Державний заклад



Скачати 280.84 Kb.
Дата конвертації22.11.2016
Розмір280.84 Kb.
ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД

«ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ»

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ФАКУЛЬТЕТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
Кафедра педіатрії та клінічної лабораторної діагностики

ЗАТВЕРДЖУЮ”



Зав. кафедрою_______________
„______”___________________ 2012 рік
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЇ

для циклу вторинної спеціалізації

за фахом

«Загальна практика/сімейна медицина»

для лікарів-педіатрів
1.Тема: Актуальні питання дитячої пульмонології.

2. Кількість годин: 2 години.

м. Кривий Ріг

2012 р.

3. Актуальність теми: Захворювання органів дихання є найбільш

розповсюдженними захворюваннями дітей. В останні роки у всіх країнах світу спостерігаються суттєві зміни в їх перебігу. Значно зросла частка хворих, у яких лікування не приносить бажаного ефекту і патологічний процес набуває затяжного чи ускладненого характеру. Це привело до перегляду ряду традиційних положень, переосмислення підходів, що, здавалось, перевіренні часом і можуть вважатись нехибними.

Ключовим питанням в проблемі бронхолегеневих захворювань є питанням

раціональної базисної антибіотикотерапії.



4. Мета лекції:

Навчальна:



  • Розкрити концептуальні положення проблеми пневмонії, визначити перспективи розвитку етіотропної, патогенетичної та синдромної терапії пневмоній у дітей (α - IV).

Виховна:

  • Розвинути у лікарів-курсантів уявлення про вплив екологічних, соціально – економічних факторів на стан здоров’я дітей.

  • На матеріалах теми розвинути почуття відповідальності за своєчасність і правильність професійних дій при пневмонії у дітей.


5. План та організаційна структура лекції:




Основні етапи лекції

Розподіл часу

1.

Вступ, актуальність теми, мета лекції


5 хв.

2.


Основна частина:

2.1. Сучасна класифікація пневмоній.

2.2. Сучасні уявлення про пневмоній.

2.3. Особливості клінічного перебігу пневмоній на сучасному етапі.

2.4. Сучасні погляди на лікування, профілактику та реабілітацію пневмоній у дітей.

10 хв.


20 хв.

25 хв.
25 хв.



3.

Заключна частина:

Загальні відповіді на питання курсантів.




5 хв.


6. Зміст лекційного матеріалу (тези або конспект лекції додаються)

Мультимедійна презентація.


7. Матеріали активізації лікарів-курсантів під час проведення лекції:

Контрольні питання:

Тести:

І. Механізм дихальної недостатності при гострій пневмонії.



1. Порушення утилізації кисню тканинами.

2. Порушення газового складу крові.

3. Порушення зовнішнього дихання.

4. Гемодинамічні здвиги.

5. Все перелічене.

IІ. Найбільш частий збудник інтерстиційної пневмонії:



  1. Легіонела.

  2. Клебсієла.

  3. Пневмоциста.

  4. Пневмокок.

  5. Псевдомонас.

III. Хрипи, характерні для пневмонії:

  1. Сухі.

  2. Дрібнопухирчасті вологі.

  3. Крепітація.

  4. Середньопухирчасті.

  5. Крупнопухирчасті.

IV. Діагностичний алгоритм обстеження дітей з хронічними захворюваннями

легенів в період загострення не містить:

1. Бронхографію.

2. Бронхоскопію.

3. Спірографію.

4. Рентгенографію.

5. Бактеріологічне дослідження мокротиння.

8. Оснащення лекції:

Матеріали на паперових носіях.



  1. Класифікація пневмоній.

  2. Критерії тяжкості перебігу внутрішньолікарняної пневмонії.

  3. Алгоритми обмеження хворого пневмонією.

  4. Протоколи антибіотикотерапії внутрішньолікарняної пневмонії.

ІІ. Рентгенограми:

ІІІ. Показ хворої на пневмонію дитини


9. Матеріали для самопідготовки курсантів:

1. Рекомендована література.

2. Протоколи лікування пневмоній.

Питання для підготовки.

3. Причини та фактори ризику розвитку внутрішньолікарняних пневмоній.

Особливості клінічного перебігу.

4. Алгоритми лікування пневмоній. Особливості підходу до

антибіотикотерапії на сучасному етапі.



10. Література:

1. Острые респираторные заболевания у детей. /Пособие для врачей.-Москва,2009.-36с.

2. Новые технологии в лечении острых респираторных заболеваний у детей /Пособие для врачей.-М.,2009.-28с.

3. Майданник В.Г., Сміян О.І., Бинда Т.П. Гостра пневмонія у дітей. Клінічні варіанти перебігу діагностики та лікування /Навчальний посібник.-Суми: Вид-во Сум ЛУ, 2009.-156с.

4. Класифікація пневмоній у дітей //ПАГ.-2011.-№1.-С.58-60.

5. Середа Е.В., Катосова Л.К. Ингаляционные антибиотики – залог контроля над инфекцией у детей с муковисцидозом //Вопросы совр.педиатрии.-2011.-№3(10).-С.119-124.

6. Середа Е.В., Катосова Л.К. Этиология и инновационные подходы в лечении острых и хронических инфекционно-воспалительных бронхолегочных заболеваний у детей //Вопр.совр.педиатрии.-2011.-№3(10).-С.124-131.

7. Харит С.М., Сидоренко С.В., Рулева А.А. Распространенность пневмококковых пневмоний и отитов у детей младшего возраста //Вопр.совр.педиатрии.-2011.-№6.-С.103-107.

8. Спичак Т.В., Ким С.С., Катосова Л.К. Эффективность рациональной антибактериальной терапии внебольничных пневмоний у детей //Педитария.-2011.-№6.-С.82-89.

9. Цимбаліста О.Л., Гаврилюк О.І. Пневмонія у дітей рентгеноендоскопічна характеристика та бактеріологічна діагностика //Современная педиатрия.-2011.-№6(40).-С.115-117.



Автор розробки Мокія-Сербіна С.О.

Затверджено на засіданні кафедри

Протокол № ___________

______”________________2012 рік



Переглянуто на кафедральній нараді

Протокол №_____________________

Протокол №_____________________

Протокол №_____________________

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ФАКУЛЬТЕТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
Кафедра педіатрії та клінічної лабораторної діагностики

ЗАТВЕРДЖУЮ”



Зав. кафедрою_______________

„______”___________________2004рік



МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЇ
для:

„ Передатестаційного циклу зі спеціальності “Педіатрія””



1. Тема: Сучасні аспекти ревматизму в дитячому віці.

2. Кількість годин: 2 години

м. Кривий Ріг – 2004р.



3. Актуальність теми:

На сьогоднішній день гостра ревматична лихоманка відноситься до групи захворювань в лікуванні та профілактиці якої досягненні вісомі успіхи ( особливо, в другій половині нашого сторіччя), що привело до зниження захворювань та смертності.

Проте в останні роки стало очевидним, що дана проблема залишається актуальною і в наші дні вимагає пильної уваги, так як існує небезпека спалаху гострої ревматичної лихоманки та рецидивів ревмокардиту.


4. Мета лекції:

Навчальна:



  • Розкрити концептуальні положення проблеми гострої ревматичної лихоманки у дітей, визначити перспективи розвиту її медикаментозної терапії та профілактики (α-IV).

Виховна:


  • Розвинути у курсантів уявлення про вплив екологічних, соціально-економічних факторів на стан здоров’я дітей.

  • Розвинути деонтологічні уявлення, вміти здійснювати деонтологічний підхід до хворих на гостру ревматичну лихоманку.


5. План та організаційна структура лекції:



Основні етапи лекції

Розподіл часу


1.

Вступ, актуальність теми, мета лекції


5 хв.

2.


Основна частина:

2.1. Клінічні форми стрептококової ( групи А) інфекції. А- стрептококовий тонзиліт.

2.2. Класифікація та номенклатура гострої ревматичної лихоманки.

2.3. Етіологія та патогенез гострої ревматичної лихоманки.

2.4. Критерії гострої ревматичної лихоманки.

2.5. Критерії активності ревматичної лихоманки.

2.6. Особливості сучасного перебігу гострої ревматичної лихоманки.

2.7. Діагностична програма гострої ревматичної лихоманки.

2.8. Лікувальна програма гострої ревматичної лихоманки.

2.9. Схема реабілітації дітей хворих на гостру ревматичну лихоманку.



5 хв.


5 хв.

10 хв.
5 хв.


10 хв.
10 хв.
10 хв.
15 хв.
10 хв.

3.

Заключна частина:




5 хв.


6. Зміст лекційного матеріалу (тези або конспект лекції додаються)

7. Матеріали активізації курсантів під час проведення лекції :

Тести:


  1. До абсолютних критеріїв ревматизму відносяться всі, крім:

  1. Кардит.

  2. Поліартрит.



  1. Мала хорея.

  2. Поліартралгії.

  3. “Ревматичний” анамнез.

  1. Найбільш типовий характер сипу:

  1. Папули.

  2. Петехії.

  3. Везікули.

  4. Ерітема кільцева.

  5. Ерітема периорбітальна.

  1. Для малої хореї типові всі синдроми, крім:

1. Емоційна лабільність.

2. Гіперкінези.

3. Стереотипні скорочення I-II груп м’язів.

4. М’язова гіпотонія.



  1. У дитини затяжний перебіг первинного ревмокардиту мінімальною активністю. Виберіть препарат:

  1. Делагал.

  2. Преднізолон.

  3. Вольтарен в/м.

  4. Метотрексат.

  5. Флугалін.


8. Оснащення лекції:

Прозірки:




  • Робоча класифікація та номенклатура гострої ревматичної лихоманки.

  • Критерії гострої ревматичної лихоманки.

  • Фактори ризику розвитку гострої ревматичної лихоманки.

  • Особливості сучасного перебігу гострої ревматичної лихоманки у дітей.

  • Антибактеріальна терапія А- гострого А- стрептококового тонзиліту (фарингіту).

  • Антибактеріальна терапія хронічного А- стрептококового тонзиліту (фарингіну).


9. Матеріали для самопідготовки курсантів:

  • Робота з рекомендованою літературою.

  • Контрольні питання для позааудиторної підготовки.

  1. Сучасне визначення гострої ревматичної лихоманки.

  2. Критерії діагностики гострої ревматичної лихоманки Кіселя- Джонса- Нестерова.




  1. Класифікація лихоманки.

  2. Особливості сучасного перебігу гострої ревматичної лихоманки у дітей.

  3. Принципи лікування.

  4. Реабілітація дітей с гострою ревматичною лихоманкою.


10. Література:


  1. Белоконь И. А., Кубергер М. Б., Болезни сердца и сосудов у детей. // Руководство для врачей.- М.: Медицина.- 11987.

  2. Брико Н. Стрептококковая (группы А) инфекция: Взгляд на ситуацию, сложившуюся к началу XXI века.// Врач.- 2000, №8.- С. 19-22.

  3. Белов Б. С., Насонова В. А., Гришаев Т. П., Сидоренко С. В. Острая ревматическая лихорадка и А- стрептококковый тонзилит: современное состояние проблемы, вопросы антибиотикотерапии.// Антибиотики и химиотерапия.- 2000, №4.- С. 22-26.

  4. Кузьмина Н. Н. Современный взгляд на проблему ревматизма (ревматической лихорадки) у детей.// Рос.вестник перинаталогии и педиатрии – 2001, №1.- С. 25-33.


Автор розробки Мокія. С. О.

Затверджено на засіданні кафедри

Протокол № ___________

______”___________________ 200 ___ рік


Переглянуто на кафедральній нараді

Протокол №_____________________

Протокол №_____________________

Протокол №_____________________

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ФАКУЛЬТЕТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
Кафедра педіатрії та клінічної лабораторної діагностики

ЗАТВЕРДЖУЮ”



Зав. кафедрою_______________
„______”________________ 2004рік

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЇ

для:

„ Передатестаційного циклу зі спеціальності “Педіатрія””




  1. Тема: Сучасні аспекти діагностики та лікування гнійно-септичних захворювань у дітей.

2. Кількість годин: 2 години.

м. Кривий Ріг – 2004 р.



3. Актуальність теми:

Проблема сепсису залишається однією з найбільш актуальних в педіатрії та сучасній медицині через його поширеність, високу летальність і несприятливість медико-соціальні наслідки. Тільки в Європі щорічно реєструється до півмільйона випадків сепсису, тобто у одного пацієнта з тисячі госпіталізованих діагностується даний стан. Частота його випадків не зменшується незважаючи на застосування найновіших антибактеріальних засобів, впровадження нових методик медикаментозного та інтенсивного лікування.




4. Мета лекції:
Навчальна:

  • Розкрити концептуальні положення проблеми сепсису, визначити перспективи розвитку етіотропної, патогенетичної та синдромної терапії гнійно-септичних захворювань у дітей (α-IV).

Виховна:


  • Розвинути у курсантів уявлення про вплив екологічних, соціально-економічних факторів на стан здоров’я дітей.

  • На матеріалі теми “Сепсис у дітей” розвинути почуття відповідальності за своєчасність і правильність професійних дій педіатра.


5. План та організаційна структура лекції:



Основні етапи лекції

Розподіл часу


1.

Вступ, актуальність теми, мета лекції


5 хв.

2.


Основна частина:

2.1. Етіологія сепсису. Особливості на сучасному етапі.

2.2.Епідеміологія. Головні шляхи передачі інфекції. Поняття мікробної колонізації та контамінації.

2.3. Сучасна концепція патогенезу сепсису. Фактори ризику розвитку септичного процесу.

2.4. Сучасна класифікація сепсису.

2.5. Клінічні прояви сепсису.

2.6. Діагностика сепсису.

2.7. Принципи лікування сепсису.

2.8. Засоби профілактики.

5 хв.


5 хв.

15 хв.
5 хв.

20 хв.

5 хв.


20 хв.

5 хв.


3.

Заключна частина:

  • резюме лекції, загальні висновки

  • відповіді на питання курсантів




5 хв.


6. Зміст лекційного матеріалу (тези або конспект лекції додаються)

7. Матеріали активізації курсантів під час проведення лекції
Контрольні питання:

  1. Фактори ризику розвитку сепсису.

  2. Синдром системної загальної відповіді.

  3. Визначення важкого сепсису.

  4. Визначення септичного шоку.

  5. Синдром полі органної недостатності.




  1. Трьох ступінчата концепція антибактеріальної терапії сепсису.

  2. Принципові положення антибактеріальної терапії при сепсисі у дітей.



8. Оснащення лекції:
Прозірки:

  1. Синдром системної запальної відповіді.

  2. Основні порушення органів та систем при сепсисі.

  3. Критерії поліорганної недостатності у дітей.

  4. Школа Глазко.

  5. Критерії септичного шоку.

  6. Алгоритм “стартової” антибіотико терапії позалікарняного сепсису.

  7. Алгоритм вибору антибіотиків при позаколиальному сепсисі.

Виписка із історії хвороби (Діагноз: Гострий гематогенний остиоміеліт. Важкий сепсис.)


9. Матеріали для самопідготовки курсантів.

  • Робота з рекомендованою літературою.

  • Питання для поза аудиторної проробки.

  1. Визначення. Сучасні поняття бактеріємії, синдрому системної запальної відповіді, сепсису, важкого сепсису, синдрому поліорганної недостатності, септичного шоку.

  2. Етіологія сепсису. Фактори ризику розвитку септичного процесу.

  3. Сучасна концепція патогенезу сепсису.

  4. Клінічні прояви сепсису.

  5. Діагностичні заходи при підозрі на сепсис.

  6. Антибактеріальна терапія сепсису:




  • емпірична;

  • цілеспрямована;

  • терапія доліковування;

  • антибактеріальна терапія при підозрі на нозокоміальну інфекцію.

  1. Дезінтоксикаційна терапія.

  2. Імунотерапія.

  3. Засоби профілактики.


10. Література:

- основна

  1. Шопо В. П., Нестеренко А. Н. Сепсис и синдром системного воспалительного ответа // Анестизиология и реанимация – 1998, - №4,- С. 60-63.

  2. Сидоренко С. В. Бактериелия и сепсис: возбудители и антибиотики.//Клин. антибиотикотерапия.- 1999,№2- С. 4-12.

  3. Никонов В. В. Сепсис в клинической практике.// Клин. антибиотикотерапия – 1999,№1.- С. 8-12.

  4. Белобородова В. Б. Актуальные вопросы патогенеза и лечение сепсиса // Клин. антибиотикотерапия – 2000, №5.- С. 16-22.

  5. Исаков Ю. Ф., Белобородова Н. В. Сепсис у детей.- М.: 2001.- 369 с.


Автор розробки Мокія. С. О.

Затверджено на засіданні кафедри

Протокол № ___________

______”___________________ 200 ___ рік


Переглянуто на кафедральній нараді

Протокол №_____________________

Протокол №_____________________

Протокол №_____________________

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ФАКУЛЬТЕТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
Кафедра педіатрії та клінічної лабораторної діагностики

ЗАТВЕРДЖУЮ”



Зав. кафедрою_______________
„______”________________2004 рік


МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЇ

для:

„ Передатестаційного циклу зі спеціальності “Педіатрія””


1. Тема: Імунітет ті імунопатологічні стани. Первинні та вторинні імунодефіцитні стани. Принципи імуннокорекції.

2. Кількість годин: 2 години.
м. Кривий Ріг – 2004 р.

3. Актуальність теми:

Захворювання, зв’язані з порушенням функціонування імунної системи дитини, викликають неослабний інтерес педіатрів. Дефекти імунітету являються причиною високої захворюваності та смертності дітей раннього віку. В останні декілька десятків років був установлений факт розвитку імунних порушень, які виражались, як в зниженні, такі і в збільшенні значень імунних параметрів від рівня функціональної норми, що є причиною або наслідком різних патологічних реакцій, але в любому випадку фактором ускладнення або хронізації. Ліквідація цих порушень повішає ефективність традиційного лікування , сприяє одужуванню або досягненню ремісії захворювання.

Принципи призначення імуномоделюючих препаратів основується на даних аналізу конкретної хворої дитини, результатах клініко-лабораторних та імунологічних досліджень.

В зв’язку з цим в останні роки розроблений ряд принципів призначення імуномоделюючих препаратів при первинних (тотальних та селективних) і вторинних імунодефіцитів.



4. Мета лекції:

Навчальна:



  • Розкрити концептуальні положення проблеми первинних імунодефіцитів (тотальних та селективних) з гіпо- та гіпер- плазією лімфоїдної тканини, визначити перспективи розвитку імунокорекції імунопатологічних станів у дітей (α-IV).

Виховна:


  • Розвинути у курсантів уявлення про вплив екологічних, соціально-економічних факторів на стан здоров’я дітей.

  • Розвинути деонтологічні уявлення, вміти здійснювати підхід до хворих з первинними імунодефіцитами.


5. План та організаційна структура лекції:



Основні етапи лекції

Розподіл часу

1.

Вступ, актуальність теми, мета лекції


5 хв.

2.


Основна частина:

2.1. Види первинних дефектів імунної системи.

2.2. Основні захворювання, обумовлені патологією гуморального механізму захисної реакції.

2.3. Захворювання, обумовлені патологією клітинного ланцюга імунітету.

2.4. Характеристика комбінованих форм дефекту імунітету.

2.5. патологія пов’язана з порушенням фагоцитарної функції макрофагів.

2.6. Основні принципи лікування первинних дефектів імунної системи.

5 хв.


15 хв.

20 хв.
15 хв.


10 хв.
15 хв.


3.

Заключна частина:

  • резюме лекції, загальні висновки

  • відповіді на питання курсантів



5 хв.



6. Зміст лекційного матеріалу (тези або конспект лекції додаються)


7. Матеріали активізації курсантів під час проведення лекції:

Контрольні питання:



  1. Основні рівні реалізації генетичних дефектів імунітету.

  2. Показання для імунологічного обстеження дітей.

  3. Основні принципи призначення імуномодуліруючих препаратів.

  4. Препарати імуноглобулінів. Ускладнення, які виникають при введенні імуноглобулінів.

  5. Активні препарати тимусу. Показання для призначення.

  6. Неспецифічні активатори Т-системи. Показання для призначення.

  7. Імуномодулятори мікробного походження. Показання до призначення.

  8. Рекомбінатні форми інтерферону. Показання до призначення.

  9. Імуномодулятори рослинного походження. Показання до призначення.

  10. Імуномодулятори –індуктори ендогенного інтерферону. Показання до призначення.


8. Оснащення лекції:
Прозірки:

  1. Рівні реалізації можливих генетичних дефектів імунітету.

  2. Класифікація первинних (тотальних та селективних) імунодефіцитів.

  3. Клінічна та імунологічні критерії захворювань, обумовлених патологією гуморального механізму захисту.

  4. Клінічні та імунологічні критерії захворювань. Обумовлених патологією клінічного ланцюгу імунітету.

  5. Класифікація імуномодуляторів.

Виписка із історії хвороби ( Діагноз: Синдром Віскота-Олдрига).



9. Матеріали для самопідготовки студентів:

  1. Робота з рекомендованою літературою.

  2. Питання для поза аудиторної пророби.




  • Види первинних дефектів імунної системи.

  • Діагностика імунодефіцитних станів.




  • Характеристика комбінованих форм дефекту імунітету.

  • Первина недостатність клінічного імунітету.

  • Імунодефіцити, обумовлені порушенням гуморальної ланки імунітету.

  • Основні принципи лікування первинних дефектів імунної системи.

  • Класифікація імуномодуляторів. Показання до призначення.



10. Література:

- основна

  1. Кулишова Л. И., Гообганский, Ершова Ю. Е. Первичные специфические дефекты иммунной системы человека.- М.: Медицина.-1985.

  2. Чернишов В. П., Слуквін І. І. Сучасні підходи до оцінок імунного статусу у дітей та новонароджених. // ПАГ,-1997,№3.- С. 3-6.

  3. Резник И. Б. Современное состояние вопроса о первичных иммунодефицитах. // Педиатрия.-1996,№2.-С. 4-13.

  4. Нестерова И. В., Кокова Л. Н., Пылева Т. А. Принципы этапной последовательной на правленой пролонгированной иммунокоррекции у детей со вторичными иммунодефицтными состояниями. // Педиатрия.-1998,№6.-С. 69-72.

  5. Дранник Г. Н. Клиническая иммунология и аллергология./ Одесса.-1999.- 604 с.

  6. Чернишенко Е.Ф. Диагностика вторичных иммунодефицитных состояний. // Журнал практичного лікаря.-2000,№1.- С.6-10.

  7. Кузнецова Л. В. Первичные иммунодефециты-проблемы диагностики и лечения.// Здоров’я України.-2001.№4-С. 38-40.

  8. Гайдей В. Р. Особливості показників неорганічних окислів азоту, функціональної активності нейтрофілів з урахуванням імунного гомеостазу у часто хворіючих дітей.// ПАГ, 2001,№2.- С. 12-14.

  9. Ткаченко Ю. П., Гиря О. М. Особливості імунітету у дітей першого року життя з цитомегановірусною інфекцією.// ПАГ. 2001,№3.- С. 16-21.


Автор розробки Мокія. С. О.

Затверджено на засіданні кафедри

Протокол № ___________

______”___________________ 200 ___ рік


Переглянуто на кафедральній нараді

Протокол №_____________________

Протокол №_____________________

Протокол №_____________________

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ФАКУЛЬТЕТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
Кафедра педіатрії та клінічної лабораторної діагностики

ЗАТВЕРДЖУЮ”



Зав. кафедрою_______________

„______”___________________ 200 ___ рік




МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЇ
для:

„ Передатестаційного циклу зі спеціальності “Педіатрія””



Тема: Гостра та хронічна серцева недостатність у дітей.

2. Кількість годин: 2 години.

м. Кривий Ріг – 2004 р.



3. Актуальність теми

Синдром серцевої недостатності являється актуальною проблемою педіатрії. За останні десятиріччя зруйновані практично всі “класичні” та “фундаментальні” концепції, які стосуються клінічного розуміння синдрому серцевої недостатності. Серцеву недостатність порівнюють з “Гідрою” – казковим чудовищем, у якого при відрізанні однієї голови виростають 2 нових.

Знання про механізм розвитку, клінічні особливості, терапевтичні підходи до лікування серцевої недостатності необхідні лікарям практично всіх спеціальностей, так як вона може ускладнювати кардіологічні і не кардіологічні захворювання, суттєво впливаючи на їх прогноз.

4. Мета лекції:

Навчальна:



  • Розкрити концептуальні положення проблеми серцевої недостатності, визначити перспективи розвитку медикаментозної терапії серцевої недостатності (α - IV) у дітей.

Виховна:


  • Розвинути деонтологічні уявлення, вміти здійснювати деонтологічний підхід до хворих з гострою та хронічною серцевою недостатністю.

  • Розвинути уявлення про пріоритет вітчизняної медичної школи в вирішенні проблеми серцевої недостатності (на прикладі життя та діяльності Г. В. Дзяк – академіка АМН України, професора, зав. кафедрою госпітальної терапії Дніпропетровської державної медичної академії; А. П. Волосовця – професора, зав. кафедрою педіатрії Національного медичного університету).

  • На матеріалі теми “Гостра та хронічна серцево-судинна неостаточність, принципи терапії” розвинути почуття відповідальності за своєчасність і правильність професійних дій.

  • Оволодіти вміння встановлювати психологічний контакт з хворими на гостру та хронічну серцеву недостатність та їх родинами.


5. План та організаційна структура лекції:




Основні етапи лекції

Розподіл часу

1.

Вступ, актуальність теми, мета лекції


2 хв.

2.


Основна частина:

2.1. Визначення та класифікація серцевої недостатності.

2.2. Причини та механізми розвитку серцевої недостатності.

2.3. Клініка та діагностика серцевої недостатності.

2.4. Фармакологічні підходи до лікування серцевої недостатності.

2.4.1. Ізотропна стимуляція серця.

2.4.1.1. Серцеві глікозиди.

2.4.1.2. Синтетичні катехоломіни.

2.4.1.3. Інгібітори фосфодієстерази.

2.4.2. Розгрузка серцевої діяльності.

2.4.2.1. Об’ємна.

2.4.2.2. Геодинамічна.

2.4.2.3. Нейрогуморальна.

2.4.2.4. Міокардіальна.

2.5. Перспективні напрямки фармакотерапії серцевої недостатності.

2.6. Сучасне лікування дітей хворих на гостру та хронічну недостатність.


5 хв.
10 хв.


10 хв.

5 хв.


5 хв.

5 хв.
5 хв.

5 хв.

5 хв.


10 хв.

10 хв.


10 хв.
10 хв.


3.

Заключна частина:

  • резюме лекції, загальні висновки

  • відповіді на питання інтернів




3 хв.


6. Зміст лекційного матеріалу (тези або конспект лекції додаються)


7. Матеріали активізації лікарів-інтернів під час проведення лекції:

Контрольні питання:



  • Клінічні признаки дигіталісної інтоксикації;

  • Перша лікарська допомога при дигіталіс ній інтоксикації;

  • Клінічні прояви лівошлункової серцевої недостатності.

  • Клінічні прояви право шлункової серцевої недостатності;

  • Інструментальна діагностика гострої та хронічної серцевої недостатності;

  • Систологічна та діастолічна дисфункція лівого шлуночка;

  • Невідкладна допомога при лівошлунковій серцевій недостатності;

  • Невідкладна допомога при право шлунковій серцевій недостатності;

  • Принципи лікування хронічної серцевої недостатності.



8. Оснащення лекції:
Прозірки:

  1. Патофізіологічні механізми розвитку серцевої недостатності.

  2. Класифікація гострої та хронічної серцевої недостатності – 4 шт.

  3. Фармакокінетика та фармакогенетика серцевих глікозидів.

  4. Сучасні підходи до застосування симпатоміметичних кардіонотропів.

  5. Фармакокінетика та фармакогенетика інгібіторів АПФ – 4 шт.

  6. Фармакокінетика та фармакогінетика інгібіторів фосфодієстерози – 3 шт.

  7. Фармакокінетика та фармакогінетика β блокаторів – 3 шт.

  8. Протоколи лікування гострої та хронічної серцевої недостатності.

9. Матеріали для самопідготовки студентів

    • Робота з рекомендованою літературою.

    • Контрольні питання для позааудиторної проробки.

    • Причини розвитку серцевої недостатності.

    • Сучасний погляд на патогенез серцевої недостатності.

    • Класифікація серцевої недостатності.

    • Клініка та діагностика серцевої недостатності.

    • Фармакотерапія серцевої недостатності.

    • Серцеві глікозиди.

    • Синтетичні катехоламіни.

    • Інгібітори фосфодієстерази.

    • Діуретини.

    • Вазодилятатори.

    • Інгібітори АПФ.

    • Антагоністи рецепторів АГ ІІ.

    • Блокатори β-адрено рецепторів.

    • Антагоністи кальцію.

    • Кардіотрофічні препарати.

    • Невідкладна допомога при гострій серцевій недостатності.

    • Сучасний підхід до лікування хронічної гострої недостатності.


10. Література:

  1. Подростковая медицина. Руководство для врачей./ Под ред. проф. Л. И. Левиной.- С. П.: специальная литература, 1999.-731 с.

  2. Болезни детей старшого возраста. Руководство для врачей.- М. Мед. пресс. информ, 2002.- 336 с.

  3. Дзяк Г. В., Васильева Л. И., Конюхов А.А. Хроническая сердечная недостаточность: современные представления.// Доктор.- 2001,№4.- С. 7-11.

  4. Воронов Л. Г. Патогенез и клиническая діагностика хронической сердечной недостаточности.// Доктор.- 2001,№4.- С. 13-17.

  5. Малая Л. Т., Жмуро А. В. Лечение хронической сердечной недостаточности: современное состояние и перспективы.// Доктор.- 2001, №4.- С. 18-27.

  6. Рудык Ю. С. Фокус антогонистов рецепторов антотензина ІІ./ Новости медицина информации.- 2002.- С. 15-18.


Автор розробки Мокія С.О

Затверджено на засіданні кафедри

Протокол № ___________

______”___________________ 200 ___ рік


Переглянуто на кафедральній нараді

Протокол №_____________________

Протокол №_____________________

Протокол №_____________________
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ФАКУЛЬТЕТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
Кафедра педіатрії та клінічної лабораторної діагностики

ЗАТВЕРДЖУЮ”



Зав. кафедрою_______________
„______”___________________ 2004рік

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЇ
для:

„ Передатестаційного циклу зі спеціальності “Педіатрія””



1. Тема: Анемії. Діагностика, лікування, профілактика.

2. Кількість годин: 2 години.

м. Кривий Ріг – 2004 р.



3. Актуальність теми

Анемії є найбільш поширеною патологію серед населення різних країн. За даними ВООЗ, у світі у 46% дітей віком 5-14 років спостерігається анемія, зв’язана з дефіцитом заліза.

Зараз не викликає сумніву, що дефіцит заліза значною мірою впливає на стан здоров’я дітей. Нині уже не піддається сумніву зв’язок залізодефіцитних анемій в ранньому віці з уповільненням інтелектуального та психомоторного розвитку. Причому, незважаючи на лікування та корекцію дефіциту заліза, ці порушення зберігаються довгий час.

Це дозволяє припустити, що ЗДА у перші роки життя – в періоді, що зберігається з інтенсивним ментальним та психомоторним розвитком, - є найтяжчою, оскільки залишає тривалі наслідки і може незворотливо впливати на когнітивні функції.



4. Мета лекції:

Навчальна:



  • Розкрити концептуальні положення проблеми анемії, визначити перспективи розвитку дієтичної та медикамен6тозної їх корекції (α-IV).

Виховна:

  • Розвинути деонтологічні уявлення, вміти здійснювати деонтологічний підхід до хворих на анемію.

  • На матеріалі тами “Анемії” розвинути почуття відповідальності за своєчасність і правильність професійних дій.


5. План та організаційна структура лекції:




Основні етапи лекції

Розподіл часу

1.

Вступ, актуальність теми, мета лекції


5 хв.

2.


Основна частина:

2.1. Дефіцитні анемії.

2.1.1. Причини та механізми розвитку.

2.1.2. Клініка.

2.1.3. Класифікація.

2.1.4. Діагностика.

2.1.5. Лікування дефіцитних анемій.

2.2. Гіпо- та аплостичні анемії.

2.2.1. Причини та механізм розвитку.

2.2.2. Клініка.

2.2.3.Лкування.

2.3. Гемолітичні анемії.

2.3.1. Спадковий сфероцитоз.

2.3.1.1. Діагностика.

2.3.1.2 Лікування.

2.3.2. Дефіцит активності Г-6-фд.

2.3.2.1. Діагностика.

2.3.2.2. Лікування.



10 хв.


10 хв.

5 хв.
10 хв.


5 хв.

10 хв.


10 хв.

5 хв.


10 хв.
5 хв.

5 хв.


3.

Заключна частина:

  • резюме лекції, загальні висновки

  • відповіді на питання курсантів




5 хв.


6. Зміст лекційного матеріалу (тези або конспект лекції додаються)

7. Матеріали активізації курсантів під час проведення лекції

Тести:


  1. Профілактична доза заліза у доношених дітей складає:

  1. 2-4 мг/кг/добу.

  2. 5-6 мг/кг/добу.

  3. 10 мг/кг/добу.




  1. Які суміші краще використовувати у дітей з анеміями?

  1. Детолакт.

  2. “Малиш” гречаний.

  3. Бонна.

  4. Семілак.

  5. Пілті.




  1. ЗЗЗС у дітей раннього віку дорівнює:

  1. 25-45 ммоль/л.

  2. 45-70 ммоль/л.

  3. Менш 25 ммоль/л.

  4. Більш 72 ммоль/л.

4. Найкраща утилізація заліза з:



  1. М’яса.

  2. Овочем.

  3. Яєць.

  4. Круп.

  5. Молока.


Ситуаційна задача № 1.

Дівчинка 7 років поступила зі скаргами на загальну слабкість, запаморочення. Обстежено: шкіра та слізові оболонки бліді, нігті покреслені. У аналізі крові: Ер. – 3,3 Т/л, Нв – 85 г/л, ЦП – 0,7, лейкоцити – 4,4 Г/л, с – 60%, е – 3%, л – 30%, м – 7%. ШОЕ – 10 мм/год. Яке обстеження найбільш обов’язкове у призначенні лікування?



  1. Загальний аналіз крові.

  2. Обстеження імунологічного статусу.

  3. Обстеження сироваткового заліза.

  4. Обстеження стернального пункт ату.

  5. Осмотична стійкість еритроцитів.


Ситуаційна задача № 2.

При профілактичному огляді здорової однорічної дитини було звернуто увагу на її блідість. Лабораторні дані такі: Нв – 80 г/л, Ht – 0,3, гіпохромія еритроцитів, Тр. – 300 * 109/л, мікросфероцити відсутні, L – 11 * 109/л, п/я – 7 %, с/я – 38%, лімфоцити – 55%, ретикулоцити – 0,5%.

Яку лікувальну тактику треба обрати?


  1. Трансфузія крові.

  2. Препарати залаза внутрішньо.

  3. Препарати залаза парентерально.

  4. Достатньо відкоректува вікове вигодовування.

  5. Вітамін В12, Фотієва кислота, вітамін С на протязі 3-х тижнів.


8. Оснащення лекції:
Прозірки:

  • Класифікація анемій.

  • Причини дефіциту заліза.

  • Клінічні особливості ЗДА.

  • Алгоритм лабораторного обстеження хворого ЗДА.

  • Вміст заліза в основних продуктах харчування.

  • Характеристика препаратів заліза.

  • Схеми дозіровок препаратів заліза для профілактики ЗДА.

  • Суточні терапевтичні дози пероральних препаратів для лікування ЗДА у дітей



9. Матеріали для самопідготовки студентів

      • Класифікація анемій.

      • Фактори ризику розвитку ЗДА.

      • Клініка залізодефіцитних анемій.

      • Алгоритм лабораторного обстеження хворого на залізодефіцитну анемію.

      • Основні принципи лікування препаратами заліза.

      • Класифікація препаратів заліза.

      • Причини розвитку гіпо- та апластичних анемій.

      • Анемія Фаншоні. Клініка. Діагностика. Лікування.

      • Анемія Блекфена-Даймонда. Клініка. Діагностика. Лікування.

      • Гемолітична анемія Міхновського-Шоффара. Діагностика. Лікування.

      • Дефіцит активності Г-6-ФД. Діагностика. Лікування.


10. Література:

  1. Коровина Н.А., Заплотников, Захарова И.Н. Железодефицитные анемии у детей./ Рук. для врачей – М., 2001.- 64 с.

  2. Майданик В.Т., Глєбова Л.П. Сучасні можливості діагностики та лікування залізодефіцитних станів у дітей.// Паг – 2003, - №2.- С. 27-31.

  3. Анемия у детей: диагностика и лечение. (Практическое руководство для врачей по ред. Румянцева А.Г., М.: Макс Пресс 2000.- С. 9-17.)

  4. Казюкова Т.В., Фаллух А. Лечение железодефицитных анемий у детей раннего возраста // Педиатрия.- 2000, - №2. – С. 56-59


Автор розробки Мокія С.О.

Затверджено на засіданні кафедри

Протокол № ___________

______”___________________ 200 ___ рік


Переглянуто на кафедральній нараді

Протокол №_____________________

Протокол №_____________________

Протокол №_____________________


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка