Державний заклад



Сторінка1/3
Дата конвертації29.11.2016
Розмір0.5 Mb.
  1   2   3

Для заказа доставки данной работы воспользуйтесь поиском на сайте по ссылке: http://www.mydisser.com/search.html

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД

„ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА”

На правах рукопису


КРАВЧЕНКО Олена Іванівна

УДК [378.018.43:004]:[378.09:37](043.3)


УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

У ПЕДАГОГІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

13.00.06 – теорія та методика управління освітою


Дисертація

на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Науковий керівник –

доктор педагогічних наук, професор

Хриков Євген Миколайович

Луганськ – 2012

ЗМІСТ


Вступ…………………………………………………………......................

3

розділ 1. ТеоРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДи УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ПЕДАГОГІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ……..…………………………….

10


1.1. Методологічні засади дослідження управління розвитком дистанційного навчання в педагогічному університеті……………………

10


1.2. Аналіз стану теоретичної розробленості проблеми розвитку дистанційного навчання в науковій літературі…………..………...............

32


1.3. Сутність та особливості управління розвитком дистанційного навчання в педагогічному університеті...………….....................................

59


Висновки до розділу 1……………………………………………………….

82

Розділ 2. ОБҐРУНТУВАННЯ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ПЕДАГОГІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ…………………………………...........................................

86


2.1. Аналіз стану управління розвитком дистанційного навчання в педагогічному університеті............................................................................

86


2.2. Теоретичне обґрунтування системи управління розвитком дистанційного навчання в педагогічному університеті…………………

134


2.3. Експериментальна перевірка системи управління розвитком дистанційного навчання в педагогічному університеті…………………...

150


Висновки до розділу 2……………………………………………………….

189

висновки…………………………………………………........................

192

Список використаних ДЖЕРЕЛ…………………………………

196

ДОДАТКИ…………………………………………………………………….

232



ВСТУП
Актуальність дослідження. Одним з пріоритетних напрямів державної освітньої політики України є інформатизація освіти, що зумовлено суттєвими змінами у вітчизняному освітньо-інформаційному просторі: орієнтацією на сучасні європейські та світові тенденції щодо підготовки компетентних фахівців, здатних опановувати нові високотехнологічні та наукомісткі технології у складних умовах сучасного ринку праці, значним поширенням мережі Інтернет, упровадженням комп’ютерних та інформаційно-телекомунікативних технологій навчання.

Підвищення якості професійної підготовки майбутніх учителів має відбуватися з урахуванням основних чинників модернізації освіти, що орієнтує педагогічні університети на розв’язання нових завдань з управління науковим та педагогічним потенціалом навчального закладу. Виконання цих завдань потребує оновлення змісту управління педагогічним університетом, невід’ємною частиною якого є управління розвитком дистанційного навчання.

Орієнтація управління на підвищення ефективності, мобільності й доступності вищої освіти з урахуванням інтересів і запитів тих, хто навчається, потребує пошуку оптимальних шляхів організації педагогічного процесу. Дистанційне навчання як неінституціональна форма педагогічної освіти за допомогою сучасних комп’ютерних технологій і телекомунікативних мереж спроможна забезпечити якісну професійну підготовку. Разом з тим, проблема управління розвитком дистанційного навчання в педагогічному університеті актуалізується й у зв’язку з недостатньою поширеністю дистанційних форм навчання та суперечливістю існуючих форм і методів управлінської діяльності щодо розвитку дистанційного навчання в педагогічних університетах.

Науковому осмисленню проблеми управління розвитком дистанційного навчання в педагогічному університеті сприяють наукові розвідки вітчизняних та російських науковців у галузі управління й освітнього менеджменту. Проблемі загального управління присвячено праці вітчизняних та російських учених В. Афанасьєва, Б. Гаєвського, Н. Тулєнкова, Ф. Хміля; аспекти стратегічного управління розкрито в наукових розвідках І. Ансоффа, О. Виханського, Г. Дмитренка, П. Дойля, О. Мармази, Г. Мінцберга; питання освітнього менеджменту висвітлено в публікаціях В. Бондаря, Г. Єльникової, Л. Забродської, Ю. Конаржевського, В. Крижка, Н. Кузьміної, В. Лазарева, В. Лунячека, В. Маслова, В. Пікельної, М. Поташника, Є. Хрикова, Т. Шамової та ін.; напрями модернізації системи освіти й упровадження нових технологій навчання й виховання розкрито в роботах А. Глузмана, В. Кременя, В. Курила, С. Ніколаєнка, В. Лазарева, О. Пометун та ін.

У науковому доробку вітчизняних та зарубіжних авторів значну увагу приділено теоретико-методологічним проблемам дистанційного навчання, які висвітлено в працях О. Андреєва, В. Бикова, Р. Гуревича, Ю. Деражне, Г. Козлакової, В. Кухаренка, В. Олійника, Є. Полат, В. Солдаткіна, В. Тихомирова, А. Хуторського, Д. Чернилевського, С. Щеннікова та ін. Частину дисертаційних робіт останніх років присвячено проблемі розвитку дистанційного навчання. Так, зарубіжний досвід розвитку дистанційного навчання висвітлено в наукових розвідках І. Лещенко, П. Стефаненка, Б. Шуневича. Шляхи формування та вдосконалення професійних умінь викладачів, які працюють у форматі дистанційного навчання, розробляли Д. Бодненко, О. Кіріленко, Є. Смирнова-Трибульська, О. Самойленко; організаційно-педагогічні умови розвитку дистанційного навчання розглянуто в дослідженнях Г. Дичківського, Н. Жевакіної, В. Жулкевської, О. Кареліної, О. Собаєвої, О. Хмель, М. Умрик, Г. Яценко; окремі питання навчально-методичного забезпечення розвитку дистанційного навчання висвітлено в працях Н. Буркіної, О. Веренич, Н. Муліної, В. Свиридюк; особливості програмно-технічного забезпечення розвитку дистанційного навчання розкрито в дослідженнях Р. Голощука, Х. Набіля, Є. Ланських, А. Мушака, М. Томани, О. Гайши, Г. Маклакової, Я. Степанової, П. Федорука; питання управління якістю дистанційного навчання розглянуто Є. Владимирською.

Разом з тим, аналіз наукових педагогічних джерел засвідчив, що такий важливий аспект в освіті, як управління розвитком дистанційного навчання, не був предметом спеціального дослідження. Поза увагою дослідників залишилося наукове обґрунтування системи управління розвитком дистанційного навчання в педагогічному університеті як цілісного явища з певними ознаками та структурними компонентами. Водночас нерозв’язаними є суперечності між: потребою суспільства в якісно нових формах і методах навчання в педагогічних університетах та переважанням їх традиційних форм; необхідністю розвитку дистанційного навчання в педагогічному університеті, зумовленого сучасними концепціями інформатизації освіти в Україні та недостатньою теоретичною й практичною розробленістю системи управління розвитком дистанційного навчання в педагогічному університеті.

З огляду на соціальну й практичну значущість проблеми та її недостатню наукову розробленість обрано тему дослідження „Управління розвитком дистанційного навчання у педагогічному університеті”.

Зв’язок теми дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану наукової роботи Державного закладу „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка в межах держбюджетної теми „Модернізація діяльності вищого закладу освіти в контексті європейської інтеграції” (державний реєстраційний номер 0103U004993). Тему дисертаційної роботи затверджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 5 від 27.05.2008 р.).

Об’єкт дослідження   управління педагогічним університетом.

Предмет дослідження   система управління розвитком дистанційного навчання в педагогічному університеті.

Мета дослідження   теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити систему управління розвитком дистанційного навчання в педагогічному університеті.

Гіпотеза дослідження. Ефективність управління розвитком дистанційного навчання в педагогічному університеті суттєво підвищиться за умови впровадження науково обґрунтованої системи управління, яка спирається на положення теорії управління освітніми системами; передбачає стратегічне й тактичне планування, створення організаційної структури та інформаційно-технічної інфраструктури, нормативно-правового, кадрового, навчально-методичного забезпечення, системи моніторингу розвитку дистанційного навчання; орієнтується на критерії оцінювання ефективності управління розвитком дистанційного навчання в педагогічному університеті.

Відповідно до предмета, мети й гіпотези сформульовано завдання дослідження:

1. Визначити наукові підходи до дослідження проблеми управління розвитком дистанційного навчання в педагогічному університеті.

2. Вивчити стан теоретичної розробленості проблеми розвитку дистанційного навчання в науковій літературі.

3. Розкрити сутність і особливості управління розвитком дистанційного навчання в педагогічному університеті.

4. Розробити критерії, показники та визначити рівні ефективності управління розвитком дистанційного навчання в педагогічному університеті.

5. Теоретично обґрунтувати систему управління розвитком дистанційного навчання в педагогічному університеті.

6. Експериментально перевірити ефективність системи управління розвитком дистанційного навчання.



Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: положення теорії пізнання, сучасна форма діалектичного методу (М. Алексєєв, В. Босенко, Н. Каськов, П. Копнін, І. Нарський, З. Оруджев, А. Фурман та ін.); системний (В. Афанасьєв, І. Блауберг, В. Садовський, Е. Юдін та ін.) та синергетичний (І. Добронравова, О. Князєва, С. Курдюмов, І. Пригожин, І. Хакен) підходи; теорія стратегічного управління (І. Ансофф, О. Виханський, Г. Дмитренко, Г. Мінцберг); положення теорії моделювання (Б. Койшибаєв, О. Мещанінов, Л. Растригін, Р. Шеннон, В. Штофф); загальні положення теорії освітнього менеджменту (В. Бондар, Г. Єльникова, Ю. Конаржевський, В.Крижко, В. Лазарев, В. Лунячек, О. Мармаза, В. Павлютенков, В. Пікельна, М. Поташник, Є. Хриков); теоретичні положення дистанційного навчання (О. Андрєєв, В. Биков, Ю. Деражне, Г. Козлакова, В. Кухаренко, В. Олійник, Є. Полат, В. Солдаткін, А. Хуторський, Д. Чернилевський).

Методи дослідження. У роботі використано комплекс теоретичних та емпіричних методів дослідження   теоретичні: аналіз наукової літератури, нормативних документів з питань управління розвитком дистанційного навчання, аналіз і узагальнення практичного управлінського досвіду – для вивчення стану розробленості проблеми й визначення концептуальних засад дисертаційної роботи; синтез та моделювання – для розробки моделі системи управління розвитком дистанційного навчання в педагогічному університеті; метод контент-аналізу – для уточнення експертних суджень; емпіричні: експертне оцінювання, ранжування з метою виявлення чинників впливу на розвиток дистанційного навчання, оцінки ефективності управління розвитком дистанційного навчання в педагогічних університетах; анкетування суб’єктів управління; педагогічний експеримент для перевірки ефективності системи управління розвитком дистанційного навчання в педагогічних університетах; методи математичної статистики для обробки результатів експерименту.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експеримен-тальну роботу було проведено протягом 2004 – 2011 рр. на базі ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”, Бердянського державного педагогічного університету, Слов’янського державного педагогічного університету.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше: теоретично обґрунтовано систему управління розвитком дистанційного навчання в педагогічному університеті, яка спирається на положення теорії управління освітніми системами, передбачає стратегічне й тактичне планування, створення організаційної структури, нормативно-правового, кадрового, навчально-методичного забезпечення, інформаційно-технічної інфраструктури та системи моніторингу розвитку дистанційного навчання; орієнтується на критерії оцінювання ефективності управління розвитком дистанційного навчання в педагогічному університеті; набули подальшого розвитку наукові уявлення про сутність та особливості процесу управління розвитком дистанційного навчання в педагогічному університеті; удосконалено методику діагностики ефективності управління розвитком дистанційного навчання в педагогічному університеті.

Практичне значення результатів дослідження полягає в достатній готовності до впровадження в педагогічних університетах системи управління розвитком дистанційного навчання, що сприятиме підвищенню ефективності управлінської діяльності та розвитку дистанційного навчання. Запропоновані критерії оцінювання ефективності управління розвитком дистанційного навчання можуть використовувати керівники навчальних закладів для аналізу та контролю результатів управління розвитком дистанційного навчання. Розроблено методичні рекомендації упровадження системи управління розвитком дистанційного навчання (класифікація управлінських завдань, комплекс нормативно-правових документів внутрішнього користування, організаційне й навчально-методичне забезпечення підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу з метою підготовки тьюторів дистанційного навчання та розробників дистанційних курсів, процедура затвердження дистанційних курсів), які можуть застосовуватися в процесі підготовки та перепідготовки управлінських кадрів у галузі освіти.

Результати дослідження впроваджено в практику управлінської діяльності ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” (довідка про впровадження № 1/726 від 10.03.2011 р.), Бердянського державного педагогічного університету (довідка про впровадження № 57/679-08 від 22.03.2011 р.), Слов’янського державного педагогічного університету (довідка про впровадження № 68 – 11-48 (а) від 04.03.2011 р.).



Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи обговорювалися й отримали позитивну оцінку на засіданнях кафедри державної служби та управління навчальними й соціальними закладами ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” та науково-практичних конференціях різного рівня: Міжнародних: „Управління в освіті” (Львів, 2005), „Вища освіта України в контексті інтеграції до Європейського освітнього простору” (Київ, 2009), „Інформаційні технології в наукових дослідженнях і навчальному процесі” (Луганськ, 2009), „Наукова молодь: здобутки і перспективи” (Луганськ, 2010); Всеукраїнських: „Тенденції розвитку післядипломної освіти в контексті Болонського процесу” (Луганськ, 2006), „Розвиток системи безперервної освіти в регіоні” (Луганськ, 2007), „Створення системи менеджменту якості освітніх послуг у ВНЗ: досягнення та перспективи” (Луганськ, 2008 – 2010).

Публікації. Результати та основні положення дисертаційної роботи висвітлено в 10 одноосібних публікаціях, з них – 4 статті в наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (336 найменувань, з них   13 іноземними мовами). Робота містить 14 додатків на 52 сторінках, 14 рисунків та 18 таблиць на 7 сторінках. Загальний обсяг роботи – 283 сторінки.

ВИСНОВКИ
1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне розв’язання наукової проблеми управління розвитком дистанційного навчання в педагогічному університеті, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці системи управління розвитком дистанційного навчання в педагогічному університеті на засадах теорії управління навчальними закладами.

2. Визначено та обґрунтовано методологічні засади процесу управління розвитком дистанційного навчання в педагогічному університеті. В основу розгляду досліджуваної проблеми покладено діалектичний метод, синергетичний та системний підходи. З’ясовано, що управлінню розвитком дистанційного навчання в педагогічному університеті як відкритій нелінійній системі притаманна самовідтворюваність і самоорганізація. Доведено, що управління розвитком дистанційного навчання орієнтується на положення теорії управління освітніми закладами та концепції створення умов, яка є провідною у розв’язанні зазначеної проблеми.

3. На основі вивчення стану теоретичної розробленості проблеми управління розвитком дистанційного навчання виявлено найбільш значущі наукові розвідки та інформаційні джерела як базис для обґрунтування та практичного вирішення досліджуваного феномену, до яких віднесено нормативно-правові документи державного й регіонального рівнів та наукові праці, присвячені дистанційному навчанню, в яких найбільш розробленими виявлено такі питання: тенденції розвитку дистанційного навчання в Україні та за кордоном; підготовка педагогічних кадрів у системі дистанційного навчання; організаційно-педагогічні умови розвитку дистанційного навчання; навчально-методичне та програмно-технічне забезпечення дистанційного навчання; якість дистанційного навчання.

4. У ході дослідження розкрито сутність управління розвитком дистанційного навчання та виокремлено його особливості, зумовлені специфікою дистанційного навчання: орієнтація управління педагогічним університетом на державні програми та проекти, присвячені розвитку дистанційного навчання; урахування світових надбань та передового вітчизняного досвіду в галузі дистанційного навчання; надання пріоритету стратегічному управлінню розвитку дистанційного навчання, яке базується на визначенні перспективних та довгострокових цілей, аналізі зовнішнього й внутрішнього середовища закладу освіти, виявленні потенційних можливостей навчального закладу, прогнозуванні очікуваних результатів з розвитку дистанційного навчання; створення оптимальної організаційної структури (специфічних структурних підрозділів (відділів) для забезпечення ефективності управління розвитком дистанційного навчання в педагогічному університеті; розроблення внутрішньої нормативно-правової бази освітнього закладу, яка надає можливість регламентувати, мотивувати й заохочувати діяльність усіх учасників, залучених до управління розвитком дистанційного навчання; організація інформаційної, психологічної та професійної підготовки й підвищення кваліфікації фахівців у галузі дистанційного навчання (створення інституту тьюторів); оснащення необхідною комп’ютерною технікою робочих місць, навчальних аудиторій, забезпечення доступу до Інтернет-мережі; розроблення специфічного навчально-методичного забезпечення, яке характеризується наявністю якісних дистанційних курсів, інтерактивного педагогічного супроводу шляхом використання сучасних досягнень комп’ютерної техніки та Інтернет-мережі; розроблення моніторингового супроводу управління розвитком дистанційного навчання, при якому вивчаються освітні потреби тих, хто навчається за дистанційною формою навчання.

5. Уточнено сутність поняття управління розвитком дистанційного навчання в педагогічному університеті, яке розглядаємо як діяльність керівної підсистеми, спрямованої на створення прогностичних, правових, організаційних, кадрових, матеріально-технічних, педагогічних умов, необхідних для розвитку дистанційного навчання.

6. Розроблено систему критеріїв для оцінки ефективності управління розвитком дистанційного навчання в педагогічному університеті, що містить якість планування розвитку дистанційного навчання, організаційну структуру розвитку дистанційного навчання, нормативно-правове забезпечення розвитку дистанційного навчання, кадрове забезпечення розвитку дистанційного навчання, інформаційно-технічну інфраструктуру дистанційного навчання, навчально-методичне забезпечення розвитку дистанційного навчання, систему моніторингу розвитку дистанційного навчання. Визначено рівні ефективності управління розвитком дистанційного навчання (оптимальний, достатній, допустимий, початковий, незадовільний) та висвітлено їхні якісні характеристики.

7. На підставі аналізу досліджень, присвячених теорії управління, з урахуванням концепції створення умов, положення якої передбачають діяльність керівної системи, спрямованої на створення прогностичних, педагогічних, психологічних, кадрових, матеріально-фінансових, організаційних, правових, ергономічних, медичних умов, необхідних для нормального функціонування і розвитку навчально-виховного процесу та узагальнення досвіду в галузі управління розвитком дистанційного навчання, визначено концептуальні положення щодо моделювання системи управління розвитком дистанційного навчання в педагогічному університеті, провідними з яких вважаємо системний характер управління, стратегічне й тактичне планування, створення оптимальної організаційної структури та інформаційно-технічної інфраструктури, нормативно-правове, кадрове й навчально-методичне забезпечення, створення системи моніторингу.

8. Експериментальна перевірка системи управління розвитком дистанційного навчання полягала у визначенні її ефективності, узагальненні й порівнянні результатів констатувального та формувального експериментів. Засвідчено позитивну динаміку щодо ефективності управління розвитком дистанційного навчання в педагогічному університеті, яку визначено на підставі зрушень за всіма визначеними критеріями. Достовірність різниці й статистичну значущість результатів експериментальної роботи підтверджено розрахунками за критерієм Уїлкоксона.



Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми управління розвитком дистанційного навчання в педагогічному університеті. До перспективних напрямів дослідження можна віднести проблему формування готовності керівників освітніх закладів до управління розвитком дистанційного навчання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. Абдулаев С. Г. Оценка эффективной системы дистанционного обучения / С. Г. Абдулаев // Телекоммуникации и информатиазция образования. – 2006. – № 4. – С. 110 – 117.

  2. Абрамов С. М. Генезис образовательной самостоятельности студентов в процессе дистанционного обучения (на примере негосударственного гуманитарного вуза) : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Абрамов Сергей Михайлович. – Екатеринбург, 2003. – 250 с.

  3. Аверьянов А. И. Категория и система в диалектическом материализме / А. И. Аверьянов. – М. : Политиздат, 1974. – 296 с.

  4. Адаменко Е. В. Математические методы в педагогике и психологии : учеб. пособие / Елена Викторовна Адаменко. – Луганск : Альма-матер, 2008. – 94 с.
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка