



Додаток 7
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка