Державний вищий навчальний заклад



Сторінка1/5
Дата конвертації09.12.2016
Розмір0.8 Mb.
  1   2   3   4   5




МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

ГНИЛИЦЬКА ЛАРИСА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК [(657.05: 351.863)(048.83)] (043.3)



ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальності: 08.00.09 ”Бухгалтерський облік, аналіз та аудит

(за видами економічної діяльності)”

21.04.02 ”Економічна безпека суб’єктів господарської діяльності”



АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Київ - 2013

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі обліку підприємницької діяльності ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України ( м. Київ)



Науковий консультант - доктор економічних наук, професор

Бондар Микола Іванович,

ДВНЗ “Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана”,

завідувач кафедри обліку підприємницької

діяльності
Офіційні опоненти - доктор економічних наук, професор

Євдокимов Віктор Валерійович,

Житомирський державний технологічний університет,

проректор з науково-педагогічної роботи та

соціального розвитку, професор кафедри

бухгалтерського обліку

доктор економічних наук, професор



Франчук Василь Іванович,

Львівський державний університет

внутрішніх справ Міністерства внутрішніх

справ України, професор кафедри

фінансів та економічної безпеки
доктор економічних наук, професор

Шевчук Володимир Олександрович,

Національна академія статистики, обліку та

аудиту Державної служби статистики України,

перший проректор, професор кафедри аудиту

Захист дисертації відбудеться « 22 » березня 2013 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 006.06 ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49-г, ауд. 601.


Автореферат розісланий « 19 » лютого 2013 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради:

кандидат економічних наук, професор В.М. Добровський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Економічна безпека України – це насамперед безпека економічних взаємовідносин вітчизняних суб’єктів господарювання, що характеризується результативністю їх діяльності. Разом з тим реалії сьогодення вказують на загострення протиріч у сфері економіки, які проявляються у зростанні недобросовісної конкуренції, корупції та хабарництві, шахрайстві, маніпулюванні фінансовими показниками тощо. За результатами Всесвітнього огляду економічних злочинів до галузей економіки, підприємства яких найбільше страждають від недобросовісних економічних стосунків традиційно відносять фінансові послуги (50% респондентів зіштовхнулися з випадками злочинів), енергетичну та гірничо-добувну промисловість (43% респондентів), галузь зв’язку (40% респондентів)1.

Структура економічних злочинів досить різноманітна. Так, у 2011 році 73% опитаних підприємств заявили, що постраждали від незаконного привласнення майна, 60% респондентів регулярно у своїй діяльності зіштовхуються з корупцією та хабарництвом, а 30% опитаних зазначають, що найсуттєвіші економічні злочини спричинили маніпуляції з фінансовою звітністю. На відміну від попередніх років, які відзначалися незначною питомою вагою економічних злочинів скоєних співробітниками підприємства (38%), у 2011 році частка злочинів, спричинених діями персоналу склала вже 72%. При цьому простежується тенденція, що розміри шахрайства, скоєні співробітниками спричиняють більший збиток, ніж зловживання зовнішніх суб’єктів.

В умовах необхідності посилення контролю за діяльністю вітчизняних суб’єктів господарювання виникає нагальна потреба модернізації системи забезпечення їх економічної безпеки, здатної управляти ризиками шахрайства в середині підприємства та зловживаннями з боку контрагентів. Стрижневим елементом такої модернізації повинно стати запровадження обліково-аналітичних технологій при забезпеченні інформаційних потреб економічної безпеки підприємства.

Незважаючи на існування серйозних досліджень щодо окремих складових забезпечення економічної безпеки підприємств, здійснених такими науковцями як: М.М. Єрмошенко, Г.В. Козаченко, В.В. Крутов, О.М. Ляшенко, І.П. Мігус, Г.О. Мінаєв, Є.О. Олейніков, Л.Г. Шемаєва, С.М. Шкарлет, В.І. Франчук, істотних розробок стосовно обліково-аналітичного забезпечення не проводилося. Хоч вивченню окремих аспектів застосовування обліково-аналітичних даних при підтриманні безпечного функціонування суб’єктів господарської діяльності присвячені наукові розробки І.А. Белоусової, М.І. Бондаря, С.М. Галузіної, В.В. Євдокимова, Є.М. Лапченка, Т.В. Момот, В.Ф. Палія, М.С. Пушкаря, Г.В. Савицької, Я.В. Соколова, М.Г. Чумаченка, А.Д. Шеремета, В.О. Шевчука, С.М. Хмельова, Ч.Т. Хорнгрена, Р. Ентоні та інших. Однак. у своїй переважній більшості ці публікації носять поодинокий несистемний характер, спрямований на удосконалення теоретичних основ бухгалтерського обліку та фінансового аналізу як інформаційного підґрунтя економічної безпеки підприємства.

Разом з тим, існує ціла низка невирішених питань прикладного характеру, пов’язаних з удосконаленням методичного забезпечення моніторингу внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства з метою своєчасного виявлення та упередження загроз його стійкому функціонуванню; визначенням економічно ненадійних контрагентів, співпраця з якими завідомо буде характеризуватися додатковими збитками; оцінюванням впливу ризиків на вартість капіталу підприємства; контролем за виконанням заходів із забезпечення безпеки, що потребує використання обліково-аналітичного iнструментарiю.

Наявність цих та інших проблем зумовлює актуальність досліджень, спрямованих, з одного боку, на пошук новітніх методик забезпечення економічної безпеки на основі обліково-аналітичного інструментарію, а з іншого – на удосконалення самої обліково-аналітичної системи як інформаційної основи для прийняття рішень щодо безпечного функціонування підприємства. Дуалістичність представлених наукових положень, сформованих на засадах міждисциплінарної системності, обумовили вибір теми, визначили мету, завдання та структурно-логічну композицію дослідження.



Необхідність подальшого розвитку та удосконалення методологічних, методичних та організаційних положень обліково-аналітичної системи вітчизняних підприємств, адекват-ної вимогам ринкової економіки, а також потреба у розробці практичних рекомендацій щодо застосування обліково-аналітичного інструментарію для здійснення процесів із підтримання стійкого функціонування та розвитку підприємства в умовах існуючих ризиків та небезпек визначають актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри обліку підприємницької діяльності ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за темою “Удосконалення обліку і контролю в галузях економіки” (державний реєстраційний номер 0103U004766) та кафедри фінансово-економічної безпеки, обліку і аудиту Харківської національної академії міського господарства за темою “Теоретико-методичні засади формування обліково-аналітичного забезпечення стратегічного управління фінансово-економічною безпекою суб’єктів господарювання України в умовах глобалізації” (державний реєстраційний номер 0112U003092). У межах вказаних науково-дослідних тем автором досліджено напрями розвитку бухгалтерського обліку та аналізу фінансово-господарської діяльності, спрямованих на забезпечення інформаційних потреб функціонування системи економічної безпеки підприємства.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексне розв’язання проблем розвитку бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності шляхом розробки теоретичних і практичних рекомендацій, що ґрунтуються на засадах соціально-орієнтованої економіки і спрямовані на забезпечення інформаційних потреб функціонування системи економічної безпеки підприємства. Для досягнення цієї мети в дисертаційній роботі сформульовані та вирішені наступні завдання:

  • розкрити основи формування теорії економічної безпеки підприємства та дослідити еволюцію сутності економічної безпеки суб’єктів господарської діяльності в умовах трансформації вітчизняної економіки;

  • охарактеризувати сучасний стан та визначити перспективи удосконалення складових забезпечення функціонування системи економічної безпеки підприємства як основи його ефективної та стабільної діяльності;

  • розробити теоретико-методологічне підґрунтя формування обліково-аналітичного забезпечення економічної безпеки підприємства як інформаційної системи стратегічного типу;

  • визначити вплив інформації на систему економічної безпеки підприємств та запропонувати механізм формування обліково-аналітичної інформації, як визначального чинника у забезпеченні стабільного функціонування та розвитку суб’єкта господарювання;

  • обґрунтувати необхідність здійснення обліково-аналітичної діяльності фахівцями з економічної безпеки, а також розробити комплекс технологій здійснення обліково-аналітичного забезпечення економічної безпеки підприємства;

  • дослідити вплив ризиків підприємницької діяльності на економічну безпеку підпри-ємства, а також розкрити роль бухгалтерського обліку як інструмента управління ними;

  • надати практичні рекомендації щодо використання обліково-аналітичних технологій з метою управління ризиками підприємницької діяльності в системі економічної безпеки підприємства;

  • визначити напрями економічної політики підприємства в частині управління професійним ризиком бухгалтера в системі економічної безпеки підприємства;.

  • сформувати теоретико-методологічне підґрунтя та визначити напрями здійснення діагностики в системі обліково-аналітичного забезпечення економічної безпеки підприємства;

- узагальнити існуючі методичні підходи до дослідження кризових станів підприємства та рейтингової оцінки суб’єктів господарювання і обґрунтувати можливість їх адаптації до вимог економічної безпеки;

  • надати практичні рекомендації щодо застосування в системі економічної безпеки підприємства методики діагностики економічної надійності зовнішніх контрагентів, що виступає інструментом ефективного управління взаємовідносин з потенційними партнерами підприємства;

- аргументувати необхідність і доцільність удосконалення теоретичних основ бухгалтерського обліку з метою формування багатоцільової звітності для забезпечення інформаційних потреб у досягненні тріади цілей економічної безпеки підприємства;

- розробити науково-методичний підхід до формування механізму відображення витрат, пов’язаних з діяльністю із забезпечення безпеки підприємства в системі бухгалтерського обліку та звітності;

- проаналізувати можливості практичного застосування існуючих науково-методичних підходів до оцінювання стану економічної безпеки підприємства та розробити системно-цільовий підхід такого оцінювання;

- сформувати систему економічних показників (індикаторів), що виступають підґрунтям оцінювання стану економічної безпеки та характеризують ефективність здійснення процесів, що забезпечують досягнення такого стану.



Об’єктом дослідження є процеси забезпечення функціонування системи економічної безпеки підприємства на основі використання технологій обліку та аналізу.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних та прикладних засад формування обліково-аналітичного забезпечення системи економічної безпеки підприємства як інформаційного підґрунтя прийняття рішень щодо його безпечного та стійкого функціонування.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові та емпіричні методи пізнання явищ та процесів забезпечення економічної безпеки підприємства на основі використання обліково-аналітичних технологій. Методологія дослідження ґрунтується на синергійному підході до гармонізації інтересів підприємств, держави та суспільства, що зумовлено змістом проблеми удосконалення обліково-аналітичної системи в напрямку підготовки достовірної та релевантної інформації для широкого кола користувачів. У ході дослідження теоретичних аспектів цього складного процесу використано методи аналізу, синтезу та порівняння для деталізації об’єкта дослідження; історичний і діалектичний – для аналізу ґенези економічної безпеки та виявлення особливостей розвитку управління цього процесу на сучасному етапі; статистичний – для аналізу динаміки фінансово-економічних показників, що складають систему індикаторів економічної безпеки; методи економіко-математичного моделювання і експертних оцінок - для оцінювання ефективності здійснення процесів із забезпечення безпеки.

Інформаційною базою дослідження стали законодавчі та нормативно-правові акти, Міжнародні стандарти фінансової звітності, Національні положення (стандарти) бухгал-терського обліку, наукова монографічна література, статистичні дані Державного комітету статистики України та Міністерства фінансів України. Емпіричною базою забезпечення доказовості теоретичних положень, достовірності висновків та рекомендацій, обґрунтування граничних значень окремих аналітичних індикаторів стала фінансова та внутрішня звітність суб’єктів господарської діяльності, їх первинні документи та облікові реєстри, дані анкетування.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в отриманні нових науково-теоретичних та практичних результатів, які в сукупності розв’язують важливу наукову проблему – обґрунтування необхідності використання обліково-аналітичних технологій при забезпеченні інформаційних потреб економічної безпеки суб’єктів господарювання та формування обліково-аналітичного забезпечення функціонування системи економічної безпеки підприємств.

Наукову новизну і теоретичну значущість результатів дослідження за спеціальністю 08.00.09 – Бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності) становлять такі положення:



вперше:

  • обґрунтовано концептуальні засади формування обліково-аналітичного забезпечення економічної безпеки як цілісної інформаційної системи стратегічного типу, що об’єднує методи та технології обліку, аналізу та безпекознавства, з метою генерування релевантної та достовірної інформації про внутрішні бізнес-процеси і зовнішнє середовище підприємства для оцінювання його конкурентних переваг, превентивного управління ризиками та упередження загроз безпечній діяльності та сталому розвитку. Це дозволило розкрити механізм функціонування цієї системи та визначити її завдання при задоволенні потреб економічної безпеки;

  • розроблено методичні положення оцінювання економічної надійності контрагентів, які, ґрунтуючись на концептуальних підходах до діагностики фінансового стану підприємства у поєднанні з прийомами експертного оцінювання та методами спеціального забезпечення безпеки, дозволяють здійснювати багаторівневий системний моніторинг економічних взаємовідносин з контрагентами;

  • сформовано концепцію комплексного відображення витрат, пов’язаних з діяльністю із забезпечення безпеки підприємства в системі бухгалтерського обліку та звітності через реалізацію інституціонального підходу до визнання та методики оцінювання цих витрат, а також діяльнісного (процесного) підходу до узагальнення їх в системі рахунків бухгалтерського обліку та порядку відображення у фінансовій звітності. Це дозволить, з одного боку, уникнути розпорошеності таких витрат на рахунках бухгалтерського обліку, спростить процеси планування та контролю над їх здійсненням, розв’яже проблему щодо визначення джерел покриття, а з іншого – підсилить інформаційне забезпечення користувачів про стан безпеки економічних стосунків з підприємством.

удосконалено:

  • технології перевірки достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності шляхом імплементації в систему бухгалтерського обліку спеціальних методів перевірки, властивих економічній безпеці, спрямованих на розширення превентивної та діагностичної функції облікової інформації, що уможливить підвищення точності оцінювання окремих економічних процесів в середині підприємства, підсилить результативність прийнятих на її основі рішень щодо співпраці з контрагентами та знизить рівень професійних ризиків в системі бухгалтерського обліку;

  • обліковий інструментарій управління ризиками підприємницької діяльності в частині розробки шкали оцінювання ступеню імовірності втрати економічних вигод окремими об’єктами бухгалтерського обліку під впливом дії ризику, визначення підходів до формування оцінюючих та прогнозних резервів, відображення нефінансової інформації про ризики підприємницької діяльності у відкритій звітності підприємства, використання професійного судження аналітика з питань фінансово-економічної безпеки при формуванні облікової політики. Це забезпечить підвищення інформативності обліку при управлінні ризиками, підсилить достовірність та прозорість фінансової звітності та дозволить її користувачам ідентифікувати безпечність (небезпечність) стосунків з підприємством;

  • теоретико-організаційні положення фінансової діагностики в межах обліково-аналітичного забезпечення економічної безпеки, шляхом розширення її прийомів з метою уточнення як об’єктів дослідження (оскільки фінансова діагностика в системі економічної безпеки виходить за межі власного підприємства і перетворюється на механізм зовнішніх досліджень), так і суб’єктів фінансової діагностики (оскільки в системі економічної безпеки цей напрям досліджень здійснює аналітик з питань фінансово-економічної безпеки);

  • науково-методичні підходи до формування звітності підприємства з позицій задово-лення інформаційних потреб суб’єктів економічної безпеки, яка включає окрім фінансової, статистичної та податкової звітності, ще й соціальну та галузеву інформацію про діяльність підприємства, що уможливить зниження інформаційної асиметрії у досягненні тріади цілей економічної безпеки (узгодження інтересів усіх груп стейкхолдерів, протистояння загрозам стійкому функціонуванню підприємства та оцінювання ефективності використання його корпоративних ресурсів).

набули подальшого розвитку:

  • теоретичні основи формування облікових даних як джерела забезпечення економічної безпеки, що, ґрунтуючись на принципах багатоцільової інформаційної системи (серед яких принцип чутливості до ризику, принцип репрезентативності інформації, принцип економічної доцільності обліку, принцип узгодженості грошового та негрошового вимірників), сприятимуть достовірному відображенню інформації як фінансового так і нефінансового характеру про реальний стан внутрішніх бізнес-процесів з урахуванням впливу на них навколишнього ринкового середовища. Це, з одного боку, гармонізує показники вартості бізнесу з показниками бухгалтерського обліку, а з іншого – підвищить задоволення інформаційних потреб широкого кола зацікавлених у діяльності підприємства осіб;

  • підходи до узагальнення якісних властивостей обліково-аналітичної інформації при забезпеченні потреб економічної безпеки, яка розглядається у трьох аспектах: як джерело конкурентних переваг підприємства, інструмент узгодження соціальних відносин, виражених системою інтересів та загроза економічній безпеці. Це спричинило необхідність розширення загальнооблікових характеристик інформації з метою виокремлення її спеціальних, технічних та соціальних властивостей;

  • організаційні положення обліково-аналітичного забезпечення через теоретичне обґрунтування професійного ризику бухгалтера, який інтерпретується як інформаційний ризик, пов'язаний зі спотворенням облікових даних, що виникають у системі бухгалтер-ського обліку і є наслідком дій або бездіяльності облікового персоналу. Це слугувало основою розробки напрямів економічної політики підприємства в частині мінімізації ступеня впливу професійного ризику бухгалтера на стан його економічної безпеки.

Наукова новизна основних результатів дослідження за спеціальністю 21.04.02 – Економічна безпека суб’єктів господарської діяльності полягає в такому:

вперше:

  • сформовано теоретико-методологічне підґрунтя виокремлення обліково-аналітичного забезпечення як окремої складової системи економічної безпеки, котра, на основі поєднання методик і технологій обліку та аналізу з методами спеціального забезпечення безпеки (розшуковими, детективними) при отриманні, оцінюванні достовірності та узагальненні інформації, дасть можливість підсилити точність та об’єктивність управлінських рішень, спрямованих на підвищення стійкості підприємства до впливу внутрішніх і зовнішніх загроз;

  • визначено напрями діяльності фахівців з економічної безпеки при здійсненні обліково-аналітичного забезпечення та розроблено методичний інструментарій такої діяльності, використання, якого в системі безпеки, підсилить процеси моніторингу внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства, що своєю чергою дозволить своєчасно виявляти економічно ненадійних контрагентів, співпраця з якими завідомо буде характеризуватися додатковими збитками; оцінювати вплив ризиків на показники діяльності підприємства; посилювати контроль за виконанням заходів з безпеки тощо;

  • розроблено та впроваджено системно-цільовий підхід до оцінювання стану економічної безпеки, який, ґрунтуючись на принципах системи збалансованих показників, передбачає визначення стратегічних цілей (напрямів) забезпечення безпеки та формування системи показників, які найбільш повно розкривають характер заходів для досягнення встановлених цілей. Такі показники охоплюють усі сторони діяльності підприємства, а відповідальність за їх виконання покладається не лише на фахівців з безпеки, але і інший персонал, який виступає суб’єктом забезпечення безпеки. На відміну від існуючих підходів, використання системно-цільового підходу в системі економічної безпеки сприятиме формуванню інформаційної основи для узгодження та оптимізації діяльності усіх структурних підрозділів підприємства щодо виконання ними заходів з безпеки.

удосконалено:

  • методичні положення управління ризиками підприємницької діяльності в системі забезпечення економічної безпеки, які базуються на комбінуванні експертних оцінок щодо імовірності прояву ризику та кількісному аналізі фінансово-економічного стану підприємства на предмет чутливості прибутку до факторів ризику. Використання цих положень в практичній діяльності фахівців з економічної безпеки уможливить виявлення найбільш значимих ризиків не лише за ступенем імовірності їх прояву, але й за силою впливу на показники діяльності підприємства, забезпечить алгоритмізацію процесів вибору заходів протидії ризикам, а також нівелює суб’єктивізм при прийнятті рішень щодо управління ризиками;

  • механізм формування системи економічних показників (індикаторів), які виступають підґрунтям оцінювання стану економічної безпеки шляхом розробки системи результативних та випереджувальних показників фінансового та нефінансового характеру за чотирма напрямами забезпечення безпеки: безпечність стосунків з контрагентами; безпечність протікання бізнес-процесів, безпечність взаємовідносин з персоналом; стійкість фінансового стану. Ці показники є складовою обліково-аналітичного забезпечення системи економічної безпеки підприємства, інформаційними джерелами, якого є дані обліку, аналізу та безпеки. Реалізація даного механізму сприятиме виявленню прихованих резервів ефективного використання корпоративних ресурсів, визначенню пріоритетних векторів у взаєминах з контрагентами, а також уможливить оцінювання економічної безпеки не лише з позицій досягнутого стану захищеності протікання окремих бізнес-процесів, але і як самостійний напрям діяльності фахівців з безпеки.

набули подальшого розвитку:

- перелік професійних навичок та кваліфікаційних вимог до представників професії “Аналітик з питань фінансово-економічної безпеки”, які знайшли відображення в кваліфікаційній характеристиці цього фахівця, яка увійшла до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників ”Безпека господарської діяльності підприємства, установи, організації”. Відповідно до завдань та обов’язків аналітик з питань фінансово-економічної безпеки окрім інших видів інформаційного забезпечення здійснює діяльність щодо формування обліково-аналітичних технологій при забезпеченні функціонування системи економічної безпеки підприємства, що дозволило на організаційно-правовому рівні визнати аналітика основним суб’єктом здійснення зазначеного виду діяльності;

- теоретичне обґрунтування понять “економічна безпека підприємства”, “система забезпечення економічної безпеки”, “обліково-аналітична діяльність із забезпечення економічної безпеки” в контексті посилення ролі процесів, які забезпечують стійке функціонування та розвиток підприємства, що дозволило виокремити діяльнісний (процесний) підхід до забезпечення економічної безпеки, який орієнтований на упередження виникнення небезпек та загроз шляхом їх виявлення та ідентифікації в обліково-аналітичній системі, а також здійснення превентивних дій через діяльність суб’єктів забезпечення безпеки.


  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка