Державний заклад "дніпропетровська медична академія моз україни "



Сторінка8/9
Дата конвертації05.03.2017
Розмір2.13 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

1.4. Початкова допомога дитині, яка народилась після вилиття чистих амніотичних вод:

У певній послідовності кроки початкової допомоги передбачають:

1) забезпечення правильного положення дитини на реанімаційній поверхні під джерелом променевого тепла і звільнення дихальних шляхів (за наявності показань);

2) кінцеве висушування новонародженого і повторне забезпечення правильного положення голови;

3) оцінку стану новонародженого.

Усі зазначені вище заходи (визначення потреби реанімації і початкові кроки допомоги) треба виконати приблизно за 30 секунд.



Обов’язкові дії:

1. Забезпечити правильне положення. За наявності апное або ДР відсмоктати вміст верхніх ДШ гумовою грушею або стерильним одноразовим катетером.

2. Додатково обсушити за потребою.

3. Забрати вологі пелюшки.

4. Знову забезпечити правильне положення.

5. Оцінити стан дитини і вирішити, що робити далі.



1.5. Початкова допомога дитині, яка народилась після вилиття вод, забруднених меконієм:

Спеціальні початкові кроки допомоги необхідні дитині, яка народилась після вилиття амніотичних вод, забруднених меконієм, у разі відсутності самостійного дихання або наявності дихання типу ґаспінґ, явно зниженого м’язового тонусу (відсутність активних рухів, звисання кінцівок) або ЧСС < 100 за 1 хв.



Обов’язкові дії:

1. Забезпечити прохідність дихальних шляхів:



  • забезпечити правильне положення новонародженого;

  • уникаючи тактильної стимуляції (не витираючи), якомога скоріше під контролем прямої ларингоскопії відсмоктати вміст нижньої глотки (ділянка над голосовими зв’язками), після чого інтубувати і санувати трахею.

  • під час санації трахеї контролювати ЧСС новонародженого за допомогою аускультації;

  • якщо ЧСС ≥ 60/хв., продовжувати санацію трахеї до майже повного видалення меконію;

  • у разі виявлення значної брадикардії (ЧСС < 60/хв.) припинити відсмоктування, повторно інтубувати трахею і розпочати ШВЛ через інтубаційну трубку; якщо з будь-яких причин інтубація трахеї неможлива – вентилювати легені дитини за допомогою маски.

2. Після звільнення дихальних шляхів від меконію закінчити виконання решти кроків початкової допомоги, оцінити стан дитини і вирішити, що робити далі.

3. У разі відсутності самостійного дихання, наявності дихання типу ґаспінґ або ЧСС<100 за 1 хв. слід повторно інтубувати трахею і розпочати ШВЛ через інтубаційну трубку. Якщо з будь-яких причин інтубація трахеї неможлива – вентилювати легені дитини за допомогою маски.

4. Відкласти відсмоктування шлункового вмісту до моменту закінчення реанімаційних заходів.

Бажані дії:

1. Якомога скоріше приєднати датчик пульсоксиметра до правої руки дитини.



1.6. Особливості надання початкової допомоги дітям, які народились при терміні гестації ≤ 32 тиж.

Обов’язкові дії:

1. Відразу після народження дитини з терміном гестації 28-32 тиж. прийняти її у теплі пелюшки, зауважити й оголосити час народження, оцінити наявність самостійного дихання.

2. У разі відсутності самостійного дихання швидко декілька разів «відтиснути» кров, що міститься у пуповині, в напрямку до дитини , після чого перетиснути і перерізати пуповину, і якомога скоріше перенести дитину на теплу поверхню, під джерело променевого тепла (завчасно включений реанімаційний столик), де:


  • забезпечити прохідність ДШ;

  • обсушити (забрати вологі пелюшки) і забезпечити додатковий тепловий захист повторно надати правильне положення;

  • оцінити стан дитини і вирішити, що робити далі.

3. За наявності самостійного дихання після народження утримувати дитину нижче рівня плаценти протягом 60 с, після чого перетиснути і перерізати пуповину і перенести немовля під джерело променевого тепла, де:

  • надати початкову допомогу (попередній пункт);

  • оцінити стан дитини і вирішити, що робити далі.

4. Щойно народжену глибоконедоношену дитину з терміном гестації < 28 тиж і приблизною масою < 1000,0 г прийняти у зігріті пелюшки і, не витираючи, швидко помістити у прозорий одноразовий харчовий або спеціальний поліетиленовий мішок):

  • за потреби посередині дна мішка завчасно роблять отвір для голови дитини;

  • немовля помістити у мішок так, щоб голова потрапила назовні через зроблений отвір;

  • після цього мішок «закрити» або зав’язати біля ніг дитини;

  • обережно обсушити голову і вдягнути шапочку;

  • за наявності самостійного дихання утримувати у мішку нижче рівня плаценти протягом 60 с;

  • відокремити від матері і перенести під джерело променевого тепла, де надати початкову допомогу й оцінити стан, не витягаючи новонародженого із мішка;

5. В умовах перинатального центру у разі наявності спеціального столика й іншого необхідного спеціального обладнання можливим є надання початкової допомоги новонародженим безпосередньо біля матері і без відокремлення від неї (до перетискання і перерізання пуповини).

6. Після початкової стабілізації стану або надання необхідної реанімаційної допомоги глибоконедоношену дитину слід якомога скоріше перевести у відділення (палату) інтенсивної терапії новонароджених з суворим дотриманням вимог «теплового ланцюжка» – оптимально – у транспортному або спеціально обладнаному інкубаторі.

7. У разі використання інкубатора дитину з терміном гестації < 28 тиж транспортувати у відділення, не витягаючи із мішка.

Бажані дії:

1. Після народження дитини з терміном гестації менше 32 тиж. якомога скоріше приєднати датчик пульсоксиметра до правої руки новонародженого.



1.7. Оцінювання потреби реанімації:

Вирішення щодо початку реанімації після початкових кроків стабілізації стану ґрунтується на оцінці 2 життєво важливих ознак:



  1. наявність і адекватність самостійного дихання (апное або термінальні дихальні рухи типу ґаспінґ);

  2. частота серцевих скорочень (менше 100/хв).

Обов’язкові дії:

1. Оцінити після надання початкової допомоги:



  • наявність й адекватність самостійного дихання;

  • ЧСС (у дитини з адекватним самостійним диханням): якщо дитина не дихає самостійно або має дихання типу ґаспінґ, ЧСС не визначають, а негайно розпочинають ШВЛ маскою.

1.8. Початкові реанімаційні заходи (ШВЛ або наповнення легень за допомогою реанімаційної маски):

Показання:

1) апное/дихання типу ґаспінґ; АБО

2) ЧСС < 100/хв. після надання початкової допомоги.

Обов’язкові дії:

1. Повторно забезпечити правильне положення;

2. Відсмоктати вміст верхніх дихальних шляхів (якщо це не зроблено раніше);

3. Розпочати ШВЛ або наповнення легень (НЛ) маскою, використовуючи повітря (ТГ ≥ 32 тиж.) або 30% кисень (ТГ < 32 тиж.). У разі відсутності кисню або неможливості регулювати його концентрацію завжди використовувати повітря;

4. Продовжувати ШВЛ або наповнення легень/СРАР протягом 30 с;

5. Оцінити стан дитини (пп. 1.9; 4.6)

6. Припинити реанімаційну допомогу, якщо ЧСС < 60/хв. і термін гестації дитини < 25 тиж.

Бажані дії:

1. Якомога скоріше приєднати датчик пульсоксиметра до правої руки дитини.



1.9. Оцінювання стану дитини після початкового періоду ШВЛ/НЛ (ефективність початкової дихальної підтримки):

Після початку ШВЛ або НЛ стан новонародженого оцінюють на підставі 3 ознак:

1) ЧСС;

2) наявність і адекватність самостійного дихання;

3) рівень оксигенації за даними пульсоксиметрії (або визначення кольору шкіри і слизових оболонок, якщо немає пульсоксиметра).

Найбільш чутливим, а отже, найважливішим критерієм ефективності реанімаційних заходів на кожному етапі є зростання ЧСС.

Обов’язкові дії:

1. Оцінити ЧСС;

2. Оцінити наявність й адекватність самостійного дихання;

3. Оцінити рівень оксигенації за даними пульсоксиметрії;

4. Оцінити стан новонародженого за шкалою Апґар (1 хв. життя);

5. Вирішити, що робити далі відповідно до вимог алгоритму (пп. 4.1 або 4.2).


1.10. Непрямий масаж серця (НМС)

Показання:

ЧСС < 60/хв. після 30 с ШВЛ.



Обов’язкові дії:

1. Повторно забезпечити правильне положення;

2. Відсмоктати вміст верхніх дихальних шляхів (якщо це не зроблено раніше);

3. Розпочати ШВЛ або НЛ маскою (п. 4.9) використовуючи повітря (ТГ ≥ 32 тиж) або 30% кисень (ТГ < 32 тиж). У разі відсутності кисню абонеможливості регулювати його концентрацію завжди використовувати повітря.

4. Продовжувати ШВЛ або НЛ/СРАР протягом 30 с;

5. Оцінити стан дитини;

6. Припинити реанімаційну допомогу, якщо ЧСС < 60/хв. і термін гестації дитини < 25 тиж.

Бажані дії:

Якомога скоріше приєднати датчик пульсоксиметра до правої руки дитини (п. 4.6).


1.9. Оцінювання стану дитини після початкового періоду ШВЛ/НЛ (ефективність початкової дихальної підтримки):

Після початку ШВЛ або НЛ стан новонародженого оцінюють на підставі 3 ознак:

1) ЧСС;

2) наявність і адекватність самостійного дихання;

3) рівень оксигенації за даними пульсоксиметрії (або визначення кольору шкіри і слизових оболонок, якщо немає пульсоксиметра).

Найбільш чутливим, а отже, найважливішим критерієм ефективності реанімаційних заходів на кожному етапі є зростання ЧСС.



Обов’язкові дії:

1. Оцінити ЧСС;

2. Оцінити наявність й адекватність самостійного дихання;

3. Оцінити рівень оксигенації за даними пульсоксиметрії;

4. Оцінити стан новонародженого за шкалою Апґар (1 хв. життя);

5. Вирішити, що робити далі відповідно до вимог алгоритму (пп. 4.1 або 4.2).



1.10. Непрямий масаж серця (НМС)

Показання:

ЧСС < 60/хв. після 30 с ШВЛ.



Обов’язкові дії:

1. Визначити ділянку компресії і встановити на неї кінчики великих пальців;

2. Рештою пальців зафіксувати (підтримувати) спину дитини;

3. Розпочати натискування на грудину з частотою 90/хв.;

4. Не відривати пальці від грудини, забезпечувати повне відновлення об’єму грудної клітки під час декомпресії, підтримувати постійну глибину натискувань (1/3 передньозаднього діаметра грудної клітки);

5. Координувати натискування на грудину з вентиляцією легень (співвідношення відповідно 3:1);

6. Продовжувати НМС протягом 45-60 с;

7. Оцінити ЧСС (контролювати ЧСС за допомогою пульсоксиметрії);

8. Вирішити, що робити далі відповідно до вимог алгоритму.

Бажані дії:

Інтубувати трахею



1.11. Уведення ліків

Показання до введення адреналіну:



  • ЧСС < 60/хв. після початкового періоду НМС і ШВЛ.

Показання до введення 0,9% розчину натрію хлориду:

  • відсутні ознаки покращення стану новонародженого, незважаючи на правильне і своєчасне виконання всіх попередніх етапів реанімації (включаючи введення адреналіну);

І (плюс) наявність:

  • симптомів можливої гіповолемії (блідість шкіри/ слизових оболонок, слабкий пульс, брадикардія, позитивний симптом «білої плями» > 4 c у новонародженого;

АБО

  • даних анамнезу про можливу крововтрату (вагінальна кровотеча, відшарування/передлежання плаценти тощо).

Обов’язкові дії:

1. Продовжувати координовані НМС і ШВЛ, контролюючи їх ефективність;

2. Увести 0,5-1,0 мл/кг 0,01% розчинуадреналіну у трахею (ЕТ);

3. Катетеризувати вену пуповини (увести катетер на мінімальну глибину, що забезпечує зворотну течію крові після обережного відтягування поршня шприца);

4. Швидко ввести 0,1-0,3 мл/кг 0,01% розчину адреналіну у вену пуповини (рекомендований шлях уведення);

5. Оцінити ЧСС через 60 с (пізніше у разі ЕТ введення);

6. Повільно ввести 10 мл/кг 0,9% розчину натрію хлориду (фізіологічного розчину) у вену пуповини за наявності показань;

7. За наявності показань повторювати уведення адреналіну через 3 хв. лише в/венно.



1.12. Стабілізація стану дитини, яка не потребувала реанімаційної допомоги

Обов’язкові дії:

1. Оцінити наявність ДР або стійкого центрального ціанозу;

2. За наявності ДР, стійкого центрального ціанозу або терміну гестації < 32 тиж.:


  • забезпечити правильне положення новонародженого;

  • звільнити ДШ (якщо цього не було зроблено попередньо);

  • призначити СРАР, якщо дитина з ДР, стійким центральним ціанозом або терміном гестації < 32 тиж. народилась в акушерському стаціонарі ІІІ рівня перинатальної допомоги;

  • призначити вільний потік кисню дитині з ДР або стійким (після 10 хв. життя) ціанозом (якщо відсутня можливість застосувати СРАР);

  • використовувати мінімальну концентрацію кисню (FiO2), що забезпечує досягнення належного показника SpO2 або зміну кольору шкіри, губ і слизових оболонок на рожевий;

  • перевести дитину у палату (відділення) інтенсивної терапії із дотриманням вимог «теплового ланцюжка»;

3. Дітей з терміном гестації понад 34 тиж, які після надання початкової допомоги кричать або адекватно дихають, виявляють задовільну рухову активність і не мають ДР, повертають на груди матері для завершення фізіологічної адаптації.

Бажані дії:

1. Якомога скоріше після народження приєднати датчик пульсоксиметра до правої руки дитини;

2. Призначити СРАР.
2. Післяреанімаційна допомога:

2.1. Початкова післяреанімаційна допомога новонародженим, які потребували короткочасної ШВЛ:

Якщо немовля для успішної ранньої постнатальної адаптації потребувало лише короткочасної ШВЛ, рекомендується повернути його у контакт шкіра-до-шкіри з матір’ю для фізіологічного завершення адаптації .



Додаткові передумови:

  • оцінка за Апґар на 5 хв. ≥ 7 балів;

  • протягом 15 хв. після закінчення ШВЛ:

  • ЧСС > 100/хв.;

  • SpO2 > 85%, відсутній центральний ціаноз;

  • відсутні ДР;

  • задовільний або незначно знижений м’язовий тонус;

  • відсутність будь-яких інших патологічних ознак.

Обов’язкові дії:

1. Оцінити стан дитини після закінчення реанімації;

2. За умови задовільного стану повернути дитину матері для завершення адаптації , розпочавши моніторинг і документацію стану життєво важливих функцій (що 15 хв. протягом першої години життя і кожні 30 хв. протягом другої і третьої год життя);

3. У разі виявлення будь-яких відхилень від норми провести повне об’єктивне обстеження і транспортувати немовля у палату (відділення) інтенсивної терапії;

4. За умови сумісного перебування з матір’ю і задовільного загального стану дитини, рутинного лабораторного й інструментального обстеження не потрібно.

2.2. Початкова післяреанімаційна допомога новонародженим, які потребували тривалої ШВЛ, інтубації трахеї або повної реанімації:

Після відновлення адекватних вентиляції і кровообігу важливо невідкладно перевести дитину у палату (відділення) інтенсивної терапії, де можливо забезпечити адекватні спостереження і лікування.



Обов’язкові дії:

1. Провести повне об’єктивне обстеження новонародженої дитини відразу після закінчення реанімаційних заходів і визначити відповідність її стану критеріям залучення у програму лікувальної гіпотермії;

2. Забезпечити невідкладне переведення у палату (відділення) інтенсивної терапії новонароджених з дотриманням вимог «теплового ланцюжка» або розпочавши пасивне охолодження;

3. За наявності показань розпочати активне охолодження;

4. Провести лабораторне й інструментальне обстеження;

5. За наявності ціанозу і/або ДР призначити СРАР або додатковий кисень, забезпечити судинний доступ і внутрішньовенне введення рідини;

6. Вирішити питання призначення ентерального харчування;

7. Здійснювати моніторинг і підтримувати стан життєво важливих функцій;

8. Лікувати судоми;

9. Коригувати метаболічні порушення;

10. За наявності показань консультуватися з регіональним центром і викликати транспортну бригаду (для лікарень I-II рівня).

Бажані дії:

Визначити КЛС крові з артерії пуповини у разі надання реанімаційної допомоги.



Анафілактичний шок

Шифр МКХ 10 – Т 78.2

Анафілактичний шок є перерозподільним типом шоку и має розвиток у дітей с несприятливим алергічним анамнезом та атопічними захворюваннями и визначається як збочена імунна реакція швидкого типу.



Діагностичні критерії

Спочатку може бути локалізоване або тотальне свербіння шкіри, паління язика, долоней, підошви ніг, потім генералізована кропивниця, набряк Квінке. Швидке падіння артеріального тиску навіть до його відсутності, надмірна тахікардія або брадикардія., порушення свідомості, різка блідість шкіри та слизових оболонок, серцебиття до 200 і більше скорочень за 1 хв. або брадикардія, глухі тони. Порушення дихання, бронхоспазм, набряк гортані, можливі судоми із зупинкою дихання. Може розвинутися синдром «Гострого неефективного серця», макульозно-папульозний висип (з’являється при експозиції алергену от 30 хв. і більше).



Критерії інструментального та лабораторного обстеження.

1. Вимірювання АТ і ЧСС.

3. Вимірювання частоти дихання.

4. Аускультація легень і серця.

5. Поширений клінічний аналіз крові з визначенням гемоглобіну і гематокриту.

6. Загальний аналіз мочи.

7. Біохімічні параметри крові (калій, натрій, гази крові, кальцій, білок та його фракції, коагулограма, глюкоза, білірубін, сечовина, альфа-амілаза крові).

8. Електрокардіограма.



Лікування:

1. При відсутності серцевої діяльності або її не ефективності - закритий масаж серця і штучне дихання.

2. Дихання 100% киснем.

3. В/венно адреналін 5 мкг/кг с наступною підтримуючою тривалою в/венною інфузією розчину адреналіну в дозі 0,5 – 1 мкг/кг/хв, до стабілізації АТ.

4. В/венна інфузія осмотично-активних колоїдно-крісталоїдних розчинів (поєднування реополіглюкину, глюкози і розчину натрію хлориду).

5. Дімедрол - 1-2 мг/кг ваги тіла в/венно.

6. Еуфілін або його аналоги в/венно 5 мг/кг/ваги тіла.

7.Норадреналін 1-5 мкг/кг в/венно при гіпотензії, що зберігається.

8.Симптоматичні засоби при наявності показів: глюкокортикоїди - 5 мг/кг маси тіла по преднізолону в/венно, атропін, новодрин, допамін.

9.Цілодобовий контроль всіх фізіологічних параметрів – кардіомоніторінг, пульсоксіметрія.

10. Апаратна ШВЛ при неефективності дихання, кровообігу.
При необхідності проводиться комплекс заходів із серцево-легеневої і церебральної реанімації, від своєчасності початку яких залежить рятування життя постраждалих. Обов’язкова госпіталізація усіх дітей с анафілактичним шоком в відділення інтенсивного лікування.

Ускладнення шоку: (див. відповідні протоколи)


  • респіраторний дістрес-синдром;

  • набряку головного мозку;

  • гостра ниркова недостатність;

  • порушення ритму серцевої діяльності;

Консультації спеціалістів за показаннями (алерголог, невролог, кардіолог, нефролог). На всіх етапах надання допомоги дитині обов’язкова реєстрація у медичній документації всіх фізіологічних параметрів, даних лабораторних та інструментальних досліджень, терапевтичних заходів.
Проведення первинної обробки рани
Показання. Відкриті рани.

Обладнання. 3 % розчин перекису водню, 5% розчин йоду, спирт, стерильні марлеві салфетки, бинти, стерильні рукавички.

Техніка. Ввести анальгетики. Рана промивається 3% розчином перекису водню або розчином риванолу, або фурациліну. З її поверхні видаляють великі чужорідні тіла, що лежать окремо. Шкіру навколо рани змащують 5% розчином йоду і спиртом, накладають асептичну пов’язку. При капілярній або венозній кровотечі пов’язка має бути давлючою. При пораненнях кінцівок показана їх іммобілізація.

Інструментальне дослідження рани на догоспітальному етапі протипоказане.


Зупинка кровотеч різної локалізації та походження
Показання. Травми дрібних судин в рані та магістральних судин.

Обладнання. Джгут, стерильні марлеві кульки, бинти, 3% розчином перекису водню, спирт, стерильні рукавички.

Техніка:

Зупинення кровотечі в рані. Зазвичай це вдається при дифузному ушкодженні дрібних судин, тобто при капілярній кровотечі. У подібних випадках бажано спочатку промити рану 3% розчином перекису водню та через стерильну серветку міцно притиснути місце кровотечі пальцями на 7 хв. Якщо за цей час кровотеча зменшилася, то рану закривають тугою пов’язкою. Коли в рані можна побачити одиничну венозну судину, що кровоточить, на неї можна тимчасово, на період транспортування, накласти кровозупинний затискач.

Зупинення кровотечі магістральних судин. Для зупинення артеріальної кровотечі або перетинають велику артерію, що кровопостачає ушкоджену область, або накладають джгут. Ці методи дозволяють оглянути та очистити рану, а потім спробувати зупинити кровотечу за допомогою тугої пов’язки.

Найчастіше доводиться затискати загальну сонну, плечову та стегнову артерії. Загальну сонну артерію знаходять за пульсацією у заглибленні між щитоподібним хрящем гортані та груднино – ключично – соскоподібним м’язом на стороні ушкодження. Тут її притискають трьома пальцями до хребта. Для пошуку плечової артерії плече хворого відводять піц прямим кутом та ротують назовні. Артерію знаходять на внутрішній поверхні плеча в заглибленні між двоголовим м’язом та кісткою, до неї притискають артерію. Стегнову артерію визначають за пульсацією у пахвинній області на відстані 1—1,5 см нижче від медіальної частини пупартової зв’язки. У цьому місці артерію притискають тоді, коли кровотечу з ран кінцівок неможливо зупинити іншими засобами.

Методика накладання джгута. Джут має бути розташований в областях з великим м’язовим каркасом (плече, стегно). Бажано, щоб під ним була прокладена пелюшка, рушник або носова хустка. Кінцівку підіймають на попередньо розтягнутий джгут, 2-3 рази обертають навколо неї на підкладеній тканині. Кінці джгута закріплюють за допомогою ланцюжка, крючка або зав`язують. Накладати джгут можна не більше ніж на 2 години. У холодну погоду кінцівку із джгутом тепло укривають.

Можливі ускладнення. Порушення кровообігу, некроз тканин.
Іммобілізація кінцівок при переломах
Показання: Переломи кінцівок.

Обладнання:


  • проволочні універсальні східцеві шини Крамера розмірами 110 х 10 см та 60 х 10 см для дітей старшого віку,

  • полімерні пневматичні шини,

  • лубочні шини для дітей раннього віку.

Техніка. Перед накладанням шини необхідно провести місцеву анестезію новокаїном, який вводять в область перелому, якщо у дитини є ознаки шоку.

Перед застосуванням шини Крамера її моделюють на відповідній здоровій кінцівці дитини. Травмованій кінцівці за можливістю треба надати фізіологічне положення:



  • Для верхньої кінцівки це відведення на 15—20° у плечовому суглобі, згинання на 90° у ліктьовому суглобі, серединне положення передпліччя (між супінацією і пронацією), тильне згинання на 45 у промене-зап’ястковому суглобі, злегка зігнуті пальці кисті.

  • Для нижньої кінцівки — відведення стегна на 10—15°, внутрішня його ротація, згинання на 5—10° у колінному суглобі, згинання стопи під кутом 90°.

Після накладення шини на кінцівку її фіксують марлевою пов`язкою. Пов’язка не повинна стискати травмовану область, для звільнення якої необхідно зняти або (при тяжких травмах) розрізати одяг потерпілого. Під пов’язку в місцях кісткових виступів бажано підкласти вату або іншу м’яку тканину. Тури бинта не слід накладати туго, щоб не викликати розладу кровообігу в кінцівці. При більшості переломів довгих трубчастих кісток необхідно, щоб пов’язка фіксувала два суглоби (вище та нижче від місця ушкодження), а при переломах плечової т;і стегнової кістки — три (плечовий, ліктьовий, та променезап’ястковий або тазостегновий, колінний та гомілковостопний відповідно).

При використанні полімерної пневматичної шини фізіологічне положення надавати не треба. Їх у вигляді чохла одягають на травмовану кінцівку (окрім переломів плечової та стегнової кістки), застібають на «блискавку» і надувають через клапанний пристрій.



Можливі ускладнення. Порушення кровообігу кінцівки, недостатня фіксація.

Перша допомога. Перекласти шину та марлеву пов`язку.
Техніки проведення та оцінка реакції Манту
Показання:

  • рання діагностика туберкульозу;

  • визначення інфікування або стану чутливості до туберкульозу;

  • відбір дітей для ревакцинації БЦЖ.

Протипоказання:

  • захворювання шкіри.

  • гострі і хронічні інфекційні захворювання.

  • гострі алергічні стани.

  • ревматизм в активній фазі.

  • епілепсія.

Оснащення.Стерильні ватні кульки, салфетки, туберкуліновий шприц, гумові рукавички, очищений туберкулін в стандартному розведенні (PPD-L), 70% етиловий спирт, склянка з темним ковпачком для зберігання відкритої ампули, захисні окуляри, прозора пластикова лінійка, приналежності для дезінфекції.

Техніка виконання. Проба Манту проводиться дітям з 12 міс. і в подальшому щорічно до 15 років. Дитину оглядає лікар, проводить термометрію, дає дозвіл на проведення проби Манту. Дозвіл заносять в «Історію розвитку дитини» (Ф112). Проба Манту проводиться по парним рокам – в праве передпліччя, по непарним – в ліве.

  • Вимити руки, просушити індивідуальним рушником, надягнути захисні окуляри, обробити руки 70% етиловим спиртом, надягнути стерильні гумові рукавички. Набрати в туберкуліновий шприц 0,2 мл туберкуліна.

  • Шкіру середньої третини передпліччя обробити двократно 70% етиловим спиртом, просушити стерильною ватною кулькою. Залишок туберкуліну видавити в вату, але не можнадоторкатися голкою до вати.

  • Натягнути шкіру передпліччя. Ввести голку внутрішньошкірно, голку необхідно тримати майже паралельно шкірі, зрізом догори, і провести її на невелику глибину так, щоб при ін’єкції утворився інфільтрат у вигляді "лимонної скоринки», ввести 0,1 мл розчину (2 ТЕ).

  • Відкриту ампулу накрити стерильною салфеткою, положити в склянку, накрити темним ковпачком. Відкриту ампулу зберігати не більше 2 годин.

  • Обеззаразити шприц, ватні шарики, гумові перчатки.

  • Данні про проведення проби Манту занести у Ф063, Ф112 і журнал реєстрації проби Манту.

  • Дати рекомендації матери: протягом 3 діб місце ін´єкції не мочити, не травмувати, не обробляти дезінфікуючими засобами. Призначити день, коли необхідно прийти для оцінки проби.

  • Проба Манту оцінюється через 72 години. Розмір гіперемії до уваги не приймається. Накласти прозору пластикову лінійку перпендикулярно вісі руки. Виміряти діаметр папули:

    • Якщо розмір папули: - 0-1 мм – реакція негативна;

    • 2-4 мм – сумнівна;

    • 5 мм і більше – позитивна;

    • більше 17 мм – гиперергічна.

  • Результати проби Манту занести у Ф063, Ф112, журнал реєстрації проби Манту, карточку імунізації.


Вимірювання пульсу на стегновій артерії

Показання:

  • рання діагностикавроджених вад серця (коарктація аорти).

Протипоказання:

  • не існує.

Техніка виконання.

Досліджується в вертикальному і горизонтальному становищі пацієнта.Пальпація здійснюється двома пальцями (вказівним та середнім), вобласті середини пахової складки (там, де a.femoralis йде з-підпупартової зв'язки). Оцінюється лише наявність пульсу та його частота.



Практичні навички по наданню невідкладної допомоги при невідкладних станах виконуються згідно наказу МОЗ № 437 від 31.08.2004 р "Протоколи надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному і до шпитальному етапах".

ЛІТЕРАТУРА


  1. Актуальні питання педіатрії . Навчально-методичний посібник для лікарів загальної практики – сімейної медицини./За редакцією В.В.Бережного. - К.: Изд-во «Червона Рута-Турс», 2006.- 430 с.

  2. Алекса В.И., Шатихин А.И. Практическая пульмонология. – М.: «Триада-Х», 2005. – 695 с.

  3. Аряєв М.Л. Неонатологія.- АДЕФ: Україна.- 2003.-756 с.

  4. Бадалян Л. О. Детская неврология. - М.: Медпресс, 1998. - 607 с.

  5. Баранова А.А., Баженова Л.К. Детская ревматология. – М.: Медицина, 2002. – 335 с.

  6. Безруков Л.О., Волосовець О.П., Шунько Є.Є., Кривопустов С.П. Неонатологія // Навч. посібник- Чернівці.- 2000.-180 с.

  7. Белозеров Ю.М. Детская кардиология.- М.: МЕДпресс - информ., 2004. - 600 с.

  8. Белоусов Ю.В. Педиатрическая гастроэнтерология. Клинические лекции. Харьков, ФактЮ 2007 р., 373.

  9. Бережний В.В., Марушко Т.В., Марушко Ю.В. Клінічна ревматологія дитячого віку. - Черкаси: Видавець Чабаненко Ю, 2009. – 192 с.

  10. Возианов А.Ф., Майданник В.Г. и др. Основы нефрологии детского возраста. - К.: Книга плюс, 2002. – 348 с.

  11. Возіанова Ж.І. Інфекційні та паразитарні хвороби: В 3-х т. – К.:Здоров’я, 2002. – Т.3. – 904 с.

  12. Волосовец А.П., Юлиш Е.И. Рациональная антибиотикотерапия респираторных заболеваний у детей. –Донецк: Регина, 2005.-389 с.

  13. Волосовець О.П., Нагорна Н.В, Острополець С.С. та інші. Завдання з біоетики та медичної деонтології для педіатрів. – Донецьк, 2004. – 52 с.

  14. Волосовець О.П, Кривопустов С.П., Криворук І.М., Черній О.Ф. . Навчальний посібник з дитячої ендокринології – Тернопіль: «Укрмедкнига», 2004. – 496 с.

  15. Вегетативные расстройства. /Под ред. А.М.Вейна.- Москва: Медицина.- Мед. Информационное агенство, 2003.– 749с.

  16. Гордеев В.И. Александрович Ю.С. Избранные лекции по педиатрической анестезиологии – реаниматологии. – С-Пб.: Издательский дом СПБМАПО, 2004. - 408 с.

  17. Гастроентерологія дітей раннього віку. Навчально-методичний посибник. Ред.. О.Г.Шадрін «Аван-пост Прим» Киев, 2010, 216 с.

  18. Гипоксически-ишемическая энцефалопатия новорожденных/ А.Б.Пальчик, Н.П.Шабалов.-2-е изд., испр. и доп.-М.: МЕДпресс-информ.- 2009.-256 с.

  19. Грип та його профілактика: Навчальний посібник/за ред.Дзюблик І.В., Широбокова В.П. – К., 2005. – 194 с.

  20. Денисов М.Ю. Практическая гастроэнтерология для педиатров.- М.: Изательство Мокеева, 1999. – 295 с.

  21. Детская пульмонология: Учебное пособие /под ред. чл.-корр.АМН Украины, проф. Н.Л. Аряева. – К.:Здоров’я, 2005.– 608с.

  22. Детская алергология:Руководство для врачей /под. ред. А.А. Баранова, И.И. Балаболкина. – М.: Издательская группа «ГЄОТАР-Медиа», 2006.– 688с.:ил.

  23. Дифтерія / Мостюк А.І., Марієвський В.Ф., Прокопів О.В. – Львів: Світ, 1996. – 208 с.

  24. Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»

  25. Иванов Д.Д., Корж О.М. Нефрологія в практиці сімейного лікаря. – Київ, 2006. – 272 с.

  26. Интенсивная терапия в педиатрии / под ред. Проф. Г.И.Белебезьева/. – К.:Здоров’є. – 2004. –583с.

  27. Интенсивная терапия в педиатрии /под ред. В.А.Михельсона. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003.– 552с.

  28. Інфекційні хвороби у дітей (клінічні лекції) /за ред..С.О.Крамарєва.-К.:МОРІОН, 2003. -480 с.

  29. Исаков Ю.Ф. Детская хирургия. – 1, 2 том. – Москва, 2004.

  30. Зильбер Э.К Неотложная пульмонология. - М.: Издательская группа «ГЭОТАР – Медиа», 2009. – 258 с.

  31. Кардіологія дитячого і підліткового віку: Наук. – практ.посіб./ П.С. Мощич, Ю.В. Марушко, С.О. Бабко та ін.; За ред. П.С. Мощича, Ю.В. Марушка. – К.: Вища школа, 2006.– 422с.:іл.

  32. Клинические рекомендации под редакцией академика РАМН В.Т. Ивашкина Гастроэнтерология. – М.: Издательская группа «ГЭОТАР – Медиа», 2006. – 178 с.

  33. Клинические рекомендации под редакцией чл.-корр.РАМН Е.Л.Насонова Ревматология. – М.: Издательская группа «ГЭОТАР – Медиа», 2006. – 262с.

  34. Клинические рекомендации под редакцией академика РАМН А.А.Баранова Педиатрия. – М.: Издательская группа «ГЭОТАР – Медиа», 2009. – 431 с.

  35. Клинические рекомендации под редакцией академика РАМН А.Г.Чучалина Пульмонология. – М.: Издательская группа «ГЭОТАР – Медиа», 2005. – 225с.

  36. Клинические рекомендации под редакцией академика РАМ и РАМН Р.М.Хаитова, проф. Н.И.Ильина Аллергология. – М.: Издательская группа «ГЭОТАР – Медиа», 2009. – 249 с.

  37. Крамарев С.А., Ершова И.Б., Бондаренко Г.Г. Гельминтозы у детей. – Киев-Луганск, 2006. – 128с.

  38. Козачок М.М., Висотюк Л.О., Селюк М.М. Клінічна пульмонологія. – Київ – 2005. – 435 с.

  39. Кохран В.Д. . Анамнез та об’єктивний огляд новонародженого / Посібник з неонатології: Пер. з англ. Джон Клоерті, Енн Старк (Ред.). – К.: Фонд допомоги дітям Чорнобиля.- 2002.-751с.

  40. Краснов В.В. Инфекционные болезни в практике педиатра. – Н. Новгород: «Нижгма», 2008. – 348 с.

  41. Капитан Т.В. Пропедевтика детских болезней с уходом за детьми: Учебник для студентов высших медицинских учебных заведений. - Винница: ГП ГКФ, 2003. – 768 с.

  42. Кузьмина Л.А.«Гематология детского возраста».- Москва, 2002– 400 с.

  43. Кукес В.Г., Маринин В.Ф. и др. Врачебные методы диагностики. - М.: Издательская группа «ГЭОТАР – Медиа», 2006. – 716 с.

  44. Ласиця О.Л., Ласиця Т.С, .Недєльська С.М. Алергологія дитячого віку.- К.: «Книга плюс», 2004. – 364 с.

  45. Мазурин А.В., Воронцов И.М. // Пропедевтика детских болезней. – СПБ.:ИКФ Фолиант, 2001.– 926с.

  46. Майданник В.Г. Педиатрия: Учебник для студентов высших мед. учеб. заведений III - IV уровней аккредитации. -2-е изд.– Харьков:Фолио,2006.– 1125с.

  47. Майданник В.Г., Корнейчук В.В., Хайтович Н.В., Салтыкова Г.В. Гастроэнтерология детского возраста// Практическое руководство.- К.,2006.– 274с.

  48. Майданник В.Г., Корнейчук В.В. и др. Заболевания кишечника у детей. – Киев, 2009. – 487 с.

  49. Майданник В.Г., Корнейчук В.В. и др. Заболевания гепатобилиарной системы и поджелудочной железы у детей. – Киев, 2009. – 407 с.

  50. Майданник В.Г.Клинические рекомендации по диагностике, лечению и профилактике заболеваний верхних дихателъных путей у детей. –К.: Вид-во «Аспект –Поліграф» , 2003.-177с.

  51. Макаров Л.М. Холтеровское мониторирование. – М.: Медпрактика, 2003. – 340с.

  52. Макаров Л.М. ЭКГ в педиатрии. – 2-е издание. – М.: ИД “Медпрактика-М”, 2006.– 544с.

  53. Медуницин Н. Покровский В. Основы иммунопрофилактики и иммунотерапии инфекционных болезней – ГЕОТАРМ – МЕДИЦИНА, 2005. -525с.

  54. Менингиты у детей /И.В.Богадельников, Л.Х. Горошняк, Г.М.Кушнир и др.: Под общ. ред. проф. Богадельникова И.В. «Крым-Фарм-Трейдинг»: Симферополь –Киев, 2002.-448 с.

  55. Мутафьян О.А. Врожденные пороки сердца у детей.- СПб.: «Невський диалект», 2002.– 331с.

  56. Мутафьян О.А. Аритмии сердца у детей и подростков (клиника, диагностика, лечение).- СПб Невский диалект, 2003.– 224с.

  57. Мутафян О.А. Пороки и малые аномалии сердца у детей и подростков.- СПб: Издательский дом СПбМАПО, 2005.- 480 с.

  58. Неврология недоношенных детей /А.Д.Пальчик, Л.А.Федорова, А.Е.Понятишин.-М.: МЕДпресс-информ.- 2010.-352 с.

  59. Неонатологія: Навчальний посібник. / П.С.Мощич, О.Г.Суліма, Ю.Г.Антипкін та ін.; За ред. П.С.Мощича, О.Г.Суліми. - К.: Вища школа., 2004. - 407 с

  60. Неонатология. Национальное руководство /Под ред. Володина Н.Н.- М.- 2007.-848 с.

  61. Осколкова М.К. Электрокардиография у детей.- 2-е изд.. - М.: Медпресс-Информ, 2004.-352 с.

  62. Основы перинатологии / Под ред. проф. Н.П.Шабалова и проф. Ю.В.Цвелева.- М.:Медпресс -информ, 2004.-3 изд.- 640с.

  63. Основы ухода за новорожденными и грудное вскармливание. Материалы учебного семинара Европейского регионального бюро ВОЗ - 2002.

  64. Педіатрія. Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів/ За ред. проф. О.В.Тяжкої /вид.3.-Вінниця: Нова книга.- 2009.-1136с.

  65. Підручник з реанiмацiї новонароджених /Американська Кардiологiчна Асоцiацiя, Американська Академія Педiатрiї, Мальтiйська Служба Допомоги у Львовi. / - Львiв. - 2004. - 655 с.

  66. Подростковая медицина: Руководство для врачей/Под ред. проф. Л.И.Левиной. -СПб.: Специальная Литература, 1999.-731 с.

  67. Полин Р.А., Дитмар М. Ф. Секреты педиатрии. - С.-Пб., 1999. - 783 с.

  68. Посібник з неонатології /Под ред. Дж. Клоерті, Енн Старк. - пер. с англ. - К.: Фонд допомоги дітям Чорнобиля, - 2002. - 772 с.

  69. Ратнер А.Ю. Неврология новорожденных: острый период и поздние осложнения. - М.:БИНОМ. Лаборатория знаний, 2005. - 368 с.

  70. Ревматоидный артрит у детей / Под ред. Е.М.Лукьяновой, Л.И.Омельченко. К.: Книга-плюс, 2002. -176 с.

  71. Руководство по детской неврологии /Под ред. проф. В.И.Гузевой. - СПб.: ООО Издательство ФОЛИАНТ, 2004. -496 с.

  72. Руководство по детскому питанию /Под ред. В.А.Тутельяна, И.Я.Коня. -М.:Медицинское информационное агенство,2004.- 662с.

  73. Руководство по лечебному питанию детей /Под ред. К.С.Ладодо. - М.:Медицина,2000.- 384с.

  74. Руководство по детскому питанию/Под ред. В.А.Тутеляна, И.Я.Коня.- М.:ООО «Медицинское информационное агентство», 2004.- 662с.

  75. Сахарчук И.И., Ильницкий Р.И. Воспалительные заболевания легких и плевры. – Киев. Книга плюс, 2006. – 295 с.

  76. Сорокина М.Н., Иванова В.В., Скрипниченко Н.Б. Бактериальные менингиты у детей. – М.: Медицина, 2003. – 298 с.

  77. Строев Ю.И., Чурилов Л.П. Эндокринология подростков. -СПб.: «ЭЛБИ -СПб», 2004 – 384 с.

  78. Сучасні методи лікування діареї у дітей віком від 0-5 років на догоспітальному етапі: Посібник для лікарів первинної ланки надання медичної допомоги дітям в Україні. 1-е видання – Київ: РАТН, 2008. – 49 с.

  79. Сучасні принципи виходжування новонароджених з надзвичайно малою масою тіла. / О.С.Яблонь,Є.Є.Шунько Метод. реком.- К.- 2007.-24 с.

  80. Учайкин В.Ф., Молочный В.П. «Неотложные состояния у детей». - Москва – 2005г –255 с.

  81. Учайкин В.Ф. «Детские инфекционные болезни». -Москва – 2000г –674с.

  82. Хаким А, Клуни Г., Хак И. Справочник по ревматологии /перевод с анг. Проф. О.М. Лесняк. - М.: Издательская группа «ГЭОТАР – Медиа», 2010. – 555 с.

  83. Хертл М.. «Дифференциальная диагностика детских болезней», в 2-х томах, Новосибирск, 2000.

  84. Цыбулькин Э.К. Угрожающие состояния у детей. Экстренная врачебная помощь. - С.-Пб.- Спецлит.- 2003. – 221 с.

  85. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. - Київ, 1999.

  86. Чернишова Л.І. Самарін Д.В. Первинні комбіновані імунодефіцити у дітей.- Київ: ВВП « Техніка-ЛТД» , 2004. -233с.

  87. Чернишова Л.І., Самарін Д.В., Крамарєв С.О.Гострі кишкові інфекції у дітей: Навчальний посібник.–Видавництво«Червона Рута-Турс»,2007.– 164 с.

  88. Шабалов Н.П. «Детские болезни».- С.-Пб:Питер.-т.1,2, 2004 .- 648с., 687с.

  89. Шабалов Н. П. Неонатология. - I, II ч.- С.-Пб., 2005. - 512 с., 517с.

  90. Шиляев Р.Р., Чемоданов В.В., Рывкин А.И. Болезни детей младшего возраста. Руководство для врачей.-М.:МЕДпресс –информ, 2002.- 622 с.

  91. Шиляев Р.Р., Чемоданов В.В., Рывкин А.И. Болезни детей старшего возраста.Руководство для врачей.-М.:МЕДпресс–информ, 2002.-608с.

  92. Школьникова М., Кравцова Л. Синдром внезапной смерти детей грудного возраста. – М.: Медпрактика-М. – 2004.– 32с.

  93. Шунько Є.Є., Пясецька Н.М., Кончаковська Т.В., Лакша О.Т. та співавт. Еталони практичних навичок в неонатології // Навчально-методичний посібник. – Київ, 2011. – 255 с.

  94. Етичний кодекс лікаря України.

  95. Ювенологія. Практикум з підліткової медицини / За ред. проф. Л.К.Пархоменко. –Х.: Факт, 2004. -720 с.

  96. Юлиш Е.И., Волосовец А.П. Врожденные и приобретенные TORCH- инфекции у детей. – Донецк: Регина, 2005. – 216 с.

  97. Накази МОЗ України:

  • Наказ МОЗ України № 25/20 від 29.01.1996 р. «Про затвердження Інструкції про звільнення від перевідних і випускних екзаменів учнів середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів України за станом здоров’я»

  • Наказ МОЗ України № 16 від 21.01.2002 р. «Про внесення змін і доповнень до Переліку захворювань, які дають право на усиновлення хворих дітей без дотримання строків їх перебування на обліку в Центрі з усиновлення дітей при Міністерстві освіти і науки України»

  • Наказ МОЗ України № 434 від 29.11.2002 "Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні".

  • Наказ МОЗ України № 502 від 28.12.2002 «Тимчасові нормативи надання медичної допомоги дитячому населенню в умовах амбулаторно-поліклінічних закладів».

  • Протоколи лікування дітей за спеціальністю “Дитяча урологія»// Наказ МОЗ України №624 від 29.12.2003

  • Клінічний протокол антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції у дітей // Наказ МОЗ України №580 від 12.12.2003.

  • Методичні рекомендації щодо лабораторного моніторингу за ВІЛ-інфекцією та антиретровірусною терапією // Наказ МОЗ України №580 від 12.12.2003.

  • Клінічний протокол антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції у дорослих та підлітків // Наказ МОЗ України №580 від 12.12.2003.

  • Наказ МОЗ України №641/84 від 31.12.2003. «Про удосконалення медико-генетичної допомоги в Україні»

  • Протоколи лікування дітей з гострими отруєннями // Наказ МОЗ України №325 від 30.06.2004

  • Протоколи діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей // Наказ МОЗ України № 354 від 09.07.2004

  • Протоколи лікування дітей за спеціальністю «Дитяча імунологія» // Наказ МОЗ України № 355 від 09.07.2004

  • Протоколи лікування дітей за спеціальністю «Дитяча нефрологія» // Наказ МОЗ України №436 від 31.08.2004.

  • Протоколи надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному і до шпитальному етапах // Наказ МОЗ України № 437 від 31.08.2004 р

  • Протоколи лікування дітей за спеціальністю «Педіатрія» // Наказ МОЗ України №9 від 10.01.2005

  • Протоколи надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча пульмонологія» // Наказ МОЗ України № 18 від 13.01.2005

  • Протокол медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною // Наказ МОЗ України № 152 від 04.04.2005

  • Протоколи лікування дітей за спеціальністю «Дитяча кардіоревматологія» // Наказ МОЗ України №362 від 19.07.2005.

  • Наказ МОЗ України № 432/496 від 30.08.2005 р. «Про удосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі»

  • Протоколи надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча гематологія» // Наказ МОЗ України № 364 від 20.07.2005

  • Протоколи надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча алергологія» //Наказ МОЗ України №767 від 27.12.2005.

  • Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обсягу медичних імунобіологічних препаратів//Наказ МОЗ України №48 від 03.02.2006.

  • Наказ № 69 МОЗ України від 15.02.2006 «Про внесення змін і доповнень до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 18.05.98 № 123 "Про затвердження Типового положення про будинок дитини».

  • Клінічний протокол з лікування опортуністичних інфекцій та ВІЛ-асоційованих захворювань у ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД дітей. // Наказ МОЗ України №254 від 27.04.2006р

  • Протоколи надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча ендокринологія» // Наказ МОЗ України №254 від 27.04.2006р.

  • Протоколи надання неонатологічної допомоги дітям з жовтяницями новонароджених//Наказ МОЗ України №255 від 27.04.2006.

  • Наказ МОЗ України №540 від 04.08.2006 «Про затвердження принципів грудного вигодовування, критеріїв та порядку оцінки закладу охорони здоров'я на відповідність статусу "Лікарня, доброзичлива до дитини»

  • Протокол медичного догляду за новонародженою дитиною з малою масою тіла при народженні // Наказ МОЗ України №584 від 29.08.2006.

  • Наказ № 597 МОЗ України від 06.09.2006 «Про затвердження методичних рекомендацій "Діагностика позалегеневого туберкульозу у ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД»

  • Клінічний протокол антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції у дорослих та підлітків // Наказ № 658 МОЗ України від 04.10.2006

  • Протокол медичного догляду за новонародженою дитиною з перінатальною інфекцією // Наказ МОЗ України № 906 від 27.12.2006

  • Наказ № 234 від 07.05.2007. «Про організацію профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах».

  • Наказ № 225 МОЗ України від 28.03.2014р. «Про затвердження уніфікованого клінічного протоколу Початкова, реанімаційна та післяреанімаційна допомога новонародженим».- К., 2014

  • Клінічний протокол «Попередження передачі ВІЛ від матері до дитини» // Наказ № 716 від 14.11.2007

  • Наказ МОЗ України №803 від 10.12.2007 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 09.07.04 №354".

  • Клінічний протокол медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років // Наказ МОЗ України №149 від 20.03.2008

  • Наказ МОЗ України № 242 від 12.05.2008 «Про затвердження стандартів санаторно-курортного лікування дітей з соматичною патологією»

  • Наказ МОЗ України від 28.05.2008 №276 «Про затвердження клінічного Протоколу надання медичної допомоги хворим на поєднані захворювання - туберкульоз та ВІЛ-інфекцію»

  • Наказ МОЗ України №479 від 20.08.2008 «Про затвердження Переліку захворювань, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем».

  • Протокол надання медичної допомоги новонародженій дитині з дихальними розладами // Наказ МОЗ України № 484 від 21.08.2008

  • Протокол лікування дітей з інфекціями сечової системи і туболоінтерстиціальним нефритом // Наказ МОЗ України № 627 від 03.11.2008

  • Протоколи лікування дітей з ендокринними захворюваннями // Наказ МОЗ України № 55 від 03.02.2009

  • Клінічний протокол з діагностики та лікування краснухи у дітей // Наказ МОЗ України № 382 від 02.06.2009

  • Клінічні протоколи санаторно-курортного лікування дітей в санаторно-курортних закладах України // Наказ МОЗ Украіни № 364 від 28.05.2009

  • Протокол лікування менінгококемії у дітей // Наказ МОЗ України № 737 від 12.10.2009 «Про внесення змін до наказу МОЗ від 09.07.04 № 354»

  • Наказ МОЗ України № 382 від 02.06.2009 р «Про затвердження Тимчасових стандартів надання медичної допомоги підліткам та молоді»

  • Наказ МОЗ України та міністерства освіти і науки України від 20.07.2009 N518/674 «Про забезпечення медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах»

  • Наказ МОЗ України № 657 від 02.09.2009 «Про затвердження форм первинної облікової документації і форм звітності з туберкульозу та інструкцій щодо їх заповнення»

  • Клінічний протокол діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія) // Наказ МОЗ України № 814 від 07.11.2009

  • Наказ МОЗ України № 108 від 15.02.2010р. Про затвердження клінічних протоколів ("Програмно-цільове обслуговування дітей з розладами зі спектру аутизму" та "Програмно-цільове обслуговування дітей з гіперкінетичним розладом")

  • Наказ МОЗ України № 289 від 01.04.2010 «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 04.04.2005 №152»

  • Протоколи діагностики та лікування захворювань органів травлення у дітей // Наказ МОЗ України № 438 від 26.05.2010

  • Наказ МОЗ №617 від 23.07.2010 «Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.07.2005 № 364 «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча гематологія»

  • Наказ МОЗ України №617 від 27.08.2010 «Про диспансеризацію населення»

  • Наказ МОЗ України №682 від 16.08.2010 «Про удосконалення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів»

  • Наказ МОЗ України №296 від 19.05.2011 «Про внесення змін до наказу МОЗ України №48 від 03.02.2006»

  • Наказ МОЗ України №595 від 16.09.2011 "Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів"

  • Наказ МОЗ України №59 від 29.01.2013 «Про затвердження уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги дітям із захворюваннями органів травлення»

Додаток 1

Перелік документів, які повинні бути

у керівників інтернів базах стажування

  1. Накази, вказівки, інструктивні документи МОЗ України, управління охорони здоров'я області з питань інтернатури.

  2. Положення про інтернатуру.

  3. Список інтернів, які проходять підготовку на базі стажування (П.І.Б., рік народження, рік закінчення і назва ВНЗ, родинний стан, адреса); Примітка - список має бути затверджений головним лікарем ЛПУ та завірений у відділі кадрів.

  4. Типовий учбовий план і програма за спеціальністю «Педіатрія».

  5. Річні плани і звіти по підготовці інтернів.

  6. План-графік роботи інтернів у лікувально-діагностичних відділеннях (затверджений головним лікарем).

  7. Графіки чергувань лікарів-інтернів.

  8. Тематично-календарний план семінарських занять.

  9. Облік проведення семінарських занять з персональною оцінкою за кожне заняття.

  10. Оцінки засвоєння практичних навичок.

  11. Тематика науково-практичних робіт.

  12. Відомості про пропущені робочі дні, дисциплінарні зауваження.

  13. Журнал зауважень і пропозицій перевірок установи .

Уся документація повинна знаходитися в папці з написом «Документація керівника інтернів».

Додаток 2
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка